РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 4 (25 січня 2008)
  • Випуск №4 25 січня 2008
    Зміст
    1. Швидкий прибуває за розкладом (Никифор ЛИСИЦЯ)
    2. Актуальне інтерв`ю: боротьба зі злочинністю на транспорті (Віктор ЗАДВОРНОВ)
    3. Шлях до освіти: До уваги працівників залізниці
    4. Розподіл за принципом... Попандопуло (Микола ПАЦАК)

    Швидкий прибуває за розкладом

    Про роботу машиніста, ми, пасажири, судимо лише за тим, чи вчасно потяг приїхав на станцію призначення. Коли усе гаразд - сприймаємо це як належне. Але чи так просто провести потяг за маршрутом? За відповіддю на це запитання направляюсь до локомотивного депо станції Жмеринка.

    - Репортаж із кабіни локомотива? - перепитав заступник начальника депо з експлуатації Микола Самойлюк. - Думаю, це можливо. Якраз невдовзі від Жмеринки до Могильова-Подільського наша локомотивна бригада поведе швидкий поїзд, з нею й поїдете. Вас супроводжуватиме машиніст-інструктор.

    Після цього Микола Володимирович зателефонував начальникові депо і отримав згоду на мою поїздку - порядку необхідно дотримуватись.

    – Швидкий поїзд №47 Москва - Кишинеу відправляється з п`ятої колії від четвертої платформи, - донеслась із гучномовця об`ява диктора.

    А за мить машиніст тепловоза Валерій Скульський промовляє:

    – Готовність до відправлення – одна хвилина.

    – Готовність - одна хвилина, - повторює помічник машиніста Володимир Слободян і доповідає усі необхідні в таких випадках дані.

    Лунає гудок, і локомотив, а за ним й потяг плавно розпочинає рух. Позаду залишається перон, а перед нами - мереживо зі стрілочних переводів, якими належить пройти, щоб вибратись на залізничну колію, спрямовану на Могилів-Подільський. У локомотивної бригади з перших хвилин руху розпочалась напружена робота. І машиніст, і помічник пильно відстежують положення стрілочних переводів. Адже коли хоч один із них не туди спрямований, необхідно негайно припинити рух.

    – Стрілочний перевід - за маршрутом, - раз за разом доповідає помічник.

    – Стрілочний перевід в маршруті, - повторює машиніст і продовжує рух потяга. Зауважу, що кожну фразу, яку промовляє один обов`язково повторює другий - так вимагає інструкція.

    Долаємо зо два десятки стрілочних переводів і виходимо на пряму перед світлофором, на якому горить зелений вогник. Що це? Замість того, щоб рухатись далі, поїзд зупиняється - контрольна перевірка гальм перед виїздом на маршрут.

    Коли виходимо за межі станції на свою колію, напруга в роботі дещо знижується. Однак, щоб не відволікати машиніста та помічника від роботи, за поясненнями та коментарями звертаюсь лише до машиніста-інструктора Олександра Дякуновського. Перше моє прохання – розповісти про локомотивну бригаду, у якої ми «гостюємо».

    – Машиніст - Валерій Скульський. На цій посаді уже чотири роки, має третій клас, найближчим часом він буде проходити іспити і, думаю, що підвищить свою кваліфікацію, - розповідає Олександр Петрович. - До цього він три з половиною роки працював помічником, пройшов навчання в школі машиністів. Тож, має належну підготовку та чималий досвід. Тому його й призначено машиністом на локомотив, який доправляє пасажирські поїзди.

    – Прохідний – зелений, попереду – переїзд під охороною, - лунає чергова доповідь помічника. Її повторює машиніст і подає гудок - попередження про наближення потягу. За хвилину ми долаємо переїзд. Чергова піднімає жовтий прапорець - усе гаразд. Таке ж підтвердження вона робить умовним сигналом, коли останній вагон проходить повз неї. У зеркалі локомотива залізничниця як на долоні.

    – Помічник машиніста -Володимир Слободян, - продовжує свою розповідь О. Дякуновський. - Працює він у нас із двохтисячного року. Закінчив Жмеринське ВПТУ.

    – Черговий по станції Матейково викликає машиніста поїзда № 47, - лунає із динаміка радіостанції.

    – Машиніст Скульський, відповідаю.

    – Ваш прохід станцією – по першій головній колії...

    – На цій дільниці, - коментує радіодіалог мій співрозмовник, - усі чергові по станціях при наближенні поїзда виходять на зв`язок і подають інформацію про порядок проходження станції. Це, певною мірою, полегшує роботу локомотивної бригади.

    Пильність – незайва

    Та пильності машиніст і помічник не послаблюють.

    – Вхідний - зелений, стрілочний перевід - за маршрутом, - як і раніше чітко доповідає Володимир Миколайович.

    Перед нами з-за повороту з`являється станція. Чергова на пероні піднімає над головою біле коло - сигнал дозволу подальшого руху. Таким же сигналом вона й проводжає поїзд - це означає, що у жодному із вагонів, які пройшли повз неї, відхилень від норм не помічено.

    – Швидкість дозволено до вісімдесяти кілометрів,- чуємо голос Володимира Слободяна.

    – Минулого року на дільниці між Жмеринкою та Могильовом-Подільським проведено капітальний ремонт колії, - продовжує машиніст-інструктор. - Майже на всіх перегонах замінено колійну решітку, рейки встановлено на залізобетонні шпали. Це й дозволяє збільшувати швидкість до вісімдесяти кілометрів на годину. «Подільський експрес» на окремих дільницях ми проводимо ще й з більшою швидкістю. А цей поїзд доволі важкий, він складається із двадцяти двох вагонів, інколи буває і 24. Тому навантаження на локомотив значне.

    – А що являє собою цей тепловоз? – запитую у мого співрозмовника.

    – Це одна секція локомотива 2 ТЕ - 116. №1276(б). Його потужність - три тисячі кінських сил. Тому пасажирські потяги він спроможний доправляти цим маршрутом. На двох секціях таких тепловозів нещодавно було встановлено нові дизельні двигуни. Їх призначено для проведення швидкісного поїзда «Київ - Могилів-Подільський» від Жмеринки до кінцевої станції та у зворотному напрямку. А також їх використовуємо і для обслуговування швидких поїздів, що прямують до Молдови.

    – Використання тепловоза із однієї секції дає певну економію пального, - продовжує Олександр Петрович. - Однак його ми не можемо застосовувати для доправлення вантажних поїздів. А така необхідність інколи виникає.

    Тим часом ми проїхали роз`їзд Степанки і наближаємось до станції Бар. Краєвиди тут справді казкові. Обабіч - густий засніжений ліс. Могутні дуби, ясени високо підняли свої розкішні крони. Поруч - білокорі берізки. Подекуди проглядаються зелені ялинки, сосни...

    Наш потяг виходить із вузького лісового «тунелю» на широкий простір, проїздить поряд із селом Міжлісся і....

    – За хвилину станція Бар, - чути голос помічника машиніста, - вхідний-зелений. Черговий зустрічає білим сигналом.

    Ці слова Володимира Миколайовича якнайкраще описують те, що відбувається під час нашого руху. Тому коментувати уже й не варто. Зазначу лише, що й на цій станції наш потяг не зупиняється, адже він швидкий. Втім, біля такого райцентру (у Бару понад 25 тисяч мешканців) можна було б і зробити зупинку - пасажири тут є.

    Прямуємо далі. А, вірніше, входимо у доволі круту і затяжну криву. Колія в цьому місці завертає ліворуч майже на 90 градусів, звісно, тут обмеження швидкості. На це Олександр Дякуновський зауважив:

    – В народі говорять, що, коли планували прокласти залізницю від Жмеринки до Могильова-Подільського, а було це у дев`яності роки позаминулого століття, то барські підприємці підкупили проектувальників, щоб ті проклали колію якомога ближче від їхнього міста. Чи так це було, чи ні, однак петля тут дуже велика, тому і відстань від Жмеринки до Могильова-Подільського залізницею становить аж 110 кілометрів, коли шосе - менше вісімдесяти.

    Можливо, була і є доцільність пов`язати залізницею промислове місто Бар. Але на цьому маршруті аж занадто кривих - їх більше сотні. Тут лише декілька прямих дільниць по півтора-два кілометри, усе інше - криві. Причому, колія завертає то вправо, то вліво не лише понад ярами, а й на рівній місцевості. Здається, проектувальники в чомусь схибили, а для машиністів - це зайві клопоти, та й колійникам більше роботи.

    – Коли мова зайшла про цю залізницю, - продовжує мій співрозмовник, - то варто зауважити, що існують наміри прокласти тут ще одну колію, а потім електрифікувати цю дільницю. Проте поки що ці плани не здійснились.

    Станція в кривій

    Наближаємось до станції Митки. Про це засвідчує лише відповідний сигнал, а самої станції не видно - вона в кривій. Станційну споруду побачили лише, коли проїхали добру частину станційної колії, а вихідний світлофор показався ще пізніше.

    Виручив у цьому, як і в деяких інших випадках, локомотивний світлофор. Цей прилад дуже допомагає на такій хвилястій дорозі. Він спрацьовує одночасно із тим, що встановлено поруч із колією, і машиніст заздалегідь може побачити, який сигнал горить.

    Обладнана кабіна машиніста й іншими приладами, які допомагають контролювати дорожню ситуацію та й стежити за роботою двигуна. Проте, помічник машиніста під час руху декілька разів виходив із кабіни у силове відділення, щоб перевірити роботу вузлів та агрегатів дизель-генератора. І щоразу він доповідав про нормальну роботу тягового устаткування.

    Попереду «найпримхливіша», за словами Олександра Петровича, станція Копай. Чому? Розташована вона на ухилі, в кривій, до того ж, закрита для дальшого огляду. Тому й потрібна неабияка пильність і чіткість дій локомотивної бригади. Інакше можна отримати який-небудь «сюрприз».

    На цей раз ми проходимо станцію без пригод. Для нашого поїзда вільна головна колія, зелені вогники на вхідному та вихідному світлофорах... Але ось і несподіванка. На стрілочному переводі другої станційної колії стоїть кінь. Біля нього пораються декілька людей. Під`їжджаємо ближче і бачимо, що копито тварини затиснуто у стрілочному переводі. Як це сталося і чому коня проводили через стрілочний перевід, з`ясувати не вдалось. Добре, що це не на головній колії, а то довелось би застосовувати екстренне гальмування, і могли бути негативні наслідки.

    Після побаченого пригадались слова Олександра Дякуновського, про те, що Копай - станція «примхлива». От що значить - досвід. Одразу ж захотілось дізнатись більше про мого гіда, який люб`язно погодився супроводжувати мене у цій поїздці.

    – На залізниці я з 1963 року, - розпочав оповідь про себе Олександр Петрович. - Закінчив Жмеринське ПТУ за фахом помічник машиніста тепловоза. Після двох років роботи – призвали до Збройних Сил. Довелось брати участь у чехословацьких подіях, тому маю статус учасника бойових дій. Через рік після служби закінчив курси машиністів, а згодом і Київський залізничний технікум. У дев`яностому мене призначили на посаду машиніста-інструктора. На сьогодні маю перший клас, є право на управління тепловозами, електровозами, як з вантажними, так і з пасажирськими поїздами. Нагороджений відзнакою «Почесному залізничнику». Виростив двох дітей. Донька - Лариса - вчителька. А син Євген пішов моїм шляхом. Він також машиніст першого класу, має право водити електровози та тепловози. Заочно навчається в залізничному університеті.

    За розмовою ми й не помітили, як під`їхали до станції Котюжани. Тут ми розминаємось із зустрічним вантажним поїздом, що стоїть на другій станційній колії. Подавши гудок, потяг прямує далі. Помічник машиніста виглядає у вікно і обстежує вантажний поїзд.

    – Порушень не помітив, - доповідає він машиністу, а той по радіо зв`язується із колегою, що веде вантажний поїзд і те саме передає йому.

    Перехопивши мій погляд, в якому, напевне, вгадувалось запитання, машиніст-інструктор пояснює:

    – У нас є правило: коли потяги проходять один повз одного, то помічники оглядають їх. Після проходження машиністи проводять радіообмін і попереджають про виявлені недоліки. Коли ж їх немає, то говорять, що усе в нормі.

    Не було зауважень і при проходженні Немирчів, Вендичан. Це невеличкі станції. На останній привернули увагу величезні споруди елеватора та заводу з виробництва комбікормів. Сьогодні завод реорганізується, планується виробляти тут біологічне дизельне пальне. Тому вантажоперевезення на станції, напевне, відновиться. Відроджується робота й на інших підприємствах, що розташовано неподалік від лінійних станцій на дільниці між Жмеринкою та Могильовим-Подільським. Це додає оптимізму щодо більш інтенсивного використання цієї залізничної колії.

    Прямуємо далі. Наш потяг дещо знижує швидкість.

    – Тут ще діють обмеження, - пояснює Олександр Дякуновський. - На всій дільниці минулого року не встигли провести капітальний ремонт колії, тому маємо рухатись зі швидкістю сорок кілометрів. Але запас часу у нас є, до Могильова-Подільського під`їдемо вчасно.

    Декілька доволі крутих поворотів - і ми наближаємось до кінцевого пункту нашої мандрівки - станції Могилів-Подільський. За розмірами вона невелика - не дозволила місцевість зробити її більш просторою.

    Наша перша колія, що пролягла поруч із пероном, на якому встановлено металевий паркан, вільна. Машиніст, не поспішаючи, заводить на неї швидкий поїзд, який прибув до Могильова-Подільського точно за розкладом. До роботи приступають прикордонники, працівники митниці. А наш локомотив, відчепившись від поїзда і виконавши маневр з переходом на сусідню колію, прямує до місця технічного огляду, вірніше до міні-депо, яке розташоване на цій станції.

    Готель для машиністів

    – Щоб у вас склалось повне враження про роботу та й відпочинок локомотивних бригад, пропоную зайти до бригадного будинку, – запрошує Олександр Дякуновський.

    Дякую машиністу Валерію Скульському та його помічнику Володимиру Слободяну за цікаву подорож і прямую до будівлі, яка являє собою доволі велику й стару водогінну вежу. Заходимо. Тут нас зустрічає чергова Валентина Підгірна, яка люб`язно показує оселю. А вона складається із п`яти двомісних спалень, кімнати відпочинку, кухні, душової та вбиральні. У всіх приміщеннях - чистота, затишок, але немає того показового лиску, який можна побачити в деяких інших будинках для відпочинку локомотивних бригад. Та він і не потрібен, головне, що тут є усе необхідне для короткочасного та й тривалого відпочинку тих, хто здійснює чіткий рух потягів між Жмеринкою та Могильовим-Подільським. А також і їх колег із Молдови.

    Відпочине тут і локомотивна бригада, з якою ми мандрували залізницею, і в зворотному напрямку поведе уже «Подільський експрес». А наша подорож - завершилась.

    Никифор ЛИСИЦЯ

    Актуальне інтерв`ю: боротьба зі злочинністю на транспорті


    Начальнико Управління транспортної міліції ПЗЗ Петро СТЕЦЮК

    Петро СТЕЦЮК: «Питання боротьби зі злочинністю на транспорті не втрачають своєї актуальності»

    Темою нашої бесіди з начальником Управління транспортної міліції на Південно-Західній залізниці, почесним залізничником, полковником міліції Петром СТЕЦЮКОМ стали актуальні питання боротьби зі злочинністю на транспорті та поради, як не стати жертвою злодіїв.

    - Петре Арсенійовичу, з розвитком транспортних галузей, зокрема, залізничної, збільшується потужність, приміром, рухомого складу та швидкість його руху, що має важливе значення для розвитку суспільства. Проте, це викликає і негативні явища, оскільки більш тяжкими стають наслідки транспортних аварій, під час яких гинуть люди, втрачаються матеріальні цінності. Як запобігти стрімкому зростанню посягань на державну і приватну власність, взагалі, яким чином приборкати злочинність?

    - Спочатку про те, що предметом цих злочинів є транспортні засоби, шляхи сполучення, технічні споруди, комунікації, вокзали, засоби зв`язку, сигналізації, автоматизації, що забезпечують безпеку руху на залізниці. З об`єктивного боку, природа цих злодіянь та відповідальність за них відрізняються у залежності від тяжкості наслідків, що настали. У злочинах з матеріальним складом об`єктивна сторона містить у собі безпосередньо дію, наслідки і причинний зв`язок між ними. Приміром, крадіжка деталей світлофора може врешті-решт призвести до катастрофи. Статті Кримінального кодексу України у цьому разі передбачають відповідальність залежно від тяжкості наслідків, що настали. Тому тяжкі тілесні ушкодження, загибель однієї чи кількох осіб, а також велика матеріальна шкода кваліфікуються як небезпечні для суспільства наслідки. Це, так би мовити, прописні істини, знати які має кожен громадянин нашої держави.

    Тепер про те, що при встановленні матеріальної шкоди, яка заподіюється під час скоєння транспортних злочинів, правоохоронці враховують вартість знищених або пошкоджених транспортних засобів, вантажів, колійного господарства, споруд тощо. Відомо, через порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, через недоброякісний ремонт, приміром, тягового рухомого складу (ТРС), виникає реальна можливість настання тяжких наслідків. Отже, величина ступеню ймовірності їх настання залежить від кваліфікації спеціалістів, що здійснюють ремонт залізничного обладнання, ТРС тощо. Але часто-густо експерти розслідують злочини, які чиняться з прямим умислом. Згадайте, наприклад, недавню пожежу у вагоні електропоїзда, що слідував за маршрутом Святошин - Дарниця по Північному залізничному колу, або «мінування» вокзалу ст. Київ-Пасажирський, про які вже повідомляла ваша газета.

    Як запобігти таким злочинам? Констатую, передбачити, яке колінце викине бомж або психічно неврівноважений молодик неможливо. На варті правопорядку у даному випадку слід застосовувати рейди працівників правоохоронних органів. Процес виявлення та перевірки фактів і підозрілих осіб, збирання і перевірки наявної службової інформації, великої кількості різноманітних версій щодо «сплесків» будь-якого виду злочинів, прийняття передбачених законом рішень і активних дій з приводу обставин вчинених злочинів - ось далеко не повний перелік заходів, щоб зупинити зростання злочинності.

    - Зі шпальт залізничних видань не сходять публікації, присвячені актуальним питанням щодо організації боротьби зі злочинними посяганнями на залізничні вантажі. Хотілося б у зв`язку з цим докладніше дізнатися про турботи транспортної міліції.

    - Діяльність співробітників підрозділів по боротьбі зі злочинними посяганнями на вантажі дуже специфічна за своїм змістом. Оперативним співробітникам доводиться вирішувати багато різноманітних і складних задач з метою здобуття відомостей про задуми та дії злочинців, які замишляють, підготовлюють або вже встигли скоїти злочин. Із цією метою колегам необхідно аналізувати чисельні перевізні, облікові документи, вивчати особливості організації і технологічного процесу обробки, зберігання і транспортування вантажів, отримувати та систематизувати потрібну інформацію від свідків, підозрюваних, добровільних помічників, представників транспортних адміністрацій, організацій і громадськості. І це ще не все. Необхідно вивчати і оцінювати психологічні особливості осіб, від яких надходить інформація, чи у відношенні яких застосовуються ті чи інші оперативно-розшукові заходи.

    Ясна річ, діяльність фахівців з оперативних підрозділів транспортної міліції з виявлення і попередження та розкриття крадіжок вантажів відбувається у специфічних умовах. А звідси і характер боротьби із цим видом злочинів. Вона будується в залежності від обставин, які постійно змінюються. Швидке переміщення суб`єктів і об`єктів злочину, постійний дефіцит інформації і часу, витонченість, я б сказав, винахідливість при виборі способу скоєння злочину і приховування слідів - ось бар`єри при виявленні крадіжок вантажів. Саме ці обставини придають роботі з виявлення, попередження та розкриття крадіжок вантажів розвідувально-розшуковий характер. Цілком зрозуміло, існує необхідність застосування цілеспрямованих, тактично грамотних розвідувальних і пошукових засобів, прийомів і методів, направлених на отримання якомога повної інформації про наміри і дії злочинців, для попередження небажаних і протиправних дій.

    Зазначу, специфічний характер і особливості діяльності при здійсненні боротьби з крадіжками вантажів визначають якості, професійно необхідні для співробітників оперативного апарату нашого управління. Приємно наголосити, високі моральні якості, необхідні для співробітників оперативних відділів, відрізняють саме моїх підлеглих. Високі моральні якості, особиста дисциплінованість, рішучість, ініціативність, вміння аналізувати та узагальнювати факти і явища за умов дефіциту часу дозволяють їм швидко розбиратися у складних ситуаціях і знаходити правильне рішення. Великий і різноманітний запас знань у галузі криміналістичної техніки, тактики і методики оперативно-розшукової діяльності, технології обробки, зберігання та транспортування вантажів, комерційної та претензійної роботи дозволяє колегам правильно оперувати цими знаннями і застосовувати їх на практиці.

    - Товаришу полковник, аналітики стверджують та й саме життя підказує, що Україна все більше втягується в міжнародний наркобізнес. Це приносить величезну шкоду не лише нашій державі, але й іншим країнам Європи, всього світу. Який вид боротьби з наркоділками ведеться на Південно-Західній залізниці? Для встановлення наркотичних засобів при огляді транспортних засобів, як належить, залучаються фахівці, а також запрошуються кінологи з собаками?

    - Практика боротьби із незаконним обігом наркотичних засобів і зловживанням ними свідчить про те, що більшість осіб, які займаються незаконною заготівлею наркосировини, використовували транспортні засоби для поїздки до сільської місцевості, де були посіви «необхідних» рослин.

    Не винайду колеса, якщо скажу, що особливості пошуку і виявлення наркотиків багато у чому визначаються видом транспорту. При огляді залізничного транспорту необхідно ретельно оглядати місця загального користування - під ємністю для затікання води, у дерев`яних перегородках, у бункерах для вугілля тощо. Під час огляду речей необхідно перевіряти дно валіз і сумок, тому що останнє може бути подвійним. Спеціалістам важливо пам`ятати, що для зберігання й транспортування наркотичних речовин злочинці застосовують різні пакувальні матеріали. Наркосировина найчастіше перевозиться у паперових і целофанових пакетах, відшукати її можна за допомогою спеціально підготовленого собаки. Проте, для зберігання та перевезення «ширки» наркокур`єри використовують спеціальні контейнери з металу, пластмаси, що мають герметичні кришки. Для перевезення макової соломки у цих «конячок» виникають труднощі через те, що при незначній вазі макової соломки, остання займає відносно великий обсяг у валізі чи сумці. У той же час для перевезення героїну можуть бути використаними батарейки електроживлення.

    Це далеко не повна інформація про те, як ми намагаємося боротися з наркоторгівлею. Чому? Сподіваюсь, про термін «службова таємниця» вам відомо.

    - Як не стати жертвою афериста у поїзді?

    - Усі знають, що пити з незнайомцями не рекомендується. Але наші сучасники швидко знайомляться і вважають майже рідним чоловіка, котрий, начебто, служив у тих же військах або вчився у тому ж місті. «За випадкове знайомство!» - ось розповсюджений тост у купе. Але варто мати на увазі: підсипати психотропний порошок можливо не лише в алкоголь, але і у чай, сік, охолоджувальні напої, і, навіть, у звичайнісіньку харчову сіль.

    А тепер про «оперативників». Їхня схема обдурювання відносно нова. На вокзалі два доволі солідних чоловіка, вдягнені у костюми, підходять до обраної жертви. Після представлення, як оперативні співробітники міліції, розповідають «історію». Мовляв, щойно вкрадено крупну суму грошей, вони шукають злочинців, тому й необхідно перевірити ваш гаманець. Законослухняний громадянин, навіть, не цікавлячись їхніми службовими посвідченнями, демонструватиме свої гривні, а так звані оперативники обов`язково приголомшать його тим, що гроші, буцімто, фальшиві. Мовляв, він став жертвою афери. Після цього пропонується піти з ними «до контори», щоб перевірити врешті-решт, справжні ті гроші чи ні на спеціальному апараті. Як наслідок, чоловіка довго «навантажують», а після зникають з грошима. Ясна річ, на такому вокзалі, як Київ-Пасажирський, подібних ділків можна швидко «розшифрувати», завдяки камерам спостереження. А як поводитись на інших терміналах? Бути пильним.

    Крутії - добрі психологи. З доброго дива вони до вас не підійдуть. Своїм досвідченим оком вони обирають для себе жертву серед тих, хто здається неуважним або таким, який не орієнтується у місті. Далі - справа техніки, як заслужити у такого довіру.

    - Ще й до сьогодні зустрічаються громадяни, які погоджуються грати на гроші. Ще з радянських часів пам`ятаємо: карткові шулери старої школи «розводили» красиво - працювали, як правило, використовуючи спритність рук і знання людської психології...

    - Таких «класиків» зараз залишилися одиниці. А для сучасних «кидал» карти є скоріш за все прикриттям: вони намагаються перелякати того, хто їм програв, погрожуючи розправою. У випадку відмови платити борг, вибивають його силоміць. Крім карт, аферисти вміють віртуозно залучати азартних пасажирів і до інших ігрових партій, аби дізнатись: де саме жертва зберігає гроші. Найчастіше знайомство відбувається під час перекурів у тамбурі вагона. У діло йдуть розмови про участь у телепередачі «Поле чудес» та інші спокуси. Правила гри прості: хто переб`є ставку, той забере «банк». Запальничка за 10 грн перекриє за ціною сірники, а господар 50-гривневої купюри обов`язково обіграє володаря 10-гривневої запальнички. Ставки невеликі, пасажири не підозрюють про пастку. Веселись - святкуй. Мета - на якому етапі жертва, приміром, скаже: «З якої нагоди мені з вами грати, у мене із собою чималенька сума, я все одно переможець». Після повернення до купе його обов`язково «вирубатимуть», заберуть гроші, закриють купе і - гайда з вагона.

    Отже, способів обдурити довірливих - сила-силенна. Разом з тим, деякі схеми шахрайства ідуть у минуле. Співробітники транспортної міліції вже давно не зустрічалися з облудними провідниками і фальшивими квитковими касирами. Перші за п`ять-десять хвилин до відходу поїзда під виглядом провідників проходили вагоном, збираючи гроші за постільну білизну та квитки, які потім здавали на вокзалі касирам-подільникам. А «білетери» обіцяли дістати дефіцитні квитки через знайомого касира і чи зникали з грошима, чи «впарювали» підробку.

    - Якщо, приміром, мене обікрали в поїзді або я добровільно віддав власні гроші шахраю. Порадьте, будь ласка, як діяти у цій ситуації.

    - У першу чергу зверніться до провідника. Він доповість начальнику поїзда або співробітникам транспортної міліції, які супроводжують поїзд. Чим скоріше розповісте про злочин, тим вище ймовірність, що його розкриють за «гарячими слідами». Якщо з моменту пригоди на шляху слідування не було зупинки, значить, злодій ще перебуває у поїзді і його можна затримати. До речі, приємний попутник може виявитись не шахраєм, а оперативником у цивільному, який подорожує під виглядом пасажира.

    Наостанку, хотів би наголосити на тому, що питання боротьби зі злочинністю на транспорті не втрачають своєї актуальності.

    - Дякую за цікаве інтерв`ю.

    Інтерв`ю провів

    Віктор ЗАДВОРНОВ

    Шлях до освіти: До уваги працівників залізниці

    Для тих, хто бажає вперше отримати вищу освіту або здобути більш високий освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, а також з метою організованого здійснення заходів з цільового направлення молоді на денне навчання служба кадрів, навчальних закладів та соціальних питань Південно-Західної залізниці пропонує наступну інформацію.

    Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 25 грудня 2007 р. №1172 «Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України» (Умови зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2007 р. №1413/14680) прийом громадян у 2008 р. до вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації для отримання вищої освіти за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста та бакалавра (в тому числі і за заочною формою навчання) на базі повної загальної середньої освіти (11 класів), яку вони отримали, як у 2008 р., так і у минулі роки, здійснюється виключно на підставі сертифікатів Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) за результатами проходження у поточному році незалежного оцінювання.

    Виключення становлять лише вступники із числа військовослужбовців, звільнених з військової служби у поточному році, які мають право за власним вибором визначити вступ за сертифікатами або за вступними випробуваннями, а також особи з обмеженими фізичними можливостями (інваліди І та ІІ груп), для яких УЦОЯО не може забезпечити проходження незалежного оцінювання.

    Згідно із встановленим Міністерством освіти і науки України порядком, проходження зовнішнього оцінювання навчальних досягнень здійснюється на основі попередньої реєстрації, яка триває у період з 01.11.2007 р. до 20.02.2008 р. Реєстрація осіб, які закінчили у попередні роки вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації та загальноосвітні навчальні заклади, здійснюється в єдиних пунктах реєстрації, місцезнаходження яких можна отримати у відділах (управліннях освіти) районних (міських) державних адміністрацій за місцем проживання, або звернувшись до регіональних центрів оцінювання якості освіти (перелік та контактна інформація додається).

    Для реєстрації необхідно мати паспорт громадянина України, а для осіб, які отримали загальну середню освіту в попередні роки, - оригінал документа про загальну середню освіту.
    Назва РЦОЯОПерелік адміністративних одиниць, за якими закріплений РЦОЯОАдреса, контактна інформація
    Львівський РЦОЯОЛьвівська область
    Рівненська область
    Волинська область
    79039, М.Львів, вул. Шевченка,116.
    Телефон: 8-032-242-26-60
    EMail:rc.lviv@testportal.com.ua, lvtest@ukr.net
    Івано-Франківський РЦОЯОЧернівецька область
    Закарпатська область
    Тернопільська область
    Івано-Франківська область
    76014, м. Івано-Франківськ, вул. Розумовського,9, поштова адреса: 76014, вул. Бандери, 10а.
    Телефон: 8-034-275-09-75
    EMail:rc.if@testportal.com.ua, bohdan@mv.if.ua
    Вінницький РЦОЯОВінницька область
    Житомирська область
    Хмельницька область
    21018, м. Вінниця, вул.Київська,46
    Телефон: 8-043-265-65-35
    EMail:rc.vinnitsya@testportal.com.ua, vintest@ukr.net
    Київський РЦОЯОМ.Київ
    Київська область
    Черкаська область
    07400, вул. Незалежності, 146, м. Бровари, Київська обл.
    Телефон: 8-044-360-70-04
    EMail:rc_kiev@ukr.net
    Харківський РЦОЯОСумська область
    Харківська область
    Чернігівська область
    61022, М.Харків, пл.Свободи,6
    Телефон: 8-057-705-06-56 EМail:rc.kliarkiv@testportal.com.ua
    Донецький РЦОЯОДонецька область
    Луганська область
    83014, М.Донецьк, вул. Мушкетівська,19, 8-0622-97-80-51
    EMail:rc.donetsk@testportal.com.ua
    Одеський РЦОЯОКіровоградська область
    Миколаївська область
    Одеська область
    65114, м. Одеса, вул.Академіка Корольова, 26,
    Телефон: 8-048-784-69-95
    EMail:rc.odesa@testportal.com.ua
    Дніпропетровський РЦОЯОДніпропетровська область
    Полтавська область
    49083, м. Дніпропетровськ, вул. Новоселівська,27,
    Телефон: 8-056-790-24-99
    EMail:rc.dnepr@testportal.com.ua
    Сімферопольський РЦОЯОАвтономна республіка Крим
    Запорізька область
    М.Севастополь
    Херсонська область
    95026, м. Сімферополь, вул.Семашка, 15
    Телефон: 8-0652-54-76-48
    EMail:rc.simferopol@testportal.com.ua


    Розподіл за принципом... Попандопуло

    Сесією Конотопської міської ради затверджено бюджет поточного року. Планується, що доходів Конотоп одержить близько 140 млн гривень. Основні видатки - на освіту, медицину, державне управління, на розвиток культури і спорту. Тобто, як у всіх і скрізь. Лише в одному конотопчани виділяються: у бюджеті закладено мізерну суму відшкодувань за перевезення залізницею пільгових категорій громадян - тільки 84 тисячі гривень. І це при тому, що у розкладі по Конотопу у приміському сполученні більше десяти електричок та кілька приміських поїздів.

    У той же час досить солідну компенсацію депутати виділили трамвайному управлінню - два мільйони сімсот тисяч гривень, підприємству комунальної власності. Автоперевізникам менше - мільйон двісті тисяч, але й такі гроші дозволять певною мірою перекрити збитки від узаконеного безкоштовного проїзду.

    У відсотках розподіл конотопчанами субвенції із державного бюджету за принципом Попандопуло (персонаж із класичної радянської комедії «Весілля в Малинівці» - авт.) ще наочніший: електротранспорт, а в місті прижилися лише трамваї, одержить 68%, авто-транспорт - 30%, а залізниця - лише 2%.

    Микола ПАЦАК

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05