РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 43 (2 листопада 2007)
  • Випуск №43 2 листопада 2007
    Зміст
    1. Напередодні професійного свята - Дня залізничника (Віктор ЗАДВОРНОВ)
    2. ЯК НАРОДЖУЄТЬСЯ ДИВО-КОЛІЯ (Анатолій РОМАНОВ)
    3. Конотоп - індикатор економіки регіону (Микола ПАЦАК)
    4. «Зроблено багато, та темпів не збавляємо»

    Напередодні професійного свята - Дня залізничника

    Напередодні професійного свята - Дня залізничника - начальник Південно-Західної магістралі Олексій КРИВОПІШИН розповів кореспонденту «Рабочего слова» про низку чудових перетворень на столичній магістралі, які відбулися впродовж 2007 року.



    Олексій КРИВОПІШИН, начальник Південно-Західної магістралі:

    «ЗАЛІЗНИЧНИКИ НАЛАШТОВАНІ НЕ КОНСТАТУВАТИ ФАКТИ, А ЗМІНЮВАТИ


    - Олексію Мефодійовичу, зазвичай напередодні галузевого світлого свята кожний причетний до виконання, без сумніву, грандіозних справ в ім`я розвитку залізничного транспорту намагається вповні уявити масштаби спільної роботи. Яких виробничих успіхів досягнуто працівниками Південно-Західної магістралі?

    - Спершу про те, що мені приємно зазначити: я задоволений роботою понад 70-тисячного колективу. Констатую: виконано усі виробничі зобов`язан-ня перед державою. Впевнений: ми і надалі зможемо виконувати важкі виробничі завдання не гірше, аніж це роблять на сусідніх магістралях. І навіть за кордоном. А ось і яскраві приклади звитяжної праці. Протягом дев`яти місяців основні показники роботи магістралі перевиконано у порівнянні з плановою і минулорічною виробничою статистикою. Зокрема, відправлення вантажів у порівнянні з плановим рівнем зросло на 7%. А якщо порівняти ці дані із минулорічною статистикою, то тут цифри красномовніші - на 16,5% зріс цей показник. Про що говорить цей чисельний ряд? У першу чергу, про те, що вітчизняна промисловість, гірничодобувна галузь - на підйомі. Відповідно до цього зростав і вантажообіг на залізниці. Плюс 8,3% - до плану. Відчутний результат. А згадуючи рік минулий, маємо у позитиві майже 15%. Вантажообіг збільшено на 5,2 млрд. тонно-кілометрів. Приємно зазначити: процес зростання має динаміку. Впродовж дев`яти місяців поточного року перевезено понад 100 млн. вантажів. Обсяг вантажних перевезень у порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшився на 14,5%.

    Залізниця заробляє, як ми кажемо, з колеса. Чим швидше обертатиметься вагон, тим краще працюватиме транспортний конвеєр. Врешті-решт зростатиме і зарплата колійника, локомотивника, зв`язківця, енергетика, представників інших категорій із залізничної когорти.

    Безперечний факт: маємо непогані результати. Оборот вантажного вагона пришвидшено на 11 годин. За умов дефіциту рухомого складу щодоби для додаткового навантаження вивільнялося понад 2 тисячі вагонів. У той же час за рахунок підвищення продуктивності на 3,1% у локомотивному русі на Південно-Західній магістралі щодоби додатково експлуатуються 5 локомотивів. Це яскравий доказ чіткої взаємодії фахівців підрозділів перевезень і локомотивних служб.

    Варто підкреслити: за умов збільшення обсягів ремонту на головних коліях залізниці, колектив Південно-Західної магістралі виконав планові показники з дільничної та технічної швидкості. Пришвидшення поїздів відповідно - на 0,3 км/год та 0,4 км/год. Це показові цифри.

    - Олексію Мефодійовичу, на порядку денному кожної наради при начальникові залізниці значне місце відводиться обговоренню питань із забезпечення безпеки руху поїздів.

    - Маєте рацію, адже гарантія безпеки руху - величезний комплекс питань, які не розв`язуються впродовж короткого часу. Говорячи про безпеку руху поїздів, аж ніяк не оминути величезні досягнення у справі ремонту та модернізації колійного господарства. Здається, не так давно відбулися урочистості з нагоди модернізації 1000 км українських залізничних магістралей. Нагадаю, та подія відбулася на перегоні між станціями Ірпінь та Буча Південно-Західної залізниці.

    Уявіть: до кінця року плануємо модернізувати 314 км «хворих» сталевих ниток. Чудові показники маємо і у царині середнього і капітального, комплексно-оздоровчого видів ремонту. Основні обсяги модернізації виконуються на напрямках: Київ - Конотоп, Зернове - Фастів, Козятин - Шепетівка - Здолбунів, Київ - Тетерів, Козятин - Жмеринка.

    В колійному господарстві залізниці впроваджуються передові методи вкладання безстикової колії довжиною в перегін шляхом зварювання рейок в одну нитку, що дає змогу підвищити швидкість руху та комфортність перевезення пасажирів.

    Технічний прогрес крокує магістраллю. Впровадження передових технологій ремонту колії із застосуванням сучасних машин для очистки забрудненого баласту, стабілізації, виправки та рихтовки колії за допомогою нових комп`ютерних технологій дозволить автоматизувати технологічний процес та відмовитись від ручної праці, а також покращити бальність колії.

    Але на цьому розмову про гарантію безпеки руху не варто закінчувати. Адже зараз у межах залізниці ведуться роботи з впровадження приладів безпеки. Так відповідною програмою передбачено впровадження у 2007 році 18 приладів автоматичної системи дистанційного контролю букс КТСМ-01Д. На даний час побудовано відповідну інфраструктуру для дев`яти електронних пристроїв. Також у 2007 році заплановано обладнання цих приладів мовними інформаторами та світловими покажчиками. У той же час в локомотивному господарстві ведуться роботи з обладнання локомотивів системою гальмування від самовідчеплення рухомого складу та бортовими реєстраторами переговорів локомотивних бригад. Виконано модернізацію 12 локомотивів, на яких встановлено додаткові пристрої безпеки УКБМ «Сніжинка». Це додатковий контроль за пильністю локомотивних бригад під час руху поїздів. Між іншим, приладами автоматичної локомотивної сигналізації у найближчий час буде обладнано також автомотриси, що працюють у колійному господарстві.

    Дбаємо й про наведення порядку на залізничних переїздах. Відповідно до програми облаштування на даний час 20 переїздів обладнуємо спеціальними шлагбаумами, які забезпечують перекриття на всю ширину проїзної частини. А ще будуємо та ремонтуємо пости чергових по переїзду. Удосконалюємо відповідні інженерні мережі.

    Хотів би наголосити: забезпеченням безпеки руху поїздів залізниця займається, використовуючи власні резерви. З кожною новацією ми досягаємо у цьому плані відчутних позитивних результатів.

    - Науково-технічним проривом називають колеги-журналісти процес організації прискореного руху пасажирських поїздів. Розкажіть, будь ласка, докладніше про забезпечення попиту населення на цей вид соціально значущих транспортних послуг.

    - Починаючи з 2002 року залізницею забезпечено прискорений рух на напрямку Київ - Харків, Київ - Дніпропетровськ, Київ - Львів.

    Крім курсування денних прискорених поїздів, на нашій залізниці впроваджуються у рух поїзди підвищеної комфортності. У цьому році кількість швидких маршрутів збільшилася. Тепер відстань від столиці до Кам`янця-Подільського та Могильова-Подільського подорожани можуть здолати впродовж 5 - 6 годин. У перевагах комфортних умов у електропоїздах підвищеної комфортності, що курсують за маршрутами з Києва до Вінниці, Луцька, Гребінки, Білої Церкви (Ротка) та у зворотних напрямках, змогли пересвідчитися тисячі пасажирів.

    Виникає цілком виправдане запитання: у чому причина пришвидшення, вибачте за тавтологію, впровадження швидкісного руху? Це обумовлено підготовкою до проведення в Україні чемпіонату з футболу «Євро-2012». Організувавши вантажний рух за паралельними з пасажирськими маршрутами, зможемо вже у найближчий час впровадити рух пасажирських поїздів із швидкістю до 160 км/год. Це перший етап відчутних перетворень. А на другому етапі плануємо впровадити експреси, які курсуватимуть із швидкістю 200 км/год. Підкреслюю, напрямок Київ - Полтава визначено як дослідний. Саме тут і «літатимуть» поїзди із швидкістю 200 км/год. Ясна річ, для реалізації даного проекту необхідно впроваджувати пасажирський рухомий склад з примусовим нахилом кузова. У віддаленій перспективі, а саме впродовж 2010–2012 років, Укрзалізниця планує «накрити» швидкісним рухом напрямки Київ - Жмеринка - Львів та Київ - Вапнярка - Одеса. Ясна річ, без звитяжної праці залізничників Південно-Західної тут не обійдешся.

    - Олексію Мефодійовичу, пасажири, які скористалися послугами пришвидшених поїздів та електропоїздів Південно-Західної залізниці переконалися у комфортних умовах, які створено у цих експресах. Але подорожани прагнуть не лише швидко пересуватися. Знаю, що на даний час завершено роботи на багатьох вокзалах.

    - Дійсно, впродовж поточного року завершено роботи з реконструкції вокзалу на ст. Вінниця. На даний час займаємося реконструкцією вокзалів на ст. Біла Церква, Конотоп. А на ст. Біличі, Бердичів, Комарівці, Овруч, Путєйська проводиться капітальний ремонт.

    У нових технологіях обслуговування гарантується безпека пасажирів на вокзальних платформах. Належний рівень безпеки досягається завдяки якісному інформаційному обслуговуванню пасажирів.

    - Олексію Мефодійовичу, нещодавно відбулися урочистості з нагоди завершення першої черги будівництва залізнично-автомобільного мосту через Дніпро. На скільки тернистим був шлях до успіху?

    - Нагадаю, що на початку 2005 року фінансування будівництва мостового переходу було призупинено, що призвело до значної затримки проектно-вишукувальних робіт і, як наслідок, до відставання від графіка на 18 місяців. Будівництво поновлено лише у 2006 році, для чого було виділено 1 млн. 865 тис. грн. Для розрахунків із проектними організаціями та з метою вирішення виробничих питань. Будівництво триває цілодобово. До кінця 2007 року плануємо влаштувати верховий автомобільний проїзд на мосту, а також завершити роботи з монтажу верхньої будови колії на підхідних естакадах до цієї величної споруди. Вірю в те, що пройде небагато часу і перші експреси помчать по цьому красивому шляхопроводу через Славутич.

    - Читачів цікавить «фронт робіт» на будівництві вокзального комплексу на станції Дарниця.

    - Згідно з проектом першої черги цього пасажирського терміналу вже збудовано два вестибюлі, де розташовано 15 квиткових кас, зала очікування для подорожан, службово-технічні приміщення тощо. З точки зору інфраструктури вокзал - складний інженерний комплекс. Тут вже функціонує наскрізний тунель довжиною 272 м із шістьма виходами, чотири з яких обладнано ескалаторами. Виходи до кожної високої платформи.

    А ще функціонують дві платформи з навісами довжиною 650 м. Вздовж них одночасно можуть розміститися 24 вагони. Виходи на платформи обладнано турнікетами.

    У колійному господарстві цієї станції також є зміни. Проведено капітальний ремонт 4720 м колії. Укладено 21 стрілочний перевід. Змонтовано понад 14 тисяч м контактної мережі. Шана умільцям!

    Щоденно на будівництві вокзалу працювало близько 200 чоловік.

    Сьогодні завершено перший етап будівництва і створено передумови для повного закінчення робіт із залученням сторонніх інвесторів.

    Попереду - суттєві перетво-рення у пасажирському госпо-дарстві. Рівень обслуговування подорожан помітно підвищився, але можливості для покращення є завжди. Вартість наших послуг обходиться громадянам України найдешевше з-поміж сусідніх держав. Тому вітчизняні залізничники сподіваються: те, що вони дбають про свого пасажира, без уваги з його боку не залишатиметься. Хай у наших стосунках завжди панують взаємоповага і взаєморозуміння!

    - Діловий календар добрих справ має чимало цікавих сторінок. Олексію Мефодійовичу, нещодавно керівництво Південно-Західної залізниці зробило ветеранам столичної магістралі приємний подарунок у День людей похилого віку. Додаткові кошти на оздоровлення ветеранів - то суттєва підтримка. А які соціальні питання на сьогодні вирішуються під Вашим керівництвом?

    - З метою поліпшення житлових умов залізничників виконано передпроектні роботи по будівництву 117-квартирного будинку по вул. Привокзальній, 10, по вул. Алма-Атинській у Дарницькому районі м. Києва. Придбано 10 квартир на суму 6,77 млн. грн. Виділено та освоєно 2 млн. грн. на ремонт житлових будинків та гуртожитків.

    Не забуваємо і про галузеву медицину. З метою забезпечення належного рівня медичної допомоги, більш ретельного якісного медичного обстеження працівників залізничного транспорту Південно-Західна залізниця в липні 2007 року надала лікарні ДКЛ-2 фінансову допомогу у сумі 27 млн. грн. на реконструкцію терапевтичного корпусу. В цілому у цьому році на утримання медичних закладів залізниці передбачено фінансової допомоги 39002 тис. грн., у т.ч. на капітальні видатки 33942,9 тис. грн. та на поточні видатки 5059,1 тис. грн., які направлено на придбання медикаментів, вугілля, овочів, погашення кредиторської заборгованості за комунальні послуги та енергоносії.

    У 2007 році на реконструкцію МЦРЗ «Хмільник» витрачено 2,1 млн. грн., а для ремонту спальних корпусів у ДОТ «Променистий» - 247 тис. грн.

    Виконано ескізний проект на будівництво лікувально-оздоровчого корпусу пансіонату «Світязянка» (м. Трускавець). До того ж, на кошти залізниці придбано медичне обладнання для МЦРЗ «Хмільник» на суму 137 тис. грн., для пансіонату «Світязянка» - 130 тис. грн., ДОТ «Променистий» - 42 тис. грн.

    - Сьогодні є добра нагода замислитись над долею нашої транспортної галузі, над новими горизонтами, які відкриваються перед нами. Чи не так?

    - Нам судилося творити в зореносний час розбудови незалежності України, розвитку національної мережі залізничного транспорту. Це час становлення та реформування галузі.

    Висловлюю щиру подяку кожному працівникові Південно-Західної залізниці за відданість у роботі з метою забезпечення безперервного руху велетенського транспортного конвеєра. Спільно ми багато зробили, щоб наблизити наші вокзали та рухомий склад до європейських стандартів, забезпечити повний спектр послуг та комфортні умови проїзду.

    Шановні колеги, прийміть найщиріші вітання. Бажаю нових звершень у праці, доброго здоров`я. Нехай здійсняться усі ваші бажання і доля завжди посміхається вам!

    - Дякую Вам за розмову.

    Інтерв`ю провів


    Віктор ЗАДВОРНОВ

    ЯК НАРОДЖУЄТЬСЯ ДИВО-КОЛІЯ

    Скільки разів помічав, що коли в пресі або в книжках йдеться про рух поїзда, то він обов`язково супроводжується «стукотом коліс». І невтямки майстрам пера, що заяложений вираз на багатьох дільницях Південно-Західної втратив свою злободенність, давно перейшовши до розряду архаїзмів, тому що мчать там поїзди рейками, як по оксамитовій доріжці. Ані стукоту тобі, ані грюкоту! Хто ж впроваджує в життя ці «залізнично-лінгвістичні перетворення»? - запитаєте. Ось про них, майстрів «оксамитової» колії, й поведемо мову.

    «Постой, паровоз!

    Не стучите, колеса!»

    Що потрібно, аби колія була «оксамитовою»? Насамперед, вона має бути безстиковою, тобто складатися з довгомірних, як правило, 800-метрових рейкових плітей. Їх виготовленням якраз і займається Київський рейкозварювальний поїзд. Це його трудівникам багато в чому зобов`язані пасажири приємністю та комфортом під час своїх подорожей.

    Так, сучасні вимоги швидкості, зручності та безпеки перевезень здатна забезпечити лише безстикова цілісна колія. Перші кілометри таких диво-променів було укладено понад півстоліття тому, а сьогодні їх розгорнута довжина на нашій залізниці сягнула за чотири тисячі кілометрів. Нові виробничі технології дозволяють створити безстикову колію довжиною до десятків кілометрів, від станції до станції. Досягається це зварюванням довгомірних плітей безпосередньо в колії за допомогою пересувних рейкозварювальних машин, за використання високоміцних ізолюючих стиків, інших технічних засобів. Така «доріжка» радує не тільки пасажирів, а й тих, хто її доглядає: утримувати її простіше й дешевше, ніж звичайну. Мешканці з навколишніх міст і сіл теж задоволені: потяги проносяться майже безшумно.

    Як же народжується ця диво-колія, зварюються довгомірні пліті, укладаються на перегони, з`єднуються? Які люди займаються створенням «оксамитового» шляху? Яке обладнання використовують, якими є умови їх праці та побуту, які виробничі висоти їм підкоряються?

    За відповідями на ці питання ми відправилися на станцію Київ-Волинський. Туди, де серед залізничних колій у тісному сусідстві з іншими галузевими підприємствами на досить скромній, як на свої потреби, площі розташувався Київський рейкозварювальний поїзд (РЗП). Та перед тим, як заглибитися у сьогоденний виробничий вир, не зайве хоча б коротенько згадати минуле цього підприємства.



    Подорож у минуле

    Не схибимо, якщо скажемо, що вся подальша доля Київського рейкозварювального поїзда визначилася буремним часом його народження. А сталося це 5 червня 1942 р. на станції Єлець Південно-Східної залізниці, у самий розпал Великої Вітчизняної. Певне, тому історію його розвитку з течією спокійної річки ніяк не порівняєш. Вона повна звивів, поворотів, порогів.

    Перед новим формуванням ставилося завдання з відновлення та ремонту верхньої будови колії на прифронтових дільницях та в тилу. Єлець, Лев Толстой, Магнітогорськ, Верхівцеве, Крюків, Москва, Здолбунів - цей далеко не повний перелік етапів славного шляху дає уяву про розмах робіт та відстані, які доводилося тоді долати рейкозварникам.

    У 1944 р. поїзд базується на станції Здолбунів, а з грудня 1945-го, об`єднавшись з декількома іншими підрозділами в одне спецформування під назвою рейкозварювальний поїзд №5, передислоковується до столиці України. В умовах, коли залізниця являла майже суцільну руїну, перед новоствореним підрозділом ставиться відповідальне завдання з організації контактного зварювання рейок у стаціонарних умовах і відновлення цілісності верхньої будови колії у межах Південно-Західного округу.

    У 1958 р. утворюється філія рейкозварювального поїзда на станції Козятин-ІІ. Тут фахівці стали займатися зварюванням рейок безстикової колії. У 80-ті роки на рейкозварювальному поїзді впроваджено абразивну різку рейок за використання спеціальних верстатів, що значно збільшило продуктивність праці, особливо при ремонті старопридатних рейок. У той же час було впроваджено технологію зварювання рейок нестандартної довжини (8–12 м) у безстикову колію.

    У 1996 р. рейкозварювальний поїзд увійшов як структурний підрозділ до складу Київської колійної машинної станції, а у 2001-му його знову було виділено в окреме підприємство.

    Нині на РЗП працює понад 130 фахівців, воно має три підрозділи: контактно-зварювальну дільницю на станції Київ-Волинський, яка займається зварюванням нових і ремонтом старопридатних рейок; філію на станції Козятин-ІІ, де проводяться роботи із зварювання нових рейок, виготовлення перехідних стиків, освоюється наплавлення старопридатних хрестовин. Дільниця пересувних рейкозварювальних машин, яка виконує роботи з відновлення цілісності безстикової колії на всіх дільницях Південно-Західної залізниці, а трапляється, і за її межами, - останній з трійці підрозділів цього підприємства.

    Сьогодні Київський РЗП повністю задовольняє потреби залізниці у зварюванні та ремонті рейок.

    «Оксамит» на рейках

    У бесіді з начальником рейкозварювального поїзда Михайлом Стогнієнком поринули у світ виробничих проблем та трудових досягнень цього підприємства.

    Цей рік видався врожайним на здобутки. Підприємство власними силами підготувало ще один состав для транспортування довгомірних плітей. Яким чином? Вагонна служба виділила 60 платформ, працівники рейкозварювального поїзда встановили на кожній по 24 ролики, дві апарелі, дві направляючі - і за два місяці новий состав був готовий. Це вже третій на підприємстві.

    Та найважливішим здобутком стало впровадження другої машини контактного зварювання К-1000. Цю модель розроблено фахівцями Інституту електрозварювання ім. Патона і побудовано на Каховському заводі електрозварювального обладнання. Цей агрегат дійсно унікальний, насичений електронікою, він відстежує всі технічні характеристики зварного шва і миттєво видає потрібну інформацію. Такі апарати закуповують в Україні багато країн світу. Навіть американці поквапилися придбати К-1000 для нью-йоркського метрополітену. Першу таку машину на рейкозварювальному поїзді було задіяно в 2003 р. І ось тепер на підприємстві працюють водночас дві лінії, обладнані такими машинами. Для їх обслуговування 15 зварників пройшли спеціальне навчання в інституті ім. Патона. Машини можуть працювати в двох режимах: безперервному, при якому зварювання триває 185 секунд, та пульсуючому, при якому цей процес здійснюється за 70 секунд. Зараз на РСП застосовується безперервний режим, оскільки пульсуючий режим призначений для застосування на автоматизованій лінії (про неї працівники рейкозварювального поїзда поки лише мріють). Стара машина К-190 теж залишається в строю, вона знайде застосування на третій лінії, котра призначатиметься для зварювання старопридатних рейок.

    Та, на жаль, треба визнати, що інше виробниче обладнання на рейкозварювальному поїзді морально і фізично застаріло і давно потребує капітального оновлення. Не може не турбувати й кадрова проблема. Багато старих фахівців, з тих, що віддали підприємству не одне десятиліття, пішли на «заслужений відпочинок», а молодь щось не дуже поспішає успадковувати їхні виробничі лаври. Отож і доводиться, аби залатати кадрові дірки, запрошувати «варягів» з інших підрозділів залізниці.

    Однак, попри все, Київський рейкозварювальний поїзд задає тон у діяльності аналогічних підприємств на інших залізницях. І це не дивно, адже його колектив підтримує ділові стосунки із світовим лідером у галузі електрозварювання - Інститутом електрозварювання ім. Патона. Колектив РЗП пишається тим, що головний технолог цього інституту Іван Леонтійович Наземний колись починав трудову діяльність рядовим зварником саме тут.

    Під час розмови ми звернули увагу на Почесний диплом Південно-Західної залізниці, якому знайшлось почесне місце на стіні: «Нагороджується першою грошовою премією колектив Київського рейкозварювального поїзда за вагомі досягнення у виконанні виробничих показників дорожнього змагання за 2006 рік».


    - Так, - підтвердив Михайло Миколайович, перехопивши наш погляд, - упродовж останніх років колектив РЗП неодноразово досягав успіхів у галузевому виробничому змаганні.

    А ще він поділився з нами свіжою приємною новиною: річний план зварювання рейок вже перевиконано. Він передбачав 290 км, а на першу декаду жовтня зварено 314 км. У середньому за місяць зварюється 32 км рейок.

    Великий внесок колективу РЗП й у виконання дорожнього плану з модернізації колії. У цьому задіяно бригади рейкозварювальних машин, які, можна сказати, працюють за принципом «нині - тут, а завтра - там». Таких машин на підприємстві чотири і вони майже постійно знаходяться на лінії. На жаль, вік їхній досить солідний і для того, аби вони були завжди в бойовій готовності, треба проявляти чимало зусиль, уміння й винахідливості. Та завдяки саме цим машинам вдається підтримувати стан колій на сучасному рівні. Машини відзначилися свого часу на впровадженні дільниць прискореного руху Київ - Гребінка, Київ - Миронівка, Київ - Зернове та інших.

    Зараз ведуться роботи на дільницях Бобрик - Заворичі - Бобровиця, де рейкозварювальники працюють разом із Ніжинською дистанцією колії, та разом із Шепетівською дистанцією на дільницях Козятин - Шепетівка, Шепетівка - Здолбунів, Славута - Цвітоха, з Фастівською - на Фастів - Триліси.

    - У цьому році зроблено чимало й для покращення побутових умов наших працівників, - продовжує оповідь Михайло Стогнієнко. - Вкрили шифером дах, перенесли побутові приміщення з другого поверху на перший, обладнали душові кімнати, роботи продовжуються й надалі. За підготовленою проектною документацією буде впроваджено «інфрачервоне» опалення, що дасть змогу самим керувати подачею тепла у виробничі та побутові приміщення, адже зараз система опалення живиться від котельні заводу ЗБК.


    Процес продовжується

    Коли ми разом з головним інженером Валентином Кривенком вийшли на територію підприємства, то побачили на майданчику з виробничої комплектації величезні штабелі новеньких рейок, які надходять сюди з маріупольської «Азовсталі». І ми мимоволі прокинули оком вгору, аби побачити вершини цього стосу. Це здалося нам дуже показовим. «Дійсно, таких великих обсягів робіт не спостерігалося з радянських часів», - зауважив Валентин Миколайович.

    А старий тельферний кран, який завдяки свіжій фарбі виглядав зовсім новеньким, наче соломинку вже підхоплював чергову 25-метрову рейку й укладав її на поточну лінію… Так народжувався ще один чималий промінь на «оксамитовій» колії.

    Анатолій РОМАНОВ

    Конотоп - індикатор економіки регіону

    Станцію Конотоп для дирекції можна порівнювати з серцем. Ритм її роботи відчувається скрізь, по всіх напрямках. А особливо у Хуторі-Михайлівському - залізничних воротах нашої держави. Без такого тилу, як Конотоп, Хутір із нинішніми обсягами перевезень просто не справився б. Пригадую, як на зорі незалежності газета «Правда Украины» писала: «Хутор Михайловский - станция захолустная, технически слаборазвитая. Если ее не подстраховать, сама она не в состоянии переварить весь вагонопоток, может остановить и парализовать работу на всей ветке». Від того часу багато що змінилося. Але роль і місце Конотопа залишаються - це головна станція дирекції.


    вокзал станції Конотоп

    Головна станція дирекції

    Власне, такою вона й передбачувалася проектантами. На дільниці від Ворожби до Дніпра Курсько-Київської залізниці (кінець шістдесятих років позаминулого століття) була єдиною станцією першого класу і мала цегляне пасажирське приміщення з імператорськими кімнатами та пасажирські платформи довжиною 90 сажнів. Постійно розвивалася, і вже на початок Великої Вітчизняної війни тут нараховувалося 36 станційних колій. Уціліли лише дві. Було зруйновано і вокзал.

    Важливий етап розвитку станції співпав з електрифікацією дільниці Ніжин - Хутір-Михайлівський. У 1969 р. у Конотопі запроваджено безкрейдяну розмітку вагонів та списування номерів на рухомому складі за магнітофоном. Цей метод експонувався на Виставці досягнень народного господарства. У 1971 р. сюди приходить обчислювальна техніка - машина «Минск - 22», електроніка допомагала планувати поїзну роботу...



    чергова по гірці Наталія ДВОРНИК

    Навіщо акваріум регулювальнику швидкості?

    Та годі про історію. Станція сьогодні нічим не поступається станції минулих літ, а сучасне покоління конотопських залізничників достойно продовжує славні трудові традиції своїх попередників. Це не просто слова. Вони не раз підкріплювалися перемогами конотопчан у галузевому змаганні.

    Звичайний робочий день станції. На коліях - вагони й вагони. Між ними зовсім губиться скромна будівля регулювальників швидкості, або простіше «башмачників». Їх, уже дізнався, на зміні троє: Володимир Самоха, Сергій Гапченко та Олексій Бохан. Знайомимося. Говоримо. Про зарплату, про підготовку до зими і саме про роботу регулювальників. Не так вже й просто, виявляється, довести швидкість вагона до п`яти кілометрів на годину. Не всі тут витримують і залишаються працювати.

    - Якщо вагон пішов із гірки, - розповідає Олексій Бохан, - він некерований. На його шляху лише ми з башмаками. За нами вже нікого немає. А вагони бувають різні: і двадцять тонн, і вісімдесят... А ви наших рибок бачили?, - раптом спрямовує розмову в ліричну стрімнину.

    І веде до двох великих акваріумів у сусідній кімнаті.

    - А хто доглядає?

    - Ми усі.


    маневровий диспетчер Сергій ШЕРЕПА

    Я мало що знаю про декоративних рибок. І хлопці охоче пояснюють, що там он плаває хижак, а в другому - мечоносці і якийсь мирний екземпляр зі складною назвою.

    - Завважте, - додає Володимир Самоха, - ніде у регулювальників на залізниці таких акваріумів немає. Тільки у нас.

    - А для чого вони вам?

    - Як для чого? Це ж для психологічного розвантаження.

    Час перепочинку швидко спливає. Регулювальники стають до роботи, а я тим часом піднімаюся у кімнату чергового по гірці. На зміні - Наталія Дворнік та сигналіст Наталія Подуремне. Обидві - не новачки залізничної справи. На цю мить вже розпущено чотири состави.

    - У нас сьогодні все спокійно, - говорить Наталія Дворнік, - робоча обстановка. Як і завжди.

    - А стомилися? - запитую.

    Лише посміхаються у відповідь. Чемні й привітні жінки.

    До речі, Наталія Дворнік - тут єдина жінка на посаді чергового по гірці.


    старший товарний касир Ірина ХАРМАК (стоїть) і товарний касир Надія ГЛИБЧЕНКО

    Без претензій

    Конотоп не тільки велика і робоча станція. Вона ще й прикордонна, хоча до державного рубежу ще сотня кілометрів. У Конотопі, як і в Хуторі та Зерновому, теж здійснюється прикордонний контроль. Інспектор Енергетичної регіональної митниці Олексій Колодка цього дня «дав добро» на транспортування цистерни з бензином і не відмовився поговорити з кореспондентом.

    - Це дев`яносто восьмий бензин. Прийшов із Латвії на адресу українського підприємства. Все нормально. Дані, заявлені у документах, підтверджуються, - сказав Олексій Миколайович.

    - Вам часто доводиться бувати тут, на станції? Як працюється із залізничниками?

    - Доводиться бувати. Можу сказати, що претензій до залізничників немає, особливо до тих, хто працює в Конотопі. Ми сприяємо залізничникам у їхній роботі, і вони, коли необхідно, допомагають нам. Затримки вантажів трапляються, але дуже рідко.

    Поки ми говорили, вантажоотримувач Євген Тертичний і приймальник поїздів Владислав Лисенко оформили необхідні документи. Швидко, без претензій, можна сказати, зразково.

    Владислав Лисенко - один із тих п`яти приймальників, які влилися в колектив станції зовсім недавно. Швидко освоїлися і сьогодні працюють не гірше від колег із багатолітнім досвідом. Заступник начальника станції із вантажної роботи Олег Товстуха, коли заходить мова про приймальників, говорить, що важко виокремити серед них когось - усі заслуговують на подяку за сумлінну працю. А рік для приймальників видався складним. Одне - що час на огляд поїзда скоротився на п`ятнадцять хвилин. А друге - роботи весь час додається.

    Залізницю можна назвати індикатором економіки. Малий рух вантажів, значить, підприємства стоять. Промисловий Конотоп уже починає працювати. За словами Олега Товстухи, зросли обсяги відправок із держлісгоспу, вантажі надходять на адресу заводу залізобетонних виробів і цегельного заводу, поновив офіційний код спиртовий завод...


    Подяк не бракує

    Якщо роботу вантажного цеху станції пересічний громадянин практично не бачить, то пасажирського відчуває до дрібниць. Цей колектив за чисельністю другий. Очолює його Тетяна Дорошенко. Вона завжди підкреслювала, що обслуговування пасажирів на вокзалах, а в Конотопі їх два - центральний та приміський, вимагає високої культури, уваги і чуйності. У цьому я переконався на власні очі, коли вранці спостерігав за масовим виїздом пенсіонерів до лісу. Настала грибна пора - і сотні любителів тихого полювання беруть посадочні талони до Пиротчаного, Реті, до станцій Брюловецький і Неплюєво. А щоб не утворювалися черги, у приміському вокзалі відразу ж відкрили додаткові каси. Не бракує подяк на адресу працівників пасажирського цеху і в «Книзі відгуків та пропозицій».

    Щодо цифр, то за вересень із конотопських вокзалів відправлено 58 тисяч пасажирів. Це більше за планове завдання на сім відсотків.

    Станції Конотоп виповнюється 139 років. За цей період вона практично не припиняла роботи. Якщо й траплялася перерва, то лише на кілька днів, коли потрапляла у зону боїв під час війни. Серце дирекції б`ється ритмічно й надійно.


    На фото: старший товарний касир Ірина ХАРМАК (стоїть) і товарний касир Надія ГЛИБЧЕНКО; вокзал станції Конотоп; чергова по гірці Наталія ДВОРНИК; маневровий диспетчер Сергій ШЕРЕПА.

    Микола ПАЦАК

    «Зроблено багато, та темпів не збавляємо»

    Володимир ТЯГУЛЬСЬКИЙ,

    головний інженер - перший заступник начальника Південно-Західної залізниці:

    «Зроблено багато, та темпів не збавляємо»

    - У переддень Дня залізничника хочу наголосити на тому, що колектив залізниці успішно справився з поставленими плановими завданнями з усіх основних кількісних і якісних показників. Вдалося виконати основні роботи з ремонту всього залізничного господарства в цілому, а також з підготовки господарства залізниці до роботи взимку.

    Було виконано величезний обсяг робіт, щоб завершити перекриття над руслом Дніпра під час зведення залізнично-автомобільного мостового переходу у Києві. Великий обсяг робіт виконано також на реконструкції терапевтичного корпусу (відділення спеціальної хірургії) дорожньої клінічної лікарні № 2. Впровадженням в експлуатацію прискорених поїздів підвищеної комфортності за маршрутами Київ - Кам`янець-Подільський, Київ - Могилів-Подільський значно поліпшився рівень обслуговування пасажирів. Одночасно на основному шляху прямування було виконано великий обсяг таких робіт, як модернізація колії, інфраструктури зв`язку тощо. Сьогодні активно ведуться ремонтні роботи на станції Біла Церква з тим, щоб завершити їх до кінця поточного року.

    І хоча до закінчення 2007-го залишилося вже зовсім мало часу, однак залізничникам належить ще багато зробити. Чималі обсяги необхідно виконати на реконструкції станційного господарства у Дарниці. Найближчим часом планується відкриття ще однієї платформи, необхідно перекласти майже 30 стрілочних переводів, виконати чималі обсяги колійних робіт, модер-нізувати системи сигналізації й зв`язку, електропостачання тощо.

    Якщо повернутися думкою до мостового переходу через Дніпро, треба зазначити, що будівельники докладають зусиль, аби якісно й у визначений термін завершити заплановані роботи. До кінця року їм належить змонтувати два залізничних прогони, а також укласти колії на підходах до естакадної частини моста як на лівому, так і на правому березі Дніпра. Задля того, щоб у першому півріччі наступного, 2008 р., розпочати робочий рух потягів по ньому.

    Розпочалась підготовча робота з реконструкції нашого господарства від ст. Миронівка до ст. Козятин. Ми також маємо виконати реконструкцію й капітальний ремонт наших споруд і пристроїв до рівня «швидкісних напрямків» вже в наступному 2008 році.


    Сергій Горілей,

    заступник начальника Південно-Західної залізниці з економічних питань:

    «Економісти підтверджують ефективність діяльності магістралі»

    - Згідно з типовим штатним розкладом фінансово-економічна служба складається з 86 фахівців, які організовують та узгоджують роботу 1710 спеціалістів із галузевих служб та підрозділів. До функцій моїх колег відноситься вдосконалення виробничих контактів між підрозділами та задоволення економічних інтересів учасників перевезень, узгодження взаємозв`язків між залізницею та підприємствами інших галузей за рахунок проведення єдиної економічної політики. Вміють управляти фахівці фінансовими потоками та досконало знають основи оподаткування.

    Нагадаю: становлення економіки транспорту як самостійної наукової галузі відноситься до 20-х р.р. ХІХ ст. Цей процес відбувався одночасно із зародженням залізниць. На початку ХХ ст. значного розвитку набуло вирішення транспортно-економічних завдань, тоді ж науково було обґрунтовано єдність транспортної системи як основи комплексного розвитку виробничих сил, досліджено баланс між виробництвом та перевезеннями. Значний внесок у розвиток економіки транспорту щодо обґрунтування тарифної системи внесено колишнім начальником Південно-Західних залізниць С.Ю. Вітте.

    Сьогодні до основних напрямків вдосконалення економічних процесів варто віднести наступне: визначення ефективних шляхів впровадження нової техніки у всіх службах, удосконалення процесу використання виробничого майна і, як наслідок, покращення економічного стану, заощадження матеріалів та фінансових ресурсів, збільшення продуктивності праці, покращення якості транспортних послуг. Основні процеси з планування та досягнення стратегічної мети залізниці виконують планово-економічний відділ та відділ аналізу фінансового плану. Завдячуючи їх зусиллям, на залізниці впроваджено передові методи аналізу на базі наукових розробок Укрзалізниці та Білоруського держуніверситету, калькуляції витратних ставок, контроль за роботою господарств залізниці.

    Збільшення інвестиційної привабливості залізниць є метою реформування фінансово-економічної системи, яке розпочато у 2007 р. У межах штату служби створено сектор реформування фінансово-економічної системи, діяльність якого дозволяє впроваджувати сучасні шляхи створення економічних відносин у царині обліку майна заради досягнення прибутковості. Означений сектор у 2007 р. вперше на залізниці забезпечив узагальнення до єдиної системи та аналіз інформації про майно залізниці за даними інвентаризації. Крім того, завершено автоматизацію робочих місць для фінансово-економічних працівників.

    Значну роль протягом 2007 р. у покращенні роботи служби відіграли спеціалісти відділу бухгалтерського обліку, у галузі зведеної звітності, розрахунків, податків. Забезпечено сучасний рівень фінансового, управлінського та податкового обліку на засадах національних та міжнародних стандартів, впровадження яких законодавчо передбачено з 2000 р. Бухгалтерські працівники забезпечили вдосконалення та дотримання підрозділами нашої магістралі єдиної облікової політики залізниці.

    Значних успіхів у поточному році досягли працівники служби у процесі вдосконалення конкурентних економічних відносин. Так колективи відділів контролю за ціновою політикою, договірною роботою, виконанням зобов`язань забезпечили якісний моніторинг сучасного ринку в Україні. Удосконалено фактичні економічні відносини між залізницею та виробниками продукції. Це відбувалось з метою залучення найбільшої кількості виробників до конкурсних та тендерних заходів. Ціль - пошук найкращих постачальників та підрядників для залізниці. Впродовж року вдалось отримати від постачальників за рахунок великих обсягів закупівель знижки до діючих цін на суму 19 млн. грн. та забезпечити повне фінансування планових закупівель. За рахунок удосконалення кредитної політики залізниці, отримання відстрочення платежів та недопущення передоплати вдалось додатково залучити до обігу кошти кредиторів в обсязі 241 млн. грн., впровадити нетрадиційні лізингові договори. До того ж завершено реалізацію неліквідних векселів від дебіторів Донецької залізниці.

    Чимало творчих зусиль докладають фахівці, які працюють у відділах контролю і обліку доходів від перевезень. Протягом 2007 р. колегам вдалося забезпечити якісний облік в умовах переходу на єдине ТехПД, впровадити оплату за користування постільними речами у пасажирських вагонах через каси станцій, запобігти не обґрунтованим претензіям перевізників щодо оплати та забезпечити зростання оплати перевезень в обсязі майже 1 910 млн. грн., що на 437 млн. грн. (або на 23%) більше у порівнянні з минулим роком.

    Організатором та координатором роботи фінансово-економічної служби є Ірина Анатоліївна Василюк, завдяки старанням якої налагоджено аналіз діяльності залізниці, впроваджуються стратегічні плани розвитку галузі. Це сприяє успіху в справі отримання відчутних прибутків до скарбниці Південно-Західної магістралі.


    Костянтин Азаренко,

    заступник начальника Південно-Західної залізниці - головний ревізор з безпеки руху поїздів і автотранспорту:

    «Від сумлінності ревізорів залежить безпека руху»

    - Контроль за безумовним забезпеченням безпеки руху та збереженням вантажів - основне завдання працівників ревізорського апарату головного ревізора з безпеки руху поїздів і автотранспорту залізниці. Кожен випадок порушення вимог основних законів безпеки руху - це створення загрози життю і здоров`ю людей, втрата вантажів, виведення з ладу залізничного обладнання, завдання значних матеріальних збитків, забруднення навколишнього середовища тощо.

    Дієві заходи керівництва залізниці, впровадження на магістралі нової техніки, технологій покращення організації процесу перевезень дозволили за 9 місяців 2007 р. суттєво знизити кількість транспортних подій на залізниці. Істотний внесок в покращення стану безпеки руху вніс і апарат головного ревізора з безпеки руху поїздів і автотранспорту.

    За 9 місяців 2007 р. ревізорським апаратом магістралі проведено 2448 перевірок, виявлено 11831 недолік, видано 458 приписів, призначено повторне технічне обслуговування 236 одиницям рухомого складу (РС), 144 одиниці РС направлено на повторний ремонт.

    Окрім виявлення недоліків, «вузьких місць» у забезпеченні безпеки руху серед завдань ревізорів - профілактична робота в підрозділах, яка передбачає виконання нормативів особистої участі у проведенні заходів з метою зміцнення виробничої дисципліни і забезпечення безпеки руху поїздів керівниками всіх рівнів, покращення трудової і технологічної дисципліни, організацію технічного навчання. І це ще не все: регулярно проводяться перевірки щодо виконання посадових обов`язків працівниками, робота яких пов`язана з рухом поїздів. Займаємся також забороною використання несправних технічних засобів тощо.

    Робота ревізорів з безпеки руху вимагає від колег досконального знання правил утримання і ремонту рухомого складу та технічних засобів, технологічних процесів задля забезпечення перевезень пасажирів і вантажів. Ці знання набуваються під час технічних занять, семінарів, під час проведення шкіл передового досвіду завдяки вивченню фахових методик з безаварійної роботи.

    Правильність і повнота обліку, своєчасне і повне розслідування випадків порушень безпеки руху, об`єктивність оцінки стану справ у структурних підрозділах залізниці, своєчасне інформування керівників про вимоги з усунення виявлених недоліків і, як результат, зменшення кількості транспортних подій, покращення стану безпеки руху - основні показники роботи ревізорського апарату залізниці.


    Ірина МИХАЛЬЧЕНКО,

    начальник служби кадрів, навчальних закладів та соціальних питань:

    «Діє програма закріплення кадрів»

    - Протягом поточного року фахівцями служби організовано роботу з кадровими працівниками підрозділів залізниці щодо впровадження нового якісного рівня з кадрового менеджменту з використанням можливостей АСУ «Кадри. Створення та наповнення галузевих баз даних». Впровадження АСУ «Кадри» з кадрового діловодства завершено в усіх структурних підрозділах залізниці, організовано навчання фахівців, які безпосередньо здійснюють первинне введення інформації до баз даних. Для цього обладнано робочі місця та створено всі необхідні умови для творчої праці.

    Працівниками служби здійснено значну роботу щодо добору, навчання кадрів та підвищення знань фахівців. Проведено підготовку кадрів масових професій та підвищення кваліфікації робітників цих категорій. У вищих навчальних закладах ІІІ - ІV рівнів акредитації підвищили кваліфікацію 438 осіб керівного складу, а також 824 керівника середньої ланки. Крім того, виробничо-технологічну практику на підприємствах залізниці пройшли 1025 студентів галузевих вищих навчальних закладів, виробниче навчання та виробничо-технологічну практику - 1052 учні вищих професійних училищ та ліцею залізничного транспорту.

    За 9 місяців 2007 р. при річному плані підготовки кадрів масових професій 1445 робітників, у тому числі з відривом від виробництва - 832, пройшли підготовку відповідно - 1814 і 1106 робітників, що складає відповідно 125,5% та 132,9%. При річному плані підвищення кваліфікації кадрів масових професій 5130 робітників, у тому числі з відривом від виробництва - 437, пройшли підвищення кваліфікації відповідно - 5375 і 310 робітників, що складає 104,8% і 70,9%. За дев`ять місяців поточного року протестовано 6865 осіб, при річному плані - 9129, що складає 75,2%. Збільшено обсяги в організації стажування фахівців, так за 9 місяців 2007 р. організовано стажування 110 осіб. Направлено на навчання у залізничні вищі навчальні заклади ІV рівня акредитації за програмами магістрів п`ять фахівців, яких зараховано до кадрового резерву керівників підрозділів. А 394 абітурієнтів направлено на навчання до галузевих вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації денної та заочної форми навчання за рахунок державного бюджету. На Київській дитячій залізниці у 2006/2007 навчальному році первинні фахові знання здобули 530 школярів.

    Для виконання програми закріплення кадрів на залізниці розроблено та впроваджено цілий комплекс організаційних заходів. А саме:

    - проведено відповідну роботу з підготовки фахівців за спеціальностями, які необхідні залізниці у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації шляхом надання безвідсоткової цільової позики на оплату навчання та за рахунок коштів залізниці відповідно до потреб підрозділів галузі. Проведено роботу з працевлаштування молодих спеціалістів;

    - організовано роботу з проведення та підбиття підсумків галузевого, дорожнього та виробничого змагання відповідно до Умов галузевого та дорожнього змагання між трудовими колективами; проводиться організація культурно-масової та спортивної роботи на залізниці, проведено огляд-конкурс народної самодіяльності, турніри з шахів та шашок, з міні-футболу, відкрита X спартакіада серед колективів магістралі, конкурс «Краща медична сестра», рок-фестиваль;

    - за безпосередньої участі фахівців кадрів проведено урочисті заходи з нагоди впровадження в дію прискореного поїзда сполученням Кам`янець-Подільський - Київ, прискореного електропоїзда Біла Церква - Київ, з введення в графік руху прискореного поїзда сполученням Київ - Могилів-Подільський; проведено урочистості з нагоди модернізації 1000-го км колії залізниці, завершення перекриття прогонових споруд над русловою частиною мостового переходу через Дніпро, здачі першої черги після реконструкції хірургічного відділення дорожньої клінічної лікарні № 2, проведено зустріч із ветеранським активом залізниці.

    Сумлінну працю багатьох залізничників відзначено урядом, керівництвом Укрзалізниці та залізниці.


    Валерій Сухомлинов,

    начальник галузевої служби електропостачання:

    «Енергетики працюють на реконструкції»

    - Важлива подія поточного року - виконання робіт з електрифікації бокових колій станцій на дільниці Коростень - Новоград-Волинський - Шепетівка. На дільниці Конотоп - Дубов`язівка для резервного живлення поста електроцентралізації станції Дубов`язівка виконано обширний обсяг будівельно-монтажних робіт. Бригади енергетиків трудилися й на реконструкції електричних мереж для забезпечення будівництва залізничного мосту на 1103 км (перегін Гнівань - Браїлів), а також на реконструкції пристроїв електропостачання на станції Дарниця та на залізнично-автомобільному мостовому переході через Дніпро.

    До кінця поточного року планується завершення робіт з реконструкції пристроїв електропостачання, котрі експлуатуються вже 40 і більше років (напрямки Київ - Фастів та Київ - Клавдієво).

    Сьогодні проводиться великий обсяг робіт з реконструкції контактної мережі із заміною опор на дільницях Фастівської та Конотопської дистанцій електропостачання. Здійснюються також роботи щодо підключення до автоматичних систем комерційного обліку електроенергії додаткових пунктів споживання електроенергії сторонніми споживачами від тягових підстанцій Іскорость, Млевня, Чуднів-Волинський, Яготин зі встановленням додаткового електрообладнання та лічильників «Євро-Альфа».

    Всі роботи виконуються силами й засобами підрозділів служби електропостачання.


    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05