РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 1 (2 січня 2009)
  • Випуск №1 2 січня 2009
    Зміст
    1. Довідково
    2. У полоні передсвяткового настрою (Костянтин МОСТОВИЙ)
    3. Шановні залізничники!
    4. Дарувати нові імена оновленим станціям (Іван СОТНИКОВ)
    5. Михайло Костюк налаштований на хороший результат (Віктор ЗАДВОРНОВ)
    6. Важіль успіху - чіткий план дій (Віктор НОВИЙ)
    7. П’ятдесяте новоріччя Яна Кравцова (Віктор ЗАДВОРНОВ)
    8. Вирушайте до казкового містечка!
    9. Ми знову разом (Віктор ЗАДВОРНОВ)

    Довідково

    Костюк Михайло Дмитрович народився 22 листопада 1961 року на Івано-Франківщині (с. Кобилець, Коломийського р-ну). Має вищу освіту - Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту. У 2008 році здобув науковий ступінь кандидата технічних наук, член-кореспондент Транспортної академії наук України. Має державні нагороди - знаки «Почесному залізничнику» та «Заслужений працівник транспорту України».

    Трудовий шлях розпочав у 1983 році на Львівській залізниці, де займав різні посади: від бригадира Львівської дистанції колії до начальника госпрозрахункової служби колії. З 2000 по 2005 рік Михайло Костюк працював начальником головного управління колійного господарства Укрзалізниці, потім - начальником департаменту капітальних вкладень та внутрішніх інвестицій Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». З 2006 року був радником першого заступника міністра транспорту та зв’язку України. У лютому 2008 року був призначений заступником генерального директора Укрзалізниці.

    Фото з архіву «Рабочего слова» за 2003 р. Генеральний директор Укрзалізниці Михайло КОСТЮК (тоді начальник головного управління колійного господарства Укрзалізниці) та начальник Південно-Західної залізниці Олексій КРИВОПІШИН


    У полоні передсвяткового настрою

    Календар передноворічних приємних подій саме на Південно-Західній залізниці виявився насиченим. …Автобус із журналістами зі столичних мас-медіа вперше зупинився на автомобільній частині збудованого шляхопроводу залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро. Але «вперше» варто застосувати, інформуючи про відкриття робочого руху однією колією довжиною понад 2,5 км, включаючи залізничні естакади на підходах до мосту. Багатомісячна праця мостовиків і колійників із Вінницької, Дарницької, Конотопської, Коростенської, Хутірмихайлівської, Чернігівської дистанцій колії та їхніх колег із колійних машинних станцій з Бахмача, Коростеня, Жмеринки, Козятина та Конотопа увінчана успіхом.

    Восьма година тридцять хвилин 24 грудня. Випробування на міць усі 59 опор - конструкції, що тримають1066 метрів мостового переходу, та залізничні естакади довжиною понад 1,5 км - витримали на відмінно. Саме у цей час розпочався парад залізничної техніки, яку очолили автомотриси енергетиків з Київської дистанції електропостачання. Рух продовжується. Залізничну варту завершує рейковий автобус начальника Південно-Західної магістралі.

    На будівельному майданчику біля колії відбувається зустріч журналістів, керівників служб столичної магістралі, колійників, енергетиків, мостовиків, будівельників, зв’язківців з віце-прем’єр-міністром України Іваном ВАСЮНИКОМ, міністром транспорту та зв’язку України Йосипом ВІНСЬКИМ, генеральним директором Укрзалізниці Михайлом КОСТЮКОМ, начальником столичної магістралі Олексієм КРИВОПІШИНИМ, головою Дорпрофсожу Анатолієм ФУРСОЮ, начальником Київської дирекції залізничних перевезень Володимиром ОСОВИКОМ.

    У короткій промові начальник Південно-Західної залізниці наголосив на тому, що заплановані роботи, передбачені для створення залізничної складової шляхопроводу саме у цьому році, виконано. І це попри піврічну перерву надходження коштів для фінансування будівництва об’єкта з держбюджету.

    - Залізничники і надалі готові здійснювати плани розробників проекту, - запевнив Олексій Мефодійович присутніх.

    Думки Йосипа Вінського та Івана Васюника були одностайними у тому сенсі, що залізничники вкотре довели істину: грандіозні проекти вдається виконувати лише справжнім спеціалістам. Міст зробить добру справу в процесі підготовки та проведення чемпіонату з футболу Євро-2012. Хіба він прислужиться тільки тоді? Це, безперечно, добрий приклад будівництва для сучасників і майбутніх поколінь.

    200 пар залізничних поїздів, понад 50 тисяч автомобілів на добу - саме на такі транспортні потоки, згідно з інженерними розрахунками розробників проекту - фахівців з інститутів «Київдіпротранс», «Київінжпроект», «Союзтранспроект», «Інжпроектсервіс», розраховано пропускну спроможність мосту.

    Після завершення урочистостей Іван Васюник запевнив присутніх журналістів у тому, що уряд відновив фінансування зведення залізнично-автомобільного мостового переходу. Чи надовго?!

    - На настрій залізничників впливає бажання зробити життя насиченим, - поділився думкою з кореспондентом «Рабочего слова» генеральний директор Укрзалізниці Михайло Костюк. - Його, як і свята, ми творимо власноруч. Дякую залізничникам Південно-Західної магістралі за роботу. З Новим роком вас, трударі!

    Костянтин МОСТОВИЙ

    Шановні залізничники!

    Рік, що минає, був переповнений важливими подіями та напруженою працею. Не оминули залізничників і світові економічні негаразди. Безсумнівно, ми подолаємо всі труднощі з гідністю та оптимізмом, адже не дарма залізниця асоціюється з чіткістю та надійністю. Від безперебійної та злагодженої роботи залізниці залежать економічні показники нашої держави, а отже, і наш добробут. Попри труднощі та перешкоди, транспортна інфраструктура України постійно розвивається і не припиняє своєї діяльності ні на мить.

    Тож нехай всі випробовування залишаються в минулому, а прийдешній рік буде часом нових якісних змін. Нехай з Різдвом відроджуються світлі надії та оптимізм у ваших серцях. У переддень світлих свят хочеться побажати звичайних людських цінностей - здоров’я, благополуччя, достатку й родинного затишку, миру і добра!

    З Новим роком та Різдвом Христовим!

    Олексій КРИВОПІШИН, Анатолій ФУРСА,

    начальник залізниці голова Дорпрофсожу


    Дарувати нові імена оновленим станціям

    Мотриса начальника Південно-Західної залізниці стрімко перетнула вихідні стрілки Дарницького залізничного вузла. Вхідний світлофор наступної станції Бортничі запрошував на бокову колію. Зупинка - і ось ми на імпровізованому майданчику, де має відбутися урочиста подія. А саме: акція з перейменування ст. Бортничі у станцію імені Героя України Георгія Кірпи надовго залишиться у пам’яті тих, хто був присутній тут о 15 годині 19 грудня.

    Хтось із мудрих наголосив: мертві залишаються живими, поки є живі, які пам’ятають про тих, хто полишив цей світ. Збереження історичної пам’яті, увічнення імен видатних людей України, життя і діяльність яких пов’язані із залізничним транспортом - цей процес на столичній магістралі має своє продовження. Станції, у назвах яких закарбовано імена діячів - то свідчення поваги до достойників. Клавдієве, Немішаєве, імені Петра Кривоноса, імені Бориса Олійника - данина звершенням видатних діячів, що сприяє збереженню для майбутніх поколінь відомостей про важливі сторінки життя залізничної спільноти.

    Закарбувати у свідомості сучасників і наступників імена видатних українців. Ця традиція, що започаткована декілька десятиліть поспіль, не зникає. Серед зірок першої величини, які жили і творили в ім’я розвитку вітчизняного транспортного комплексу, Герой України, міністр транспорту і зв’язку України, генеральний директор Укрзалізниці, , заслужений працівник транспорту України, кавалер орденів Дружби народів, «За заслуги» ІІІ ступеня, князя Ярослава Мудрого ІV ступеня Георгій Кірпа. Ця особистість по праву займає своє місце у когорті видатних людей України, адже за його ініціативи зроблено неповторний внесок у становлення міжнародних транспортних коридорів на терені нашої держави. Нагадаємо, активізація процесу розбудови МТК відбувалася впродовж початку 2000 - кінця 2004 р.р ( роки найактивнішого удосконалення транспортних галузей країни).

    - Для Південно-Західної магістралі це значуща і знакова подія, адже ми хочемо не втрати історичну пам’ять, без якої не може існувати суспільство. Ми маємо цілий пласт меморіальних пам’яток, присвячених діячам залізничної галузі. Цілком виправданим є рішення колективу Південно-Західної залізниці, яке підтримав дорпрофсож, про перейменування на честь Георгія Кірпи станції Бортничі Київської дирекції залізничних перевезень, - наголосив під час урочистого мітингу з нагоди відкриття меморіальної дошки на ознаменування життєвого шляху Георгія Миколайовича начальник Південно-Західної залізниці Олексій КРИВОПІШИН.

    - Сьогодні є нагода згадати, а віднині і вічно пам’ятати про нього, як про людину сміливу і про талановитого керівника, про патріота, - продовжив думку О. Кривопішина щойно призначений на посаду генерального директора Укрзалізниці Михайло КОСТЮК. - Понад тридцять років активної творчої діяльності Георгія Миколайовича позначені яскравим природним обдаруванням і великою працездатністю.

    Присутні - керівники Укрзалізниці, служб Південно-Західної магістралі, працівники станції, подорожні - почули короткі відомості з біографії Г. Кірпи - генерального директора Укрзалізниці - міністра транспорту і зв’язку. З травня 2002р. під його орудою було здійснено низку масштабних проектів, а саме: будівництво автомагістралі Київ - Одеса. У ті часи в столиці було розгорнуто роботи з реконструкції Дарницького вокзала та зупинного комплексу Караваєві Дачі, будівництво нового мосту через р. Дніпро. Почали курсувати пришвидшені поїзди до Харкова та Дніпропетровська. Цей процес не припиняється і сьогодні. З початком реформ у морському, авіаційному, портовому, автомобільному господарствах країни спостерігався стрімкий підйом галузевої економіки. У вітчизняному машинобудуванні розпочато розвиток до того не існуючої електровозобудівельної галузі. Здавалося, енергія та працелюбство цієї людини не матимуть меж. Але... Трагічний випадок, який стався в його оселі, що розташована неподалік від станції Бортничі ( тепер вона носитиме його ім’я) наприкінці грудня 2004 р. назавжди зупинив серце Г. Кірпи.

    Квіти біля меморіальної дошки на будівлі щойно відремонтованого вокзалу, які поклали М. Костюк та О. Кривопішин, ще довго нагадуватимуть місцевим та подорожнім про вічне.

    ... Гучний, тривалий гудок мотриси, яка поспішала у бік столиці, рознісся увсебіч, ставши останнім акордом урочистого дійства. Отже, зроблено корисну справу, продовжено добру традицію - дарувати нові імена оновленим станціям.

    Іван СОТНИКОВ

    Михайло Костюк налаштований на хороший результат

    Ранкова нарада керівників главків Укрзалізниці і начальників сталевих магістралей України, яку провів минулої п’ятниці міністр транспорту та зв’язку України Йосип ВІНСЬКИЙ, відбулася за присутності журналістів. Представляючи нового генерального директора Укрзалізниці Михайла КОСТЮКА, міністр зазначив: «Я хочу вас привітати з призначенням на одну, я так вважаю, з головних господарських посад в Україні. Тому, що Укрзалізниця - це основа держави».

    Нарада проходила в активному режимі. Динаміку діловій розмові надала непересічна подія - адже не щодня призначають очільників Державної адміністрації залізничного транспорту України.

    Михайло Костюк наголосив, що зміна керівництва Укрзалізниці відбувається у найкращих традиціях спадковості. «Ми з Василем Мельничуком, попереднім генеральним директором Укрзалізниці, є вихідцями з однієї кадрової школи, ми здобували свій фаховий та життєвий досвід на Львівській залізниці. Саме тому можна говорити про спадковість і продовження традицій вертикально збудованої форми управління транспортом. Це - правильний вектор», - зазначив він.

    - У майбутньому залізничники мають працювати над покращенням надання послуг населенню в усіх сферах нашого життя, кардинально переглянути методики щодо залучення вантажів, технології зі своєчасної їх доставки та розширення сфери цих послуг, - зазначив новий, десятий впродовж 17-літньої історії функціонування Укрзалізниці генеральний директор. - Ми повинні забезпечити транспортний сервіс таким чином, щоб наші технології стали привабливими для кожного залізничного клієнта. У цей надзвичайний економічний час нам потрібно мобілізувати внутрішній технічний та економічний потенціал і достойно здолати фінансово-економічну кризу. Для цього вже впродовж найближчого часу в Укрзалізниці почне діяти оперативний штаб з розроблення дій з метою подолання кризи. Крім того, ми повинні в цей період використати досвід країн Сходу, Заходу, Центральної Європи та Азії, зробити аналіз найкращих досягнень у цих країнах та побудувати власну техніко-економічну політику.

    Також М. Костюк наголосив, що у період економічної кризи залізничники повинні займатися збереженням і удосконаленням основних виробничих засобів, які є предметом інфраструктури. Безумовно й те, що необхідно зберегти кадровий потенціал, який є безцінним.

    - Я маю великі сподівання на те, що при допомозі Міністерства транспорту та зв’язку України, при взаємному розумінні, чіткій мобілізації залізниць з використанням світового досвіду ми зможемо пройти шлях реформування галузі та отримати хороший результат, - зазначив Михайло Костюк.

    Йосип Вінський висловив особливу подяку попередньому генеральному директору Василю Мельничуку. «Я хочу від себе і від усього колективу подякувати Василю Олексійовичу Мельничуку за ту роботу, яку він провів. Він працював майже рік. Для Укрзалізниці зроблено дуже багато. Цей рік для підприємства не пропав даремно, - зазначив міністр транспорту та зв’язку України. Проте варто і надалі налагоджувати ділові стосунки між Мінтрансзв’язку та Укрзалізницею. Це - основа стабільності і розвитку.

    У свою чергу, Василь Мельничук подякував залізничникам та Мінтрансзв’язку за спільну продуктивну працю та привітав нового генерального директора. «Щоб ми всі дружно тягнули наш залізничний віз, щоб він завжди був єдиний та йшов в одному напрямку», - побажав він.

    Проте не лише про нагальне питання із заміни керівника залізничної галузі точилася того ранку розмова. На думку Й. Вінського, наступний рік для працівників сталевих магістралей видасться нелегким. Вплив глобальної фінансово-економічної кризи відчують і залізничники. Судячи з оцінок стану справ, які дає менеджмент гірничо-металургійного комплексу, хімічних та будівельних промислових підприємств, тут неминуче зупинення виробництва. Відсутність замовлень, скорочення експорту змушує шахти, заводи, кар’єри тощо скорочувати випуск і видобуток. Але поки що у господарів приватних стале- та чавуно-плавильних підприємств колапсу не спостерігається: тримаючи високі ціни на свою продукцію, користуючись низькими тарифами на перевезення залізницею нехай і невеликих партій металу, вони не є у програші.

    Й. Вінський вважає, що подібні преференції для «ватажків» хіміків, металургів, гірників існують через те, що на Печерських пагорбах функціонує потужне лобі промисловців. А де захисники інтересів залізничників? - задав риторичне запитання міністр.

    Як діяти у тому випадку, якщо вантажні ріки міліють? Й. Вінський вважає, що потрібно шукати резерви у секторі пасажирських перевезень. Він піддав критиці відповідні главки Укрзалізниці і служби сталевих магістралей щодо їхньої роботи у справі налагодження процесу компенсування вартості проїзду пасажирів пільгових категорій. Міністр наголосив на необхідності ведення жорсткої тарифної політики й у всіх транспортних підгалузях.

    Варто зазначити: дебати про реформування, зокрема системи надання пільг у нашому суспільстві, точаться не один рік. Відкладати на потім вирішення цієї важливої проблеми уряд вже не має права. Одним із пріоритетних завдань на найближчу перспективу Кабінет Міністрів України визначив продовження переходу від системи соціального захисту, що ґрунтується на наданні пільг, до політики підтримки незахищених верств населення. Але про це необхідно нагадувати кожному губернатору області, кожному керівникові району чи міста. Адже без впровадження адресної допомоги незахищеним верствам населення не обійтись. Що маємо?

    Як зазначає Інтернет-сайт Міністерства праці та соціальної політики України, сьогодні працює міжвідомча комісія з упорядкування системи надання пільг. Чи буде з цього користь, покаже час. Так чи інакше, але на сьогодні право на отримання пільг регламентують майже 50 законодавчих і нормативно-правових актів. Міцний щит. За даними Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають пільги, станом на перше вересня 2008 р. в Україні налічувалось майже 13 млн. Найбільш поширеними видами пільг є безплатний проїзд у приміському транспорті. Через це, приміром, в електричках і дизель-поїздах рівень збитків від перевезень сягає 70%. Отже, вкотре варто оголосити «війну» залізничним «зайцям». На даний час контрольна система проїзду в дальньому і приміському залізничному транспорті діє неефективно, - наголосив Йосип Вінський. Він доручив Михайлові Костюку посилити відповідний пасажирський сектор Укрзалізниці новими представниками. Міністр транспорту та зв’язку також впевнений, що Державна адміністрація залізничного транспорту України вже найближчим часом відкоригує макроекономічні показники через наслідки світової кризи. Проте з кадровим потенціалом заради порятунку галузі розставатися не слід у жодному разі.

    Віктор ЗАДВОРНОВ

    Важіль успіху - чіткий план дій

    На даний час у нашій країні здійснюється проект ТАСІС «Підтримка інтеграції України у пан-європейську транспортну мережу ТЕN-T», розрахований на фінансову підтримку з боку Євросоюзу для розвитку вітчизняного транспортного сектору. Йдеться мова про надання безпосередньої консультативної допомоги (вартує коштів) Міністерству транспорту та зв’язку України. Перше засідання Керуючого комітету з питань реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, темою якого було розроблення та впровадження узгодженої та всеохоплюючої транспортної політики і стратегії для усіх видів транспорту, відбулося нещодавно у Мінтрансзв’язку.

    За словами керівника міжнародної групи експертів, яка працюватиме над втіленням наймасштабнішого проекту, Дагласа РАЗБАША, мета його майже 400 колег - упродовж 29 місяців визначити пріоритети для подальшого залучення необхідних інвестицій, підготувати необхідні передпроектні обґрунтування, врешті-решт оформити певним чином офіційні документи для отримання фінансових траншів. На все про все дається шість мільйонів євро. Як свідчить інформація для ЗМІ, пріоритетним напрямком вважається розвиток нових мультимодальних послуг для подальшого зростання обсягів внутрішньої і міжнародної торгівлі. Ключовим продуктом такого співробітництва буде розробка національного плану розвитку транспортного сектору на середню та довгострокову перспективу: на період з 2011 до 2015 рр. (перший етап) та до 2030 р. (другий етап).

    На переконання голови Керуючого комітету з питань реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, заступника міністра Мінтрансзв’язку України Ігоря УРБАНСЬКОГО, серед найближчих планів міжнародних експертів - концентрація організаційних дій з метою здолання фінансово-економічної кризи у транспортному секторі української економіки. Системний графік заходів, на створення якого і буде використано шість млн. євро, дозволить використати відповідний досвід транспортників Старого світу. Чіткий план розвитку, вважає заступник міністра, своєрідний важіль на шляху до успіху в справі перетворення транспортного комплексу. Він допоможе у подальшому залучити суттєві валютні потоки від міжнародних фінансових організацій. Серед пріоритетів - розбудова автомобільних шляхів та залізничної інфраструктури України. Проте для впровадження попередніх техніко-економічних розрахунків у транспортну галузь, вважає І. Урбанський, необхідно гармонізувати не менше чотирьох законів України, які стосуються транспортної сфери. Отже, додасться роботи народним обранцям у Верховній Раді України.

    Чи скористаються експерти наданою сумою у шість мільйонів європейської валюти із користю для української транспортної мережі - покаже час. Але в умовах нинішньої кризи цей крок уперед вселяє оптимізм.

    Віктор НОВИЙ

    П’ятдесяте новоріччя Яна Кравцова

    Про вмілих керівників не завжди пишуть у газетах. Часто-густо колеги-журналісти вважають, що ці люди і без того у всіх на виду. Проте певен, що саме така особистість, її досвід і творчі знання, фахові здобутки, відданість справі заслуговують на прискіпливу, але аж ніяк не набридливу увагу з боку газетярів. Тож сьогодні варто розповісти про головного інженера Київської дирекції залізничних перевезень Яна КРАВЦОВА. Спочатку про звичне для головного редактора галузевого видання заняття - перегляд переліку посадових осіб, який щомісяця отримую напередодні першого числа завдяки ініціативі з боку служби кадрів і навчальних закладів магістралі. Ознайомившись зі списком фахівців, які відзначають свій день народження у грудні, зрозумів, що привід опинитися у кабінеті Кравцова напередодні поважної дати суттєвий: у передноворіччі Ян Янович відзначатиме свій золотий ювілей. Але зустріч відбулася не відразу після мого телефонного дзвоника, що квапився до його мобільного. Із властивою тактовністю Ян Янович вибачався через те, що… роботи накопичилося по самі вінця. Безумовно, у це вірилось, адже принцип дій в умовах кризи - кувати залізо поки гаряче, приймати на навантаження все те, що пропонує клієнт - вимагає оперативності.

    Спогади, спогади…

    До цього призначення він пройшов багато ступенів професійного зростання. І легкої роботи у нього не було ніколи впродовж тридцяти трьох років, відданих її величності Південно-Західній залізниці. Але, незважаючи ні на що, він любить свою справу і від роботи, як кажуть, не ховається. Колеги відгукуються про нього як про людину енергійну, працелюбну, пунктуальну.

    Ким же і коли помічені позитивні якості молодого керманича? Як відбувалося призначення на посаду головного інженера? Ці питання я відклав на потім через те, що з перших хвилин розмови з Яном Яновичем ми, майже ровесники, поринули у спомини про рідну альма-матер - Київське залізничне профтехучилище №17. Різниця в тому, що я почав вчитися на помічника машиніста саме в той рік, коли відмінник навчання, ленінський стипендіат (за радянських часів це була висока честь і великі гроші, а саме 100 карбованців - авт.) Кравцов, засвоївши науку, став справжнім локомотивником - помічником машиніста і вантажного ВЛ60, за правим крилом якого був «другий батько» Борис Клименко. Ми єдині з моїм сьогоднішнім героєм у тому, що бути учнем або студентом - це велика радість. І варто пишатися своїм званням та розуміти, що ти у стінах навчального закладу - заради знань. І є викладачі, які можуть дати вам ці знання. Адже «студент - це не келих, який треба наповнювати, а світильник, який треба запалити».

    Серед викладачів ПТУ №17, які, на жаль, залишили цей світ, Ян Кравцов віддає і до сьогодні перевагу Олександру Приходьку, Віталію Курбатову, Павлу Собкалову.

    - Тоді, коли я вступав до училища, а згодом - до Київської філії Харківського інституту інженерів залізничного транспорту, - згадує мій співрозмовник, - студенти переступали поріг навчального закладу не лише для того, щоб отримати диплом. Ми ще зі школи обирали спеціальність, мріяли про ту чи іншу професію та йшли до альма-матер за покликом душі. Ще й досі у пам’яті чудові відчуття, що починали здійснюватися мої мрії, що зможу отримати освіту, гідну кваліфікованого спеціаліста. Користуючись нагодою, хочу побажати сьогоднішнім студентам цілеспрямованості, уміння розумно витрачати свою студентську енергію - окрім всього іншого - на досягнення своєї мети, яку ви, вірю, вже в собі сформували.

    З ним легко говорити про перспективи розвитку залізничного господарства тому, що Кравцову відома історія галузі. І це цілком зрозуміло, адже ще тоді, у 1975-му, першокурсника ПТУ цікавило все, що відбувалося на Південно-Західній залізниці. Вже згодом, коли, засвоївши, як «Отче наш», загальний курс залізниць, електросхеми вантажних електровозів, він, запам’ятавши добрі напутні слова машиністів-інструкторів Миколи Швацького та Костянтина Хотюка, начальника депо Анатолія Пластівця, почне поступове сходження кар’єрними сходинками. А ще належало закінчити Святошинську школу машиністів, залізничний вуз. Вчитися він не полишає і сьогодні. Нова техніка, що приходить на залізницю, вимагає «переривати» гори спеціальної літератури. Не випадково так докладно передаю фабулу нашої розмови з Яном Яновичем. Він має про що розповісти. Та головне - робить це цікаво. Ще б пак! У нього за плечима чимало подій, учасником, а останнім часом і організатором яких він є.

    Спробуй все перелічити

    …Дарницьке локомотивне депо середини 1970 - 90-х рр. - це напружена робота. Потужна техніка, майже тисячний колектив, проблеми зростання, реформування, визначення виробничої спеціалізації. Машиніст-інструктор, головний інженер, заступник начальника депо, згодом Я. Кравцов очолить це підприємство. Сприятиме тому досвід і довіра людей.

    Дарницьке локомотивне депо було і залишається базовим підприємством залізниці з виконання поточних ремонтів маневрових тепловозів. Саме під керівництвом Я. Кравцова на ТЧ-Дарниця впроваджено систему вхідного контролю якості продукції, що надходить, та тієї, що виробляється в цехах та на дільницях депо. Здійснюється також контроль за прийманням тягового рухомого складу, що надходить у ремонт та виходить із ремонту. Для полегшення умов праці, забезпечення безпеки руху поїздів, покращення якості ремонту впроваджувались установки, стенди та пристосування, які на високому рівні забезпечують технологічні вимоги до виконуваних робіт.

    Ясна річ, він жодним чином не перебирає на себе «ковдру» професійних здобутків. Приємно було працювати із «синіми комірцями», справжніми фахівцями середньої і керівної ланок. Завдяки його розповідям дізнався про «вузькі» місця локомотивної галузі минулих років. Ще в 70-ті роки минулого століття кожне локомотивне депо за спеціалізацією приписного парку було визначене як базове для ремонтних робіт для всієї залізниці. Скажімо, Козятинське забезпечує ремонт електровозів ВЛ80кТ, Київ-Пасажирський ремонтує лише електровози ЧС4, ЧС8, депо Дарниця - маневрові тепловози. А Фастівське моторвагонне і Коростенське локомотивне є базовими для всієї залізниці з ремонту відповідно електро- та дизель-поїздів. Така спеціалізація на одному підприємстві дозволяє його колективу накопичувати досвід, концентрувати запасні частини, освоювати виготовлення та відновлення власними силами окремих вузлів та агрегатів.

    - У зв’язку з обмеженням централізованих поставок силами колективу лише Козятинського локомотивного депо, - це вже розповідає Кравцов як один з колишніх очільників локомотивної служби, - виробляється понад 1300 найменувань запасних частин та деталей, а також окремих вузлів і агрегатів, що дозволяє здійснювати всі види ремонту та техобслуговування приписного парку локомотивів. Запрошували фахівців із академічних інститутів. Без науки не обходилися ні тоді, ні зараз. Впровадження технічного ремонту ТР-3 для тепловозів 2ТЕ116 у локомотивному депо Жмеринка, обточування колісних пар. Так само на власній базі на високому якісному рівні освоїли капітально-відновлювальний ремонт (КВРд) моторвагонники депо Фастів. При виконанні таких ремонтів здійснюється відновлення інтер’єру салонів з модернізацією внутрішнього обладнання. Цей фастівський моторвагонний парк ходить сьогодні у складі електропоїздів підвищеної комфортності І, ІІ та ІІІ класів. Пристойного вигляду набули після ремонту й електропоїзди, що працюють на приміських маршрутах у звичайному режимі: відновлено багажні полиці, сидіння, вікна, двері, пристрої опалення тощо. Хіба все перелічиш?

    Після кризи обов’язково приходить піднесення

    Координувати роботу багатьох підрозділів. До цього Кравцову не звикати. Призначення на посаду головного інженера Київської дирекції отримав чотири роки тому. Що ж то за посада така? Щоб дати уяву про масштаби своєї діяльності, Ян Янович показує на Монблан робочих креслень, технічних розрахунків, які ще чекають свого впровадження. Поруч - сьогоднішні справи, які неможливо відкласти на потім. Впровадження турнікетної системи на приміських платформах, розвиток інфраструктури під міський електропоїзд за маршрутом Північного залізничного кільця, інженерна «прив’язка» до столичного метрополітену, ремонт станційного господарства на ст. Грибова Рудня, Неданчичі, Горностаївка, Бородянка, Немішаєве, Клавдієве. Ян Кравцов розгортає переді мною схему Київської дирекції залізничних перевезень, щоб ознайомити з «гарячими» точками 2009 р. З порядку денного не сходитиме підготовка до Євро-2012, чекає реконструкція на ст. Мотовилівка, Сорочий Брід, Спартак, Тетерів. Пріоритетними кроками залізничників у наступному році, за ініціативи начальника Південно-Західної залізниці Олексія Кривопішина, стануть монтаж і впровадження електросхем з електрообігріву колійних стрілочних переводів на ст. Київ-Волинський, Дарниця, Чернігів, Ніжин. Потрібно добре попрацювати над заощадженням електроенергії при освітленні станційних парків, пасажирських платформ. Планів громаддя. Аби вистачало коштів. Однак криза, економічна, політична, духовна, що вже на порозі, в’яже залізничників по руках і ногах. Ян Янович пропонує не говорити про наболіле. Він певен, що після кризи приходить піднесення. Так і буде.

    Мимоволі переводимо розмову на святкову тематику. Ділюсь думками з приводу того, що, здається, знаю сценарій поздоровлення його з 50-літтям. Судячи з добрих, повних оптимізму інтонацій начальника Київської дирекції залізничних перевезень Володимира Осовика, який, до речі, у телефонній розмові і благословив мене на написання цього матеріалу, свято для Кравцова запам’ятається.

    - Цікаво, - всміхається співрозмовник і дозволяє імпровізувати.

    - Як би я розпочав?! - запитую в Яна Яновича і віщую: - Ведучий обов’язково скаже про те, що цей день, а саме 27 грудня, об’єднав багатьох усмішкою, чистим поглядом, добрими стосунками з ювіляром. Недаремно Кравцова сьогодні нагороджено долею. Ця нагорода - кругла дата, яку в народі називають золота. Не секрет, що прожиті роки - це справжнє багатство. Ведучий матиме на увазі не гроші, а ваші добрі вчинки, Яне Яновичу.

    У цю мить в очах мого співрозмовника побачив відблиск позитивних емоцій. Отже, Ян Кравцов входить у п’ятдесяте новоріччя з оптимізмом. З ювілеєм Вас, головний інженере! Хай здійсняться усі Ваші плани, реалізуються нові ідеї! Довгих років на залізничній ниві!

    Віктор ЗАДВОРНОВ

    Вирушайте до казкового містечка!

    Медичний центр реабілітації залізничників Південно-Західної залізниці курорт Хмільник у ніч на Новий рік перетворюється на місце відпочинку та розваг. І ті, хто сюди потрапляє, нітрішки не жалкує. Один із них - Олександр ЗАВГОРОДНЮК.

    - Минулий Новий рік мені із дружиною Оксаною пощастило зустрічати у медичному центрі залізничників, що розташований у Хмільнику. Це було справжнє свято!

    - А що ж буде запропоновано відпочиваючим нинішнього року? - запитую директора - головного лікаря оздоровниці Віктора ПІКУША.

    - У нас є уже традиційні заходи щодо святкування Нового року та Різдвяних свят. Однак щороку ми вносимо певні зміни, удосконалюємо програму, щоб краще розважити і, навіть, здивувати наших відпочиваючих. Тому постійно змінюємо наше казкове містечко, на яке перетворюється медичний центр в останній день грудня та перший день січня. Не буду видавати всі наші «домашні заготовки», хай це буде сюрпризом для тих, хто до нас завітає на Новий рік. Та зазначу, що буде цікаво і весело, причому, краще, ніж торік.

    Не буду і я видавати усіх таємниць, однак загляну трішки за «лаштунки» і розповім про те, що там відбувається. Розпочнеться усе зі святкової вечері, під час якої до звичайного меню буде додано значно більше десерту та вино, в тому числі й «Шампанське». А на майдані між спальними та лікувальним корпусами розгорнеться справжнє святкове дійство. Заздалегідь тут прикрасять не одну, а всі вісім красунь-ялинок, розвісять гірлянди, іграшки, навіть снігом обіцяють усе посипати... Будуть привітання від Діда Мороза, Снігуроньки і, звичайно ж, від керівника цього медичного закладу - заслуженого лікаря України Віктора Пікуша.

    Та найцікавіше ще попереду - це щедрівки, пісенні виступи, виконання музичних творів, танці, хороводи, конкурси, жартівливі змагання за участю усіх бажаючих. А Новий рік тут зустрічатимуть під святковий феєрверк. Продовжиться свято танцями чи, як нині це називають, - дискотекою. Словом, будуть розваги на різні смаки. Головне, щоб люди добре відпочили, вважають організатори свята - керівництво МЦРЗ.

    Не зайве розповісти й про тих, хто організує й забезпечить гарний настрій відпочиваючим у новорічну ніч.

    - Організацією оформлення нашого казкового містечка та технічним забезпеченням, - розповідає заступник директора МЦРЗ з медичного забезпечення Олександр ФІКС, - займаються фахівці під керівництвом Володимира КУТУМОВА, фінансове та матеріальне забезпечення здійснює Олександр ГАВРИЛЮК, організаційні питання взяла на себе голова профкому Ельвіра ШИМАНСЬКА, художніми виступами, режисурою займатиметься начальник клубу Павло ДУБОВИЙ. А загальне керівництво, організацію здійснюватиме, звичайно ж, наш директор - головний лікар Віктор Пікуш.

    До цього додам, що у художніх виступах буде задіяно як професійних фахівців, так і аматорів - працівників оздоровниці. Скажімо, в ролі Діда Мороза виступатиме директор міського Будинку культури Анатолій ГОРБАТЮК, а Снігуронькою буде Валентина СТОРОЖУК, яка повсякдень керує вокальним гуртком у клубі. А щедруватимуть, співатимуть - санітарки Оксана СІЧКАРУК, Наталя БІЛОВА, бібліотекар Наталя ІВАНЧИК. Не перелічити талановитих аматорів. Відбудеться й прем’єра пісні про Новий рік, яку написали місцеві автори - Валентина АВТОДІЙЧУК та Павло ДУБОВИЙ. Словом, проявлять себе усі, хто має до цього хист та здібності. Головне, що їх виступи будуть цікавими і створять святковий настрій усім, хто завітає до казкового містечка в Хмільнику.


    Ми знову разом

    Відбулося. Ми з вами, дорогі читачі, живемо у новому 2009 році. За традицією поглянемо у рік минулий. Звертаюся до тих, хто був з нами у 2008-му. Завдяки добре налагодженому діалогу ми, читачі і журналісти, досягли головного: шпальти часопису стали цікавішими. І цей номер - не виняток. Ми це зробили. Уважний читач обов’язково помітить тематичну строкатість сьогоднішнього номера. Придивіться до шпальт «Рабочего слова» більш уважніше: суто новорічні поради, замальовки, гумористичні та сатиричні мініатюри, ділова інформація, спомини про Велику Вітчизняну. Історію не переінакшити, факти не варто замовчувати…

    Та найголовніше те, що продовжуємо бути на бистрині галузевого життя. «Що нового?» - під таким кутом зору подаємо актуальну інформацію. Кожна мить диктує газетярам застосовувати правила, як мовлять, читабельності згідно із законом наближення до читача. Ті, хто так чи інакше долучався до цієї справи - випуску газети, журналу - підтвердять: це складно. Й відразу не з’ясуєш, в якому сенсі важче - фінансовому чи моральному. Адже це дуже відповідально - контактувати із десятками тисяч людей через шпальти видання.

    Ще про одне: за творчою концепцією нашої газети не намагаємося гнатися за світськими плітками та псевдосенсаціями. «Сіль» життя не в цьому. Лише на перший погляд здається, що журналістам залізничного видання не цікаво працювати: весь час друкуй про «рейки і шпали». Проте завдяки чисельній когорті невтомних дописувачів, справжніх друзів видання нашому невеличкому творчому колективу вдається робити головне - знаходити цікаві теми, працювати самовіддано і професійно, висвітлюючи численні будні і нечасті свята українського транспортного сектору. Не збитися на манівці, не пливти за течією нам допомагають поради наших однодумців - Івана Солов’я, Анатолія Любініна, Василя Яременка, Георгія Ейтутіса, Віктора Рубаника, Івана Петренка, Івана Пушкаря, Марини Мазурак, Олександра

    Чабаненка, Ігоря Душинського, Володимира Левенчука, Григорія Москальчука, Петра Шиндера, Василя Луценка, Аркадія Бобильова, Віктора Демка, Петра Москаленка, Валентини Челюскіної, Лариси Кривошиї, Володимира Мазного, Володимира Пресняка, Віталія Біди, Якова Опанасенка, Олександра Лозка, Петра Шваба та багатьох-багатьох наших співавторів.

    Слово - до нових передплатників. Дякуємо за ваш вибір. Обов’язково виправдаємо його. Не розчаруєтеся: будемо ділитися з вами виваженими думками про долю галузі в складному світі з вірою в серці у те, що після кризи обов’язково настане злет. Друкуватимемо матеріали, присвячені розкриттю духовних джерел наших сучасників. Тож будьмо разом і надалі! До нових зустрічей! Пам’ятайте: з нами цікаво, якщо не втрачено бажання пізнавати світ!

    Віктор ЗАДВОРНОВ

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05