РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 17 (8 травня 2009)
  • Випуск №17 8 травня 2009
    Зміст
    1. Шановні залізничники! Шановні ветерани війни і праці!
    2. Пам’ятна зустріч
    3. Рекорд навантаження
    4. Готуємося до літа
    5. Щастя - це відчуття гармонії (Ольга ЛИХАЧОВА)
    6. Дбають про солдатську могилу (Никифор ЛИСИЦЯ)

    Шановні залізничники! Шановні ветерани війни і праці!

    Від імені керівництва Південно-Західної залізниці та Дорпрофсожу прийміть сердечні вітання з нагоди Дня Перемоги.

    Цей дійсно святий день завжди викликає у нас почуття світлої радості, безмежної гордості за наш народ та гіркий сум водночас. Знаючи, якою великою ціною завойовано нашу Перемогу, ми схиляємо голови перед священною пам’яттю загиблих. Висловлюємо свою безмежну синівську вдячність усім, хто тяжкою ратною працею наближав довгоочікуваний день визволення та кував перемогу в тилу. Низький уклін вам за це! Щиросердно бажаємо вам міцного здоров’я, добра й благополуччя. Нехай у вашій домівці завжди панують мир, спокій та достаток.


    Олексій КРИВОПІШИН, начальник залізниці; Анатолій ФУРСА, голова Дорпрофсожу


    Пам’ятна зустріч

    Цього року урочистості з нагоди Дня Перемоги розпочалися ще 27 квітня. Саме в цей день ветеранів війни вітали на державному рівні у Палаці «Україна». В заході з усіх залізниць взяли участь майже 150 колишніх фронтовиків, з яких більше тридцяти - з Південно-Західної.

    Оскільки урочистості мали відбутися ввечорі, а ветерани Великої Вітчизняної війни прибули до Києва ще зранку, керівництво столичної магістралі після теплої зустрічі організувало екскурсію головним містом держави. Вони з цікавістю познайомилися із стародавнім Подолом, побували у Ботанічному саду, де милувалися чудовими магноліями.

    Після обіду, яким ветеранів гостинно почастували в їдальні управління залізниці, відбулася їх зустріч з генеральним директором Укр-залізниці Михайлом КОСТЮКОМ та начальником Південно-Західної залізниці Олексієм КРИВОПІШИНИМ.

    Вітаючи ветеранів з Днем Перемоги, Михайло Костюк сказав, що у роки війни тисячі залізничників пішли на фронт добровольцями або кували перемогу в тилу. Він також особливо підкреслив, що залізничники й надалі будуть піклуватися про своїх ветеранів, побажав їм міцного здоров’я та довголіття. На згадку про цю зустріч ветеранам було вручено подарунки та квіти.


    Рекорд навантаження

    Наприкінці квітня Південно-Західна залізниця за одну добу навантажила майже 100 тисяч тонн різного роду вантажів.

    Загалом у квітні цього року залізниця визначила план навантаження - 60 тисяч тонн (або 1050 вагонів) на добу. Відтак, тієї доби залізничники перевиконали план на 40 тисяч тонн.

    Найбільше Південно-Західна залізниця навантажила брухту чорних металів, цементу, лісових вантажів, вогнетривів, кольорової руди, жмиху та продовольчих товарів.

    Проте лідерами серед вантажів стали зерно та будівельні матеріали, якими навантажили відповідно 280 та 460 піввагонів. В основному зерно йде до портів України, а будівельні матеріали - до Росії.


    Готуємося до літа

    Південно-Західна магістраль готує оздоровчі заклади до прийому відпочиваючих улітку.

    Для організації відпочинку та оздоровлення на балансі Південно-Західної знаходиться 13 закладів: пансіонат «Променистий» (м. Євпаторія), пансіонат «Світязянка»

    (м. Трускавець), база відпочинку «Остер» (Чернігівська обл.), санаторій-профілакторій ст. Козятин (Вінницька обл.), санаторій-профілакторій «Залізничник» (Вінницька обл.), дитячий оздоровчий табір «Дубки» (Вінницька обл.), дитячий оздоровчий табір «Зорька» (Сумська обл.), Медичний центр реабілітації залізничників «Хмільник» (Вінницька обл.), база відпочинку «Лісова» (Київська обл.), база відпочинку «Авдіївка» (Чернігівська обл.), спортивно-оздоровчий табір «Авдіївка» (Чернігівська обл.), база відпочинку «Пролісок» (Чернігівська обл.), гуртожиток літнього типу с. Молочне (Сакський район, АРК).

    У 2008 р. оздоровчі заклади Південно-Західної залізниці відвідало майже 22 тисячі відпочиваючих, з них понад 6,5 тисяч - діти залізничників.


    Щастя - це відчуття гармонії

    У Георгія Дмитровича Ейтутіса - ювілей. Він людина, яка знайшла своє місце у житті. Можна лише порадіти його цілеспрямованості, бажанню реалізувати себе в такій цікавій з будь-якого погляду професії залізничника якнайповніше. Наш ювіляр - дуже контактна людина. Це допомагає спілкуванню з тими, хто його цікавить, до нього тягнуться ті, хто хоче спілкуватися з ним. Георгій Ейтутіс показує власним прикладом, що в кожній професії можна проявити свою особистість і талант. Для цього потрібно небагато: бажання та чіткі орієнтири для досягнення мети.

    Перші ази майбутньої професії Георгій Ейтутіс опановував на Одесько-Кишинівській залізниці. Народився в сім’ї залізничників, тож з десяти років мріяв освоїти професію машиніста. Недивно, що після закінчення восьми класів вступив до професійно-технічного училища, а після його закінчення прийшов працювати слюсарем по ремонту в локомотивне депо Бендери Одесько-Кишинівської залізниці. Потім - школа машиністів в Одесі. І ось вона така омріяна професія - помічник машиніста тепловоза. У колективі депо відразу ж звернули увагу на цього кмітливого юнака, порадили вступати до Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту. Але тут з’явилися певні сумніви. У Георгія, який уже давно закінчив школу, не було впевненості в тому, що він вступить до вищого навчального закладу. Сумніви виявилися марними. І настільки, що його іспити запам’яталися членам вступної комісії. Його логічне розв’яза-ння задачі настільки вразило викладача математики, що, отримавши п’ятірку, він так і залишився до останнього курсу кращим студентом вузу. І нині його портрет висить на Дошці пошани найкращих випускників ДІІТ.

    По закінченні інституту Георгій Ейтутіс разом із сімома випускниками отримав направлення на роботу на Київський електровагоноремонтний завод. Тут він починав свою кар’єру з бригадира і дійшов до директора підприємства. Слід зауважити, що за свою трудову біографію в системі залізничного транспорту він змінював посади, повертався до тих витоків, з яких починав, відстоював інтереси робітників, піднімав з колін практично збанкрутілий завод КЕВРЗ, працював у Міністерстві транспорту начальником Управління економічної політики та прогнозування, організовував транспортно-експедиційну компанію. Довелось працювати й головним економістом Укрзалізниці, заступником начальника Південно-Західної залізниці з економічних питань. Нині він - начальник адміністративної служби - помічник начальника Південно-Західної залізниці.

    Але де б не працював Георгій Ейтутіс - він завжди залишається Людиною з великої літери. Тому, мабуть, і керівник Південно-Західної залізниці Олексій Кривопішин цінує його за те, що він не тільки адміністратор, а водночас - помічник з економічних питань. На цю посаду він має право, тому що має досвід та знання. Та знань забагато не буває. Таке кредо у нашого ювіляра. Георгій Ейтутіс отримав другу вищу економічну освіту. Захистив кандидатську дисертацію з економіки у Москві, стажувався в США у Вашингтонському інституті економічного розвитку, а зараз працює над докторською дисертацією. Автор трьох підручників з економіки, за якими навчаються студенти вищих навчальних закладів транспортної галузі, та 40 наукових праць.

    Звичайно, за таку довгу трудову біографію траплялося різне. Але Георгій Дмитрович послідовно завойовував авторитет, відстоював право бути собою, реагувати на зміни життя, керуючись власними поглядами. За свої життєві принципи не раз страждав. Коли змінювалося керівництво в системі Укрзалізниці, Георгію Ейтутісу довелося, як мовиться, починати майже все з початку. За досягнення в роботі його неодноразово відзначали нагородами та почесними званнями. Він має нагрудний знак «Почесний залізничник», почесне звання «Заслужений працівник транспорту України», знаки «Залізнична Слава» ІІІ ступеня та «За доблесну працю на Південно-Західній залізниці». А до ювілею начальник залізниці Олексій Кривопішин вручив Георгію Дмитровичу знак «Почесний працівник транспорту України» від Міністерства транспорту та зв’язку України.

    Є в цієї людини непохитна основа, життєва позиція, що дає йому право говорити: «Ніколи і нікому не бажай зла. Своїм ворогам завжди бажай здоров’я. Треба бути щасливим на роботі й в особистому житті. Бути відкритим до всього, щирим до людей, не накопичувати в собі зла. І тоді, я гадаю, все буде добре. Бо справжнє щастя - це відчуття гармонії».


    Колектив газети «Рабочее слово» приєднується до всіх побажань на адресу Георгія Дмитровича Ейтутіса, що прозвучали в день ювілею від керівництва залізниці та Дорпрофсожу. Бажаємо, щоб його близькі та рідні були здорові й щасливі, а самому ювіляру, як людині творчій - щоб ніколи не зраджувала фортуна!

    Ольга ЛИХАЧОВА

    Дбають про солдатську могилу


    братська могила на ст. Гулівці

    На Вінниччині проходило чимало боїв, тому й рясно вона усіяна братськими солдатськими могилами. Одне із таких колективних захоронень знаходиться й на ст. Гулівці. Неподалік від неї знаходилась ставка - лігво одного із фашистських керівників - Гімлера. Тож і бої, при звільненні нашої землі від загарбників, тут точилися запеклі. Чимало воїнів полягло в бою за залізничну станцію.

    - Хто конкретно і скільки бійців похоронено у цій братській могилі, невідомо й до сьогодні, - розповідає начальник ст. Гулівці Григорій СІРАК. - Та це вже й недуже важливо сьогодні. Головне, що тут похоронені люди, які загинули в бою за визволення нашої землі. Тож ми маємо зберегти пам’ять про них для наших нащадків. Тому й доглядаємо могилу, як це робили в усі повоєнні роки наші попередники - працівники вокзалу. Думаю, так робитимуть ті, хто прийде після нас.

    Доглядати солдатську могилу - ніби то й проста справа. Не так уже й важко викосити біля неї траву, пофарбувати гробницю… Та, на жаль, далеко не всюди так роблять. І вже чимало, а то й більшість солдатських могил, в яких покояться визволителі, назавжди зникли з нашої землі.

    Хочеться вірити, що на залізниці таке не станеться, а на усіх станціях, як і в Гулівцях, дбатимуть про братські могили ніж прахом невідомих солдатів. Це буде набагато кращим, ніж пафосні слова у святкові дні, проявом пам’яті про тих, хто поліг в боях під час війни. Можливо, для цього варто провести облік усіх солдатських могил, які знаходяться на території залізничних структурних підрозділів, і взяти їх під контроль ветеранських чи профспілкових організацій, а то й молодіжних рад? Тоді можна буде сказати, що ніхто не забутий?!

    Никифор ЛИСИЦЯ

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05