РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 19 (18 травня 2015)
  • Випуск №19 18 травня 2015
    Зміст
    1. «Свято, що я ще живий» (Тетяна ШЕМЧУК)
    2. Вклонімося великим тим рокам (Ольга ЛИХАЧОВА)
    3. Від щирого серця - «Воїнам світла» (Никифор ЛИСИЦЯ)
    4. Сторінка з біографії Андрія РАДІОНОВА (Оксана КЛИМЧУК)
    5. Є, що порадити та взяти на озброєння (Анатолій САДОВЕНКО)

    «Свято, що я ще живий»

    Посміхається ранок травневий,

    Трепет спогадів, потиск долонь...

    У сльозинках непрохано-щедрих

    Знов виблискує вічний вогонь.

    Але поряд надійне плече

    І дитячі допитливі очі,

    І душа, в якій серце тріпоче,

    Що Ваш спогад в майбутнє несе.




    8 травня у парку пам’яті загиблих залізничників у роки Другої Світової війни на станції Дарниця пройшли урочистості до Дня пам’яті і примирення та 70-річчя Перемоги над нацизмом у Європі.

    9 травня залізничниками завжди відзначається по-особливому.

    Теплотою, увагою та турботою оточено всіх ветеранів-залізничників. На знак пам’яті про величність Дня Перемоги організатори свята вшанували визволителів, які героїчно відстояли наше право жити вільно на рідній землі, врятувавши країну від нацистської навали.







    Минуло 70 років, коли було подолано страшну загрозу, яка зависла над нашою країною, Європою, цілим світом. І завдяки великому подвигу наших батьків, дідів, прадідів у ці травневі дні жоден не залишився байдужим до тих, хто віддав своє життя заради нашого майбутнього. До тих, хто своєю відвагою та звитягою, мужністю і стійкістю наближали свято Перемоги, переживши голод та розруху.

    Багато теплих слів лунало на адресу ветеранів. З вітальним словом перед присутніми ветеранами, залізничниками, дарничанами та гостями свята виступили та вручили нагороди та пам’ятні подарунки директор державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія» Леонід ЛОБОЙКО, Голова правління громадської організації ветеранів війни та праці Дарницького залізничного вузла Микола ПАВЛЮК, голова Дарницької районної адміністрації в м. Києві Геннадій СЕНЦОВ, голова адміністрації «Державної спецслужби транспорту» - генерал-лейтенант Микола МАЛЬКОВ. І для кожного знайшли теплі слова, привітали і побажали міцного здоров’я, бо для ветеранів воно найголовніше.

    Ветерани, кожен по-своєму, були схвильовані такою увагою до себе. І все ж таки поверталися у ті роки лихоліття, коли по землі важкими кроками ступала війна. На щастя, тепер то є лише страшні спогади, але з часом вони оживають і в жалобі за полеглими товаришами, за людьми, чиї долі скалічила коричнева чума.


    Голова ради ветеранів Київської дирекції залізничних перевезень Галина ШКЛЯНЧУК та заступник голови Київського теркому профспілки залізничників Дмитро БИЦЬКИЙ вручають Почесну грамоту Південно-Західної залізниці і квіти ветерану-залізничнику Семену Михайловичу КОШЕЛЕНКУ

    Вкотре безупинно котиться сльоза. Це Олександра Павлівна ГОД поринула у спогади: «Скорботне свято. Я важко прожила і неймовірно тяжко працювала з 8 років і до самої пенсії, на яку вийшла у 1985 р., пропрацювавши у вагонному депо ст. Дарниця 45 років і 5 місяців вантажником, кочегаром, підсобною робітницею, слюсарем-зварювальником на відправці поїздів. Бажаю, щоб нинішнє покоління не знало ні горя, ні бід, усього того, через що довелося пройти нам, - війну, голодовку. Молю Бога, аби наші діти, онуки жили в мирі та злагоді».

    А ось для Антона Степановича КУЧЕРА це золотий день, який він вважає найкращим, найсвітлішим: «Коли закінчилася війна, зітхнули з полегшенням, - розповідає ветеран. - З перемогою у нас настало вільне життя. Вдячний усім, хто залишився в живих, а також живим за турботу. Хотілося, аби всі були міцними, пильними та йшли нашими дорогами. Так само звільняли нашу землю від тих, хто зараз нахлинув на нас. А людям бажаю хорошого життя, бути вільними і нікого не боятися».

    Тему війни продовжив і почесний ветеран України, учасник бойових дій, який звільняв Київщину, Михайло Семенович ЗАЙЦЕВ. Йому пішов вже 92 рік. Усі груди Михайла Семеновича прикрашають ордени - фронтові, бойові, трудові. Має грамоту за взяття Берліна. Розповів він про тяжкі роки війни, про те, якою ціною було здобуто воїнами Перемогу.

    - Закінчив війну старшим сержантом. Для мене це велике свято, - підкреслює він. - Свято, що я ще живий. А скільки я поховав товаришів, молодих хлопців віком по 18 років… Був такий випадок. Одному з моїх товаришів відірвало ногу, я тягну його, а він мені каже: «Миша, пристрели». Хіба рука підніметься? Та все ж таки дотягнув.

    Місце, на якому проходило святкування, - священне. Тут, у результаті страшних бомбардувань, героїчно полягли тисячі мирних мешканців, військових, працівників тилу, залізничників. Вшановуючи пам’ять усіх загиблих на Дарницькому вузлі в роки Другої Світової війни, постали сумні цифри з іменами загиблих залізничників-дарничан - 134. Ті, яким встановлено стели в ім’я їхньої світлої пам’яті, та 56 імен тих, про яких нещодавно дізналися. Урочисте відкриття пам’ятної стели загиблим залізничникам провели Леонід Лобойко та Микола Павлюк, освячення та молебен - професор Київської духовної академії - отець Костянтин.

    Вічна пам’ять героям, загиблим за свободу і незалежність нашої Батьківщини! Хвилина мовчання. Вона більше розповість, ніж тисячі слів. Адже великий подвиг воїнів, про яких ми дізналися, не висловити словами, а тільки серцем. Та, на жаль, воно не має мови, лише болить.

    Вшанували пам’ять полеглих збройовими залпами. Після чого відбулося покладання квітів до пам’ятника загиблим та братської могили.

    Святкову атмосферу на урочистостях створював і вітав присутніх гарною музикою та піснями колектив військового духового оркестру 8-го Чернігівського навчального центру «Державна спецслужба транспорту». А на відкритому майданчику організували незабутнє святкове дефіле під час пригощання усіх учасників свята солдатською кашею з польової кухні та фронтовими ста грамами.

    Низький уклін вам, шановні ветерани, в знак подяки за великий подвиг! Міцного здоров’я та мирного неба над головою!


    Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА

    Тетяна ШЕМЧУК

    Вклонімося великим тим рокам

    Напередодні Дня Перемоги ветерану-залізничнику Федору Возненку та голові Ради ветеранів столичної магістралі Юрію Білоусу керівництво України Південно-Західної залізниці вручило Подяку від Міністерства інфраструктури.

    З теплими словами вдячності до них звернувся перший заступник начальника столичної магістралі Віталій КРЮЧКОВ: «Подвиг нашого народу у цій війні незабутній, адже для кожної родини День Перемоги - це свято зі сльозами на очах. Ми вдячні вам за все!»


    Перший заступник начальника Південно-Західної залізниці Віталій КРЮЧКОВ вручає подяку Юрію БІЛОУСУ та Федору ВОЗНЕНКУ


    Алла ДРОНОВА та Тетята ДЗІС вітають ветерана-фронтовика Миколу ГОРБАЧА

    Ця подія Федора Возненка схвилювала. Із властивою йому звичкою він поділився своїми спогадами з журналістами газети «Рабочее слово» про те, як зустрів перемогу і що йому прийшлось пережити під час війни. І хоч у той час йому було лише п’ятнадцять, але добре пам’ятає той день, коли закінчилась війна і як його сім’я чекала на повернення батька з фронту.

    Слід зазначити, що цьогоріч традиційного святкування 9 травня на столичній магістралі не було, бо хоч більшість вважають цю дату святом, але вшанувати людей старшого покоління хотіли інакше. До кожного ветерана в гості відправилися представники залізниці, зокрема начальник служби кадрової і соціальної політики Алла Дронова. Кожному було приділено максимум уваги, вислухали історії про ті страшні та важкі роки їх життя. Адже в наших серцях має зберігатися пошана і вдячність до тих людей, яким ми забов’язані мирним небом над головою. Гості вручили ветеранам та їхнім дружинам квіти, вітальні грамоти та грошові винагороди.

    Також адміністрація Південно-Західної залізниці повідомила, що з нагоди 70-ліття Великої Перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні п’ятьом колишнім працівникам оголошено Подяку Міністерства інфраструктури України, 16 - Подяку Державної адміністрації залізничного транспорту України, 12 ветеранам вручені Почесні грамоти Укрзалізниці. Ще 35 ветеранів-залізничників отримали нагороди від керівництва столичної магістралі. Двадцятьом із них вручені знаки «Відмінник Південно-Західної залізниці», десятьом - Почесні грамоти, п’ятьом - годинники. Окрім цього, ветеранам-залізничникам виплачені грошові винагороди. Також матеріальну допомогу надано 3544 ветеранам та учасникам бойових дій Великої Вітчизняної війни.

    Варто наголосити, що Південно-Західна залізниця постійно підтримує своїх ветеранів - надає можливість оздоровитись у санаторіях, отримати належне медичне обслуговування тощо.


    Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ

    Ольга ЛИХАЧОВА

    Від щирого серця - «Воїнам світла»

    «Ми віримо, що небо голубе

    Ще мирною веселкою всміхнеться.

    Вкраїнська армія з народом йде:

    Єднання час - від серця і до серця!»


    Цими віршованими рядками розпочалась зустріч студентів Вінницького транспортного коледжу із воїнами - учасниками АТО та волонтерською групою, за ініціативи якої було створено подарунковий збірник патріотичної та духовної поезії «Воїнам світла». Ця книга спрямована на підтримку бойового та морального духу воїнів, які боронять нашу землю на сході України. Про її створення та призначення розповів під час зустрічі керівник проекту, директор фонду «Віта Дольче» Степан ЖУК із Мукачевого.

    - Напередодні цьогорічних різдвяних свят ми хотіли зробити якийсь особливий подарунок воїнам, які боронять нашу країну від російського агресора, - зазначив виступаючий. - Вирішили, що це має бути книга, добірка віршів. У неї ми включили твори ста авторів із усієї України. Це своєрідна поетична сотня. Назвали видання «Воїнам світла». Його було створено на кошти та силами волонтерів і доставлено в зону АТО. Цю книгу ми також роздаємо і тим воїнам, які перебувають на лікуванні у військових шпиталях.




    На цю зустріч завітали й окремі автори віршів, що увійшли до збірки. Це Валентина ПОПЕЛЮШКА із Мукачевого, Надія ТАРШИН із Дніпропетровська, Галина РИБАЧУК-ПРАЧ із Вінниці та Юрій СТАРЧЕВОДА із Києва. Вони прочитали свої вірші, а Юрій виконав декілька власних пісень. Лунали пісні, а також декламувалися вірші зі збірника у виконанні студентів коледжу Аліси ЛЕНЬ, Дмитра ЛЕВУСА, Тетяни САЦЮК, Тетяна ОНИЩУК. Це справило неабияке враження на усіх присутніх у залі, зокрема й на воїнів АТО. Про це вони говорили у своїх виступах.

    Так Світлана БЕВЗ, яка воювала у складі батальйону «Айдар», зазначила, що вірші із книги «Воїнам світла» викликають найкращі почуття у кожного, хто їх читає. Та ці почуття ще більші, коли вірші лунають із уст молодих людей - студентів. Це бентежить душу, викликає позитивні емоції, піднімає настрій. За це жінка висловила велику вдячність авторам збірника, організаторам цього заходу та молодим виконавцям.

    Слова вдячності висловили учасники бойових дій на Донбасі Роман ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ, Дмитро КЛЮЧЕВ, а також вінницькі волонтери Олександр СЛОБОДЯНЮК та Сергій ПАВЛЮК. Їм, а також воїнам АТО Максиму ГАВРИЛЮКУ, Ігорю БОРОВИКУ, Роману СМІШКО автори вручили книги «Воїнам світла» із автографами.

    Під час зустрічі директор коледжу Михайло ФАЛІШТИНСЬКИЙ зазначив, що вже багато випускників цього навчального закладу беруть участь у бойових діях на сході України. І, на жаль, двоє із них - Сергій МУРАВСЬКИЙ та Роман ГРУШКО - загинули. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять про них, а також усіх, хто віддав своє життя, захищаючи незалежність Батьківщини.

    Безумовно, проведена зустріч повною мірою відіграла свою виховну роль серед студентської молоді. Майбутні залізничники пройшли хороший урок мужності та патріотизму, зміцнили у свої серцях повагу до тих, хто в наш час боронить східні рубежі України. І це надихатиме їх на успішне навчання та, в майбутньому, - на самовіддану працю. Вона залишила приємні враження і у воїнів АТО. Вони відчули шанобливе ставлення до себе не лише людей зрілого віку, а й молоді. Тут відбулось дійсно єднання від серця і до серця, яке особливо необхідне нашому народу у цей скрутний час.


    На фото: книгу із рук Валентини ПОПЕЛЮШКИ отримує Світлана БЕВЗ; фото на згадку про зустріч; Ігор БОРОВИК та Дмитро КЛЮЧЕВ. Непересічна подія бентежить душу та викликає у Воїнів світла позитивні емоції.

    Фото автора

    Никифор ЛИСИЦЯ

    Сторінка з біографії Андрія РАДІОНОВА

    Андрій Радіонов працює на Новоград-Волинській дільниці Житомирської дистанції колії. Він машиніст колійної автомотриси, отож це постійні виїзди в межах дільниці. Андрій свою роботу любить і нині задоволений, що після того, як повернувся з зони проведення АТО, знову приступив до своєї мирної праці. Щасливі бачити Андрія вдома дружина Юлія з десятирічним сином Дмитром, його батьки, сестра. Адже у тривозі за нього були серця рідних, коли довідалися, що на сході України захищатиме нашу державу. Як перегорнув цю непросту сторінку життя, чим стало для чоловіка виконання військових обов’язків в зоні АТО й ведемо мову із залізничником Радіоновим.


    Спочатку довідалася, що в дистанції машиністом Андрій працює з 2003 р. Після закінчення школи юнак спочатку планував стати столяром, навіть у місцевому профтехучилищі здобув саме цю освіту. Але склалося по-іншому. Після служби у війську влаштувався працювати монтером колії. Згодом пройшов відповідне навчання і став машиністом колійної автомотриси. Між іншим, А. Радіонов любить спорт. У цьому неодноразово пересвідчувалися співробітники редакції «Рабочего слова», коли спостерігали за футбольними баталіями за його участю під час чемпіонатів з футболу на ДФСК «Локомотив».

    З чого ж почалася його військова сторінка біографії? З того, що він на початку березня отримав повістку: з’явитися до військкомату. Спочатку говорили, що це 10-денні військові збори. Та невдовзі вийшов Указ «Про часткову мобілізацію». Тож після нетривалого перебування в частині, Андрія й інших мобілізованих направили у складі 30-ї окремої механізованої бригади в Херсонську область для захисту кордону. Сімнадцятого липня 2014-го командування дало наказ відправлятися в зону бойових дій. І вже за кілька днів воїни брали участь у боях за Савур-Могилу, звільнення Степанівки… «Ніколи раніше не думав, що доведеться воювати», - ділиться думками Андрій.

    Під час виконання військових завдань доводилося потрапляти в різні критичні ситуації. Одного разу переїжджаючи між населеними пунктами, в бойовій машині піхоти (БМП) розмістилося, крім екіпажу, в правій частині і кілька піхотинців, серед них був і Андрій. Раптом пролунав вибух - машина наїхала на міну. Було пошкоджено лівий бік бойової машини піхоти, та найстрашніше, що від осколків загинув механік, юнак із Рівненщини…

    З розповіді дізналася, що обстріли з «градів» - це справжнє лихо, бо ж невідомо, коли і звідки вони вестимуться. Якось під час руху колони на Міусинськ, розповідає Андрій, він з іншими воїнами розташувалися на БМП. Раптом їх «накрили градами». Ударною хвилею Андрія скинуло з машини. У ту ж мить він отримав серйозну травму ноги. Згодом його відправили в піти до Дніпропетровська, де зробили операцію. Потім було лікування і реабілітація в житомирському шпиталі.

    Запитую в Андрія Радіонова, що допомагає йому адаптуватися до мирного життя після участі в АТО. Каже, що у шпиталях до них не раз приходили психологи, оточували увагою волонтери. Але сьогодні його життя вже змінилося, він на роботі, тут поруч його колектив. Андрій каже, що нині весь у турботах - передусім, виробничих, адже весняно-літній період від колійників вимагає багато зусиль. Та й справами по домашньому господарству залюбки займається, звісно, разом із сім’єю. Саме підтримка й розуміння родини найкраще допомагають адаптуватися після участі у війні.


    Фото автора

    Оксана КЛИМЧУК

    Є, що порадити та взяти на озброєння

    У рамках заходів щодо підготовки проведення тижня охорони праці, що відбувся у Козятинській дирекції залізничних перевезень напередодні Всесвітнього Дня охорони праці, терком профспілки дирекції організував семінар із головами та профактивом первинних профспілкових організацій, на якому, крім обговорення важливих питань, пов’язаних з охороною праці у трудових колективах залізничників, було розглянуто й соціально-економічні.


    Голова теркому Анатолій ВІЛЬЧИНСЬКИЙ вітає Віктора БРИЖАНСЬКОГО з днем народження


    Під час семінару

    З пропозиціями щодо зміцнення єдності профспілки в умовах підготовки реформування залізничної галузі виступив голова теркому Анатолій ВІЛЬЧИНСЬКИЙ. Присутні заслухали інформацію інспекторів теркому Анатолія КАШПЕРОВЕЦЬКОГО, Миколи КОМАРА та заступника голови теркому Дмитра ЖИВЧИКА стосовно деяких нововведень у роботі профспілкових організацій.

    А для Олени ШЕПЕТОВОЇ, Ніни ГРИГОРЧУК та Віктора БРИЖАНСЬКОГО, голів первинних профспілкових організацій вокзалу Козятин, локомотивного депо Шепетівки та Фастівської дистанції енергопостачання, семінар запам’ятався ще й тим, як колеги-спілчани тепло привітали їх із днем народження.

    - Мені приємно і разом з тим цікаво брати участь у вашому семінарі, - сказав, підбиваючи підсумки, завідувач відділу соціального захисту та спортивно-масової роботи Дорпрофсожу Володимир КРАВЧЕНКО. - Сподобалися й організація, й професіоналізм виступаючих, й добре технічне оснащення заходу, та й саме місце проведення - чудово оздоблений кабінет охорони праці локомотивного депо. Словом, буде, що порадити взяти на озброєння іншим теркомам, куди я згодом збираюсь на подібні семінари.


    ВІД РЕДАКЦІЇ

    Судячи із прес-релізу для представників ЗМІ, який розповсюджено прес-службою Ради профспілки залізничників та транспортних будівельників України, профспілкових активістів бентежать питання із забезпечення права працівників підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування на безплатний проїзд залізничним транспортом. А ще надання працівникам залізничного транспорту загального користування, які потребують поліпшення житлових умов, безвідсоткових кредитів на індивідуальне та кооперативне будівництво або придбання житла підприємствами та організаціями залізничного транспорту загального користування на термін 20 років за рахунок відповідних коштів підприємства. Крім того, забезпечення медичним обслуговуванням у відомчих установах охорони здоров’я та права на ці пільги пенсіонерів залізничного транспорту. І нарешті - гарантування пенсійного забезпечення та діяльності недержавного пенсійного фонду.

    Джерело - Рада профспілки залізничників і транспортних будівельників

    Анатолій САДОВЕНКО

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба: 0(44)-4069708 факс 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Для ділового листування та звернення громадян: pzz@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05