РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 25 (6 липня 2012)
  • Випуск №25 6 липня 2012
    Зміст
    1. ВИСОКІ НАГОРОДИ ЗАЛІЗНИЧНИКАМ
    2. Надії на позитивні зрушення (За повідомленням прес-центру Укрзалізниці)
    3. На згадку (Валентина КОЛЯДА, Фото Віталія НОСАЧА)
    4. Як Жизніну у житті поталанило
    5. Головна увага - збереженню вагонного парку (Анатолій РОМАНОВ, Фото Віталія НОСАЧА)
    6. Калинівка-1. Повний спектр транспортних послуг гарантовано (Сергій ГУК, Фото Віталія НОСАЧА)
    7. Дитина, документ, квиток, вагон…
    8. Музика звучить на Честь Віктора МАЗУРЕНКА (Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Віталія НОСАЧА)
    9. Испания - снова чемпион Европы!
    10. Вустами волонтерів
    11. «The New York Times»: Киев - один из самых красивых городов мира (Фото Виталия НОСАЧА)
    12. Нехай буяють квіти біля Стели (Сергій ВЕРЕЗУМСЬКИЙ, голова профспілкового комітету Фастівської дистанції колії; Фото з архіву Фастівської дистанції колії)

    ВИСОКІ НАГОРОДИ ЗАЛІЗНИЧНИКАМ

    Начальник Південно-Західної залізниці Олексій Мефодійович КРИВОПІШИН на початку цього тижня щиросердно поздоровив кращих із кращих залізничників столичної магістралі та вручив високі нагороди за багаторічну сумлінну працю на залізничному транспорті, вагомий особистий внесок у розвиток галузі, забезпечення потреб населення і економіки держави в перевезеннях вантажів і пасажирів.

    Із рук начальника столичної магістралі нагороди отримали:

    ПОЧЕСНУ ГРАМОТУ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

    Марина Олександрівна ФАСТІВСЬКА - черговий по станції відокремленого підрозділу станція Київ-Пасажирський;

    Віктор Олегович ПУШКО - машиніст-інструктор локомотивних бригад відокремленого підрозділу локомотивне депо Конотоп.

    ЗНАК «ПОЧЕСНИЙ ПРАЦІВНИК ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ»

    Алла Вікторівна ДРОНОВА - начальник служби кадрової та соціальної політики.

    ЗНАК «ПОЧЕСНИЙ ЗАЛІЗНИЧНИК»

    Василь Костянтинович БУЦЕРОГА - начальник відокремленого підрозділу Козятинська дирекція залізничних перевезень;

    Сергій Анатолійович КЛИМОВИЧ - слюсар з ремонту рухомого складу 5 розряду відокремленого підрозділу вагонне депо Київ-Пасажирський;

    Тетяна Володимирівна ПОГРЕБИСЬКА - помічник начальника Південно-Західної залізниці.

    Нагрудний знак «ЗА ЗАСЛУГИ. УКРЗАЛІЗНИЦЯ» III СТУПЕНЯ

    Віталій Олександрович ЖУРАКІВСЬКИЙ - перший заступник начальника Південно-Західної залізниці;

    Ольга Петрівна ЛЕВЧУН - начальник відокремленого підрозділу Український центр з обслуговування пасажирів на залізничному транспорті Південно-Західної залізниці.

    ЗНАК «ЗАЛІЗНИЧНА СЛАВА» І СТУПЕНЯ

    Віктор Миколайович ПІКУШ - директор відокремленого підрозділу санаторій «Медичний центр реабілітації залізничників».

    ЗНАК «ЗАЛІЗНИЧНА СЛАВА» II СТУПЕНЯ

    Іван Петрович ФЕДОРКО - начальник галузевої служби перевезень;

    Іван Федорович ЗІНЕНКО - начальник першої служби;

    Тетяна Василівна ХІМЧАК - заступник начальника юридичної служби - начальник відділу судових спорів.

    ЗНАК «ЗАЛІЗНИЧНА СЛАВА» III СТУПЕНЯ:

    Олександр Миколайович СІЧКАР - начальник Конотопської дистанції електропостачання;

    Юрій Кирилович ЧАЙКА - начальник станції Ніжин відокремленого підрозділу Київська дирекція залізничних перевезень.

    ПОЧЕСНУ ГРАМОТУ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

    Віра Анатоліївна МАРКЕВИЧ - головний бухгалтер фінансово-економічного відділу відокремленого підрозділу галузева пасажирська служба;

    Микола Петрович ЯНКОВСЬКИЙ - начальник відокремленого підрозділу Центр механізації колійних робіт.

    ОГОЛОШЕНО ПОДЯКУ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

    Миколі Григоровичу КРАЄВОМУ - начальнику відділу будівництва, механізації та комплектації відокремленого підрозділу галузева служба електропостачання.


    Надії на позитивні зрушення

    У Державній адміністрації залізничного транспорту відбулася зустріч керівництва залізничної галузі з представниками Профспілки залізничників і транспортних будівельників України, Вільної профспілки машиністів України та Міжнародної організації роботодавців підприємств галузі залізничного транспорту «Федерації залізничників України». У ході заходу було обговорено особливості реформування залізничного транспорту України.

    Сторони висловили підтримку довгоочікуваних структурних змін, які мають вивести галузь на новий рівень управління та створити можливості для довгострокових інвестицій. Із процесом структурних перетворень залізничники пов’язують надію на оновлення застарілих локомотивів, вагонів та інших основних фондів підприємств галузі, а також висловлюють сподівання на зростання рівня заробітної плати та покращення соціального захисту працівників.

    Голова Профспілки залізничників і транспортних будівельників України Вадим ТКАЧОВ зазначив, що у трудових колективах сьогодні гостро відчувається потреба у докорінних змінах, про що свідчить хоча б той факт, що застарілим парком рухомого складу важко виконувати пряму функцію перевізника, спрацьовані пасажирські та вантажні локомотиви і вагони стає дедалі важче і дорожче ремонтувати. Залізничні адміністрації країн, де були проведені реформи, змогли оновити техніку, покращити якість надання послуг і умови праці, значно підвищити заробітну плату.

    Як зазначили учасники зустрічі, навколо теми реформування залізничного транспорту України виникає чимало політичних спекуляцій, нічим необґрунтованих заяв, які не пов’язані із відстоюванням інтересів трудових колективів. Зокрема процес структурної перебудови підприємства неправдиво називають приватизацією. У трудових колективах такі заяви не сприймаються і навіть викликають певну відразу. Потрібно говорити мовою аргументів. Законодавчо галузь захищена від усіляких посягань. Та й зрештою громадськість та трудові колективи галузі не дозволять жодних дій у напрямку відчуження майна та основних фондів. Тож не варто відволікати залізничників, які наразі повинні не тільки забезпечувати безперебійний процес перевезення вантажів та пасажирів, а й ефективно провести процес реформування галузі.

    У реформуванні залізничної галузі, зміні її структури, переході від територіального принципу управління до вертикально-інтегрованого назріла нагальна потреба. ПАТ «Українська залізниця» зможе працювати в іншому правовому полі, її прозора структура сприятиме залученню інвестицій міжнародних фінансових установ. Голова Вільної профспілки машиністів України Семен КАРІКОВ зазначив, що на основі позитивного досвіду інших країн необхідно створити українську соціально орієнтовану модель реформування залізничного транспорту, яка збереже кадровий потенціал галузі та гарантує наступність у передачі професійного досвіду.

    Усі кроки щодо реформування залізничної галузі узгоджуються із трудовими колективами підприємств залізничного транспорту та профспілками. Укрзалізниця веде постійний діалог та відкрита для обговорення усіх нюансів із широкою громадськістю, таким чином забезпечується прозорість усіх структурних змін та повною мірою враховуються інтереси працівників галузі при прийнятті будь-яких стратегічних рішень.

    ДОВІДКА:

    Основи реформування залізничного транспорту були закладені в «Концепції державної програми реформування залізничного транспорту», схваленій Кабінетом Міністрів України ще в грудні 2006 р. У жовтні 2011 р. Уряд України затвердив Державну цільову програму реформування галузі, розраховану на 10 років.

    Крім того, реформування залізничного транспорту здійснюється на підставі рекомендацій та вимог Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку і під їх постійним моніторингом.

    З метою успішного проведення процедури реформування прийнято Закон України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23.02.2012 р. №4442-VI, який підписаний Президентом України 15.03.2012 р.

    Законом передбачено, що Товариство утворюється у формі публічного акціонерного товариства, 100 відсотків акцій якого закріплюються у державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

    Очікуваний термін, за який буде створено та зареєстровано Товариство, складає шість-вісім місяців.

    Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

    Управління корпоративними правами держави стосовно Товариства здійснює Кабінет Міністрів України.

    На другому етапі (2013 - 2015 рр.) передбачається формування вертикально інтегрованої виробничо-технологічної системи залізничного транспорту, структурованої за видами діяльності шляхом створення відповідних філій та структурних підрозділів, які належатимуть товариству на правах власності.

    На третьому етапі (2016 - 2019 рр.) передбачається утворення господарського товариства у сфері пасажирських перевезень у дальньому та місцевому сполученнях, корпоративні права щодо якого належатимуть товариству, а також утворення місцевих залізниць, що володіють об’єктами інфраструктури та рухомим складом, на базі підрозділів промислового залізничного транспорту, малодіяльних та вузькоколійних дільниць, в тому числі із залученням недержавних (приватних) інвестицій.

    За повідомленням прес-центру Укрзалізниці

    На згадку

    2 липня у конференц-залі столичного Південного вокзалу зібралися студенти-волонтери з Національного транспортного університету.


    Анна АНДРУШЕНКО, Марія МАЛКІНА та Ірина РЕМЕХ - «Євро-2012 та залізничний вокзал. Завжди приємні спогади».

    Саме вони позмінно працювали тут під час проведення ХIV чемпіонату Європи з футболу. Від імені керівництва Південно-Західної залізниці, вокзалу начальник галузевої пасажирської служби Олександр БОЛДОВ подякував юнакам та дівчатам за допомогу у роботі з туристами-іноземцями. «Спочатку були деякі побоювання, чи впораються волонтери, - сказав Олександр Миколайович. - Та процес був під наглядом і контролем з боку залізничників. Все пройшло без зауважень. Тож своєю працею ви можете пишатися».


    Олесь МАЙДАНІК - «Свято футболу завершилось, та настрій бадьорий».

    На згадку про волонтерську допомогу всі отримали пам’ятні сувеніри з емблемою Євро-2012 та Південно-Західної залізниці. На взаєм представник команди «зелених» Антон ЄРОФЕЄНКОВ, дякуючи за підтримку і сприяння у роботі, подарував залізничникам футболку волонтера.

    Валентина КОЛЯДА, Фото Віталія НОСАЧА

    Як Жизніну у житті поталанило

    29 червня 2012 р., за кілька хвилин до відправлення поїзда, власнику стотисячного квитка на поїздку в «Українському експресі» вручено дві перепустки на фінальний матч футбольного чемпіонату Європи 2012 р.

    Щасливчиками стали пасажири поїзда №164 сполученням Київ - Харків (вагон №5, місце №4, номер квитка ХЗ085435) Максим Жизнін та його дружина Марія - мешканці Москви, які приїхали до України відвідати родичів у Харкові. Квитки вони придбали на Центральному залізничному вокзалі Києва.

    Два квитки на матч Іспанія - Італія вручив власнику стотисячного квитка на «Український експрес» начальник галузевої пасажирської служби Південно-Західної залізниці Олександр БОЛДОВ. «За дорученням Міністерства інфраструктури України ми вручаємо Вам пам’ятний подарунок - два квитки на фінальний матч Євро-2012, який відбудеться на НСК «Олімпійський», - сказав О. Болдов.

    За словами Максима Жизніна, скоріш за все, він відвідає фінальний матч Євро-2012.


    Головна увага - збереженню вагонного парку

    Коли поїзд у бік Дарниці вирушає зі столичного вокзалу й неквапом пробирається повз тісняву залізничних споруд, велике скупчення пасажирських вагонів за високою бетонною огорожею незмінно притягує цікаві погляди подорожан. Що воно за диво: звалище списаних вагонів, музей рухомого складу? Доводиться чути різні, бува, й фантастичні припущення. В пошуках істини, скориставшись кореспондентськими посвідченнями, проникаємо за неприступний мур.

    Завісу утаємниченості зняв начальник пункту техобслуговування Київської вагонної дільниці Олександр НАУМЕНКО (на фото). Олександр Вікторович зустрічає нас і дає пояснення.

    ДЛЯ ЗНАЙОМСТВА. Олександр Науменко пройшов усі ступені фахового росту. На Київській вагонній дільниці - з 1999 р. Починав слюсарем, був бригадиром, черговим помічником начальника дільниці з формування поїздів, старшим майстром цеху внутрішнього обладнання і вже рік, як очолює ПТО Київ-Товарний.

    - Ви перебуваєте на території пункту технічного обслуговування ст. Київ-Товарний Київської вагонної дільниці, - каже він. - Цей ПТО призначений для довготривалого відстою пасажирських і багажних вагонів, а також для їхньої підготовки до сезонних перевезень. На 16 коліях парку може розташуватися 385 одиниць рухомого складу. Наразі у парку знаходиться понад дві з половиною сотні вагонів, які очікують планових ремонтів.

    - Олександре Вікторовичу, в чому полягає виробниче завдання колективу ПТО?

    - У процесі підготовки до сезонних перевезень маємо виконувати позапланові ремонти внутрішнього обладнання вагонів. Зокрема до літніх перевезень, які, як відомо, розпочалися 27 травня, нами підготовлено п’ять составів пасажирських поїздів, це 82 вагони, - веде далі Олександр Вікторович. - Працівниками ПТО виконано ремонти внутрішнього обладнання: по два состави поїздів №282 Київ - Сімферополь та №57 Київ - Євпаторія і один №298 Київ - Севастополь. До зимових перевезень зазвичай готуємо чотири состави.

    - Якими конкретними справами переймаються працівники ПТО під час підготовки вагонів?

    - Турбот вистачає. Оновити підлогу, відремонтувати туалети, замінити при потребі віконне скло, розпакувати вікна, відремонтувати замки - хіба все перелічиш? Є в ПТО слюсарна та столярна майстерні з деревообробними верстатами, зварювальні апарати, 44 водяні колонки для заправки вагонів водою. Аби догодити потребам пасажирів, доводиться вирішувати не прості задачі, адже маємо справу з доволі спрацьованим рухомим складом.

    Діяльність ПТО підпорядкована сезонному ритму. Звичайно найбільш напружені періоди взимку й навесні. Підготовку розпочали ще у березні, а до кінця травня всі роботи було виконано. Наразі у нас, так би мовити, затишшя: частина колективу відряджається на вагонну дільницю й там обслуговують ці поїзди.

    - Люди, певне, у Вас майстровиті? А чи вистачає робочих рук на такі обсяги робіт? Є, мабуть, і «маяки виробництва», чи не назвете їх?...

    - Так, люди у нас працьовиті й колектив чималий. У штаті - понад тридцять осіб. Кожний із робітників досвідчений, відповідальний. Їм будь-яка робота по плечу…

    Треба зазначити, що кістяк колективу зберігся ще з того часу, коли ПТО розташовувався на ст. Тетерів. Керівництво цінує їх і не хоче відпускати. Й людям до снаги цей труд, миряться навіть із транспортними негараздами, яких останнім часом додалося. Бо люди в більшості своїй мешкають на лінії й користуються електричками…

    А виділяти когось окремо не хочеться, бо впевнений, кого не зустрінеш - усі заслуговують на добрі слова. Можу назвати тих, хто зараз на зміні: оглядач вагонів Сергій Лозинський, слюсар Олександр Хлєвний і Володимир Манченко, столяр Іван Свирчевський. Вони, як і переважна більшість колективу, - справжні ентузіасти нашого виробництва.

    - Від імені пасажирів дозвольте висловити Вам щиру подяку за сумлінну працю. Хай щастить Вам і всьому Вашому колективу.

    ВІД РЕДАКЦІЇ

    Якісний ремонт вагонів під силу лише професіоналам. Відомо, що лише добре освічені з фахової точки зору, дисципліновані умільці вагонної справи вчасно виявлятимуть дефекти у рухомому складі, які згодом можуть стати причиною для виникнення транспортної пригоди. Тому з боку керівництва вагонної дільниці робиться все належне, щоб не просто навчити людей, а й підняти рівень їхніх технічних знань і навичок, зробити врешті-решт із них висококваліфікований персонал. Адже у центрі уваги колективу ремонтників - збереження вагонного парку.

    P.S. Коли верстався номер, ми дізналися, що Олександра Науменка призначено заступником начальника Київської вагонної дільниці. Поздоровляємо!

    Анатолій РОМАНОВ, Фото Віталія НОСАЧА

    Калинівка-1. Повний спектр транспортних послуг гарантовано

    Три пари пасажирських поїздів та декілька електричок на добу. Багато це чи мало? Для такої станції, як Калинівка-1, звичайно, замало. Адже це вузлова станція на напрямках від Києва до Жмеринки і через Хмільник на Хмельницький. Проте і за таких умов тут з початку року відправлено понад 40 тисяч пасажирів у далекому сполученні. Звичайно, як і скрізь, приміські перевезення тут збиткові, але завдяки цілеспрямованій роботі начальника дирекції Анатолія ЛЮБІНІНА та начальника станції Олега КРАВЦЯ з місцевою владою, витрати за обслуговування пільговиків відшкодовуються майже на 80 відсотків.


    Виконувачка обов’язків начальника ст. Калинівка-1 Надія ВІТЮК.

    - Доходи від пасажирської роботи мали би бути й більші, але багато поїздів змінили напрямок руху, - розповідає виконувачка обов’язків начальника станції Надія ВІТЮК. - Звичайно, це викликало незадоволення серед мешканців із навколишніх населених пунктів. Отримуємо скарги. Проте вантажна робота ведеться на належному рівні.

    Дійсно, за добу тут завантажується-вивантажується до 100 вагонів. Переважно звідси відправляють зернові, щебінь, металобрухт, добрива. Все це забезпечує станції стабільні доходи та виконання планових завдань.

    А взагалі Калинівка-1 - це велике господарство. Територія - понад два гектари, 15 колій, тільки на головному ходу - 29 стрілочних переводів. Цікавлюсь у Надії Дмитрівни, чи важко утримувати таку інфра-структуру?


    Старший прийомоздавальник Любов ГОДЗИК.

    - Так ми ж не одні. Підтримувати постійну готовність до роботи нам допомагають колійники на чолі з Юрієм Чернатою з Вінницької дистанції колії, зв’язківці під керівництвом Миколи Постюка з дистанції сигналізації та зв’язку тощо. А основне завдання працівників станції - підтримувати в належному стані територію.

    Помічаю, що на протилежній стороні колій пасуться дві кози. Жартую, що це добровільні помічники в травоборотьбі.

    - Для того, щоб впоратися з бур’яном, таких помічників необхідно в сто разів більше. Тут без звичайної коси не обійтися, - посміхається Н. Вітюк.

    А взагалі, чи важко виконувати обов’язки начальника такої великої станції?


    Старший товарний касир Галина СОЛОМКО.

    Для моєї співрозмовниці ця справа не нова. Адже досвіду за плечима достатньо. Починала в 1977 р. практиканткою - чергувала на стрілочному пості. Згодом - в технічній конторі. З набуттям освіти - чергова по станції Нова Гребля. З 1980 р. - чергова по ст. Сосонка. А в 1985 р. вже начальник ст. Сосонка. У 1999-му її переводять заступником начальника ст. Калинівка-1. І тут відбулось найцікавіше. Нарешті дочекавшись заступника, начальник станції одразу бере відпустку за три роки поспіль. Ось вам і ситуація для молодої керівниці.

    - От тоді дійсно було жахливо. Це ж треба - після станції п’ятого класу одразу керувати другокласною, - згадує Надія Дмитрівна. - Але завдяки колективу вистояла. Саме цінне, що в нас є, це люди. Ми - мов одна сім’я.


    Старший квитковий касир Ніна ВЕГЕРА

    І дійсно, тут працюють люди, віддані своїй справі. Понад двадцять років віддали станції старший квитковий касир Ніна Вегера, старший прийомоздавальник Любов Годзик, черговий Сергій Білоус, старший товарний касир Галина Соломко, оператор при черговому Тетяна Ковтун, складач поїздів Олег Сивак та інші.

    А взагалі родина Надії Дмитрівни цілком залізнична. Старший син Володимир - майстер Жмеринського будівельно-монтажного експлуатаційного управління, молодший Віктор - бригадир колії Вінницької дистанції колії. Залізничником був і чоловік Петро Миколайович - 22 роки відпрацював у механічній дистанції вантажно-розвантажувальних робіт.

    Тож залізнична династія продовжується!

    ВІД РЕДАКЦІЇ

    Станція Калинівка-1, як уже повідомлялось, вузлова. На залізниці таких чимало. Життя тут тече розмірено, відповідно до ритму сталевої магістралі. Характерною рисою кожного справжнього залізничника є його особливе відношення до гарантування безпеки руху поїздів, яке залежить як від щоденної копіткої роботи, так і від уміння діяти правильно у конкретних, як кажуть на залізниці, стандартних і нестандартних ситуаціях. Це робиться задля того, щоб стратегічні партнери залізничників - підприємства регіону - були впевнені: зусилля працівників ст. Калинівка-1 спрямовані на те, щоб кожному вантажовідправнику та отримувачу продукції надати повний спектр транспортних послуг.

    Сергій ГУК, Фото Віталія НОСАЧА

    Дитина, документ, квиток, вагон…

    Укрзалізниця нагадує пасажирам, які планують свої подорожі залізничним транспортом із дітьми до 14 років, про обов’язковість наявності оригіналів документів, що підтверджують вік дитини, для уникнення непорозумінь під час поїздки залізничним транспортом.

    Пасажир, який перевозить дитину до 14 років, повинен мати оригінал документа, що підтверджує вік дитини, і надавати його особам, які контролюють, під час посадки в поїзд та на шляху прямування. Про це зазначено у пп. 2.28, 2.29 «Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України».

    Зокрема, у п. 2.28. зазначено, що «діти до 14 років допускаються до перевезення в пасажирських поїздах тільки в супроводі дорослих», а у п.2.29. сказано, що «пасажир, який перевозить дитину до 14 років, повинен мати оригінал документа, який підтверджує вік дитини, і надавати його особам, які контролюють, під час посадки в поїзд та на шляху прямування».

    {Пункт 2.29 розділу 2 зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв’язку N252 (z0257-08) від 04.03.2008, Наказом Міністерства інфраструктури N235 (z0955-11) від 22.07.2011} http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07.

    Правила перевезень неодноразово зазнавали змін, і норму про обовязковість наявності оригіналу документа для підтвердження віку дитини впроваджено з 22 липня 2011 року.

    Придбати дитячий квиток дозволяється на підставі копії документа, що підтверджує вік дитини. Діти до 6 років перевозяться безкоштовно, але якщо пасажир перевозить двох і більше дітей, то право безкоштовного проїзду має лише один, а для решти необхідно придбати квитки, на які діє знижка 75% вартості квитка дорослого пасажира.

    Зокрема, у п 2.31 вказано, що «дитина до 6 років, якщо вона не займає окремого місця, перевозиться з дорослим пасажиром безплатно без придбання поїзного документа».

    У п.2.32 зазначено, що «при прямуванні з одним дорослим пасажиром більше однієї дитини до 6 років пасажир повинен додатково придбати дитячий проїзний документ на кожне місце, займане дітьми». Якщо супровідник бажає мати окреме місце для кожної дитини, то, згідно з п.2.33 «перевезення дитини від 6 до 14 років та дитини віком до 6 років, для якої супровідник бажає мати окреме місце, здійснюється за дитячими проїзними документами».

    Провідник повинен перевірити наявність поїзних документів та інших супровідних, у тому числі і наявність оригіналу документа, який підтверджує вік дитини, найперше при посадці пасажирів у поїзд, нагадує прес-центр Укрзалізниці.


    Музика звучить на Честь Віктора МАЗУРЕНКА


    Святкова мить. Директор КЕМТу Лариса СПОДИНСЬКА, її заступниця Ольга ЛІТВІНЧУК та ветеран Віктор МАЗУРЕНКО.

    Він відомий багатьом завдяки власній творчості впродовж шести десятків років у Київському електромеханічному технікумі залізничного транспорту. Віктор МАЗУРЕНКО, якому нещодавно виповнилося 90 років, до сьогодні незабутній серед сотень його випускників та друзів-педагогів, багатьом з яких дав путівку у життя. Гортаю книгу, автором якої є колишній викладач економіки КЕМТу, беззмінний керівник художньої самодіяльності Віктор Олександрович. І розумію, що багатоденна праця, в яку вклав власні спогади та короткі замальовки від товаришів і друзів про біографію відомого в Україні та за кордоном начального закладу, то справжній літопис, де є місце багатьом цікавим фактам.

    Неодноразово був присутнім як глядач на концертах в актовій залі КЕМТу. Неодноразово під час виступів величезного хору студентів ловив себе на думці - скільки ж душевних сил, професіоналізму, а головне - відданості улюбленій справі (не виміряєш жодними фізичними одиницями) вкладав місцевий немолодий хормейстер.

    Його життя з дитячих років було пов’язано із залізницею. З перших сторінок літопису, що має доволі проникливу і зрозумілу назву «А музыка звучит», дізнаєшся, що синові кондуктора товарного поїзда з маленької станції Ромни (Сумщина) судилося багато. Крім навчання у залізничній школі, служба під час Великої Вітчизняної війни у мостовому батальйоні залізничних військ. У тому саме батальйоні, солдати якого брали участь у будівництві у листопаді 1943 р. низьководного мосту через р. Дніпро. Він пройшов дорогами війни через усю Україну, а свято Перемоги зустрів у Чехословаччині. Це військові подвиги. А у мирний час - навчання і робота у КЕМТі, отримання вищої освіти у ХІІТі. Це, щоб згодом впродовж 60 років вчити майбутніх інженерів азам економіки.

    Якщо комусь із біографів КЕМТу колись забажається порахувати кількість однодумців, друзів, колег та просто учнів, про яких згадує Віктор Мазуренко, певен, зіб’ються на третій сотні. Приємно дивує автор силою пам’яті. І це попри поважний вік. Зустріч тих, хто бажав поздоровити ювіляра з його 90-річчям, відбувалася в актовій залі залізничної альма-матер. З розмови із директором КЕМТу Ларисою СПОДИНСЬКОЮ, яка була серед організаторів урочистостей з нагоди 90-ліття від дня народження поважного ветерана, зрозумів, покоління нинішніх педагогів вміє цінувати справжні таланти. І справа тут не у віці, а у тому, що встиг вкласти у душі багатьох випускників хормейстер і викладач, ветеран Великої Вітчизняної та справжня Людина Віктор Мазуренко.

    «Дякую Богу, що він своїм помислом звів мене з Віктором Олександровичем», - такий відгук від колишнього випускника КЕМТУ, колишнього електромеханіка Фастівської дистанції СЦБ та зв’язку, а нині протоієрея Української православної церкви Володимира РОМАЩЕНКА. Прошу його прокоментувати ці слова. Священик небагатослівний. «Побільше б таких відданих своїй справі людей у нашому незбагнен-ному світі».

    Коли на адресу ювіляра відзвучали щирі здравиці, він запросив бажаючих проспівати власні улюблені пісні. Цей міні-концерт розтягнувся на добру годину. Не залишився ювіляр без подарунків. Зокрема від імені керівництва столичної магістралі почесну відзнаку «За сприяння у роботі Південно-Західної залізниці» ветерану вручив голова Дорпрофсожу Анатолій ФУРСА.

    Вікторові Мазуренку присвячують вірші. Майже поему прочитала на святі випускниця КЕМТу Ніна ХУДОБЕЦЬ. Вінок українських пісень і романсів виконав помічник начальника галузевої служби сигналізації та зв’язку столичної магістралі Василь ШЕНДЕРЧУК. А довгих років того вечора Віктору Олександровичу побажали всі учасники свята.

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Віталія НОСАЧА

    Испания - снова чемпион Европы!

    Финальный турнир 14-го чемпионата Европы, который впервые в своей истории проводили Польша и Украина, завершен. Во второй раз чемпион - Национальная сборная Испании. Второй призер - команда Италии, а третью строчку в итоговой турнирной таблице поделили между собой сборные Португалии и Германии.

    Вернемся к последним аккордам Евро-2012, к его полуфинальным поединкам и финальному матчу.

    ДРАМА В ДОНЕЦКЕ

    В первом поединке полуфинальной стадии первенства Европы-2012 в Донецке на стадионе «Донбасс Арена» встретились команды Испании и Португалии.

    С первых минут встречи португальцы активно прессинговали соперника на всех участках футбольного поля, а поэтому у подопечных Дель Боске куда хуже, чем обычно, получалась игра в пас. Но чем дальше истекало основное время матча, тем больше выдыхались португальцы. В итоге, когда игра перешла в дополнительное время, именно испанцы владели преимуществом и создавала опасные моменты, но поразить ворота соперников им так и не удалось.

    А в итоге судьба матча решалась в серии послематчевых пенальти. И началась для испанцев просто ужасно - Руй Патрисиу «потянул» удар героя четвертьфинала Хаби Алонсо. Но «Святой Икер» тут же нивелировал преимущество Португалии, также отбив удар. В дальнейшем зрители увидели и еще одну «паненку» на этом турнире - в исполнении Серхио Рамоса, и удар в перекладину каркаса ворот в исполнении полузащитника казанского «Рубина» Бруну Алвеша, и победный гол, забитый игроком испанской «Барселоны» Сеском Фабрегасом при помощи всё того же каркаса ворот (мяч от левой штанги ушел под правую). 4:2 - победа Испании по пенальти.

    МАСТЕР-КЛАСС ИТАЛЬЯНЦЕВ В ВАРШАВЕ

    Вторая полуфинальная встреча континентального первенства прошла в Варшаве. Польская столица стала свидетельницей современного футбола в исполнении истинных мастеров кожаного мяча - команд Германии и Италии.

    Соперники начали игру в хорошем темпе. Периодически у ворот каждой из команд возникала напряженность. Поначалу инициативой больше владели футболисты сборной Германии. Но в середине тайма итальянцы пошли в атаку, и это принесло результат. Антонио Кассано подал в штрафную, где Марио Балотелли переиграл Хольгера Бадштубера и точно пробил головой - 1:0. А на 36-й минуте встречи подопечные Чезаре Пранделли вновь добились успеха, поймав немцев на быстрой контратаке.

    Риккардо Монтоливо пасом со своей половины поля вывел на ударную позицию Балотелли, и форвард «Манчестер Сити» мощным ударом поразил ближнюю девятку ворот Мануэля Номера - 2:0.

    После перерыва футболисты сборной Германии пыталась как-то исправить положение и переломить ход поединка, но итальянцы очень грамотно удерживали необходимый результат. И все-таки в добавленное время Германии удалось распечатать ворота Джанлуиджи Буффона. В штрафной площадке мяч попал в руку Бальдзаретти, а Месут Озил реализовал пенальти - 2:1.

    Но на большее у немцев не хватило ни времени, ни сил. Таким образом, в финальном поединке в Киеве команде Италии предстояло сыграть с действующими чемпионами Европы - футболистами сборной Испании.

    ТРИУМФ ИСПАНЦЕВ

    Финальный матч подарил любителям игры миллионов увлекательное зрелище, за которым с трибун киевского НСК «Олимпийский» наблюдало более 65-ти тысяч болельщиков.

    Так уж вышло, что сборные Испании и Италии начинали Евро-2012 матчем друг с другом на групповом этапе, который, как известно, завершился вничью 1:1. И вот теперь между ними новая борьба, но на этот раз за звание чемпиона Европы.

    Первые минуты матча прошли с преимуществом испанцев, что и вылилось на 14-й минуте в забитый мяч. Иньеста выдал пас в штрафную на ход Фабрегасу, тот навесил мяч на голову Сильве, который и открыл счёт - 1:0.

    Удвоить счёт действующие чемпионы Европы сумели на 41-й минуте в результате контратаки. Вратарь Касильяс выбил мяч на Алонсо, тот отдал на Альбу, а он обыгрался с Хави и, выскочив один на один, уверенно переиграл Буффона - 2:0.

    Вскоре итальянцам пришлось остаться вдесятером. Вышедший вместо Монтоливо Мотта в рамках третьей замены через считаные минуты после своего появления получил повреждение и был вынужден покинуть игру. Играя в меньшинстве и проигрывая, сборная Италии не смогла навязать борьбу подопечным Дель Боске, и оставшиеся минуты матча были фактически лишены интриги.

    На 84-й минуте Хави выдал отличный пас на Торреса, и тот реализовал выход один на один-3:0. А затем на 88-й минуте отличился Мата, получивший отличную передачу от Торреса - 4:0.

    Таким образом, команда Испании во второй раз подряд стала сильнейшей сборной Европы.

    Отдадим должное испанцам. Они вошли в историю, став первой командой, которая выиграла три подряд крупных футбольных турнира. Ранее сборная Испании выиграла Евро-2008 и чемпионат мира-2010. Тренер Висенте дель Боске стал вторым в истории тренером, выигравшим чемпионат мира и Европы.

    По завершении встречи сборных Испании и Италии в финале чемпионата Европы-2012 в Киеве на НСК «Олимпийский» состоялась традиционная церемония награждения победителей первенства, а организаторы футбольного праздника подготовили красочный и эффектный фейерверк над стадионом.

    Праздник большого футбола завершен. До встречи во Франции, где через четыре года пройдет 15-й чемпионат Европы-2016, в финальной стадии которого впервые примут участие 24 команды.


    Вустами волонтерів

    «Піклуючись про щастя інших, ми знаходимо своє власне».
    ПЛАТОН

    Цей вислів найповніше характеризує людей, які займаються волонтерською роботою. Саме після розмови з ними, я ще раз впевнилась, що коли віддаєш, не отримуєш (неважливо що: гроші, допомогу, працю, гарне слово), ти багатієш!

    Підтвердження цих думок я отримала від моїх співрозмовниць.

    Хоча спочатку трохи історії. Волонтерами раніше називали людей, які добровільно та винятково через власне бажання вступали на військову службу в деяких європейських країнах (наприклад, у Франції, Іспанії). Нині від цього визначення залишилося лише слово «добровільно». А також додалося ще й «безкоштовно».

    А цифри, які свідчать, що у цьогорічному конкурсному відборі волонтерів до чемпіонату з футболу претендентів на одне місце було четверо (!), лише підтверджують: щасливими бажають бути значно більше людей!

    Знайомимось. Де ж і ще, як не на залізничному вокзалі?! Саме тут. Про них газета згадувала неодноразово, писали ми і про умови праці студентів-волонтерів, і про графік, та й про саму роботу. Та на завершення великого футбольного дійства ми звернулися із запитаннями: як працювалось, що цікавого запам’яталось, чого навчились молоді люди?

    Надія ГОРЯНА - студентка Національного транспортного університету:

    - Я дуже рада, що мені випала така можливість. Адже сьогодні молодій людині, яка вчиться, не зовсім просто поїхати за кордон за власні кошти. А тут на одному місці за зміну відкриваємо нові світи, завдяки діалогам знайомимося з іншими культурами. Зараз вже навіть у натовпі можемо вирізнити іноземців, особливо шведів чи норвежців. Приємні у спілкуванні, ввічливі, з прекрасним почуттям гумору шведи, французи, англійці, американці, австралійці, голландці. Від них ми неодноразово чули: «О, ви такі класні! Ви такі гарні дівчата!»

    А ще вони приємно здивовані і вражені побаченим. Кажуть, прекрасне зелене місто, надзвичайно миле і комфортне. Люди гостинні, навіть до домівок запрошують, ціни теж доступні, хоч і не набагато нижчі за наші. До речі, чула, що англійська футбольна асоціація готує письмову скаргу на адресу телеканалу ВВС за дискримінацію країн-хазяїв Євро. Вважаю, це доречно.

    Моє враження - іноземці-вболівальники вдячні і задоволені. Кажуть, будемо радити своїм друзям сюди приїздити. Правда, трохи здивовані тим, що старші люди (наші співвітчизники) майже зовсім не володіють англійською.

    …У майбутньому вже якось важко уявити себе без Євро. Звичайно, буду сумувати за такою роботою. Адже саме тут, на Київському Центральному залізничному вокзалі у нас з’явилося багато друзів. Тож до зустрічі на Facebook!

    Галина МАКСИМИШИН - студентка Національного транспортного університету:

    - Якщо у моєму житті ще з’явиться можливість, обов’язково працюватиму на волонтерських засадах, буду допомогати людям. Адже ця робота сприяла у тому, щоб перебороти страх спілкування, додала впевненості у собі. Сьогодні я з гордістю можу розповідати про свою країну, про Київ. Адже за статистикою, наданою виконавчим комітетом УЕФА, матчі в Україні та Польщі відвідали вже 1274186 вболівальників, що є сворідним рекордом для Європи.

    У нас є спеціальні гайди (фан-довідники), що допомагають нам у роботі. Там зібрано коротку та корисну інформацію і про місто, і про транспорт, і про футбол, і навіть про кулінарні пристрасті українців. Не знаю, чи всі іноземці спробували наше сало або пампушки, а от що не лише вони полюбляють футбол, знаю. Приємно вразила жінка з Америки, що їхала до Львова. Лише заради нього! Нападника збірної Португалії Криштіана Роналду. Так. Ще той красень!

    Анна АНДРУШЕНКО - студентка Національного транспортного університету:

    - Працювати було легко. Особливих проблем не виникало. Люди, звичайно, за допомогою звертаються різні, та проблеми одні й ті ж: придбати, поміняти квиток, як пройти до камер схову, знайти адресу готелю. До речі, у цьому нам дуже допомагають карти міста англійською мовою, що користуються великим попитом.

    Вболівальники-іноземці дуже привітливі та щирі. За кожну усмішку дякують. На жаль, наші деякі співвітчизники навіть не розуміють, хто ми такі, що ми тут робимо. Головну важливу інформацію вчили у процесі підготовки, щось знали самі, та спантеличуючі питання все ж були. Наприклад, а де можна орендувати велосипеди, щоб доїхати до Харкова?..

    Найціннішими для мене, звичайно, залишиться унікальний досвід, що дав змогу підвищити рівень практичних знань у володінні англійською мовою.

    P.S. Редакція газети «Рабочее слово» щиро дякує заступнику начальника вокзалу Київ-Пасажирський Руслану КАЧУРІ за сприяння в організації інтерв’ю.


    «The New York Times»: Киев - один из самых красивых городов мира

    Влиятельное американское издание «The New York Times» в своем приложении, посвященном путешествиям, опубликовало обзорную статью, посвященную украинской столице. Авторы одобрительно отзываются о Киеве и дают рекомендации по ориентированию в городе - куда пойти, что посмотреть, где и что можно вкусно поесть.

    «После десятилетий советского господства Киев превратился в один из самых ярких городов ХХ века», - отмечает «The New York Times». В связи с Евро-2012 принимающий город стал модным и магнитом притягивает внимание тысяч туристов со всего мира. А положительные и восторженные отзывы о проведении турнира в зарубежных СМИ добавили плюсов к международной репутации страны.

    В списке рекомендованных мест от «The New York Times», которые обязательно надо посетить за 36 часов - центральный Майдан Независимости, главный храм страны - Святая София, в котором царит атмосфера средневековья, и Киево-Печерская лавра. Автор советует увидеть также миниатюры мастера-самоучки Николая Сядристого, создавшего шедевры, которые надо рассматривать под микроскопом. Более того, здесь много интересного для любителей древности - в городе есть пещеры, церкви и памятники истории, есть также много интересных легенд о городе.


    Среди выдающихся прогулочных мест оказался даже «великолепный» Труханов остров, который разместил тысячи шведов в фан-кемпинге во время Евро-2012. Более того, этот остров как любимое место отдыха киевлян и гостей издание называет «Рио на Днепре» с великолепными видами и атмосферой.

    Относительно самих киевлян, которые отражают природу города, «The New York Times» описывает их, как людей с «прекрасным чувством юмора и безграничной жаждой развлечений».

    Кроме того, в городе бурлит замечательная ночная жизнь. А поэтому Киев стал городом-магнитом, куда европейцы и россияне приезжают на уикенд.

    Автор не обошел вниманием и «гастрономическую» часть экскурсии. И перечисляет главные блюда традиционной украинской кухни, которая запомнится гостям не меньше, чем исторические достопримечательности. «Советник» приглашает также посетить Бессарабский рынок - главное место, где можно приобрести и даже продегустировать деликатесы.

    Всего же для тех, кто приезжает впервые, город выглядит как разно-цветная «украинская пысанка» - с ярко раскрашенными зданиями, золотыми куполами на холмах Днепра, сообщает информационный центр «Украина-2012».

    Фото Виталия НОСАЧА

    Нехай буяють квіти біля Стели

    З вікна вагона експреса, який стрімко летить перегоном Брівки - Чорнорудка, рідко, хто із пасажирів зверне увагу на гранітну стелу, яка стоїть на галявині лісосмуги з боку парної колії. Однак, варто хоча б подумки згадати про цю місцевість. Саме тут, на 985 км означеного перегону, у роки Великої Вітчизняної війни відбулась одна з численних драм тієї страшної війни.

    У роки окупації німецька авіація постійно бомбила залізницю, намагаючись тим самим паралізувати забезпечення радянської армії зброєю, боєприпасами тощо. Після таких нальотів, залізничники прикладали неймовірних зусиль, щоб у найстисліші терміни відремонтувати колію та пустити нею рух військових ешелонів. Того разу на місце руйнувань після чергового нальоту німецької авіації з метою координації дій працівників, у спеціальному вагоні, виїхало керівництво Козятинського відділка залізниці. Але повернутись додому живими залізничникам не судилось - черговий наліт ворожої авіації вщент розбомбив місце робіт з усіма звитяжцями, хто брав участь у відбудові колії.

    Після війни, в пам’ять про цю трагедію на 985 км перегону Брівки - Чорнорудка, залізничники встановили гранітну стелу, до якої від колій веде ялинкова алея. Керівництво, працівники залізничних підрозділів регіону Козятинської дирекції під час проведення чергових комісійних об’їздів завжди знаходять час, щоб вшанувати пам’ять про своїх загиблих колег-залізничників.

    У наші дні догляд за цим місцем взяли на себе члени молодіжної ради галузевої профспілки Фастівської дистанції колії. Нещодавно молодь цього підрозділу навела лад біля пам’ятника. Нехай буяють квіти біля Стелли.

    Сергій ВЕРЕЗУМСЬКИЙ, голова профспілкового комітету Фастівської дистанції колії; Фото з архіву Фастівської дистанції колії

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05