РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 14 (5 квітня 2013)
  • Випуск №14 5 квітня 2013
    Зміст
    1. Жмеринському «кораблю» дано добро на вихід у вільне плавання (Никифор ЛИСИЦЯ)
    2. Професійний гарт Віталія Таргонського (Оксана КЛИМЧУК)
    3. Оголошення
    4. Приклад фахової відповідальності (Віктор ЗАДВОРНОВ)
    5. Професія стюарда - одна із наймолодших в Україні (Тетяна ШЕМЧУК)
    6. Голова Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів Сергій ОРЄХОВ: «Відстоюйте свої права» ( Валентина КОЛЯДА)
    7. Пансионат «Лучистый». С заботой о ветеранах
    8. К 85-летию создания футбольного клуба «Динамо» (Киев): Легендарные капитаны. Первый кубковый тріумф
    9. У чиїх руках кубок? (Никифор ЛИСИЦЯ)
    10. Чи варто розправлятися із горе-кухаркою «без суду»? (Іван СОТНИКОВ)

    Жмеринському «кораблю» дано добро на вихід у вільне плавання

    За свою більш ніж столітню історію залізничний вокзал у Жмеринці пам'ятає чимало цікавих подій. Але й 26 березня 2013 р. буде вписано великими літерами в його часопис. Адже саме цього дня відбулось урочисте відкриття місцевого вокзалу після проведення капітальних реставраційних робіт, які тривали понад два роки. За цей час пам'ятка архітектури, якою є вокзал ст. Жмеринка, набула первинного вигляду. Саме такою була споруда уже далекого 1904 р., коли за задумом видатного інженера-архітектора Зиновія ЖУРАВСЬКОГО її було зведено на подільській землі. На цьому наголосив начальник Південно-Західної залізниці Олексій Мефодійович КРИВОПІШИН на урочистому мітингу, який відбувся у Жмеринці з нагоди відкриття оновленого вокзалу.


    Керівник столичної магістралі також зазначив, що залізничні будівельники, а саме вони виконали найбільший обсяг робіт, зробили прекрасний подарунок для жмеринчан та й мешканців Вінницької області.

    Розпочали вони тут ремонтні та реставраційні роботи навесні 2011 р., одразу ж після відвідин Жмеринки тогочасним Віце-прем’єр-міністром, міністром інфраструктури України Борисом КОЛЕСНІКОВИМ. Адже саме тоді й було прийнято рішення про відновлення вокзальної споруди, яка є пам’яткою архітектури. За роботу взялись Жмеринський будівельно-монтажний поїзд, Жмеринське та Корoстенське будівельно-монтажні експлуатаційні управління, а також деякі інші структурні підрозділи. А головним координатором робіт був начальник галузевої служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Анатолій НАНОВСЬКИЙ, який об’єднав усіх будівельників та реставраторів. Залізничні зодчі доклали чималих зусиль, аби красень-вокзал набув сучасного вигляду і милував око усіх, хто подорожує залізницею через Жмеринку.

    Найкращих будівельників, які успішно працювали над відновленням споруди, було заохочено відповідно до наказу начальника залізниці. І Олексій Мефодійович вручив їм відзнаки під час урочистого мітингу.

    У своєму виступі О.М. Кривопішин наголосив, що у Жмеринці відбувається дійсно знакова подія. Адже зазнала оновлення не просто пам’ятка архітектури, а один із найкращих залізничних вокзалів в Європі.

    І це сталось завдяки цілеспрямованим зусиллям начальника Південно-Західної залізниці Олексія Мефодійовича Кривопішина та за підтримки керівництва Укрзалізниці та Міністерства інфраструктури України. Від імені мешканців Вінниччини губернатор області Іван Михайлович МОВЧАН щиро подякував усім причетним до відновлення вокзалу у Жмеринці та вручив почесні грамоти і грошові премії. Заохочені були залізничники й Вінницькою обласною радою та адміністрацією. Голова Вінницької обласної адміністрації Іван Мовчан вручив почесні грамоти і грошові премії заступнику начальника Жмеринського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Олегу ДУМАНСЬКОМУ, виконавцю робіт Коростенського енергомонтажного поїзда Ігорю СНІГУРУ та начальнику проектного відділу Жмеринського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Валентину ДЗЮБЕНКО.

    Слова вдячності пролунали й з вуст народного депутата України Миколи ДЖИГИ, який також виступив на мітингу. Він зазначив, що оновлений вокзал є своєрідною візитівкою Вінниччини. І вона й надалі слугуватиме усім, хто користується залізницею.

    Начальник Південно-Західної залізниці О.М. Кривопішин перед завершенням урочистого мітингу вручив символічний ключ виконуючому обов’язки начальника вокзалу ст. Жмеринка Віктору ГАРМАТЮКУ. Після цього почесні гості та й усі присутні здійснили оглядини оновленого залізничного вокзалу. У круглій залі відбулась прес-конференція, під час якої начальник столичної залізниці відповів на запитання представників засобів масової інформації. Зокрема він зазначив, що на виконання реставраційних робіт було витрачено 70 млн. грн. Цього вистачило, щоб відновити головні приміщення споруди, які необхідні для пасажирів та працівників вокзалу. А окремі із них, зокрема приміщення колишнього ресторану, законсервовані. Для їх відновлення є надія залучити кошти інвесторів. Планується також у будівлі вокзалу створити музей, який буде цікавим як вітчизняним, так і зарубіжним туристам.

    Однак це уже - у перспективі, а на сьогодні жмеринському «кораблю» дано добро на вихід у вільне плавання. Оновлений вокзал зажив новим повноцінним життям.


    Никифор ЛИСИЦЯ

    Професійний гарт Віталія Таргонського

    З долями багатьох людей знайомить наша газета своїх читачів. У кожного з героїв публікацій вони різні. Та, мабуть, об’єднуючою є спільна риса - усі вони досягли громадського визнання. Що ж потрібно, аби досягти успіху у своїй діяльності, які чинники цьому сприяють?


    Приміром, за опитуванням одного рекрутингового агентства, 22% наших співгромадян дотримується думки, що на успіх у кар’єрі впливає везіння. Однак 70% опитаних все-таки вважають, що досягти успіху у трудовій діяльності можна, якщо довго і наполегливо працювати, розраховувати тільки на свої сили і, незважаючи на труднощі, йти до поставленої мети. Дійсно, будь-яке випадкове везіння коли-небудь закінчується, а вміння працювати залишається. Саме про вміння працювати, про наполегливість ведемо мову з першим заступником начальника Коростенської дирекції залізничних перевезень Віталієм ТАРГОНСЬКИМ. Минув рік, як сорокарічний залізничник, котрий вже пройшов чимало сходинок на шляху професійного загартування, працює на цій посаді.

    Віталій Анатолійович розповідає, що почав свою трудову діяльність у 1989 р. електромонтером СЦБ Коростенської дистанції сигналізації та зв’язку на Овруцькому напрямку. Власне, Овруччина - батьківщина мого співрозмовника. Народився він в Ігнатполі. Коли запитала, чому ж все-таки залізничну професію обрав, Віталій Анатолійович послався на свою залізничну генетику: дідусь працював ревізором, батько - машиністом. Тож і йому ходити манівцями у пошуках трудового шляху не довелося. Попрацювавши електромонтером, згодом став студентом Харківської державної академії залізничного транспорту. П’ять років навчання збагатили студента необхідними теоретичними знаннями. А практику здобував на станції Коростень. Учень чергового по станції, потім - черговий. Здібності залізничника не лишились непоміченими. Згодом працював ревізором руху відділу перевезень, заступником начальника відділу перевезень. А в 2006-му став начальником ст. Коростень - важливої вузлової станції, де рух поїздів, роботи з розформування і формування поїздів тривають цілодобово. У цьому потужному підрозділі працює понад 300 чоловік. Знаю, що за ті чотири роки, коли В. Таргонський очолював станцію, її колектив двічі ставав переможцем галузевих змагань. Звісно, про успішний досвід коростенців і наша газета писала («Рабочее слово» №27 за 2009 р. «Праця отримує визнання»). Віталій Анатолійович каже, що робота начальником ст. Коростень була для нього доброю школою.

    Втім бажання і вміння вчитися, притаманні йому з юних літ, з роками не зникли. Закінчивши загальноосвітню школу із золотою медаллю, вуз - із «червоним» дипломом, і в роботі намагається досягати високих результатів. І, звісно, вчився і вчиться на досвіді інших. Запитую, чиї настанови найбільше запам’яталися. Віталій Анатолійович говорить про свого «вчителя», який допомагав йому стати черговим по станції, Анатолія Ясинецького. А на даному етапі діяльності справжнім джерелом професійних знань та вмінь, прикладом у сфері ефективного керівництва і вміння працювати з людьми є начальник дирекції Василь ЯРЕМЕНКО.

    Запитую й у Василя Васильовича, чим керувалися передусім, призначаючи Таргонського на посаду першого заступника.

    - Грамотний фахівець, добре знає науку із залізничних перевезень, вміє оперативно приймати правильні рішення. Це доводить не на словах, а в повсякденній роботі. Та й залізничну справу опановував на рядових посадах. Непоганим господарником показав себе на ст. Коростень. Як керівник - вимогливий. І до інших, і до себе. До порад прислухається, що теж немаловажно… - чітко й влучно охарактеризував першого заступника «аксакал» залізничної справи. Без зайвої лірики.

    Хоча днями, чекаючи в приймальній візиту до першого заступника, на ліричні нотки надихнули його відвідувачі. Діти-підлітки чекали на маму, яка була на діловому прийомі у Віталія Анатолійовича. Жінка вийшла з кабінету з посмішкою. До її проблем не лишились байдужими. Довідалась, що це багатодітна родина з Омелянівки.

    Отож скільки б актуальних виробничих проблем не існувало, люди - передусім. Це аксіома і для журналістів, і для керівників.


    Фото автора

    Оксана КЛИМЧУК

    Оголошення

    ПРАЦІВНИКИ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ З МОМЕНТУ ПРИЙНЯТТЯ ЇХ НА РОБОТУ користуються правом отримання приміського квитка форми 4 від місця проживання до місця роботи на відстань до 200 кілометрів. Вартість квитка ділиться на відповідну кількість місяців дії цього квитка і оподатковується помісячно згідно із чинним законодавством.


    Приклад фахової відповідальності

    Зустрічі із залізничниками, чи то за службовим відрядженням, чи під час прес-конференції із керівниками галузі - то завжди ковток свіжого повітря в буденному житті журналістів. Можливість зробити цей ковток випадає нерідко, оскільки як головний редактор намагаюсь не затримуватись у службовому кабінеті.


    Цінна порада, доречна консультація щодо налагодження виробничого процесу - це професійний почерк почесного залізничника, начальника Козятинського вагонного депо Віктора БІЛАНА (перший ліворуч). Так вважає начальник ПТО ст. Козятин-І Олег ПЕЧЕВИСТИЙ, а також старший оглядач-ремонтник вагонів Павло МАТВІЙЧУК, оглядач-ремонтник Анатолій КУМАНЕЦЬКИЙ

    Чергове відрядження до станції Козятин. Цього разу мав на меті ознайомитись із роботою пункту технічного огляду вагонів. Справжній стан речей - ось мета моєї розмови із досвідченими фахівцям вагонної справи - начальником вагонного депо ст. Козятин Віктором БІЛАНОМ (В.Б.) та начальником ПТО Олегом ПЕЧЕВИСТИМ (О.П.). У невимушеній атмосфері нашої бесіди намагаюся зрозуміти, як працює справді «маленьке» підприємство - найбільше ПТО на столичній залізниці (під орудою О. Печевистого - 214 робітників). Ось що із цього вийшло.

    - Вікторе Васильовичу, Олеже Борисовичу, питання якості вагонного литва протягом останнього часу перебуває на порядку денному під час виробничих нарад у багатьох підрозділах залізничної галузі. Проблема загострюється, випадки із зламами бокових рам візків стають все частішими. Яку попереджувальну роботу проводите Ви у депо?

    - В.Б. - По-перше, технічні навчання, які проводяться згідно із службовим графіком у нашому добре оснащеному техкласі із стендами, тренажерами, відеоматеріалами та технічною літературою, роблять добру справу. По-друге, саме литим деталям вагонів приділяємо велику увагу не лише на заняттях. Кожний інструктаж для оглядачів-ремонтників вагонів начальник ПТО, змінний майстер розпочинають із нагадування методики виявлення подібних дефектів.

    - О.П. - Бокові рами, надресорні балки, колісні пари - так звані об’єкти, що потребують підвищеної уваги. Якщо на вагоні бачимо цифру 22 - фірмовий номер Алтайського вагонобудівного заводу (Російська Федерація), то огляд стає ще більш прискіпливішим. Багато «сюрпризів» зустрічається саме в деталях, що виготовлені на цьому підприємстві. Знання фізики та конст-рукцій вагона допомагає передбачити можливість виникнення тріщин у литих деталях, через те, що присутність на колесі вищерблених ділянок та нерівномірного прокату призводить до додаткової вібрації та галопування вагона. Як помітити «пропелерність» бокової рами, щільне притискання букси до поверхні боковини, злом або просадку пружин? І про це веду мову з підлеглими під час технічних навчань.

    - Поставити діагноз поїзду, окремому вагону мають залізничні «лікарі» - оглядачі-ремонтники вантажного складу. Щоб визначити несправності, особливо приховані, потрібні і велика увага, і спостережливість. Про що ще має пам’ятати оглядач-ремонтник?

    - В.Б. - Дуже важливо вміти розгледіти незначні прикмети, які сигналізують про потайні несправності вузла вагона. У випадку виникнення сумнівів оглядач завжди викличе до себе керівника ПТО. Саме він як фахівець вирішить, як діяти у конкретному випадку. В індивідуальній скарбниці начальника ПТО завжди знайдуться і досвід особистої трудової діяльності, і основи технології виробництва та ремонту. Повторюсь, за посадовими обов’язками згідно із відповідною інструкцією, керівника ПТО можна порівняти із начальником великого підприємства із різноманітними видами діяльності. Це і гарантування безпеки руху поїздів, і організація виробничого планування роботи на пункті технічного огляду, і забезпечення ритмічного технічного обслуговування поїздів. Крім того, начальник ПТО має запобігати, бува, й усувати порушення у ході виробничого процесу, а також він має опікуватися організацією роботи технічних засобів та пристроїв, забезпечувати охорону праці та трудову дисципліну.

    - Олеже Борисовичу, у цьому році виповнюється десятиліття, як Ви обіймаєте посаду начальника ПТО. А до того певний час пропрацювали оглядачем-ремонтником. Що можете корисного розповісти із власної практики?

    - Знання конструкції і фізики руху вагона допомагає передбачити можливість виникнення тріщин. Приміром, якщо відстань від шкворневої балки до верхньої поверхні бокової рами менша за 30 міліметрів, то при входженні вагона у криві дільниці колії виникають удари кузова у боковину. Перевантаження вагонів також призводить до підвищеного навантаження на бокові рами. А ознакою перевантаження є граничне стискання пружин ресорного комплекту. Дефекти поверхні кочення колісних пар та кріплення вузла підвішування гальмівного башмака також призводять до утворення вищерблення металу та до нерівномірного прокату. Навіть якщо вони мають менші за допустимі розміри, що вважаються браком, все одно це, врешті-решт, призведе до додаткової вібрації вагона. І як результат - до виникнення тріщини.

    До розмови приєднується Віктор Білан.

    - Аналіз доводить, що підступні тріщини з’являються, як правило, у найважкодоступних місцях, які очима важко розгледіти. Найбільш часто вони виникають у зонах зовнішнього та внутрішнього кута буксового проріза надресорної балки. У так званому радіусі R-55. А ще тріщини «чатують» над буксовим прорізом у зонах нижнього та верхнього ресорного проріза, у зоні технологічного вікна, у нахиленому поясі, у кронштейнах для кріплення гальмових башмаків.

    Цінність фаху моїх колег - оглядачів-ремонтників рухомого складу - у тому, що вони вміють розпізнавати дефекти. Добре освітлення і добрі умови для праці - запорука успішної роботи. Для цього нещодавно придбано потужні акумуляторні ліхтарі, щоб у нічні зміни колегам добре працювалося.

    Цей матеріал має, як кажуть, технологічний наголос. Якщо комусь із вагонних справ майстрів він стане добрим порадником, буду лише радий. Режим реального часу допомагає бачити життя без купюр і цензури. У цьому ми переконалися, коли ознайомились із роботою пункту технічного огляду рухомого складу на ст. Козятин-І.


    Фото Віталія НОСАЧА

    Віктор ЗАДВОРНОВ

    Професія стюарда - одна із наймолодших в Україні

    «Шановне «Рабочее слово»! Мені незабаром 17 років. Закінчую 11-й клас. Зацікавилась професією стюарда. Чи складно стати професіоналом?!»

    Л. СЛОНИМСЬКА,

    м. Боярка, Київська область

    Поява перших поїздів на залізницях України, які розвивають швидкість до 160 км/год, - це великий крок уперед у покращенні якості перевезення пасажирів, наданні сервісних послуг та зменшенні часу подорожі.


    Ось такі вони стюарди

    Для організації роботи з обслуговування пасажирів у швидкісних електропоїздах Інтерсіті+ та Інтерсіті було запроваджено професію стюарда швидкісних електропоїздів, яка сьогодні є однією із наймолодших в Україні.

    В ЧОМУ Ж ПЕРЕВАГИ ЦІЄЇ ПРОФЕСІЇ? Із цим питанням звернулися в Державне підприємство «Українська залізнична швидкісна компанія» (УЗШК). І ось що цікавого дізналися.

    Середній вік набраних працівників - майже 25 років. Але разом з тим, незважаючи на віковий фактор, вимоги до поїзних бригад стюардів пред’являються особливі, бо це новий крок до більш високого рівня сервісного обслуговування.

    Є і обов’язкові вимоги до професії стюард, старший стюард швидкісного електропоїзда. А саме: вік не молодше 18 р., повна загальна освіта та професійна освіта галузевих учбових закладів за професією провідник пасажирських вагонів. Додатково всі працівники пройшли підвищення кваліфікації у Центрі професійного розвитку персоналу з вивчення та здобуття практичних навичок по обслуговуванню прискорених двосистемних електропоїздів HRCS2H виробництва «Hyundai Rotem» на курсах цільового призначення. Саме тоді курсанти вивчили будову та експлуатацію пасажирських вагонів «Hyundai», організацію пасажирських перевезень, вивчали іноземну мову тощо.

    СТЮАРД - ЦЕ ПРОВІДНИК НОВОГО ЗРАЗКА. І перелік обов’язків у нього доволі широкий. Це зустріч та супровід пасажирів на їхні місця, надання допомоги під час посадки/висадки та на шляху прямування електропоїзда. Крім цього, стюард слідкує за порядком, забезпечує безпеку проїзду пасажирів на усьому шляху прямування поїзда, здійснює оголошення по системі радіозв’язку щодо готовності швидкісного поїзда до відправлення, згідно з напрямком курсування, час прибуття до пункту призначення тощо. Також кожен стюард володіє навиками з використання та застосування мобільного терміналу контролю документів (МТКД) - це для здійснення контролю під час посадки пасажирів, які оформили електронні проїзні документи через електронні канали обслуговування.

    При цьому володіють основами врегулювання різного роду непорозумінь (з боку пасажирів) чи інцидентів, приймають заходи щодо усунення недоліків в обслуговуванні пасажирів, незалежно від того, з яких обставин чи по чиїй вині вони виникли. Головне - зберігати доброзичливість, терпіння, спокій та впевненість.

    З метою удосконалення роботи та покращення рівня сервісного обслуговування, провівши моніторинг успішних практик європейських компаній по експлуатації швидкісних поїздів, ДП «Українська залізнична швидкісна компанія» прийшла до висновку, що для створення сервіс- та клієнт-орієнтовної компанії, філософія якої буде базуватись на задоволенні потреб і очікувань пасажирів, потрібне залучення кваліфікованої з міжнародним ім’ям компанії по створенню бізнес-стратегії. Таку компанію знайдено.

    Основна мета співпраці з консалтинговою компанією - створення та впровадження стратегії розвитку бізнесу й постійне вдосконалення якості надання послуг при перевезенні.

    Дев’ять вагонів швидкісних електропоїздів Інтерсіті+ та шість вагонів Інтерсіті обслуговують бригади стюардів у кількості трьох працівників, які повністю задовольняють потреби пасажирів, як під час посадки/висадки пасажирів, так і на шляху прямування.

    Усі нагальні питання, які виникають у пасажирів на шляху прямування, вирішуються стюардом, який обслуговує вагон, чи під час його обходу, чи під час повторної перевірки проїзних документів (періодичність - кожних 30 хв.), або старшим стюардом, який щогодини здійснює обхід усього поїзда.

    На сьогодні спостерігається тенденція збільшення пасажиропотоку денних швидкісних поїздів Інтерсіті+, які забезпечують перевезення пасажирів з належним рівнем сервісу та комфорту. Час подорожі денними поїздами значно менший, ніж «класичними» нічними, але питання зменшення кількості членів поїзної бригади залежить не від показника населеності, а - від кількості вагонів у складі електропоїздів. Так, наприклад у напрямку Київ - Львів протягом тривалого часу у складі поїзда курсувало шість вагонів, тому обслуговування здійснювалося двома працівниками - стюардом та старшим стюардом.

    Порядок дій у різного роду екстремальних ситуаціях залежить від конкретних обставин. Тим не менше, потрібно дотримуватися певного порядку, а саме: негайно надати по системі радіозв’язку відповідну інформацію локомотивній бригаді швидкісного поїзда, організувати евакуацію пасажирів у сусідні вагони або їх висадку (за винятком місць, які не дають змоги організувати евакуацію пасажирів або заважають організації гасіння пожежі), у разі потреби надати пасажирам першу медичну допомогу. На стюардів покладено і вчасний зв’язок із локомотивною бригадою.

    СЕРЕД КОМАНДИ СТЮАРДІВ НЕМАЄ ВИПАДКОВИХ ЛЮДЕЙ. Кожний стюард - це професіонал своєї справи, який постійно прагне до високих показників у своїй діяльності. ДП «Українська залізнична швидкісна компанія» пишається своєю командою професіоналів і, на думку керівництва, ефективна робота стюардів заслуговує на повагу та на приклад для наслідування.

    - Ми поважаємо та підтримуємо талановитих працівників і тим самим будуємо сильну та професійну компанію, - зазначила начальник відділу обслуговування пасажирів у поїздах ДП «УЗШК» Оксана ДУБРОВІНА. - Під нашим контролем поїзні бригади стюардів працюють у команді, де заохочуються ідеї, ціняться таланти та враховуються різні точки зору. Ось деякі із наших найкращих бригад: старший стюард Л. ОЛІЙНИК, стюарди Г. ЧИЖИНСЬКА, О. АНТОНЮК; старший стюард О. ПОНОМАРЕНКО, стюарди В. ЗЕЙРУК, А. БЕРЕЗЮК; старший стюард Ю. ВАЛОВСЬКА, стюарди І. ФЕДОРЕНКО, В. КОСТЕНКО; старший стюард - А. ЯНЧЕВСЬКА, стюарди І. СМИРНО, В. КУБА.

    До речі. 21 березня ДП «УЗШК» та компанія Hyundai Corporation на центральному залізничному вокзалі м. Києва провели церемонію зустрічі і нагородження мільйонного пасажира швидкісних електропоїздів категорії Інтерсіті+.

    Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ

    Тетяна ШЕМЧУК

    Голова Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів Сергій ОРЄХОВ: «Відстоюйте свої права»

    Майже кожна доросла людина у своєму житті стикалась з обманом. Кожен був у ситуації, коли себе інакше, як «лопухом», не назвеш. Та вдвічі прикріше, коли опиняєшся у неприємній ситуації, що в народі зветься «лохотрон», та й свої зароблені гроші на це витрачаєш. Ситуація зрозуміла. Мовою юристів: порушення прав споживачів, мовою споживачів - не перекладається. Сьогодні ситуація змінилася.

    Як зазначив у розмові з «Рабочим словом» голова Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів Сергій ОРЄХОВ, нині споживач знає, що робити, коли його права порушено. Також завдяки і журналістським старанням обізнаність споживачів щодо власних прав зростає. Більшість з нас вже не несе неякісний товар на смітник, а прагне добитися справедливості. Знає, як, де і хто допоможе захистити його права та інтерес.

    - Сергію Миколайовичу, на що найчастіше скаржаться українські споживачі?

    - За минулий рік Держспоживінспекцією України було розглянуто 29 тисяч офіційних звернень від громадян. Найбільший відсоток становлять ті, кого не влаштовує якість наданих послуг - 47%, у тому числі послуги ЖКГ - 13,5 %, якість продовольчих товарів - 9%, непродовольчих - 37%, торгівля на відстані (через інтернет-мережу) - 4%.

    - А як справи з відповідальністю виробника?

    - Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Виробники знають, що ми взяли під контроль якість продукції і будемо послідовно й безкомпромісно виносити рішення про притягнення порушників до відповідальності. За минулий рік нами перевірено товарів на суму понад 270 млн. грн., з яких забраковано та знято з реалізації на суму майже 93 млн. грн. (34%). Основний вид порушень - відсутність інформації про походження товару, його якісні характеристики.

    За результатами перевірок до адміністративної відповідальності притягнуто понад 16 тис. осіб, адміністративно-господарських санкцій застосовано на суму 239 млн. гривень. Видано більше 6 тисяч приписів про припинення порушень прав споживачів. Для відповідного реагування понад 1800 матеріалів направлено правоохоронним та іншим державним органам.

    - Статистика - річ красномовна. Але попри все, як вдається припиняти потік, як кажуть, контрафактної продукції?

    - Із серпня минулого року ми розпочали здійснення державного ринкового нагляду. Планами перевірок було охоплено продукцію дитячого асортименту, миючі засоби, нафтопродукти, побутову техніку. 72% від загальної кількості перевірок становлять порушення вимог нормативно-правових актів та нормативних документів. А саме: основні недоліки, виявлені в ході перевірок характеристик продукції: відсутність національного знака відповідності на продукцію; відсутність декларації про відповідність; відсутність іншої передбаченої чинним законодавством інформації, яка повинна доноситися до споживача; невідповідність фізико-хімічних властивостей продукції вимогам нормативних документів.

    За результатами проведених перевірок до 470 суб’єктів господарювання застосовані штрафні санкції на суму 2,4 млн. грн, з яких сплачено до державного бюджету 1,2 млн. гривень.

    - Сергію Миколайовичу, зрозуміло, що активний громадський контроль за додержанням законодавства з питань захисту прав споживачів лише на користь справі…

    - Так. Найбільшого позитивного ефекту можна досягти лише, якщо привернути увагу як владних структур, так і широкої громадськості до важливих і актуальних питань у сфері захисту прав споживачів. Нещодавно ми підписали Меморандум про співпрацю між Федерацією профспілок України (далі - ФПУ) і Держспоживінспекцією. Це дає нам додаткову можливість налагодити взаємний обмін інформацією щодо практики вирішення конфліктних ситуацій між виробником товару і споживачем. Ми є прихильниками спільного проведення заходів з питань роз’яснення та вдосконалення законодавства про захист прав споживачів. А саме: навчальних семінарів, круглих столів, фахових дискусій, а також співпраці управлінь Держспоживінспекції України з членськими організаціями ФПУ на регіональному та місцевому рівнях.

    - У грудні минулого року Законом заборонено куріння в громадських місцях, зокрема ресторанах і барах. Як він виконується?

    - Сьогодні ми ведемо послідовну роботу з метою припинення порушень і одночасно розробляємо підзаконні акти, які дозволять її суттєво активізувати. Саме таким чином ми захистимо населення України і, насамперед, наших дітей від шкідливого впливу тютюнового диму.

    Відповідно до Закону України «Про заходи щодо запобігання та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» з 16 грудня 2012 р. забороняється куріння тютюнових виробів, електронних сигарет і кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства. За порушення зазначеної вимоги передбачено застосування фінансових санкцій до суб’єктів господарювання центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфері державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів. При розміщенні попільничок або під час куріння в приміщеннях закладів ресторанного господарства сума штрафу становить 1-10 тис. гривень. Планом діяльності Управління захисту прав споживачів та реклами Держспоживінспекції України і територіальних інспекцій у першому кварталі 2013 р. передбачено обов’язкове проведення тематичних перевірок дотримання суб’єктами господарювання вимог даного Закону.

    - Дякую за розмову. Ваші побажання споживачам…

    - Не будьте байдужими. Гарантоване право на якісну, безпечну продукцію, товари та послуги - це не тільки здоров’я нації, а й крок до інтеграції у світовий споживчий простір. Відстоюйте свої права. І разом ми зробимо наше життя якісним.

    Спілкувалась -

    Валентина КОЛЯДА

    Пансионат «Лучистый». С заботой о ветеранах

    Для ветеранов дороги - пенсионеров-железнодорожников в этом году организуются два весенних заезда по 258 человек длительностью по 15 дней каждый:

    1 заезд - с 18 апреля по 2 мая;

    2 заезд - с 4 мая по 18 мая.

    Заезды для ветеранов обеспечены санаторно-курортным лечением с оздоровительными процедурами, которые будут предоставляться в санатории «Северный». В перечень процедур входят: купание в бассейне с минеральной водой, физиотерапия, услуги по массажу, минеральные ванны, грязевые аппликации, лечебная физкультура, ирригация десен минеральной водой, талассотерапия, фототерапия. Все процедуры будут назначаться врачом, индивидуально каждому, в зависимости от состояния здоровья пациента.

    В пансионате будут организованы вечера и концертные программы - интересные для данной категории отдыхающих, демонстрация кинофильмов, экскурсии. Столовая пансионата обеспечит отдыхающих высококачественным витаминизированным диетическим питанием и порадует разнообразием различных национальных блюд. Пенсионеры смогут не только поправить свое здоровье, но и отдохнуть морально и физически, чему будет способствовать целебный морской воздух и великолепная парковая зона пансионата.


    По информации, поступившей от руководства пансионата «Лучистый» (г. Евпатория).


    К 85-летию создания футбольного клуба «Динамо» (Киев): Легендарные капитаны. Первый кубковый тріумф

    (Продолжение. Начало в №48 за 2012 г.; №1 - 2, 3 - 8, 12, 13 за 2013 г.)

    ВИКТОР ТЕРЕНТЬЕВ - ТОЛКОВЫЙ АССИСТЕНТ

    Потому и принял приглашение «Динамо Киев» в 1954 г., и сразу: «с корабля - на бал»! «Бал» динамовцы сами себе сделали, впервые завоевав в том сезоне Кубок СССР. Мало того, что именно Терентьев был единственный футболист киевского «Динамо», который, как мы уже знаем, завоевывал Кубок не впервые, именно он открыл счет в финальном матче против ереванского «Спартака», замкнув голевую передачу Михаила Комана. Сам Михаил Михайлович забил второй - решивший судьбу Кубка - мяч.

    Вот как описывается этот эпизод в газете «Советский спорт» от 21 октября 1954 г.: «Последовал прорыв левого крыла, затем точная передача в центр. Туда переместился Терентьев, и мяч от его ноги оказался в сетке ворот».

    В следующем сезоне Виктора Терентьева избрали капитаном «Динамо». И было за что. Этот элегантный, техничный игрок, с сильным завершающим ударом, великолепно владел искусством короткого и длинного паса. «Профессор». Спокойный, интеллигентный, высокой культуры человек, умнейший парень, - какие еще вопросы?

    Всего же в составе киевских динамовцев нападающий провёл четыре сезона.

    В 1956 г., в составе команды от Украины, принимал участие в Спартакиаде народов СССР, где стал бронзовым призёром.

    Завершил Виктор Терентьев игровую карьеру в запорожском «Металлурге».

    После активных выступлений на футбольных полях, Виктор Васильевич вернулся в Киев, где работал в тренерском штабе киевского «Динамо», который возглавлял Вячеслав Соловьёв. В 1961 г. динамовцы впервые в своей истории побеждают в чемпионате страны. За этот успех Виктору Терентьеву, как одному из тренеров команды, было присвоено почётное звание «Заслуженный тренер Украинской ССР».

    После триумфального сезона в команде наступил спад, в следующем чемпионате динамовцы оказались на 5 месте, и вскоре Вячеслав Соловьёв покинул команду. Чемпионат 1963 г. Терентьев начал в должности старшего тренера и начальника команды. Но заметного прогресса в игре Виктору Васильевичу и его помощникам - Михаилу Коману и Юрию Войнову - добиться не удалось.

    Команда играла не ровно, теряя важные очки, к середине сезона занимая 7 место. В июле Спорткомитет УССР принимает решение: до конца сезона назначить старшим тренером Анатолия Зубрицкого.

    Терентьев возвращается в Москву, где с июля 1963 г. работает старшим тренером Федерации футбола РСФСР и входит в состав совета тренеров при Федерации футбола СССР, утверждается этим же советом одним из тренеров олимпийской сборной СССР.

    Но в 1964 г. снова возвращается в киевское «Динамо», теперь уже помощником возглавившего команду Виктора Маслова, с которым проработал почти семь лет. В сентябре 1970 г., после отставки Маслова, В. Терентьев руководил командой до конца сезона. В 1971 г., с приходом в команду Александра Севидова, работал на должности начальника команды.

    В 1973 г. Виктор Васильевич покидает киевское «Динамо», с которым он как помощник старшего тренера пять раз побеждал в чемпионатах СССР, трижды был серебряным призёром, дважды побеждал в Кубке СССР.

    Затем 45-летний тренер возглавил харьковский «Металлист», а позднее скромные динамовские команды Брянска и Кинешмы. Окончательно вернувшись в родную Москву, он долгие годы работает на административных постах Центрального совета «Динамо», в конце 70-х гг. входил в тренерский штаб московского «Динамо», а в конце 80-х гг. тренировал детские и юношеские команды «Динамо» (Москва).

    Конечно, звездные годы и игровой, и, особенно, тренерской карьеры Виктора Васильевича связаны именно с киевским «Динамо», но т.к. его всегда отличала скромность и деликатность, то и имя его не «высвечивается» в первых рядах. Недаром каждого приезжавшего в Киев московского журналиста или тренера Михаил Михайлович Коман всякий раз выспрашивал: «А как там в Москве наш Терентьев?».

    При подготовке статьи использованы материалы сайта «Динамо» (Киев) от Шурика», «Динамо» (футбольный клуб, Киев). Материал из Википедии - свободной энциклопедии, официального сайта ФК «Динамо», Киев (Золотые имена), Энциклопедия футбола, Сборная России по футболу, книга «Футбол Украины» (очерки, страницы истории, статистика), автор И. Заседа, книга «К футбольным вершинам», автор Б. Нартовский, архивные материалы ФК «Динамо» (Киев).


    У чиїх руках кубок?

    Уже стало доброю традицією - на початку весни проводити змагання за право володіти кубком Жмеринської територіальної профспілкової організації. От і нинішнього року проводилась ХІІ Спартакіада за участю команд відокремлених структурних підрозділів нашої залізниці, що функціонують на теренах Жмеринської дирекції.


    Переможниця спартакіади - команда «Локомотив»


    Вручення нагород



    Епізоди змагань

    Особливістю нинішніх змагань стало помітне підвищення спортивного рівня команд. А це тому, що вони створювались не в одному, а на базі двох, чи й декількох підрозділів. Загалом в ХІІ Спартакіаді були задіяні понад 150 спортсменів з 11 залізничних підрозділів. Вони змагались у турнірах з міні-футболу, шахів, настільного теніса, гирьового спорта та волейболу. До суддівства під час змагань були залучені незалежні досвідчені фахівці, що стало запорукою об’єктивного оцінювання результатів. А вони були такими: командний кубок з шахів виборола команда управління дирекції, до складу якої входили спортсмени безпосередньо дирекції та залізничних станцій Вінниці і Жмеринки. Кубки у змаганнях з настільного тенісу та волейболу дістались команді «Авангард», яка складалась із працівників вагонної дільниці (ВЧ-2) і Жмеринської дистанції колії (ПЧ-9). У змаганнях з гирьового спорту та міні-футболу кубки завоювала команда «Локомотив», до складу якої увійшли фахівці локомотивного (ТЧ-4) та вагонного депо (ВЧД-4) Жмеринка. Ця ж команда завоювала й головний трофей - кубок Жмеринської територіальної профспілкової організації. Його та й інші нагороди переможцям вручив голова теркому Юрій АНДРУШКОВ. За результатами змагань в індивідуальному заліку - настільний теніс, шахи, гирьовий спорт - 27 учасників нагороджено грамотами та медалями за призові місця.

    Проведена спартакіада за участю працівників структурних підрозділів залізничного вузла у Жмеринці стала першим етапом дорожньої спартакіади та спартакіади Укрзалізниці. Вона дозволила виявити найкращих спортсменів, які будуть виступати на названих вище спортивних заходах. Слід нагадати, що команда Жмеринської дирекції залізничних перевезень була переможницею ХІV спартакіади Південно-Західної залізниці, яка проходила в травні минулого року у Козятині. Тож є надія, що й наступні змагання для жмеринчан також будуть успішними.


    Никифор ЛИСИЦЯ

    Чи варто розправлятися із горе-кухаркою «без суду»?

    Намагаємося у наших читачів формувати оптимістичні життєві погляди. У матеріалі «Бізнес на колесах, або Скільки існувати торгівлі у приміському транспорті?» (Рабочее слово №11, 2013 р.) автор дещо відійшов від, як зараз кажуть, позитивного контенту. Чому?

    Тому що, як писав, «неодноразово спостерігав таку картину. ...«Коробейників», які пропонують пасажирам все - від голки до предметів особистої гігієни, від півфабрикатів до готової їжі, як кажуть, касири-контролери затято не помічають. Певен, якби кожний із стихійних торговців мав абонементний квиток, то роз’їзний касир мав би перевіряти строк його використання, а також маршрут, за яким дозволено курсувати універсальним продавцям. Але цього не відбувається. Як не відбувається і того, що представники транспортної міліції, які мають патрулювати у приміських електро- та дизель-поїздах, ніколи на моїх очах не перешкоджали торгівлі продуктами харчування зокрема, що не відповідають вимогам безпеки».

    Саме ці погляди на ситуацію викликало певну реакцію у нашої читачки Вікторії Соколової, яка вважає, що кореспондентів хвилюють «лише поверхневі візуальні моменти, як наприклад, що торгуючих провідники-касири не перевіряють на наявність квитка. А навіть в голову нікому не приходить, що провідник-касир має можливість перевірити наявність проїзного документа у торгуючого на станції посадки...». Із власного досвіду знаю, що торгова публіка лише зрідка розпочинає власну торгівлю на початкових станціях. Мова далі йтиме не про регіональні електропоїзди, де у кожному вагоні працює провідник. У Тетерівському, приміром, напрямку торговий люд у звичайних електричках пропонує товар, починаючи із кінцевого вагона з Борщагівки, або із Святошина. Така ж «оказія» і у Фастівському напрямку. Підсаджуються торгівці часто-густо на ст. Київ-Волинський. Де ж тут квиток на кінцевій станції перевіряти, як наголошує В. Соколова? І ось саме в такі моменти і спостерігав автор цих рядків за коробейниками, які під час зустрічі із касирами-контролерами навіть пари з вуст не випускали. Саме так, наголошую, універсальних продавців ніхто не перевіряв.

    І знову цитата з електронного листа від нашої дописувачки. «Тепер про продукти харчування: люди регулярно їздять з роботи - на роботу і дуже добре на смак знають, у кого які пиріжки. Аби хто отруївся неякісним продуктом, то доля цього торгуючого була б визначена однозначно без суду, але «народним методом», - веде далі В. Соколова. Що ж відповісти на цей пасаж? Здогадуюсь, про який «народний метод» веде розмову читачка. Та ще й «без суду». Без зайвих слів скажу, дивно читати таке у наш хоча незбагнений, проте цивілізований час. Нав’язувати середньовічні стереотипи - то не наше завдання.

    І все ж! Автор цих рядків не проти торгівлі як такої у приміських поїздах. Певен, із початком реформування приміського залізничного сектору з’являться ліцензовані кетерінгові (виробництво їжі) компанії, що отримуватимуть офіційні дозволи на торгівлю у вагонах. І в першу чергу за умов оформлення відповідних документів в органах санітарно-епідеміологічного контролю. Ось коли доречними будуть і фірмова форма продавця, і бейджик із його прізвищем та назвою фірми, щоб пасажири знали, до кого їм звертатися на випадок непорозуміння. Ясна річ, цивілізована торгівля - то певні кошти у скарбницю залізниці. Зараз цього не відбувається. Продавці із власними баулами та великими коробками заважають звичайному пасажирові. Запитайте у будь-кого з комерсантів на колесах, чи мають вони санітарну книжку? А супроводжуючі товар документи? А сертифікати на продукцію? До чого я? У наш час проблеми зокрема сухот «сягають масштабів надзвичайної ситуації, що потребує розробки і впровадження ефективних заходів протидії як на рівні систем охорони здоров’я, так і в суспільстві у цілому, підвищення відповідальності кожного громадянина за власне здоров’я», - нагадує міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова (газета «День» №52-53 від 2013 р). Уявімо, В. Соколова, що задовго до появи симптомів інфекційного захворювання із бабусиного баула вам, не доведи, Боже, довелося поласувати тими пиріжками, про які йшла мова вище... Або морозивом, що літньої пори встигає розтанути, а наступного дня нереалізована напередодні партія солодкого товару знов з’являється у замороженому вигляді. Питання: які мікроби живуть тепер у молочній мікрофлорі?

    Торгівці спекулювали на потребах людей в їжі ще за часів СРСР. Звичайна картина - бажаєте з’їсти біляша або випити кави, чаю, пива. Залізниця не завжди могла задовольнити потреби пасажирів. Цю бізнес-нішу заповнили «нелегали». Боротися із коробейниками потрібно! У першу чергу через те, що сумнівної якості «продукт» наражає на зустріч із «невідомими» хворобами саме пасажирів. Анекдоти про пиріжки з кошенятами відомі всім. На жаль, ці історії беруться із реального життя через те, що культура бізнесу на колесах на дуже низькому рівні. І знову згадую В. Соколову з її «народним методом». Ні, вже краще не купляти у бабусі її сумнівної якості люля-кебаб, чим згодом розправлятися із горе кухаркою «без суду».


    Іван СОТНИКОВ

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05