РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 9 (1 березня 2013)
  • Випуск №9 1 березня 2013
    Зміст
    1. Олексій Мефодійович КРИВОПІШИН, начальник Південно-Західної залізниці:
    2. Анатолій Олексійович ФУРСА, голова Дорпрофсожу Південно-Західної залізниці:
    3. ІЗ НАГОРОДОЮ!
    4. ОФІЦІЙНО
    5. УВАГА!
    6. У КУБКА НОВИЙ ВОЛОДАР - ЛОКОМОТИВНИКИ ШЕПЕТІВКИ (Віктор ЗАДВОРНОВ, Анатолій САДОВЕНКО, Фото Віталія НОСАЧА)
    7. Справжній токар. Яким йому бути? (Микола ПАЦАК)
    8. Знаки розрізнення на форменному одязі
    9. ТАКА Ж МАГІСТРАЛЬ, ТІЛЬКИ ПІДЗЕМНА (Валентина КОЛЯДА)
    10. Борис ЯКИМОВИЧ. Авторські нотатки для роману (Валентина КОЛЯДА, Фото Віталія НОСАЧА та з архіву Бориса ЯКИМОВИЧА)
    11. ГАЛУЗЕВА СЛУЖБА комерційної роботи та маркетингу Південно-Західної залізниці ПРОПОНУЄ комплекс транспортно-експедиційних послуг, пов’язаних з організацією вантажних перевезень
    12. СЕРЕД ПРИЗЕРІВ - ЗБІРНА ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ (Ольга СТОРОЖЕНКО, начальник ДФСК «Локомотив»)

    Олексій Мефодійович КРИВОПІШИН, начальник Південно-Західної залізниці:

    «Наше завдання - надалі розвивати прогресивні технології
    у транспортуванні вантажів, нарощувати обсяги перевезень,
    вдосконалювати автоматизацію вантажних перевезень,
    сприяти розвитку транзитного потенціалу нашої держави»

    Звіт адміністрації Державного територіально-галузевого об'єднання
    «Південно-Західна залізниця» про виконання у 2012 р.
    зобов'язань колективного договору залізниці на 2001-2005 рр.,
    пролонгованого на 2006-2015 рр.

    Працюючи в умовах активізації підготовчої стадії реформування галузі, столична магістраль виконує поставлені завдання з перевезення пасажирів, вантажів, дотримується прийнятих на себе та закріплених колективним договором зобов'язань, забезпечуючи при цьому високий рівень безпеки руху

    ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

    За 2012 р. колектив залізниці забезпечив перевезення вантажів, які пред’являються вантажовідправниками, і транзитних вантажів, що слідували через Південно-Західну залізницю, а також забезпечив перевезення пасажирів. Протягом року вантажів було відправлено 36,6 млн. тонн, що більше, ніж у минулому році на 5,3%, загальний вантажообіг в розмірі 47,4 млн. тонн виріс на 3,2%.

    Працюючи у складних умовах проведення модернізації для впровадження швидкісного руху за підсумками фінансово-економічної діяльності, залізниця все ж спрацювала прибутково. Отриманий прибуток від звичайної діяльності до оподаткування в сумі 153,4 млн. грн.

    На виконання програми з підготовки інфраструктури для впровадження прискореного руху пасажирських поїздів до ЄВРО-2012 залізницею виконано збільшені на 41% обсяги ремонтних робіт. Так у колійному господарстві, відповідно до додаткового позапланового завдання та згідно із телеграфним розпорядженням від 04.10.2012 р. №Ц-2/90, обсяги ремонтно-колійних робіт перевиконано на 56%.

    Незважаючи на значне відхилення вантажопотоків із напрямків Південно-Західної залізниці на інші залізниці щодо розділення вантажного і пасажирського руху та виконання позапланових обсягів ремонтних робіт, залізниці вдалося втримати темп зростання витрат на рівні темпу зростання доходів, а також збільшити обсяги перевезень до минулого року на 5%.

    Крім того, впродовж року залізниці вдалося покращити до плану показники використання рухомого складу, підвищено середньодобову продуктивність локомотива на 2%, зросла на 13% середньодобова продуктивність вагона, на 1% скорочено час обігу вагона, також скорочено на 3% час простою вагона під однією вантажною операцією, збільшено на 1% середню вагу поїзда.

    Продуктивність праці по залізниці за 2012 р. становить 1684,7 тис. приведених т-км/чол. На залізниці проведено роботу з приведення експлуатаційного контингенту до обсягів виконуваних робіт, завдяки чому кількість працюючих у сфері перевезень зменшено на 1,7% (на 872 чол.). До аналогічного періоду минулого року за рахунок зростання обсягів робіт та зниження контингенту продуктивність праці підвищено на 5%.

    Платежі до державного бюджету та цільові фонди виконані своєчасно в розмірі 2 259,5 млн. грн., що становить 101% від планового завдання та 99% від минулорічного показника.

    ОПЛАТА ПРАЦІ, РОБОЧИЙ ЧАС І ЧАС ВІДПОЧИНКУ

    Протягом 2012 р. адміністрація дотримувалась пріоритетності направлення коштів на оплату праці порівняно з іншими платежами. Виплата заробітної плати проводилась у терміни, що обумовлені у колективному договорі залізниці. Випадків заборгованості по заробітній платі не було.

    Оплата праці працівникам проводилась відповідно до «Положення про умови оплати праці працівників залізничного транспорту», протягом року часові тарифні ставки та посадови оклади залізничників підвищувались двічі - з 1 травня та з 1 жовтня - по п’ять відсотків щоразу.

    Середньомісячна заробітна плата працівників залізниці у 2012 р. склала 3832,3 грн. Серед залізниць України Південно-Західна залізниця зайняла друге місце за цим показником. Зростання середньомісячної зарплати у 2012 р. у порівнянні з 2011 р. (3311,9 грн.) склало 15,7 відсотків.

    Середньомісячна заробітна плата працівників залізниці у порівнянні зі середньомісячною заробітною платою по Україні (3025 грн.) вище на 807,3 грн. або на 26,7%, у порівнянні зі середньомісячної зарплатою працівників, зайнятих діяльністю наземного транспорту (2968 грн.), вище на 863,3 грн. або на 29%.

    У середньому премія за основні результати роботи по залізниці склала 18,7 відсотків, у 2011 р. цей показник складав 15,7 відсотків.

    Виплату винагороди за підсумками роботи за 2011 р. - 13-та заробітна плата - було здійснено у квітні 2012 р. на суму 61,9 млн. грн.

    Відповідно до зобов’язань колдоговору протягом року проведено виплату доплат та надбавок працівникам, що визначені галузевою угодою та колективним договором, на загальну суму понад 160 млн. грн.

    За вислугу років виплачено понад 295 млн. грн., винагороди з нагоди ювілеїв працівників склали 19,2 млн. грн.

    У 2012 р. підрозділами залізниці допущено 300,9 тис. годин надурочної роботи, що на 8,9 тис. годин більше, ніж у 2011 р. Така робота допущена у локомотивному господарстві (259,4 тис. год.) та господарстві приміських пасажирських перевезень (41,5 тис. год.). Оплата за години надурочної роботи проводились у подвійному розмірі, сума склала 10701 тис. грн.

    Протягом року окремі працівники залізниці для виконання невідкладних, наперед непередбачених робіт, від негайного виконання яких залежала нормальна робота залізниці, залучалися до роботи у вихідні дні понад норму робочого часу. Тривалість таких робіт за рік склала 565,7 тис. годин, оплата проводилась відповідно до діючого законодавства на суму 15158 тис. грн. Також допускались і непродуктивні витрати, які обліковані і оплачені згідно з законодавством, а саме:

    - години простою локомотивних бригад складають 157,0 тис. годин з оплатою в сумі 2633,7 тис. грн., тобто зросли до рівня 2011 р. на 10,7 тис. годин, витрати збільшені на 440,3 тис. грн.

    - години перевідпочинків локомотивних бригад у пунктах звороту складають 600,9 тис. годин з оплатою 7150,2 тис. грн., що більше минулого року на 36,1 тис. годин та на 952,0 тис. грн.

    - години слідування пасажиром - 196,0 тис. годин, витрати - 2289,3 тис. грн., кількість годин зменшено до минулого року на 22,6 тис. год. при збільшенні витрат на 112,2 тис. грн.

    ПОЛІПШЕННЯ УМОВ І ОХОРОНИ ПРАЦІ

    У 2012 р. на залізниці травмовано 19 працівників, у тому числі два зі смертельним наслідком.

    У порівнянні з 2011 р. стан з виробничим травматизмом погіршився, в 2012 р. загальна кількість травмованих збільшилась на 2 особи - 19 проти 17 осіб, кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком залишилась на рівні 2011 р. - по 2 випадки. Із 19 випадків 2012 р. з вини посадових осіб трапилось 10, в тому числі 1 зі смертельним наслідком, ще 5 трапились по вині самих потерпілих. Через помилку працівників Львівської залізниці трапився випадок групового травматизму з провідниками пасажирських вагонів ВЧ-1 - травмовано 4 робітники, в 2011 р. групових нещасних випадків не було.

    Найгірший стан з виробничим травматизмом склався в службі колії, де трапилось сім випадків виробничого травматизму, в тому числі два зі смертельним наслідком, пасажирській службі, де трапився груповий нещасний випадок, вагонній службі та Київській дирекції залізничних перевезень, на станціях якої травмовано двох працівників.

    За 12 місяців 2012 р. прийнято до обліку 5 випадків природної смерті на виробництві, в 2011 р. таких випадків було 10.

    Основними причинами нещасних випадків на залізниці в 2012 р. є організаційні - це невиконання вимог інструкцій з охорони праці, порушення технології робіт, виробничої та трудової дисципліни працівниками та їхня особиста необережність - як результат недостатнього контролю з боку керівників відокремлених підрозділів та галузевих служб. Найбільшою залишається частка нещасних випадків з причин порушення вимог інструкцій з охорони праці та посадових обов’язків - 6 випадків виробничого травматизму, що свідчить про низький рівень дисципліни працівників, про незадовільний стан організаційної та профілактичної роботи, невиконання керівниками структурних підрозділів нормативів особистої участі в роботі з питань охорони праці, про відсутність з їхнього боку належного контролю за діями керівників середньої ланки.

    Протягом 12 місяців у структурних підрозділах залізниці проведено понад 22,5 тисяч перевірок з питань охорони праці, видано понад 2,5 тисячі приписів, зупинялась робота понад 1600 механізмів.

    З метою покращення стану охорони праці, задля попередження нещасних випадків на виробництві, усунення причин виробничого травматизму, створення безпечних умов праці, підвищення рівня знань з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів на залізниці розроблені «Комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці на Південно-Західній залізниці на 2012 рік», на їхнє виконання заплановано направити 36,999 млн. грн., річні витрати на охорону праці склали 52,48 млн. грн., покращені умови праці 22914 працівникам, у тому числі 10809 жінкам. На попередження нещасних випадків внаслідок наїзду рухомого складу, падіння з висоти та ураження електрострумом витрачено 1,83 млн. грн., на усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих факторів - 20,78 млн. грн., на заходи щодо попередження профзахворюваності - 17,27 млн. грн.

    За дванадцять місяців притягнуто до відповідальності за порушення нормативних актів з охорони праці 378 працівників, у тому числі 202 посадові особи, проведено позачергову перевірку знань у 1098 працівників, 186 працівників були відсторонені від роботи.

    ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я І МЕДИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

    Мережа медичних закладів залізниці представлена 17 медичними закладами: 2 дорожні лікарні в м. Києві, 4 відділкові, 6 вузлових, 2 лінійні, 2 вузлові поліклініки, дорожня станція переливання крові. Загальний ліжковий фонд лікарень налічує 1800 ліжок. У медичних закладах залізниці працює 4855 чол., з них 841 лікарів, 2082 медичних сестер. Лікувально-профілактичні заклади Південно-Західної залізниці забезпечують надання медичної допомоги майже 290 тисячам населення, з них більш ніж 79 тисячам працівників залізничного транспорту, 57 тисячам пенсіонерів та понад 69 тисячам членів родин залізничників.

    У 2012 р. залізницею медичним закладам виділено фінансову допомогу в розмірі 17,6 млн. грн., у т.ч.:

    - на медикаменти - 342,4 тис. грн.;

    - на харчування - 60 тис. грн.;

    - паливно-енергетичні ресурси та інше - 5,7 млн. грн.:

    - капітальні вкладення - 11,5 млн. грн. (обладнання, капітальний ремонт).

    РЕАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ, ПІЛЬГ ТА КОМПЕНСАЦІЙ

    За 2012 р. освоєно 2 598,3 млн. грн. капітальних інвестицій або 107% до річного плану. За рік впроваджено в експлуатацію основних фондів на суму 2780,2 млн. грн.

    Після реконструкції впроваджено в експлуатацію пасажирські вокзали ст. Жмеринка та ст. Козятин.

    Впроваджені в експлуатацію виробничий корпус, котельня, учбовий центр комплексу пасажирської технічної станції Київського залізничного вузла в районі ст. Дарниця (по обслуговуванню швидкісних поїздів «Інтерсіті+»).

    У 2012 р. передано на баланс м. Києва автомобільні транспортні розв’язки та підходи залізнично-автомобільного мостового переходу ч/з р. Дніпро в м. Києві.

    Понад 40% капітальних інвестицій було направлено на модернізацію і оновлення основних фондів залізниці. За рік було модернізовано 92,6 км колії, відремонтовано (всіма видами ремонтів) - 563,7 км, модернізовано контактної мережі та пристроїв енергозабезпечення на суму 85,9 млн. грн., рухомого складу - на 314,9 млн. грн.

    Придбані дві колійні машини та вагон-гараж на суму 130,9 млн. грн., механізми та обладнання - 139,7 млн. грн.

    Впроваджено в експлуатацію після реконструкції спортивний комплекс - ДСК «Локомотив», закінчено будівництво басейну в медичному центрі «Хмільник». У першому кварталі 2013 р. буде введена в експлуатацію 2-га черга (45 кв.) 90-кв. житлового будинку в Козятині.

    За 2012 р. виплачено коштів для надання пільг працівникам та пенсіонерам залізниці, передбаченим колективним договором залізниці, на загальну суму 252,4 млн. грн.

    У відомчих оздоровчих закладах: пансіонаті «Променистий» (м. Євпаторія), пансіонаті «Світязянка» (м. Трускавець), Медичному центрі реабілітації залізничників «Хмільник» оздоровилось і відпочило 20175 працівників залізниці.

    Успішно функціонують дитячі оздоровниці та пансіонати, де діти залізничників мають можливість щорічно оздоровитись, отримати запас бадьорості та настрою. У дитячих таборах відпочинку «Променистий», «Дубки», «Зорька» та відомчих оздоровчих закладах залізниці оздоровлено за літній сезон 2012 р. 4146 дітей залізничників.

    У дитячих таборах щорічно створюються безпечні умови для проживання та харчування, забезпечується охорона життя і здоров’я юних відвідувачів, посилюється санітарно-гігієнічний та протиепідемічний нагляд. Проводяться культурно-масові та фізкультурно-спортивні заходи. Діти їздять на екскурсії по визначних місцях, до акваріуму та дельфінарію, на розкопки древнього міста, на маяк, а також переглядають кінофільми у відеозалі та у літньому театрі, катаються на катері з оглядом акваторії Чорного моря. Протягом усіх змін у таборах відпочинку працюють гуртки: малювання, танцювальний, караоке, комп’ютерний.

    У 2012 р. пройшли підготовку та перепідготовку 2067 робітників і підвищили кваліфікацію 6124 робітника, що вдвічі більше від запланованої кількості.

    У 2012 р. підвищили кваліфікацію 1142 керівників та фахівців залізниці, у тому числі на факультетах підвищення кваліфікації у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації 623 працівника, у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації - 519 працівників.

    Комісією залізниці з розгляду питань про оплату підготовки фахівців для залізничного транспорту прийнято рішення оплатити навчання у 2012 - 2013 навчальному році 32 чол. на суму 242,0 тис. грн.

    Відповідно до діючого Положення з метою забезпечення соціального захисту залізничників та їхніх дітей, які бажають реалізувати своє право на отримання вищої освіти, працівникам залізниці надається безвідсоткова цільова позика на оплату навчання у вищих навчальних закладах. У 2012 р. надана позика 6 працівникам на загальну суму 51,1 тис. грн.

    У 2012 р. на залізниці створено 254 нових робочих місця.

    У 2012 р. за сумлінну працю на залізничному транспорті протягом року нагороджено державними, галузевими та дорожніми нагородами - 888 чол., що складає 1,41% від середньооблікової чисельності працюючих на залізниці.

    Державними нагородами у 2012 р. відзначено 6 працівників Південно-Західної залізниці (на 2 чол. більше, ніж у 2011 р.).

    Уряд нагородив у 2012 р. 14 працівників Південно-Західної залізниці, у т.ч.: Почесною грамотою Кабінету Міністрів України - 4 працівники залізниці, знаком Міністерства інфраструктури України «Почесний працівник транспорту України» - 1 чол., Подякою Міністра інфраструктури України - 9 чол.

    Трудові досягнення працівників Південно-Західної залізниці були відзначені керівництвом Укрзалізниці. В 2012 р. 531 працівник залізниці був нагороджений галузевими нагородами, в т.ч. 23 працівників відзначено знаком «Почесний залізничник».

    За високі досягнення у праці, професіоналізм, належне ставлення до своїх посадових обов’язків та вагомий внесок у розвиток залізничного транспорту, а також із нагоди державних та професійних свят керівництво Південно-Західної залізниці у 2012 р. відзначило 337 працівників залізниці.

    За вагомий внесок громадських інспекторів у профілактичну роботу з безпеки руху поїздів та автотранспорту наказом начальника залізниці було нагороджено та заохочено 65 кращих громадських інспектора залізниці.

    Не забуває залізниця і про колишніх своїх працівників. Непрацюючим пенсіонерам надається матеріальна допомога, як компенсація витрат на опалення житлових приміщень, в яких вони мешкають. Так в 2012 р. було виплачено матеріальної допомоги на суму 8,5 млн. грн., а також надавалась матеріальна допомога щодо оплати рахунків на лікування у випадках тяжких захворювань та на зубопротезування.

    Надавалась всебічна допомога сім’ям залізничників в організації ритуалу поховання та одноразова допомога в розмірі 3-х місячних тарифних окладів померлого, працівникам залізниці - у розмірі двох мінімальних заробітних плат у разі смерті його рідних по крові та по шлюбу, всього - 15,4 млн. грн.

    Надавались соціальні пільги сім’ям із дітьми та працюючим жінкам при народженні дитини відповідно до чинного законодавства та додатково надавалась матеріальна допомога працівникам залізниці в розмірах трьох середньомісячних заробітків.

    При вступі у шлюб виплачувалася матеріальна допомога в розмірі посадового окладу.

    Для подальшого проведення заходів соціальної політики та підтримки досягнутого рівня соціальної захищеності працівників і членів їхніх сімей, ветеранів залізниці, наше завдання - надалі розвивати прогресивні технології у транспортуванні вантажів, нарощувати обсяги перевезень, вдосконалювати автоматизацію процесів вантажних перевезень, сприяти розвитку транзитного потенціалу нашої держави. Разом ми можемо поліпшувати економічні показники, якість обслуговування пасажирів та вантажовідправників, покращувати сервіс на вокзалах та у поїздах. Майбутнє залізниці залежить від витримки, наполегливості, завзятості і працездатності кожного.

    Бажаю всім працівникам залізниці успіхів у цій справі, здоров’я і добробуту, впевненості у власних силах і в нашому майбутньому!


    Анатолій Олексійович ФУРСА, голова Дорпрофсожу Південно-Західної залізниці:

    «Вдосконалення соціально-економічних відносин між
    трудовим колективом і адміністрацією сприяє виконанню
    поставлених завдань»

    Звіт Дорожнього комітету профспілки Південно-Західної залізниці про
    виконання у 2012 р. зобов'язань колективного договору залізниці на 2001 - 2005 рр.,
    пролонгованого на 2006 - 2015 рр.

    Дорожній профспілковий комітет Південно-Західної залізниці (надалі - Дорпрофсож)
    протягом 2012 р., відповідно до законодавства про працю,
    систематично здійснював заходи, як з виконання своїх зобов'язань з
    колективного договору залізниці, так і з контролю рівня виконання
    відповідних зобов'язань адміністрацією.

    З цією метою застосовувалась система громадського контролю профспілки залізничників і транспортних будівельників, яка дозволила протягом звітного періоду відслідковувати майже у всіх структурних підрозділах залізниці реалізацію соціально-економічних пільг і гарантій залізничників та інших категорій осіб, на яких розповсюджується дорожній колективний договір.

    На забезпечення пільг і гарантій, внесених у колективний договір залізниці, в минулому році витрачено 870,3 млн. грн., що на 100,4 млн. грн. більше, ніж у 2011 р.

    Для забезпечення професійної правової підтримки цієї діяльності первинних профспілкових організацій у всіх регіонах розташування підрозділів залізниці відповідну роботу проводила правова інспекція праці Дорпрофсожу. На підприємствах, в організаціях та установах протягом року правовими інспекторами проведено 143 перевірки, при цьому виявлено 1346 випадків порушень законодавства і норм колективних договорів. У результаті було захищено трудові права 12 тис. працівників і пенсіонерів. Контроль Дорпрофсожом виконання колдоговору здійснювався в інтересах всього трудового колективу залізниці та пенсіонерів незалежно від їхньої приналежності до профспілки.

    Протягом року сторони колдоговору працювали над його вдосконаленням і за змістом, і за формою. Внесено зміни і доповнення до 19 пунктів, що не спричинило зниження пільг і гарантій залізничників.

    Робота залізниці у 2012 р. характеризувалась падінням обсягів перевезень, недоотриманням з об’єктивних причин доходів. Це викликало певні дії адміністрації, що були спрямовані на підтримання на необхідному рівні фінансово-економічного становища залізниці, в тому числі й на оптимізацію експлуатаційних витрат.

    У цих складних умовах працівники з розумінням ситуації сприймали дії адміністрації з подолання наслідків зниження обсягів робіт, при цьому забезпечували виконання виробничих завдань, підвищення ефективності та якості своєї праці, дотримання трудової дисципліни, раціональне використання матеріальних ресурсів. Це та інше свідчить про виконання працівниками зобов’язань колдоговору щодо розділу «Трудові відносини».

    Комітетами профспілки всіх рівнів велась робота, направлена на зменшення негативних наслідків для працівників, штатні посади яких підлягали скороченню, на забезпечення їхніх трудових прав у таких випадках. На рівні залізниці Дорпрофсож брав участь у роботі створеної адміністрацією групи з координації процесу зміни виробничої структури дирекцій залізничних перевезень, служб матеріально-технічного забезпечення та колії.

    Президія Дорожнього комітету профспілки виносила для розгляду на своїх засіданнях такі актуальні питання, як:

    - підсумки роботи правової інспекції праці Дорпрофсожу у 2011 р. та за І півріччя 2012 р.;

    - погодження норм допоміжного часу, підготовчо-заключних дій і регламентованих технологічних перерв для локомотивних бригад моторвагонних депо і локомотивного господарства;

    - погодження, у зв’язку зі змінами технології у поїзній роботі, переліку дільниць роботи локомотивних бригад у вантажному та пасажирському русі, на яких працівникам цих бригад підвищуються годинні тарифні ставки;

    - дотримання в структурних підрозділах, підлеглих відокремленому підрозділу галузева пасажирська служба ДТГО «Південно-Західна залізниця», норм законодавства про працю при забезпеченні трудової дисципліни.

    За результатами таких розглядів на адресу адміністрації направлено відповідні пропозиції щодо усунення встановлених профспілкою фактів недотримання норм законодавства про працю та колективного договору залізниці.

    Підготовлено і проведено конференцію трудового колективу залізниці, за рішенням якої, згідно із законодавством, створено комісію з трудових спорів залізниці в кількості 14 осіб. Також надано повноваження трудовим колективам відокремлених підрозділів залізниці для створення подібних комісій.

    Територіальними первинними комітетами профспілки у звітному періоді підготовлено та розглянуто на своїх засіданнях 45 проблемних питань щодо дотримання керівниками різного рівня трудових прав працівників при застосуванні дисциплінарних стягнень, організації обліку робочого часу і його оплати, реалізації норм колективного договору. За пропозиціями правових інспекторів праці Дорпрофсожу адміністрацією виплачено понад 2,6 млн. грн., що були незаконно утримані чи недоплачені залізничникам, скасовано 105 наказів, видання яких порушувало трудові права працівників.

    Для надання працівникам консультацій з питань щодо норм трудового права і колективного договору на станціях, залізничних вузлах і в структурних підрозділах територіальними комітетами із залученням правових інспекторів праці проведено 42 заходи під назвою «День трудового права».

    Оплата праці працівників залізниці здійснювалась відповідно до розділу III колективного договору залізниці, згідно з Положенням про умови оплати праці працівників залізничного транспорту України, яке є невід’ємною частиною колективного договору залізниці.

    У звітному періоді 1 травня та 1 жовтня підвищувались тарифні ставки та посадові оклади працівників, але тільки на 10,25%. Фактично середньомісячна заробітна плата в порівнянні з 2011 р. зросла на 15,7% і склала 3832,3 грн., що на 9,3% нижче рівня передбаченого дорожнім колективним договором. У минулому році рівень середньомісячної заробітної плати працівників залізниці перевищував на 1,9% або на 73,1 грн. - середній рівень по залізницях України.

    У той же час середньомісячна заробітна плата працівників таких професій, як провідники пасажирських вагонів, начальники пасажирських поїздів, електромонтери зв’язку, програмісти, нижча, ніж на інших залізницях.

    По залізниці розмір премії за виконання основних показників роботи в середньому за місяць склав 18,7% від основної заробітної плати, що на 3,0% більше рівня 2011 р. При цьому в Київській та Жмеринській дирекціях залізничних перевезень цей показник значно нижче від середнього по залізниці, відповідно - 13,2 % і 10,0%.

    При середньомісячній нормі робочого часу 166,8 год. фактично одним працівником відпрацьовано 139,3 год., що на 2,9 год. менше в порівнянні з 2011 р. Поряд з іншими причинами на це вплинуло надання відпусток без збереження заробітної плати.

    Перевірками встановлено порушення IV розділу колдоговору «Робочий час і час відпочинку». Непоодинокі випадки розробки графіків роботи працівників з підсумованим обліком робочого часу з перевищенням розрахункової норми робочого часу. Наприклад: у вагонній дільниці ст. Київ-Пасажирський таким працівникам у порушення Положення «Особливості регулювання робочого часу і часу відпочинку окремих категорій працівників, безпосередньо пов’язаних із забезпеченням безпеки руху поїздів і обслуговуванням пасажирів на залізницях і в метрополітенах України» (п. 4.12 колдоговору) встановлено річний обліковий період, що дозволяє адміністрації незаконно протягом року не обліковувати як надурочні години роботу за місячний чи за квартальний період.

    Мають місце факти несвоєчасного реагування керівників підрозділів на пропозиції правових інспекторів щодо усунення випадків порушень трудових прав працівників. Такі випадки допустили керівники вагонної дільниці ст. Київ-Пасажирський, вагонного депо ст. Київ-Пасажирський, Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління, Мостобудівельного поїзда №36; вагонної дільниці ст. Жмеринка, локомотивного депо Гречани, локомотивного депо Жмеринка; Бахмацької дистанції сигналізації та зв’язку, Конотопського територіального відділу матеріально-технічного забезпечення.

    У звітному періоді підрозділи залізниці знаходились під постійною увагою дорожнього комітету профспілки, технічної інспекції праці Дорпрофсожу щодо виконання зобов’язань дорожнього колективного договору розділу «Поліпшення умов і охорони праці».

    У 2012 р. для вирішення проблем з охорони праці та покращення умов праці і побуту залізничників витрачено 52 480 тис. грн., у тому числі на атестацію робочих місць за умовами праці - 332,1 тис. грн., на забезпечення спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами захисту - 17202,6 тис. грн.. У середньому на одного працівника витрати з охорони праці склали 836,1 грн., що на 0,5% більше 2011 р.

    В той же час значно нижче середнього рівня ці витрати мають місце в ДН3 - 199,8 грн., ДН5 - 303,9 грн., ДН1 - 322,7 грн., ДН4 - 559,2 грн., НО - 382,1 грн., ІОЦ - 462,7 грн., БМЕС - 535,6 грн., Центральній автобазі - 317,6 грн.

    Технічна інспекція праці Дорпрофсожу і представники профспілкових організацій підприємств і підрозділів з охорони праці брали участь у підготовці та проведенні оглядів стану охорони праці на виробництві. За їх поданнями проводились засідання профкомів, де давалась оцінка ефективності проведення цієї роботи. Протягом року технічною інспекцією праці разом із представниками профкомів з охорони праці проведено 119 перевірок стану охорони праці на виробництві, під час яких виявлено 361 порушення нормативних актів з охорони праці. За результатами перевірок керівництвам підприємств направлено 63 подання, в 12-ти випадках призупинялась робота машин та механізмів. Технічною інспекцією праці виявлено факти недоплати працівникам за час проходження технічного навчання, медичної комісії, за роботу у важких і шкідливих умовах праці, незабезпечення молоком тощо. Так, за результатами наданих технічною інспекцією праці подань нараховано та виплачено доплату за роботу у важких і шкідливих умовах праці працівникам структурних підрозділів, зокрема вагонне депо Конотоп на суму 2,7 тис. грн.

    На засіданнях профкомів, теркомів та президії Дорпрофсожу розглянуто 36 питань з охорони праці.

    У період формування колективних договорів на підприємствах та підрозділах залізниці технічна інспекція праці брала активну участь у підготовці загальних зборів та конференцій трудових колективів. Загалом за участю технічної інспекції праці проведено 24 таких конференції. Технічна інспекція праці постійно бере участь у засіданнях професійних секцій працівників служб залізниці.

    У профспілкових організаціях Дорпрофсожу продовжує діяти система страхування членів профспілки залізничників і транспортних будівельників від нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом. Загалом у минулому році за 13-ти страховими випадками виплачено 53,5 тис. грн.

    Технічна інспекція праці брала участь у заходах щодо проведення 28 квітня 2012 р. «Всесвітнього дня охорони праці».

    Головну увагу при проведенні цих заходів було зосереджено на створенні безпечних умов праці, забезпеченні працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, атестацію робочих місць тощо.

    У 2012 р. технічна інспекція праці взяла участь у семінарах голів молодіжних рад, вперше обраних голів первинних профспілкових організацій, семінарах, що проводились залізницею, службами та підприємствами. Разом із службою охорони праці протягом 2012 р. проведено шість семінарів на дирекціях залізничних перевезень, де проведено навчання та перевірка знань у 671 відповідальної особи.

    Виконуючи зобов’язання колективного договору з оздоровлення залізничників та членів їхніх сімей, завдяки взаємодії з адміністрацією залізниці, минулого року було оздоровлено по путівках профспілкових комітетів 14,2 тис. працівників залізниці та членів їхніх сімей. У 2012 р. захворюваність з тимчасовою втратою працездатності працівників залізниці знизилась у порівнянні з 2011 р. і становить 70,6 випадки та 777,4 дні на 100 працюючих. Середнє перебування на листку непрацездатності зросло з 10,9 дня в 2011 р. до 11,0 дня в 2012 р. На виплату допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (перші п’ять днів) залізниця витратила 42 447 тис. грн., що на 4,25 млн. більше, ніж у 2011 р.

    Суттєву роль у вирішенні питань забезпечення здоров’я працівників залізниці відіграє МЦРЗ «Хмільник», в якому на пільгових умовах у 2012 р. пролікувалося 2616 залізничників, 1004 працівники залізниці отримали санаторно-курортне лікування в санаторіях Трускавця, Моршина, в Кончі-Заспі, в Куяльнику (Одеса) та Закарпатті.

    У пансіонаті «Променистий» за рахунок збільшення кількості заїздів до 18 оздоровлено 4882 залізничники та члени їхніх сімей. У літній оздоровчий сезон успішно працювали бази відпочинку підприємств залізниці «Остер», «Пролісок», «Лісна» та інші, де оздоровлено 2950 залізничників.

    Згідно з п. 3.10 дорожнього колективного договору працівники залізниці отримали матеріальну допомогу на оздоровлення на загальну суму 87188,03 тис. грн., що на 13,3% більше, ніж у 2011 р.

    Влітку функціонували три дитячі оздоровчі табори, у Жмеринській, Конотопській дирекціях та в м. Євпаторія ДОТ «Променистий». Усього за літній сезон 2012 р. за рахунок коштів залізниці, фонду соціального страхування та коштів профспілкових організацій Дорпрофсожу оздоровлено 7625 дітей.

    При медичних закладах залізниці створено 14 лікарсько-експертних комісій, що проводять медичні огляди працівників, робота яких пов’язана з безпекою руху на транспорті. Витрати на проведення обов’язкових медичних оглядів у минулому році склали 14696,3 тис. грн. На медичне страхування працівників та пенсіонерів залізниці направлено 29430 тис. грн.

    Для проведення новорічних та різдвяних свят згідно зі спільною постановою керівництва залізниці і Дорпрофсожу було придбано 31 тис. новорічних подарунків. На новорічних дитячих святах у театральних закладах Києва побувало 7 тис. дітей залізничників. Завдяки діючій нормі дорожнього колективного договору перевезення дітей на святкові заходи було здійснено безкоштовно. Профспілковими працівниками та активом дорожньої профорганізації було проведено роботу щодо супроводу дітей до Києва та зворотно на новорічні вистави.

    Впродовж 2012 p. Дорпрофсож спільно з адміністрацією брав активну участь у підготовці та проведенні змагань серед трудових колективів залізниці з різних видів спорту. В травні 2012 р. у м. Козятин було проведено фінальні змагання XIV Спартакіади серед працівників залізниці.

    В 2012 р. проводилася робота зі збереження матеріально-технічної бази спортивних об’єктів залізниці. Завершено реконструкцію стадіону «Локомотив» у м. Києві, що дозволить покращити умови для занять фізичною культурою та спортом.

    Дорпрофсож вважає, що вдосконалення соціально-економічних відносин між трудовим колективом і адміністрацією Південно-Західної залізниці, підвищення ефективності партнерства дозволять і надалі створювати на залізниці атмосферу порозуміння, взаємної відповідальності, недопущення соціальної напруги в трудових колективах, що сприятиме виконанню поставлених перед колективом завдань у перевезенні пасажирів та вантажів.


    ІЗ НАГОРОДОЮ!

    За багаторічну сумлінну працю на залізничному транспорті, організацію і контроль профілактичних заходів із забезпечення надійного функціонування господарств електропостачання, сигналізації та зв’язку щодо безпеки пасажирських та вантажних перевезень, високий професіоналізм генеральний директор Укрзалізниці нагородив ревізора дорожнього з безпеки руху поїздів апарату безпеки руху поїздів та автотранспорту Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» Володимира Івановича САМОЙЛЕНКА знаком «Почесний залізничник».

    ***

    За багаторічну сумлінну працю на залізничному транспорті, вагомий особистий внесок у організацію роботи з мобілізаційної підготовки структурних підрозділів Південно-Західної залізниці, високий професіоналізм генеральний директор Укрзалізниці нагородив заступника начальника відділу мобілізаційної роботи спеціальної служби Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» Ніну Петрівну Ореховську знаком «Почесний залізничник».


    ОФІЦІЙНО

    Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.12.2012 р. №1043-р з метою створення сприятливих умов для святкування 1,2 та 9 травня для працівників з п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями, які працюють в умовах повного робочого тижня, начальник залізниці О.М. КРИВОПІШИН запропонував перенести робочі дні з п’ятниці 3 травня - на суботу 18 травня; з п’ятниці 10 травня - на суботу 1 червня.


    УВАГА!

    5 березня 2013 р. о 9 годині в медпункті управління залізниці буде проводитись День донора. Запрошуються всі бажаючі.


    У КУБКА НОВИЙ ВОЛОДАР - ЛОКОМОТИВНИКИ ШЕПЕТІВКИ

    У Козятині вкотре відбулося цікаве спортивне свято. Цього разу це був турнір з міні-футболу на кубок начальника Південно-Західної залізниці О.М. КРИВОПІШИНА, в якому взяли участь 16 команд, що представляють колективи Козятинського, Фастівського та Шепетівського залізничних вузлів. Змагання, що відбулися у спортивній залі Міжрегіонального вищого професійного училища залізничного транспорту (МВПУЗТ), викликали великий інтерес у глядачів.

    До душі місцевому люду ці велилюдні змагання. Уявіть: 16 команд, що завітали до спортивної зали, - то лише вершина змагального загалу. Адже вболівальників - сотні. Гімн України, теплі слова до учасників змагань з вуст голови Козятинського теркому галузевої профспілки Анатолія ВІЛЬЧИНСЬКОГО та начальника відділу соціального захисту та спортивно-масової роботи Дорпрофсожу Володимира КРАВЧЕНКА - перші хвилини цікавого дійства.

    - Будь-що намагайтеся виявити майстерність! - наголосили організатори турніру.


    Під час змагань.

    Вік учасників: від минулорічних випускників вузів та професійних училищ - до сивочолих ветеранів залізниці. Найстаршому з них - дільничному лікарю відділкової лікарні Георгію Павловичу Войтку вже за шістдесят, а він й досі із великим задоволенням грає у футбол. Вийшли позмагатися у складі команд деяких підрозділів залізниці навіть їхні керівники. І головний лікар відділкової лікарні Олександр КРАВЧУК, і заступник начальника будівельного монтажного експлуатаційного управління №2 Сергій БОЙКО, і деякі інші їхні колеги-командири підрозділів не менш завзято, ніж їхні значно молодші підлеглі, боролися на спортивному майданчику.

    Розпочали турнір команди локомотивного депо Козятин та Фастівської дистанції колії. Саме у цій зустрічі було забито перший гол турніру, автором якого став козятинець Володимир ТУЧАК. Однак не цим командам судилося бути серед переможців і навіть призерів змагань. До четвірки кращих пробилися переможці підгруп команди локомотивного депо Шепетівка, колійної машинної станції №120, будівельного монтажного експлуатаційного управління №2 та команда управління Козятинської дирекції залізничних перевезень. Вони й розіграли між собою призові місця та кубок турніру. Поступившись у півфіналі локомотивникам, колійники у матчі за третє місце обіграли будівельників. А перемогу, і разом з нею кубок начальника Південно-Західної залізниці у фінальному матчі вибороли локомотивники Шепетівки.


    Тренування перед матчем.
    Головний лікар Козятинської відділкової лікарні Олександр КРАВЧУК.

    - Турнір з міні-футболу на кубок начальника Південно-Західної залізниці став вже традиційним. Цього разу визнані фаворити змагань - команди локомотивного та вагонного депо Козятина - навіть не змогли вийти з підгрупи, що стало і певною несподіванкою турніру, і разом з тим, свідченням росту майстерності інших команд, - зазначив голова оргкомітету змагань - голова Козятинського теркому профспілок Анатолій Вільчинський (фото вгорі). - Локомотивники Шепетівки перемогли цілком заслужено. Тож кубок тепер має нового володаря. Бажаючих брати участь у цих змаганнях стає все більше, це означає, що турнір стає популярним. Цьогоріч крім команд залізничників у ньому дебютувала команда лінійного відділу міліції на станції Козятин. І не є винятком, що наступного року таких дебютантів буде більше. Тож нам доведеться поміркувати над змінами в організації змагань, щоб зробити їх цікавішими. Для цього поки що маємо час.

    А на найближчу перспективу разом із керівництвом дирекції терком планує організувати подібні змагання з волейболу. Цей вид спорту також популярний у залізничників. Думаємо, що учасників буде не менше. Крім того до початку літа у планах ще проведення змагань з плавання, а також з інших видів спорту, що входять до програми Спартакіади серед працівників структурних підрозділів залізниці.

    У розмові із вашими кореспондентами директор Козятинського МВПУЗТ Андрій СТЕЦЮК наголосив на тому, що двері спортивної зали училища широко відкриті для залізничників. Тож ще буде можливість у козятинців, шепетівців, фастівчан, миронівців проявити власні спортивні таланти. Азарт та інтрига змагань допомагає майбутнім залізничникам-учням нашого навчального закладу зайвий раз пересвідчитись: на Південно-Західній залізниці вміють не лише працювати, а й відпочивати. Приємно спостерігати, як учні у загальній боротьбі за м’яч доводять багатьом вболівальникам: об’єднавшись у команду, можна досягти будь-яких висот.

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Анатолій САДОВЕНКО, Фото Віталія НОСАЧА

    Справжній токар. Яким йому бути?

    До залізничних масових ця професія не належить. На Конотопському вузлі їх, токарів, менше двадцяти. Ремонт рухомого складу поки що без токарного верстата не уявити.

    Металообробна дільниця ремонтного цеху локомотивного депо верстатним парком не виділяється з-поміж інших, бачених раніше. Стоять фрезерувальний, свердлильний, заточувальний і кілька токарних верстатів, давніх, зроблених ще за радянського часу на московському заводі «Красный пролетарий».


    Токар металообробної дільниці ремонтного цеху локомотивного депо Валерій КОРНЄЄВ.

    ВІД ГВИНТІВ ДО ВАЛІВ ЕЛЕКТРОДВИГУНІВ

    - Шістдесятий рік випуску, - пояснює господар робочого місця Валерій КОРНЄЄВ. - Як на людські мірки, ветеран, передпенсійний вік. Але не підводить. Надійний верстат. Модель - 1К62 свого часу вважалася кращою у межах колишнього Союзу.

    Валерій В’ячеславович трохи старший за свого годувальника. У 1971 р. він прийшов учнем токаря в експериментальний цех місцевого електромеханічного заводу. Навчання тривало шість місяців. Із теорії - тільки найнеобхідніше, все інше набувалося під керівництвом досвідченого наставника.


    Токар Микола ЛЮТИЙ.

    Подібна підготовка верстатників, вважає він сьогодні, мала багато позитивного. Через півроку найприскіпливіша кваліфікаційна комісія бачила, що претендент на другий розряд читає креслення, обточує і розточує, нарізає різьбу, заточує різці і може давати план. Випускники профтехучилищ приходили із більшим теоретичним багажем і вищим розрядом, але не вміли, траплялося, користуватися мікрометром. «Справжнім токарем, - підсумовує співрозмовник, - стають через роки постійної практики».


    Токар дільниці з ремонту колісних пар вагонного депо Олег ЧАСНИК.

    Експериментальний, інструментальний цехи електромеханічного заводу, цехи металообробки конотопських авіаційних підприємств давали тоді виробництву сотні висококваліфікованих верстатників. У тому числі й для залізниці. В локомотивне ж депо Валерій В’ячеславович прийшов десять років тому. Тут на професіоналів у ті часи «полювали». Він - токар шостого розряду. Що доводиться точити?

    - Та все, - відповідає, - від гвинтів і гайок до валів електродвигунів. Точити вали насосів, втулки, клапани підточувати…

    - А з різцями як? Чув, що їх бракує.

    - З різцями проблеми немає. Інструмент необхідний купується. Врешті, різець можна і тут зробити. Це ж елементарно - всього лиш наварити на державку твердосплавну пластинку.

    ЧОМУ ЛЮТИЙ У НАУШНИКАХ?

    Ще одним моїм співрозмовником того дня став Микола ЛЮТИЙ. Він «володар» спеціального токарного верстата - А-41, призначеного для обточування колісних пар без викочування з-під локомотива. Я уперше бачу подібний агрегат. І чую, як б’ється його «серце», бо звук роботи верстата відразу перекриває весь цеховий шум. Тепер розумію, чому токар у навушниках.

    Микола Володимирович вважає себе токарем-самоучкою.

    - Що, без наставника? Без підказок? - щиросердно дивуюся.

    - Та ні, - роз’яснює токар. - Наставником був Анатолій Леонідович ГОРБИК. Ми з ним удвох працюємо на цьому верстаті. Я в тому розумінні, що не після училища, а відразу після армії прийшов на обточку колісних пар. Уже скоро двадцять років буде.

    Микола Лютий підводить різець - бо розмови розмовами, а точити треба, й уважно вдивляється, як той знімає стружку.

    РІЗЕЦЬ ТРЕМТИТЬ ТОМУ, ЩО...

    Складна робота? Начебто й ні. А-41 - це спрощений варіант токарно-гвинторізального верстата, подібного до 1К62 чи його молодшого брата «універсала» 16К20. Тільки потужніший. Відповідальність? Так, висока. Помилка токаря виллється для депо в добру копієчку. Тому увага й зосередженість -максимальні.

    Щозміни, за словами Миколи Лютого, на цьому верстаті вони обточують дві-три локомотивні колісні пари.

    Колісні пари точить й Олег ЧАСНИК. Тільки у вагонному депо й на іншому верстаті, не під локомотивом і без шуму-скреготу. Але так само зосереджено схиляється над сріблястою смугою чистого металу.

    Токарів, як пояснив майстер Роман ШУЛЯК, на дільниці з ремонту колісних пар чотири. Це - Іван ГРИЦЕНКО, Володимир ЗАЛОЗНИЙ, Микола ЛИСТОПАД й Олег ЧАСНИК. Верстатів два: один польський, другий зроблено у Краматорську. Напів-автомати. Токарі працюють позмінно. Браку немає.

    - Зовсім немає? - допитуюся, бо й у токаря може рука здригнутися.

    - Немає, - упевнено відповідає майстер. - Траплялися зауваження до чистоти обробки поверхні деталей, але то вже інше.

    Чистота обробки металу - це технічний термін. Блищить, як дзеркало, - найвищий рівень, видно сліди різця - клас чистоти відповідно нижчий. Диски колісних пар, які накрутили тисячі кілометрів, неоднорідно нагартовуються і мають так звані навари та повзуни. Різець, натрапивши на міцніший метал, починає тремтіти, що відразу впливає на чистоту обробки.

    ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ?

    Олег Часник у свій час закінчив ПТУ, працював токарем в інструментальному цеху електромеханічного заводу, де одержав п’ятий розряд. Говорить, що не шкодує про вибір професії. А від чого залежить успіх роботи токаря?

    - Від верстата й інструменту, - відповідає Олег Віталійович.

    Валерій Корнєєв з локомотивного депо теж говорив так, доповнивши, що метал треба відчувати, відчувати різцем.

    Усі мої співрозмовники це добре уміють. За плечима у них - роки верстатного стажу і тонни стружки у піддонах. А ще вони практично однолітки - в середньому під п’ятдесят.

    Але токареві експериментальної бригади вагонного депо Леонідові СТАДНІКУ дещо більше - п’ятдесят шість. Ми давно знайомі. У публікаціях про експериментальну бригаду не раз згадувалося його прізвище.

    - Леоніде Михайловичу, - запитую, удаючи чистісіньку наївність, - а правда, що ви можете виточити будь-яку деталь?

    - А що? Хтось сумнівається?.. Хоч і правда, а фотографуватися все-одно не буду.

    Це натяк на те, що портрет у газеті вже був. І що не кінозірка він, а простий токар. А я й не розраховував на згоду, навіть фотоапарат не виймав. Але сказати, що думає про свою професію, Стадніку доведеться.

    - Нормальна професія.

    - А якби відкотити час назад, повернутися у молодість, вибір професії був би таким же?

    Здвигнув плечима, мовляв, що за безглузде запитання. А тоді пояснив: «У кожного своя доля. Комусь призначено сіяти хліб, комусь водити поїзди чи сидіти у банку, а мені - точити метал. Від долі не втечеш. Було кілька років перерви... А тоді повернувся за верстат. Умію я точити і люблю цю справу».

    Любов до металу передалася й синам Леоніда Михайловича. Старший Дмитро працює тут же, у вагонному депо, фрезерувальником. Молодший Артем - зварник колісного цеху підрозділу. І я передбачаю, що газетна стежка вже скоро доведе і до Стадніків-синів.

    І нарешті про перспективу. Середній вік залізничних токарів на вузлі, нагадаю, під п’ятдесят. Через кілька років вони йтимуть на пенсію. Хто замінить? Молоді на металообробних дільницях сьогодні немає. Розраховувати, що перейдуть з інших підприємств, теж не варто. Промисловість у місті, крім заводу поршнів, здається, на нулі. А де трохи вище нуля, самі шукають кваліфікованих верстатників. Корнєєв на це запитання відповів: «Не знаю». Стаднік налаштований оптимістичніше: «Та не пустуватимуть наші місця. Заміна буде. Крутити ручки й смикати за важелі можна навчити будь-кого».

    І то правда. Лише не кожного, хто крутить ручки токарного верстата, можна назвати професіоналом. Я у цьому впевнений на всі 100%.

    Микола ПАЦАК

    Знаки розрізнення на форменному одязі

    «Дорогая редакция, вспоминаю, как гордились мы, молодые помощники машинистов, а вскоре и машинисты, когда получали новую форменную одежду. Благодаря ей каждый выглядел представительней. Тем самым подчёркивая имидж нашего локомотивного депо, всей столичной магистрали.

    Видя, как теперь бывают одеты коллеги-механики, проводники пассажирских вагонов, разъездные кассиры, диву даёшься. Назову одним словом - чехарда. Обращаюсь к тебе, «Рабочее слово», напомни на своих страницах знаки различия железнодорожных чинов. Глядишь, и вспомним и об аккуратных погонах, и нарядных кокардах, и чистых и выглаженных гимнастерках. Слова «бренд» и «бренд-политика» постепенно занимают прочное место в железнодорожном лексиконе. В условиях перехода от производственного подхода к клиентоориентированному в Укрзализныце возникла необходимость показать свои сильные стороны, а следовательно, нужно создать чёткий и единый образ мощного акционерного общества. Почему бы сегодня перед началом летних перевозок не вспомнить опять о возвращении к фирменному стилю?»

    Владимир СВЯТОЙ,
    бывший машинист локомотивного депо Киев-Пассажирский

    ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР УКРЗАЛІЗНИЦІ ТА ЙОГО ЗАСТУПНИКИ


    Генеральний директор УЗ та його заступники.

    Знаками розрізнення працівників залізничного транспорту є наплічні знаки на куртках, піджаках, жакетах, пальтах, плащах, а також сорочці-блузці у літню пору.

    На комірі піджака генерального директора Укрзалізниці та його першого заступника на відстані 7 мм від краю вишивається кант золотистого кольору завширшки 3 мм та лаврове листя.

    Знаки розрізнення для вищого начальницького складу мають такий вигляд:

    для генерального директора Укрзалізниці наплічний знак виконується у вигляді п’ятикутника завширшки 55 мм в основі та 45 мм у вершині, з кутом 120 градусів, окантований з усіх сторін (крім основи) шнуром золотистого кольору завширшки 3 мм. На полі наплічного знака шиттям золотистого кольору наноситься в основі дві гілки у вигляді лаврового листя розміром 26 мм кожна, на відстані 50 мм від основи - малий Герб України розміром 40x24 мм;

    для першого заступника генерального директора Укрзалізниці наплічний знак має розміри, зазначені вище. Золотистим кольором вишивається знак у вигляді двох гілок лаврового листя, що утворюють коло, в якому розміщується п’ятикутна зірка розміром 25 мм, на відстані 50 мм від основи. На відстані 80-90 мм від основи розміщується зображення знака для товарів і послуг Укрзалізниці завдовжки 38 мм і завширшки 14 мм;

    для заступника генерального директора Укрзалізниці наплічний знак має зазначені вище розміри. Золотистим кольором вишивається знак у вигляді двох гілок лаврового листя, що утворюють півколо, в якому розміщується п’ятикутна зірка розміром 25 мм, на відстані 50 мм від основи. Гілки, що утворюють півколо, наносяться не вище двох бокових верхніх променів зірки. На відстані 80-90 мм від основи розміщується зображення знака для товарів і послуг Укрзалізниці завдовжки 38 мм і завширшки 14 мм.

    Наплічний знак закріплюється ґудзиком діаметром 15 мм.

    Емблема залізничного транспорту зображена у вигляді еліпсоподібного колеса із стилізованими крилами.

    Розмір емблеми: діаметр колеса - 8-18 мм, розмах крил - 60 мм.

    Емблема генерального директора Укрзалізниці, його першого заступника та заступників вишита на піджаку і жакеті, емблема носиться праворуч, на рівні лінії грудей. На тулії кашкета емблема закріплюється на відстані 5 мм від верхнього краю по центру.

    Кокарда для головного убору генерального директора Укрзалізниці, його заступників вишивається розміром (з урахуванням вінка) 100-165 мм завширшки і до 50 мм заввишки.

    На лаковому козирку кашкета для генерального директора Укрзалізниці та його заступників золотистим кольором на відстані 5 мм від краю вишивається кант завширшки 3 мм, а на відстані 5 мм від канта - лаврове листя.

    ВИЩИЙ НАЧАЛЬНИЦЬКИЙ СКЛАД


    Вищий начальницький склад.

    Знаками розрізнення працівників залізничного транспорту є наплічні знаки на куртках, піджаках, жакетах, пальтах, плащах, а також сорочці-блузці у літню пору.

    На комірі піджака вишивається золотистим кольором лаврове листя.

    Для вищого начальницького складу наплічний знак має вигляд п’ятикутника завширшки 55 мм в основі та 45 мм у вершині, з кутом вершини 120 градусів, окантований з усіх сторін (крім основи) шнуром золотистого кольору завширшки 3 мм. Шиттям золотистого кольору наноситься вздовж наплічного знака за віссю від основи до вершини, п’ятикутна зірка розміром 21 мм кількістю від однієї до трьох (залежно від посади) і на відстані 88 мм від основи - технічний знак розміром 26 мм.

    Наплічний знак закріплюється ґудзиком діаметром 15 мм.

    Емблема залізничного транспорту зображена у вигляді еліпсоподібного колеса із стилізованими крилами.

    Розмір емблеми: діаметр - 8 - 18 мм, розмах крил - 60 мм.

    Емблеми та технічні знаки для вищого начальницького складу вишиті, колір емблеми золотистий.

    На піджаку і жакеті емблема носиться праворуч на рівні лінії грудей. На тулії кашкета емблема закріплюється на відстані 5 мм від верхнього краю по центру.

    Кокарда для головного убору вищого начальницького складу виготовляється з жовтого металу у формі еліпса 25-30 мм завширшки і 30-40 мм заввишки із зображенням малого Герба України на темно-зеленому полі в центрі. Кокарда обрамлена вінком з лаврового листя. Для вищого начальницького складу кокарда та вінок вишиваються.

    Над козирком кашкета для вищого начальницького складу закріплюється плетений шнур золотистого кольору на ґудзиках діаметром 15 мм.

    СТАРШИЙ НАЧАЛЬНИЦЬКИЙ СКЛАД


    Старший начальницький склад.

    Знаками розрізнення працівників залізничного транспорту є наплічні знаки на куртках, піджаках, жакетах, пальтах, плащах, а також сорочці-блузці у літню пору.

    Знаки розрізнення для старшого начальницького складу мають такий вигляд: наплічний знак завширшки 50 мм в основі і 42 мм у вершині виконано у вигляді п’ятикутника, з кутом вершини 120 градусів, завдовжки 130 - 140 мм. Паралельно вздовж краю на відстані 8 мм наносяться два галуни золотистого кольору завширшки 3 мм. На відстані 85 мм від основи закріплюється технічний знак золотистого кольору розміром 20 мм і такого ж кольору між технічним знаком і основою - п’ятикутна зірка розміром 15 мм, кількістю від однієї до трьох (залежно від посади).

    Старший начальницький склад на комірі піджака має петлиці розміром 80x32 мм з кутом 110 градусів; вздовж петлиці симетрично наносяться на відстані 20 мм один від одного два галуни золотистого кольору завширшки 3 мм; по краю петлиці (крім нижнього і верхнього) наносяться галуни - стрічки завширшки 1 мм. У верхній частині петлиці закріплюється технічний знак золотистого кольору розміром 20 мм.

    Наплічний знак закріплюється ґудзиком діаметром 15 мм.

    Емблема залізничного транспорту зображена у вигляді еліпсоподібного колеса із стилізованими крилами.

    Розмір емблеми: діаметр колеса - 8-18 мм, розмах крил - 60 мм.

    Емблеми та технічні знаки для старшого начальницького складу - металеві. Колір емблеми - золотистий.

    На піджаку і жакеті емблема носиться праворуч, на рівні лінії грудей. На тулії кашкета емблема закріплюється на відстані 5 мм від верхнього краю по центру.

    Кокарда для головного убору старшого начальницького складу виготовляється з жовтого металу у формі еліпса 25-30 мм завширшки і 30-40 мм заввишки із зображенням малого Герба України на темно-зеленому полі в центрі. Кокарда обрамлена вінком з лаврового листя.

    Над козирком кашкета для старшого начальницького складу закріплюється плетений шнур золотистого кольору на ґудзиках діаметром 15 мм.

    СЕРЕДНІЙ НАЧАЛЬНИЦЬКИЙ СКЛАД


    Середній начальницький склад.

    Знаками розрізнення працівників залізничного транспорту є наплічні знаки на куртках, піджаках, жакетах, пальтах, плащах, а також сорочці-блузці у літню пору.

    Для середнього начальницького складу наплічний знак має розміри: завширшки 50 мм в основі і 42 мм у вершині, виконано у вигляді п’ятикутника, з кутом вершини 120 градусів, завдовжки 130-140 мм. Вздовж за віссю наноситься галун золотистого кольору завширшки 3 мм. Такого ж кольору на відстані 75-85 мм від основи закріплюється технічний знак розміром 20 мм, між основою і технічним знаком - п’ятикутні зірки розміром 15 мм золотистого кольору, кількістю від однієї до чотирьох (залежно від посади).

    Середній начальницький склад на комірі піджака має петлиці розміром: 32x80 мм з кутом 110 градусів. Уздовж петлиці за віссю наноситься галун золотистого кольору завширшки 3 мм по краю петлиці (крім нижнього і верхнього) наноситься галун золотистого кольору завширшки 1 мм. У верхній частині петлиці закріплюється технічний знак золотистого кольору розміром 20 мм.

    Наплічний знак для одягу середнього начальницького складу закріплюється ґудзиком діаметром 15 мм.

    Емблема залізничного транспорту зображена у вигляді еліпсоподібного колеса із стилізованими крилами.

    Розмір емблеми: діаметр колеса - 8 - 18 мм, розмах крил - 60 мм.

    Емблеми та технічні знаки для середнього начальницького складу - металеві. Колір емблеми - золотистий.

    На піджаку і жакеті емблема носиться праворуч, на рівні лінії грудей. На тули кашкета емблема закріплюється на відстані 5 мм від верхнього краю по центру.

    Кокарда для головного убору середнього начальницького складу виготовляється з жовтого металу у формі еліпса 25-30 мм завширшки і 30-40 мм заввишки із зображенням малого Герба України на темно-зеленому полі в центрі. Кокарда обрамлена вінком з лаврового листя.

    Над козирком кашкета для середнього начальницького складу закріплюється плетений шнур золотистого кольору на ґудзиках діаметром 15 мм.

    МОЛОДШИЙ НАЧАЛЬНИЦЬКИЙ І РЯДОВИЙ СКЛАД


    Молодший начальницькй склад.

    Знаками розрізнення працівників залізничного транспорту є наплічні знаки на куртках, піджаках, жакетах, пальтах, плащах, а також сорочці-блузці у літню пору.

    Для молодшого начальницького складу наплічний знак має розміри: завширшки 50 мм в основі і 42 мм у вершині, виконано у вигляді п’ятикутника, з кутом вершини 120 градусів, завдовжки 130 - 140 мм. Вздовж за віссю наноситься галун золотистого кольору завширшки 3 мм. Такого ж кольору на відстані 75 - 85 мм від основи закріплюється технічний знак розміром 20 мм.

    Молодший начальницький склад на комірі піджака має петлиці розміром 80x32 мм з кутом 110 градусів. Уздовж петлиці за віссю наноситься галун золотистого кольору завширшки 3 мм. По краю петлиці (крім нижнього і верхнього) наноситься галун золотистого кольору завширшки 1 мм. У верхній частині петлиці закріплюється технічний знак золотистого кольору розміром 20 мм.

    Знаки розрізнення для рядового складу мають такий вигляд: наплічний знак за розмірами, зазначеними вище. На відстані 80-75 мм від основи закріплюється технічний знак золотистого кольору розміром 20 мм. Рядовий склад петлиць не має, в нижній частині коміру піджака закріплюється технічний знак розміром 20 мм.

    Наплічний знак закріплюється ґудзиком діаметром 15 мм.

    Емблема залізничного транспорту зображена у вигляді еліпсоподібного колеса із стилізованими крилами.

    Розмір емблеми: діаметр колеса - 8-18 мм, розмах крил - 60 мм.

    Емблеми та технічні знаки для молодшого та рядового складу - металеві. Колір емблеми - золотистий.

    На піджаку і жакеті емблема носиться праворуч, на рівні лінії грудей. На тулії кашкета емблема закріплюється на відстані 5 мм від верхнього краю по центру.

    Кокарда для головного убору молодшого начальницького і рядового складу виготовляється з жовтого металу у формі еліпса 25-30 мм завширшки і 30-40 мм заввишки із зображенням малого Герба України на темно-зеленому полі в центрі. Кокарда обрамлена вінком з лаврового листя.

    Над козирком кашкета для молодшого і рядового складу закріплюється чорний лаковий ремінець на ґудзиках, діаметром 15 мм.


    ТАКА Ж МАГІСТРАЛЬ, ТІЛЬКИ ПІДЗЕМНА

    Який вид міського транспорту вважається найнадійнішим, тобто працює за чітким щільним графіком, без жодних пробок на дорогах і навіть не залежить від того, чи на вулиці снігові замети, чи злива? Кожний скаже: «Це метро». На теренах України воно вперше з’явилось у столиці. Шостого листопада 1960 р. було відкрито першу його дільницю на Святошинсько-Броварській лінії. А знаєте, хто придумав цей вид транспорту?

    ПЕРШИМИ метрополітен збудували спритні на всякі дива англійці. Ця ідея спала на думку англійському інженерові Чарльзу Пірсону, який запропонував схему схованої під землю залізниці, яка збігалася з лондонськими вулицями. Їх розкопали на 10-метрову глибину, поклали рейки, над якими звели кам’яні арки, замурували і знову намостили бруківку.

    Будівництво було трудомістким і досить небезпечним. Майже всі земляні роботи довелося здійснювати вручну. Головними знаряддями праці були кайло, лом та лопата. Гори породи вивозилися тачками. Особливо сутужно ставало тоді, коли робітники впирались у гранітний пласт. Нерідко траплялось, що у тунель вривалися бурхливі потоки підземної води, тож не обійшлося і без трагічних випадків.

    Першу лінію не баченого доти підземного виду транспорту відкрили 10 січня 1863 р. о 6-й ранку. Пасажири-добровольці сіли в яскраво освітлені газовими лампами дерев’яні вагони з плюшевою оббивкою. На зупинках двері вагонів відмикали й замикали на засувку робітники. Вагони тягнули локомотиви на паровій тязі, їхні двигуни працювали на коксі й страшенно диміли. Тому, коли пасажири вийшли на поверхню, їхні обличчя були закіптюженими до невпізнання. Вже вийшовши на поверхню, вони стали голосно сміятися один з одного, а зустрічаючі їх чиновники-контролери чомусь... від них сахалися. Навряд чи всі вони були дуже рафінованими чистюлями. Можливо, спочатку їм здалося, що з підземелля до них вийшли ніякі не пасажири, а якісь «потойбічні сили в людській подобі»? Принаймні так прокоментували сцену офіційної зустрічі перших випробувальників метро лондонські репортери.

    Попри це лондонцям так сподобалося кататися в метро, що в перший же день після добровольців ще тридцять тисяч чоловік проїхались у чотирьох вагонах першого в світі метрополітену. Поїздка в обидва кінці тривала 33 хвилини, поїзд робив зупинки на семи проміжних станціях.

    Через п’ять років запрацювала друга лінія лондонської підземки. Вперше пасажири стали пересідати з однієї підземної траси на іншу.

    Згодом, 4 листопада 1890 р., в Лондоні впровадили електрифіковану гілку метро. Вона називалася «Меtгороlіtаn railway», що означає «Столична залізниця». Перші п’ять літер назви нової лінії стали ім’ям цього виду транспорту в усьому світі.

    Другими збудували для себе метро американці. 1871 р. в місті Нью-Йорк вони відкрили лінію, щоправда, наземного типу (колії розміщувалися на естакадах). Поступово підземне метро витіснило наземне. Нині в Нью-йоркському метро найбільше в світі станцій - 468. Воно «обігнало» лондонське, яке сьогодні має 275 станцій. 1892 р. метро з’явилось у Будапешті (Угорщина), Бостоні (США), Парижі (Франція), Берліні (Німеччина), Токіо (Японія).

    До слова, метрополітен у Києві міг з’явитися одразу після лондонського. Ще 1884 р. в нас знайшлися тямущі інженери, які запропонували провести «підземну залізницю від Подолу до Бессарабки». Та міська Дума після тривалих дебатів відхилила цей проект. Мовляв, він занадто дорогий. Водночас депутати були певні, що «пасажирів під землю і силою не вдасться загнати».

    Вдруге мали намір побудувати метро в Києві 1916 р. Тоді голова Російсько-американської торгової палати запропонував розпочати прокладання мережі підземного транспорту і знайшов інвесторів, які уклали гроші в цей проект. Розпочалася розробка документації та кошторису, але революція 1917 р. також зруйнувала ці плани.

    Врешті-решт метрополітен у столиці відкрився через 15 років після закінчення Великої Вітчизняної війни. Перша його лінія пролягла від центрального залізничного вокзалу до Дніпра. Нині ж Київський метрополітен є найбільшим в Україні. Його три гілки загальною протяжністю понад 60 кілометрів налічують 43 станції. Причому розбудова київської підземки активно ведеться досьогодні. Такий промовистий факт: щодоби пасажирами столичного метро стають щонайменше півтора мільйона чоловік.

    В Україні метро функціонує ще у Харкові і Дніпропетровську. Відкритий 37 років тому Харківський метрополітен нині також має три гілки, але налічує 28 станцій. Дніпропетровський - наймолодший серед своїх «братів»-метрополітенів. Його було відкрито 29 грудня 1995 р., то ж поки що він має одну гілку і налічує шість станцій. Нині прокладається підземка в Донецьку, розглядається питання про будівництво метрополітену у Запоріжжі, Одесі та Львові.

    Валентина КОЛЯДА

    Борис ЯКИМОВИЧ. Авторські нотатки для роману

    Часто згадуючи минуле, мій співрозмовник ні про що не шкодує. За своє 90-літнє життя Борис Вікторович ЯКИМОВИЧ бачив багато, та сьогодні зла не носить у серці. Як каже сам: «Поганих людей не пам'ятаю. Всіх поважав, любив і ладив з усіма. Бо не чекав від інших допомоги, а самотужки робив добро».

    Ми ведемо теплу розмову, сидячи один навпроти одного в кімнаті, яка наче просочена духом століть. Навколо світлини, яким по 100-120 років. Мама - родом з древнього козацького роду сподвижників Б. Хмельницького Крахмалюків була молодшою за батька Бориса Вікторовича на 25 років (!). На моє здивування Борис Вікторович відповідає, що тоді гусари одружувалися у поважному віці. Вдивляючись в обличчя на фото, помічаю, що син схожий на батька: такі ж правильні риси обличчя, блакитні очі й гусарська виправка, незважаючи на вік.

    За спогадами Бориса Вікторовича можна було б написати цілий роман, зміст якого був би наповнений історичними подіями та особистими подвигами. Можливо, згодом він саме це і зробить, адже має феноменальну пам’ять, до того ж дві вищі освіти, прекрасно володіє літературною мовою, пише вірші.

    Та будемо мати за честь, якщо скористається і нашим матеріалом…

    «УРА! НА ФРОНТ»

    Випускний вечір. Сподівання на майбутнє. Ліричні мрії. Юнацький запал кружляв у вихорі вальсу тодішніх десятикласників. Кожен обрав свій шлях. Та страшна звістка про війну об’єднала їхні думки. Одразу ж на другий день всі хлопці із класу, в якому вчився Борис, поквапились до військкомату. Та, на жаль, отримали, відмову. Мовляв, занадто ще молоді, для того, щоб воювати. Що ж прийдемо ще! Чергували на дахах, копали окопи, а через деякий час знову прийшли проситися на фронт. І їх таки мобілізували: «Ура. На фронт!» - радісно горлали «жовторотики». Та яким же було їх розчарування, коли їм видали замість зброї… лопати. - Будували оборонні рови, протитанкові укриття. «Чорна піхота» - так називався на війні цей підрозділ.

    Під час наймасовішого відступу радянських військ під керівництвом генерал-лейтенанта Кирпоноса Борис Якимович отримав поранення. Частина військ вийшла з оточення. А його та ще деяких поранених залишили в медпункті хутора Яковенщина поблизу ст. Сагайдак (Південна залізниця). Коли німці захопили територію, всі потрапили у полон.

    Концтабір Хорол розташовувався на території старого цегельного заводу. Колючий дріт у два ряди, вишки, собаки. «Табір переповнений - понад 100 тисяч військовополонених, не було навіть місця, щоб присісти, - згадує Борис Вікторович. - І згодом нас колонами стали гнати у напрямку Кременчука. Хтось із хлопців - у моїй шерензі (нас йшло по четверо) й запропонував: «Давай, ставай другим з краю: де побачиш якусь яму чи кущі, готуйся. Ми тебе спихнемо, ти падай і лежи». Мабуть, розуміли, що припухлий від голоду я можу впасти сам, і тоді фашисти доб’ють. Отже була надія врятуватись. Так і зробили. На шляху, де була велика канава, я впав. Зверху полоснула автоматна черга. Втратив свідомість. Через деякий час відкриваю очі і бачу, що хтось мене «ворушить» і кричить: «Живий! Живий!»

    Так тоді жінки із найближчого села ходили за колоною й підбирали і мертвих, і живих. Борис виявився серед останніх. Старий чоловік з того села порадив: «Негоже тобі тут залишатися, бери ціпок у руки, торбу на плечі і гайда далі…» Так Якимович і зробив, три тижні йшов лісами-перелісками, просився ночувати у курниках, люди підгодовували. Якогось вечора зрозумів, що дістався Києва.

    З болем згадує Борис Вікторович, як побачив весь у руїнах Хрещатик, лише маленька доріжка протоптана по обломках розгромлених будинків…

    Київ тоді був невеличким. За історичною довідкою, тоді нараховувалось лише 450 тисяч населення. Тож як дістатися до свого двору проблеми не було. Мама зустріла свого соколика, та все наказувала: «Не їж багато, синочку». Впродовж трьох місяців відновлював свої сили.

    ЯК НІМЕЦЬКІ БУДІВЕЛЬНИКИ ФЮРЕРА ЗГАДУВАЛИ

    - Як же потрапили на залізницю? - запитую ветерана. Після втечі з другого полону. Під час чергової облави він знову потрапив до гестапо, а коли німці відбирали людей для робіт, то зустрів знайому однокласницю своєї сестри, яка була перекладачкою. Саме вона під особисту відповідальність забрала полоненого. Знайшлася і «посада» - чорноробочим кочегаром у гуртожиток німецьких залізничних будівельників. «Добрі люди були, дуже відрізнялися від військових. Коли проходили біля портрета рейхсфюрера, то кулак показували, сам бачив», - розповідає Борис Вікторович.

    - А як же звідти втекли?

    - Пізніше нас остарбайтерами відправляли до Німеччини. І тут доля мені усміхнулась. Потрапив у старий, дірявий вагон. Я і ще декілька арештантів відсунули гнилі дошки й втекли. Повернувшись до Києва вдруге, тут я і розпочав свій трудовий шлях на Південно-Західній залізниці на будівництві мосту. Відновлював Київ-Пасажирський, локомотивне депо імені Андреєва. Згодом - вчився, за Сталінським призивом потрапив до Київського експлуатаційного технікуму.

    Серед багатьох нагород та подяк (а їх у трудовій книжці Бориса Якимовича понад 120!) особливою є подяка за проявлену високу активність у забезпеченні Києва… теплом. Так, це був своєрідний подвиг на кшталт комсомольського ватажка Корчагіна із книги М. Островського «Як гартувалася сталь» - рубали ліс під Тетеревом і рятували холодний Київ. Спалюючи ці дрова, їздили паровози, працювали електростанції.

    «МОЯ ЧАВУНКА»

    Після війни у 1948 р. Борис Якимович почав працювати черговим по ст. Київ-Московський, далі - поїзний диспетчер всіх округів (14 років). На пенсію вийшов з посади заступника начальника відділу перевезень Київської дирекції. Про його трудові подвиги писали і всесоюзні газети «Известия», і «Гудок», і наше «Рабочее слово». Військові грамоти, грамоти від міністра внутрішніх справ, відзнаки від начальників столичної магістралі, від голів районних рад. За ними стоїть відповідальна і самовіддана праця Бориса Вікторовича. Сам трудився й інших наставляв. Його учні працювали по всьому Союзу, в Укрзалізниці. Науменко, Василенко, Фролов…

    - Перелік чималий. А як вдавалося так інтенсивно працювати?

    - Потрібно віддаватися роботі повністю. Може це дуже пафосно, але для сучасної молоді скажу, потрібно працювати з вогником, тоді слова «моя чавунка» - (як раніше говорили - авт.), будуть для вас не просто словами. Вони наповняться змістом, - ділиться своїми думками Борис Вікторович.

    МАДАМ ЯКИМОВИЧ, ЗДРАСТУЙТЕ!

    ...Третину свого життя учасник Великої Вітчизняної, ветеран праці, заслужений ветеран України Борис Якимович уже на пенсії. Зв’язок із залізницею підтримує через заступника голови ради ветеранів Галину Костянтинівну ШКЛЯНЧУК.

    Читає нашу газету і часто згадує минуле.

    - Люди сьогодні дуже сильно змінились, - каже сивочолий ветеран. - Раніше на клямку будинок закривали і не боялися, що хтось залізе чи вкраде щось. Сьогодні онук бабусю може вбити за пенсію… Парадокси часу (в очах бачу смуток - авт.). Дитинство моє випало на роки після громадянської війни, та незважаючи на це люди тоді були привітними, щирими. Згадую, як ми з мамою виходили на прогулянку, всі навколо вітались: «Мадам Якимович, здрастуйте». Сьогодні ж близькі сусіди одне одного не знають…

    ЩО Ж ТАКЕ ОТА ЛЮБОВ?

    Борис Вікторович дістає старі альбоми. В них - ціла епоха, красиві обличчя, стрункі постаті, загадкові погляди.

    - Ось моя перша дружина, - вологий туман вкотре огортає очі мого співрозмовника. На жаль, на його долю випала смерть двох дружин, з якими прожив щасливо і згадує обох з теплом та любов’ю. - Коли почалася війна з Японією, нас мобілізували в ряди війська і спрямовували на перепідготовку в районі ст. Святошин. З товаришем йшли ми в колоні через Євбаз (нині Київська площа Перемоги) і побачили найвродливіших дівчат, які нам усміхалися. Молодість є молодість. Ноги справні, колону доженемо, а ось таких красунь… Підбігли, познайомились, згодом зустрілися знову: у 1946 р. одружились.

    - Що ж це таке ота любов, - запитую я. - Зараз кажуть, хімічна реакція у мозку людини, максимум як на п’ять років?!

    - Ех, дорогенька моя, - зітхаючи і водночас усміхаючись, відповідає Якимович, - це крик душі, це божа іскра! І читає свій вірш:

    Пусть эта встреча была случайной,

    Но мне понравились твои черты

    И этот вечер, и все те тайны,

    Которые хранили мы.

    Мы оба вместе уже не юны

    И на висках хватает седины,

    Но хочется любить и быть любимым,

    И в сердце, как в саду,

    цветут цветы.

    Что прожито уж не вернется -

    Пройдут года, забудем мы,

    И счастье вечное вернется

    Вновь на устах улыбки

    зацвели…

    САД - МОЄ ЖИТТЯ

    Зворушливі сторінки з його біографії перегортаємо обережно. Сьогодні у Бориса Вікторовича троє дорослих дітей, 14 онуків і правнуків, є і праправнучка. Пишається ними дідусь. «Ось у Костянтина - розповідає, - аж чотири дипломи, один з яких із Гарвардського університету (США - авт.)» .

    На запитання, чим займаєтесь на пенсії, ветеран відповідає: «Живу! І зараз сад - це моє життя. Два я їх встиг посадити. Один - між будинками колишньої залізничної колонії. Інший - біля свого дому. Яблуні, горіхи, лимонник, кизил. Чого лише у мене немає. Голландських тюльпанів декілька тисяч», - говорить ветеран. А я поглядаю на дитячу іграшку - паровоз «Кукушка». Так, так, тюльпани каже любить, а сам, думаю, у паровозики з правнуками бавиться. Та це вже моя фантазія… Якщо людина серцем прикипає до залізниці, то й маленький локомотив в його оселі - не дивина. Нехай онуки і правнуки розважаються, звикають… Той люди з них будуть.

    24 лютого Борис Вікторович відзначив своє 90-ліття. Приєднуємось до численних побажань на його адресу. Нехай життя його буде садом! Квітучим, плодоносним та рясним. Як ті лутовки (сорт вишень - авт.). Пам’ятаєте, Борисе Вікторовичу?!

    Валентина КОЛЯДА, Фото Віталія НОСАЧА та з архіву Бориса ЯКИМОВИЧА

    ГАЛУЗЕВА СЛУЖБА комерційної роботи та маркетингу Південно-Західної залізниці ПРОПОНУЄ комплекс транспортно-експедиційних послуг, пов’язаних з організацією вантажних перевезень

    УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничні послуги.

    ІНФОРМУВАННЯ КЛІЄНТА ПРО ПРАВИЛА ТА УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕНЬ вантажів, порядок оплати перевезень та додаткових послуг, про правила розрахунків з перевізником, укладання договорів та санкції у разі недотримання умов договору.

    ПРОВЕДЕННЯ ТЕХНАВЧАННЯ І КОНСУЛЬТАЦІЙ З ВІДПРАВНИКАМИ, одержувачами та власниками під’їзних колій з питань технічної експлуатації залізниць, Статуту залізниць України, Правил перевезень та інших нормативних документів Укрзалізниці.

    ІНФОРМУВАННЯ КЛІЄНТІВ ПРО МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВАНТАЖУ та виконання супутніх перевезенням послуг (пошук, простеження, просування вагонів і контейнерів).

    ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ, переадресування вантажів та надання рухомого складу в оренду (з дозволу Укрзалізниці).

    НАДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЯМ, підприємствам, громадянам-суб’єктам підприємницької діяльності складів, майданчиків для складування вантажів перед відправленням та зберігання вантажів після вивантаження.

    ЗБЕРІГАННЯ ВАНТАЖІВ на місцях загального користування.

    ПОДАЧА Й ЗАБИРАННЯ ВАГОНІВ локомотивом залізниці.

    ДЕЗІНФЕКЦІЯ ТА ПРОМИВАННЯ ВАГОНІВ.

    ЗВАЖУВАННЯ ВАНТАЖІВ.

    НАДАННЯ ПОСЛУГ З ЕКСПЕДИРУВАННЯ вантажів при перевезенні залізничним транспортом.

    РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАПІРНО-ПЛОМБУВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ для пломбування вагонів та контейнерів.

    ДЕКЛАРУВАННЯ ТРАНЗИТНИХ ВАНТАЖІВ.

    НАДАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ шляхом виконання вантажно-розвантажувальних робіт, кріплення вантажів.

    ПОВІРКА ТА РЕМОНТ АВТОМОБІЛЬНИХ, товарних, вагонних ваг.

    ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТЕЙНЕРНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ.

    ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ЗА ОСОБЛИВИМИ УМОВАМИ.

    ПЕРЕВІРКА ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ НАДАНИХ ВІДПРАВНИКАМИ ДЛЯ ПОГОДЖЕННЯ розрахунків, схем навантаження та кріплення вантажів, непередбачених Технічними умовами навантаження та кріплення вантажів, а також негабаритних вантажів.

    ОХОРОНА ТА СУПРОВОДЖЕННЯ ВАНТАЖІВ особовим складом та засобами відомчої воєнізованої охорони залізничного транспорту.

    НАДАННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ з питань, що пов’язані з перевезенням вантажів і тарифів, а саме:

    • з питань організації комерційної роботи та умов перевезень: 044-465-46-70;
    • з питань взаємодії залізничних станцій з власниками під’їзних колій: 044-465-46-64;
    • з питань схоронності вантажів, що перевозяться, та претензійної роботи: 044-465-46-75, 465-46-69;
    • з питань перевезення вантажів у контейнерах: 044-465-46-65;
    • з питань розрахунків за вантажні перевезення: 044-465-46-73;
    • з питань маркетингової діяльності: 044-465-40-72; 465-44-59.

    СЕРЕД ПРИЗЕРІВ - ЗБІРНА ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ

    У лютому 2013 р. виповнилось 18 років з дня заснування ТДВ СК «Нафтагазстрах», яка на даний час є лідером на страховому ринку України з медичного страхування. Найбільш крупними корпоративними клієнтами є Донецька, Придніпровська, Південна, Південно-Західна та Одеська залізниці.

    В зв’язку з цією подією було проведено турнір з міні-футболу на Кубок СК «Нафтагазстрах», який проходив 16 - 17 лютого 2013 р. під егідою Федерації міні-футболу (футзалу) м. Києва. Змагання проходили в спортивному комплексі Національного технічного університету України (КПІ).

    Для участі у турнірі були запрошені команди: «Белуга» (м. Київ), ДВРЗ, «Експрес» Укрзалізниця, СК «Нафтагазстрах», «Рефрижератор» (м. Фастів), ОППО УМГКиївтрансгаз, «Чорне море» (м. Одеса) та збірна Південно-Західної залізниці.

    У запеклій боротьбі, яка точилась протягом двох днів, збірна команда Південно-Західної залізниці посіла почесне третє місце. Команда залізничників поступилась тільки командам «Белуга» м. Київ та «Чорне море» м. Одеса, які посіли перше та друге місця. Кращим гравцем збірної Південно-Західної за підсумками турніру визнано Дмитра Свінціцького - водія локомотивного депо Шепетівка. Команду нагороджено кубком та медалями за ІІІ місце, а також спортсменів-аматорів залізниці було відзначено призом глядацьких симпатій.

    Тож поздоровляємо членів збірної команди залізниці з міні-футболу у складі: Олександра ДЖУРА - монтера колії Конотопської дистанції колії, Володимира СТРИЖАКА - помічника машиніста електровоза локомотивного депо Конотоп, Романа ХАРЕВИЧА - інженера з безпеки руху станції Конотоп, Вадима БЛАГОРОДНОГО - шляхового майстра Дарницької дистанції колії, Богдана КОРОЛЯ - налагоджувальника колійних машин Дарницької дистанції колії, Олександра КАПШТИКА - монтера колії Дарницької дистанції колії, Дмитра СВІНЦІЦЬКОГО - водія локомотивного депо Шепетівка, Миколу МАКСИМЧУКА - економіста з матеріально-технічного забезпечення Локомотивного депо Шепетівка, Кирила ШЕВЦОВА - локомотивного диспетчера Козятинської дирекції залізничних перевезень, Дмитра ГОРОЛЯ - помічника машиніста локомотивного депо Жмеринка, Антона МЕЛЬНИКА - слюсаря локомотивного депо Жмеринка, Олега КВАСНЕВСЬКОГО - оглядача-ремонтника вагонів вагонного депо Жмеринка, Валерія УДОВЕНКА - заступника начальника Жмеринської механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт, Юрія КАЛІНСЬКОГО - інженера технічного відділу Жмеринської дирекції залізничних перевезень, Ігоря КАЛІЦІНСЬКОГО - інженера технічного відділу Жмеринської дирекції залізничних перевезень, Володимира ГУДЗЯ - інженера технічного відділу Жмеринської дирекції залізничних перевезень, Павла ЄРМОЛЕНКА - тренера-викладача секції футболу Дорожнього фізкультурно-спортивного клубу «Локомотив», Олександра АНДРІЄНКА - директора спортивного комплексу Дорожнього фізкультурно-спортивного клубу «Локомотив».

    Участь збірної команди залізниці у турнірі стала можливою завдяки підтримці небайдужих до розвитку фізичної культури і спорту на залізниці людей, зокрема начальника Південно-Західної залізниці О.М. КРИВОПІШИНА, заступника начальника залізниці з економічних питань С.В. ГОРІЛЕЯ, начальника адміністративної служби-помічника начальника залізниці - О.Ю. КОНОВАЛА та керівників підрозділів, учасники яких захищали честь залізниці.

    Ще раз поздоровляємо призерів! До нових спортивних висот!

    Ольга СТОРОЖЕНКО, начальник ДФСК «Локомотив»

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05