РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 18 (6 червня 2008)
  • Випуск №18 6 червня 2008
    Зміст
    1. Якість палива визначає електроніка (Ганна БОГОВІС)
    2. Високий рівень довіри психологу (Оксана КЛИМЧУК)
    3. Василь ЯРЕМЕНКО: «Коростенська дирекція позицій не втрачає» (Оксана Климчик)
    4. Залізниця для людини: благо чи зло? (Никифор ЛИСИЦЯ)
    5. Розрадити! Якщо не можна допомогти (Ганна БОГОВІС)

    Якість палива визначає електроніка

    Надворі літо. Щойно завершився опалювальний сезон. Та, як відомо, в «панах» ходить той, хто вже влітку починає готуватись до наступної зими. Серед іншого, дбає і про енергетичні ресурси. Йдеться, зокрема, про вугілля, яке постачається на залізницю з Донецького регіону України.

    Найбільшим споживачем на магістралі є вагонна дільниця ст. Київ-Пасажирський. У минулому 2007 р. і на початку поточного року паливо, що надходило, не витримувало, як-то кажуть, жодної критики: воно або не горіло, або вміст вугілля в загальній масі не відповідав вимогам. На це нарікали провідники, які взимку зобов`язані були забезпечити належний рівень тепла у вагонах, нарікали у листах також і читачі «Рабочего слова», які замість одного відра вугілля спалювали два, а очікуваного ефекту не отримували.

    А весь драматизм ситуації був у тому, що споживач (тобто залізниця) не міг доказово пред`явити постачальнику свої претензії. Не було в дорожній вимірювальній лабораторії хіміко-технічних та екологічних досліджень (ДХТЛ) устаткування, котре б дозволяло визначити якість вугілля за встановленими Держстандартом показниками. Щоб говорити про якість палива, необхідно знати такі найголовніші його параметри: теплотворність, зольність і вологість. Якщо два останніх показники прилади, що були в лабораторії, принаймні ще визначали, то найголовніший - теплотворність - міг себе проявити лише безпосередньо в печі для згоряння. Ось і виходило, що пасажири, власне, і виявлялися тим визначальником якості вугілля, коли у вагонах температура була занадто низькою.

    Кілька днів тому в ДХТЛ встановлено сучасне електронне обладнання. За дуже короткий проміжок часу, використовуючи взяті й підготовлені споживачем зразки палива, за допомогою цієї калориметричної установки визначаються названі показники якості. І найголовніший серед них - теплотворність. На даний час представники виробника (Київського інституту технічної теплофізики) проводять її випробування. Одночасно готується документація в органи стандартизації на атестацію приладу.

    - Яким чином, - запитуємо у начальника ДХТЛ Володимира КАЛІНІЧЕНКА (у центрі фотокомпозиції - ред.), - впровадження нового обладнання зможе вплинути на ділові стосунки партнерів: постачальник - споживач?

    - Наша лабораторія здійснюватиме аналіз вугілля, і її висновки будуть офіційним документом, котрий визначає його якість. Щоправда, функції лабораторії на цьому й закінчуються.

    Подальші дії щодо взаємостосунків між споживачем і постачальником редакція «Рабочего слова» попросила прокоментувати заступника начальника залізниці по рухомому складу та матеріально-технічному забезпеченню Сергія ЗОЛОТАРЬОВА. Ось що він розповів: «З введенням в дію електронної установки нам не потрібно чекати зими, щоб дізнатися, якої якості вугілля ми отримали. Після висновків лабораторії представники вагонної дільниці №1 або інших підприємств зустрічатимуться з постачальниками і на основі точного аналізу лабораторії вирішуватимуть питання. Якщо, скажімо, вугілля не відповідає параметрам, вказаним у договірній документації, правомірно буде ставити питання: або про заміну вугілля, або про зниження його ціни. Виконання будь-якої з цих умов заощадить чималі кошти для залізниці, а також створить більші зручності для пасажирів».

    Ганна БОГОВІС

    Високий рівень довіри психологу

    Будь-які нові методики, як правило, у людей найперше викликають підвищений інтерес. Тож впровадження в локомотивному депо Коростень психо-фізіологічного обстеження і тестування теж сприйняли з цікавістю, адже раніше з таким стикатися не доводилося. Втім, дехто, сідаючи за комп`ютер у кабінеті психолога, дивився на нього з острахом, а раптом не справлюся? Особливо ж представники локомотивних бригад середнього віку і старшого, яким з комп`ютерною технікою у повсякденні часто користуватися не доводилося.

    Але то спочатку, бо психолог Інга ЕРТУС дохідливо розповість, як працює програма, що потрібно для проходження іспитів. А тести, над розробкою яких працювала когорта науковців, представників залізниці, покажуть результати сенсомоторної реакції (здібність концентрувати увагу на конкретному предметі, легко помічаючи його зовнішні якості - ред.), реакції на предмет, що рухається, відношення до монотонної роботи, на втомлюваність, перевірять зорову, слухову пам`ять, уважність і ще чимало інших факторів. З коростенськими локомотивними бригадами працює кваліфікований психолог, має вищу освіту за своїм фахом, відвідує семінари для удосконалення знань, вивчає досвід інших залізниць у цьому напрямку. Саме для роботи психолога з локомотивними бригадами розроблено рекомендації Державного науково-дослідного центру залізничного транспорту України, в роботі використовуються напрацювання відповідних спеціалістів зі сталевих магістралей.

    У Коростені психолог у депо розпочав роботу з січня нинішнього року, має обладнаний кабінет, в якому щодня, відповідно до графіка, проходять тестування члени локомотивних бригад. Як пояснила Інга Миколаївна, тестування, мета якого визначити професійні психо-фізіологічні якості, проводиться обов`язково під час прийому на роботу працівників локомотивних бригад. Один раз на рік тестування проходитимуть працівники, які не досягли 21 року, і ті, кому виповнилося 50 років, або ж машиністи, які працюють в одну особу. Все це визначено в наказі начальника локомотивного депо. Відтак один раз на два роки тести мають пройти працівники локомотивних бригад віком від 45 до 50 років,

    раз на три роки на «іспити» запросять машиністів і помічників віком від 21 до 45 років. Водночас, є ще й позачергове тестування, зокрема, перед направленням до школи машиністів. Запитую в психолога, що чекає на людину, якщо вона отримала негативні результати тестування. В такому разі працівник зобов`язаний пройти повторні випробування через два тижні. Результати ж психо-фізіологічного тестування не розголошуються, доступ до них має тільки психолог і начальник депо.

    Власне, фахівець дає рекомендації на основі психо-фізіологічного обстеження. Вони знадобляться керівництву обов`язково при прийомі на роботу випускників залізничних навчальних закладів, допоможуть визначити сумісність у роботі тощо. Звісно, рішення приймати тільки керівництву відносно того, які функції виконувати тому чи іншому працівнику, та рекомендації психолога в цьому обов`язково стануть при нагоді. Знати про душевний склад відповідального фахівця - справі не завадить.

    До того ж, психолог готовий допомогти кваліфікованими порадами, професійним підходом до аналізу ситуації. А ще - підкаже, як позбавитися стресового стану. Без нього діяльність машиністів і помічників машиністів не обходиться - напружений ритм роботи, висока відповідальність, а іноді й непередбачувані випадки. Власне, зніманню стресу має допомогти й перебування в кімнаті психологічного розвантаження завдяки затишній обстановці, музико- та аромотерапії... Нині така кімната поки що в планах, однак є всі підстави говорити, що її буде обладнано. Таке приміщення потрібно і машиністам: після поїздки зможуть в ній відпочити, щоб позбутися негативних емоційних навантажень.

    Нині в кабінеті психолога щодня біля комп`ютера - машиністи і помічники машиністів, згідно з графіком, проходять тестування. Працівників у локомотивних бригадах майже 600 осіб. За час роботи психолога ще небагато локомотивників ознайомилися з процесом перевірки. Думаю, з часом його сприйматимуть усі, і навіть скептики, як обов`язкове й необхідне. Втім, як і допомогу психолога у вирішенні складних життєвих ситуацій, викликаних взаємостосунками на роботі, в сім`ї тощо.

    Оксана КЛИМЧУК

    Василь ЯРЕМЕНКО: «Коростенська дирекція позицій не втрачає»


    Начальник дирекції Василь ЯРЕМЕНКО

    Нещодавно в Коростенській дирекції залізничних перевезень відбулося урочисте вручення Почесного диплому за першість у галузевому змаганні за 2007 рік. Для кореспондента «Рабочего слова» стало чудовою нагодою звернутися до начальника дирекції Василя ЯРЕМЕНКА з кількома запитаннями, аби довідатися про складові успішної роботи в попередньому році і про перспективи на рік нинішній.

    - Василе Васильовичу, що Ви вважаєте за головне у роботі очолюваного колективу впродовж минулого року?

    - Найголовніше те, що нам вдалося не втратити свою особливість - дирекції, яка спеціалізується на значних відправленнях вантажів. Адже майже 50% навантаження по залізниці відбувається саме в нас. Останніми роками приріст з навантаження складає в середньому 18 відсотків. І в 2007 р. по дирекції відвантажено продукції на 2 мільйони 600 тисяч тонн більше, ніж за попередній рік. Стосовно кількісних і якісних показників роботи, то вони переважно всі виконуються. Проте, як мовиться, не на висоті показник з обігу місцевого вагона. Та водночас хочу сказати, що торік по станції Коростень було переадресовано понад сім тисяч вагонів. І це до казни залізниці додало 58 мільйонів гривень.

    Спостерігалося в нас торік погіршення графіка руху поїздів по прослідуванню. І це значною мірою через те, що поки що не вдається повністю вирішити питання із грозозахистом. Отож під час грози на деяких станціях «вибиває» електроживлення. Певен, варто вже засукати рукава фахівцям із підприємств, підпорядкованих службі електропостачання, і це питання вирішити.

    За минулий рік по дирекції було впроваджено чимало нового, що позитивно позначилося на роботі в цілому. Зокрема, хотілося б підкреслити, що автоматизовано робочі місця товарних касирів та прийомоздавачів на усіх вантажних станціях. Є в нас гарні зміни і в технічній сфері, адже переводимо котельні станцій з твердого палива на електрообігрів. За минулий рік по дирекції на електроопалення переведено ще 17 котелень і в 2008 р. цю роботу буде завершено.

    З метою покращення пропускної спроможності поїздів відкрито ст. Вірівка, яка раніше через малодієвість не працювала; відродилася для активної роботи з формування поїздів і ст. Коростень-Подільський. Велику роботу було зроблено з електрифікації напрямку Коростень - Шепетівка, електрифіковано й станційні колії на цьому відрізку. Важливим моментом є те, що електрифіковано три сортувально-відправні колії ст. Коростень. Вже в цьому році електрифікували колії на ст. Коростень-Житомирський. І це принесло неабияку користь, адже потяги із щебенем ідуть звідси прямо на Київ.

    - Серед усього розмаїття продукції, яка відправляється з Коростенської дирекції, не можна не помітити навіть звичайним пасажирам численних піввагонів із щебенем, гранітом , брилами каменю різних якісних фракцій... Певно, видобувники є одними з активних відправників?

    - Як я вже сказав, значно зросло, в порівнянні з попереднім роком, відправлення вантажів, і, сподіваємось, це - не межа. Адже в перспективі ще відкриватимуться нові підприємства, зокрема, видобувної галузі. Саме вони є потенційними клієнтами залізниці. У транспортуванні продукції щебеневих заводів домінуючу роль відведено залізничному транспорту. І залізничники сьогодні роблять все, аби задовольнити попит на рухомий склад, для цього використовують не тільки піввагони, а, як альтернативу, й цементовози. Нині в межах Коростенської дирекції йде підготовка до початку діяльності ще кількох щебзаводів. Ясна річ, у межах станцій також триває підготовка, аби налагодити чітку роботу з відвантаження будівельної сировини. Нещодавно почало відвантажувати щебінь нове підприємство по ст. Рея. Залізничники, за кошти кар`єра, доклали значних зусиль, аби оперативно реконструювати станцію, вклали додаткові колії. Зрозуміло, нові вантажовідправники для залізничників - це і нова робота, і нові надходження до залізничної скарбниці. А й те, й інше конче необхідне. Є перспектива й відродження ст. Жерев, де має розпочати роботу кар`єр. Загалом же, ми працюємо в тому напрямку, щоб кар`єри, які планують масштабну роботу, докладали зусиль і для розвитку станцій, з яких вони відправлятимуть продукцію.

    Зазначу, що особливу увагу в дирекції сьогодні приділяємо співпраці з вантажовідправниками. Для цього застосовуємо організаційні заходи, аби була вона взаємовигідною. А найголовніше - залізничники мають бути готовими до вчасного забезпечення клієнтів рухомим складом.

    - Усі досягнення дирекції були б неможливі без певних зусиль з боку колективу. Чи є в перспективні молоді спеціалісти? Як ви допомагаєте їм у професійному зростанні і чим керуєтесь перед тим, як призначити фахівця на більш відповідальнішу роботу?

    - Безперечно, в нас є чимало молодих кваліфікованих фахівців, які сумлінно працюють і постійно вдосконалюються. Звичайно, їх помічаємо і довіряємо відповідальну роботу. Тепер стосовно кадрових призначень. Перед тим, як прийняти рішення, обов`язково прислухаюся до думок людей.

    - Чи характерна для Коростенської дирекції загалом проблема із залізничними кадрами? Чи всіх випускників галузевих навчальних закладів працевлаштовуєте?

    - Особливої гостроти щодо працевлаштування не відчуваю, бо бажаючі працювати на залізниці в Коростені є, можливо, не в такій кількості, як у попередні роки. Сьогодні ті ж таки кар`єри по рівню зарплати нас дещо обганяють. Попри це жодного випускника непрацевлаштованим не лишаємо, якщо й не відразу, то протягом певного періоду він приступає до роботи.

    - Коростенці знають Вас як людину, котра вміє досягати мети. І знову про головне. Цікаво, з якої посади ви починали свою трудову діяльність?

    - Починав працювати я на Куйбишівській залізниці на ст. Інза черговим по парку. Після служби у війську мене направили до Коростеня. Тут я вже з 1973 р., працював на різних посадах: і заступником начальника ст. Коростень-Подільський, і головним інженером ст. Коростень, начальником ст. Коростень-Подільський, начальником відділу перевезень, заступником начальника відділка залізниці, ось вже 13 літ очолюю дирекцію.

    - Які моменти у Вашій роботі найбільше запам`яталися?

    - Запам`яталася робота з розвитку станції Коростень у ті роки, коли я там був головним інженером. То були часи справжніх звершень. Побудовано пости сигналістів, впроваджено пневмопошту, саме тоді на станцію прийшла електрична централізація...

    Найбільше запам`ятовується будівництво чогось нового, коли дається нове життя якомусь об`єкту. А в нас, скажімо, за останні роки капітально відремонтовано чимало станційних приміщень. Будівлі набули нового сучасного вигляду, завдяки вправним працівникам із Коростенського БМЕУ-4, у ньому працюють люди із золотими руками. Водночас, справді, ми на всіх постах ЕЦ замінили дахи на шатрові. Це - безперечна користь, чи не так?! Чимало в нас планів і на перспективу. Найближчим часом хотіли б покласти диспетчерські з`їзди на дільниці Коростень - Тетерів, електрифікувати три колії сортувально-відправного парку ст. Коростень-Подільський. Звісно, з порядку денного не знімається поліпшення умов праці наших трудівників. Загалом у нас підібраний колектив професіоналів, який вміє долати труднощі, вміє віднайти вихід у різних ситуаціях і професійно виконує свою роботу.

    Інтерв`ю провела

    Оксана Климчик

    Залізниця для людини: благо чи зло?


    начальник сектору охорони праці Жмеринської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці Людмила ГОЛОДНЮК після нагородження Почесною грамотою Укрзалізниці

    Залізниця, з часу виникнення і до нині, створює для людей одне із найбільших благ - можливість швидко та зручно пересуватись на значні відстані, перевозити доволі великі вантажі… В той же час вона, коли нею, як і іншими витворами цивілізації, невірно користуватись, може причинити й зло. Причому і тим, хто на ній працює, і тим, хто користується її послугами чи потрапляє до зони її дії. І, на жаль, нещасні випадки на залізниці непоодинокі.

    Факти свідчать

    Як убезпечити людей від травмування, інших негативних наслідків, що можуть виникнути за невмілого користування найвигіднішим видом транспорту, та й тих, хто забезпечує його роботу? Відповідь на це давно існуюче запитання намагались знайти учасники галузевого семінару-наради з охорони праці, що проходила днями в Євпаторії, за участю багатьох фахівців залізниць України. Очолив форум начальник головного управління охорони і організації праці Укрзалізниці Лев ПОЛЯКОВ. А забезпечення умов для роботи та відпочинку учасникам семінару було покладено на Південно-Західну залізницю. Це й зумовило місце проведення - пансіонат «Променистий», який є її відокремленим структурним підрозділом. І, як засвідчують відгуки представників залізниць, із завданням Південно-Західна залізниця впоралась доволі успішно.

    Актуальність обговорення шляхів зниження виробничого травматизму та покращення умов праці в нашій галузі доволі велика. На цьому наголосив у своїй доповіді Лев Поляков. Адже минулого року на залізничному транспорті України сталось 239 нещасних випадків, у 24-х із яких загинули люди, а 26 чоловік тепер інваліди. Це дещо більше, ніж попереднього року. Зокрема, на Південно-Західній залізниці 48 травмованих, із них троє загинуло. Якщо нещасні випадки визначати за професійною належністю, то найбільше їх у колійному господарстві - 63 потерпілих, із яких 11 загинуло. Сумна статистика. Нинішнього року за чотири місяці отримали травми 57 працівників. Та й у той час, коли проводився семінар, а це чотири дні, двоє залізничників загинули від важких травм, а один машиніст помер у кабіні електровоза під час виконання рейсу. Не випадково наводимо скорботні факти.

    Як показує аналіз виробничого травматизму, що проводиться в головному управлінні охорони та організації праці (ЦТЗБ), основною причиною нещасних випадків (до 70%) є так званий людський фактор. Тобто, порушення працівниками технології виконання робіт, недотримання вимог інструкцій, правил та інших нормативних документів з питань охорони праці, порушення виробничої та технологічної дисциплін.

    Серед інших причин начальник ЦТЗБ у своїй доповіді називав послаблення перевірочної роботи службами охорони праці залізниць. Так, на Південно-Західній залізниці минулого року здійснено на тисячу перевірок менше, ніж попереднього. Збільшенню виробничого травматизму також «посприяло» зниження відповідальності працівників за порушення вимог охорони праці. Притягнутих до дисциплінарної відповідальності минулого року менше, ніж 2006-го. Парадокс: це при тому, що порушень значно більше. Ще одна причина, на яку зауважив у своїй доповіді Лев Олександрович, - зниження рівня знань з техніки безпеки у залізничників.


    головний технічний інспектор праці Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України Володимир ДОРОШЕНКО (другий ліворуч) обговорює матеріали конференції зі своїми колегами

    Діагноз - формалізм

    А на думку завідувача відділом охорони праці - головного технічного інспектора праці Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України Володимира ДОРОШЕНКА, основними причинами нещасних випадків залишаються порушення вимог безпеки при експлуатації обладнання, устаткування, машин та механізмів. А також залучення до роботи фахівців не за основним фахом, порушення технологічного процесу, незадовільна організація робіт...

    Інша проблема - це зростання смертності при виконанні службових обов`язків.

    - Занепокоєність викликає той факт, - зауважив у виступі Володимир Григорович, - що минулого, як і попереднього року, усі випадки раптової смерті, а таких понад п`ятдесят, сталися із працівниками, які, за матеріалами розслідувань, своєчасно проходили медичні огляди, але за станом здоров`я не перебували на диспансерному обліку. Це дає підстави стверджувати, що медичними закладами Укрзалізниці та залізниць не забезпечено якісне проведення медичних оглядів працівників. А тим більше - виявлення у них захворювань на ранній стадії та проведення належних профілактичних заходів. Аналіз свідчить, що більше сорока відсотків залізничників, які померли під час виконання службових обов`язків і праця яких пов`язана з безпекою руху поїздів, не перебували під увагою з боку лікарів. Випадки смерті на робочому місці були у фахівців, які зайняті на важких роботах. Це - слюсарі, машиністи, провідники, бійці воєнізованої охорони... Основною причиною смерті серед працівників цієї категорії став гострий серцевий напад, серцево-судинна недостатність, зумовлена ішемічним ушкодженням міокарду та аритмічним станом. Отже, існує необхідність більш відповідально ставитись до медичного обстеження та виявлення захворювань у залізничників. Мовою ескулапів, такий діагноз можна назвати «звичайний… формалізм».

    Утім, від нещасних випадків на залізниці постраждали та й загинули не лише наші працівники, а й сторонні особи. Як зазначив у своєму виступі на семінарі заступник головного ревізора з безпеки руху поїздів та автотранспорту Південно-Західної магістралі Володимир ЛОГВИН, лише нинішнього року на залізничних переїздах усіх залізниць сталася 61 дорожньо-транспортна пригода, в яких загинуло 20 чоловік та ще 15 - травмовано. Це значно більше, ніж минулого року. А коли узагальнити дані про невиробничий травматизм, то минулого року від дій обладнання та пристроїв залізничного транспорту, внаслідок наїзду рухомого складу було травмовано понад тисячу людей, а 741 нещасливець із них загинув. При цьому значний відсоток від наведених цифр припадає на нашу залізницю.

    Тому Програмою, затвердженою Мінтрансзв`язку, заплановано капітальний ремонт двадцяти переїздів та інші заходи. А також передбачається активізувати застосування в дію системи «Людина на колії».

    Що ж необхідно зробити, щоб зменшити та унеможливити травматизм на залізницях? Запропоновано чимало заходів, спрямованих на це. Назвемо головні з них.

    У першу чергу, говорилось про необхідність атестування робочих місць. Головний державний експерт Мінпраці з умов праці Сергій РЯБОКОНЬ у виступі на нараді доволі грунтовно розповів про нормативно-правову базу для проведення атестації робочих місць за умовами виробництва. І, як зазначалось у багатьох доповідях та виступах, у нашій галузі проведено чималу роботу: більшість робочих місць уже атестовано. Це дозволило чимало з них виключити із списку шкідливих та небезпечних. Щоправда, не всі. Є такі, виробничі процеси, що за характером роботи їх неможливо змінити. Скажімо, для провідників пасажирських вагонів негативними факторами є постійне перебування у вагонах під час їх руху та психологічні навантаження у процесі обслуговування пасажирів. Звільнити їх від цих двох «чинників» практично неможливо. Наголосимо, що на залізницях Російської Федерації застосовується термін - умови праці із постійними чи неможливими для змін шкідливими умовами праці. Існують і відповідні нормативні документи. Чи не варто й у нас такий термін застосувати?

    Наказ - закон. Але чи він досконалий?

    Доволі жваво на семінарі обговорювалось питання проходження медичних оглядів відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я №246 від 21.05.07. Головний фахівець головного управління медичних закладів Укрзалізниці Ольга ХИЛЬКО розповіла про порядок проведення медичних оглядів працівників, робота яких пов`язана із безпекою руху поїздів та колійним господарством. Ольга Миколаївна, зокрема, зазначила, що підготовлено проект наказу Укрзалізниці, яким визначатиметься порядок проходження медоглядів залізничниками.

    З різкою критикою згаданого вище наказу виступив голова Вільної профспілки машиністів України Семен КАРІКОВ. Він наголосив, якщо дотримуватись вимог цього нормативного акту, то значна частина машиністів, причому досвідчених, яким виповнилось сорок та й більше років, можуть втратити роботу.

    Питання, дійсно, складне. Адже з одного боку на терези ставиться благополуччя родин залізничників, втрата кваліфікованих кадрів, а з іншої - життя людей. І випадок, що стався із відносно молодим (29 років) машиністом із Одеської залізниці у день проведення семінару, який помер від серцевого нападу в кабіні локомотива, вкотре підтвердив, що медичні огляди необхідні. Краще втратити більший заробіток, аніж життя.

    На нараді першими підсумками роботи за умов дії нового Порядку проведення медичних оглядів, відповідно до наказу МОЗ №246 поділилась інженер з охорони праці Хмельницької вагонної дільниці (ВЧ-3) Наталя КОТЛЯРОВА. За її словами, попри недоречності, які існують у цьому документі, можна і варто робити все належне, щоб і працівників не втрачати, і не унеможливлювати небажані наслідки, через недуги, на які вони страждають. Висловлювалась на семінарі думка про те, що необхідно застосовувати індивідуальний підхід до кожного із фахівців, який проходить медичний огляд. Це й передбачено згідно з наказом.

    Вкотре про турні вагони

    Представник Ради профспілки залізничників та транспортних будівельників В. Дорошенко підняв на нараді два доволі важливі питання - облаштування будинків відпочинку локомотивних бригад та турних вагонів. За його словами, на початок нинішнього року приведено в належний стан 29 будинків відпочинку із 80-ти, які є на залізницях. У тому числі й 13 на Південно-Західній. Хоча зроблено в цьому напрямку вже немало, та належить виконати ще чималий обсяг робіт з ремонту та реконструкції приміщень, де машиністи та їхні помічники могли б повноцінно відпочити перед виїздом у рейс.

    Не краща ситуація і з вагонами виробничо-побутового призначення. На сьогодні на залізницях експлуатується 374 одиниці рухомого складу. А 168 потребують заміни та 25 - переобладнання.

    - Санітарно-побутові приміщення в турних вагонах не відповідають вимогам нормативних актів з охорони праці і утримуються в незадовільному стані, - наголосив у своєму виступі Володимир Григорович. - Тому постановою Ради профспілки запропоновано начальникам залізниць протягом третього кварталу вжити невідкладних заходів щодо покращення технічного стану вагонів виробничо-побутового призначення та поліпшення умов відпочинку працівників колійного господарства.

    Неабиякий інтерес в учасників семінару викликав виступ головного інженера служби електропостачання Південно-Західної залізниці Володимира ГАЛЬЧИНСЬКОГО, який не лише розповів, а й продемонстрував спеціальний одяг та засоби індивідуального захисту, якими забезпечено структурні підрозділи служби. Цей досвід вирішено поширити й на інших залізницях.

    Обговорювались на нараді й інші питання з охорони праці. Зокрема, про психологічне забезпечення, проведення навчання та інструктажів, використання технічних засобів та створення відеофільмів...

    За результатами роботи семінару-наради прийнято рекомендації, які передбачають основні напрямки роботи щодо зниження травматизму та покращення умов праці. Вони будуть доведені до усіх фахівців з охорони праці. Усе це допомагатиме їм у роботі.

    Заохочення фахівців охорони праці, обмін думками та досвідом на семінарі-нараді, думається, сприятимуть покращенню роботи, спрямованої на запобігання травматизму та поліпшення умов праці залізничників. А від того магістраль стане ще більшим благом для тих, хто користується її послугами та працює на ній.

    Никифор ЛИСИЦЯ

    Розрадити! Якщо не можна допомогти


    Наталія СМІРНОВА (ліворуч) та Лілія ВАСЕНКОВА

    Люди старшого покоління пам`ятають кінокомедію радянської доби «Дайте жалобную книгу». Був час, коли в кожному магазині, в будь-якому пункті з надання побутових послуг населенню «Книга скарг і пропозицій» знаходилась на видноті, і кожен міг зробити свій запис. Добре, якщо вносились до цього «гросбуху» подяки, пропозиції, але якщо скарга... Це означало, що хтось не належним чином виконував свої обов`язки. А це, як сказати б російською, було «чревато». Бюро скарг було колись і в структурі управління Південно-Західної залізниці.

    Та часи змінюються. Про «Книгу скарг» сьогодні можна довідатися хіба що в маршрутному таксі: коли вранці, ледь втовпившись, хапаєшся за щось, аби втриматись на ногах, і раптом погляд «чіпляється» за оголошення: «Книга скарг» знаходиться в наступній машині». Когось такий жарт, може, дратує, а хтось подумки усміхнеться: не перевелися, мовляв, у нас жартівники.

    І хоч пішли в небуття «Книги скарг», та не зникли структурні підрозділи, котрі й сьогодні працюють зі зверненнями громадян. Як би банально не звучав постулат, що за кожним листом - людина, це - безумовна істина. Бо звертаючись у різні владні інстанції, громадянин сподівається розв`язати якось свої проблеми, біди, потреби.

    В управлінні Південно-Західної залізниці в структурі інспекції по контролю виконання при начальнику магістралі функціонує сектор по роботі зі зверненнями громадян. З його працівниками нам довелося познайомитись за ділових обставин. Разом з іншими підрозділами, причетними до процесу друкування газети «Рабочее слово», нам довелося готувати відповідь стосовно призупинення на певний термін виходу тижневика. Наші читачі просили керівництво столичної магістралі, Укрзалізниці, а також Міністерства транспорту та зв`язку України допомогти в налагодженні продовження випуску газети. Кожному авторові необхідно було підготувати вичерпну відповідь по суті поставленого питання. Спілкуючись з працівниками сектору, можна було зробити висновок, що їхня робота вимагає не лише професійних знань, скажімо, безпосередньо у сфері діловодства, вони повинні знати напрямки діяльності кожної служби залізниці.

    Сектор по роботі зі зверненнями громадян виділено в окреме діловодство. Вся кореспонденція, в якій громадяни звертаються до начальника залізниці, в Укрзалізницю, Міністерство транспорту та зв`язку України, державні органи влади, окремим потоком спрямовується в цей підрозділ. Вона не задіяна в загальному діловодстві, а має свої власні вхідний та вихідний номери.

    Начальник інспекції по контролю виконання при начальнику залізниці Віктор РУБАНИК розповів, наскільки уважно й відповідально до кожного листа, телефонного дзвінка ставляться начальник сектору Наталія СМІРНОВА та старший інспектор Лілія ВАСЕНКОВА. Підсумки роботи в минулому році свідчать, що в середньому щодня їм необхідно обробити майже три десятки звернень громадян. Обробити - це не означає зареєструвати й поставити лише вхідний або вихідний номер. Перш за все, їх потрібно уважно прочитати, зашифрувати, класифікувати за категоріями (заява, скарга, подяка, пропозиція тощо), звідкіля надійшли звернення: з Міністерства транспорту та зв`язку України, Укрзалізниці, Південно-Західної залізниці, урядових чи міських органів влади та з багатьох інших структур. На кожне звернення оформити картку обліку, аби виконавці дотримували термінів згідно із Законом України «Про звернення громадян». Кожен лист спрямовується до заступників начальника залізниці для розподілу в службу, на підприємство, в організацію, які безпосередньо розв`язуватимуть питання, порушене його автором.

    - Ми повинні, - розповідає Наталія Смірнова, - слідкувати, щоб наші виконавці у наданні відповіді дотримувалися не лише встановлених Законом України «Про звернення громадян» термінів, але й щоб вони гранично чітко відповідали на поставлене питання, бо заявник хоче отримати відповідь у повному обсязі. Наприклад, у листі ветеран праці просить, щоб йому допомогли відремонтувати дах його помешкання. Це питання - в компетенції тих організацій, на балансі яких перебувають житлові приміщення. Після певної перевірки приймається, скажімо, рішення про можливість надання таких послуг. Тоді з повідомленням про те, що таку допомогу буде надано, заявникові одночасно необхідно повідомити ще й коли, в які терміни, в яких обсягах вона буде виконана.

    - А з яких питань люди звертаються найчастіше?

    - Соціальні проблеми, - продовжила Наталія Алимівна, - хвилюють найбільшу кількість наших авторів. Це - звернення про працевлаштування, нагороди, заохочення, про надання матеріальної, благодійної та адресної допомоги, медичне страхування та з багатьох інших питань. Усі такі заяви дуже уважно розглядаються відповідними комісіями, а від інвалідів Великої Вітчизняної війни - особисто начальником залізниці. Не всі заяви, на жаль, можна задовольнити. Тоді ми вимагаємо від виконавців якнайповнішого роз`яснення, чому поставлене питання не може бути позитивно розв`язано.

    - Наталіє Алимівно, хто найчастіше звертається до керівництва та інших організацій?

    - Учасники Великої Вітчизняної війни, пенсіонери, ветерани-залізничники та інші. Чимало скарг, значно рідше подяк, надходить від пасажирів. Вони нарікають на незадовільний санітарний стан у вагонах, недостатній рівень наданого сервісу, грубу поведінку провідників або неналежне виконання ними своїх обов`язків та з багатьох інших питань. На жаль, не всі звернення можна задовольнити з тієї причини, що автори часто викладають неконкретні факти, а пишуть так, взагалі. Хворобливо ставляться пасажири до змін у розкладі руху приміських поїздів, порушення графіка руху тощо.

    Кожне звернення вимагає ретельного й уважного розгляду. Тому, трапляється, й працівникам сектору доводиться брати безпосередню участь у перевірці фактів, викладених у листах.

    Наталія Алимівна й Лілія Леонідівна весь час у пошуках більш досконалих форм опрацювання звернень громадян. Ними було підготовлено й проведено семінар-нараду «Організація і ведення діловодства», де наголошувалося на беззастережному дотриманні термінів виконання, правильному оформленні відповідей, організації роботи з електронною системою звернень громадян, прискореного надання відповідей на запитання відвідувачів веб-сайту та звернень-дзвінків, які надходять на «телефон довіри» Укрзалізниці. Для надання оперативної й достовірної інформації при розгляді звернень, а також забезпечення своєчасної довідкової інформації для начальника залізниці працівники сектору оновлюють один раз на тиждень бази даних про пенсіонерів-залізничників та інвалідів Великої Вітчизняної війни. Для поліпшення роботи зі зверненнями час від часу залучаються і працівники юридичної служби. Допомагає в роботі також і спілкування та обмін досвідом із колегами інших залізниць України.

    - Останнім часом, - зауважує керівник сектору, - кількість звернень помітно зростає. Це пов`язано з тим, що в Укрзалізниці відкрито пряму телефонну лінію, а з початку нинішнього року - веб-сайт. Останній - дуже зручний вид зв`язку. Однак на сьогодні ще не врегульовано нормативну базу з відпрацювання звернень у такій формі спілкування. Самотужки розв`язуючи питання щодо якісного виконання й цієї роботи, працівники Південно-Західної магістралі одними з перших подали пропозиції до Укрзалізниці.

    Там, до речі, належним чином оцінюють чітку й злагоджену роботу з виконавцями, котрі безпосередньо відповідають заявникам. Робота з людьми завжди складна. А тут звертаються не лише в письмовій формі або за телефонними дзвінками, а й приходять записатися на особистий прийом до начальника залізниці. Кожного треба вислухати, оцінити складність питання. Трапляється, що вирішити проблему можна на рівні керівника служби або й навіть підприємства. Саме це і потрібно фахово пояснити людині. Приходять і хворі, і емоційно неурівноважені, тоді доводиться використовувати також і важелі психологічного впливу, аби відвідувач пішов задоволений і, найголовніше, не розчарований. Не всім, хто звертається з якимось проханням, можна допомогти. Але уважно поставитись до прохача - обов`язково. Поговорити так, щоб у людини потеплішало на душі.

    Мені розповіли й такий випадок. Прийшла якось у сектор по роботі зі зверненнями дуже літня жінка. Вона «почула», що на залізниці допомагають людям, але не знала, що допомагають лише тим, хто тут працював. Сама ж вона такого права не мала. Подивилася Наталія Алимівна на майже босі ноги жінки - защемило серце. Вона дістала гроші з власного гаманця і сказала: «Допомогти не зможемо, але візьміть ось й купіть собі взуття». Треба було бачити очі тієї жінки... Отже навіть коли допомогти не можна - можна розрадити.

    Наталія Алимівна розпочинала трудитися в управлінні Південно-Західної залізниці ще тоді, коли її очолював П.Ф. Кривонос. Досвіду діловодства й спілкування з людьми набиралася, працюючи секретарем заступника начальника залізниці, потім - інспектором загального відділу, старшим інспектором адміністративної служби. Одночасно здобувала вищу освіту в Державному економічно-технологічному університеті транспорту. Тепер вже чимало років Н. Смірнова очолює сектор по роботі зі зверненнями громадян. Із задоволенням користується наручним годинником, яким була нагороджена начальником залізниці за сумлінне виконання своїх професійних обов`язків. Задоволена роботою колеги Лілії Леонідівни, з якою склалися довірливі ділові стосунки. У такому маленькому колективі дуже важливо, коли обоє виконують свої професійні обов`язки на високому рівні і можуть бути впевнені, що одне одного не підведуть.

    Ганна БОГОВІС

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05