РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 15 (12 квітня 2013)
  • Випуск №15 12 квітня 2013
    Зміст
    1. Кубок поїхав до Конотопа (Сергій ГУК, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА)
    2. В очікуванні кардинальних змін (Ольга ЛИХАЧОВА, Фото з архіву редакції)
    3. Секрет мотивації від Валентини ТАРАН (Валентина КОЛЯДА, Фото Сергія ГУКА)
    4. Енергетикам - «вікна» навстіж (Оксана ПОЛІСЬКА)
    5. Акція з благоусторою (Влас. інф.)
    6. Довіряй, але ПЕРЕВІРЯЙ (Ольга ЛИХАЧОВА)
    7. У пошуках резервів (Сергій ГУК, Фото автора)
    8. Громадські інспектори підтверджують ВЛАСНУ високу репутацію (Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Сергія ГУКА)
    9. Олена МЕЛЬНИКОВА: «РЕФОРМУВАННЯ – інструмент соціально-економічного РОЗВИТКУ» (Віктор ЗАДВОРНОВ)
    10. Що сприяє авторитету товарної контори (Валентина КОЛЯДА, Фото Сергія ГУКА)
    11. Діалог на користь спільної мети (Валентина КОЛЯДА)
    12. Розквітають діти, як весняні квіти (Оксана КЛИМЧУК, Фото автора)
    13. ДО НОВИХ ЗУСТРІЧЕЙ, ДАРНИЦЕ! (Іван СОТНИКОВ, Фото Віталія НОСАЧА)
    14. Надія МАЦІЄВСЬКА
    15. Прозвітували... танцем і піснею (Микола ПАЦАК)

    Кубок поїхав до Конотопа

    Днями відбувся черговий турнір з волейболу серед працівників Південно-Західної залізниці. Участь в ньому брали п'ять команд-представниць із Київської, Козятинської, Жмеринської, Коростенської та Конотопської дирекцій залізничних перевезень. Виходячи з непарної кількості команд, розіграш проводився не по підгрупах, а за круговою схемою.


    Команда Конотопської дирекції залізничних перевезень - переможниця турніру.

    Розпочали турнір команди Коростенської та Конотопської дирекцій. Із перших хвилин поєдинку вперед вирвалися лише спортсмени із північної дирекції столичної магістралі, але втримати переможний результат не змогли. За рахунку 21:21 ситуація змінюється, вперед виходить Коростень і перемагає - 25:22. Друга партія була на боці конотопської команди. З таким же рахунком вони отримали перемогу. У третій, вирішальній баталії, фортуна знов посміхнулася конотопчанам - 15:13.

    У другій зустрічі київська команда в поєдинку з козятинцями одразу вирвалася вперед, набравши чотири очка. І переможно завершила партію з рахунком 25:17. Проте розслаблятися було зарано, у козятинців з’явився «додатковий гравець» та гарячий вболівальник - представник команди - голова Козятинського теркому профспілки Анатолій ВІльЧинський. Він голосно коментував дії своїх підопічних, підказував. У результаті добре організованої гри «гору» взяли козятинці - 25:17. І третя партія була на їхньому боці - 16:14.

    Впевнено розпочала боротьбу минулорічна переможниця турніру - команда Жмеринської дирекції. Настільки впевнено, що навіть представник команди - голова Жмеринського теркому профспілки Юрій АНДРУШКОВ не став очікувати на закінчення гри своїх підопічних - поїхав за громадськими справами. Але аматори не підвели - перший день змагань завершили двома «сухими» перемогами над командами Козятина та Коростеня.


    Приз «Кращому ліберо» дістався конотопчанину Олександрові КАЛЮЖНОМУ.

    Перший день турніру завершився з такими результатами: безумовний лідер - жмеринчани, київська команда не взяла жодного очка з трьох ігор, інші команди розташувалися приблизно на одному рівні.

    Звичайно вирішальним був другий день змагань. Розпочали його Жмеринка та Київ. На здивування, в першій партії одразу повели кияни. Склалося враження, ніби жмериничани напередодні добре відсвяткували власні перемоги (це припущення - авт.), тому й невдало розпочали гру. У результаті київська команда перший сет записала на власний рахунок. Проте дива не відбулось - наступні дві партії жмеринчани змогли мобілізуватися й наблизили перемогу.

    Але наступного суперника - конотопчан - жмеринській команді подолати не вдалося. При рівній кількості набраних очок за підсумком особистої гри переможцем турніру стала Конотопська дирекція залізничних перевезень. Далі місця розподілилися таким чином: другі - жмеринчани, треті - коростенці, четверті - козятинці й завершили турнірну таблицю кияни. Останні - без жодного очка.


    Моменти гри.

    Звичайно, всіх учасників турніру було відзначено: переможцям - кубки, іншим - заохочувальні призи. Були визначені й кращі гравці. Так кращим ліберо (захисник) став конотопчанин Олек-сандр КАЛЮЖНИЙ, зв’язуючим - жмеринчанин Андрій УС, нападником - киянин Руслан СКИДАНЧУК.

    А взагалі, поділюсь думкою: як ставляться до організації спортивно-масової роботи, такі й результати. Так від команди Київської дирекції не було навіть представника. І взагалі організатори не змогли забезпечити формою - спортсмени-аматори виступали у футболках з логотипом «Локомотивне депо Дарниця». Загальний результат відомий.

    Сергій ГУК, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА

    В очікуванні кардинальних змін

    Весна для працівників Київської дистанції колії видалась досить гарячою: залізничники ремонтують адміністративні приміщення, ремонтні майстерні і котельні. При цьому не забуваючи про своє головне завдання - гідне поточне утримання колії та стрілочних переводів.


    Приклад такого підходу до роботи можна побачити на дільниці по ст. Тетерів. Ще минулого року тут було зроблено частковий ремонт, встановлено сучасний економний опалювальний котел, завдяки якому зиму колійники пережили в теплих приміщеннях. А вже цієї весни кардинальні зміни продовжуються.

    - Всі будівлі колійного комплексу за один рік відремонтувати не вдається, - розповідає Олексій САМЧЕНКО (на фото), начальник дільниці Київської дистанції. - Тому розроблено програму щодо приведення будівель в технічно справний стан з визначенням черговості, розстановкою пріоритетів. Приємно, коли зміни відбуваються на краще. Адже наші люди хочуть бачити обладнані робочі місця та побутові приміщення, де створено нормальну обстановку: світлі стіни, чисті вікна, нові душові та туалети. Але плани керівництва Київської дистанції простираються далі: намічено облагородити території.

    Ольга ЛИХАЧОВА, Фото з архіву редакції

    Секрет мотивації від Валентини ТАРАН

    Я ЗНАЮ ЛЮДЕЙ, ЯКИМ ДУЖЕ ШВИДКО НАБРИДАЄ БУДЬ-ЯКА ДІЯЛЬНІСТЬ. Десь через декілька місяців в черговій компанії наступає момент, коли їх починає все дратувати: і оточуюча атмосфера, і рішення керівника. Так, чимало сфер діяльності здаються нам цікавими, та постійно змінювати роботу нереально. «Потрібно вміти мотивувати себе у будь-якій ситуації», - ділиться досвідом Валентина ТАРАН. Понад 35 років працює Валентина Дмитрівна на залізниці, 25 з них - товарним касиром ст. Київ-Петрівка. Закінчивши Чернігівське залізничне училище за фахом «Організація руху», молода дівчина вчилась у старших наставників. Далі був залізничний технікум. Тож сьогодні розрахунки та нарахування за подачу, прибирання, використання рухомого складу, за маневрову роботу - це її компетенція. «Моя робота мені подобається. Іншої я просто не знаю», - зізнається залізничниця. Та відомий Валентині Дмитрівні секрет, як працювати не один десяток літ на одному місці і поспішати кожного ранку на роботу з гарним настроєм.

    Валентина КОЛЯДА, Фото Сергія ГУКА

    Енергетикам - «вікна» навстіж

    Процес електрифікації у межах Коростенської дирекції продовжується. Необхідний він передусім для відхилення руху вантажних поїздів з основного пасажирського коридору Київ - Львів, звільняючи його для руху швидкісних поїздів.

    Пам’ятаємо, як упевненими темпами в гаряче літо 2011-го просувалася електрифікація напрямку Житомир - Фастів, і до Дня незалежності відбувся урочистий запуск її. Ця дільниця стала першим пусковим об’єктом нової програми електрифікації залізниць України на 2011-2016 рр. І ось свіжі вісті з «фронтів електрифікації» про роботу на нових напрямках.

    - Розпочинається електрифікація дільниці Житомир - Коростень. Зокрема, вже почали встановлення електроопор, - говорить заступник начальника Коростенської дистанції електропостачання (ЕЧ-4) Олексій ГОРБУНОВ. - Якщо точніше й детальніше, роботи ведуться зараз на дільниці Житомир - Строковиці. Основні виробничі турботи лягли на плечі працівників Вінницького БМП-392, допомагають їм і представники нашого колективу.

    Як свідчить повідомлення на вокзалі Коростеня, у зв’язку з проведенням робіт енергетиками дещо змінюється графік руху приміських поїздів на Житомир з 3 по 15 квітня. Отож енергетикам - «вікна» навстіж.

    Оксана ПОЛІСЬКА

    Акція з благоусторою

    НА ВИКОНАННЯ ДОРУЧЕНЬ МІНІНФРА-СТРУКТУРИ України від 19.03.13 р. №13004/0/7-13 та Укрзалізниці від 28.03.13 р. №ЦЗ-1-С-17/412 перший заступник начальника залізниці Іван ФЕДОРКО своїм розпорядженням зобов’язав організувати у підпорядкованих підрозділах проведення впродовж квітня - травня поточного року щорічної Всеукраїнської акції з благоустрою «За чисте довкілля». Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.10 р. №777-р.

    Згідно з Указом Президента України від 06.08.98 р. №855/98 20 квітня 2013 р. відбудеться «День довкілля».

    При проведенні зазначених заходів рекомендується забезпечити здійснення комплексу практичних робіт, спрямованих на поліпшення стану довкілля, озеленення, благоустрій об’єктів залізничного транспорту, населених пунктів, очищення водних джерел, збереження природно-заповідних та інших особливо цінних об’єктів, проведення інформаційно-просвітницьких заходів тощо.

    Влас. інф.

    Довіряй, але ПЕРЕВІРЯЙ

    МІСЯЧНИК З ПІДВИЩЕННЯ ДОХОДНОСТІ від перевезення пасажирів у приміському сполученні триває.

    За словами начальника галузевої служби приміських перевезень Олександра ПІДКОПАЛОВА, наполеглива робота, яку проводять на Південно-Західній залізниці, дає свій результат.

    Адже головна мета місячника - привернення уваги пасажирів до проблем на залізниці. Важливо, щоб всі ці дії допомогли багатьом пасажирам усвідомити, що без квитка їздити в електропоїзді не можна. Окрім цього завдання галузевої служби - не просто фіксація недоліків, а й мобілізація обласних адміністрацій на спільне вирішення проблем. Адже при тому рівні компенсації за перевезення пасажирів пільгових категорій, який є сьогодні, приміським перевезенням існувати дуже складно. Як і в минулому році, ситуація з відшкодуванням коштів з місцевих бюджетів залишається незадовільною - лише 28% від суми, яку необхідно компенсувати.

    Сьогодні можна констатувати, що у дирекціях залізничних перевезень план порівняно з аналогічним періодом минулого року виконано. Прикладом тому, як можна правильно організувати роботу, може слугувати досвід Жмеринської дирекції залізничних перевезень. У той же час існує чимало станцій, де робота проводиться недостатньо. Це ст. Бобровиця - Київська дирекція залізничних перевезень, ст. Ольшаниця та Чорнорудка - Козятинська, ст. Юрківка - Жмеринська, ст. Новоград-Волинський - Коростенська, ст. Макошине та ст. Щорс - Конотопська. Є для цього і об’єктивні причини. Одна із них - відсутністю компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів.

    - Завдання таких місячників зі збільшення доходності від перевезень пасажирів у приміському сполученні - максимально навести в даній сфері порядок. Попри це боротьба з безквитковим проїздом серед пасажирів триває щодня, - наголосив Олександр Підкопалов. - Наразі результати таких заходів показують: те, що було задовільним, припустимим учора, нині стає неможливим. Ми не лише хочемо знизити збитки, заподіяні неплатниками, але і вплинути на менталітет населення. На відміну від минулого місячника, коли було затримано з недійсними квитками та абонементами - 7824 особи, цього разу відібрано недійсних квитків - 2348. Натомість існує ймовірність, що під час проведення наступного місячника їх буде ще менше. Та все ж увагу до цієї теми не можна послабляти ніколи. Тому залізничники на місцях мають тримати це питання під особливим контролем.

    Ольга ЛИХАЧОВА

    У пошуках резервів

    Черговий місячник з підвищення доходності від приміських пасажирських перевезень наближався до середини, коли заступник начальника галузевої служби приміських пасажирських перевезень Юлій ВАСЬКОВСЬКИЙ запропонував відвідати зупинну платформу Тарасівка - там заплановано провести посилений заслон безквитковим пасажирам.

    Чогось особливого не очікував - заслон він і є заслон, більш ефективного засобу боротьби із «зайцями» ще не вигадали. Проте є сенс поділитися враженнями від побаченого.

    Того похмурого березневого ранку на зупинній платформі не багатолюдно, адже до прибуття першого електропоїзда ще є час. Але все змінюється за п’ять хвилин до відправлення електрички. З під’їжджаючих маршрутних таксі йде юрба народу. І, за звичкою, мимо каси через службовий прохід намагаються вийти на перон. Але вдача сьогодні не на їхньому боці - залізничники змушують прямувати за квитком. Миттєво біля кас виростає величезна черга.


    Під час проведення заслону на з.п. Тарасівка. Додатковий касир Любов НИКОЛАЄНКО за роботою.

    Щодо пасажирів, більшість із розумінням ставилася до вжитого заходу, але були й такі, хто будь-що намагався проїхатися «на халяву» - показували старі квитки, намагалися силою прорватися тощо. Були, м’яко кажучи, й психічно неадекватні. Так, один молодик навідріз відмовлявся проходити через турнікет, посилаючись на те, що його вдарить током. Дехто з пенсіонерів намагався вийти на платформу лише завдяки посвідченню про пільги. Доводилося терпляче пояснювати, що хоч і безкоштовно, але все ж квиток доведеться придбати, адже це облік перевезених пільговиків. Час від часу довелося чути незадоволені вигуки: «Що ж це таке? Я ж можу не встигнути!». Але не тільки це чули працівники ст. Боярка (саме до неї належить з.п. Тарасівка) на свою адресу - чулися матюки, прокляття і навіть погрози. До речі, до роботи на заслоні був запрошений і представник транспортної міліції, але, відверто, толку від нього було рівно стільки, скільки від відпрацьованої пари - адже був у цивільному.

    Ще на що звернув увагу - тут відповідально підійшли до організації заслону. Розуміючи, що двох кас може бути мало, додатково залучили ще одного касира. Любов НИКОЛАЄНКО за допомогою «Спекки» виписувала квитки пасажирам.

    До речі, на з.п. Тарасівка зарежимлено лише одну платформу - Київську. На Фастівську прохід вільний. За словами старшого касира Валентини ПЕДЕНКО, мало хто з пасажирів купує квитки у тому напрямку, мовляв, придбає в електричці. Проте впродовж ранку того дня нарахував не менше сотні пасажирів саме у бік Фастова. Чи не резерв для підвищення доходності? Вважаю, над цим питанням варто замислитись.

    Нарешті остання ранкова електричка відійшла до Києва. Про результати сьогоднішнього заслону намагаюсь дізнатися у Валентини Педенко. Але вона мовчить, ніби партизан у ворожому полоні. На запитання про різницю у реалізації квитків у звичайний день та під час проведення місячника - жодної відповіді. Лише зробивши декілька дзвінків керівництву, розповіла, що за ранок попереднього дня було продано 450 проїзних документів на суму 1820 грн. На жаль, ці цифри порівнювати нема з чим. Що ж будемо чекати на завершення місячника і сподіваємось отримати офіційні дані від галузевої служби приміських пасажирських перевезень.

    Сергій ГУК, Фото автора

    Громадські інспектори підтверджують ВЛАСНУ високу репутацію

    Нещодавно під час традиційного семінару-наради підбито підсумки роботи громадських інспекторів Південно-Західної магістралі. На переконання першого заступника головного ревізора столичної магістралі Олексія СТЕПАНЕНКА, у стремлінні досягти безаварійної роботи, що повинна стати стандартом, роль громадських інспекторів неоціненна. Серед недоліків, які ними виявляються, є порушення регламенту переговорів локомотивних бригад та диспетчерського персоналу, допущення до експлуатації локомотивів із несправностями, що тривалий час не усуваються. А ще активістів турбують випадки порушення режиму праці та відпочинку машиністів та їхніх помічників. Серед нагальних питань - несвоєчасне усунення несправностей в рухомому складі та залізничних пристроях, виявлених при комісійних місячних оглядах, порушення правил та норм закріплення рухомого складу на станціях тощо.


    Голова ради громадських інспекторів локомотивного депо ст. Гречани,
    заступник начальника депо з експлуатації Валерій КРИВИЦЬКИЙ -
    «На годиннику, подарованому начальником Південно-Західної залізниці - точний час.
    Час суттєвих перетворень у справі гарантування безпеки руху поїздів та автотранспорту».

    «ЦІНУЄМО ЇХНІЙ ВНЕСОК»

    Те, що останнім часом відчувається активізація уповноважених з охорони праці та громадських інспекторів - факт достатньо вагомий. І ті, й інші роблять велику роботу. Їхні представники - наші кращі люди, передовики, патріоти своїх підприємств. Ми високо цінуємо їхній внесок. Спільні зусилля керівників і профспілки спрямовані для залучення цієї категорії персоналу до активного виробничого життя. У результаті, протягом 2-3 років досягнуто стійкого зниження й виробничого травматизму, і кількості випадків порушень у сфері безпеки руху. Велику організаційну роль тут зіграла технічна й правова інспекції праці теркомів галузевої профспілки та Дорпрофсожу.

    БЕЗАВАРІЙНА РОБОТА - БАЖАНИЙ СТАНДАРТ

    Озвучимо й ще ряд показових цифр. За період з 1 січня по 31 грудня 2012 р. на Південно-Західній залізниці сталося 145 транспортних подій, серед яких 6 серйозних інцидентів та 139 інцидентів у поїзній та маневровій роботі. Протягом 2011 р. було зафіксовано 152 транспортні події, з них 6 серйозних інцидентів та 146 інцидентів.

    У зменшенні кількості транспортних подій на сім випадків на залізниці свою роль відіграли і громадські інспектори з безпеки руху.

    Звичайно, в організації роботи громадських інспекторів ще багато проблем. І шляхи вирішення деяких з них були запропоновані на цьому семінарі, що проходив у режимі обміну думок безпосередньо у конференц-залі столичного вокзалу. Головне, що є розуміння важливості у сфері цієї діяльності.

    - Безаварійна робота має стати стандартом, - заявив Олексій Степаненко. - І тут без зусиль з боку громадських активістів обійтися неможливо. Спасибі всім вам!

    Потрібно наполегливо й планомірно прищеплювати працівникам повагу до самих себе. Зокрема, через неухильне виконання нормативів з охорони праці Це дуже важливо, адже людський фактор - основна причина для виникнення можливих травм. Друге завдання - усунення порушень у забезпеченні працівників спецодягом і взуттям, засобами індивідуального захисту, справним інструментом. Слід не забувати і ось про що - поряд з організацією нормальних санітарно-побутових умов на виробництві варто не нехтувати створенням можливостей для повноцінного відпочинку. Варто поставити заслін шкідливим звичкам - не за наказами «згори», а за власним бажанням. Адже це наше життя. Громадські інспектори - це перші помічники ревізорів з безпеки руху в справі забезпечення надійності перевезень пасажирів і вантажів, їхня права рука.

    Потрібні докази? Автор уважно вивчив текст Звернення учасників дорожної наради громадських інспекторів до всіх залізничників Південно-Західної залізниці

    Стан та ефективність роботи залізниці, її структурних підрозділів значною мірою залежить від результатів роботи із забезпечення безпеки руху поїздів та автотранспорту у підрозділах столичної магістралі, від рівня організації профілактичної роботи, направленої на попередження випадків транспортних подій.

    Добросовісно відпрацьовані заходи з метою підвищення рівня безпеки руху відповідно дозволять підвищити ефективність діяльності у кожному підрозділі залізниці. На практиці сприятимуть досягненню позитивних результатів у справі підвищення економічних показників. Врешті-решт від цього залежить успішна робота залізниці.

    З тексту згаданого звернення дізнаємося: на залізниці працюють 120 рад громадських інспекторів. У 2012 р. громадськими інспекторами проведено 12600 перевірок, з них - 4814 раптових, при цьому виявлено 19550 порушень та недоліків.

    ПЕРСПЕКТИВИ У СФЕРІ РОЗВИТКУ

    Громадськими інспекторами вживалася низка заборонних заходів, якими унеможливлювалося виконання маневрів, заборонявся рух поїздів по коліях і стрілочних переводах, обмежувалась швидкість руху, заборонялась експлуатація транспортної техніки, виявлялись вагони з технічними несправностями, направлялись на повторний ремонт пасажирський та вантажний рухомий склад, заборонялась експлуатація локомотивів через технічні несправності.

    За результатами роботи громадських інспекторів за порушення нормативних вимог з безпеки руху притягнуто до відповідальності 578 працівників, позбавлено премії та надбавок 1020 працівників, позбавлено талонів попередження 101 працівник.

    Це в певній мірі сприяло зменшенню кількості транспортних подій на залізниці у 2012 р.

    Слід відмітити, що дії громадських інспекторів нерідко відводили транспортні події, виникнення тяжких наслідків, або зовсім унеможливлювали їхню появу.

    Підбиття підсумків у сфері роботи громадських інспекторів - пів справи! Якими є перспективи у сфері розвитку цього громадського руху?

    Основним завданням громадських інспекторів слід вважати їхнє сприяння підвищенню дисципліни та якості роботи на кожному робочому місці з метою забезпечення безпеки руху поїздів у господарствах залізниці.

    Слід глибше вивчати та аналізувати стан справ на місцях, попереджувати факти недисциплінованості, необ’єктивного розслідування при порушенннях безпеки руху.

    На порядку денному - усунення виявлених недоліків у сфері забезпечення безаварійної роботи. Слід сприяти підвищенню рівня заходів для профілактики виникнення порушень. Не залишати жодної перевірки громадських інспекторів без належного розгляду,

    Приймати необхідні заходи з метою недопущення повторення порушень.

    Особливу увагу громадського контролю потрібно звернути на попередження порушень, які впливають на погіршення безлічі складових. А саме:

    - технологічної та трудової дисципліни всіх ланок;

    - рівня підготовки кадрів, якості технічних занять;

    - ремонту рухомого складу, якості модернізації колії, капітального та інших видів ремонту;

    - відношення до виконання особистих нормативів з контролю за станом безпеки у конкретному підрозділі залізниці;

    - ненадійності роботи роликового буксового вузла;

    - виконання позапланових обсягів при проведенні планово-попереджувального ремонту за умов контролю за якісним виконанням цього виду ремонту;

    - виконання графіку руху поїздів;

    - утримання рейкових кіл;

    - дотримання технологічних умов при навантаженні вагонів.

    Ось ще одна доречна постанова. Запропонувати начальникам дирекцій залізничних перевезень створити при дирекціях громадську Раду ветеранів - інспекторів з безпеки руху поїздів, залучивши до її роботи ветеранів залізничного транспорту.

    Про що хотілося б розповісти додатково? Серед тих, кого під час згаданої наради називали кращими громадськими інспекторами, ми почули імена старшого оглядача-ремонтника вагонів ВЧД-10 (ст. Конотоп) Олександра БІЛИКА, машиніста локомотивного депо ст. Конотоп Анатолія ЯРОШЕНКА, електромеханіка району електропостачання ст. Бахмач-Пасажирський В’ячеслава НАЗАРЕНКА, інженера з безпеки руху поїздів ст. Жмеринка Людмили ІЛЬНИЦЬКОЇ, начальника дільниці Вінницької дистанції колії Івана ОНІЩУКА, головного механіка цієї дистанції колії Володимира АНДРОЩУКА, оглядачів-ремонтників вагонів вагонної дільниці ст. Жмеринка Валерія ГЛАДКОГО, В’ячеслава БЕВЗА, голову ради громадських інспекторів локомотивного депо ст. Гречани, заступника начальника депо з експлуатації Валерія КРИВИЦЬКОГО, електромеханіка Жмеринської дистанції електропостачання Олександра ЗАВІРУХИ.

    Отже громадські інспектори підтверджують свою високу репутацію.

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Сергія ГУКА

    Олена МЕЛЬНИКОВА: «РЕФОРМУВАННЯ – інструмент соціально-економічного РОЗВИТКУ»

    Електронний лист від М.М. ПАРХОМЕНКА на адресу редакції містив декілька запитань, які стосуються процесу реформування галузі. За відповіддю кореспонденти «Рабочего слова» звернулися до заступника начальника відділу з реформування Південно-Західної залізниці Олени Мельникової.

    Перше запитання від читача було таким.

    - Що таке акціонерне товариство?

    - Зміст терміну «Акціонерне товариство» розкривають нормативно-правові акти України, - пояснює Олена Анатоліївна. - Стаття 152 Цивільного кодексу України дає таке тлумачення терміну: «Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями… Особливості правового статусу акціонерних товариств, створених у процесі приватизації державних підприємств, встановлюються законом».

    Правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту регламентує Закон України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (від 23.02.2012 р., №4442-VI). Саме в цьому нормативному акті можна знайти відповіді на друге та третє запитання М.М. Пархоменка.

    - Як будуть розділені акції і яка буде їх кількість? Чи будуть ці акції запропоновані працівникам, і які групи працівників братимуть у цьому участь?

    - У статті 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» зазначено, що «Утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом… Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту)… Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Товариство є правонаступником усіх прав і обов’язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту». Статтею 8 даного нормативного документу передбачено, що «У державній власності перебуває 100 відсотків акцій Товариства, які забороняється відчужувати, передавати в управління, заставу, використовувати для формування статутного (складеного) капіталу суб’єктів господарювання та вчиняти щодо них інші правочини, наслідком яких може бути їх відчуження з державної власності». Зрозуміло, що ніякого розділення акцій не буде. 100 відсотків акцій будуть належати державі. Товариство буде здійснювати управління і розпорядження майном з метою забезпечення захисту інтересів держави та її економічної безпеки.

    - Чому в процесі створення акціонерного товариства на залізничних підприємствах відбувається тотальне «зачищення» пенсіонерів, у той же час, як керівні посади займають, так би мовити, люди-пенсіонери (начальники служб, підприємств, заступники начальника залізниці і т.д.). Невже керівники не підготували собі заміну?

    - Не зовсім, на мою думку, коректне запитання, насамперед, з точки зору ставлення до самих пенсіонерів. Мабуть, під «тотальним «зачищенням» пенсіонерів» автор запитання мав на увазі вивільнення. Якщо так, то хотілось би зазначити, що рішення щодо звільнення у зв’язку з виходом на пенсію працівники приймають само-стійно. Дійсно, спостерігається нагнітання ситуації щодо можливих змін у системі соціальних пільг, у т.ч. і виплатах у зв’язку з виходом на пенсію, про що ми поговоримо далі. У працівника завжди залишається право довіряти чи не довіряти таким розмовам, і він самостійно приймає рішення щодо продовження чи припинення своєї трудової діяльності.

    Проте, на нашу думку, варто говорити і про інші аспекти піднятої проблеми. По-перше, зміни в технологічних процесах, технічному переоснащенні підприємств, в організації праці й управління - реальність сьогодення, умова виживання та розвитку будь-якого підприємства. Залізниця - не виняток. В умовах динамічних змін зростає інтенсивність праці, підвищується відповідальність, інші вимоги до компетентності і термінів виконання завдань. Працювати стає особливо складно, і, насамперед, людям у тому віці, коли найбільше цінується саме стабільність. Тому і рішення різні. Хто готовий до нових умов роботи - залишається, а ті, хто вважає, що має право скористатися своїм правом виходу на пенсію - користується цим правом.

    Другий аспект піднятої проблеми - молоді фахівці, випускники галузевих навчальних закладів та зобов’язання залізниць щодо їх працевлаштування. Випускники наших навчальних закладів - це, практично завжди, діти або онуки залізничних працівників. Їх працевлаштування - це основа добробуту та спокою в родинах залізничників, у тому числі і пенсіонерів. Тому, розглядаючи інтереси однієї сторони, ми просили б наших шановних авторів з розумінням ставитися і до інших.

    Що до питання «Невже керівники не підготували собі заміну?», то хотілось би зазначити, що питання кадрового забезпечення, у тому числі і планування резерву, вирішується успішно. Працівники пенсійного віку, які займають керівні посади (а це менше 0,5% від працюючих), забезпечують виконання поставлених завдань, передають досвід і, що надзвичайно важливо, забезпечують спадкоємність у роботі та цінностях залізниці.

    - Олено Анатоліївно, чи будуть збережені всі пільги для залізничників і пенсіонерів після створення акціонерного товариства, а також чи буде збережено соціальний пакет?

    - Дане питання є сьогодні найбільш обговорюваним. Залізничники та пенсіонери залізничного транспорту, дійсно, мають сьогодні одну з найкращих в Україні систему соціальних пільг та гарантій. Ми переконані, що не варто сприймати заплановані заходи з реформування та розвитку як заходи з обмеження (погіршення) соціального захисту працівників залізничного транспорту. Статтею 7 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» передбачено, що «Товариство повністю відповідає за зобов’язання, які передбачені Галузевою угодою між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками щодо підприємств залізничного транспорту, до укладення нової відповідної угоди. Трудові відносини працівників Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту продовжуються з Товариством». Крім того, одним із критеріїв, що покладені в основу розробки організаційної структури акціонерного товариства, є «висока соціальна відповідальність». Даний аспект свідчить про усвідомлення керівництвом залізниці всієї значимості соціально-трудових питань і дає підстави сподіватися, що соціальні пільги будуть збережені, а з часом залізничники отримають більш зрозумілу, прозору та розвинену систему соціального захисту та підтримки.

    Що стосується загального порядку встановлення соціальних пільг та гарантій, то хотілось би зазначити, що їх перелік, умови та періодичність надання є предметом колективних переговорів між представниками профспілкової організації та представниками адміністрації, які при погодженні обома сторонами закріплюються у проекті колективного договору. Проект колективного договору обговорюється у трудовому колективі і виноситься на розгляд загальних зборів (конференції) трудового колективу (ст. 13 Закон України «Про колективні договори та угоди»). Тому питання збереження соціальних пільг залишається і буде залишатися у віданні працівників залізниці та їхніх представників.

    - Дякуємо за консультацію, Олено Анатоліївно.

    Віктор ЗАДВОРНОВ

    Що сприяє авторитету товарної контори

    Звернувшись до начальника галузевої служби комерційної роботи та маркетингу Геннадія МАЙДАНИКА з питаннями щодо висвітлення теми організації вантажних перевезень, отримали конкретного, так би мовити, безпосереднього адресата - товарна контора ст. Київ-Петрівка. Обґрунтувавши свою пропозицію, Геннадій Володимирович запевнив, що розмова з начальником складеться: «Людина комунікабельна, відкрита і привітна». І згодом ми у цьому переконались.

    Олена ТАРАТОРІНА, начальник товарної контори, розпочала свою трудову діяльність на ст. Київ-Московський, після закінчення Київського залізничного училища №17. Батько 43 роки пропрацював у локомотивному депо Київ-Пасажирський. Саме з ним, ще будучи школяркою, перший раз проїхалася у кабіні машиніста. Враження, каже, й досі не забулися. Та на залізницю пішла шляхом своєї бабусі Марії Григорівни, яка 45 років пропрацювала товарним касиром ст. Київ-Московський. «Ще з першого класу бабуся возила мене на роботу, - згадує з теплою усмішкою Олена Миколаївна. - Пам’ятаєте, дерев’яні рахівниці? Ніколи помилки не зробиш. Я й досі не розучилась так рахувати».

    Далі наша розмова стосувалась виробничих питань.

    - Товарна контора є структурною ланкою станції Київ-Петрівка із закінченим циклом властивих їй технологічних операцій. Це джерело вихідної інформації щодо вантажних перевезень в системі автоматизованого управління роботою залізничного транспорту, - розповіла нам Олена Миколаївна. - Крім того, у нас великий перелік засобів для проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Це і склади, і рампа, і зручні під’їзди, і козлові крани. Тож працівники, відряджені із Жмеринської механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт, виконують свої обов’язки з повним набором інструментів - від А до Я.

    Ще однією перевагою даної товарної контори, як ми дізналися, є наявність зони митного контролю (є ще на ст. «Ліски» - авт.) екологічної, ветеринарної та карантинної служб. А ще тут постійні клієнти мають можливість для оформлення відправки вантажів з будь-якої станції України за допомогою автоматизованих систем. Забезпечується передача даних із паперового перевізного документа в електронному вигляді: від вантажовласника перевізнику з накладанням електронного цифрового підпису. При цьому спрощується порядок застосування механізму здійснення цієї передачі, а точніше сказати - механізм створення перевізного документа та передачі його даних в інформаційні системи залізничного транспорту.

    Аналіз показав, що раніше вручну товарний касир витрачав на один документ 8 - 10 хв., то зараз, отримавши, його варто лише переглянути. На це витрачається приблизно до 1 - 2 хв. Скоротився час на оформлення документів, тож і вагон буде їздити швидше, і клієнти свій час на дорогу не витрачають. Ні, їм таки потрібно зробити щось: укласти договір, скласти іспит на правильність розміщення вантажу, врешті-решт, й отримати сертифікат на право електронного підпису. Далі в автоматизованій системі перевізні документи проходять логічний і форматний контроль. Тож, якщо є неточність, комп’ютер підкаже.

    Все це разом і сприяє тому, що товарна контора має чималу кількість клієнтів (247), різноманітність вантажів (починаючи від цінних і закінчуючи солодкими) і прекрасний колектив.

    - Що очікуєте від реформування? - запитали у начальника товарної контори.

    - Роботи, - впевнено відповіла Олена Миколаївна. - Вже в березні на станції Київ-Петрівка створено пункт концентрації перевізних документів.

    Працівниками товарної контори станції буде здійснюватись облік документів з метою контролю виконання планів (договорів) перевезення вантажів, оформлення перевізних документів при прийомі та видачі вантажів, стягнення провізної плати, зборів за додаткові послуги, штрафів за порушення договорів та умов перевезення продукції. І це ще не все: займатимуться розрахунками, пов’язаними з перевезенням і додатковими послугами, які виконуються на станції Київ-Дніпровський. Тобто станція Київ-Петрівка буде працювати як опорна станція на проведення розрахунків для стягнення належних залізниці платежів, а також зборів за вантажні операції.

    Валентина КОЛЯДА, Фото Сергія ГУКА

    Діалог на користь спільної мети

    Минулого тижня у конференц-залі Південного вокзалу (м. Київ) відбулося чергове засідання адміністрації Укрзалізниці та Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України. Підсумки виконання галузевої угоди у 2012 р. - знову у центрі уваги. Після попереднього зібрання пройшло декілька тижнів, та кількість назрілих питань не зменшилась. Додався і морально-етичний аспект відносин між профспілками та адміністраціями підрозділів українських залізниць.

    Саме з інформації щодо тиску з боку деяких керівників розпочав свій виступ голова Ради профспілки Вадим ТКАЧОВ. Об’єктивна критика з високої трибуни багатьма командирами на місцях сприймається як образа. Хоча конструктивний діалог дозволяє оцінити власні дії. Таким чином у сучасного керівника будь-якої ланки є можливість подивитися на себе, як мовлять, із боку. Об’єктивна критика - шлях до самовдосконалення, - на цьому наголосив В. Ткачов. Що ж, правду не всі сприймають однозначно. Як кажуть, у кожного вона своя? Та як домогтись, щоб була на всіх одна - справедлива?! Працюємо у цьому напрямку…

    За словами генерального директора Укрзалізниці Сергія БОЛОБОЛІНА, 11-те місце за рівнем заробітної плати у сфері української економіки для залізничників - це не наше місце. Приємно, що це розуміє керівник такого рівня, який не з чужих слів знає роботу транспортної галузі. Удвічі приємно, що й увагу таким зібранням приділяє неабияку. Сергій Петрович, наголошуючи і на плюсах у справі виконання галузевої угоди, а це і надбавка за вислугу років роботи в галузі, і різного роду винагороди, і нові робочі місця, і медичне обслуговування тощо, відверто оприлюднив і проблеми.

    Не погіршити стан соціального добробуту - головна теза очільника Укрзалізниці. Зберегти соціальні пільги та гарантії і, за можливості, покращити умови праці, за переконанням генерального директора, - головне завдання адміністрації.

    Так за фінансовим планом на 2013 р. передбачено 100 млн. гривень на житлову позику для залізничників, порівняно з 15 млн. у 2012 р. Суттєве збільшення. Та для реалізації і вирішення житлових проблем потрібно шукати і нетрадиційні підходи. Таку думку висловив під час свого виступу представник профспілки Придніпровської залізниці. Наприклад, у Балаклаві залізничники, викупили приміщення, яке колись належало морякам-прикордонникам, і своїми силами відбудували його. Таким чином ліквідувавши чергу на житло у своєму підрозділі. Чим не цікаве вирішення проблеми?

    Досить нагальним є сьогодні питання збереження галузевої медицини. Адже згідно з Національним планом дій, прийнятим 12.03.2013 р. до червня медичні залізничні заклади має бути передано до комунальної власності. Як заявив С. Болоболін: «Ми категорично проти такого рішення. І у мене є підстави вважати, що ми залишимо галузеву медицину під опікою Мінінфраструктури». Рада профспілки у свою чергу ухвалила звернення до Президента України та Прем’єр-міністра з приводу незгоди щодо передавання залізничних медичних закладів до територіальних громад.

    Безумовно, потребує уваги і кадрова політика на залізницях. Словосполучення «оптимізація чисельності» сприймається працівниками не інакше як «скорочення», і це притому, що різниця між фактичною і нормативною чисельністю в локомотивному, вагонному, колійному господарствах є суттєвою.

    Забезпеченість спецодягом та спецвзуттям - гостра проблема, яку обговорювали у своїх виступах учасники засідання. Та й своєчасність забезпечення викликає здивування. Для чого, приміром, гумові чоботи в кінці листопада? - питання від представника профспілки Львівської залізниці «віддзеркалювались» у багатьох виступах. Тож Рада профспілки запропонувала керівництву Укрзалізниці у зв’язку з невиконанням зобов’язань передати функції придбання, комплектування, видачі спецвзуття на залізниці. Буде простіше та й ефективніше, а от з відповідальних осіб, які припустилися фактів із незабезпечення залізничників спецвзуттям, спитати.

    Проте, що багато питань, які варто обговорити, накопичилось і у молодіжної ради Південно-Західної залізниці, говорив у своєму виступі її голова Андрій ОВСІЄНКО. Амбіційна молодь сьогодні прагне реалізації своїх задумів. Юнацький запал просто виривається з когорти однодумців А. Овсієнка. Головне, щоб з користю для всіх. Для прикладу він навів таку ситуацію: до нього звернувся молодий залізничник, складач поїздів, який працює на ст. Святошин. Вища освіта, людина з династії транспортників. Два місяці відпрацював, знімаючи житло у столиці, адже сам родом з Козятина. І зрозумів: що заробленого вистачатиме лише на хліб. То ж як не втратити залізниці молодих фахівців, як створити для них гідні умови праці? Це варто вирішувати вже зараз. Питання повернення базових професійно-навчальних закладів III та IV рівнів акредитації з підпорядкування Міносвіти до Мінінфраструктури вирішується наразі позитивно. Основу професійної освіти буде збережено, та про подальшу долю молодих фахівців забувати не варто.

    Один із пунктів постанови Ради профспілки стосується безпосередньо галузевих періодичних видань. Через транспортні видання варто частіше звертатися і чиновникам вищого рівня, і лідерам профспілок, щоб донести свої думки, попередити безпідставні хвилювання у колективах, пояснити алгоритм дій у тій чи іншій ситуації - висловлювалися всі виступаючі. Тож систематично висвітлювати на сторінках дорожних видань виконання галузевої угоди - окремий пункт постанови.

    Ще про одне. Окремим пунктом цього документа від Ради профспілки (а саме №6) доручено профкомам первинних профспілкових організацій у своїй роботі керуватися вказівкою Укрзалізниці про недопущення звільнення працівників за скороченням чисельності чи штату, які вивільняються в ході реформування галузі, і спільно з господарськими керівниками вживати заходів для перепідготовки і працевлаштування у галузі вивільнюваних працівників (у межах залізничного вузла).

    Готові надати шпальти газети тим профспілковим активістам, які б розповіли про власний досвід й у цій соціальній сфері. Потрібен діалог на користь спільної мети.

    Після наради довелося почути думку від деяких профспілкових лідерів про те, що окремі керівники структурних підрозділів навіть не намагаються впроваджувати порядок економії фінансових засобів. Заходи щодо оптимізації роботи кожного підрозділу повинні насамперед носити технічний характер. А саме: запровадження механізації, організація підсобно-допоміжної діяльності, ущільнення робочого часу. Застосовуючи ці методи грамотно і послідовно, завжди можна зберегти людям заробітну плату і робочі місця.

    В цілому вимоги галузевої угоди 2012 р. є виконаними. Та про недоліки теж не варто мовчати. Адже оприлюднення проблеми - це перший крок до її вирішення. Замовчування, тиск, ігнорування - це не методи діалогу. Конструктивна критика, обговорення і дії, направлені на покращення ситуації - принципи, за якими ведуть сьогодні розмову профспілки та адміністрація. А рушійною силою, на мою думку, завжди залишиться людина, яку поважають, вірять у її здібності, знання та досвід.

    Таким чином, одне з основних завдань, яке має бути реалізованим в процесі реформування галузі, - соціальна захищеність залізничників, забезпечення соціальних гарантій для працівників та пенсіонерів. Чи буде це враховано у майбутній структурі АТ «Укрзалізниця»?!

    Валентина КОЛЯДА

    Розквітають діти, як весняні квіти

    Материнське щастя. Як його осягнути? Чим виміряти? Достатком, грішми, золотом, нерухомістю? Виявляється, зовсім ні. Душа матері співає, а серце розкривається, мов троянда, коли в оселі лунає дзвінкий дитячий сміх. Коли діти здорові, веселі, щасливі. Про щастя своїх чад молиться і мама, в якої один син чи донька, і ненька, котра має багатодітну сім’ю.

    Ось у Діни й Олександра ХОДАКІВСЬКИХ з Омелянівки 12 дітей. П’ятеро з них вже пішли так би мовити «на свій хліб», а семеро ще дошкільнята й школярі. Найменшенькі - 3-річний Давид і 6-річний Роман. Нещодавно познайомилася з цим сімейством, побувавши у їхньому домі.

    У дворі обійстя Ходаківських зустрічає господар - Олександр Михайлович. Він - залізничник. З 2002 р. працює монтером в Коростенській дистанції колії. Цікавилася його характеристикою в керівництва і нарікань не почула, натомість відгукуються про нього, як про працьовитого й сумлінного колійника. Олександр Михайлович розповів, що раніше працював на місцевих підприємствах. Але коли на них почалася нестабільність, вирішив шукати інше місце. На щастя, якраз тоді працівники потрібні були в дистанції колії…У дружини основна професія - мама. Не треба зайвий раз нагадувати скільки «спеціальностей» вона в себе включає, тим більше у такій численній родині.

    Перед хатою Ходаківських чимала земельна ділянка, яку перерізає доріжка, що веде до будинку. Понад цією стежкою зеленіють пагони тюльпанів, які чекають - не дочекаються тепла і сонця, щоб розквітнути яскравим цвітом. Їх тут сила-силенна, здалося мені. А ось і ніжні голівки пролісків подекуди видніються. «Мабуть, ваша дружина дуже квіти любить» - кажу господарю. «Хай вона вам розкаже, - усміхаючись, відповідає Олександр Михайлович, запрошуючи до оселі, щоб познайомити зі своїми домочадцями.

    …Ось вони, маленькі продовжувачі роду, наче пташенята повмощувалися на диван біля Діни Михайлівни, й зацікавлено дивляться на гостей. Серед старших був удома Богдан, він працює на Омелянівському кар’єрі, Сергій - одинадцятикласник. Вони вже надійна підмога батьку по господарству. А мамі найбільше допомагають Анжела, Галя та Катруся. «Така чистота в оселі, це їхня заслуга?»- запитую в Діни Михайлівни. Мама ж каже, що роботи в них ніхто не цурається, допомагають діти і в оселі, і за меншенькими приглянуть. Бо ж розуміють, що всі клопоти в них спільні. Хоч, звісно, менші й пустують іноді, - каже господиня, і тоді татові доводиться з ними говорити серйозніше, бо в мами ж дуже м’яке серце…

    Люблять і поважають маленькі Ходаківські і свого батька, й неньку. Вони для них і найбільші авторитети, і найрідніші люди, які прищеплюють їм тільки найкраще. Мама, виявляється, ще й рукодільниця. Вишиває картини, серветки, скатертини. Щоправда, тільки зимовими вечорами, іншої пори року їй вистачає роботи на городі. Однак і тут, окрім турботи про врожай овочів, встигає ще й за квітами доглядати. Окрім тюльпанів, які вже я бачила на подвір’ї, каже, що висаджує й троянди та інші квіти. Любить милуватися їх цвітом багатодітна матуся… Діти і квіти - її найбільша радість. Діна Михайлівна говорить, що понад усе на світі вона бажає, щоб її сини і дочки були щасливими, а водночас добрими і порядними людьми. До цього й докладають усіх зусиль разом з чоловіком.

    Багатодітна сім’я - це велика рідкість для України. Їх за статистикою всього 3%. Але, навіть незважаючи на свою унікальність, у багатьох вони викликають подив і найперше питання, як можна утримати таку велику сім’ю в непростий наш час? Але поки хтось дивується, таким сім’ям, як Ходаківські, їм ніколи на це зважати. Вони знають, що їм треба працювати, щодня вирішувати багато життєвих проблем, сподіваючись на себе, на взаємопідтримку в своїй родині. Їх родина переповнена оптимізмом і позитивною енергетикою. І це найголовніше, що в них панує любов, розуміння, турбота. Навіть якщо у батьків не завжди є можливість купити усі дитячі забаганки, їхні сини і доньки мають поруч стільки рідних людей, і вони ніколи не будуть самотніми у житті.

    Оксана КЛИМЧУК, Фото автора

    ДО НОВИХ ЗУСТРІЧЕЙ, ДАРНИЦЕ!

    Рішення глобальних завдань, що стоять перед Південно-Західною магістраллю, і успішне реформування залізничної галузі в значній мірі залежить від того, наскільки активно, цілеспрямовано й ефективно ми будемо використовувати досягнення науково-технічного прогресу у всіх господарствах столичної магістралі. На цьому наголошує начальник Південно-Західної залізниці Олексій Мефодійович КРИВОПІШИН.


    «Фабрика залізничних маршрутів» працює, як годинник.


    Ранок монтерів п’ятого околодку Дарницької дистанції колії видався щасливим
    від зустрічі з фотокореспондентом газети залізничників.


    «Спеціальний гайковий ключ для регулювання пристроїв уповільнювачів вагонів - інструмент, можливо, і не дуже складний.
    Проте незамінний», - вважають електромонтери дистанції сигналізації та зв’язку ст. Дарниця Костянтин БАРИЛЮК та Микола ШИТИЙ.


    Олександр ПАНЮТА. Не лише складач поїздів. Є діло і до справності рухомого складу, і до технологічного процесу на парній гірці.


    Оператор виносного поста на парній гірці Роман ТРОФІМОВ -
    «Упродовж 15 років роботи на станції зрозумів - без оперативної роботи жити не цікаво.
    Мені поталанило із співробітниками, які допомагають у всьому,
    що стосується налагодження виробничого процесу».


    Чергова по станції Тетяна ТИЛИГУЗ творчо підходить до налагодження оперативної роботи станції,
    їй по силах правильно вирішувати складні задачі при організації технологічного процесу.

    І це певною мірою стосується колективу станції Дарниця. Звернувшись до його керівництва з метою ознайомлення із роботою основних дільниць, отримали «добро» на фотозйомку за темою «Один день із життя станції-трудівниці».

    Попри березневу негоду бригада колійників п’ятого околодку Дарницької дистанції колії - на лінії ще вдосвіта. Бригадир монтерів колії Володимир КИСІЛЬ, монтери Павло ВЛАСЕНКО, Юрій ДМИТРЕНКО, Василь ЦІЛІНСЬКИЙ збираються працювати над регулюванням ширини колії. Мета - скоріше, на один із стрілочних переводів станції. Березневий день довгим не назвеш, а роботи з регулювання - хоч греблю гати.

    Дорогою до виносного поста парної гірки знайомимось із електромонтерами Дарницької дистанції сигналізації та зв’язку Костянтином БАРИЛЮКОМ, Миколою ШИТИМ та Володимиром ТОПИХОЮ. Саме вранці згідно із галузевою інструкцією вони перевіряють пристрої уповільнювачів вагонів. Техніка, скажу вам, доволі примхлива. А у великі морози місцева пневмосистема може і «сюрприз» влаштувати. Тому прискіпливо оглядають електромонтери всі вузли та деталі, щоб під час розпускання вагонів із сортувальної гірки чітко спрацьовували на гальмівних позиціях сповільнювачі відповідно до обраного ступеня гальмування.

    Як і раніше, актуальна проблема виявлення бандажів колісних пар вагонів, забруднених мазутом, пилом із борошномельних комбінатів, розчинами солей та інших матеріалів, що знижують коефіцієнт тертя й гальмівний ефект при застосуванні сповільнювачів. Поки небезпечне забруднення бандажів здатний виявляти оглядач вагонів у парку прибуття. На жаль, «людський фактор» не може гарантувати повну безпеку. Проте, як нам розповів станційний диспетчер Дмитро КУТРОВСЬКИЙ, складач поїздів шостого розряду Олександр ПАНЮТА не лише із власними посадовими обов’язками справляється. Колишньому маневровому диспетчеру є діло і до справності рухомого складу, і до технологічного процесу на гірці.

    - Немає поки що засобів автоматичного розчіплювання вагонів на вищій точці гірки. Тільки з їхньою появою ми зможемо вважати наші системи сортувальних процесів повністю автоматизованими, - вважає оператор виносного поста парної гірки Роман ТРОФІМОВ. - Поки цю функцію реалізовує людина, яка працює у безпрецедентно небезпечній зоні, - вказав на впевнені рухи складача поїздів Олександра Панюти. - Його роботі також допомагають посипані піском технологічні доріжки. Тут ожеледиця не царюватиме.

    Як вивести працівників, зокрема регулювальників швидкості руху, з небезпечної зони? Російські транспортні вчені на даний час створюють енергонезалежний гідравлічний вагонний сповільнювач, що використовуватиме кінетичну енергію відчеплення, при скачуванні рухомого складу з гірки, повідомила російська газета «Гудок». Його також, як і інші російські та українські транспортні видання, читають на ст. Дарниця. І мріють про прогресивні зміни у галузі. Коли зарплата підвищуватиметься, а умови праці покращуватимуться.

    Чергова по станції Дарниця, яка працює на залізниці понад 27 років, Тетяна ТИЛИГУЗ - жінка небагатослівна. Віриться, що їй часу на розмови із кореспондентами не вистачає.

    - Вантаж іде, - так лаконічно завершує коротку розмову з нами Тетяна Андріївна.

    Зізнаюся, бажав у цьому матеріалі розповісти про основні показники роботи станції-трудівниці. Ні, не «голу статистику» просили ми надати у керівництва підрозділу столичної магістралі. Адже цікавились тим, чи існують, так звані, кутові потоки й повторне сортування вагонів, які істотно знижують пропускну спроможність станції. Однак, на жаль, керівництво станції не змогло зустрітися із кореспондентами «Рабочего слова». Очевидно, через об’єктивні обставини. Отже, до нових зустрічей, станціє-трудівнице!

    Іван СОТНИКОВ, Фото Віталія НОСАЧА

    Надія МАЦІЄВСЬКА

    Неподобство

    Розміркували з кумом,

    Чому таке сталось?

    Було, з пляшки вся горілка

    Добре виливалась.

    Було трошечки нахилиш,

    Ручеєчком льється,

    А тепер із пляшки вилить

    З трудом достається.

    Зараз в чарку довго льється

    Краплями, як ліки.

    Зруйнували наше свято

    Мабуть, вже навіки.

    Підійшов онук і каже:

    - Годі мудрувати,

    Зроблено оце для того,

    Щоб менше хиляти.

    Час для роздуму дається,

    Поки в чарку ллється.

    Хтось життя своє руйнує,

    Може схаменеться!

    «Св’язь» тепер така»

    Біля хати сидить дід

    І смалить цигарку,

    За воротами узрів

    Сусідку Одарку.

    Вона ходить і сама

    З кимось розмовляє,

    Дід пильніше придививсь -

    Нікого немає.

    Дід до тину підійшов

    Глянув на сусідку,

    В вусі баби він узрів

    Довгу чорну нитку.

    Зупинилась стара,

    Глянула на діда:

    - Звістка до мене прийшла

    Син до мене їде.

    Запитав дід: «Ти сама

    З собой говорила.

    В вуха нитку протягла

    Мабуть, вже здуріла?»

    «Якби ти не був дурний,

    Придивлявся пильно.

    В вухах св'язь тепер така -

    Телефон мобільний».


    Прозвітували... танцем і піснею

    У березні учасники художньої самодіяльності Будинку науки і техніки Конотопської дирекції залізничних перевезень звітували про свою роботу. За традицією відкрив звітний концерт духовий оркестр (керівник Ігор ДЯЧЕНКО). В його виконанні прозвучали марш «Гренадер» та вальс Андрія Петрова з кінофільму «Бережись автомобіля». Це - нові твори в репертуарі музикантів.

    Як і завжди, у програмі концерту були номери від ансамблю «Веснянка» (керівник Наталія ШИРІНА). Юні танцюристи підготували композиції «На лісовій галявині», «Чарльстон», «Ой під вишнею», «Будеш мій», «Веселі ковбої». Остання, у виконанні старшої групи, містить елементи акробатики, що глядачам, безперечно, сподобалося. Також аудиторія тепло вітала найменших учасників огляду - вокальний ансамбль «Соняшник» (керівник Тетяна КАЛИТА) - пісні «Веселі жабенята» та «Матрьошечки» - на ура!

    Що ще було у звітному концерті? У фіналі виступив ансамбль «Ад лібітум» (керівник Руслан МУШТАЄВ) з піснями за авторством незабутнього Івасюка «Червона рута», «Водограй» та «Я піду в далекі гори». Тільки вже не акапела, а з музичним супроводом. Судячи з реакції залу, акапельний спів ансамблю вдавався більше. Також у звітному концерті взяли участь Лана та Зоя ЛОГВИНЕНКО, Валерій КЛИМЕНКО, Віолета АВДІЄНКО, Галина ПЕТРОВА й Олександра ГРУЗДЕВА.

    Микола ПАЦАК

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05