РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 20 (1 червня 2009)
  • Випуск №20 1 червня 2009
    Зміст
    1. Будні галузі Є щебінь? Вантажте побільше (Никифор ЛИСИЦЯ)
    2. Літні пасажирські перевезення У добру путь, студзагоне! (Сергій ГУК)
    3. Пасажирські перевезення. Новий графік. Надійний партнер під час подорожі (Ольга ЛИХАЧОВА)
    4. Розбудовуємось! (Анатолій РОМАНОВ)
    5. Важко у навчанні. Точний годинник начальника пожежного поїзда (Оксана ПОЛІСЬКА)
    6. Як живеш, станціє? У фокусі – Ушиця (Оксана КЛИМЧУК)
    7. До 140-річчя Південно-Західної магістралі. Досягнення видатного інженера Аманда Струве (За матеріалами історичних видань підготувала Тетяна ШЕМЧУК)
    8. Галузева медицина. Адреса здоров’я – залізничний курорт Хмільник (Іван СОТНИКОВ)

    Будні галузі Є щебінь? Вантажте побільше

    Останніми роками левову частку відвантажень із наших залізничних станцій складали будівельні матеріали, зокрема продукція гранітних кар’єрів - щебінь. Та, з виникненням певних кризових явищ, відвантаження продукції значно зменшилось, а в окремих місцях й припинилось взагалі.

    На сьогодні, схоже, ситуація виправляється. На ст. Адампіль, яку очолює Олександр ПЕТУХ, значно зросли відвантаження будівельного «хліба» з місцевого гранітного ка-р’єру. Так з середини травня тут щодоби завантажують по 20, а то й по 30 вагонів. При цьому вагони, як повідомив начальник станції, у будні відправляються отримувачам в межах нашої держави, а у вихідні - до Російської Федерації. Як визначається такий графік відправлень - не відомо. Однак, головне - обсяги зростають.

    Зростання відвантажень гранітного кар’єру у селі Стрижавка дозволило значно покращити економічні показники ст. Вінниця, що забезпечує ці відправлення. Так минулого місяця тут було сформовано 270 завантажених рухомих одиниць. А у травні, зважаючи на велику кількість свят та вихідних днів, на під’їзних коліях та безпосередньо на станції завантажено понад 130 вагонів, більшість з яких - продукцією кар’єрів. З початку червня тут планують відправляти до 40 тис. тонн (щомісяця) зернопродукції.

    Спробуємо порівняти обсяги відвантаження на ст. Вінниця. Минулого року в середньому за добу вінничани завантажували по 23 вагони. Плановим завданням на весняні місяці передбачалось відправляти майже 20 завантажених вагонів. Сьогодні цей показник складає 24 рухомих одиниці. Це значить, що фахівцям ст. Вінниця вдалось перевиконати планове завдання та й перевершити минулорічні показники. А це гарна ознака у наш час. І вона виникла завдяки тому, що пішов «великий» щебінь та інша продукція. Отже, будуть й надходження до залізничної скарбниці.

    Никифор ЛИСИЦЯ

    Літні пасажирські перевезення У добру путь, студзагоне!

    Відверто кажучи, коли дізнався про презентацію залізничного студентського будівельного загону, дещо здивувався. Які в наш час можуть бути студентські будзагони? Це за радянських часів - зрозуміло. А сьогодні, під час світової економічної кризи, коли більшість новобудов законсервовано, а фахівці - у пошуках будь-якої роботи, ця інформація викликала зацікавленість.

    Проте, як з’ясувалося згодом, назва «студентський будівельний загін» нам залишилася у спадок від тих часів, коли спудеї цілими факультетами на літні канікули виїжджали на допомогу віддаленим колгоспам підіймати господарство. За часів СРСР їздили й на Північ, Далекий Схід, до Сибіру: країні були потрібні робочі руки. При цьому молодь заробляла гроші на своє «скудентське» (від слова «скудно» - авт.) життя.

    У нашому випадку цей загін можна назвати виробничим. А саме, протягом канікул молодь буде працювати провідниками пасажирських вагонів.

    Як розповів командир (на громадських засадах) загону Андрій ЄРМОЛЕНКО, цьогоріч у роботі молодіжного осередку візьмуть участь понад півсотні студентів Державного економіко-технологічного університету транспорту. Всі вони пройшли прискіпливий професійний відбір, двомісячне навчання за фахом провідника пасажирських вагонів у Київській технічній школі залізничного транспорту, склали відповідні іспити. А для Андрія Проценка, Наталії Федас, Олен Кузьменко та Хведчені та їхніх колег це буде неперша спроба роботи провідником. Минулого року вони вже брали участь у роботі студентського осередку.

    Цікаво, що більшість студзагонівців пішли шляхом своїх батьків - залізничною колією. І вибір майбутньої професії для них не випадковий. Тому всі, без винятку, вважають, що досвід, отриманий під час роботи господарем пасажирського вагона, буде в нагоді у майбутті після закінчення навчального закладу.

    А ще слід наголосити на тому, що всі провідники дуже задоволені тим, що працюватимуть у Хмельницькій вагонній дільниці. Тож, у добру путь, залізничний студентський загоне!

    Сергій ГУК

    Пасажирські перевезення. Новий графік. Надійний партнер під час подорожі

    Зазвичай сьогоднішній пасажир у потязі цінує швидкість, комфорт і порівняно помірну ціну на квитки. Всі ці потреби враховано в новому графіку руху поїздів, що запроваджується в ніч на 31 травня 2009 р. Орієнтуючись на побажання подорожуючих, пасажирська служба Південно-Західної магістралі прагне підсилити свої позиції на ринку перевезень. В основі своїй методика розробки нового графіка руху пасажирських поїздів зберегла традиційність по відношенню до тієї, що діє на сьогодні. Це зручно і пасажирам, і залізниці. Пасажири звикають до певного курсування поїздів, орієнтуються на них, плануючи подорож. Але будуть і зміни. Як будуть враховані інтереси клієнтів внаслідок цих змін? Про це ми розмовляємо із заступником начальника Південно-Західної залізниці - начальником пасажирської служби Олександром ТОЛКАЧОВИМ.

    - Олександре Володимировичу, як Південно-Західна залізниця підготувалася до сезону літніх перевезень? Чи витримає додаткове навантаження наявний рухомий склад?

    - До сезону літніх пасажирських перевезень Південно-Західна залізниця готувалася заздалегідь. Нинішнього літа, як і минулого, поповняться лави провідників, переважно з числа студентів та учнів профільних навчальних закладів. Ми якісно відремонтували в умовах депо рухомий склад, нові сучасні мийні комплекси, що починають найбільш активно працювати на початку літа. Крім того, збільшиться кількість додаткових кас і нічних «вікон» на вокзалах, аби люди менше простоювали у черзі. Що стосується ранжирного парку, то станція Київ-Пасажирський має повне технічне оснащення. Всього 55 колій, з яких 21 призначено для відстою та екіпірування пасажирських поїздів, 16 колій буде використано суто для відстою поїздів. Крім того, маємо п’ять ходових колій, дві витяжні та шість для відстою резервних вагонів тощо.

    Кількість додаткових поїздів для забезпечення літніх пасажирських перевезень поточного року залишається на рівні минулого. Окрім того, призначення додаткових поїздів проводиться з урахуванням можливості їхньої обробки на коліях технічної станції Київ-Пасажирський.

    - Скажіть, будь ласка, які поїзди буде впроваджено в новий графік, а які відмінено? Чи всі проблеми вирішено? Чи були враховані побажання минулого року? Мається на увазі, приміром, скорочення часу в дорозі, додаткові причіпні вагони тощо.

    - У новому графіку руху поїздів на 2009-2010 рр. розміри руху пасажирських поїздів збережено на рівні минулого року. Вони складають 230 пар. Для поліпшення обслуговування пасажирів та забезпечення їхнього перевезення при складанні нового графіка проведено велику роботу.

    Крім того, за узгодженням передано на обслуговування составами Південно-Західної залізниці (замість одного состава Російських залізниць та двох составів Південно-Західної залізниці) поїзд №54/53 Київ - С.-Петербург. Після зміни схем прокладки поїздів №54/53 та №49/50 та «зав’язки» їх у загальний обіг умовно вивільнено 13 вагонів. Цей варіант надасть можливість збільшити на 113 рейсів курсування поїзда №54/53 впродовж року составами столичної магістралі та збільшити доходи орієнтовно на чотири млн. грн.

    За рахунок «перезав’язки» составів у загальний обіг та передачі на обслуговування поїздів Київ - Керч, Київ - Бердянськ, Київ - Євпаторія, Київ - Сімферополь у вагонній дільниці Жмеринка та Хмельницький зменшено простій поїздів у пунктах формування та обороту на 34 год.

    Для забезпечення перевезень пасажирів у новому графіку руху всього передбачено 47 пар поїздів формування Південно-Західної магістралі (з них дві пари - за вказівкою), тобто на рівні минулого року. Для вказаних розмірів руху передбачається сформувати 74 состави, у т.ч. - резерву Укрзалізниці, Південно-Західної залізниці, дитячого поїзда, та підготувати 1127 вагонів (на 95 вагонів менше, ніж торік). З них для забезпечення курсування 16 пар літніх поїздів необхідно сформувати 22 состави з 349 вагонів. У зв’язку зі зменшенням інвентарного парку (списано 20 вагонів) та через відсутність фінансування з проведення капітального ремонту 88 вагонів, призначення поїзда №247/248 Київ - Євпаторія планується забезпечити за допомогою рухомого складу резерву Укрзалізниці.

    - Пасажирів завжди цікавить рівень сервісного обслуговування. Що нового буде зроблено у цьому напрямку? Приміром, наскільки вирішено проблеми із системою кондиціонування у вагонах? Що на даний час зроблено в цьому напрямку?

    - У минулому сезоні серйозних проблем із системами кондиціонування повітря (СКП) у пасажирських вагонах практично не виникало. Так залізницею до літніх перевезень було підготовлено 485 пасажирських вагонів з системою кондиціонування повітря. Під час експлуатації лише в 32 пасажирських вагонах вийшли з ладу компресорні установки через високу зовнішню температуру. Слід зауважити, що це вагони старої конструкції з терміном експлуатації понад 28 років.

    - Які заходи проведено та планується виконати Південно-Західною залізницею для обслуговування на вокзалах і в поїздах людей з обмеженими фізичними можливостями?

    - Справді, столична магістраль завжди турбується про комфортність перебування на залізниці осіб з обмеженими фізичними можливостями. Зокрема, на вокзалах та вузлових станціях створено групи з надання допомоги таким людям. Інформацію для пасажирів про функціонування таких груп розміщено на інформаційних дошках оголошень. Також її передаємо через гучномовний зв’язок. На всіх вокзалах виділено місця для відпочинку інвалідів. У наявності є інвалідні візки, переговорні пристрої, що розміщено на зручній для інвалідів висоті.

    Працюють також ліфти для підйому осіб з обмеженими фізичними можливостями на візках до колій відправлення поїздів на вокзалах ст. Київ-Пасажирський, Вінниця, Дарниця, зупиночному пункті Караваєві Дачі.

    Виділено місця для паркування спеціальних автомобілів на вокзалах ст. Хмельницький, Вінниця, Чернігів, Ніжин, Козятин, Конотоп, Ворожба, Бахмач, Хутір Михайлівський, Кам’янець-Подільський. Ведеться робота з місцевими органами влади щодо облаштування місць для паркування автомобілів на вокзалах ст. Київ-Пасажирський, Жмеринка, Шепетівка, Біла Церква. Також на столичному вокзалі у залі для інвалідів функціонує «Кімната гігієни», яку обладнано душовою кабіною зі спеціальними поручнями. Подібні зручності існують на багатьох вокзалах столичної магістралі.

    Для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями на залізниці є три спеціалізовані вагони, де розміщено три спеціальні інвалідні візки. Два вагони курсують з поїздом №28/27 сполученням Київ - Севастополь - Київ, один вагон включається для вищезазначеної категорії громадян за заявками. Цей рухомий склад має обладнання для зручної посадки та висадки, а також спеціалізоване купе. Функціонує технологія прийому замовлень з метою причеплення спеціального вагона для даної категорії пасажирів.

    Комісійно проводимо обстеження будівель та споруд вокзалів залізниці на відповідність вимогам чинних будівельних норм щодо забезпечення безперешкодного доступу. На всіх вокзалах та станціях, вагонних дільницях залізниці з працівниками, причетними до обслуговування пасажирів, які потребують особливої уваги, проводяться інструктажі.

    - Олександре Володимировичу, днями редакція газети «Рабочее слово» отримала листи від пасажирів деяких приміських електропоїздів. Вони звернули увагу керівництва залізниці на нерозбірливість оголошень, що лунають із кабіни машиніста. Пасажири не можуть зрозуміти з цих повідомлень жодного слова. Як можна уникнути цієї проблеми?

    - На жаль, такі факти мають місце. Річ у тому, що значна частина рухомого складу експлуатується впродовж тривалого часу. За час експлуатації втратили свої властивості гучномовці, що змонтовано у вагонах. Це і призводить до нерозбірливого звучання оголошень. Південно-Західна залізниця зараз веде роботи з оновлення гучномовців. Також при розробці нових серій електропоїздів застосовуються новітні технології. Наприклад, в останніх серіях електропоїздів виробництва ХК «Луганськтепловоз» встановлено цифрову систему оповіщення.

    - Вважаю, Ви погодитеся з тим, що на даний час спостерігається тенденція збільшення попиту на оплату та бронювання проїзних документів через мережу інтернет. Наскільки цей сервіс є насправді популярним серед пасажирів?

    - Так, згідно з проведеним аналізом сплачених та оформлених проїзних документів через мережу інтернет встановлено, що з 31 березня по 7 квітня було оформлено 81 проїзний документ. Наступного тижня, використовуючи таку можливість, було оформлено вже 180 проїзних документів. Тобто є тенденція зростання популярності придбання проїзних документів за допомогою новітніх технологій.

    Тільки за період з 30.03.2009 р. по 15.04.2009 р. через мережу інтернет сплачено та оформлено проїзних документів у касах залізниці на 261 місце, що складає 75% від загальної кількості місць, оформлених через мережу інтернет квитковими касами Укрзалізниці.

    З січня до середини квітня поточного року заброньовано та оформлено в квиткових касах Південно-Західної залізниці 604 проїзні документи. Це складає 79% від загальної кількості заброньованих та оформлених проїзних документів через мережу інтернет квитковими касами Укрзалізниці.

    З метою популяризації означеної послуги на вокзалах забезпечено оформлення проїзних документів таким пасажирам позачергово. У тому числі завдяки організації обслуговування їх у спеціалізованих квиткових касах. Окрім зазначеного і відповідно до доручення Міністерства транспорту та зв’язку України з 14 квітня впроваджено послугу замовлення проїзних документів через мережу інтернет у відділеннях Укрпошти. Друк проїзних документів у квиткових касах за наданним паролем здійснюється відповідно до діючої технології щодо замовлення проїзних документів через глобальну комп’ютерну мережу.

    - На які результати Ви сподіваєтеся за підсумками літніх перевезень?

    - Економічна криза позначилася і на залізничній галузі. Потрібно наголосити на тому, що через зниження платоспроможності населення залізниця, ймовірно, може недоотримати прибутки від пасажирських перевезень. Хоча, на моє переконання, залізничний транспорт залишиться найбільш привабливим для подорожуючих. Щодо прогнозів, за період літніх перевезень Південно-Західною очікується перевезти 12,4 млн. пасажирів. Цей показник є меншим за минулорічний на 8%. Але все ж таки при цьому отримана виручка має скласти близько 500 млн. грн., у тому числі від курсування літніх поїздів - 130 млн. грн. Від переведення поїздів до категорії швидких залізницею очікується додатково отримати 500 тис. грн.

    Послуги, що надаються в поїздах, можуть додати до залізничної скарбниці доходів на 22 млн. грн., при цьому від основної послуги «надання постільної білизни» - на 19 млн. грн. Окрім того, від комісійного збору передбачається отримати 33 млн. грн. Я навів вам ці цифри, щоб читачі змогли уявити масштаби роботи нашої залізниці. І все ж ми розуміємо: криза - це явище тимчасове, а залізничники завжди повинні бути готові до обслуговування пасажирів за будь-яких умов. Бо залізничний транспорт - надійний партнер пасажира. Зі свого боку бажаю пасажирам та читачам нашої газети приємної подорожі!

    - Дякую, Олександре Володимировичу, за цікаву розмову.

    Зміни у літньому графіку руху поїздів

    До категорії швидких Південно-Західною залізницею переведено дев’ять пар пасажирських поїздів: №611/612 Полтава - Кременчук - Київ, №633/634 Харків - Чернігів, №576/575 Донецьк - Київ, №505/506 Київ - Ужгород, №513/514 Київ - Мукачеве, №525/526 Київ - Чоп, №538/537 Київ - Ужгород, №335/336 Одеса - Чернівці, №363/364 Ковель - Київ влітку.

    Передбачено також курсування чотирьох пар нових поїздів. А саме: №155/156 Київ - Одеса двогрупним з №157 Київ - Могилів-Подільський, цілорічний №119/120 Донецьк - Київ, (замість №576/575 за вказівкою), №181/182 Київ - Сімферополь, №497/498 Вороніж - Одеса.

    У нинішньому графіку руху відмінено дев’ять пар поїздів. Серед них: №316/315 Кривий Ріг - Київ, №113/114 Одеса - Київ, №631/632 Ужгород - Вінниця, №663/664 Київ - Луцьк, №422/421 Челябінськ - Львів, №511/512 Київ - Мурманськ, №531/532 Жлобин - Білгород-Дністровський, №561/562 Ковель - Дебальцеве, №573/574 С.-Петербург - Бердянськ. Відносно поїзда №35/36 Київ - Пшемисль - Краків курсування влітку передбачено за вказівкою.

    За рахунок збільшення маршрутної швидкості прискорено поїзди: №483/484 Хмельницький - С.-Петербург, №617/618 Хмельницький - Київ, №623/624 Київ - Кам’янець-Подільський, що дало можливість вивільнити дев’ять вагонів.

    Ольга ЛИХАЧОВА

    Розбудовуємось!

    Комплекс - з-за кордону, якість – українська

    У вагонній дільниці ст. Київ-Пасажирський ведуться роботи зі спорудження нового автоматичного вагономийного комплексу. Саме тому частина території технічної станції являє зараз досить обширний будівельний майданчик. Ми побачили тут фахівців багатьох підрозділів нашої залізниці. За яскравими жилетами з написом КМС-285 здалеку пізнали трударів Бахмацької колійної машинної станції. Керівник робіт, головний технолог КМС-285 Володимир ГИРМАН, розповів, що в зв’язку з будівництвом вагономийного комплексу розроблено проект перебудови колійного розвитку на технічній станції Київ-Пасажирський.

    Аби забезпечити під’їзд потягів до «мийдодіра», необхідно ґрунтовно реконструювати колійне господарство. Це завдання керівництво колійної служби й доручило фахівцям Бахмацької колійної машинної станції, які вже здавна «прописані» на Київському вузлі. Для приведення колійного господарства до відповідності з технічними нормами необхідно, зокрема, демонтувати 18 і покласти 20 нових стрілочних переводів, а також викласти новий з’їзд для покращення умов подачі вагонів до мийного комплексу. Роботи проводяться в непростих умовах, коли під’їзд з боку ст. Київ-Пасажирський використовується для формування поїздів, тому рухомий склад, зайнятий у розбудові, подається лише з боку Караваєвих Дач. А це уповільнює хід робіт, адже кожну подачу рухомого складу необхідно узгоджувати з керівництвом станції. Така галузева технологія гарантує безпеку руху поїздів головними коліями.

    Того дня ми стали свідками, як спорудження цього важливого об’єкта спонукало залізничне братство до тісної і плідної співпраці.

    Фахівці Коростенського енергомонтажного поїзда №647 займалися своєю звичною справою: рили траншеї і укладали електричні кабелі. Працівники Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління клопоталися над зведенням рампи для підвозу білизни при екіпіруванні поїздів. Не нудьгували й трудівники Козятинської дистанції колії. Звичайно ж, і працівники Київської дистанції колії на правах господарів (бо це ж їхня експлуатаційна дільниця) не могли залишатися осторонь загальної справи.

    Автоматичний вагономийний комплекс - справді технічний прорив у справі експлуатації пасажирських поїздів. Необхідно зауважити, що наразі подібний будується й в моторвагонному депо Фастів, про що наша газета інформувала читачів (див. №19 за 2009 р.). Аби не повторюватись, доповнимо ту інформацію кількома деталями, про які дізналися від керівника монтажних робіт Володимира БАРАНЦЯ, представника підрядної фірми.

    Володимир Васильович розповів, що фахівці фірми роботи виконують, як мовиться, «під ключ». Під новий комплекс було розроблено проект індивідуального використання старого приміщення вагонної мийки. Обладнання автоматичного комплексу з миття рухомого складу виготовила італійська фірма. В комплексі буде застосовано унікальну систему очисних споруд, що дозволяє використовувати майже 90% оборотної води, з обігу вилучається лише та волога, що залишається на поверхні вагонів. Основна ж її маса постійно циркулює через очисні споруди, причому на останньому етапі циклу задіяно систему біохімічної очистки, так званий зворотній осмос, що забезпечує очищення води на молекулярному рівні. Така технологія значно підвищує екологічну безпеку, а це, справді, турбота про обслуговуючий персонал та пасажирів не на словах, а на ділі.

    Анатолій РОМАНОВ

    Важко у навчанні. Точний годинник начальника пожежного поїзда

    Нещодавно в смт. Озерне, що поблизу Житомира, відбулося тактико-спеціалізоване навчання на арсеналі ракетного озброєння та боєприпасів під керівництвом командувача Військово-Повітряних Сил України генерал-полковника Івана Руснака.

    Головною метою заняття на арсеналі ракетного озброєння та боєприпасів в Озерному було удосконалення теоретичних знань і практичних навичок особового складу. На власні очі присутні журналісти побачили, як особовий склад взаємодіє з військовими частинами, органами місцевої влади, МНС, СБУ, МВС. За сценарієм навчань, у лісі діти лишили непогашене вогнище і розпочалася пожежа. Вогонь поступово почав поширюватися до забороненої зони, і виникло загорання на складах з боєприпасами. За легендою, виникла загроза вибуху авіаційних ракет... Втім умовну пожежу гасили, наче справжню, не шкодували піни, застосовували необхідну техніку й підручні засоби. Військові переконані, що не менш, ніж лісові пожежі, небезпечні і снаряди, що знаходяться в землі з часів Другої світової війни.

    А ще на навчаннях медики розгорнули містечко з польовим шпиталем, наметами, де розмістилися евакуйовані з навколишніх територій люди. Тут для них передбачені найнеобхідніші умови для проживання.

    Загалом же до навчання був залучений особовий склад та техніка військових частин Збройних Сил України, дислокованих у Житомирі, Озерному, Новограді-Волинському, Вінниці та інших містах. У ході цього тренування використовували пожежний танк та інженерну машину розгородження, пожежні та спеціальні автомобілі. В режимі готовності перебували літаки й вертоліт для евакуації умовно потерпілих.

    Прибув на навчання і залізничний пожежний поїзд станції Житомир, який викликав особливий інтерес в учасників тренувань. Його функції за умовами: були взяти участь в ліквідації пожежі і підвезти запас води для гасіння, яка на той час вже закінчилася, хоч, за умовами, тут мав господарювати «червоний півень». І які не досконалі пожежні автомобілі, а стільки води, як поїзд, транспортувати не можуть. Тож участь залізничників у даному заході була важливою, бо без них умовної пожежі так швидко загасити не вдалося б.

    Учасники цього дійства, разом з командувачем Військово-Повітряних Сил Іваном Руснаком, ознайомилися із облаштуванням пожежного поїзда станції Житомир, оглянувши його, поспілкувалися із залізничниками. До речі, генерал-полковник Руснак дав позитивну оцінку діям особового складу пожежного поїзда, який продемонстрував свою вправність при гасінні імітованої пожежі. Військовий очільник також зазначив важливість участі колективу поїзда в ліквідації надзвичайних ситуацій. Приємно те, що очільник Військово-Повітряних Сил за оперативно організовану й професійну роботу у цьому заході відзначив годинником начальника пожежного поїзда ст. Житомир Василя ОНОПРІЄНКА.

    P.S. У розмові з кореспондентами Василь Миколайович відмітив вправну роботу своїх колег. Пожежні Андрій ЯНОВИЧ, Роман КАПУСТА, Олександр ПОЛІЩУК та Володимир ВОЛОДІН допомогли військовим «приборкати» вогнище впродовж короткого часу.

    Оксана ПОЛІСЬКА

    Як живеш, станціє? У фокусі – Ушиця

    У глибині мальовничих поліських краєвидів Коростенщини розташувалася невелика станція Ушиця. Свою назву вона запозичила від села, що за три кілометри від неї. Ще поруч є селище Нова Ушиця. Кажуть, усіма цими назвами треба завдячувати річці Уж, яку в давнину йменували Уша. Тут історія та сучасність поруч ідуть.

    Надра цього краю багаті величезними покладами каменю. А це, звісно, добра перспектива для розвитку промисловості. Тим більше, що залізнична станція спроможна забезпечити відправлення значних обсягів продукції.

    Добрий десяток років тому було три підприємства, що відвантажували свою продукцію з Ушиці. Та не всі зуміли утриматися й працювати в непростих ринкових умовах. Нині на станції основний відправник - Ушицький комбінат будівельних матеріалів. І щебінь - найпоширеніший вид вантажу, що вирушає в дорогу з Ушиці. І хоч обсяги відправлень останнім часом дещо зменшилися, однак не набагато. За квітень звідси було відправлено 1072 вагони отримувачам України та Росії. За двадцять п’ять днів травня відвантажено 826 вагонів. Начальник станції Галина ВАСИЛЕНКО говорить, що робиться все залежне від колективу з точки зору співпраці з вантажовідправниками. Для поліпшення роботи запроваджено автоматизоване робоче місце прийомоздавальника. І хоч за нинішніх умов про перспективні плани говорити важко, однак на цій станції пожвавлення з відвантаження різноманітних фракцій гранітного «збіжжя» передбачаються.

    Приємною новиною, зокрема, є те, що на підході - новий вантажовідправник. Готується до відправлення продукції залізницею зі ст. Ушиця Гулянецький щебзавод. Нині ведуться роботи із спорудження під’їзної колії, готується майданчик для навантаження. Як запевняє керівництво Гулянецького щебзаводу, відправлення щебеню, гранітного відсіву планується розпочати до завершення поточного року. Звісно, для залізничників це добра новина, адже нові клієнти магістралі - це й нові надходження до залізничної скарбниці.

    Щодо пасажирських перевезень, то тут вимушені були закрити квиткову касу, адже пасажири хоч і вирушали звідси в дорогу, однак виручки, як тут кажуть, ушицький кіт наплакав. Звісно, тут багато пільговиків, які брали лише безкоштовний посадочний квиток. Тепер же всіх пасажирів з Ушиці обслуговують провідники-касири в електричці.

    Отож основні надходження Ушиця дає залізниці від вантажних перевезень. Заробляють гроші на камені, вірніше, на транспортуванні його. І приємно, що перспективи для розвитку є.

    Оксана КЛИМЧУК

    До 140-річчя Південно-Західної магістралі. Досягнення видатного інженера Аманда Струве

    Як відомо, 7 червня 1870 року було покладено початок існування Південно-Західної залізниці. Серцем її завжди вважався пасажирський вокзал у Києві. Відомо, що перший поїзд зі сторони Курська прийшов до Києва на початку 1870-го. З трепетним почуттям беремо ми кожний документ понад 140-річної давнини, пов’язаний з історією столичної магістралі. Мета - ознайомити читачів із літописом найстарішої залізниці України, яка є невід’ємною частиною транспорту нашої держави.

    «До 140-річчя Південно-Західної магістралі» - таку рубрику започатковуємо для того, щоб разом з вами, шановні читачі, зберегти і донести до майбутніх поколінь найважливіші моменти, що засвідчують подвижницьку працю численної когорти залізничників.

    З іменем відомого у ХІХ ст. інженера і підприємця Аманда Струве пов’язано становлення Південно-Західної магістралі. Проте сьогодні воно відомо небагатьом фахівцям і любителям залізничної історії. Між іншим, завдяки праці цієї людини було побудовано залізничний міст через р. Дніпро, централізований водопровід, кінну залізницю, впроваджено перший у Росії трамвай, змонтовано вуличне газове освітлення.

    Народився Аманд Струве 30 травня 1835 р. у німецькій дворянській родині. Його предки в середині XVIII ст. перейшли на службу Росії і були дипломатами. Закінчивши Головне артилерійське училище, Аманд Струве вступає на дійсну військову службу. Та ця кар’єра його не приваблює, і він продовжує навчання у Миколаївському інженерному училищі, згодом - академії. Й у віці 22 років вступає на службу до відомства шляхів сполучення.

    Аманд Єгорович удосконалював свої знання за кордоном. А потім 25-літній інженер у чині штабс-капітана пішов у запас і приступив до роботи як начальник однієї з дільниць споруджуваної магістралі Москва - Саратов.

    1864 р. А. Струве - інженер-капітан при Київському окрузі шляхів сполучення. Першим його проектом у Києві було будівництво залізничного моста через Дніпро, який з’єднував Київ із північно-східними губерніями Росії. Міст було закладено в березні 1868 р. Він мав 12 прольотів по 89 м кожен, загальна довжина становила 1068 м, а його вага досягала 140 тис. пудів. На той час за довжиною міст був третім у Росії і лише трохи поступався своїм «родичам» - Сизранському та Катеринославському. Вперше в Російській імперії тут було застосовано прогресивний метод будівництва - кесонний.

    Перший потяг через новий міст прибув на Київський вокзал 17 лютого 1870 р. До речі, пасажири, які прибували в Київ залізницею, з нетерпінням очікували появи «в полі зору могутньої ріки», величезного, майже з версту, моста і запаморочливих висот, де «разворачивался в зелени на горах самый красивый город в России - Киев» (М. Булгаков). За цей проект інженеру-капітану Струве було пожалуване чин полковника.

    Історія існування цієї споруди є недовгою. Міст був висаджений в повітря білополяками в 1920 р. У 1921 р. його було відновлено. Але і цей новий міст проіснував недовго: його було висаджено у повітря у 1941 р. радянськими військами під час відступу з Києва. Поруч з руїнами моста в 1943-49 рр. побудовано новий Дарницький залізничний міст. Сьогодні поруч з ним будується сучасний автомобільно-залізничний міст.

    1886 р. Дума оголосила конкурс на кращий проект облаштування в Києві міської залізниці. Переміг військовий інженер, генерал А. Струве. Відповідно до підписаного 7 липня 1889 р. з Думою договору, він міг побудувати 24 версти залізничних колій, експлуатувати їх 45 років, віддаючи місту частину своїх доходів, а 1 листопада 1934 р. безоплатно передати підприємство місту. Заповзятливості та передбачливості Аманда Єгоровича можна лише дивуватися. Він не лише випробував на київських вулицях усі види громадського транспорту, що існували на той час (конку, локомобіль, електричний трамвай), а й поставляв для них вагони та рейки, виготовлені на Коломенському машинобудівному заводі і залізопрокатному заводі в Кулеб’яках Нижегородської губернії, які йому належали. Будував депо, станції, поїлки для коней тощо.

    Закінчив свою кар’єру А. Струве у чині інженера - генерал-лейтенанта на будівництві моста через ріку Волгу в м. Сизрані.

    12 вересня 1898 р. Аманда Єгоровича Струве не стало. Помер він від хвороби печінки у своєму маєтку Аннине поблизу Коломни. Похований у Санкт-Петербурзі на лютеранському Волковому цвинтарі.

    У XX ст. Київ входив одним із найбільших індустріальних та культурних центрів імперії. Тут були водопровід і каналізація, електричне освітлення і трамвай, телефон і телеграф, тоді як водопровід був із 762 міст європейської частини Росії лише у 19%, телефон - у 18%, трамвай - у 5,5%, а каналізація лише у 3,5%. Усі ці досягнення заклав у другій половині XIX ст. видатний інженер Аманд Єгорович Струве, заслуги якого в розвитку вітчизняної науки і техніки, у будівництві складних інженерних споруд, зокрема в Києві, важко переоцінити.

    За матеріалами історичних видань підготувала Тетяна ШЕМЧУК

    Галузева медицина. Адреса здоров’я – залізничний курорт Хмільник

    Значну частину цьогорічної відпустки провів у Медичному центрі реабілітації залізничників (далі - МЦРЗ) - відокремленому підрозділі Південно-Західної залізниці на курорті Хмільник. І не жалкую. Відпочив чудово. Але мова піде не про недуги: належу до когорти тих, хто не бажає говорити про свої хвороби. Останні, як відомо, не з розряду цікавого у житті. Інша річ, розповісти про унікальні лікувально-оздоровчі можливості Центру.

    Батьки – для недужих, друзі - для здорових

    На власні очі переконався, що ця самобутня лікувальна установа санаторного типу, що вже понад п’ятдесят шість років на базі місцевих радонових джерел здійснює, як сказав заслужений журналіст України Сергій ГРЕБЕЛЬСЬКИЙ, «капітальний ремонт хребтів», заслуговує на високу оцінку з боку відвідувачів. І не тільки. Адже провідні медики МЦРЗ дають раду тим, кому випало боротися із захворюваннями органів травлення, серцево-судинної, нервової, статевої, ендокринної систем тощо. Знають про досягнення колективу Центру і вчені. Кажуть, лікар для хворого - батько, а для здорового - друг. Тут накопичено унікальний досвід з оздоровлення пацієнтів із хронічними захворюваннями. За статистикою, що ведеться з далекого 1953 р., у чудових результатах санаторно-курортного лікування, що проводиться з постійною корекцією і під контролем лікарів, переконались понад 300 тисяч пацієнтів з України, ближнього і далекого зарубіжжя.

    Трьох тижнів, впродовж яких перебував в оазі, створеній для повноцінного лікування, відпочинку та відновлення здоров’я, виявилося досить для того, щоб переконатися у головному. А саме: путівка, яку отримав від профкому Управління Південно-Західної залізниці, - запорука отримання великого спектра послуг від медичного персоналу залізничного курорту.

    Коротенька подорож містом на маршрутному таксі, яким водій Центру доставив мене разом з групою відпочивальників до сучасних апартаментів на вулиці Шевченка, 20. То добра нагода переконатися: про приїжджий люд персонал МЦРЗ дбає з перших кроків на гостинній хмільницькій землі. Візит починається. Бажаю ознайомитися із переліком рекомендацій за курсом лікування. Немає проблем. З розмови зі старшою медсестрою приймального відділення Ольгою ЯСНІЦЬКОЮ, яка понад тридцять років працює в оздоровниці залізничників, розумію, що тепер я у надійних руках фахівців. У Хмільнику пропонуються сучасні індивідуальні профілактичні та загальнозміцнювальні програми, що базуються на оптимальному поєднанні лікувальних природних чинників - вуглекислорадонових вод, торфогрязей - з використанням високих медичних технологій і ефективних методик традиційної і народної медицини. Здається, є все для ефективного оздоровлення та приємного відпочинку. Згодом відкрию для себе додаткові джерела чудового настрою. Про них - далі.

    Залишаю речі у комфортабельному номері спального корпусу №2. Встигаю помилуватися затишною лоджією. На душі приємно й від того, що є кондиціонер. Отже, під час спеки зможу знайти прихисток. До послуг - кабельне телебачення, телефон, холодильник. Зруч-но? Безперечно. Про зміни в унікальному закладі розпитую його керівника. Директор - головний лікар МЦРЗ, заслужений лікар України Віктор ПІКУШ певен, що без підтримки з боку начальника Південно-Західної залізниці Олексія КРИВОПІШИНА санаторно-курорт-ний заклад не зміг би отримати міжнародного визнання. На суцільну реконструкцію зусиллями галузевих будівельників, між іншим, із скарбниці Південно-Західної магістралі, було виділено чималу суму коштів. Крім того, праця залізничних будівельників, вкладена у величезну реконструкцію триповерхового корпусу (його було не просто відновлено, а практично відбудовано заново), дозволила зробити кімнати та лікувальні кабінети (розміщено на «нульовому поверсі») зручними. Віктор Пікуш - людина світлого розуму, широкої освіченості, кипучої енергії, спрямованої у майбутнє. Винятково діловий сучасник. Головною справою для нього є збереження природних властивостей курорту залізничників.

    Встановлення високотехнологічного обладнання в пральному відділенні, місцевому харчоблоці коштувало Південно-Західній залізниці кругленької суми. Але перетворення того варті: затишок і курортний раціон для пацієнтів гарантовано.

    Час поквапитись до лікувально-діагностичного комплексу (ЛДК). Оздоровчий календар не чекає. Про рівень сучасного медичного сервісу можна переконатися не лише відвідавши спеціалістів лікувального комплексу. Потужна діагностична база з комп’ютерною обробкою даних дослідження забезпечує детальне обстеження всіх органів і систем людини. Працюють лікувально-профілактичні кабінети і в інших корпусах. З розмов із медиками з’ясовую, що цілодобове спостереження за роботою серця, артеріальним тиском, станом хребта, суглобів, кровообігом й активністю головного моз-ку та іншими не менш важливими функціями організму пацієнтів ведеться за допомогою сучасної електронної апаратури.

    Для любителів смачно та поживно попоїсти - справжнє роздолля. На території МЦРЗ, крім їдальні, є кафе, маленька крамничка, де за філіжанкою кави, склянкою соку тощо можна гарно відпочити. Про різноманітне збалансоване раціональне харчування у місцевій їдальні згідно з «вашою» дієтою неодмінно розповімо у майбутніх публікаціях. Рецепти фірмових страв, в основу яких покладено оригінальні традиції української кухні, могли б прислужитися багатьом гурманам.

    Лікувати не хворобу, а хворого

    За традиціями, що започатковано тут попередником Віктора Миколайовича - кандидатом медичних наук, заслуженим лікарем України, почесним громадянином м. Хмільник, почесним професором Вінницького медуніверситету Наумом ГОЛЬДЕНБЕРГОМ, фахівці МЦРЗ постійно удосконалюють методики з реабілітації хворих. Голкорефлексотерапія, комп’ютерна лазеротерапія - це для тих, у кого існують проблеми з опорно-руховим апаратом. Згідно з медичною статистикою найчастіше до кабінету лікаря змушує звертатися біль у спині та суглобах. Такий біль - одна з найгостріших і найпоширеніших проблем у зрілому віці. Якщо людина перебуває у стані, коли не зігнутися, ні розігнутися, тут не до життєвих радощів. І проблема ця «молодшає» на очах. Попри це у залізничній оздоровниці знають, як дати раду недужому.

    Є досвід з надання колонотерапії - для тих, кому конче необхідно провести моніторну очистку кишківника. А у кабінеті високотонової терапії за використання відповідної медичної техніки проводиться лікування на клі-тинно-молекулярному рівні. Ясна річ, впровадження нових лікувально-діагностичних методик неможливе без налагодження процесу підвищення фахового рівня людей у білих халатах. За безпосередньої участі Віктора Пікуша регулярно організовувались науково-практичні конференції санаторно-курортних закладів України. Ним у співавторстві зі співробітниками розроблено новий ефективний метод лікування, що поєднав різні види рефлексотерапії. Віктор Миколайович переконаний у тому, що високо тримати марку спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу МЦРЗ допомагають творчі зусилля його заступників - Володимира КУТУМОВА, Олександра ГАВРИЛЮКА.

    Серед досягнень команди Пікуша - перемога у Всеукраїнському конкурсі якості у 2006-2007 рр., що проводиться Держспоживстандартом під патронатом Президента України. Про те, як вручали відповідний диплом переможцю цієї акції, «Рабочее слово» докладно розповідало на своїх шпальтах. Але нагороди - то свідоцтво вдалих здобутків у минулих роках. Прошу Віктора Миколайовича подумки поглянути у завтрашній день Центру.

    Цікаво розповідає В. Пі-куш про те, що у планах керівництва залізниці та Центру - ремонт першого спального комплексу, завершення будівництва критого басейну, зведення спортивного комплексу. Віриться, що так і буде.

    Нехай природа допомагає

    «Кого не виліковують ліки, виліковує природа» - це слова Гіппократа. У МЦРЗ гарантією прекрасного самопочуття слугують цілюще радонове джерело, унікальна вітчизняна і закордонна апаратура, висококваліфікований медичний персонал. Віддамо належне чуйним колегам В. Пікуша - заступнику головного лікаря Олександрові ФІКСУ, гастроентерологу Михайлові ШЕВЧУКУ, кардіологу Андрієві КВІКУ, стоматологу Степану ТЕЛИЧКУ. За браком газетних шпальт перелік тих, з ким мене зводила доля під час оздоровлення, буде дещо коротким. Проте варто обов’язково сказати добре слово і про середній та молодший медичний персонал Центру. Спілкуючись у перервах між процедурами з молодшою медсестрою-ванщицею Людмилою РОЇК та її сином - масажистом Денисом, фармацевтом кабінету фітотерапії Аллою САВЕЛЬЄВОЮ, сестрою-господаркою ІІІ відділення Ніною СІЧКАРУК, зрозумів наступне. На їхнє переконання, загальною причиною усіх хвороб є невігластво, незнання свого особистого «Я». Саме звідси випливають три основні причини захворювань - гнів, неосвіченість і пристрасть, що спричиняють розлад систем регуляції здоров’я. Людина являє собою цілісний організм, який треба лікувати комплексно, до того ж лікувати не хворобу, а хворого.

    Цієї ж думки дотримуються старша медсестра Лариса ІВАНКОВА, медсестри ІІІ відділення Алла ПЕДЕШКО та Галина ПАСТУХ, молодша медсестра Оксана ЗНАМІРОВСЬКА.

    Що потрібно зробити людині, аби вона стала вправним спеціалістом, майстром своєї справи? Мабуть, працювати над собою, постійно збагачуватися знаннями та досвідом. А щоб стати визнаним, заслужити високу оцінку людей. Треба домогтися, аби ті знання і досвід втілювалися у високі показники роботи, а для лікаря, медсестри - у чим більшу кількість вилікуваних пацієнтів. Все це у хмільничан є. І освіта з горою опрацьованої додаткової літератури, і тисячі пацієнтів, про що свідчать стоси вдячних листів, які написали люди, вилікувані від різних хвороб.

    До цілющих джерел

    Медсестра Тетяна ГОЛЕМБІЄВСЬКА є добре обізнаною у перевагах місцевої мінеральної води. Мова про цілющу вологу з нещодавно відкритого на території місцевого дендропарку родовища. Джерело №44 видає на гора водицю, що за багатьма ознаками нагадує знамениту «Нафтусю» (м. Трускавець). «Хмільницька цілюща» пройшла відповідне обстеження в Українському НДІ медичної реабілітації і курортології (м. Одеса), де директором - доктор медичних наук, професор Костянтин БАБОВ. Тепер у МЦРЗ є ліцензія на право використання нового джерела. Ось декілька речень із цього важливого документа: «Вода відноситься до групи біологічно активних, слабомінералізованих, з дещо підвищеним вмістом органічних речовин. Основною її якістю є яскраво виражений сечогінний ефект». Отже, допомогти боротися пацієнтам з вадами обміну речовин у їхньому організмі аква-віта з бювету Медичного центру реабілітації залізничників може. Між іншим, цей бювет за технічним рівнем і дизайном є одним з кращих в Україні. Підтвердженням тому також - висока оцінка на Міжнародному симпозіумі у французьких Каннах.

    А ще Віктор Миколайович разом з однодумцями енергійно «впроваджує» у людську свідомість високі моральні цінності. Любов до ближнього, сумління - через чуйне ставлення до хворих, подвижництво - то завдяки організації міжнародних медичних форумів, де із задоволенням працюють авторитетні науковці і практики, залучення до прекрасного - картини, скульптури, панно у коридорах, кабінетах, холах лікувально-діагностичного центру, оригінальному зимовому саду.

    За даними місцевих краєзнавців, з травня по вересень сонце сяє над Хмільником 1877 годин. Тобто «на круг» впродовж трьох місяців. Цей період благодатний для приймання сонячних ванн. Оскільки нещодавно парк МЦРЗ збагатився пляжним комплексом біля штучного озера, тіньовими наметами тощо, у місцевих медиків з’явилася добра нагода пропонувати пацієнтам терапію від денного світила. А чом би й ні? Адже коливання ртутного стовпчика впродовж чотирьох сезонів тут незначне. Тим паче влітку. Буде затишно навіть гіпертонікам, і гіпотонікам. Той на здоров’я!

    На окрему публікацію про благоустрій території МЦРЗ заслуговують не лише прибудинкові території, а й місцевий парк відпочинку і лікувальної фізкультури, що розкинувся майже на 20 гектарах. Неабияка втіха для відпочиваючих. Найбільш дієвим спільником хвороби є нудьга хворого, чи не так? Спитаєте, як її розвіяти у Центрі? По завершенні лікувальних «перегонів» на відпочиваючих чекає бібліотека. А увечері гостинно відкриває свої двері місцевий «Клуб за інтересами». До послуг - кіноконцертна зала, данс-холл…

    Мене часто запитують: «Для кого ви пишете? Такого складного не читають…» Звичайно, для вас пишу, відповідаю я. А якщо ви це не сприймаєте, то - для майбутнього читача. Нехай знатиме, що є в Хмільнику - курортному подільському місці над повноводим Південним Бугом - самобутній лікувально-діагностичний заклад, де успішно борються (саме так!) за здоров’я пацієнтів. Так було, так є, так буде!

    Іван СОТНИКОВ

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05