РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 9 (9 березня 2007)
  • Випуск №9 9 березня 2007
    Зміст
    1. Вітаємо переможців!
    2. Нагороди від Міністра. Поздоровляємо!

    Вітаємо переможців!

    Провідник Роман МАЦЬКІВ після зміни спав у службовому купе, закривши попередньо двері зсередини. Його розбудив напарник і запитав про мобільний телефон.

    «У кишеню піджака я його поклав», - відповів він, піднімаючись з полиці. Однак «мобілки» там уже не було.

    Такий діалог виник між провідниками сьомого вагона у поїзді Чоп - Київ, що прямував до столиці у ніч третього січня. Та йому передувала справжня детективна історія. Про її хід розповідає один зі співрозмовників - Леонід ЛАЙЧУК:

    - Вийшовши з робочого купе, я помітив чоловіка з двома сумками, одна з яких висіла у нього на плечі. Він рухався коридором і придивлявся до купе. Запитав його, куди направляється і чи є у нього проїзний документ. У відповідь той заявив, що, мовляв, сів у потяг за домовленістю з провідником сусіднього вагона, а йде шукати вільне місце у плацкартному. Я повернув його назад, а сам пішов у тамбур, щоб підсипати вугілля у пічку. Це зайняло з десяток хвилин.

    Коли повертався, побачив, що у неробочому тамбурі з «вагонним мандрівником» розмовляють провідники третього і четвертого вагонів Володимир МОЛЮСЬКІВ та Руслан ЧОРНИЙ. Підходжу до них і дізнаюсь, що й вони бачили цього чоловіка в своїх вагонах, але ніхто не знав, яким чином він потрапив у потяг. Та й сам «пасажир» не міг чітко сказати, в який із вагонів він зайшов у Тернополі. Оскільки квитка у цього незнайомця не було, я зажадав, щоб від показав хоч якийсь документ. Той почав порпатись у кишенях, і тут із однієї випав мобільний телефон. Він мені видався знайомим, адже у мого напарника «Самсунг Д780». Я взяв апарат і побачив на заставці екрана фотографію Романа Мацьківа. Запитую: «Чий це телефон?» «Мій», - відповідає «пасажир». «А хто тут зображений?» - запитую знов. «Мій товариш», - каже він, навіть назвав якесь ім’я. «Може, познайомите мене з ним?» - задаю чергове запитання. «Не можу, бо він далеко звідси», - чую у відповідь. «Тоді я познайомлю з ним, адже він неподалік, у службовому купе», - сказав я і пішов за напарником. Разом з ділком ми підійшли до «товариша» та колег. Роман Мацьків одразу ж впізнав свій мобільний телефон. Ми викликали наряд міліції, який супроводжував наш потяг.

    …Інспектори патрульно-постової служби Вінницького лінійного відділу міліції старший прапорщик Руслан БОНДАРЕНКО та старшина Олександр СТЕПАНИШИН негайно відреагували на виклик і підійшли у сьомий вагон. Ситуація зрозуміла. Після побаченого у правоохоронців сумніву не було, що перед ними крадій, який до того ж непомітно проник у поїзд. Правоохоронці здійснили затримання. Через те, що поїзд перебував на перегоні між станціями Браїлів і Гнівань, затриманого висадили у Вінниці.

    - Під час обшуку, що проводився у приміщенні чергової частини на вокзалі станції Вінниця за присутності понятих, - пояснює старший слідчий Вінницького лінійного відділу міліції старший лейтенант Наталя МОРОЗ, - у нього вилучили ще два мобільних телефони, цифровий фотоапарат, два наручних годинники, один із яких жіночий, а також чимало інших речей, включаючи й жіночу косметику, якою вже користувалися. Знайшли у «мандрівника» два комплекти ключів для відкривання вагонних дверей. Один із них для вагонів радянського виробництва, який злодюжка приховав у шкарпетці, а другий - імпортного. Затриманий був «озброєний» і спеціальними ножицями для розтину грубого металу. При ньому також був паспорт та посвідчення інваліда.

    Хто ж цей «мандрівник»? Автору цих рядків надали можливість побачити підозрюваного, який, за рішенням суду, на той час перебував у камері попереднього затримання Вінницького міського відділу міліції, і навіть поговорити з ним. Моїм співрозмовником, зазначу, доволі говірким, виявився Руслан П. (прізвища за умов слідства не називаю), який народився на Рівненщині 1976 р. З його слів, ніде постійно не працює, лише періодично виїжджає на заробітки до Білорусі. Проживає у селі з матір’ю.

    З перших же хвилин розмови Руслан почав стверджувати, що й гадки не має про те, за що його затримали і чому звинувачують у якихось крадіжках. Перериваю його монолог і прошу відповісти на декілька конкретних запитань.

    - Яким чином опинився у потязі і куди їхав?

    - Сів у Тернополі, а їхав до Хмельницького, щоб відвідати друга. Це взагалі була моя перша в житті поїздка потягом. Квитка не встиг взяти, тому попросився у провідника.

    - Якого вагона?

    - Не пам’ятаю.

    - Чому їхав саме із Тернополя?

    - Туди я дістався бусом з Рівного, а далі вирішив їхати поїздом.

    - Чому не напряму автобусом, адже так ближче?

    - …

    - Чому не вийшов із поїзда у Хмельницькому, а їхав далі?

    - …

    - Звідки взяв мобільні телефони?

    - Один купив на базарі у Львові, а другий раніше - в Ужгороді. А третій взагалі не мій, його провідники мені підсунули.

    - Користувався телефонами?

    - Так.

    - А чому на них зафіксовано дзвінки лише тих, кому вони належали раніше, і міліція уже знайшла господарів, які заявили, що мобільні телефони у них викрали в поїздах?

    - Можливо, їх хтось викрав, а я купив на базарі.

    - Чому в сумках були речі різного розміру і жіноча косметика, якою вже користувались?

    - Косметику віз знайомій дівчині, а речі - другу.

    - Звідки взялись аж два комплекти ключів від вагонних дверей, причому різного виробництва?

    - Знайомі попросили, щоб їм привіз. От я й купив у депо, заплатив по 50 гривень за кожен комплект.

    - В якому депо, коли?

    - …

    - А ножиці для розрізання дроту та металевих канатів запірно-пломбувальних пристроїв, якими закривають двері та люки вантажних вагонів, для чого віз із собою?

    - Такі ножиці мені потрібні на роботі.

    - На якій?

    На останнє запитання відповідає уже не мій співрозмовник, а старший слідчий старший лейтенант Наталя Мороз:

    - Вилучені речові докази, показання постраждалих та свідків, плутані відповіді затриманого дають підстави стверджувати, що справу маємо з вагонним крадієм, в якого це і було головним заняттям, чи як він висловився - роботою. Ключі він використовував, щоб непомітно, відкривши двері у неробочому тамбурі з протилежної від перону сторони, проникнути у поїзд. А там - відкривати двері купе. І, коли пасажири безпечно сплять, цупити все, що потрапляє під руку. Маю думку, державне звинувачення зможе довести провину громадянина П. під час судового засідання. А яким буде рішення - побачимо.

    Тож можна сказати, що на сьогодні одним вагонним крадієм поменшало. Але, на жаль, Руслан П. - не останній, для кого викрадення чужого майна у пасажирських потягах є «роботою». Тому, думається, не буде зайвим ще раз нагадати усім пасажирам залізничного транспорту про необхідність бути пильними та обачними в дорозі.


    Нагороди від Міністра. Поздоровляємо!

    Як уже повідомляла наша редакція, у листопаді минулого року для організаторів цьогорічного проведення зовнішнього тестування випали непрості випробування. Під сумнів було поставлено проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) майбутніх абітурієнтів.

    Сідай, Нічко, двійка!

    Річ у тім, що за позовом до керівництва Міносвіти і Міністерства юстиції від одинадцятикласника однієї з одеських шкіл Олега Нічки Одеський окружний адміністративний суд призупинив дію одного з пунктів календарного плану проведення ЗНО. А це означало, що цьогорічні тести могли б і не відбутися. Проте, як зазначає прес-служба Міносвіти та науки України (МОН), 13 січня 2009 р. той же Одеський окружний адміністративний суд розглянув клопотання МОН та скасував заходи з призупинення підготовки до проведення тестування. Отже, готуйтеся, абітурієнти!

    Станом на 18 січня, до бази даних Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) надійшли реєстраційні картки від майже 27 тисяч осіб, які виявили бажання взяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні. За оперативними даними фахівців УЦОЯО, електронну реєстрацію пройшли майже 50 тисяч осіб, які отримали реєстраційні картки і мають надсилати їх до регіональних центрів оцінювання якості освіти. Організатори ЗНО нагадують, що реєстрація вважається завершеною, якщо до регіонального центру надійшли дані електронної реєстрації та одна реєстраційна картка, яку надіслано особисто учасником тестування.

    Цьогоріч реєстрація триватиме до 3 березня. Після цієї дати продовжувати реєстрацію у Міністерстві освіти і науки не збираються.

    Як запевняє Ігор ЛІКАРЧУК, в Україні всього шестеро людей знають зміст тестових завдань ЗНО перед тим, як документи потраплять до друку. Хочеться вірити…

    Незабаром перевірятимуть і творчі здібності

    Чиновники з МОНу не сидять, склавши руки. Тут ухвалено рішення про створення творчої групи фахівців, яка займатиметься впровадженням тесту на здібність. Достеменно відомо, що наступної вступної кампанії ніхто абітурієнтів на здібності перевіряти не збирається: тести чиновники не встигнуть зробити.

    «Нагружать все больше нас стали почему-то…», - співала свого часу Примадонна. Тепер видається, тоді ситуація була під контролем… учнів та батьків. Проте сьогодні не про це. Що буде, коли впровадять тест здібностей? - ось, що цікавить. На думку директора УЦОЯО Ігоря Лікарчука, українське «сито» створюватимуть за американським аналогом - стандартизованим тестом, який було розроблено 1926 р. у зв’язку із ситуацією, що склалася після Першої світової війни. Тоді з фронту повернулося багато солдатів, які призабули шкільні знання, але освіти потребували. Понад 80 років тому рада ректорів найбільших університетів США розробила інструмент, який допомагав би визначити, наскільки успішно людина зможе навчатися у виші. Навіть якщо її знання не відповідають усталеним стандартам. Відтоді за результатами означеного тесту абітурієнтів зараховують до найпрестижніших університетів США. Тест охоплює математичну та лінгвістичну складові, які майбутній студент складає окремо. Важливими етапами у розвитку тестування стало запровадження автоматизованої обробки відповідей. Так званий людський фактор з боку педагогічного персоналу під час перевірки здібностей абітурієнтів не мав жодного впливу на результати.

    Ще раз наголошую, найближчими роками в Україні планують перевіряти лише знання. Творчі здібності - то також перевірка. А саме: чи може, приміром, абітурієнт переключитися впродовж двох з половиною годин з математики на літературу, з літератури на правознавство, чи зуміє раціонально використати свій час?

    Як там не є, а про творчість варто задуматися. Проте знання сьогоднішнім одинадцятикласникам знадобляться вже найближчим часом. Тому покваптеся, випускники!


    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05