РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 34 (31 серпня 2007)
  • Випуск №34 31 серпня 2007
    Зміст
    1. 1000-й кілометр модернізованих колій (Віктор ЗАДВОРНОВ)
    2. Лариса Сподинська: «Добрий викладач не повчає, а допомагає вчитися» (Віктор ЗАДВОРНОВ)
    3. Аргументи розуму і серця в ім`я майбутнього (Віктор ЗАДВОРНОВ)

    1000-й кілометр модернізованих колій

    Завжди підтримую Ініціативу тих газетярів, які бажають ознайомитися із роботою на пусковому об`єкті задовго до, так би мовити, перерізання стрічок. Річ у тім, що саме під час трудових буднів журналіст має можливість на власні очі пересвідчитися в користі подвижницької праці, зокрема, сотень колійників Південно-Західної магістралі, які беруть участь у модернізації сталевих маршрутів. Тому незадовго до урочистостей з нагоди модернізації 1000-ого кілометра українських колій кореспонденти «Рабочего слова» побували на перегоні Ірпінь - Буча, що на Тетерівському напрямку.


    Керівники Укрзалізниці та Південно-Західної залізниці

    ...За давнім залізничним звичаєм у проведенні колійного «вікна» беруть участь і енергетики, і будівельники. Із розмов із фахівцями з будівельно-монтажного поїзда №392, району контактної мережі №4 із Київської дистанції електропостачання Сергієм Кравчуком, Юрієм Глухих, Сергієм Корнійчуком, Володимиром Кецком з`ясовуємо, що згідно із завданням начальника галузевої служби електропостачання Валерія Сухомлінова йдуть чудові перетворення на потужній контактній мережі. Монтаж і налагодження нових опор, фідерних пристроїв, відтяжок, фарбування діючих пристроїв - ось далеко не повний перелік операцій, які виконувалися умільцями за дотриманням галузевих інструкцій.

    Колійний десант

    Із начальником Київської дистанції колії Ігорем Мірошником знайомимося біля щойно сформованої колійної призми.

    - Це якісна праця наших колег з КМС-122 та Центру механізації колійних робіт Південно-Західної магістралі, - коментує, перехопивши мій погляд, Ігор Олександрович. - Ясна річ, без праці моїх підлеглих, котрі обслуговують цю дільницю, тут також не обходиться. За безпосередньої участі колег бригадира Сергія Олішевського процес укладання баластного щебеню в «тіло» колії йде безперервно.

    ...Спека. Поволі прямуємо до комплексу колійних машин. Багатосильна виправно-підбивна трудівниця під управлінням досвідченого машиніста Юрія Польовика виконує технологічні операції біля залізничної платформи Лісова Буча. Попри робочий шум механізмів вдається поближче познайомитися із Ю. Польовиком. Майже чверть віку працює він на залізниці. За плечима - тисячі кілометрів модернізованих і капітально відремонтованих колій. Попереду - також не одна тисяча. Та вірить машиніст у те, що і надалі його бувала у бувальцях «машинка» (так прихильно він відізвався про свою виправно-підбивну трудівницю - авт.) не даватиме збоїв у роботі з «лікування хворого полотна».

    На переконання фотокореспондента «Рабочего слова», найцікавіші знімки про будні галузі можна отримати лише під час «колійного десанту». Не станемо довго заперечувати фотомайстру. Єдине «але»... На відміну від показових виступів залізничних колективів для багатьох мас-медійників, який відбувся днями на 1000-му кілометрі українських залізниць (урочистості проведено саме на перегоні Ірпінь - Буча), щоденна праця монтерів колій, машиністів колієукладальних кранів, бульдозерів та інших фахівців далека від романтики. Лише вдумайтеся у цю статистику: на сьогодні колійних справ майстри з Південно-Західної магістралі модернізували 191 км сталевих шляхів. А до кінця року планують, як кажуть медики, реанімувати ще 123 км. Правду кажуть поети «на магістралі спокій тільки сниться...»

    Сміливі задуми, чудові звершення?!

    Слухаючи коментарі генерального директора Укрзалізниці Володимира Козака про плани з модернізації колії на усіх шести українських магістралях, думав про одне: бентежну ситуацію із 7 тис. км «хворих» сталевих ниток в Україні, яким прострочено ремонтні нормативи, без сумніву, виправляти потрібно. Та чи вистачить фахівців на такі обсяги робіт?

    Адже цього року заплановано відремонтувати та модернізувати майже 1,5 тисячі кілометрів колій. Це вдвічі більше, ніж минулого року. «Такі темпи ремонту колій, які ми поставили перед собою, дозволять нам за три-чотири роки відійти від проблем, які накопичились протягом минулих років», - підкреслив генеральний директор Укрзалізниці. У 2006 р. за 7 місяців було модернізовано всього 370 км, а за весь рік 643 км. За часи незалежності України залізниці вперше виходять на такі обсяги ремонту колій.

    Мета зрозуміла. «Модернізація колій дозволить нам збільшити швидкість пасажирських та вантажних поїздів. Ми зможемо швидше і більше перевозити вантажів та пасажирів, покращити комфорт перевезень. Менше коштів будемо витрачати на рухомий склад і більше - на оновлення колій», - зазначив В. Козак.

    І це попри те, що вартість ремонту одного кілометра колії складає до 400 тисяч доларів США. Однак, Укрзалізниця, за словами Володимира Козака, виділила необхідні кошти для проведення цих робіт.

    Окрім модернізації колій, за словами Володимира Козака, Укрзалізниця наступного року планує повністю оновити парк колійної техніки, зокрема, колієвимірювачів та вагонів-дефектоскопів. Деякі з цих машин 60—70 років XX ст. випуску давно потребують заміни.

    «У нас є домовленість з Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР) та лізинговими компаніями, тому впродовж 2008—2009 р.р. плануємо повністю оновити парк колійної техніки. Щоб провести масштабну роботу з виявлення недоліків утримання колій та їх усунення», - підкреслив В. Козак.


    ід час нагороди кращих працівників столичної залізниці

    І знову про людський фактор

    Ознайомившись із ходом колійних робіт, Володимир Козак відзначив кращих працівників Південно-Західної залізниці. Знаком «Залізнична Слава» ІІІ ступеня просто неба нагороджено машиніста Коростенської колійної машинної станції Федора Омельчука. Почесну грамоту з рук генерального директора Укрзалізниці одержав Микола Примаченко - майстер Центру механізації колійних робіт. Не з пустими руками, а з грошовою нагородою той день завершив Іван Тодоров - машиніст бульдозера Бахмацької колійної станції. Годинники від генерального директора Укрзалізниці отримали монтер колії з Коростенської КМС Петро Скідан та чергова по переїзду Ольга Бойко з Київської дистанції колії

    «По труду і честь, а діло майстра величає», - наголосив під час нагородження перший заступник начальника столичної магістралі Віталій Жураківський.

    Віктор ЗАДВОРНОВ

    Лариса Сподинська: «Добрий викладач не повчає, а допомагає вчитися»

    У попередніх матеріалах про житгя-буття Київського електромеханічного технікуму (КЕМТ) автор цих рядків докладно розповідав про 130-річну діяльність альма-матер понад 50 тисяч фахівців, які працювали або працюють у всіх галузях залізничного транспорту та промисловості України, країн СНД, у сферах освіти, охорони правопорядку та оборони нашої держави, у царині бізнесу, мистецтв, спорту.

    Другий рік без... директора

    Багато цікавих сторінок у літописі цього навчального закладу, який нещодавно підпорядковано Міністерству транспорту та зв`язку України. Існують також і проблеми. Зокрема і така: другий рік поспіль КЕМТ працює без... директора. Невже так і залишусь без свіжих новин про Електромеханічний? - раптом виникла думка, коли, обмінявшись привітаннями з вахтером, переступив поріг прославленого навчального закладу.

    Опасіння виявилися марними. У розмові із виконувачкою обов`язків директора КЕМТу Ларисою Сподинською вдалося дізнатися про нові рядки з біографії технікуму.


    - Ларисо Леонідівно, відомо, що Ви і Ваші колеги готують у стінах КЕМТу майбутніх залізничних енергетиків, зв`язківців, фахівців з автоматичних систем керування рухом поїздів, спеціалістів з ремонту залізничного рухомого складу. Цікаво, чому, крім цього, присвячують свої будні викладачі технікуму?

    - Відповідно до наданих ліцензій наш технікум надає послуги, які пов`язано з отриманням освіти на рінні сучасних кваліфікаційних вимог щодо підготовки до вступу до вищих навчальних закладів. Окремі послуги від педагогів надаються тим фахівцям середньої ланки залізничного транспорту, які за підтримки з боку керівництва українських магістралей бажають підвищити власну професійну кваліфікацію. Між іншим, маємо також ліцензію для надання відповідної освіти іноземним громадянам.

    Стратегічний напрямок

    - Залізнична галузь перебуває на порозі реформ, не за горами глибокі перетворення. Перебудовуватися мають і транспортні навчальні заклади...

    - Життя тим і цікаве, що потрібно весь час думати. По-новому налагоджувати взаємовідносини із залізницями, оскільки тепер ми безпосередньо підпорядковані Міністерству транспорту та зв`язку України. Вже не маємо вповні розраховувати на бюджетне фінансування, потрібно більш активно зароб. Іяти позабюджетні кошти, що дозволить, зокрема, підвищувати зарплату педагогам у рамках жорсткого регулювання витрат Продовжуватимемо практику навчання «цільовиків», удосконалюючи її з урахуванням сьогоднішнього досвіду.

    «Цільовики» - студенти, які відчиняють паші двері з путівками від підприємств, щоб згодом туди й повернутися Там їм з виробничою практикою проблем не буває. А Іакож у подальшому - жодних перепон із професійним злетом

    Більше уваги приділятимемо розподілу І кращому працевлаштуванню випускників. А ще підвищуватимемо якість підготовки майбутніх спеціалістів. Далі - більше: уповні використовуватимемо інформаційно-обчислювальну техніку. Оскільки майже всі лабораторії і кабінети нашого навчального закладу переобладнано за безпосередньої участі студентів - членів технічних гуртків (ці об`єднання діють при кожній лабораторії та кабінеті), маємо можливість «підтягувати» рівень технікуму до Інститутських висот. Ясна річ, наші викладачі (55% мають нищу категорію, 20% - першу категорію), серед яких 10 почесних залізничників, шість відмінників середньої та вищої освіти. 15 викладачів-методистів, три кандидати наук, не випускають Із поля юру питання побуту і дозвілля учнів.

    - Попри підпорядкування до галузевого міністерства, чи не зарано говорити про, так би мовити, відокремлення КЕМТу від залізниці. Маю на увазі постанову керівниці! ,І і Дорпрофсожу Південне Західної магістралі від 17 червня 2007 р. про надання фінансової допомоги КЕМТу в розмірі 55 ти І грн. На що витрачено ці кошти?

    - Нам вдалося зробити суттєвий ремонт деяких приміщеннях гуртожитку. Тепер у цих кімнатах царює затишок.

    - Знаємо, що студенти КЕМТу завойовували призові місця на столичних наукових олімпіадах, а під час весняного свята молодості й спорту на Хрещатику у рамках спортивно-молодіжної акції студенти КЕМТу вийшли переможцями у легкоатлетичній естафеті серед споріднених спортивних колективів Києва.

    - Якщо вам і це відомо, то маєте уявити, які великі моральні та фізичні навантаження несуть мої колеги. Ми намагаємося з перших днів перебування учорашніх школярів у технікумі прищепити, як не дивно, звичку до здолання усіляких життєвих перешкод. Адже не вирішених проблем, які безпосередньо пов`язані із фахом працівника, у залізничній галузі чимало.

    Одна з наболілих - забезпечення безпеки руху. За усіма втратами, транспортними інцидентами стоїть конкретна людина -фахівець. Де його готували, у чому недопрацювали? Ці питання завжди на моєму порядку денному. Відчуваю підтримку з боку педагогічного колективу. Адже маємо тримати руку на пульсі студентського життя як в аудиторії, так і у гуртожитках.

    Скільки ще чекати?

    - Завжди згадую стару й дуже повчальну істину, - продовжує розмову Лариса Леонідівна. - Добрий викладач не повчає, а допомагає вчитися. І наше золоте правило - приділяти зацікавлену увагу та індивідуальний підхід до кожного студента. Навіть у складні часи ми не «розбазарили» головне наше багатство - сильний викладацький склад, зберігши колектив, який впродовж усіх часів був вірним традиціям технікуму і прищеплював любов до залізничної справи. Приходять і нові сили. Більшість - із випускників КЕМТу. А це також престиж.

    - Ларисо Леонідівно, у День знань, зазвичай, педагогам бажають натхнення, вдячних учнів, вдалих буднів, сімейного затишку. А що вважаєте за доцільне зичити Вашим колегам саме Ви?

    - Як не дивно, нового директора технікуму. Скільки ще чекати? Допоки невідомо. Інтерв`ю провів


    Віктор ЗАДВОРНОВ

    Аргументи розуму і серця в ім`я майбутнього

    Як зробити національне свято — День Незалежності України — пам`ятним для тих, кому сьогодні не виповнилося шістнадцяти (саме стільки, скільки 24 серпня виповнилося нашій юній державі)? Для організаторів конкурсу дитячого малюнку «Я малюю залізницю» на призи від генерального директора Укрзалізниці Володимира Козака, який відбувся у Дитячому оздоровчому таборі «Променистий» (м. Євпаторія), це питання не виявилося складним Річ у тім, що серед 380 дітей працівників Південно-Західної залізниці, які відпочивали на березі Чорного моря впродовж останньої літньої зміни, знайшлося майже 40 юних художників, які погодилися протягом однієї години перетворити звичайний сірий асфальт за допомогою різнокольорової крейди у своєрідну картинну галерею.



    Тут поруч із флагштоком, на якому вився небесно-жовтий символ єднання — Державний прапор України, — і відбулося дитяче свято. Десятки сюжетів на залізничну тематику — ось суттєвий художній доробок на одній із затишних алей табору Аліни Паламарчук, Олександри Корж, Павла Луценка, Ганни Стадникової, Валерії Яцимон, Ірини Зеленчук, Наталії Філіппович, Валерії Атаманенко, Марії Борщ, Світлани Пащенко та їхніх ровесників, які зуміли зацікавити власною творчістю майже п`ятсот дорослих — відпочиваючих і обслуговуючий персонал пансіонату «Променистий». Поки спливала «художня година», до мікрофона на імпровізованій естраді підходили і підходили юні співаки. Вінок з українських пісень прийшовся до душі усім присутнім.

    «Укрзалізниця єднає Україну», «Янгол УЗ», «Поїзд дитячих мрій», «Залізниця майбутнього» — це неповний перелік назв робіт юних художників (змагалися у трьох вікових номінаціях), які доклали творчих зусиль, аби втілити у власні малюнки головне — любов до магістралі, що відкриває дороги у всесвіт.

    — Приємно зазначити, — наголосив у розмові з кореспондентом «Рабочего слова» генеральний директор пансіонату, дитячого оздоровчого табору «Променистий» Леонід Дудченко, — що повсякденна праця батьків на залізниці для більшості юних художників — найперше, найчистіше джерело, звідки юні митці черпають натхнення. Зачарованість величчю залізничного транспорту помітна у кожному з малюнків. Як на мене, цей захід, який організовано за ініціативи керівництва Укрзалізниці і підтримано начальником Південно-Західної магістралі Олексієм Кривопішиним, варто продовжувати і надалі. Уболівати за державу, святкувати День її Незалежності у такий спосіб, як у нашому дитячому оздоровчому таборі, — це справжні аргументи розуму і серця заради щастя нашого майбутнього.

    До розмови прилучається начальник дитячого оздоровчого табору, почесний залізничник України Павло Пузін. На переконання Павла Петровича, будь-яка тема, що дає можливість юній душі самовиразитися, — прекрасна. Для тих, хто присвятив частку свого життя залізничному транспорту, тематика про сталеві магістралі особливо близька і вартісна. Тому і не пошкодували керівники Південно-Західної магістралі коштів на придбання пам`ятних призів та заохочувальних подарунків для переможців художніх «перегонів». Не залишився осторонь від цієї акції і Дорпрофсож.

    Як з`ясувалося, у той день жоден з дітлахів не залишився без чудового подарунка.


    Перше місце у старшій віковій категорії по праву дісталося трійці дівчат — Паламарчук Аліні, Валерії Атаманенко з Києва та Вікторії Мартинюк із Вінниці, чиї батьки працюють на Південно-Західній магістралі.

    Особисто мене приємно вразив малюнок Олександри Корж та її подруг. Тему, яку запропонувала своїм асистентам ця юна місткиня, далека і водночас близька до залізниці. «Янгол УЗ», який почуває себе справжнім господарем на даху Приміського вокзалу столиці, то вдала вигадка юної художниці, котра обожнює читати прозу, сюжети якої не існують у дійсності. Вони створені уявою думки автора. Фантастика на асфальті? Так. Проте, як запам`ятовується.

    Година, де там, день злинули, як морська хвиля. Свято закінчилося нічним феєрверком. Каскади вогнистих зірок миттєво заполонили євпаторійське небо, щоб через якусь мить, віддзеркалюючись у застиглому плесі безмежного моря, зникнути.

    — Наші діти заслуговують на диво, — поділився зі мною думкою Леонід Дудченко. Важко не погодитись із Леонідом Григоровичем. Чи не так?

    Ініціатори святкування цьогорічного Дня Незалежності у «Променистому» зупинятися на досягнутому не збираються. Попереду... Але про це у майбутніх репортажах «Рабочего слова».

    Віктор ЗАДВОРНОВ

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05