РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 23 (24 червня 2011)
  • Випуск №23 24 червня 2011
    Зміст
    1. Шановні залізничники!
    2. Нагороди працею міряють (Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ)
    3. Міська електричка. Реалізація проекту (Сергій ГУК)
    4. Прощавай, паперовий архаїзме (Геннадій СЕРГЕЄВ)
    5. Сезон колійних робіт
    6. Так народжуються добрі справи (Анатолій САДОВЕНКО)
    7. Микола Комар. Заслужений авторитет (Олександр БАРД)
    8. «Вікна» навстіж, або У пошуках інженерних рішень (Оксана КЛИМЧУК)
    9. Коли є про що звітувати (Григорій СЕРГЄЄВ)
    10. Вантажному вагону - підвищену увагу! (Анатолій РОМАНОВ, Фото Віталія НОСАЧА)
    11. Заради рими чого не видумаєш (Віктор ЗАДВОРНОВ)
    12. Не лише щебенем живе Полонне (Анатолій САДОВЕНКО)
    13. Об’єднуючи час і простір (Оксана КЛИМЧУК)
    14. Мексика. Мистецтво Уічоль: що об’єднує? (Лідія ЛЕЛЕЧЕНКО)
    15. Історія та сьогодення Південно-Західної (Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото з архіву редакції)
    16. «Новое и оригинальное родится само собою» (Дмитро КОСТЕРНИЙ)
    17. Залізнична колія - не місце для розваг (Ольга ЄЦКАЛО)

    Шановні залізничники!

    Щиро вітаємо вас з визначним святом - Днем Конституції України! 28 червня 1996 р. основний державний закон увійшов у новітню історію суспільного життя українського народу як головний оберіг державності і демократії, як гарант незалежності та соборності України.

    Найвищою соціальною цінністю держави є життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканність та безпека її громадян. Конституція є визначальним чинником у царині забезпечення державного суверенітету України, консолідації суспільства, створення належних умов для самореалізації особистості.

    Від усієї душі зичимо вам міцного здоров’я, довгих років життя, миру та сімейного затишку, звершення усіх планів заради світлого майбуття рідної України!

    Зі святом вас!

    Олексій КРИВОПІШИН,Анатолій ФУРСА,
    начальник Південно-Західної залізниціголова Дорпрофсожу


    Нагороди працею міряють


    Начальник столичної магістралі Олексій КРИВОПІШИН вручає знак «За сприяння розвитку Південно-Західної залізниці» Олені Братусь
    - заступнику головного лікаря з медичної частини державного закладу «Дорожня клінічна лікарня №1 станції Київ».

    Напередодні Дня медичного працівника начальник залізниці Олексій КРИВОПІШИН разом з головою Дорпрофсожу Анатолієм ФУРСОЮ в актовій залі Українського центру з обслуговування пасажирів на залізничному транспорті вручили відзнаки кращим працівникам медичних закладів столичної магістралі.

    За сумлінну працю на залізничному транспорті, вагомий особистий внесок у медичне обслуговування та оздоровлення залізничників і членів їх сімей, з нагоди професійного свята - Дня медичного працівника генеральний директор Укрзалізниці нагородив:

    Знаком «За заслуги. Укрзалізниця» III ступеня

    Олександра Самуїловича КАНЕВСЬКОГО - головного лікаря державного закладу «Дорожня клінічна лікарня №2 станції Київ.

    Знаком «Залізнична Слава» III ступеня

    Василя Михайловича КАЛІЦІНСЬКОГО - головного лікаря державного закладу «Відділкова лікарня станції Жмеринка»;

    Галину Григорівну КОНСТАНТИНОВУ - медичну сестру процедурного кабінету терапевтичного відділення державного закладу «Дорожня клінічна лікарня №2 ст. Київ»;

    Галину Василівну СТЕЛЬМАХ - провідного інженера медичної служби.

    Почесною грамотою Укрзалізниці

    Тетяну Дмитрівну ЗАЛЄВСЬКУ - лікаря-кардіолога денного стаціонару державного закладу «Дорожня клінічна лікарня №2 станції Київ»;

    Ганну Андріївну МАТВІЄНКО - агента з постачання державного закладу «Вузлова лікарня №1 станції Дарниця»;

    Наталію Іванівну РУБАНКУ - медичну сестру гінекологічного відділення державного закладу «Дорожня клінічна лікарня №1 станції Київ»;

    Марину Федорівну СТЕПАНЕЦЬ - провідного економіста медичної служби;

    Михайла Володимировича ШЕВЧУКА - лікаря-ендоскопіста відокремленого підрозділу санаторію «Медичного центру реабілітації залізничників».

    Начальник Південно-Західної залізниці нагородив:

    Знаком «За сприяння розвитку Південно-Західної залізниці»

    Лілію Василівну БІЛОУС - медичну сестру хірургічного кабінету поліклінічного відділення державного закладу «Вузлова клінічна лікарня станції Вінниця»;

    Василя Васильовича КУРЛІКОВСЬКОГО - головного лікаря державного закладу «Вузлова лікарня станції Фастів»;

    Олену Павлівну БРАТУСЬ - заступника головного лікаря з медичної частини державного закладу «Дорожня клінічна лікарня №1 станції Київ»;

    Наталію Петрівну МИТЯЙ - головного бухгалтера державного закладу «Дорожня клінічна лікарня № 2 станції Київ»;

    Олександра Миколайовича КРАВЧУКА - головного лікаря державного закладу «Відділкова лікарня станції Козятин».

    Знаком «За доблесну працю на Південно-Західній залізниці»

    Аллу Павлівну ГОНЧАР - головну медичну сестру відокремленого підрозділу санаторію «Медичний центр реабілітації залізничників»;

    Анатолія Михайловича ДАНЬКА - головного лікаря державного закладу «Вузлова поліклініка станції Бахмач».

    Медаллю Південно-Західної залізниці «Кращому працівнику»

    Наталію Петрівну ВЕГЕРУ - лікаря-педіатра-неонатолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії державного закладу «Дорожня клінічна лікарня №2 станції Київ»;

    Ганну Андріївну ТИМЧИШИНУ - начальника відділу кадрів державного закладу «Вузлова лікарня №1 станції Дарниця».

    Знаком «Відмінник Південно-Західної залізниці»

    Олега Григоровича ЛЕГЕНЬКОГО - завідувача ортопедо-травматологічного відділення державного закладу «Дорожня клінічна лікарня №1 станції Київ»;

    Світлану Михайлівну ТЕРЬОШИНУ - лікаря-терапевта цехової лікарської дільниці державного закладу «Дорожня клінічна лікарня №2 станції Київ»;

    Численній групі медпрацівників вручено годинники від генерального директора Укрзалізниці та начальника Південно-Західної залізниці й оголошено подяки.

    Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ

    Міська електричка. Реалізація проекту

    Відповідно до розпорядження начальника залізниці, на даний час у повному розпалі реалізація проекту «Міська електричка», яка окільцює столицю України.

    Складено графік виконання капітального ремонту моторвагонного рухомого складу. До вже задіяних у цьому проекті на маршруті Київ-Петрівка - Троєщина двох составів додасться ще кілька. Визначено обсяги робіт з облаштування станцій і пасажирських платформ. Необхідно провести роботи щодо зарежимлення посадочних платформ. Крім того, ліквідувати стихійно розміщені на пішохідних переходах, від станцій метрополітена, міського транспорту до залізничних платформ торговельні точки, павільйони, автостоянки у межах ст. Київ-Пасажирський, Видубичі, Дарниця, Сирець, Київ-Волинський.

    Будуть впорядковані підходи до платформ від зупинок міського транспорту та метрополітену у межах Лівобережної, Зеніта, Вишгородської, Рубежівської. Подовжиться з організацією розворотного кільця тролейбусний маршрут від аеропорта «Київ» до ст. Київ-Волинський.

    Виконуються роботи з упорядкування місця проходу пасажирів до побудованих приміських платформ по ст. Дарниця та приближення зупинки міського транспорту.

    Особливу увагу приділено підводу додаткового міського транспорту до зупинних вузлів: Лівий Берег, Дарниця, Троєщина, Київ-Петрівка.

    Галузевою службою перевезень розроблено варіанти організації руху електропоїздів. Планується, що інтервал руху між ними складатиме 10 - 15 хвилин.

    Сергій ГУК

    Прощавай, паперовий архаїзме

    У Києві в конференц-залі Південного вокзалу відбулась презентація розробленого Укрзалізницею удосконаленого автоматичного робочого місця вантажовідправника (АС Клієнт УЗ), який використовує новітні технології WEB-interface.

    Як зазначив начальник головного комерційного управління Володимир ІВАЩУК, впровадження інформаційних технологій із застосуванням електронного перевізного документа під час організації перевезень вантажів виводить на новий рівень взаємодію залізниці із користувачами залізничного транспорту.

    Те, що досі для перевезення вантажів залізничним транспортом в Україні доводиться вручну заповнювати численні паперові бланки, різноманітні форми, витрачати час на особисті візити для оформлення документів при відправленні або прибутті вантажів - архаїзм.

    Впровадження АС Клієнт УЗ дозволить забезпечити повний цикл формування та обробки електронних перевізних документів, невиходячи з офісу, а згодом виключити з використання паперові бланки.

    Відтепер клієнт всю інформацію отримуватиме завдяки засобам електронного зв’язку.

    Коли номер готувався до друку, наші кореспонденти відвідали нараду, яку організовано галузевою службою комерційної роботи та маркетингу столичної магістралі. Під час заходу багато уваги було приділено обговоренню питань із впровадження електронних документів саме на Південно-Західній залізниці. Подробиці - у наступному номері «Рабочего слова».

    Геннадій СЕРГЕЄВ

    Сезон колійних робіт

    Наразі продовжується обговорення проектних робіт з будівництва шляхопроводу в межах ст. Боярка. Нині йде остаточне обмірковування деталей проекту між адміністрацією міста та Південно-Західною залізницею.

    ***

    Тривають роботи з реконструкції головних колій на перегоні Київ-Московський - Київ-Товарний, які дадуть змогу забезпечити паралельність ходу поїздів. На сьогодні уже споруджено земляне полотно та демонтовано стрілочний перевід між 28 колією ст. Київ-Московський та непарною колією ст. Київ-Товарний. Ведуться роботи з перекладання на нову вісь обох дільниць з попереднім винесенням опор контактної мережі. Пліч-о-пліч із майстрами колійних справ працюють енергетики та спеціалісти підрозділів столичної магістралі із сигналізації, централізації та автоблокування.


    Так народжуються добрі справи


    Реконструкція острівної платформи на ст. Фастів-1

    На станції Фастів-1 розпочалися роботи з реконструкції пасажирських платформ Київського парку станції.

    Як зазначив керівник робіт - майстер будівельно-монтажного експлуатаційного управління №2 Віталій ЛИТВ’ЯК, будівельники проводять роботи комплексно, разом з колійниками, зв’язківцями, фахівцями інших підрозділів залізниці.

    Вже найближчим часом планується повністю демонтувати стару острівну платформу і на її місці облаштувати нову, яка б відповідала вимогам сьогодення. Наступним об’єктом стане облаштування берегової платформи, яку для зручності пасажирів планується значно розширити. Так народжуються добрі справи.

    Анатолій САДОВЕНКО

    Микола Комар. Заслужений авторитет


    Під час роботи конференції.

    Нещодавно відбулася шоста звітно-виборна конференція первинної профорганізації лінійних станцій Козятинської дирекції залізничних перевезень.

    Розглядались питання щодо продовження роботи із забезпечення правового захисту працівників лінійних станцій, представництва їх прав та інтересів з питань трудового законодавства, пільг та гарантій, зі створення умов покращення якісного складу профспілкових органів для зміцнення профспілки в умовах кадрової політики. Акцентовано увагу на процесі створення безпечних умов праці на робочих місцях.

    Головою профкому втретє поспіль обрано Миколу КОМАРА, який заслужив авторитет у спілчан невтомною і сумлінною працею.

    У роботі конференції брали участь голова Козятинського теркому профспілки В. ГРИГОРУК, правовий інспектор праці А. КАШПЕРОВЕЦЬКИЙ, заступник начальника Козятинської дирекції з комерційної роботи Ю. ОЛЕКСЮК та начальники відділів та секторів дирекції.

    Олександр БАРД

    «Вікна» навстіж, або У пошуках інженерних рішень


    (зліва направо) заступник начальника Коростенської дистанції колії зі штучних споруд Михайло БОРИСЮК,
    машиністи ЩОМ Віктор ВОЙТОВИЧ і Олександр КОВАЛИНСЬКИЙ, виконроб ЦМКР Сергій КОНАХОВСЬКИЙ.

    Нині у Коростенській дирекції залізничних перевезень з метою підготовки магістралі до впровадження прискореного руху поїздів активно ведуться колійні роботи. Де ж «найгарячіше»? Одну з адрес напруженої роботи, де довелося побувати й мені, розташовано на напрямку Коростень - Новоград-Волинський. «Ви бачите, як ведеться середній ремонт колії з використанням щебенеочисної машини (ЩОМ-6У) на перегоні Пост Обвідний - Гранітний», - розповідає заступник начальника Коростенської дистанції колії зі штучних споруд Михайло БОРИСЮК.

    РОБОТИ ЧИМАЛО, ТОЖ НАДАЮТЬСЯ ТРИВАЛІ «ВІКНА». Ремонтуватимуть колію до ст. Яблунець. Того дня якраз працювали поблизу зупинного пункту Видень. Переїзд було закрито для руху автотранспорту. На перегоні дислокувалося чимало колійної техніки, була й хоперна «вертушка» зі щебенем. Попереду повільно рухалася потужна машина, очищуючи щебінь. Згодом мали бути задіяні виправна машина ВПР, рихтувальна Р-2000. Керували щебенеочисною машиною машиністи Віктор ВОЙТОВИЧ, Олександр КОВАЛИНСЬКИЙ, старший машиніст Руслан БАБЕНКО.

    - Вони - працівники Центру механізації колійних робіт Південно-Західної, - пояснює виконроб ЦМКР Сергій КОНАХОВСЬКИЙ. - Працюють тут вахтовим методом.

    Де ж іще у дирекції адреси масштабних колійних робіт? Про це запитую в інженера, який займається плануванням «вікон», Тетяни КОЗАЧОК. Ще з початку червня розпочалася модернізація парної колії на дільниці Чоповичі - Малин, - розповідає Тетяна Володимирівна. Проведення «вікон» заплановано тут з 1 червня по 10 липня. За цей час має бути модернізовано майже 26 кілометрів колії. Працюють над поставленим завданням колективи КМС-122 (Коростень), КМС-193 (Шепетівка), до того ж задіяні працівники і техніка Українського центру механізації колійних робіт. Десятигодинні «вікна» надаються з 8 до 18 години.

    Це, так би мовити, одна з «гарячих» точок. Наступні - на напрямку Коростень - Шепетівка. З 7 червня розпочалися роботи з капітального ремонту стрілочних переводів по ст. Радулине. Працює тут КМС-120 (Козятин). По цій станції має бути відремонтовано чотири стрілочних переводи, одинадцять - по ст. Новоград-Волинський, по два на головних коліях ст. Орепи і Колодянка… Ремонтуватимуть стрілочні переводи й на дільниці Чоповичі - Малин, де зараз триває модернізація.

    Для координації й належної організації виконання колійних робіт у дирекції створено оперативний штаб на чолі з першим заступником начальника дирекції Леонідом ПРОДАЩУКОМ. На одному із засідань йшла, зокрема, мова й про те, щоб під час «вікон» розглядати можливість суміщення робіт і інших підрозділів. До речі, на з.п. Видень, де було надане «вікно» для виконання середнього ремонту колії, довелося побачити й будівельників. Вони в цей час займалися зведенням приміщення для чергового по переїзду.

    Від редакції. Особливість літніх колійних робіт 2011 р. - в інтенсифікації їх виробництва.

    Це не забаганка - необхідність: зростає вантажний потік.

    «Віконні» технології вимагають раціонального використання часу і максимальної виробничої віддачі за одне «вікно». Як неодноразово наголошував начальник Південно-Західної магістралі Олексій КРИВОПІШИН, під час оновлення колії слід приділяти увагу не лише кількості кілометрів, які «оздоровлено». Аналіз технологічних процесів має сприяти появі таких інженерних рішень, які допомагали б зменшити невиробничі витрати під час проведення «вікон» та забезпечити пропуск належних обсягів вантажопотоку залізничними «нитками».

    Оксана КЛИМЧУК

    Коли є про що звітувати

    Днями в Інформаційно-обчислювальному центрі залізниці відбулась звітно-виборна конференція молодіжної ради цього підрозділу.

    Молодіжна рада - це достатньо молода громадська організація. Їй лише два роки. Проте її голові Володимиру ПІГОЛЕНКУ було що доповісти делегатам. На сьогодні молодь ІОЦ складає 176 чоловік. Усі вони беруть активну участь у діяльності підрозділу. Особливу увагу в своїй роботі молодіжна рада приділяє пропаганді здорового способу життя. Так при спортивному клубі «Локомотив» діють гуртки фітнесу, волейболу, латиноамериканських танців. А у басейні ЦСКА займається група плавання. Загалом понад 30% молоді ІОЦ залучено до занять спортом. Крім того, активно ведеться культурно-масова робота. Регулярно організовуються семінари, екскурсії, відвідування театрів тощо.

    Делегати конференції визнали роботу молодіжної ради ІОЦ задовільною та обрали делегатів на третю звітно-виборну конференцію молоді Дорожньої профспілкової організації. Очолити молодіжну раду ІОЦ на наступний період довірено Олегу ЖУДІНУ, оскільки Володимир Піголенко досяг граничного для молоді віку.

    Григорій СЕРГЄЄВ

    Вантажному вагону - підвищену увагу!


    Начальник виробничо-технічного відділу ВЧД-5 Сергій ГОРДІЄНКО
    та інженери-технологи Інна ЧИСТЯКОВА, Тетяна ЮДАКОВА, Аліна ГРИНЧУК.

    Економіка країни виходить із кризи і набирає оберти. Активізуються всі галузі народного господарства, а разом з тим зростають й обсяги залізничних перевезень. Здавалося, встигай лише вчасно надавати вагони вантажовідправникам, і гроші самі потечуть в скарбницю залізниці. Та ось біда: як зазначив генеральний директор Укрзалізниці Володимир КОЗАК, через дефіцит вантажних вагонів щодоби залізничники недовантажують майже тисячу піввагонів. Це в середньому по галузі. Однак сотні тисяч гривень недоотримує, зокрема, й столична залізниця. Чому склалася така ситуація?

    НА ПОРОЗІ ВЕЛИКИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ

    Аналізуючи стан із вантажним рухомим складом, генеральний директор Укрзалізниці назвав причини його дефіциту. І першою - ту, що майже із 120-тисячного інвентарного вантажного парку 80% вагонів на сьогодні вичерпали свій ресурс. Зараз експлуатується переважно рухомий склад, що спроектований ще в 50-х роках минулого сторіччя. Звичайно ж, він і морально, і технічно застарілий. Сьогодні вантажні вагони ремонтуються через 100 тис. км пробігу щодворічно. Витрачаються значні кошти, а стан вантажного парку помітно не покращується. Тому необхідно робити ставку на вагони нового покоління, які дозволять значно скоротити експлуатаційні витрати.

    Які ж вимоги ставляться до рухомого складу нового покоління? Це, насамперед, збільшення конструкційних швидкостей, навантаження на вісь, зменшення металоємності та збільшення надійності конструкцій, економія енерговитрат на експлуатацію тощо. У перспективі вагони нового покоління мають забезпечувати міжремонтні пробіги не менше 500 тис. км і міжремонтні терміни не менше 4 років. Наразі Укрзалізниця спільно з ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод», Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту, Інститутом електрозварювання ім. Є. Патона працюють над розробкою комплексу науково-технічних заходів щодо виробництва і впровадження в експлуатацію сучасного вантажного рухомого складу.

    Інша причина дефіциту вантажного рухомого складу - це невисокий тариф за його користування, у порівнянні з відповідним рухомим складом приватних операторів. Виходячи з цього, українські залізниці вимушені запровадити обмеження на вивіз за кордон інвентарного парку з вантажами щебеневої групи.

    Сьогодні в Укрзалізниці розробляють ефективну систему управління вантажним парком, щоби знайти оптимальний шлях регулювання внутрішніх перевезень промислової продукції в умовах дефіциту вантажного парку.

    Прокоментувати цю інформацію ми попросили начальника виробничо-технічного відділу вагонного депо Дарниця Сергія ГОРДІЄНКА.

    - Звичайно, ми знайомі із тим завданням, яке ставить перед вагонним господарством генеральний директор Укрзалізниці. Для того, щоб оновити інвентарний парк вантажного рухомого складу, треба виконати величезні обсяги роботи. Якщо ви думаєте, що процес оновлення відбудеться за короткий термін, то помиляєтесь. Він триватиме не один рік. Приміром, планом оновлення інвентарного парку піввагонів, який наразі складає понад 60 тисяч, до 2015 року передбачено довести до 65 тис. На жаль, поки нових вагонів вітчизняного виробництва на ремонт до депо не надходило. Відомо, що нові піввагони виробляє ДВРЗ, але він це робить на замовлення Російських залізниць. Крюківський завод теж ще не налагодив належних потужностей з випуску вантажних вагонів. Процес оновлення рухомого складу - це не лише створення нових зразків. Багато уваги приділяється їхньому конструктивному вдосконаленню, модернізації. Приміром, зараз ставиться питання про модернізацію візків. У найближчій перспективі в буксових вузлах застосовуватимуться циліндричні дворядні підшипники. Вони сприятимуть підвищенню швидкості і гарантії безпеки руху. Коли ці підшипники набудуть широкого застосування, для депо необхідно буде придбати спеціальний стенд і прес для холодного напресування основних конструкційних вузлів.

    ЇХНЯ ПРАЦЯ СХОЖА НА МИСТЕЦТВО

    Ще однією технічною новинкою, за словами С. Гордієнка, має бути застосування так званих ковзунів, які дозволятимуть зменшувати динамічні навантаження від кузова вагона на шкворневу балку. Для обслуговування такого рухомого складу теж знадобиться нове обладнання. Звичайно, є й інші розробки, які будуть впроваджуватися у вагонному господарстві. Перші кроки модернізації дозволять збільшити міжремонтний пробіг до 160 тис. км, а згодом і більше.

    - Так що нас чекають насичені, з точки зору технічного удосконалення, часи - підсумував Сергій Гордієнко. - Як ви мабуть знаєте, депо Дарниця, завжди було сприятливе щодо цієї справи. Останніми роками на ньому впроваджено комп’ютеризовану систему контролю якості ремонту автогальм, нові типи дефектоскопів для сортування підшипників тощо. Приходьте десь через рік-півтора, нам буде чим вас здивувати.

    ВІД РЕДАКЦІЇ. Під час апаратних нарад при начальнику залізниці, Олексій КРИВОПІШИН наголошує на тому, що на кожному з пунктів технічного огляду вантажного рухомого складу слід організувати виробничий процес таким чином, щоб посилити контроль за станом вантажних вагонів. Потрібно вже сьогодні впроваджувати низку оперативних заходів для створення у кожному підрозділі необхідних умов для виявлення дефектного литва.

    Дисципліна при дотриманні необхідних технологій - вигідне явище на залізниці. Від уважного погляду оглядачів-ремонтників рухомого складу залежить багато. Їхня праця - як мистецтво.

    Анатолій РОМАНОВ, Фото Віталія НОСАЧА

    Заради рими чого не видумаєш

    «Хочу особо поблагодарить Вас, - звертається на сторінках листа до редакції мешканець м. Коростень В. СТРЕТОВИЧ, - за то, что по крупицам восстанавливаете историю Юго-Западной дороги. Материал весьма полезен и интересен».

    Дякуємо за таку оцінку журналістської праці.

    Переглядаючи редакційну пошту останніх днів, помітив, що почастішало від наших дописувачів листів з віршами. В’ячеслав Жовтень з Конотопської дистанції сигналізації та зв’язку у своєму зверненні до читачів «Я ніколи не бачив війни» зізнається «Я ніколи не бачив убивств... ні страждань матерів, ні насильств, ні солдатів в передсмертному стоні».. За живе беруть і такі рядки «Зараз тих, хто побачив все це, залишилось на світі так мало, а ми майже забули про те, яке горе тоді їх спіткало». В. Жовтень, звертаючись до кожного, закликає «Ти подякуй тоді, як дідусь сам не може торбину підняти, і коли у автобус зайшла квола бабця і мусить стояти». Розумію, що автор намагався закликати допомагати людям похилого віку будь-де і за будь-яких обставин: «Я вам дякую просто за те, що ніколи не бачив війни».

    Тему війни підхоплює киянка Віра БАЙДАКОВА, яка газету «Рабочее слово» передплачує ось уже 50 років. «На рассвете 22 июня от бомб содрогнулась земля...» У дев’яти строфах авторка змогла розповісти про власні переживання від фашистської навали. А завершує свій вірш вона такими словами «С тех пор прошло 70 лет - нет смысла кого-то винить, а помнить героев дней тех. И память о них сохранить».

    «Мелодії весни» від монтера колії Володимира ЛАЗУКИ з Конотопської дистанції колії також сповнені особистої лірики. «Наче струна заграла в моїм серці, коли почув я жайворонка спів...», а потім «закувала зозуленька в лісі, як зустрів я тебе на узліссі», але якось дивно розгортається сюжетна лінія вірша «знаю: вслід нам показують люди і життя нам с тобою не буде». То яке ж тоді кохання до «Пташки», як В. Лазука називає свою кохану. Іноді заради рими чого не видумаєш...

    Редакція вдячна читачам за їхню творчість! Сподіваємося, що і надалі ви будете радувати нас, шановні дописувачі!

    Рими, рими… Коли верстався номер, на адресу редакції надійшли римовані твори від Петра РОБАКА (м. Боярка, Київщина), Віктора СЕРГІЄНКА (Хмельниччина).

    Дякуємо. До нових зустрічей!

    Віктор ЗАДВОРНОВ

    Не лише щебенем живе Полонне


    Черговий по станції Олександр МЕДВЕЦЬКИЙ.

    Майже 80% усіх вантажів, що квапляться зі ст. Полонне, складає продукція двох місцевих щебеневих заводів. Ще донедавна звідти відправлялися до споживачів щомісяця майже півтори тисячі вагонів щебеня. Для вантажної станції ІІ класу це - добрий показник, хоча ветерани цього колективу знали й кращі часи, коли залізничники Полонного могли відправити й до трьох з половиною тисяч вагонів.


    Станційний працівник Володимир ШКУРАН.

    - І до сьогодні наша станція залишається одним з основних відправників будівельних матеріалів (а це, перш за все, продукція каменевих кар’єрів) у нашій дирекції, - говорить начальник станції Полонне Валерій ПАСЕКА. - Левова частка з них йде до Росії, де ми співпрацюємо зі стабільними замовниками. І цей бізнес-рівень надає нам певні переваги та довгострокові контракти. До того ж такі угоди зобов’язують працювати так, щоб замовник завжди бачив, як кажуть, у нашій особі надійного партнера. І зізнаюсь, що робити це останнім часом стає дедалі важче.

    То що ж турбує нині начальника станції?

    Передусім, наявність справного рухомого складу. Піввагони, якими перевозиться щебінь, тепер на залізниці у великому дефіциті. Ще до початку цього року більшу частину будівельних матеріалів, в першу чергу на підприємства Росії, на ст. Полонне завантажували у рухомий склад власності російських залізниць, що йшли порожніми від західних кордонів нашої країни у попутному напрямку до Росії. Це влаштовувало всіх. Сьогодні ситуація змінилася. Російська сторона за використання свого рухомого складу вимагає перегляд попередніх угод і пропонує свої умови, які не влаштовують українську. Поки це питання залишається невирішеним, залізничникам Полонного доведеться працювати у доволі непростих умовах: потрібно виконувати не лише зобов’язання перед іноземними замовниками, а й перед своїми, вітчизняними.

    - Сьогодні ми відвантажуємо трохи більше 60% обсягів від того, що могли б зробити, - продовжує начальник станції. - А це, звісно, замало. Тому намагаємося шукати інші виходи зі становища. Варто згадати, що у цій справі нам дуже допомагає місцевий механізований пункт підготовки вагонів, де ремонтуються передусім кузови вагонів та піввагонів, а також проводиться заміна колісних пар. 10 - 15 вагонів на добу, погодьтеся, це суттєва допомога при нашому дефіциті рухомого складу. При цьому хочу зазначити, що цей невеличкий колектив відновлює вагони не лише для нашої, а й для інших станцій дирекції.

    Та не лише перевезеннями будівельного щебеня живе станція Полонне. Звідси відправляють до споживачів глину, лісоматеріали, металобрухт. Полонне стало для багатьох сільськогосподарських підприємств регіону місцем вивантаження та навантаження сипучих мінеральних добрив, що надходять з Білорусі та Росії. Для цього влаштували спеціальний майданчик на місці колишньої кондитерської. Звідси щоденно їдуть у справах сотні пасажирів. Словом, станція працює за призначенням. І трудяться тут чудові люди, для яких залізниця стала покликанням.

    Основу колективу складають місцеві, не для красного слова кажу, вихованці, які працюють тут вже 20 - 25 років. Серед них - черговий по станції Олександр МЕДВЕЦЬКИЙ, старший вантажний касир Ольга СНЄГІР, прийомоздавач Федір ЦИМБАЛЮК, начальник вантажного району Тамара ДРОБОТУН, товарний касир Лариса МОЛОДОЖЕНЯ, станційний працівник Володимир ШКУРАН.

    - Міг би назвати і ще 10 - 15 осіб, - говорить начальник станції, - бо всі вони заслуговують на це, та, мабуть, обмежуся тими, хто сьогодні на зміні. З ними, до речі, зможете і поспілкуватися.

    Анатолій САДОВЕНКО

    Об’єднуючи час і простір

    Назва Новоград-Волинський добре відома подорожуючим залізницею, адже це мальовниче місто на Случі з давньою і цікавою історією. Якими ж турботами живуть тут залізничники? - з’ясовувала авторка, нещодавно побувавши на цій станції.


    Прийомоздавальники Ніна УМРІЛОВА та Любов АРТЮШЕНКО.

    Передусім, варто нагадати, що останні роки тут позначено позитивними змінами, адже завершено масштабні роботи з електрифікації напрямку Коростень - Новоград-Волинський - Шепетівка, впроваджено в дію сучасну потужну тягову підстанцію «Звягель», зроблено капітальний ремонт вокзалу… Сучасний затишок. Його гідно оцінюють і жителі міста, і подорожани, які місто над мальовничою річкою називають перлиною українського Полісся. Сюди приїздять чимало людей, аби побувати у місті, яке подарувало світу геніальну поетесу Лесю Українку. Це край, оспіваний Великим Кобзарем. Древні звичаї та традиції примножують понад 55 тисяч новоград-волинців, вони дбайливо бережуть історичні місця, цікаві краєвиди, включаючи їх у туристичні маршрути для відвідувачів міста. Свій внесок у те, щоб у пасажирів лишилося позитивне враження від поїздки, вносять і працівники вокзалу.

    У розмові з начальником станції Віктором ОНИЩУКОМ, серед інших тем, цікавлюся й тим, як співпрацюють з місцевими промисловими підприємствами. І тут найперше йде мова про нафтоналивну станцію, яку розташовано за кілька кілометрів від міста. Нафтопродукти завантажують в залізничні цистерни і відправляють вантажоотримувачам. Перевезення такого виду продукції приносить значні кошти, тож можна стверджувати, що Новоград-Волинський входить до числа тих станцій дирекції, які «кують круглу копійку» в залізничну скарбницю. Щоправда, не можна сказати, що відправлення наливних вантажів відбувається постійно, щомісяця. Але водночас і ціла низка інших підприємств відправляють свою продукцію. Це і будівельні матеріали, і металобрухт, лісові вантажі та інше.

    Безперечно, Новоград-Волинський є привабливим містом для інвесторів, адже це край, що володіє значним природним, економічним та інтелектуальним потенціалом. Відтак створюються нові підприємства. Одним з таких потужних підприємств є фірма, де виготовляють керамічну плитку. Це підприємство розпочало співпрацю і з залізницею, таким чином розширивши коло вантажних клієнтів Новограда-Волинського.

    Зрозуміло, щоб забезпечити надійну доставку вантажів, зусиль докладають працівники з усіх ланок. Велику відповідальність покладено і на прийомоздавальників. Запитую у Віктора Онищука, кого б він назвав серед когорти найсумлінніших серед представників цієї професії. Віктор Васильович називає багатьох, в тому числі, Ніну УМРІЛОВУ.

    Ніна Миколаївна того дня якраз була на зміні. Разом з прийомоздавачем другого розряду Любов’ю АРТЮШЕНКО вона виконувала свої звичні обов’язки, оглядаючи рухомий склад. Скромна і доброзичлива Ніна Миколаївна каже, що на станції працює понад 30 літ. Має четвертий розряд. Постійно турбується, щоб роботу було виконано добре. Адже від цього залежить і безпека руху, й імідж станції і залізниці. Великий досвід Ніни Умрілової, разом з дисциплінованістю і ретельністю, є добрим прикладом для наслідування для молодших працівників. Об’єднувати час і простір, виробників продукції та вантажоотримувачів - ось альфа і омега для колег Н. Умрілової.

    Керівник станції позитивно відгукується і про роботу вантажних касирів. Всі вони професіонали, старанні в роботі залізничники. Загалом працьовитих, відданих своїй справі людей трудиться чимало на станції, обіймаючи різні посади. І про них ми ще писатимемо в подальших номерах «Рабочего слова».

    Побувавши в Новограді-Волинському, поспілкувавшись з представниками колективу, довелося почути й про те, щоб вони хотіли б читати в газеті. Безперечно, тематика газети залізничників новоград-волинцям цікава, але порекомендували ще більше писати про проблеми залізничників, шляхи їх вирішення.

    Оксана КЛИМЧУК

    Мексика. Мистецтво Уічоль: що об’єднує?

    Здавалося б, українська і мексиканська народні культури навряд чи можуть мати щось спільне, але виставка, яку відкрито на початку червня в Національному музеї українського декоративного мистецтва, доводить протилежне. Під дзвони Лаври, на території якої розташовано музей, Посольство Мексики в Україні презентувало експозицію «Мистецтво Уічоль».


    Лопес Рамірес та Береніса Рендон.

    Уічолі - одна з 60 мексиканських народностей. Їх невеличке поселення, розташоване на перехресті гірських масивів Сьєра - Мадре, вірить у святість своєї землі та, попри плин часу, зуміло зберегти власну, унікальну культуру. Картини, вишивки і скульптури, створені народними майстрами, відображають вірування й уявлення про світ представників селянства і кварталів міської бідноти. А тому мають не тільки естетичне, а й практичне значення. І, можливо, через це вони не схожі на вишукані вироби європейських митців, проте в них криється щось трохи дике і водночас душевне, те, що розкриває характер місцевих мешканців зсередини. За віруванням уічолі, далеко не всім можна займатися виготовленням культурних цінностей, адже для цього потрібен певний дозвіл, який треба заслужити. Тож здебільшого цим переймаються дорослі, і шкіл, присвячених цьому виду мистецтва, немає, бо секрети майстерності передаються з покоління в покоління. Проте деякими секретами з нами поділилися БеренІса Рендон, (посол Мексики в Україні), а також Паскуаль Лопес РамІрес, який власноруч займається створенням скульптур і картин вже понад десять років.

    ЩО Ж ОРИГІНАЛЬНОГО МІСТИТЬ У СОБІ ЦЯ КУЛЬТУРА?

    З першого погляду можна побачити не що інше, як близькі українській душі малюнки на вишиванках. Більше того, крім схожого способу прикрашання одягу, є подібність і за ментальністю: мексиканці спочатку зважають на почуття, а потім - на думки і наслідки від їхнього впровадження. Цей запал та емоційність знаходять свій вияв у яскравих кольорах, що використовують уічолі у своїх виробах. Кожен колір відповідає певному значенню. Так жовтий, наприклад, символізує духовний світ людини, червоний - любов, кров і сонце, зелений - здоров’я, блакитний та синій - волю, помаранчевий каже про прощення, а фіолетовий вважається ритуальним. Білий - квінтесенцію всіх барв, що в результаті уособлює людину, а також її місце у природі.


    Традиційний капелюх уічолі. І зручно, і красиво.

    Експонати зроблені здебільшого за використанням однієї техніки: будь-то череп тварини, чаша або фігурка з пап’є-маше, все обкладається шаром бісеру або нитками, з яких формується певне зображення. Замість клею використовують віск і цим дуже пишаються. Автентичним матеріалом все ж вважають нитки, але використання бісеру, завезеного з Європи, є сигналом, що, попри свою давню історію, мистецтво Уічоль готове до модернових перетворень. Здебільшого посуд, зроблений з половинок малих гарбузів, використовують в повсякденному житті, настінними виробами прикрашають домівки, а загалом, продукцію розкуповують ласі до екзотики туристи, яким особливо до душі припадають hand-made (власноруч виготовлені (англ.) - авт.) прикраси.


    Маска з традиційними елементами. Виконано нитками.

    ПРО «ВЕЛИКОГО БРАТА» І НЕ ТІЛЬКИ

    Основними елементами, є олень, кукурудза і кактус. Трохи рідше зустрічаються стріли, вогонь, сонце або орли. Такий вибір зумовлений особливим становищем цих символів у житті кожного уічолі. Олень, якого ще називають «Великий брат», є священною твариною. Ці поширені у тій місцевості представники фауни, які через кліматичні умови особливо великих розмірів не досягають, перебувають у високій пошані, адже без їх присутності не може розпочатися жодний містичний ритуал. Перевірте, на кожній картині, де зображений шаман зі своїм головним знаряддям - стрілою, обов’язково заховається олень. І байдуже, чи буде він на нього особливо схожий. Кукурудза - найпоширеніший злак у Мексиці, який широко використовують у стравах, тож його образ годувальника доволі зрозумілий. А от вживання кактусу пейоте, за словами уічолі, приносить натхнення для створення нових здобутків культури.

    Подібна виставка проводиться в Україні вперше і має на меті не лише познайомити українців із самобутністю цієї надзвичайної культури, а ще й, принаймні, наблизити їх до справжньої пристрасної Мексики.

    Лідія ЛЕЛЕЧЕНКО

    Історія та сьогодення Південно-Західної

    (Продовження. Початок у №39 - 48 за 2009 р., №1 - 35, 37 - 39, 41 – 48 за 2010 р., №1 - 22 за 2011 р.)

    О, СПОРТ, ТИ - СВІТ!..

    У сфері пропаганди здорового способу життя колектив Південно-Західної магістралі був впродовж багатьох років серед лідерів на мережі залізниць колишнього Радянського Союзу. Ще у 1982 році на магістралі було створено Раду зі сприяння розвитку фізичної культури і спорту. До її складу входили керівники служб Управління залізниці, начальники відділень і представники громадських організацій залізниці. Першим головою Ради був заступник начальника залізниці з кадрів І.І. Мозговий, а потім його змінив В.Г. Чепак. Основним напрямком роботи нової Ради було створення фізкультурно-оздоровчої бази на кожному підприємстві Південно-Західної залізниці. Вперше у колективних договорах, у планах із соціально-економічного розвитку залізниці та підрозділів було передбачено проводити будівництво, реконструкцію та ремонт спортивних об’єктів, а також оснащення їх тренажерами та спеціальним обладнанням.


    Чемпіонки світу, срібні призерки Московської олімпіади у 1980 році з академічного веслування,
    команда ДФСК «Локомотив» у складі Н. Фролової, М. Пазюн, О. ТерьошиноЇ, Т. Стеценко, Н. Антонюк, В. Єрмакової,
    Н. Дергаченко, Н. Уманець, О. Пивоварової.

    У цей час по всій країні пролунав заклик залізничників Козятинського вузла: «Кожному підприємству - городошний майданчик!» При домоправліннях ентузіасти обладнували волейбольні, баскетбольні та тренажерні майданчики, на підприємствах створювалися оздоровчі комплекси.

    О, спорт, ти - світ! Прикладом для колективів локомотивних депо мережі залізниць колишнього Союзу стала спортивно-оздоровча база Жмеринського локомотивного депо, до складу якої увійшли зимовий сад, спортивна і тренажерна зали і сауна. Саме тут вперше було розроблено комплекси оздоровчої гімнастики для локомотивних бригад, а керівника цих розробок інструктора-методиста виробничої гімнастики П.Т. Червінську було нагороджено знаком «Почесному залізничнику».

    Гордістю Південно-Західної залізниці став Вінницький стадіон «Локомотив» (протягом двадцяти років очолював його Г.Д. Петровський). З усієї мережі приїжджали сюди переймати досвід роботи з організації груп здоров’я, загальнофізичної підготовки, атлетичної та ритмічної гімнастики.

    Багато коштів та організаторських зусиль в ці роки було витрачено з метою будівництва та ремонту великих спортивних споруд на залізниці. Часто ці спортивні осередки були єдиними у місті. Назвемо закриті плавальні басейни в Козятині, Коростені та Жмеринці і відкритий - у Києві, водноспортивні бази у Києві, Вінниці та Фастові, стадіони у Києві, Шепетівці, Коростені, Козятині, Жмеринці, Гречанах, Конотопі.

    На водноспортивній базі в Києві працював М.П. Костюченко, тренер олімпійських чемпіонів з веслування на байдарках і каное Юрія Філатова та Юрія Стеценка. Саме Миколі Петровичу залізничники Південно-Західної зобов’язані заснуванням секції веслування на байдарках і каное в Києві, яка потім виросла до спеціалізованої школи - СДЮШОР, - однієї з кращих в Україні. У Мюнхені на іграх XX Олімпіади виступ веслярів став сенсацією: шість золотих медалей із семи, з них дві у Юрія Філатова та Юрія Стеценка - спортсменів Південно-Західної. У січні 1986 року став чемпіоном зимового чемпіонату колишнього Союзу молодий весляр з Фастова Олександр Калиниченко - вихованець тренера Південно-Західної магістралі В.Н. Бузинова. Старший його брат Сергій уже був відомий у спорті: мав вищі досягнення - чемпіон Європи 1980 року. Він не раз захоплено розповідав про свій рідний Фастів - великий залізничний вузол, традиції спортсменів ДСО «Локомотив» Південно-Західної. Залишивши виступи, старший Калиниченко став тренером в рідному місті на водноспортивній базі на р. Унаві.

    У Матвіївській затоці на Дніпрі в Києві було створено умови для подальших блискучих перемог, починаючи з 1978 року, на чемпіонатах світу, рекордів гребних трас київського екіпажу вісімки «Локомотив».

    А найперша, «золота» гонка чемпіонів світу в історії академічного веслування «Локомотива» столичної магістралі відбулася в Новій Зеландії на озері Карапіро. Ось імена перших чемпіонок-залізничниць: Марія Пазюн, Олена Терьошина, Тетяна Буняк, Ніна Антонюк, Валентина Єрмакова, Надія Дергаченко, Ніна Уманець, Ольга Пивоварова і рульова Ніна Фролова. Тренер легендарної залізничної вісімки Віктор Васильович Потабенко, заслужений тренер колишнього Союзу. Після переможного фіналу вісімка ще шість разів ставала чемпіоном світу. Майже на всіх гребних каналах світу лінкором «Локомотив» Південно-Західної встановлено рекорди трас, а в 1980 році дівчата стали срібними призерками Олімпійських ігор в Москві. На базі Київського відділку залізниці росла і мужніла команда майстрів з волейболу «Локомотив» (заслужений тренер Б. П. Терещук, олімпійський чемпіон, начальник команди В. В. Ришков). Багато хто з вихованців київської школи майстрів волейболу стали олімпійськими чемпіонами. Спортсмени Південно-Західної залізниці лідирували і перемагали на змаганнях з настільного тенісу, класичної боротьби, волейболу, веслування академічного, легкої атлетики Міжнародного спортивного союзу залізничників (МССЗ) - єдиного у своєму роді міжнародного робітничого спортивного об’єднання.

    (Далі буде)

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото з архіву редакції

    «Новое и оригинальное родится само собою»

    (Окончание. Начало в №22)

    ВИНЯТКОВІ ПРАВА? А ЯК ЖЕ?

    Авторське право - це набір виняткових прав, які дозволяють авторам отримати соціальні блага від результатів своєї творчої діяльності. Нині авторське право поширюється фактично на будь-які результати творчої діяльності, включаючи комп’ютерні програми, бази даних, фільми, фотографії і скульптури, архітектурні проекти, рекламні проспекти, карти і технічні креслення.

    Авторське право призначене захищати лише зовнішню форму вираження об’єкта (твір, малюнок, збірник, фотографія тощо), тобто їхнє «матеріальне втілення». Воно не може використовуватись для захисту абстрактних ідей, концепцій, фактів, стилів та технік, що можуть бути використані у творі. Іншими словами, якщо ви придумали новий та зручний спосіб зав’язування шнурків на взутті, модерний спосіб приготування яєчні або новий склад розчину для мильних кульок і видали брошуру, в якій було описано ці способи - то авторське право захищатиме лише текст брошур, а не винайдені вами способи чи речовину.

    ОСОБЛИВОСТІ, ЗВІСНО, Є

    Відповідно до Цивільного кодексу України, авторське право є об’єктом права інтелектуальної власності. Загальні положення, особливості, склад права інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (авторське право) законодавець виділив у главу 36 книги 4 Цивільного кодексу України, що свідчить про достатню увагу творців правової держави до даних питань.

    Спеціальним нормативно-правовим актом, який охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов’язані зі створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, є Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р. № 3792-XII.

    Процедура подання заявок на реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, їх розгляду, державної реєстрації, публікації відомостей про цю реєстрацію, видачі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, а також ведення Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір і Державного реєстру договорів, які стосуються права автора на твір, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1756 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір».

    Особливу увагу приділимо тому, що потрібно знати, аби відчути себе реальним автором, а свій твір - об’єктом авторського права.

    ОБ’ЄКТИ

    Вищезгадане законодавство до об’єктів авторського права відносить твори з галузі науки, літератури і мистецтва, а саме: літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо); виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори; комп’ютерні програми; компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або за упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності; інші твори.

    Твори є об’єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження. Авторське право не поширюється на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі.

    Але не всі твори є об’єктами авторського права. Так законодавчо передбачено, що не є об’єктами авторського права: акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади; державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади; повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації; інші твори, встановлені Законом.

    СУБ’ЄКТИ

    Відповідно до ст.7 Закону України «Про авторське право і суміжні права», суб’єктами авторського права є автори творів, зазначених вище, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права. У свою чергу, норми Цивільного кодексу України вказують, що, за відсутності доказів іншого, автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

    Уточнимо, законодавчо закріплено, що автор - це фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

    Авторське право виникає з моменту створення твору. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів: - латинська літера «c», обведена колом, - ©; - ім’я особи, яка має авторське право; - рік першої публікації твору. Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору.

    За бажанням автора, він може для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.

    Фізична особа, ставши автором, набуває ряд особистих немайнових прав автора (на визнання людини творцем; вимагати зазначення свого імені у зв’язку з використанням твору, якщо це практично можливо; на недоторканність твору та інші) та ряд майнових прав інтелектуальної власності на твір (право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору та інші).

    У СВІТ

    Створити твір та бути невідомим автором замало. Погодьтесь, фактор публікації для більшості авторів є моментом визнання, моральним задоволенням від наявності матеріальної форми результату мозкової праці.

    Так твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації.

    Однак у законодавстві є застереження, що твір не може бути опублікований, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку, здоров’ю та моральності населення. Ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених цим Кодексом та іншим законом (ч.ч. 2, 3 ст. 442 Цивільного кодексу України).

    Наступним логічним етапом є використання твору у суспільстві. Але таке використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених Цивільним кодексом України та іншим законом.

    Ніщо не буває вічне. Авторське право не є винятком. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір спливає через сімдесят років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співавторів, крім випадків, передбачених законом.

    У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.

    На думку автора, описане вище допоможе зрозуміти сутність поняття «авторське право», зорієнтуватися у положеннях чинного законодавства, які регулюють відносини між державою та автором, між автором та іншими особами, суспільством.

    «Новое и оригинальное родится само собою, без того, чтобы творец об этом думал» (Л. Бетховен). Автору залишається лише визначитися з подальшою долею результату своєї інтелектуально-розумової праці. Тільки вийшовши у світ, творець буде відомий. Але наскільки, залежить від рівня і вміння автора, виду твору та потреби у його наявності, реакції читача (слухача). Впевнений, бути автором можна, треба та корисно, адже творчість це праця, а праця, як відомо, звеличує Людину.

    Дмитро КОСТЕРНИЙ

    Залізнична колія - не місце для розваг


    Щоб не трапилося біди. Колишній начальник учбово-методичного центру залізниці В. Страпко
    (тепер начальник відділу експлуатації галузевої служби електропостачання) навчає правилам поведінки на коліях.

    З 1 червня по 31 серпня 2011 р. - літні шкільні канікули. У цей період працівниками міліції Управління МВС України на Південно-Західній залізниці приділяється найбільше уваги дітям, які перебувають у межах території Південно-Західної залізниці без супроводу дорослих. Здійснюються заходи, які націлені на забезпечення соціального та правового захисту дітей, попередження вчинення злочинів неповнолітніми і відносно них. Зусилля спрямовано на профілактику бездоглядності та інших негативних явищ.

    Звертаючись до батьків, просимо провести бесіди зі своїми дітьми та пояснити їм, що залізнична колія - це не місце для розваг, а смертельно небезпечна територія.

    У поточному році на території оперативного обслуговування Південно-Західної залізниці травмовано 11 неповнолітніх, з яких шестеро загинуло. Слід зазначити, що травмування неповнолітніх осіб на об’єктах залізничного транспорту відбувається, як правило, внаслідок того, що батьки залишають своїх дітей без нагляду.

    Перебуваючи на залізничних коліях, неповнолітні скоюють правопорушення, за які несуть відповідальність самі та їх батьки.

    Особи, які скоюють правопорушення, можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. А це, між іншим, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від трьох до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку. Якщо ж за обставинами справи, з урахуванням особи правопорушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

    Протягом 2011 р. порушено шість кримінальних справ відносно неповнолітніх за пошкодження засобів безпеки руху.

    Варто пам’ятати: за умисне руйнування або пошкодження шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу, засобів зв’язку чи сигналізації, а також інші дії, спрямовані на приведення зазначених предметів у непридатний для експлуатації стан, дорослий карається штрафом до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або до виправних робіт до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років за ст. 277 (пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів) Кримінального кодексу України.

    При вчиненні даного злочину особою, яка не досягла повноліття, відповідальність за її дії несуть батьки, через невиконання своїх обов’язків з виховання дітей за ст. 184 КУпАП. Але, як показує практика, даний вид правопорушення скоюють особи вже в дорослому віці.

    Більшість злочинів, які скоюють неповнолітні - це злочини в стані алкогольного сп’яніння, тому працівниками відділення кримінальної міліції у справах дітей УМВС України на Південно-Західній залізниці приділяється найбільше уваги щодо попередження пияцтва серед молоді.

    Давайте піклуватись про наших дітей разом!

    Ольга ЄЦКАЛО

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба: 0(44)-4069708 факс 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Для ділового листування та звернення громадян: pzz@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05