РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 12 (6 квітня 2012)
  • Випуск №12 6 квітня 2012
    Зміст
    1. Сергій МАЛИНОВСЬКИЙ: «Професійний успіх може бути таким же, як і схід сонця»… (Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Віталія НОСАЧА)
    2. Нагороди працею міряють (Фото Віталія НОСАЧА)
    3. Оголошення
    4. Вірність справі (Анатолій РОМАНОВ)
    5. Існує чудовий орієнтир (Анатолій САДОВЕНКО)
    6. Залізнична комп'ютеризація триває (Микола ПАЦАК)
    7. Якщо тобі ім’я - волонтер… (Сергій ГУК)
    8. Коли вимальовується перспектива (Микола ПАЦАК)
    9. Перші кар’єрні сходинки (Ольга ЛИХАЧОВА, Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ)
    10. На пенсіонерів чекає курорт (Фото з архіву «Рабочего слова»)
    11. Доплати до зарплати (Никифор ЛИСИЦЯ)
    12. До побачення на острові Кохання (Олена ХАРЧЕНКО, Фото з інтернету)
    13. «Лучистый» вновь раскрывает объятия
    14. «Треба берегти наші традиції» (Микола ПАЦАК)
    15. Є перше місце! (Анатолій САДОВЕНКО)
    16. Мета - зберегти чисте довкілля (Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото надано Козятинським теркомом галузевої профспілки)
    17. «Східна красуня» в гостях у дітвори (Іван СОТНИКОВ)
    18. Девятый чемпионат Европы по футболу. Швеция. 1992-й (Анатолий ЧЕБОТАРЁВ)
    19. Кращий шахіст? Звичайно, - Карпов. Із Шепетівки (Анатолій САДОВЕНКО)
    20. Хай серце йде й співає… (Валентина КОЛЯДА)

    Сергій МАЛИНОВСЬКИЙ: «Професійний успіх може бути таким же, як і схід сонця»…

    На мої запитання він відповідав чітко. Відчувалося - діловий настрій після виробничої наради, що відбулася у середу в День безпеки, не полишав машиніста-інструктора оборотного депо ст. Борщагівка-Технічна - підрозділу Фастівського моторвагонного депо Сергія МАЛИНОВСЬКОГО і під час інтерв’ю.

    Із цього і почали наше спілкування із перспективним командиром середньої залізничної ланки, якому довіряють тимчасово виконувати обов’язки керівника оборотного депо.

    - Сергію Миколайовичу, неодноразово чув від Ваших колег-машиністів з локомотивних та моторвагонних депо, що море пропозицій, які записують механіки до «Книги зауважень», іноді так і залишаються неусуненими. Як на Вашу думку можна виправити цю ситуацію?

    - Задля того, щоб зауваження машиністів під час слідування не перетворювалися у статистичний звіт, маємо звести нанівець формальне відношення до зворотного зв’язку. Потрібно у першу чергу налагоджувати необхідну роботу на низовому рівні. День безпеки, як я вважаю, це не просто привід для переліку порушень і зауважень. Необхідно цілеспрямовано аналізувати проблемні ситуації, щоб розібратися із першопричинами їхнього виникнення і, наголошую, оперативно їх усувати. Для прикладу, добру половину зауважень адресовано колійникам. Із розумінням ставлюся до того, що перед ними стоять планові завдання з оздоровлення колійного господарства. Але ж і поточні справи не терплять зволікань. Необхідно не зупинятися на загальних цифрах і обсягах, більше уваги слід приділяти гарантованій якісній роботі у сфері безпеки руху. Це актуально напередодні впровадження в експлуатацію експресів від корейських виробників.

    - Читачам газети залізничників вже відомо, що Ви разом з деякими колегами проходили курси на базі Центру навчання корейської компанії «Hyundai Rotem». Також Ви брали участь у підготовці до початку функціонування Центру підготовки машиністів, які експлуатуватимуть електропоїзди серії HRCS2. Кожна нова справа вимагає вирішення багатьох проблем. У жодному разі не применшуючи роль відповідних главків Укрзалізниці та служб столичної магістралі у створенні тренажерного центру, хотілося б дізнатися про Ваше бачення перспектив розвитку швидкісного руху поїздів в Україні. Вирішення яких проблем чекає на галузь попереду?

    - Наша залізниця була піонером у сфері впровадження прискорених пасажирських поїздів «Столичний експрес» у бік Хмельницького, Харкова, Львова тощо. У приміському сполученні застосовуються комфортабельні рейкові автобуси. Тепер настала черга корейських експресів. З початком транспортної революції необхідно займатися налагодженням ремонтно-технологічної бази. У цьому разі слід дивитися на перспективу.

    Безумовно. Сьогодні хотілося б акцентувати увагу на тому, що з приходом нової сучасної техніки на українські сталеві рейки постає кадрова проблема. Маю на увазі, що серед випускників залізничних навчальних закладів все частіше зустрічаються такі, що «плавають» у сфері електротехніки. Як кажуть, не знаєш законів Ома - сиди удома. Уявіть, не збираються сидіти. Навпаки, влаштовуються на роботу. Це справжній головний біль для машиніста-інструктора.

    - В усі часи на залізничному транспорті цінувалися професіонали. Давно слідкую за Вашою, Сергію Миколайовичу, діяльністю. Знаю, що сьогодні займаєтеся підготовкою до початку експлуатації швидкісних «Хюндаїв». Тому наступне запитання вповні виправдане. Високотехнологічні з точки зору експлуатації двосистемні корейські експреси - то мрія для багатьох машиністів. Як на мене, не варто забувати і про те, що навантаження на локомотивні бригади у цьому разі відчутно зросте. Маю на увазі, перебування в одному рейсі під пристроями змінного і постійного струму. Електромагнітні потоки, як давно відомо, аж ніяк не сприяють збереженню здоров’я. Чи не так?

    - Рано чи пізно залізничний транспорт зіштовхнеться із віковою проблемою. Погоджуюсь, експлуатація двосистемних поїздів «тягне» за собою необхідність звернути увагу на роботу серцево-судинних органів механіка та помічника. Можливо, варто було б перейняти досвід іноземних залізниць, де машиніст експресів працює не більше 12,5 років. Чому? Там давно зрозуміли, якщо залишати за контролером швидкісних поїздів людину поважного віку, зростає небезпека виникнення людського фактора. При екстремальних ситуаціях навіть бувалі у бувальцях машиністи не застраховані від грубих помилок. Чому? Через «звичність» ситуацій.

    - Сергію Миколайовичу, сподіваюсь, наше інтерв’ю зацікавить і молодих читачів. Будь-яка успішна справа завжди починається з ідеї. І лише людське прагнення втілити ідею в життя допомагає їй перетворитися на реальність. Ідея сама по собі може дати тимчасове відчуття натхнення, але сильна мотивованість - це те, що проведе тебе через всі перешкоди на шляху до мети. Зараз у локомотивних та моторвагонних депо обговорюється питання рівня заробітних плат як машиністів, так і стюардів, які працюватимуть на корейських експресах. Злине час, інфляція з’їсть оті суми, а що, на Вашу думку, залишиться?

    - Праві ті, хто любить власну справу не лише через заробітки. Сильна мотивованість, це, якщо дозволите, від характеру залежить. Декілька порад юним. Знайди час, щоб подумати про цілі, які ти поставив перед собою. Наскільки сильно ти маєш намір досягти їх? В якому випадку ти б відступився від своїх цілей? А що, коли б ти значно підвищив свою мотивацію в їх досягненні?

    Наскільки ти сильно хочеш їх досягти і абсолютно упевнений в тому, що ніколи і ні за яких умов не відступиш? Коли ти на сто відсотків маєш намір досягти своїх цілей, ти рухаєшся від надії до повного осмислення своїх планів. Якщо ти чогось дійсно сильно хочеш досягти, то відступ навіть не розглядається як варіант розвитку подій. Ти у будь-якому випадку знайдеш спосіб досягти мети, і заплатиш ту ціну, яка буде необхідною.

    Людей, які сильно бажають досягти своїх цілей часто називають сильномотивованими. Але невже ця якість зарезервована тільки за небагатьма обраними? Звичайно, ні. При правильному підході будь-хто зможе розвинути в собі сильну мотивацію і прийти до стану настільки сильного бажання щодо досягнення своїх цілей, що успіх буде таким же безповоротним, як і схід сонця. У даному разі, наголошую, ми говоримо про успіхи у кар’єрі.

    - Довелося спостерігати, як Ви і Ваші колеги уважно слідкували за діями інженерів, які налагоджують складний тренажер у Центрі підготовки машиністів. Як проходить курс адаптації українських фахівців?

    - Проходити курс підготовки за допомогою нового тренажера стало зручніше. Завдяки комп’ютеризованому пристрою в нас з’явилася можливість відпрацьовувати комплекс завдань з керування поїздом. Ми засвоюємо технологію ведення состава, економічність режиму керування поїздом, дії при виникненні нестандартних ситуацій під час слідування. Існує можливість створити на комп’ютері різноманітні параметри, приміром, викликати несправність у приладах СЦБ, «зіпсувати» погодні умови тощо. У залежності від ситуації машиніст має швидко зорієнтуватися і виконати правильні дії. Оцінка дій локомотивника видається в режимі реального часу, на моніторі машиніста-інструктора. У кінці занять курсантові видається протокол з переліком порушень, яких він припустився.

    - Дякую за інтерв’ю. Успіхів!

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Віталія НОСАЧА

    Нагороди працею міряють

    На початку тижня начальник столичної магістралі Олексій Мефодійович КРИВОПІШИН вручив начальнику Ніжинської дистанції колії Олександру МАЗУРУ знак почесного залізничника. Приймаючи нагороду, О.М. Мазур запевнив, що очолюваний ним колектив і в подальшому не знизить високих темпів виробничої діяльності.

    Фото Віталія НОСАЧА

    Оголошення

    25 квітня 2012 року ДТГО «Південно-Західна залізниця» проводить конкурс зі здавання в оренду вагона-ресторану в поїзді №2/1 сполученням Київ - Москва.

    Для участі у конкурсі звертайтесь за телефонами: (044) 465-46-82; 465-46-85, 465-46-93, або E-mail: lzs@sw.uz.gov.ua


    Вірність справі

    Ольгу КОСТЮЧЕНКО добре знають мешканці Немішаєва. Адже майже всім їм доводиться користуватися приміськими поїздами, тому без її послуг їм не обійтись. Ольга Миколаївна багато років працює квитковим касиром. Вона завжди привітна й доброзичлива до пасажирів. Коли треба - завжди підкаже, надасть необхідну довідку щодо розкладу руху електричок, хоч це й не входить до її обов’язків.

    І це дуже важливо. Адже під час «вікон» розклад електричок досить часто змінюється. А Ольга Миколаївна завжди надасть точну інформацію.

    - Вона добре знає свою справу і ніколи не підведе колег, - так каже про неї начальник станції Любов ШПАКОВИЧ.

    Анатолій РОМАНОВ

    Існує чудовий орієнтир

    З настанням весни на залізниці традиційно розпочинаються роботи з модернізації та капітального ремонту сталевих магістралей. І левову частку цих робіт належить виконати колійникам. Тож як вони підготувалися до цього?


    Монтер колії Євген ПІДРУЧНИЙ та слюсар зі зборки рейко-шпальної решітки Галина ШЕВЧУК.

    У колективі Козятинської колійної машинної станції №120 (КМС-120) стверджують, що до початку робіт готові. Повністю завершено ремонт техніки, створено необхідний запас, як нової, так і старопридатної рейко-шпальної решітки, завершено складання перед монтуванням у колію необхідної кількості комплектів стрілочних переводів.

    - Ми розпочали роботи на станціях та перегонах, - говорить начальник КМС-120 Олександр СТРАТІЙЧУК. - Однак цьогорічне «бойове хрещення», якщо можна так сказати, ми вже пройшли у кінці лютого. Саме тоді наші колійники виконали значний обсяг робіт із заміни довгомірних плітей на дільниці Бородянка - Спартак. Зараз ми працюємо на реконструкції ст. Кривин, де ми проведемо заміну стрілочних переводів та переукладання колії. Обсяги робіт великі. Вони проводяться у рамках програми підготовки до проведення у нашій країні чемпіонату Європи з футболу. Тож терміни стислі. Однак плануємо все завершити вчасно. Для цього маємо і необхідну техніку, і підготовлених фахівців, і відповідне матеріальне забезпечення.

    А ще у планах козятинських колійників - виконання значного обсягу робіт з капітального ремонту колії по станціях Козятин та Бердичів, на дільницях Михайленки - Чуднів-Волинський та Вінниця - Немирів - Гайсин, а також роботи з модернізації магістралі.

    - Хотів би зазначити, - продовжує Олександр Стратійчук, - що цьогоріч обсяги робіт дещо менші у порівнянні з роком минулим. Однак виконати їх ми прагнемо не гірше минулорічних. Тоді ми мали перевиконання річних планових показників за всіма позиціями. То ж орієнтир є чудовий.

    Анатолій САДОВЕНКО

    Залізнична комп'ютеризація триває

    За останні місяці спеціалісти Конотопського регіонального інформаційно-обчислювального центру (РІОЦ) запровадили автоматизовані робочі місця (АРМ) чергових на ключових станціях Конотопської дирекції, АРМ поїзних диспетчерів, «АРМ ПКО» у Ворожбі, Щорсі, Бахмачі, Хуторі Михайлівському та Конотопі. Триває запровадження автоматизованої системи обліку та управління майновими і земельними ресурсами залізничної галузі, точніше, у десяти відокремлених підрозділах регіону вона вже працює, а з 20 березня впроваджується й на усіх інших.

    Труднощі, проблеми? За словами начальника Конотопського РІОЦ Олексія ЛАПИ, не виникають. Запровадження відбувається згідно з графіками, комп’ютери впроваджують нові й сучасні, програми теж освоєні і починають працювати відразу.

    Я мав змогу бачити те, мовою комп’ютерників, «залізо». Величезні обсяги ділової інформації. Два гігабайти оперативної пам’яті, 500 гігабайт на жорсткому диску - і все це у досить скромному за розміром системному блоці, прикріпленому за монітором, а не під столом, безшумному і практично непомітному.

    Проблем немає, та довелося почути, що інформаційні технології випереджають виробничі. Якщо простіше, потенціал сучасної обчислювальної техніки великий, але його ще треба належним чином використати. Та це, зрозуміло, явище зовсім тимчасове. Удосконаленню на Південно-Західній магістралі немає меж.

    Микола ПАЦАК

    Якщо тобі ім’я - волонтер…

    На вокзалі ст. Київ-Пасажирський розпочалася підготовка волонтерів, яких відібрали для допомоги гостям столиці під час проведення фінального турніру Євро-2012.


    Волонтери уважно слухають інструктаж заступника начальника вокзалу Руслана КАЧУРА.

    Слід відзначити, що всі волонтери достатньо досконало володіють англійською й у змозі підказати іноземцям напрямок руху містом, відповісти на запитання. Всі вони навчаються в Національному транспортному університеті (НТУ).

    Того дня зі студентами факультету економіки, менеджменту та права заняття провів заступник начальника вокзалу Руслан КАЧУРА. Він ознайомив молодих людей із правилами поведінки у межах «залізничних воріт» столиці, довів вимоги безпеки під час перебування на об’єктах залізниці. Також провів екскурсію територією вокзалу, під час якої показав місця, де їм доведеться виконувати свої обов’язки. А це - кімнати чергового по вокзалу, довідкове бюро, медпункт, конкорс, виходи із Західного та Східного тунелів тощо.

    На запитання кореспондента, чому обрала для себе не прибуткову роботу волонтера, студентка 3 курсу НТУ Ірина РАК відповіла, що гарно знає англійську, має досвід роботи з іноземцями, мала нагоду побувати в Страсбурзі (Франція) та США. А головне - вона отримала можливість сприяти створенню в гостей столиці гарний імідж про нашу країну.

    Дмитро ПРІС зізнався, що хоче покращити свою англійську та отримати практику спілкування з іноземцями.

    Сергій ГУК

    Коли вимальовується перспектива

    Вагонне депо Бахмач читачам «Рабочего слова» відоме добре. Понад десятиліття воно ставало ньюсмейкером дорожньої газети. Тут був і початок капітально-відновлювального ремонту (КВР) пасажирських вагонів, і перші успіхи освоєння цієї програми, і сотий вагон після КВР, випуск якого став святковим. А ще в депо оновлювали свою ремонтну базу - у Бахмачі діє єдиний на всю залізницю сучасний дробоструминний фарбувально-сушильний комплекс, будували цех підготовки вагонів - він запрацював зовсім недавно. Та хіба все перелічиш…

    На початку освоєння програми КВР у публікаціях згадувалося, що позитивний результат зумовлений відтоком у Бахмач спеціалістів із Конотопського вагоноремонтного заводу, який «ефективні власники» вже добивали до ручки. Конотопчани щоранку їздили в депо на роботу електричкою підвищеного комфорту Шостка - Київ, устигаючи переступити прохідну до сьомої години - робочий день тут розпочинався раніше. Та вже із Нового року поїздки в регіональному електропоїзді з відомих нам усім причин стали не по кишені: десять гривень у Бахмач та десять назад - дорогувато все ж таки. Тож і почали конотопчани шукати роботу поближче…

    Це причина часткового відтоку конотопчан із депо. А депо минулий рік завершило цілком благополучно. Деповський ремонт - 353 вагони, що більше планового завдання на 21 рухому одиницю, КР-1 - 99 вагонів (планували 98), КР-2 - 39 вагонів, або стовідсоткове виконання плану, КВР - 8, але завдання було лише 2. Пояснювали, це через те, що ремонтували за польською технологією вагони, виготовлені колись у цій країні. Таких вагонів на залізниці вже немає, тому поступово ця програма згортається. Замість неї будуть інші види заводського ремонту.

    Так само добре працює і цех експлуатації - ПТО на ст. Конотоп. Сергій КУЧЕРЕНКО, начальник депо, сказав: «Я задоволений роботою підрозділу в минулому році, особливо взимку». Але уточняти деталі не став. Це зробив пізніше начальник ПТО Микола ГЕВЕДЗЕ. За його словами, узимку виконано технічне обслуговування 4538 пасажирських поїздів. У складних, зрозуміло, погодних умовах, якісно та без затримок. Процес удосконалення не припиняється. На ПТО завершується модернізація майданчика, де зберігаються колісні пари, а влітку планують розширити ремонтний тупик для заміни колісних пар у вагонах транзитних поїздів.

    Але й це ще не все. Депо бере участь у програмі «Міська електричка». Для киян та гостей столиці у 2011 р. тут відремонтовано 76 вагонів електропоїздів.

    Та відремонтовано два локомотиви - ЧМЕ2 та ТЕ3. Це зовсім давні машини - для музею, і, зрозуміло, виконано лише косметичний ремонт. На знімках, наданих газеті головним технологом депо Олексієм СІТАЙЛОМ, зафіксовано момент, коли раритетні локомотиви тільки-но залишили ремонтний цех.

    Колись доводилося чути, що весь ремонт пасажирських вагонів залізниці із Києва перейде в Бахмач. Тільки останнім часом про це начебто перестали говорити. Забули чи що? «Не забули, - запевнили в депо. - Все йде за планом». І розповіли, як улітку облаштовуватимуть новий парк відстою вагонів.

    Справді, перспектива вимальовується цікава. В разі передачі ремонту з Києва депо в Бахмачі перетворюється на сучасний і потужний ремонтний центр пасажирських вагонів, єдиний на всьому терені Південно-Західної залізниці. Тобто робота буде. І не менше, переконаний, ніж нині.

    Микола ПАЦАК

    Перші кар’єрні сходинки

    У залізничній галузі збереглася традиція щодо розподілу випускників по тому, як вони закінчать навчальні заклади. Результати свідчать, що працевлаштування молоді з вищою освітою майже стовідсоткове. Нині вже сформовано замовлення Південно-Західної залізниці для цих спеціалістів. Це 102 дипломовані фахівці Київського електромеханічного технікуму залізничного транспорту ім. М. Островського, 84 - Вінницького транспортного коледжу, 5 - Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту, 41 - Державного економіко-технологічного університету та 13 випускників Харківської академії залізничного транспорту.

    Нещодавно в навчальних закладах відбулися традиційні заходи, на яких випускникам запропонували роботу складачів поїздів, чергових по станції та по парку, операторів поста централізації та при черговому по станції, слюсарів з ремонту рухомого складу, будівельників та енергетиків. Нам випала нагода подивитися на власні очі, як саме проходить попередній розподіл випускників, так званий ярмарок вакансій у Державному економіко-технологічному університеті транспорту.

    На зустрічі зі студентами представники Південно-Західної залізниці, начальники відділів кадрів дирекцій запропонували вакантні робочі місця. Тож поки члени комісії визначають долю кожного випускника, юнаки та дівчата чекають своєї черги, щоб підійти до комісії. Представляє кожного декан факультету «Управління залізничним транспортом» Олег СТРЕЛКО.


    Студентка Катерина СТЕЦЬ.


    Під час розподілу випускників - обмін думками.

    Катерина СТЕЦЬ першою підійшла до комісії. Одна з кращих студентів цього випуску, майбутня залізничниця вже пізнала тонкощі професії. Спочатку працювала сигналістом, а пізніше, у 2011 р., її переведено на посаду чергового по ст. Київ-Московський. Тому їй було запропоновано залишитися працювати на станції. Але Катерина захотіла мати робоче місце ближче до дому, що у Фастові. Їй пообіцяли розглянути побажання та, за можливості, його задовольнити.

    При відборі фахівців комісія перевагу надає юнакам. Молоді люди досить швидко погоджуються на пропозиції - готові починати працювати на невеликих станціях, щоб у майбутньому стати їх керівниками. Дівчатам же не завжди хочеться починати свій трудовий шлях на станціях. Тому вони не всі погоджуються із пропозиціями.

    Запитую у декана факультету О. Стрелка: «Чим, на ваш погляд, керуються сучасні студенти при виборі майбутнього місця роботи?»

    - Сьогодні молодий спеціаліст знає собі ціну, - говорить Олег Григорович. - Він розуміє, що легко може працевлаштуватися в тому місці, де комфортніше жити і працювати. Не всі випускники згодні працювати за 1,5 - 2 тисячі гривень або готові виїхати з Києва. Сучасна молодь хоче жити у великих містах, де добре розвинена інфраструктура. Студенти, які приїжджають з невеликих міст, будь-якими шляхами намагаються закріпитися в Києві. Більшість із них успішно знаходить роботу. Але ж столиця не всіх може прийняти. За великим рахунком, будувати кар’єру потрібно на так званих віддалених від столиці містах. Певен, де б не починала працювати людина, її талант та наполегливість принесуть результат.

    Як би там не було, але більшість випускників хотіли залишитися працювати саме в Києві. За день членам комісій, представникам за всіма спеціальностями, вдалося розподілити всіх студентів. Усі дирекції запросили випускників на роботу. Нині у більшості молоді розпочнеться переддипломна практика, потім - захист дипломів. І вже до 1 липня молоді фахівці пристануть до роботи на залізничних підрозділах Південно-Західної залізниці.

    Коментар начальника служби кадрів, навчальних закладів та соціальних питань столичної магістралі Алли ДРОНОВОЇ:

    - Влаштуватися на роботу на залізницю - мрія кожного другого випускника наших спеціалізованих закладів. Адже у нас добра ділова репутація. Тут, як правило, люди шукають стабільності, соціальної захищеності, і практично завжди вони її отримують. Суть цільового замовлення в тому, що випускник повинен повернуться на те місце, звідки він одержав направлення. Тому практично всіх випускників ми щороку забезпечуємо роботою. Безумовно, є проблеми і у нас. Хоча, мабуть, вони схожі з іншими підприємствами. Маленькі зарплати, як для Києва, та відсутність житла для молодих спеціалістів. Проте сама залізниця це питання не вирішить, тут потрібна допомога з боку держави. А те, що залізниця потребує кваліфікованих працівників - не таємниця. Тому й співпрацюємо з усіма навчальними профільними закладами. Столична магістраль централізовано контролює підготовку і розподіл студентів, які навчаються за цільовими договорами. Зрештою, все залежить від самої молодої людини, на скільки вона прагне домогтися успіху.

    Ольга ЛИХАЧОВА, Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ

    На пенсіонерів чекає курорт

    З метою подальшого посилення соціального захисту та оздоровлення непрацюючих пенсіонерів залізничного транспорту, керівництво Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» та Дорожньої профспілкової організації Південно-Західної залізниці згідно із спільною постановою вирішили провести оздоровлення непрацюючих пенсіонерів залізничного транспорту на базі санаторію «Медичний центр реабілітації залізничників», м. Хмільник, Південно-Західної залізниці в 2012 р., починаючи з 1 квітня.

    До санаторію буде направлено 270 непрацюючих пенсіонерів-залізничників групами по 15 осіб на кожний заїзд 1 та 16 числа кожного місяця. Термін перебування пенсіонерів-залізничників - 14 діб.

    Начальнику служби кадрів, навчальних закладів та соціальних питань Аллі ДРОНОВІЙ спільно з головою Об’єднаної Ради ветеранів ДТГО «Південно-Західна залізниця» Юрієм БІЛОУСОМ запропоновано, з урахуванням заявок від профспілкових організацій, сформувати персональний склад груп пенсіонерів-залізничників відповідно до заявки-графіка, списки пенсіонерів-кандидатів на лікування в санаторії «МЦРЗ» м. Хмільник надавати в медичну службу столичної магістралі за 10 днів до початку кожного заїзду.

    Начальника медичної служби Євгена ШАЛКОВСЬКОГО зобов’язано організувати проведення в лікувальних закладах залізниці медичних оглядів пенсіонерів-залізничників - кандидатів на лікування в санаторії «МЦРЗ» м. Хмільник - та надати медичні висновки згідно з показаннями для лікування в санаторії пенсіонерів, які були включені до заявки-графіку.

    Фото з архіву «Рабочего слова»

    Доплати до зарплати

    Напевне, не помилюсь, коли скажу, що кожен працівник залізниці хоче отримувати належну фінансову винагороду за свій труд чи, іншими словами, пристойну заробітну платню. І хоч грошей, як правило, на всі потреби не вистачає, цікаво - скільки ж кожен із нас отримує?

    Зрозуміло, що розміри посадових окладів різняться, але є й узагальнені дані. Приміром, у Жмеринській дирекції залізничних перевезень, за підрахунками фінансових фахівців, середня місячна зарплата в минулому році перевищила три тисячі гривень, що майже на 15 відсотків більше, ніж у попередньому. Сума, погодьтесь, чимала, але чи це всі кошти, що надходили на персональні банківські рахунки залізничників?

    На звітній конференції трудового колективу в доповідях начальника дирекції Анатолія ЛЮБІНІНА та голови Жмеринського територіального комітету профспілки Юрія АНДРУШКОВА називалось чимало показників, які засвідчують додаткові виплати різним категоріям працівників. Думається, про них цікаво буде дізнатись й нашим читачам.

    Найбільшу суму, яка сягнула майже десяти мільйонів гривень, було виплачено у якості надбавки за вислугу років. Кожен із працівників мав можливість відпочити під час основної відпустки протягом 28 календарних днів та й оздоровитись. Для забезпечення такої можливості було витрачено понад три мільйони гривень. Чимало фахівців дирекції минулого року виконували обов’язки замість тимчасово відсутніх колег, трудились у важких та шкідливих умовах, працювали у нічний час. За це їм додатково, відповідно до вимог колективного договору, виплачено майже п’ять з половиною мільйонів гривень. Доплату отримали ті, хто вийшов на пенсію, хто одружився, у чиїй родині народилась дитина. І ті, у кого, на жаль, хтось із близьких родичів помер. На такі потреби було витрачено майже чотири мільйони гривень. Практично всі працівники дирекції отримали так звану тринадцяту зарплату чи винагороду за підсумками роботи попереднього року. Оплачувалось й технічне навчання та медичні огляди у неробочий час, частково - медичне страхування, були придбані путівки в санаторії та будинки відпочинку… А всього 2011 р. додатково виплачено працівникам дирекції та витрачено на «соціальний пакет» майже 25 мільйонів гривень.

    Багато це чи мало? Коли розділити цю суму на усіх працюючих у дирекції, а їх тут понад дві тисячі, то виходить, що кожен отримав доплат чи соціальних пільг у середньому на суму більшу, ніж одинадцять із половиною тисяч гривень. А це, погодьтесь, чималі доплати до зарплати. І, напевне, далеко не всі працівники інших галузей їх мають.

    Никифор ЛИСИЦЯ

    До побачення на острові Кохання

    Геологічний заказник Івано-Долинське родовище базальтів, що поблизу села Базальтове Костопільського району Рівненської області, - свідчення того, що 650-620 мільйонів років тому на Поліссі активно діяли вулкани. Утворена тоді стіна стовпчастих базальтів простягається на 320 метрів. А воду у базальтових кар'єрах вважають благодатною.

    У червні 1972 р. «Базальтовим стовпам» було наданий статус пам’ятки природи місцевого значення. Тепер цю зону рекомендують як зону відпочинку. Цією пам’яткою природа довела свою неперевершеність майстра-архітектора...

    - Для нас базальтові стовпи і насправді є чудом, - говорять місцеві мешканці. - Ми виросли серед них і з дитячих років споглядали цю дивину. Справді дивовижним є той факт, що базальт - порода вулканічного походження, а Костопільщина знаходиться в рівнинній місцевості. Один із кар’єрів після його вироблення заповнило водою, утворилося прекрасне водне плесо. Сюди приїжджають відпочивати люди не тільки з нашого, а й з сусідніх районів. А посередині цього кар’єру з базальтових порід утворився маленький острівець, який наші жителі назвали «Острів кохання».

    Місцина справді дуже мальовнича. Базальт - це рідкісна вулканічного походження порода, що має в поперечному перерізі форму від чотиригранної до семигранної. Товщина стовпів коливається в межах від 0,6 до 1,2 м. Переважають із товщиною 0,8-1,0 м. Висота - від 3-х до 30 м. Мають властивість давати прямий рівний розкіл. Поклади базальту були знайдені тут ще за царського режиму Миколи ІІ, однак тоді розробки мінералу не здійснювались. Ця найбільша каменоломня базальтової породи почала розбудовуватися при Польщі 1929 р. Від 1930 р. каменоломня почала працювати на укріплення східних кордонів із Радянським Союзом. З Івано-Долинського базальту будували доти, своєрідну «лінію Мажино», яка прилягала до кордонів СРСР, розповідають фахівці польського Корпусу Охорони Пограниччя. Також базальт з Іванової Долини використовували для викладення бруківки у столицях європейських держав, зокрема в Парижі, Лондоні, ним викладено Червону площу в Москві. Сьогодні найцінніша базальтова сировина - це блоки для виготовлення пам’ятників, стель і будівельно-архітектурних елементів.

    Унікальні «Базальтові стовпи» знаходяться у кар’єрі №3. Нині він підтоплений водним плесом, посередині якого зеленіє острів у формі серця. Нагадаємо, місцеві жителі називають його «Островом кохання». Закохані часто пливуть на серце з базальту, щоб заприсягнутися у своїх почуттях та вірності довіку.

    Про благодатну дію води з базальтових кар’єрів на організм людини розповідає Біблія. За біблійним текстом, вода з базальтових кар’єрів набуває цілющих властивостей. Навколо купальні, що знаходилася біля Овечої брами у Стародавньому Єрусалимі, хворі чекали, коли ангел збурить воду. Вважалося, що немічний, який першим зануриться у збурену воду, отримає зцілення. Ця купальня розташовувалась саме в базальтових кар’єрах. Цей мінерал, на противагу іншим магматичним породам, відзначається своїм нейтральним впливом на організм людини. Збурення води у купальні, якого чекали немічні, пояснюється підземними процесами, внаслідок яких на поверхню виходили гази, через що утворювалися бульбашки у воді.

    Природа України завжди славилася своїм різноманіттям та неперевершеною красою: є на її території і безмежні кримські степи, і карпатські гірські масиви. Тепер вся Україна знає, що і на Костопільщині є свої «природні дива», краса та неповторність яких захоплює подих і наповнює серце безмежною любов’ю та повагою до рідного краю. Маємо надію, що геологічний заказник «Базальтові стовпи» буде визнано одним із семи природних чудес України. Без сумніву, він вартий такого визнання.

    Олена ХАРЧЕНКО, Фото з інтернету

    «Лучистый» вновь раскрывает объятия

    В 2012 г. в «Лучистом» планируется 5 заездов в детский оздоровительный лагерь, согласно следующему расписанию:

    1 смена - с 27 мая по 13 июня (выезд из Киева - 26 мая, выезд из Евпатории - 12 июня);

    2 смена - с 15 июня по 2 июля (выезд из Киева - 14 июня, выезд из Евпатории -1 июля)

    3 смена - с 4 июля по 21 июля (выезд из Киева - 3 июля, выезд из Евпатории - 20 июля);

    4 смена - с 23 июля по 9 августа (выезд из Киева - 22 июля, выезд из Евпатории - 8 августа)

    5 смена - с 11 августа по 28 августа (выезд из Киева - 10 августа, выезд из Евпатории - 27 августа).

    Также планируются 18 семейных заездов для железнодорожников в пансионат длительностью на 12 дней, согласно следующему графику:

    Расписание основных заездов в пансионат

    1 заезд - с 3 мая по 14 мая

    с 4 мая по 15 мая

    2 заезд - с 16 мая по 27 мая

    с 17 мая по 28 мая

    3 заезд - с 29 мая по 9 июня

    с 30 мая по 10 июня

    4 заезд - с 11 июня по 22 июня

    с 12 июня по 23 июня

    5 заезд - с 24 июня по 5 июля

    с 25 июня по 6 июля

    6 заезд - с 7 июля по 18 июля

    с 8 июля по 19 июля

    7 заезд - с 20 июля по 31 июля

    с 21 июля по 1 августа

    8 заезд - с 2 августа по 13 августа

    с 3 августа по 14 августа

    9 заезд - с 15 августа по 26 августа

    с 16 августа по 27 августа

    10 заезд - с 28 августа по 8 сентября

    с 29 августа по 9 сентября

    11 заезд - с 10 сентября по 21 сентября

    с 11 сентября по 22 сентября

    12 заезд - с 23 сентября по 4 октября

    с 24 сентября по 5 октября

    13 заезд - с 6 октября по 17 октября

    с 7 октября по 18 октября

    Дополнительные заезды

    14 заезд - с 12 мая по 23 мая

    15 заезд - с 30 августа по 10 сентября

    с 31 августа по 11 сентября

    16 заезд - с 12 сентября по 23 сентября

    с 13 сентября по 24 сентября

    17 заезд - с 25 сентября по 6 октября

    с 26 сентября по 7 октября

    18 заезд - с 8 октября по 19 октября

    с 9 октября по 20 октября

    На заезды железнодорожников, приходящихся на период, когда море ещё холодное, в стоимость путевки включены услуги бассейна с морской водой. Услуги будут предоставляться в близлежащем санатории «Северный».

    Новинка сезона

    В этом году начинаются заезды на базу отдыха «Молочное» пансионата ДОЛ «Лучистый», расположенную в селе Молочное, которое находится в 10 км от Евпатории и в 14 км от пансионата «Лучистый». До берега Чёрного моря расстояние 2,5 км. База отдыха представляет собой благоустроенную территорию с двумя корпусами-коттеджами и зданием столовой. Номера с разным уровнем удобств. На базе имеются: детская и спортивная площадки, детская комната, бесплатная парковка для личного автотранспорта. Своеобразной изюминкой базы «Молочное» является отличный песчаный пляж и чистое море. Поездки отдыхающих на пляж и обратно осуществляются автобусом пансионата. Есть возможность посещения достопримечательностей Крыма организованными экскурсиями местного турагентства.

    Адрес базы отдыха: АР Крым, Сакский район, с. Молочное, ул. Коростенская, 22. Добраться до базы отдыха можно от вокзала в Евпатории двумя автобусными маршрутами: №137 «Евпатория - Молочное» или №109 «Евпатория - Витино». Стоимость проезда - 4 гривны.

    Расписание заездов на базу «Молочное» пансионата ДОЛ «Лучистый»

    1 заезд - с 11 июня по 22 юиня

    2 заезд - с 24 июня по 5 июля

    3 заезд - с 7 июля по 18 июля

    4 заезд - с 20 июля по 31 июля

    5 заезд - с 2 августа по 13 августа

    6 заезд - с 15 августа по 26 августа

    7 заезд - с 28 августа по 8 сентября

    8 заезд - с 10 сентября по 21 сентября

    По поводу приобретения путёвок в пансионат ДОЛ «Лучистый» и базу отдыха «Молочное» обращайтесь в местные профсоюзные комитеты дороги.


    «Треба берегти наші традиції»

    Про писанкарство в Конотопі, чесно зізнаюся, не чув. За радянського часу яйця не розмальовували. І покоління, яке носило червоні галстуки й комсомольські значки, навіть не здогадувалося, що то давнє мистецтво наших жінок, а не вигадка служителів культу (так, до речі, офіційно називалася тоді посада священика в храмі), тобто не «опіум для народу». Аж ось розказують, що в політехнічному технікумі якась жінка провела майстер-клас із писанкарства. Та так гарно, що всі відразу навчилися виводити візерунки на тонкій яєчній шкаралупі.

    Ні, не подумайте, що й мені захотілося помалювати. Але поговорити з майстринею вдалося. Нею виявилася помічник лікаря-епідеміолога СЕС на станції Конотоп Оксана ТАРАСЕНКО.


    Майстриня Оксана ТАРАСЕНКО.

    - Як давно Ви захоплюєтеся писанками? - запитую Оксану Василівну одразу після знайомства.

    - Уже років десять.

    - Самотужки навчилися?

    - Ні, від Антоніни ПИПКО, від моєї рідної тітки перейняла. Вона живе в Києві. І теж не художниця.

    Про писанкарство Оксана Тарасенко знає багато. Це справді мистецтво, яке глибиною сягає в дохристиянський час. Це - життєстверджуюча символіка. Так, гілка означає родючість, щорічне весняне відродження пагонів; образ Божої милості. Дубовий листок символізує чоловічу силу і є святим знаком Божої справедливості. Це - віра, що писанка, передана добрій людині, захистить її від зла.

    У 2006 р. Оксана Тарасенко вже вела гурток при недільній школі церкви Святого Миколая у приміському селі Підлипному. Нині ж навчає творити учнів міської школи №7, школи імені Григорія Гуляницького. Теж символічно: юнь із навчального закладу імені сподвижника гетьмана Івана Виговського й одного з найактивніших учасників Конотопської битви продовжує народну традицію. Й успішно, треба сказати. В минулорічному Всеукраїнському конкурсі Великодньої атрибутики та писанок «О нумо, нумо, заплетемо шума» учні посіли друге місце.


    Писанки О. Тарасенко.

    Технологія писанкарства виявилася простою. Спершу видувається вміст яйця. Яйце миють водою, обробляють оцтом, сушать, а вже тоді наносять малюнок. Обладнання й матеріали - лише віск, барвники, писачок та свічка. Писачок, за словами Оксани Тарасенко, можна зробити за п’ять хвилин.

    І все - твори, малюй. Аби ж то. Як і в кожній творчій справі, тут потрібне натхнення, потрібен настрій. Жінки, беручись за писанки, обов’язково молилися.

    - Я теж так, - говорить Оксана Василівна, - помолюся, а тоді вже грію на свічці писачок. Коли на душі тривога, коли немає гармонії між тобою і світом, ніколи не вийде так гарно.

    Оксана Тарасенко показує свої роботи. Слів немає - диво.

    - Українське диво, - наголошує майстриня, - бо лише в Україні є Музей писанкарства (м. Коломня). В Музеї Івана Гончара в Києві теж є велика колекція писанок. До речі, там ще зібрано й багато кролевецьких рушників.

    - А скільки Ви вже створили писанок?

    - Майже тисячу.

    - І де вони?

    - Дарую. Це не бізнес. Їх не продають.

    Оксана Василівна дістає писанку. Червона барва, жовта, чорна, візерунок нагадує листя й квітку водночас.

    - А це вам, вашій газеті і всім читачам «Рабочего слова». Хай вам щастить.

    Дякую й обережно беру легесеньке розписане яйце. Добра буде згадка в нашому творчому колективі.

    І ще одна думка запам’яталася із розмови. Слушна думка. Й не часто почуєш це від засмиканих життям конотопчан. «Треба берегти наші традиції, - сказала Оксана Тарасенко, - нашу правічну культуру. Без них ми - не народ».

    Микола ПАЦАК

    Є перше місце!

    За підсумками галузевого змагання серед колективів відомчої воєнізованої охорони Укрзалізниці у 2011 р. перше місце виборов Козятинський загін воєнізованої охорони столичної магістралі. Як переможців галузевого змагання їх нагороджено Перехідним прапором та Почесним дипломом Державної адміністрації залізничного транспорту України.


    Начальник управління відомчої воєнізованої охорони Укрзалізниці Вадим ЯРЕМЕНКО вручає Почесний диплом переможця галузевого змагання за підсумками роботи у 2011-му р. начальнику Козятинського загону відомчої воєнізованої охорони Валентину ГАЄВСЬКОМУ.

    Минулого четверга ці почесні нагороди, за дорученням генерального директора, козятинцям вручив начальник управління відомчої воєнізованої охорони Укрзалізниці Вадим ЯРЕМЕНКО. Він, зокрема, відзначив, що козятинці вже не вперше виборюють високе звання кращого загону відомчої воєнізованої охорони. А у питаннях організації роботи, оснащеності сучасним обладнанням своїх підрозділів варти та стрілецьких команд при супроводженні вантажів йдуть попереду своїх колег не лише у межах Південно-Західної залізниці, а й інших магістралей країни.

    У свою чергу начальник Козятинського загону відомчої воєнізованої охорони Валентин ГАЄВСЬКИЙ подякував керівництву Укрзалізниці за таку високу оцінку роботи колективу.

    - Перше місце у галузевому змаганні - це, передусім, результат роботи всіх наших підрозділів, - зазначив він. - Хочу відзначити колективи стрілецьких команд зі ст. Шепетівка, Козятин та Жмеринка. Саме завдяки їхній роботі минулого року ми не допустили жодного випадку розкрадання майна на залізниці. Завдяки продуманій профілактичній роботі протягом року не трапилося жодного випадку виникнення пожеж у межах діяльності загону. Нам вдалося досягти значної економії коштів з оплати платежів за комунальні послуги. Приміщення чотирьох наших пожежних поїздів та трьох стрілецьких команд переведені минулого року на більш економні види опалення, що дозволило заощаджувати щомісяця понад 50 тисяч гривень. За підсумками господарської діяльності минулого року прибуток колективу склав майже 10 мільйонів гривень. Тож відтепер всі ті позитивні напрацювання, які ми мали минулого року, звісно, будемо примножувати й цьогоріч, щоб захистити честь кращого загону відомчої воєнізованої охорони на Укрзалізниці.

    P.S. Про залізничних вогнеборців, стрільців, охоронців, які працюють у підрозділах столичної магістралі, доводиться писати неодноразово. Адже за бездоганну службу, мужність під час виконання термінових завдань, багато колег В. Гаєвського отримали державні, галузеві та дорожні нагороди. Це привід для цікавих розповідей на газетних шпальтах.

    Анатолій САДОВЕНКО

    Мета - зберегти чисте довкілля

    Протягом квітня - травня на Південно-Західній залізниці заплановано підтримати багатолітню традицію столичної магістралі. А саме - провести низку суботників. Мета зрозуміла. Вже найближчим часом території залізничних підрозділів, приколійні смуги, привокзальні сквери тощо мають сяяти красою. Адже весна нагадує про це.

    Яким чином залізничники Козятинської дирекції залізничних перевезень підтримають щорічну Всеукраїнську акцію з благоустрою «За чисте довкілля»? Із цим запитанням ми звернулися до начальника дирекції Василя БУЦЕРОГИ та голови галузевої профспілки залізничників і транспортних будівельників Анатолія ВІЛЬЧИНСЬКОГО.

    - Приємно зазначити, - розпочав бесіду з вашим кореспондентом Василь Костянтинович, - що жоден із підрозділів дирекції не залишився осторонь від участі у першому цьогорічному суботнику, який відбувся в останній день березня. На Козятинському, Шепетівському, Миронівському, Фастівському залізничних вузлах робота кипіла як належить.

    - За ініціативи керівництва дирекції, - ведемо далі розмову із Анатолієм Вільчинським, - під час організації суботника зусилля було спрямовано на приведення до належного порядку робочих місць. Прибирання закріплених територій, перегонів від сміття, метало-брухту, непотрібних матеріалів верхньої будови колії - то, як кажуть, альфа, але далеко не омега у справі чудових перетворень. Особливу увагу приділено ліквідації стихійних звалищ, впорядкуванню клумб. Справжній десант було організовано для побілки прибудинкових дерев, тротуарних бордюрів та фарбування фундаментів, конструкцій контактної мережі тощо. Запитаєте про враження? Працювали завзято та весело. Завдяки цьому і роботи виконали чимало: причепурили зупиночні платформи, прибрали у парках, скверах, на територіях вздовж головних та сортувальних колій станцій. Ліквідовано понад 30 стихійних сміттє-звалищ, облаштовано майже 1000 м.кв. газонів та квітників, розчищено зелені насадження.

    Окремо варто зупинитися на успіхах у сфері прибирання навколишньої території зусиллями медичного персоналу Козятинської відділкової лікарні, яку очолює головний лікар Олександр КРАВЧУК. Крім того, що з подвір’я вивезено чимало сміття, побілено паркан, приведено до ладу усі квіткові клумби, місцеві умільці відремонтували садові лавки. «Справжня зона відпочинку» - так лаконічно відгукнувся про наведений порядок Василь Буцерога.

    Козятинські енергетики з місцевої дистанції електропостачання не забули під час проведення суботника навести лад біля пам’ятників і обелісків, за якими наглядають протягом багатьох років.

    - Це лише початок відомої на всю країну акції «За чисте довкілля», - наголосив В. Буцерога. - Перший суботник довів стару істину - ми залізничники, значить, єдині у проведенні добрих справ. Упевнений, спільними зусиллями зможемо досягти успіхів і достойно провести весняну толоку. Наступний суботник вирішено провести у місцевому привокзальному парку. Козятин стає ошатнішим завдяки працьовитим рукам залізничників.

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото надано Козятинським теркомом галузевої профспілки

    «Східна красуня» в гостях у дітвори

    Відомо, 2012 р. оголошено Радою профспілки залізничників
    і транспортних будівельників України Роком профспілкової молоді.

    22 березня 2012 р. у рамках відповідних заходів за ініціативи з боку активістів молодіжної ради вагонного депо ст. Козятин та молодіжної ради Козятинського теркому профспілки, за безпосередньої підтримки з боку Козятинської дирекції залізничних перевезень та теркому профспілки на базі місцевого Будинку науки та техніки проведено непересічний захід. Мова піде про справжнє свято, що влаштувала місцева залізнична молодь для більш ніж ста учнів із Самгородоцької школи - інтернату для дітей з обмеженим зором.

    Молоді спілчани та працівники БНТ ст. Козятин спеціально підготували та показали вихованцям інтернату виставу «Східна красуня». Під час перегляду дітвора у залі була просто приголомшена масою сучасних звукових та світлових ефектів, що супроводжували дійства акторів-аматорів на сцені. А ще більшою несподіванкою для дітей стали подарунки та солодощі, якими по закінченні вистави організатори привітали кожного глядача.

    Означений захід отримав надзвичайно позитивні відгуки з боку вихованців та педагогів школи-інтернату. Цілком зрозуміло, що на адресу самодіяльних акторів, організаторів веселого дійства - керівників Козятинської дирекції залізничних перевезень, теркому дирекції - дорослі і, що найголовніше, діти щиро дякували за надану можливість прилучитися до світу прекрасного. Педагогічний колектив школи-інтернату на чолі із Павлом ПАЛАМАРЧУКОМ від щирого серця передав вітання на адресу начальника ДТГО «Південно-Західна залізниця» Олексія Мефодійовича КРИВОПІШИНА за увагу та турботу до самгородоцької дітвори.

    Іван СОТНИКОВ

    Девятый чемпионат Европы по футболу. Швеция. 1992-й

    Как никогда слабо выступила в отборочном цикле сборная Турции. Ей пришлось довольствоваться ролью аутсайдера - все шесть поединков команда с берегов Босфора проиграла.


    Вратарь датской сборной П. Шмайхель.

    По итогам отборочных гонок, первое место в седьмой группе заняли англичане. Как выяснилось позже, определяющим в борьбе за путевку в Швецию стал первый матч, в котором родоначальники взяли верх над поляками. Ирландцы переиграть польскую сборную ни дома, ни в гостях не смогли, с англичанами они очки поделили: в итоге команда Ирландии отстала на один пункт.

    Очень жаль, что из группы должна была выйти только одна команда. Ведь и англичане, и ирландцы показали очень сильный футбол. Команду Эйре по-прежнему возглавлял Джон «Джек» Чарльтон (напомним, ирландцы впервые пробились в финальную часть чемпионата именно под его руководством в 1988 г.). И у команды был один из самых сильных составов в истории. Команду Англии возглавлял Грэм Тэйлор. А главной звездой в его составе был Гари Линекер, умевший делать голы из ничего.

    Финальный турнир

    Жеребьевка финальной части чемпионата была проведена 17 января 1992 г. в здании конгресс-центра «Svenska Mossan» в Гетеборге. Генеральному секретарю УЕФА Герхарду Айгнеру проводить жеребьевку помогал легендарный в прошлом шведский игрок Нильс Лидхольм. Сборная Голландии, как чемпион Европы, и сборная Швеции, как хозяйка турнира - были разведены по разным группам. И к ним уже отправляли другие команды. Но состав участников финального турнира через четыре месяца изменился. В связи со введением 30 мая 1992 г. Советом Безопасности ООН Всеобъемлющих санкций против Югославии Чрезвычайный комитет УЕФА под председательством президента УЕФА Леннарта Юханссона на заседании, прошедшем 31 мая 1992 г. в Ньюпорте (Уэльс), принял решение об исключении сборной Югославии из финального турнира 7-го чемпионата Европы. Ее место заняла команда Дании. Интересно, что сборная Югославии к этому времени уже успела прибыть в Швецию. Пришлось паковать чемоданы и уезжать ни с чем.

    Группа 1. Матч открытия Швеция - Франция впервые было доверено судить арбитрам из бывшего СССР: Алексею Спирину (в поле) и двум и его помощникам - Андрею Бутенко и Виктору Филиппову. Французы выглядели не лучшим образом. За короткое время «галлы» значительно сдали. Мяч в их ворота влетел после розыгрыша углового и удара головой Яна Эрикссона. Но французам все-таки удалось избежать поражения. С передачи Кристиана Переса отметился Жан-Пьер Папен.

    Во втором поединке группы Дания - Англия солиднее смотрелись британцы. В этом не было ничего удивительного. Наставник скандинавов Рикар Меллер-Нильсен собирал игроков в условиях жесткого цейтнота. Кого-то вызвал из отпуска, кого-то оторвал от семейных проблем. Его самого телефонограмма из Датского футбольного союза застала во время покраски дома. И, тем не менее, против англичан Дания выстояла - 0:0.

    Скандинавское дерби, Швеция - Дания, вышло на славу. Главными героями встречи стали вратари: было много ударов, поэтому им пришлось серьезно поработать. В итоге, победили хозяева турнира. Единственный гол получился достаточно курьезным. Пас Мартина Далина предназначался для Класа Игнессона, но его сбили и мяч отскочил на ногу Томасу Брулину - удар с ходу, гол.

    Матч именитых французов и англичан выдался на редкость скучным. Та встреча запомнилась разве что мощнейшим ударом Стюарта Пирса метров с 30-ти в перекладину.

    Перед последним туром ни одна из команд не потеряла шансы на выход в полуфинал. Забив гол шведам уже на четвертой минуте, англичане приблизились к 1/2 финала вплотную. Шведы немного растерялись (хотя их устраивала и ничья). Британцы должны были добить соперника, но упустили несколько прекрасных возможностей. А во втором тайме сборная Англии и вовсе отдала инициативу. Скандинавы схватились за соломинку и вскоре сравняли счет. Снова забил защитник Эрикссон, разделивший лавры голеадора с Брулиным, который за восемь минут до конца основного времени красивым резаным ударом в «девятку» принес шведам победу.

    В паре Франция - Дания фаворитом были «галлы». Но с первых минут в атаку пошли датчане. И что особенно удивительно, уже на восьмой минуте скандинавы повели в счете. Хенрик Ларсен мощнейшим ударом вогнал мяч в сетку после передачи Флемминга Поульсена. Собранные на скорую руку датские футболисты оставили о себе приятное впечатление. А вот французы выглядели тяжеловесными. Датчане «летали» по полю, раз за разом проводя опасные контратаки. Во втором тайме у сборной Франции индивидуально блеснули Эрик Кантона и Папен. Жан-Пьер и поразил ворота Петера Шмайхеля. Вот она, желанная ничья. Буквально тут же французы могли забить еще. Но неожиданно нарвались на гол в свои ворота. Героем Дании стал Ларс Эльструп (заменивший Брайана Лаудрупа) - незадолго до финального свистка его гол вывел команду в полуфинал.

    Группа 2. В матче против сборной ФРГ подопечные Анатолия Бышовца играли от обороны, уповая на стремительные контратаки. В первом тайме все шло по сценарию Анатолия Федоровича - ворота его команды остались в неприкосновенности, к тому же после столкновения с Олегом Кузнецовым сломал кисть руки Руди Феллер: атакующая мощь немцев ослабла. Во втором тайме футболисты СНГ провели несколько удачных контратак. Во время одной из них, после передачи Андрея Канчельскиса, в штрафной на Игоре Добровольском сфолил Штефан Ройтер. Пенальти реализовал сам пострадавший. Немцы бросились отыгрываться, но впереди у них мало что получалось. Однако на последней минуте встречи защитники сборной СНГ завалили метрах в 17-ти от ворот Карл-Хайнца Ридле, и Томас Хесслер великолепным ударом сравнял счет - 1:1.

    В игре против атакующих голландцев футболисты сборной СНГ вновь чаще оборонялись. Довольно грамотно и четко. Героем встречи стал голкипер Дмитрий Харин. В воротах он вытворял настоящие чудеса. Особенно запомнился его сумасшедший сэйв после удара головой Ван Бастена в «девятку». Справедливости ради отметим, что датский арбитр Миккельсен в одном из эпизодов ошибочно не засчитал гол Ван Бастена, зафиксировав ложный офсайд.

    (Продолжение следует)

    Анатолий ЧЕБОТАРЁВ

    Кращий шахіст? Звичайно, - Карпов. Із Шепетівки

    У Козятинській дирекції залізничних перевезень продовжуються змагання в рамках підготовки до Спартакіади серед працівників підрозділів та організацій Південно-Західної залізниці. Днями у Козятині на спортмайданчику спортивного комплексу «Локомотив» та у приміщенні місцевого Будинку науки і техніки боротьбу за першість та право захищати честь дирекції на цій Спартакіаді провели колективи волейболістів та шахістів, які представляли трудові колективи Козятинського, Фастівського та Шепетівського залізничних вузлів.


    Кращий шахіст турніру Олександр КАРПОВ.

    Першими боротьбу розпочали шахісти. Двадцять п’ять учасників під час жеребкування та в очних поєдинках визначили тринадцять учасників фінальної стадії турніру, де змагання проводилися вже за круговою системою. Тут кращий результат показав помічник машиніста тепловоза з локомотивного депо Шепетівка Олександр КАРПОВ. Стати переможцем йому допомогло, звичайно, не таке саме прізвище, як у відомого у світі шахіста, а, передусім, впевнена гра на турнірі. Він набрав 9,5 балів з дванадцяти можливих. Лише половиною бала поступилися йому Андрій ПІВЕНЬ (КМС-120) та слюсар того самого локомотивного депо Шепетівка Михайло БУЛАЄВСЬКИЙ. Однак в особистій зустрічі переміг Андрій, тож друге місце за ним.

    У волейболістів боротьбу за першість вели дев’ять команд. На першому етапі їх було розділено на три групи по три колективи, і переможці цих груп потім у зустрічах між собою розіграли призові місця. Як і очікувалося, відбірний бар’єр успішно здолали всі три фаворити змагань: команди локомотивного та вагонного депо з Козятина та місцевого будівельного монтажного експлуатаційного управління № 2 (БМЕУ-2). А от у фінальній стадії турніру кращими, безперечно, були локомотивники. Як і на попередньому етапі, вони впевнено перемогли своїх суперників, не віддавши перемоги у жодній партії. Вагонники задовольнилися другим місцем, будівельники - треті.


    Переможець турніру з волейболу серед команд працівників підрозділів та організацій ДН-2 волейболісти локомотивного депо Козятин -
    машиніст електровоза Олександр ЧАЩИН, інженер Михайло МІШИН, слюсарі Сергій ОЛІЙНИК, Володимир ТИХЕНЬКИЙ,
    Олег КРАВЧУК, Олександр КОЛОСОВСЬКИЙ, Іван НАГОРНИЙ та Олександр КУЧЕРСЬКИЙ.

    Нагороди переможцям та призерам змагань вручили голова оргкомітету - голова Козятинського теркому галузевої профспілки Анатолій ВІЛЬЧИНСЬКИЙ та почесний гість змагань - заслужений майстер спорту, чемпіон Олімпійських ігор з волейболу Василь ГЕРАЩЕНКО.

    Анатолій САДОВЕНКО

    Хай серце йде й співає…

    «Веди нас, доріжка,

    Вперед і вперед,

    Початку й кінця тобі немає.

    Веселе серце йде і співає,

    Сумне - скоро втомиться...»

    В. ШЕКСПІР

    За зовнішньою простотою тут криється справжня мудрість, що має не тільки психологічні, але й медичні наслідки. На 37-му Конгресі з питань психології німецького суспільства в Кельні (1990 р.) багато доповідачів указували на те, що песимістичний погляд на життя пригнічує імунну систему людини й тим самим підвищує його сприйнятливість до інфекційних хвороб, а також сприяє виникненню злоякісних пухлин.

    У більшості порад мова йде про невдачі. Чому? Тому що саме вони значною мірою породжують стреси.

    Що ж сказати про успіх? Він, звичайно, приємний. Але через нього теж може виникнути стрес.

    Чим більший успіх, тим більший смуток він може викликати потім. Менший успіх у порівнянні з ним вже, здається, і неуспіх. А невдача перетворюється на трагедію. Переживши радість успіху, потрібно вміти не брати її дуже близько до серця. До успіху, як і до невдачі, потрібно ставитись філософськи. «Хвалу та наклеп сприймай байдуже і не сперечайся з дурнем», - так казав О.С. Пушкін. Успіх - це не подарунок, а плата за працю. Тому й ставтесь до нього спокійно, не переоцінюйте його значення. Переоцінка успіху деколи не краща, ніж переоцінка невдачі. Успіх, як і невдача, - це ще не фінал п’єси, а всього лише антракт. І потрібно готуватися до наступної дії, повної драматизму та несподіванок.

    Наступного разу, переживши успіх або зазнавши горя невдачі, подивися на них з боку або зверху.

    Якщо ти віруючий, подумай: як би на це дивився Бог? Він би оцінив їх справедливо. Успіх - як служіння етичним заповідям. Невдачу - як випробування на тяжкому шляху.

    Якщо ти невіруючий, можна знайти інші цінності. Наприклад, поринути у музику: високу, широку, глибоку, пронизливу. Висока музика прославляє, підносить над суєтою, над тлінністю радощів і смутку. Увімкни її - і ти відчуєш, як якась невідома сила підхоплює тебе і несе над світом. Радість заповнює усе твоє єство, творить добро. Радість успіху переживається вже не так гостро, не так самозакохано. Вона стає частиною світу, частиною життєвої перспективи. Надлишок радості залишається на майбутнє.

    А невдача, образа, підхоплені високою музикою, розвіюються по світу, розчиняються в ньому й переживаються вже не так гостро. Музика забирає твою печаль, розчиняє її в собі.

    Такий самий вплив має поезія природи. Чому, коли дуже радісно або сумно, так тягне на простір? Вузькі простори акумулюють нашу психічну енергію та підсилюють стрес. Вирвавшись на далеку та широку перспективу, ми випліскуємо нашу радість або горе. Переповнення радістю, як ми пам’ятаємо, - це теж стрес. І ми його пом’якшуємо. Коли є переповнення печаллю, ми виливаємо її в широку душу природи, сподіваючись на її очисну силу.

    Знайди будь-яку іншу можливість піднятися над суєтою буття, подивитися на неї з високої дзвіниці, з балкона або хоча б з верхньої сходинки. Піднімись над напруженим потоком життя та просто спостерігай, занурюйся у роздуми.

    Випустив зайву пару? Тепер треба знову жити, відчувати, страждати. Перемикання в режим усунення від життя слугувало тільки засобом знімання зайвого стресу. Постійне життя в такому режимі нудне, оскільки позбавлене енергії.

    Валентина КОЛЯДА

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05