РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 30 (2 серпня 2013)
  • Випуск №30 2 серпня 2013
    Зміст
    1. Дяка за труди і зусилля (Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА)
    2. Знак того, що йдеш по життю у правильному напрямку (Іван СОТНИКОВ, Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ та Олексія ЧУМАЧЕНКА)
    3. Хто дає команди поїздам? (Ольга ЛИХАЧОВА, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА)
    4. Готуй сани влітку… (Никифор ЛИСИЦЯ)
    5. «Напишіть про Марину Борисівну…» (Микола ПАЦАК)
    6. Про ЗЕРНА ДОБРА у залізничному ХМІЛЬНИКУ (Ядвіга ОСТРОВСЬКА, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА та Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ)
    7. «Слава Богу, мы в дороге, мы в пути» (Валентина КОЛЯДА, Татьяна ШЕМЧУК, Фото Алексея ЧУМАЧЕНКО)
    8. Накануне праздника нам удалось пообщаться с лидерами профсоюзных первичных организаций, и вот о чём они поведали. (Валентина КОЛЯДА, Татьяна ШЕМЧУК, Фото Алексея ЧУМАЧЕНКО)
    9. БУТИ НАПОЛЕГЛИВИМИ ТА РІШУЧИМИ У СВОЇХ ДІЯХ І ПЛАНАХ пообіцяли новообрані члени молодіжної ради своїм керівникам профспілок (Анатолій САДОВЕНКО, Фото Дмитра ЖИВЧИКА)
    10. До Львова і Чопа за перемогою! (Влас. інф., Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА)

    Дяка за труди і зусилля

    Що є цікавого у житіях святих, зокрема житії рівноапостольного князя Володимира? У наш незбагнений час переконуєшся у тому, що саме він є складною історичною постаттю. Чим можуть зацікавити історичні першоджерела нас, сучасників? Адже в його особі можемо бачити сьогодні, як у дзеркалі, себе. Через складність нашого характеру, мінливість поведінки, з особистісними підйомами та падіннями. Як неодноразово наголошував у розмові зі мною протоієрей Володимир РОМАЩЕНКО (у минулому - електромеханік засобів сигналізації, централізації та зв'язку Фастівської дистанції сигналізації та зв'язку), християнська віра дозволила князю Володимиру із грішного та буйного язичника стати людиною побожною.




    - Його навернення до Христа було справжнім та глибоким, перетворення його характеру і розрив із гріхом дивували багатьох його сучасників. Як володар величезної Русі, князь Володимир турбувався за навернення до віри в Бога свого народу.

    І все ж. З християнської віри бере початок наша вітчизняна культура.

    Здавалося б, 1025 років - відстань грандіозного історичного масштабу. Проте, судячи із тематики міжнародної наукової конференції «Володимир Святий і хрещення Русі», що пройшла 26 - 27 липня п.р. у Дипломатичній академії Міністерства іноземних справ України, комплекс питань, які обговорювалися провідними істориками з Росії, Білорусі, Польщі та України, дозволяє стверджувати: Володимир Святославович не тільки вивів Київську Русь у візантійську співдружність православних народів. Але, власне кажучи, на тисячоріччя визначив її цивілізований шлях розвитку. Разом із християнством на Русь прийшли: писемність, література, церковна архітектура, мистецтво, законодавство.

    Як засвідчують провідні вчені, - доктор історичних наук, директор Інституту археології Національної академії наук України Петро ТОЛОЧКО, дійсний член Національної академії наук України, письменник Борис ОЛІЙНИК та інші - у 2015 р. виконується 1000 років від дня кончини Святого князя Володимира. Учасники конференції звернулися до урядів України, Росії, Білорусі із пропозицією гідно відзначити цю подію - науковими конференціями, музеєфікацією фундаментів Десятинної церкви, виданням літератури, присвяченої цьому великому державному діячеві, а також створенням широкоформатного художнього фільму.

    Зустріч Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила на київському вокзалі, 27 липня п.р. відбувалась при чималому зібранні люду. Глава Російської Православної Церкви прибув на спеціальному літерному поїзді, який привели два російських електровози серії ЭП 10. Одночасно прибули і представники помісних церков. З вагона-храму на залізничних колесах, що був у складі означеного поїзда, було винесено хрест Андрія Первозванного, який вперше привезено до Києва. Під час молебню, що відбувся на першому пероні столичного вокзалу, святі отці дякували зокрема і залізничникам за труди і зусилля під час їхньої подорожі сталевою магістраллю.

    Далі - події наступних днів перебування представництва Московського патріархату та помісних церков. Святійший Патріарх, правлячи молебень на Володимирській гірці, сказав пам’ятні слова про те, що «навіть тоді, коли люди сумнівалися, навіть коли багато хто заперечував саме буття Бога, тема пошуку Бога - богошукання, внутрішньої інтелектуальної й духовної боротьби - була в центрі й філософської думки, і художньої літератури, і народного духовного пошуку. Ми знаємо, що величезні сили діяли з метою, щоб зруйнувати цю духовну домінанту народів наших, але не вийшло. І сьогодні ми святкуємо не лише 1025-річчя нашої історії, що розпочалось із хрещення в Дніпрі, але по-особливому відзначаємо 25 років, які пройшли від дня святкування 1000-річчя Хрещення Русі. Це роки другого хрещення Русі, це роки перетворення життя наших народів і нашої Церкви - тієї самої Руської Православної Церкви, що як матір й оберігала обрану князем Володимиром духовну ціннісну домінанту буття. Таким чином, це духовна єдність всіх тих, хто називав і називає себе послідовниками святого князя Володимира.

    … Предстоятель Російської Православної Церкви висловив подяку предстоятелеві Української Православної Церкви Блаженнійшому владиці митрополитові Володимиру за його мужнє й мудре служіння Церкві Христовій на землі українській. Ми зберігаємо єдність нашої Помісної Російської Православної Церкви - тієї самої Церкви, що вийшла з Київської купелі хрещення й підтримується преподобними пращурами, чиї мощі зберігаються тут, у Києво-Печерській лаврі. Тієї Церкви, славу якої передбачив Святий апостол Андрій, мандруючи київськими пагорбами.

    Нагадаємо: у 2000 р. було прийнято соціальну концепцію Української Православної Церкви, що спрямована на служіння людині, особливо в наш час глобальних історичних подій та змін. Керівництво, Дорпрофсож та колектив Південно-Західної залізниці завжди підтримували доктринальну основу цієї концепції, яка є уявленням про природу Церкви та її історичну місію. Адже Церква за своєю суттю прагне формувати у віруючих правильне відношення до тих чи інших феноменів сучасного життя. Мета: щоб кожен, спираючись на позицію Церкви, міг би робити правильний вибір у будь-якій ситуації, пам’ятаючи при цьому про основну ціль нашого життя.

    «Людина, в якої є віра в Спасителя й у порятунок, здатна з терпінням, з надією переносити те, що деякі винести не можуть, тому що віруюча людина бачить перед собою вічні, а не тимчасові перспективи», стверджує у своїх зверненнях до пастви у журналі «Фома» Святійший Патріарх Московський і всієї Русі.

    «Людина стає іншою, змінюється система її цінностей. Людина знаходить справжню мету й справжню радість у своєму житті. Те, що раніше здавалося важливим, заради чого людина була готова на все, навіть на злочин, стає чимось нікчемним і непотрібним.

    Бог створив людину для нескінченної радості й блаженства. Треба пам’ятати про це», нагадав Святійший Патріарх Московський і всієї Русі під час візиту до Києва.

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА

    Знак того, що йдеш по життю у правильному напрямку


    Нагороду з рук начальника залізниці Олексія КРИВОПІШИНА отримує лікар-фізіотерапевт вищої категорії
    санаторію «Світязянка» Валентина ФЕДОРОВИЧ. Теплі слова привітання висловив голова Дорпрофсожу Орест ЛОГОШНЯК.

    Напередодні свят, 1025-ї річниці Хрещення Русі та Дня галузевої профспілки, в актовій залі управління Південно-Західної залізниці начальник столичної магістралі Олексій КРИВОПІШИН та голова Дорпрофсожу Орест ЛОГОШНЯК щиросердно поздоровили за багаторічну сумлінну працю групу залізничників та вручили їм державні та галузеві нагороди, а також відзнаки від керівництва Південно-Західної залізниці та Дорпрофсожу. Перелік достойників наше видання опублікувало у №27 за 2013 р.

    - Трудова слава приходить до нас між справами, якщо кожна справа достойна її. Це знак того, що йдеш по життю у правильному напрямку, - цією думкою поділився із кореспондентами начальник залізничної станції Київ-Волинський Валерій МЕЛЬНИК, який того дня отримав нагрудний знак «За заслуги. Укрзалізниця» III ступеня.


    Іван СОТНИКОВ, Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ та Олексія ЧУМАЧЕНКА

    Хто дає команди поїздам?

    Перед тим, як зустрілися з поїзним диспетчером Артемом ГАМАЛІЙЧУКОМ, була розмова з начальником відділу перевезень Київської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної магістралі Анатолієм ДИКУНОМ. Він так охарактеризував принципи підбору кадрів: «У поїзні диспетчери ми беремо тільки кращих фахівців, які мають спеціальну або вищу профільну освіту і досвід роботи черговим по станції від року до трьох. Тому всі вони, а у нас їх 50 - справжні професіонали. Приходьте, познайомитесь з Артемом Гамалійчуком і переконаєтесь, що це так. Він у нас перспективний фахівець», - пояснив Анатолій Васильович. Що ж, начальник не помилився.

    Знайомство з Артемом Гамалійчуком відбулося в його робочому кабінеті. Все, що потрібно для роботи, в Артема під рукою. На столі - комп’ютер, де відображений електронний графік руху, на столі - його паперовий аналог. На моніторі - яскраві цятки і безліч кольорових ліній, символів. Інформація про рух поїздів у режимі реального часу автоматично надходить на екран. Під рукою Артема Вікторовича - олівці, папір та техніка: апарати телефонного та селекторного зв’язку. «Як проходить ваш день?» - запитую у пана Гамалійчука.

    - Перше, з чого починаю зміну, знайомлюся з документами, - починає свою розповідь Артем Вікторович, - де окреслюються обставини, що впливають на рух поїздів дільниці: події, очікувані ремонтні роботи, проходження поїздів. Після інструктажу приймаю чергування і всю відповідальність за рух поїздів на Миронівській дільниці.

    Справді, диспетчер - це єдина людина, яка керує процесом на ввіреній дільниці. Крім нього дати команду поїздам не може ніхто. Тож диспетчер повинен уміти швидко реагувати, приймати нестандартні рішення, мати хорошу пам’ять, щоб запам’ятовувати довгі комбінації цифр, індекси поїздів і номери вагонів.

    Звісно, все це допомогає в роботі, але для успішного виконання завдань потрібен колектив однодумців: «Хочу зазначити, що я не зміг би керувати рухом без роботи всієї команди: нашого відділу, станційних та локомотивного диспетчерів, чергового по відділенню», - каже Гамалійчук.

    Артем народився на Донеччині. З дитинства хотів працювати на залізниці. Після школи навчався в Київському технікумі залізничного транспорту. Потім за направленням прийшов на ст. Київ-Пасажирський черговим по станції. Паралельно навчався в Українській державній академії залізничного транспорту. Коли з’явилась нагода, пройшовши всі обов’язкові медичні та психологічні тестування, співбесіди з керівниками, стажування, іспити з питань безпеки руху, Артем із задоволенням влився до колективу дирекції.

    Сьогодні Артем Гамалійчук на практиці підтверджує свою відповідність посаді. І те, що його взяли на роботу недаремно. Прагне вдосконалюватися і щозміни доводити свою професіональність.

    Ольга ЛИХАЧОВА, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА

    Готуй сани влітку…

    Народна мудрість завжди була доброю порадницею у житті. Думаю, варто до неї прислухатись й у наш час. А одна із її порад повчає - готуй сани з літа… Стосовно залізниці, її варто розуміти так: не відкладай підготовку до зими на останній місяць або й тиждень, адже сувора негода може настати й зненацька, як це було минулого року. Та у Жмеринській дирекції залізничних перевезень не очікують на чергові сюрпризи від природи, а заздалегідь готуються до холодної пори року. Ця робота, як і має бути на залізниці, розпочалась із видання наказу начальника дирекції, яким визначено усі завдання щодо підготовки до зими на лінійних станціях. Також створено спеціальну комісію, яка контролюватиме увесь цей процес. А після розпочалась робота з виконання визначених завдань за спеціальним планом-графіком.

    Зокрема, на лінійних станціях розпочато підготовку споруд - ремонт вікон, дверей, дахів - до експлуатації у осінньо-зимовий період нинішнього та наступного років. Проводиться також плановий ремонт котелень та пунктів опалення. А таких у підрозділах дирекції понад сотню. Із них 27 працюють з використанням природного газу, у 42 встановлено електричні котли. Однак ще значна частка лінійних станцій опалюється пічками чи котлами з використанням твердого палива. Тому, за програмою залізниці, нинішнього року передбачається встановити котли електроопалення на постах електро-централізації (далі - ЕЦ) та у головних будівлях ст. Наркевичі та Чорний Острів, а також на постах ЕЦ ст. Грузевичі та Гнівань. Уже виготовлено проектну документацію, за якою й буде здійснено переобладнання. Це дозволить заощадити чимало коштів та додасть зручностей працівникам залізниці й пасажирам.

    Окремим питанням щодо підготовки до зими у Жмеринській дирекції визначено відновлювальний поїзд. Цей підрозділ має бути готовим до виконання своїх специфічних завдань за будь-якої пори року цілодобово та будь-яких погодних умов. Однак зима вносить свої корективи й у його роботу. Тому у дирекції заздалегідь подбали, щоб залізничні рятівники не мали проблем при засніженні та великих морозах. Тут проведено обслуговування котлів електроопалювання, накопичено необхідні запаси дизельного пального та вугілля. А кран ЕДК-1000/2 відправлено на капітальний ремонт у вагонне депо ст. Тернопіль. Усе це дозволить взимку забезпечити безперебійний рух поїздів, щоправда, і нині безпека їх руху гарантується. Проводяться роботи з технічного обслуговування бульдозерів ДЕТ-250М та аварійно-відновного гідравлічного обладнання. Тож рятувальники-відновлювальники завжди готові прийти на допомогу тим, хто її потребуватиме.

    Дбають у дирекції не лише про власне господарство, а й про під’їзні колії підприємств, що користуються послугами залізниці. А таких на території дирекції 276. Та кожну із них уже обстежено. За виявленими недоліками розроблено плани-графіки спільних комплексних заходів, спрямованих на підготовку під’їзних колій промислових підприємств, елеваторів, хлібоприймальних пунктів до роботи в осінньо-зимовий період 2013-2014 рр. Проводиться підготовка до зими й транспортно-складського господарства дирекції. Лише у червні виконано ремонтні роботи автомобілів на загальну суму 12,6 тис. грн.

    Та чи не головною турботою керівництва Жмеринської дирекції є турбота й про людей. На сьогодні тут 47 першозимників. Усі вони закріплені за досвідченими кваліфікованими працівниками. Які опікуватимуться ними від нині до завершення холодів наступного року. А для них та й усіх працівників дирекції заготовлено зимовий спеціальний одяг: кожушки, теплі костюми «Гудок», «Зима», «Колійник», чоботи утеплені, шапки-вушанки та інший одяг, який має захистити залізничників від стужі.

    Минула зима показала, що ніякі глобальні потепління нам не загрожують. Навпаки - снігові замети та холод можуть стати перешкодами для роботи залізниці, тому у Жмеринській дирекції зробили висновок із минулого «уроку», який надала природа. Уже сьогодні подбали про інвентар для видалення снігу та льоду із залізничних платформ, територій станцій та забезпечили ним, хоч і не повністю, та головним інвентарем - лопатами, ломами, шкребками…

    Однак і ще один урок отримали залізничники із минулої негоди. Тут сформували команди для снігоборотьби не лише першої, а й другої та третьої черги. А для кожної із цих команд подбали про пункти обігріву та шляхи під’їзду до станцій, транспорт, який має їх доставити.

    Минула зима навчила: лопатами та мітлами водночас не прибереш усю територію. Тут потрібна й технічна допомога. Тому направлено лист до відповідної служби щодо придбання малогабаритної снігоприбиральної техніки роторного типу в кількості 10 одиниць. Вони потрібні для очищення територій станцій Могилів-Подільський, Кам’янець-Подільський, Калинівка, Деражня, Гнівань, Хмільник, Волочиськ, Гречани, Ярмолинці та власне території ДН-3. Це значно заощадить кошти та створить комфортніші умови для пасажирів. А головне - людська праця стане легшою: роторні машини значно продуктивніші за звичайну лопату. Чи не так?!

    Та варто зазначити, що виконання усіх цих робіт значно уповільнюється через незадовільне фінансування. Однак, щоб зима не застала зненацька, до неї варто готуватись заздалегідь. Не дарма ж народна мудрість повчає: готуй сани влітку.

    Никифор ЛИСИЦЯ

    «Напишіть про Марину Борисівну…»

    - Ви лише фотографуєте чи ще й пишете? - зупиняє несподіваним запитанням немолодий вже чоловік.

    Відповідаю ствердно.

    - Так напишіть про Марину Борисівну. Вона так багато для нас робить. Ми й не знали, що можна стільки.

    Але спочатку розповім епізод десятирічної давнини. Обласний центр, корпуси району контактної мережі, столична комісія ходить з перевіркою. Виробничі завдання енергетики виконують, але убогість приміщень справляє неприємне враження.


    Голова профкому Хутір Михайлівської дистанції колії Марина ДЕМЧЕНКО розмовляє із ветераном праці,
    колишнім слюсарем-електриком Олександром ПОВАШЕВИЧЕМ (ліворуч) та машиністом мотовоза Володимиром ЄВДОКИМЕНКОМ.

    - Погано, - мовить керівник комісії. - Краще, ніж у колійників, але все одно погано.

    Начальники над монтерами, рейками і шпалами скромно мовчали, бо й самі добре знали, що умови праці в їхньому господарстві не ідеальні.

    Хутір Михайлівська дистанція колії - це дуже далеко від Києва. Знову пригадую, як у той же час, років сім-десять тому, до «Рабочего слова» звідси регулярно надходили листи-скарги. То приміщення взимку не опалюється, то чобіт не дають, то монтерів відправлять у відрядження, не подбавши про побут на виїзді. Анонімні сигнали. Проте вони всі підтверджувалися. Газета критично реагувала, а в Хуторі, зрозуміло, відгукувалися. Щось робилося, щось мінялося. Та останнім часом хуторяни перестали скаржитися до газети.

    Хочете сказати, що в них паперу забракло? Не думаю. А може небесна благодать цільовим призначенням зійшла на сотні кілометрів колії між Алтинівкою і станцією Зернове, Семенівкою й Терещенською, станцією Макове та над Глуховом укупі із Заруцьким? Якби ж то.

    Але не скаржаться і не пишуть. Причиною, здогадуюся, став профком. І Марина Демченко, яка очолила профспілкову організацію дистанції колії рівно два роки тому.

    В авторитетного голови профкому важливих справ ніколи не бракує. Але поліпшення умов праці, умов перепочинку, охорона праці, за словами Марини Борисівни, виходили на перший план. «Бо далі вже нікуди», - сказала вона. Та і ще залишається багато роботи. Вибачте за газетні штампи: крига скресла, процес пішов, але про світло у кінці тунелю голова профкому тільки мріє.

    Що ж вдалося зробити за короткий час? «Вода, - відповідає М. Демченко голова профкому. - Підведено питну воду до робочого приміщення мостовиків, у гараж автотранспортної техніки та кімнату комірника. Це тут, у Хуторі. Забезпечені питною водою виробничі приміщення колійників на станціях Свіса та Макове».

    Із Маковим вийшла цікава історія. В одній із цьогорічних публікацій «Рабочего слова» відмічалося, що на станції немає води - згорів насос. Простенький й недорогий, та начальникові станції ніяк не вдавалося добитися його заміни. Без води залишилися й маківські монтери колії. Їх профком наполіг, щоб вода була. І керівники дистанції теж взялися за водогін у Маковому.

    Насос замінили швидко. Але дивувала оперативність, з якою все це відбулося. Аж виявилося, що гуртом, як кажуть, у дзвін калатали, що й дистанція колії до цього причетна.

    - А тема води закрита повністю?

    - Ні, на жаль, її поки що не знято з порядку денного. Питна вода потрібна у приміщеннях на зупиночних платформах Майорівка, Реть, на переїзді 505-й кілометр. До речі, на переїзді треба лише почистити криницю.

    Профком не лише пише листи й «муляє» очі начальству. На підключення води в Хуторі пішло півтори тисячі гривень профспілкових грошей. Також за спілчанські кошти були куплені водонагрівачі для потреб колійників зі станції Ямпіль і два - на базу, чотири електроплитки, шість мікрохвильових печей і 25 електрочайників. До чого прискіплива статистика?!

    - Ви такі багаті? - запитую.

    - Якби ж…

    - А профком? Як профком реагує на те, що купуються чайники, плитки? Адже ці гроші можна витратити, наприклад, на туристичні поїздки чи на подарунки дітям до Нового року.

    - Профком та колектив мене підтримує.

    Ще літо, та дбайливий господар вже готується до зими. Тому проблема опалення знову постала. Частково, закупивши електричні конвектори на профспілкові гроші, її вирішили. Планують придбати ще 10. Але двоповерхове приміщення колійників на станції Кролевець таким способом не нагрієш. Цю котельню збиралися перевести на газ, тільки не вдалося. А тепер ще й газ подорожчав. Але тепло буде...

    Важка справа «виборювати» нормальний температурний режим у приміщеннях. У Шостці, наприклад, перейшли на електроопалення, але не вистачало потужності в лінії - у період пікових навантажень ледь світилася електролампа. У 2011 р. це питання тричі розглядалося на засіданні профкому і двічі - на засідання теркому. Тепло стало колійникам Шостки аж у грудні 2012-го. На щастя.

    Не знімається з порядку денного профкому дистанції також питання забезпечення спецодягом та спецвзуттям. Доводилося чути, що постачальники ледь не перевиконали норму, та цифри свідчать зовсім інше. У дистанції за 2012 р. забезпечення костюмом «Гудок» - 83 відсотки, теплими куртками - 86, бавовняними костюмами - 86, плащами - 25. Але й те, що одержують, не витримує терміну носіння, бо неякісне.

    Або історія з рукавицями. Хуторяни їх не одержують із травня. Спочатку в регіональному відділі матеріально-технічного забезпечення (далі - МТЗ) пояснювали, що не відбулися тендери. Тендери відбулися, гроші на рукавиці знайшлися, та в кінці кварталу з’ясувалося, що відділ МТЗ вичерпав ліміт на бензин. Тому до Бобрика заради одних рукавиць їхати нічим.

    Голові профкому Демченко було що розповісти. Говоримо до обіду, проговорили й обідню перерву. І це тільки про поліпшення умов та охорону праці в дистанції.

    - Марино Борисівно, а як ставляться до Вас, до профкому керівники?

    - По-діловому. Склалися цілком партнерські взаємини. Адміністрація прекрасно розуміє, що ми стараємося - запрошуємо на засідання, пишемо листи, скаржимося, вимагаємо тощо. Заради людей, тобто заради нашої спільної залізничної справи.

    Микола ПАЦАК

    Про ЗЕРНА ДОБРА у залізничному ХМІЛЬНИКУ

    Царство природи у санаторії

    (Закінчення. Початок у №29)

    «Лікують не тільки лікарі та ліки, а й краса», -
    Наум ГОЛЬДЕНБЕРГ, перший головний лікар
    Медичного центру реабілітації залізничників (м. Хмільник)

    ВЕСНЯНІ СПОГАДИ

    Заходиш у непошкоджений храм природи - і складається враження, що перебуваєш у найпотаємнішому театрі, де від симфонії пташиного співу і напоєного чистотою повітря, аромату трав і квітів, насаджених дбайливими руками працівників санаторію, вкотре оживаєш. Уже розкривають свої крислаті, наче повний місяць, голови білі, рожеві та червоні півонії. Саме в цю пору ними милуються пацієнти, які зі сходом сонця виходять на прогулянку. Радіє душа у царстві природи, що створена людськими руками, які працюють і творять під девізом «Люди для людей!»

    Напевне, краще оформлених куточків природи, ніж у санаторії МЦРЗ, у місті Хмільник немає. Ось і доказ. Наречені у весільному вбранні щотижня приходять фотографуватись біля Божої Матері, яка, наче той дороговказ, направляє у подальше життя, оберігаючи Покровом. На фоні розквітлих петуній і півоній виникають цікаві композиції.

    А ось і перші розквітлі троянди мерехтять на вітрі своїми пелюстками. Чи це не Божа благодать?!






    Перед від’їздом зустрілась з директором - головним лікарем санаторію МЦРЗ Віктором Миколайовичем Пікушем. Вже не вперше відбулася у мене зустріч з керманичем цього храму здоров’я, що продовжує людям життя.

    Та кожне спілкування - це невидимий зв’язок з людиною, образ якої закарбовується не лише у пам’яті, а й у душі. Вогники в його очах, доброзичлива посмішка налаштовують на невимушену розмову. Він - чудовий господар. Усе, що отримав з рук першого головлікаря Наума Яковича Гольденберга, не лише зберіг у чудовому стані, а й примножив, дякуючи хорошій співпраці із однодумцем, своїм заступником, своєю правою рукою - Олександром Фіксом.

    Та живе Віктор Пікуш не тільки тим, що вже зроблено, а планами на майбутнє і, ділячись ними, в його очах з’являється ще більше запалу. Основним завданням він вважає капітальний ремонт першого корпусу, а це: добудова нового поверху мансарди; перебудова номерів для зручностей відпочиваючих. Адже першому корпусу вже 43 роки. У корпусі, де розташовано басейн, будуть працювати кабінети торфо-грязелікування. Це буде цілий комплекс, де лікуватимуть хребет та суглоби. Сам басейн буде працювати у дві зміни по 12 год. на добу. У басейні також буде проводитися водолікування і хребта, і суглобів.

    Усі питання щодо будівництва, оснащення, фінансування погоджено з начальником Південно-Західної залізниці Олексієм КривопІшиним, який і є ініціатором реконструк-ції оздоровниці.

    Співпраця, співдружність самовідданих керманичів, які працюють на благо людини, - Олексія Кривопішина, Віктора Пікуша та його заступника Олександра Фікса - вочевидь у тому, що росте, збагачується, оновлюється санаторій Медичного центру реабілітації залізничників!

    Спасибі вам, дорогі, щедрі, милосердні рятівники людського здоров’я! Низький і доземний уклін вам від імені тисяч пацієнтів!

    А я від усього серця бажаю всім відвідувачам і колективу медиків богатирського здоров’я, духовних і фізичних сил, терпіння, удачі, оптимізму.

    А ще бажаю, щоб завжди поряд з вами були працьовиті, віддані, випробувані у «штормах», хороші люди.

    Великому кораблю, який омивають хвилі Південного Бугу, - велике плавання!

    Ядвіга ОСТРОВСЬКА, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА та Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ

    «Слава Богу, мы в дороге, мы в пути»

    В первое воскресенье августа железнодорожники вот уже девятый год подряд отмечают День профсоюзов железнодорожников и транспортных строителей Украины. Чтобы во время праздника каждый работник железнодорожной отрасли чувствовал себя именинником, про подготовку и проведение его позаботились заранее. На празднике, приуроченом Дню профсоюзов, руководство дороги и Дорпрофсож подготовили незабываемый, яркий концерт, который прошел в Национальном академическом драматическом театре им. И. Франка.


    К коллегам, присутствующим в зале, обратился начальник Юго-Западной железной дороги Алексей КРИВОПИШИН. Поблагодарив представителей всех служб за проделанную работу, пожелал добра, здоровья и Божьей благодати. Присоединился к сказанному и председатель Дорпрофсожа Орест ЛОГОШНЯК, пожелавший собравшейся железнодорожной семье счастья, здоровья и успехов.

    Открыла концертную программу заслуженная артистка России, финалистка проекта «Голос країни», солистка Черноморского флота Российской Федерации, вокалистка театра танца В. Елизарова Ольга Панкратова. Заворожила неповторимым голосом, постановкой номеров. Ведь каждая песня в ее исполнении - это отдельный спектакль. Певица не только пленила зрителей красотой и силой своего голоса, но и великолепным актёрским мастерством. Талантливая исполнительница с легкостью переносила собравшихся в Париж, Испанию, Аргентину.

    Отдельное наслаждение подарили лучшие танцоры из АР Крым Антон ЛЕДНИЦКИЙ и Мария СВИРИДОВА, исполнившие перед присутствующими красочную завораживающую шоу-программу из бальных танцев, вложив в каждое движение профессиональное мастерство и душу.

    Далее программу продолжил неповторимый «король романсов» Александр Малинин. Кстати, Александр, можно сказать, с рождения связан с железной дорогой. Родился Александр Николаевич Вигузов (позднее Александр сменил фамилию на Малинин) в Свердловске в семье железнодорожников. В начале 70-х поступил в Свердловское железнодорожное училище, где учился на помошника машиниста. В 1974 г. пробует поступить в студию эстрадного искусства при Свердловской областной филармонии. Попытка оказалась удачной. И так, на железнодородний магистрали на одного машиниста станет меньше, но родится звезда эстрады Александр Малинин, который своими романсами завораживает сердца, думаем, что не ошибаемся, особенно женские, уже не одно десятилетие, и доказывает верно избранный жизненный путь.

    Своим стилем российского классического романса, с первых минут выступления влюбил в себя всех присутствующих на концерте. Его репертуар заворожил железнодорожников и гостей праздника. Особенно романс «Очарована, околдована» пришелся по вкусу прекрасной половине, так как был исполнен для самых красивых женщин железной дороги. Проникновенный голос, прекрасные слова и музыка звучали так, что зал замирал.

    Александр Малинин исполнял много песен: «Белый конь», «Напрасные слова», «Две души», «А на том берегу», на многочисленные просьбы присутствующих песню «Берега», и все с душой. Было видно, что песня для исполнителя - это счастливое состояние души. Со страстью исполнил «Молитву», проникновенно, с мукой и болью. Овации и апплодисменты не утихали ни на мгновение. «Слава Богу, мы в дороге между «здравствуй» и «прощай», - этими словами популярный певец закончил свидание с железнодорожниками.

    Валентина КОЛЯДА, Татьяна ШЕМЧУК, Фото Алексея ЧУМАЧЕНКО

    Накануне праздника нам удалось пообщаться с лидерами профсоюзных первичных организаций, и вот о чём они поведали.

    Олег НЕЧИПОРУК - главный механик Коростенской дистанции пути, председатель профсоюзной организации:

    - Главная наша задача - выполнение коллективного договора, поэтому и работу планируем таким образом, чтобы не было нарушений. Стараемся улучшить условия труда. А в основном - отстаиваем права железнодорожников. Стараемся не только хорошо работать, но и красиво отдыхать. Не забываем и о культурно-массовых мероприятиях. Например, этой весной для членов профсоюза организовали поездку во Львов, всем очень понравилось, люди остались довольны.

    Надежда ГАЛИЧ - ведущий экономист финансового отдела Казатинской дирекции железнодорожных перевозок, председатель первичной профорганизации:

    - Накануне праздника хочется поздравить и пожелать успехов в делах и неисчерпаемой энергии. Поблагодарить руководителей и дороги, и профсоюза, и нашего теркома. Именно благодаря таким людям, членство в профсоюзе становится «не для галочки» и работа идет не по инерции, а спорится.

    Хочу отметить успехи нашего коллектива не только в работе, но и в спорте, отдыхе.

    Олег ДЕМЧУК - слесарь Шепетовской путевой машинной станции №193, председатель первичной профсоюзной организации:

    - Задача профсоюзной ячейки сегодня не простая, поэтому и профсоюз должен быть союзом сильных. Союзом единомышленников, которые всегда найдут эффективные пути решения проблем. Оптимизация, реструктуризация, перемены, с ними грядущие, вызывают беспокойство у многих работающих. И нам часто приходится, помогая людям, защищая их права, быть той опорой, позволяющей смотреть вперед с оптимизмом.

    Ирина БЕХ - бухгалтер Коростенского энергомонтажного поезда №647, председатель первичной профсоюзной организации:

    - Сегодня для меня лично двойной праздник. Накануне Дня профсоюзов железнодорожников и транспортных строителей Украины руководство Дорпрофсожа наградило меня, а в моем лице и весь наш коллектив. Радует столь большое внимание к человеку труда, к членам его семьи, к ветеранам и детям. И после таких встреч работать хочется с удвоенной силой.

    Александр ДЕМЧЕНКО - старший электромеханик Бахмацкой дистанции сигнализации и связи, председатель первичной профорганизации:

    - Наш профсоюз имеет огромный опыт и традиции по защите интересов и прав железнодорожников. И я, являясь модератором электронной странички конотопского теркома, скажу, что стараемся быть не на галёрке в решении и производственных заданий, и социальных благ. И радует то, что сильная и квалифицированная администрация заинтересована в наличии сильного профсоюза. Ведь с его помощью можно держать связь с каждым, быть ближе к простым рабочим.

    Анатолий ГОЛОВАЩЕНКО - председатель первичной профсоюзной организации Жмеринской дистанции пути:

    - Приехали с праздничным настроением. Знаете, какие усилия требуются, чтобы зарекомендовать себя на работе, чтобы заслужить такую честь?! Честь быть сегодня здесь. Поэтому и приехали на празднование самые достойные. Как водится, обращаются к нам, профсоюзам, при возникновении проблем за помощью, а мы их решаем. Я на этой должности уже четвертый срок и это говорит о чем-то.

    Валентина КОЛЯДА, Татьяна ШЕМЧУК, Фото Алексея ЧУМАЧЕНКО

    БУТИ НАПОЛЕГЛИВИМИ ТА РІШУЧИМИ У СВОЇХ ДІЯХ І ПЛАНАХ пообіцяли новообрані члени молодіжної ради своїм керівникам профспілок

    Які проблеми турбують сьогодні молодь? Як виконуються зазначені галузевою угодою гарантії для молодих фахівців-залізничників з питань захисту трудових та соціально-економічних прав та інтересів? Як розв’язуються соціальні проблеми молодих сімей у трудових колективах структурних підрозділів залізниці? Що потрібно зробити, щоб покращити організацію спортивно-масових та культурних заходів для молоді, розвитку руху за здоровий спосіб життя? Ці та багато інших питань були в центрі уваги учасників звітно-виборної конференції молодіжної ради Козятинської територіальної профспілкової організації, що відбулася нещодавно.


    Голова Козятинського теркому профспілок Анатолій ВІЛЬЧИНСЬКИЙ
    вітає новообрану голову молодіжної ради Ганну ВОЗНЮК.

    Сьогодні у дирекції молодіжні ради створені та діють у 16 первинних профспілкових організаціях трудових колективів структурних підрозділів залізниці. Вони об’єднують майже 1800 молодих працівників залізниці віком до 28 років. У тісній співпраці з теркомом профспілки вирішується чимало важливих питань, що стосуються повсякденної діяльності трудових колективів. Розв’язання соціальних проблем, здійснення шефської допомоги та волонтерської роботи, виховання молоді - основні тези доповіді голови молодіжної ради Максима ГУПАЛОВА.


    Новообрана молодіжна рада Козятинської територіальної профспілкової організації.

    До свого активу молодіжний рух козятинських залізничників може занести і налагоджену тісну співпрацю молодіжної ради з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та місцевими громадськими організаціями. Так, зокрема, голови молодіжних рад Козятинської дистанції сигналізації та зв’язку і локомотивного депо Козятин входять до складу представницького молодіжного органу Козятинської міської ради - молодіжного парламенту. За ініціативи молодіжної ради теркому та сприяння органів виконавчої влади Вінницької області та міста при обласному центрі матері та дитини створено і успішно працює Центр відповідального батьківства. Його клієнтам молодими активістами надається волонтерська допомога. Силами молодіжної ради теркому на території Центру регулярно проводяться суботники з благоустрою території, облаштування дитячого майданчика, висадка дерев. Заслуговує на увагу й робота молодіжної ради з надання шефської допомоги школам-інтернатам для дітей, які мають певні фізичні вади. Молоді спілчани стали вже добрими друзями для вихованців таких шкіл-інтернатів у Самгородку та Іванівці. Їх завжди можна зустріти тут з подарунками на Новорічні та Різдвяні свята, у Міжнародний день захисту дітей та на свято першого шкільного дзвоника тощо. Вихованці цих шкіл-інтернатів часто гостюють й у залізничників, де у Будинку науки та техніки їм влаштовують цікаві культурні програми.

    Участь у проекті «Отримай свій шанс» (проводився 2012 р. на Вінниччині під егідою Міжнародної громадської організації «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI)), що був спрямований на апробацію моделі наставництва на робочому місці для дітей-сиріт - випускників закладів залізничного транспорту. Це ще один цікавий приклад роботи молодих активістів-залізничників Козятинської дирекції. За результатами цього проекту всі випускники навчальних закладів, які були його учасниками і проходили стажування у залізничних підрозділах регіону Козятинської дирекції залізничних перевезень, були працевлаштовані.

    Добрим прикладом може бути і робота молодіжної ради у співпраці з теркомом профспілок дирекції щодо залучення роботодавців до виконання програми підтримки молодих спеціалістів, пропагування практичного досвіду роботи з молоддю. Під час проведення огляду-конкурсу серед залізничних підрозділів та організацій регіону Козятинської дирекції у номінації «Кращий роботодавець року» саме за ініціативою молодіжної ради було запропоновано окрему нагороду і у номінації «Кращий роботодавець року з організації роботи з молоддю». Її, до речі, було вручено колективу вагонного депо Козятин.

    Молодь і спорт завжди поруч. Саме спорт загартовує молодий організм, спонукає молодь до здорового способу життя. Тож саме цей напрямок роботи можна вважати для молодих активістів одним із пріоритетних. У багатьох підрозділах дирекції створено нормальні умови для занять спортом, організовані гуртки та секції з різних видів спорту. Є у козятинців й певні спортивні здобутки на змаганнях - спартакіадах працівників залізниці, міських та регіональних турнірах чи чемпіонатах. Лише за минулий рік у низці фізкультурно-оздоровчих заходів взяло участь понад дві тисячі молодих залізничників. Здавалося б, здобутки суттєві, однак саме у масовому залученні молоді до заняття спортом молодіжна рада бачить один зі своїх основних напрямків роботи, бо не всю молодь вдалося ще залучити до участі у змаганнях.

    - Всі ці добрі справи організовані та здійснені нашою молодіжною радою, звісно, заслуговують на слова подяки на адресу наших молодіжних активістів, - сказав у своєму виступі голова теркому профспілок Козятинської дирекції залізничних перевезень Анатолій ВІЛЬЧИНСЬКИЙ. - Приємно й те, що одну із наших молодіжних рад первинних профспілкових організацій, а саме: молодіжну раду вагонного депо Козятин, де головою Юрій ОМЕЛЬЧУК, за результатами огляду-конкурсу на кращу первинну профспілкову організацію Дорпрофсожу Південно-Західної залізниці по роботі з молоддю минулого року було визнано кращою на залізниці.

    Однак це вже історія. А я хотів би звернути увагу на те, як нам покращити нашу роботу. Хотілося б, щоб наші молодіжні ради були більш активними, хотілося б, більше ініціативи з місць, цікавих пропозицій, а у діях активістів - побільше вогнику та завзяття. Пропонуйте, вимагайте, дійте. Свою активність зробіть такою, щоб голови профкомів на місцях мало б не скаржилися за це на вас. А я зі свого боку завжди підтримаю вас у ваших ініціативах.

    Ці побажання керівника теркому профспілок, здається, були почуті учасниками конференції. До оновленого складу молодіжної ради було обрано чимало нових ініціативних молодих активістів. А щойно обрана голова молодіжної ради Козятинської територіальної профспілкової організації Ганна ВОЗНЮК так і заявила голові теркому: «Ви просили нас бути наполегливими і рішучими у своїх діях та планах, то ми вам це обіцяємо. У свою чергу, ми сподіваємось на всебічну підтримку наших задумок та ініціатив. І щоб голови профкомів від нас не ховалися».

    Тож можна сподіватися, що молодіжний рух у первинних профспілкових організаціях у Козятинській дирекції лише примножуватиме свої добрі справи.

    Анатолій САДОВЕНКО, Фото Дмитра ЖИВЧИКА

    До Львова і Чопа за перемогою!


    Минулого тижня в Фастові на стадіоні ім. Качановського відбулись навчально-тренувальні збори з волейболу, міні-футболу та настільного тенісу. Провели їх добре відомі нашим читачам спортивні майстри Василь ГАРАЩЕНКО, Павло ЄРМОЛЕНКО та Оксана ЧИЧЕНЬОВА. Склад команди Південно-Західної залізниці, яка візьме участь у VIII Спартакіаді залізничників України, визначено.

    Фінальні змагання цієї Спартакіади проводитимуться 2-4 серпня п.р. у Львові. Представники столичної магістралі братимуть участь у змаганнях з шести видів спорту, а саме: армрестлінг, міні-футбол, гирьовий спорт, настільний теніс, шахи, волейбол. Віримо, що наші спортсмени повернуться зі Львова із перемогою.

    P.S. Коли інформація готувалася до друку, редакція отримала телеграму, згідно з якою протягом 2-4 серпня п.р. збірна команда столичної магістралі братиме участь у Х Міжнародному турнірі з міні-футболу, присвяченому пам’яті Героя України Г.М. Кірпи. До м. Чоп відправились футболісти - представники підрозділів Південно-Західної залізниці із Шепетівки, Коростеня, Житомира. Сподіваємося, що прихильники шкіряного м’яча покажуть клас гри і на цьому турнірі.

    Влас. інф., Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05