РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 13 (3 квітня 2009)
  • Випуск №13 3 квітня 2009
    Зміст
    1. Відродження «Ярослава» (Сергій ГУК)
    2. Оголошено огляд
    3. Увага - вантажному вагону! (Анатолій РОМАНОВ)
    4. Конкурс провідників: Шанс для перемоги (Ольга ЛИХАЧОВА)
    5. Господарська жилка Володимира Свинарчука (Никифор ЛИСИЦЯ)
    6. На книжкову полицю: Хороший замысел. Том первый (Геннадий СЕРГЕЕВ)
    7. Здоров’я дітей - понад усе: Острівець любові (Валентина КОЛЯДА)
    8. Алло, Жмеринко! Машиністи - вперед! (Сергій ШИНКАР, заступник голови Жмеринського теркому.)

    Відродження «Ярослава»

    Минулої суботи на станції Київ-Ліски відбулося урочисте відправлення вантажного поїзда комбінованого типу «Ярослав», що курсуватиме за маршрутом Київ - Славкув (Польща).


    На фото: міністр транспорту та зв’язку України Йосип Вінський, генеральний директор Укрзалізниці Михайло Костюк, прес-секретар Укрзалізниці Едуард Занюк, начальник Південно-Західної залізниці Олексій Кривопішин

    Комбінований поїзд «Ярослав», що складається зі спеціального рухомого складу, свого часу отримав схвальну оцінку в країнах Європи. Загалом ним було перевезено понад 3,2 тис. автопоїздів. Однак з лютого 2006 р. курсування поїзда було припинено у зв’язку з відсутністю попиту. Схоже, тепер про послуги «Ярослава» знову згадали автотранспортні підприємства.

    У заході взяли участь міністр транспорту та зв’язку України Йосип ВІНСЬКИЙ, генеральний директор Укрзалізниці Михайло КОСТЮК, начальник Південно-Західної залізниці Олексій КРИВОПІШИН та директор Українського державного центру транспортного сервісу «Ліски» Олександр МОМОТ.

    Після відправлення поїзда відбулося спілкування посадовців з пресою, на якому вони розповіли, що такий вид перевезень достатньо економний та екологічно безпечний. Нагадали, що про відновлення курсування «Ярослава» йшлося на зустрічі генерального директора Укрзалізниці з представниками компанії DB Schenker (Німецькі залізниці).

    - Контрейлерні перевезення залізничним транспортом прискорять доставку, забезпечать збереження вантажів, зручність і комфорт для водіїв та збережуть автошляхи від руйнувань, - наголосив Йосип Вінський.

    У ході переговорів з німецькими колегами, зокрема, йшлося про необхідність розвитку сучасних інтермодальних перевезень, таких як контрейлерні (перевезення напівпричепів та автопоїздів на залізничних платформах). Серед пропозицій - відкрити контрейлерний маршрут Луганськ - Київ - Славкув, з можливістю подальшого перевантаження у напрямках Франкфурта-на-Майні, Гамбурга та інших європейських логістичних центрів. Зараз особлива увага приділяється формуванню привабливих тарифів на перевезення вантажів з України до Німеччини та на транзитні перевезення з Росії і Казахстану до Польщі, Австрії та інших країн Старого Світу. Наразі в Україні імпортно-експортні тарифи регулюються державними органами. У новому збірнику тарифів, який планується прийняти замість чинного, що створювався ще за радянських часів, тариф поділено на інфраструктурну, локомотивну та вагонну складові. Новий збірник дасть змогу Укрзалізниці ефективніше співпрацювати з зарубіжними партнерами і конкурувати на європейському та азійському ринках вантажних перевезень.

    Цій же проблемі була присвячена зустріч керівників Укрзалізниці, Львівської залізниці з представниками ООО ПКП ЛХС (Польські ширококолійні залізниці), що відбулась у м. Львові. Саме на ній було прийнято рішення про відродження курсування «Ярослава».

    В Укрзалізниці впевнені у перспективності контрейлерних перевезень даним маршрутом. За моніторинговими дослідженнями, лише у 2008 р. автомобільний прикордонний перехід «Ягодин» перетнуло майже 152 тисячі автомобілів (у середньому 416 одиниць на добу).

    Попередньо досягнуто домовленостей про зниження тарифів, спрощення процедур митного і прикордонного пропуску українських поїздів територією Польщі та необхідність розвитку взаємовідносин з автомобілістами.

    Більша частина маршруту поїзда «Ярослав» пролягає територією Південно-Західної залізниці. «Ми формуємо поїзд, надаємо пасажирські вагони, забезпечуємо перевезення нашою залізницею від Києва до Здолбунова, тобто пропонуємо весь комплекс послуг - це вигідно, це хороші додаткові кошти», - зазначив начальник Південно-Західної залізниці Олексій Кривопішин. Тож залізничники теж матимуть певний зиск від контрейлерних перевезень вантажу.

    Відкриваючи рух поїзда, директор Українського державного центру транспортного сервісу «Ліски» Олександр Момот висловив подяку керівництву Міністерства транспорту, Укрзалізниці, Південно-Західної залізниці, прикордонної та митної служб України за те, що підтримали цей проект. За його словами, відновлення контрейлерних перевезень залізничним транспортом - це перший крок на шляху поєднання Європи та країн Сходу.

    Враховуючи, що в країнах Європи діють обмеження та заборони на рух вантажних автомашин у вихідні та святкові дні, доставка автопоїздів до Славкува передбачається у понеділок, коли заборона вже не діє. Подальше пересування автопоїздів до місця призначення здійснюватиметься автомобільними шляхами країн Європи.

    Сергій ГУК

    Оголошено огляд

    З метою посилення роботи щодо охорони праці, подальшого покращення умов на кожному робочому місці, попередження виробничого травматизму начальник залізниці Олексій КРИВОПІШИН та голова Дорпрофсожу Анатолій ФУРСА спільною телеграмою оголосили проведення з 1 по 30 квітня поточного року весняного огляду стану охорони праці, виробничої санітарії у всіх підрозділах залізниці.

    Запропоновано для проведення огляду разом із профспілками організувати оглядові комісії, розробити порядок, відповідну програму заходів. З метою надання практичної допомоги з обміну досвідом, під час першого етапу огляду спеціалісти з охорони праці за програмою внутрішнього аудиту будуть здійснювати взаємоперевірки організації роботи з питань охорони праці. Підсумки огляду буде підбито у травні.


    Увага - вантажному вагону!


    начальник інспекції Юрій ГНИП та дорожній інспектор Григорій КУЧЕРУК

    Статистика свідчить, що на залізницях України у лютому протягом одного тижня через несправність кузовів у поточний ремонт було відчеплено 2018 піввагонів. Найбільша кількість відчеплень сталася на під’їзних коліях промислових підприємств. Факти дають змогу стверджувати про неналежний рівень якості всіх видів ремонту та порушення діючих технічних умов збереження вагонів під час вантажних операцій. Першим заступником начальника залізниці Віталієм ЖУРАКІВСЬКИМ було видано розпорядження про прийняття низки заходів щодо зменшення пошкоджень вагонів та посилення контролю за їх технічним станом після вивантаження, покращення відповідного рівня профілактичної роботи. Цим розпорядженням відповідальні завдання покладалися на інспекцію зі збереження вантажного вагонного парку залізниці. Це й стало привидом ознайомитися з діяльністю цього підрозділу.

    Чи варто нагадувати, наскільки важливо тримати під контролем виробничі процеси, аби вантажні вагони завжди були у справному стані? Адже основні доходи залізниці приносять саме вантажні перевезення. Тож вантажний вагон - це, образно кажучи, той інструмент, яким залізниця заробляє гроші.

    Начальник інспекції Юрій ГНИП та дорожній інспектор Григорій КУЧЕРУК розповіли, що як окремий підрозділ інспекція зі збереження парку вантажних вагонів нашої залізниці виникла у 2000 р. Фахівці здійснюють постійний контроль у межах залізниці за дотриманням вимог нормативно-технічної документації щодо збереження парку рухомого складу в структурних підрозділах залізниці та на під’їзних коліях промислових підприємств усіх форм власності, які експлуатуються в загальній мережі залізниці при виконанні вантажних операцій і маневрових робіт.

    Інспекція підпорядковується безпосередньо першому заступнику начальника залізниці та оперативно - головному управлінню вагонного господарства Укрзалізниці.

    Що повинні робити дорожні інспектори зі збереження вагонного парку?

    По-перше, контролювати виконання керівниками служб і відокремлених структурних підрозділів залізниці вимог Правил технічної експлуатації, відомчих розпоряджень тощо. Також проводити перевірки стану дотримання встановленої технології робіт з рухомим складом з метою забезпечення його збереження, технічного стану відповідних пристроїв, механізмів. Проводити аналіз стану збереження вантажних вагонів та надавати пропозиції керівництву залізниці щодо його покращення. Контролювати виконання розроблених структурними підрозділами залізниці та підприємствами всіх форм власності організаційно-технічних заходів щодо запобігання пошкодженням вагонів, впровадження передових методів збереження вагонного парку. Виявляти підприємства, де стан із збереженням вагонного парку незадовільний та приймати заходи щодо його покращення. Хіба можливо перелічити на газетних шпальтах усі обов’язки, що розповсюджуються на інспекторів?

    І це ще не все. Між іншим, перераховую інструкційні вимоги задля того, щоб ті, хто зустрічається по роботі з інспекторами, знали: їм не до жартів. Вони мають здійснювати контроль за правильним розслідуванням випадків пошкодження вагонів та пред’явленням претензій до винних у пошкодженні вагонів, нарахуванням та відшкодуванням усіх понесених збитків від пошкодження вагонів. Проводити профілактичну роботу щодо збереження вагонного парку в структурних підрозділах залізниці, забезпечити виконання на залізниці Єдиної системи щодо збереження парку вантажних вагонів.

    Що являє собою Єдина система контролю за збереженням парку вантажних вагонів на залізниці? Вона передбачає перелік профілактичних заходів, відповідальних за їх здійснення посадових осіб та структур. Особисто мене зацікавив хід виконання місцевих інструкцій з грейферного вивантаження вагонів. Адже відомо, що з 2006 р. заборонено грейферне вивантаження вагонів, за винятком перевантаження з водного транспорту у залізничний, а в інших випадках лише з дозволу головного вагонного управління Укрзалізниці. Водночас було запропоновано перейти на альтернативні засоби вивантаження, наприклад, на підвищених коліях, естакадах тощо. Було складено графік з будівництва альтернативних засобів вивантаження, а саме: естакад, бункерів, приямків.

    Причина у тому, що вивантаження насипних матеріалів із піввагонів часто призводило до їх пошкоджень.

    «А як справи з пошкодженням вантажних вагонів на нашій залізниці?» - запитую у Юрія Івановича.

    З початку року на залізниці пошкоджено 17 вантажних вагонів (9 - піввагонів), з них - 9 через порушення технічних умов вивантаження, 5 - через порушення маневрової роботи, 3 вагони - через незадовільне утримання підприємствами пі-д’їзних колій, (у минулому році за цей період - 21 вантажних, 10 піввагонів).

    Так, 10 лютого п. р. на ст. Гречани через незадовільне утримання колії асфальто-бетонного заводу стався схід піввагона (1 лютого він пройшов деповський ремонт у депо Клепарів) двома колісними парами, що змусило робити повну ревізію двох колісних пар. А ця робота для залізниці потягла на 3689 грн. Звичайно, завод відшкодував збитки у повному обсязі. Вартість деповського ремонту зазвичай сягає за 6000. Завдяки тому, що випадок був своєчасно виявлено, вагон не потрапив у склад поїзда, а пройшов ревізію і ремонт. Уявляєте, до чого могло б привести нехтування відповідними інструкціями?

    Інспекція постійно проводить роботу з представниками промислових підприємств щодо виявлення пошкоджень вагонів.

    25 лютого на ст. Нові Безрадичі на Київському картонно-паперовому комбінаті під час навантаження було пошкоджено двері критого вагона, які працівники комбінату зачиняли за допомогою електрокара. Цей вагон 20 січня пройшов капітальний ремонт на Стрийському вагоноремонтному заводі. Збитки склали 478 грн., завод їх відшкодував. Цей випадок виявив оглядач вагонів ПТО Київ-Московський, і по гарячих слідах підприємству було пред’явлено претензію.

    На ст. Конотоп 12 лютого під час маневрової роботи стався схід піввагона двома колісними парами. Причина - неузгоджені дії між працівниками локомотивної служби та станції, тобто винуватцями визнані машиніст і складач поїздів. Збиток склав 1692 грн., його відшкодували служби перевезень і локомотивна.

    Багато уваги приділяється інспекцією роботі на місцях із працівниками, котрі беруть участь безпосередньо у вантажних операціях. У інспекції складено графік перевірки підприємств. Особливу увагу тут приділяють підприємствам, де відбуваються великі обсяги вантажної роботи. Ясна річ, у «чорному списку» ті фірми, де зафіксовано випадки пошкоджень вагонів.

    Під увагою інспекції перебувають вагони неробочого парку, тобто такі, що відчеплені у планові або позапланові ремонти. Інформація про такий рухомий склад надходить з відомчих інтернет-мереж. Їх турбота - контролювати, аби вагони вчасно вийшли на лінію, сприяти зменшенню їх непродуктивного простою. А ось старенький комп’ютер, якому вже ледь не півтора десятку років, навряд чи можна назвати їхнім надійним помічником у цій важливій справі. Надто часто він дає «збої», а про новий вони поки тільки мріють.

    Анатолій РОМАНОВ

    Конкурс провідників: Шанс для перемоги


    квіти - переможцю від заступника начальника залізниці Івана Солов’я та заступника голови Дорпрофсожу Олександра Чабаненка

    Відбувся другий, завершальний тур конкурсу за звання «Кращий провідник» на Південно-Західній залізниці. Серед завдань - знайти відповідь на питання, що цікавлять не тільки залізничників, але й тих, для кого вoни працюють, - пасажирів. Хто кращий серед провідників пасажирських вагонів та вагонів моторвагонного рухомого складу в поїздах підвищеної комфортності? Вісім представників цієї важливої професії представляли столичну магістраль. Вони пройшли досить серйозні попередні випробування у відбіркових турах. І повинні були дати відповідь на фахові запитання.


    переможці змагання - Олег ТАМУСЯК, Аліна ЯНЧЕВСЬКА, Ольга БОЛОТНЕНКО, Віталій ФЕДЧУК

    Потрібно було продемонструвати ерудицію та знання, уміння діяти в непростих ситуаціях, що нерідко зустрічаються у їхній роботі. І можна сказати, що завдання наші юнаки та дівчата виконали. Принаймні вони намагалися перемогти. І настільки, що поважному журі визначитися було нелегко. Адже потрібно обрати лише трьох, які в травні будуть захищати честь Південно-Західної залізниці у загальноукраїнських змаганнях провідників. На цьому особливо наголосив заступник начальника Південно-Західної залізниці з кадрів і соціальних питань Іван СОЛОВЕЙ.

    - Не забувайте, - мовив він, вітаючи учасників конкурсу, - що ви представляєте найбільшу залізницю в Україні. А нинішнє змагання і демонстрація того, що ви можете, - то репетиція перед травневим конкурсом Укрзалізниці. Ми на вас покладаємо велику надію. І, ясна річ, сподіваємося на перемогу!

    Після такого напуття конкурс отримав енергію суперництва, а учасники - бажання показати, на що вони здатні. На першому етапі творчі партнери розпочали з’ясовувати рівень своїх знань за методикою тестування. Вони отримали по десять запитань, на які потрібно було впродовж двадцяти хвилин надати правильні відповіді. Але враховувалися не тільки точність, а й оперативність. За професійне володіння ситуацією та належне реагування додавалися заохочувальні бали.

    Наступне завдання викликало пожвавлення серед учасників і численних груп підтримки. Бо колеги по провідницькому цеху пропонували один одному вирішити нестандартну ситуацію, безпосередньо пов’язану з їхньою роботою. Справжню майстерність і творчий підхід до вирішення проблеми показала провідник поїзда підвищеної комфортності Аліна Янчевська. Так пасажирка без квитка з трьома дітьми за п’ятнадцять хвилин повинна була сісти у потяг. Питання, які вона весь час ставила перед провідником, не застали зненацька Аліну. Вона кваліфіковано і професійно дала на них відповідь. Саме ця сценка викликала пожвавлення аудиторії і принесла учасниці додаткові бали. З розмови з Аліною Янчевською ми з’ясували, що вона мріяла з дитинства стати залізничницею. Можливо, тому її образ, знання, зовнішній вигляд є втіленням мрій справжньої провідниці.

    Цікаво, що лідери визначилися уже в другому конкурсі, але ще залишалося два конкурси. Тому хвилювання не полишало учасників навіть під час перерви. Коли було розпочато третій конкурс, лідерство захопили представники станції Жмеринка. Більш того, до останнього моменту не було відомо, хто переможе. І от - напружена боротьба позаду. Лічильна комісія провела підрахунок балів. До уваги брали, перш за все, знання нормативних документів, правил пасажирських перевезень, етики поведінки. Важливим було завдання - владнати конфліктну ситуацію із пасажирами.

    Заступник начальника Південно-Західної залізниці з кадрів і соціальних питань Іван Соловей оголосив підсумки змагання та імена переможців. Він не приховував задоволення - конкурс провідників засвідчив: під час фінальних змагань спеціалісти столичної магістралі мають добрі шанси вибороти першість.

    Тож перше місце посів провідник вагонної дільниці ст. Хмельницький Олег Тамусяк, друге - провідниця вагонної дільниці ст. Хмельницький Ольга Болотненко, третє - провідник вагонної дільниці ст. Жмеринка Віталій Федчук. Кращим провідником у приміському сполученні стала Аліна Янчевська, яка працює в моторвагонному депо Фастів. На переможців конкурсу чекає участь у фінальному турі. Він відбудеться у травні.

    Перший заступник начальника галузевої пасажирської служби Південно-Західної залізниці Олександр ЯСИНЕЦЬКИЙ зауважив, що конкурс провідників своєї мети досяг. Він показав, що кращими стають ті спеціалісти, які діють творчо. Цілком ймовірно, що методи і підходи, які було продемонстровано на конкурсі, можна застосовувати під час прийому на роботу провідників. А побажання одне - любити свою справу. І це дасть шанс для перемоги. Допоможе досягти висот майстерності.

    Ольга ЛИХАЧОВА

    Господарська жилка Володимира Свинарчука

    Напевне, ще від часів заснування залізниці між фахівцями точаться суперечки: яка професія у нашій галузі найважливіша? Колійники стверджують, що саме вони створюють та підтримують у робочому стані основу залізниці. Машиністи вважають себе найголовнішими, адже саме вони ведуть потяги. Організатори руху також не відносять себе до другорядних... Спробуй заперечити?

    Фахівці служби матеріально-технічного забезпечення не претендують на лідерство у цьому неофіційному змаганні. Вони просто виконують свою буденну справу, без якої не може обійтись абсолютна більшість тих, хто обслуговує колійне господарство, водить і ремонтує локомотиви, здійснює управління вантажними та пасажирськими потоками. Адже саме ці фахівці, відповідають за постачання усього необхідного до кожного структурного підрозділу. До того ж у великих обсягах. Так лише Жмеринський територіальний відділ матеріально-технічного забезпечення минулого року видав товарно-матеріальних цінностей до двох з половиною тисяч найменувань на загальну суму понад 45 млн. грн. А це - й звичайні робочі рукавиці, й складні агрегати та запасні частини для тепловозів. Взагалі цей відділ минулого та й нинішнього років повністю забезпечує металопрокатом, спецодягом, будівельними та витратними матеріалами, мийними засобами і т. п. усі залізничні станції, а їх - понад 70 та 35 структурних підрозділів залізниці, що розташовано у межах Жмеринської дирекції залізничних перевезень. Як це вдається робити у наш скрутний час?

    Щоб знайти відповідь на це запитання, відправляюсь до господарства, яке вже майже десять років очолює Володимир СВИНАРЧУК.

    - Матеріальне постачання уже давно є непростою справою, - зізнався у розмові Володимир Іванович. - Але виходи зі складних ситуацій знаходимо. От і за умов кризових явищ намагаємось не зривати поставки до виробничих підрозділів. Виручають деякі запаси, накопичені ще минулого року. І хоч нових надходжень у перші місяці нинішнього ще не було та й фінансування вкрай обмежене, спецодягом на літній період усіх забезпечили. Є й необхідні витратні матеріали, що видаємо за заявками із депо чи дистанцій.

    Начальник відділу погодився показати своє господарство. У першу чергу завітали до складських приміщень. Їх обладнано за сучасними вимогами. Для кожної категорії матеріалів - окремі бокси, стелажі. Усе, як кажуть, розкладено по поличках, пронумеровано, підписано. Ясна річ, дані занесено до комп’ютера. Досить просто усе потрібне можна знайти, і багато часу не витрачається на видачу запчастин чи спецодягу. Кидається у вічі й зразковий порядок, що підтримується у складах. У цьому заслуга комірника Алли ПІДОПРИГОРИ та її колег.

    - Ми можемо не лише розподіляти отримані нами матеріальні цінності, а й виготовляти окремі предмети власноруч, - пояснює під час подорожі начальник відділу. - Своїми силами ми створили швацький цех. У ньому ми шиємо спецодяг на замовлення залізничних підрозділів. Для цього закуповуємо спеціальну тканину, фурнітуру і шиємо спецівки за замовленнями. У середньому за місяць - до десяти тисяч робочих рукавиць, до 200 робочих костюмів, стільки ж халатів та до 700 сигнальних жилетів. І виходить значно дешевше, ніж той робочий одяг, що надходить зі швейних підприємств. А головне - він, з нашою маркою, якісніший та й служить довше. Однак останнім часом замовлень на пошиття не надходить, тому швачок, які працювали у нас за договорами, на сьогодні в цеху немає. Як надійде замовлення, ми їх покличемо на роботу. А поки що тут господарює лише закрійник - Василь ЗАБУДНЯК. Йому, до речі, незабаром виповниться 60 років. Василь Степанович - один із ветеранів нашого відділу.

    Ознайомив Володимир Свинарчук і ще з одним мініпідприємством - цехом з виготовлення цвяхів. Тут із дроту виготовляють до восьми тонн цих виробів, причому різних розмірів - від 13 до 170 мм. Здавалось би, для чого потрібно це робити, адже ці теслярські «деталі» можна купити у будь-якому господарському магазині чи на ринку? Однак начальник відділу, як хороший господар, побачив вигоду для залізниці.

    - У середньому кілограм цвяхів у магазині чи й на ринку коштує 15 гривень, - авторитетно заявив він. - А у нас, із врахуванням усіх витрат, - удвічі дешевше. Проте цвяхи впродовж останнього часу ми майже не виготовляємо. Шкода, обладнання простоює.

    А от на ще одній виробничій дільниці Жмеринського відділу матеріально-технічного забезпечення обладнання задіяно повністю. Це - цех з наповнення спеціальних балонів стиснутим киснем. Він розташований у Вінниці. Господарює тут ветеран підприємства, майстер кисневого цеху Василь ЗАМОРСЬКИЙ.

    - Ми завозимо залізничними цистернами скраплений кисень, - пояснює Василь Андрійович. - Заправляємо щомісяця понад тисячу балонів і на спеціально обладнаних автомобілях доправляємо його у структурні підрозділи залізниці, що працюють у межах Вінницької та Хмельницької областей. Окрім того у нашому цеху ми перевіряємо на придатність для використання кисневі балони і видаємо документ на право їх експлуатації протягом двох років. Без цього їх заправляти стиснутим газом не можна.

    Прибуток для залізниці є й від кисневого цеху. Тож відділ, очолюваний Володимиром Свинарчуком, - й виробничий підрозділ. І це завдяки його начальнику. Адже швейний цех створено безпосередньо під його керівництвом. Як все починалося? Дізнався він, що продається швейне обладнання за низькою ціною, то й вирішив його закупити. Переконав у потрібності такого обладнання начальство у Києві і створив цех. Так було й із верстатом для виготовлення цвяхів. На сьогодні це обладнання уже себе окупило і ще довго може послужити на користь нашій залізниці. Варто лише завантажити його роботою.

    Господарські, організаторські здібності Володимира Івановича проявляються й у інших хороших справах, яким славиться Жмеринський відділ. Втім, за освітою він - не господарник. Після навчання у Харківській академії залізничного транспорту тривалий час працював у вагонному депо ст. Жмеринка. Був оглядачем вагонів, бригадиром, майстром вагоноскладального цеху... Та, коли з’явилась можливість проявити себе в дещо іншій справі, вирішив спробувати. Вийшло. До того ж непогано. За час керівництва Володимира Свинарчука відділ зазнав значного оновлення та розвитку. Про це доводилось чути і від керівництва, і від підлеглих, і від тих, кого забезпечує усім необхідним цей підрозділ. Побачив і на власні очі: добрі справи. Але про свої заслуги мій співрозмовник й говорити не хотів. За його словами, усе зроблено зусиллями колективу підприємства, якому в нинішньому році виповнюється 110 років. Нині тут працює всього 30 фахівців та ще 12 за договорами. Люди зібрались дружні й заповзяті. Крім названих вище, керівник відділу просив також відзначити свого заступника Ігоря БУРДЕНКОВА, економіста Ніну МІЩЕРЯКОВУ, інженера Аллу БАБІЄЦЬ, водія автомобіля з доставки кисневих балонів Сергія МАЛИНСЬКОГО.

    Та на добре слово заслуговує й сам Володимир Іванович, тим більше - напередодні свого 50-річного юві-лею. Він гідно несе залізничну естафету, яку прийняв від діда Артема - помічника машиніста, батька Івана - оглядача-ремонтника вагонів. А допомагають йому в цьому дружина Галина Яківна - начальник служби капітальних вкладень нашої залізниці та два сини - Євген, який очолює ст. Гречани, та Ігор - інженер галузевої служби комерційної роботи та маркетингу.

    У Володимира Свинарчука є ще чимало хороших задумів, які він прагне втілити у життя задля покращення матеріально-технічного забезпечення структурних підрозділів нашої залізниці на території Жмеринської дирекції. І, думається, вони здійсняться. Адже у нього є наполегливість у роботі, чималий досвід, підтримка колективу та справжня господарська жилка!

    Никифор ЛИСИЦЯ

    На книжкову полицю: Хороший замысел. Том первый

    Украинское научное общество краеведения, геральдики и фалеристики совместно с Украинской академией геральдики, товарного знака и логотипа издало книгу начальника службы ведомственной военизированной охраны Юго-Западной железной дороги, почетного работника транспорта Украины, академика Украинской академии геральдики Владимира ЛАПИНА «Нагрудные знаки и жетоны железнодорожного транспорта».

    По замыслу автора этот труд будет состоять из трех книг, описывающих наградную символику железных дорог применительно к трем периодам существования отечественного железнодорожного транспорта - императорская Россия, Советский Союз и независимые государства СНГ. В первом томе «Знаки и жетоны железных дорог императорской России» представлены уникальные сведения о более чем 130 именных жетонах различных железных дорог царской России. Многие фотографии публикуются впервые.

    Владимир Лапин не ограничился исследованием исключительно жетонов и нагрудных знаков. Он представил множество документов, относящихся к рассматриваемому периоду. В книге приводятся фотографии служащих, фотокопии приказов, рапортов, служебных отношений, удостоверений и т.п.. Среди других объектов - настольные медали, отчеканенные в память о событиях, связанных с железнодорожным транспортом. Есть тут и интересные сведения о формах одежды и знаках различия железнодорожников с 1834 по 1917 гг. Книга содержит более 50 фотографий пряжек на ремни железнодорожников, десятки иллюстраций форменных пуговиц, кокард и эмблем. Наконец, ряд фотографий представляют боны (временные денежные знаки - ред.) Русско-Азиатского банка для Китайской Восточной железной дороги и облигации различных обществ железных дорог Российской империи. Всего в книге свыше 1000 иллюстраций, в том числе 96 страниц цветных фотографий.

    Книга дополнена несколькими приложениями, среди которых следует отметить списки всех железных дорог России, списки акционерных обществ железных дорог и подъездных путей, а также биографические справки обо всех главноуправляющих (министрах) ведомства путей сообщения с 1784 по 1917 гг.

    Книга предназначена для специалистов, коллекционеров, исследователей железнодорожной символики, а также студентов и школьников.

    Геннадий СЕРГЕЕВ

    Здоров’я дітей - понад усе: Острівець любові

    До серця проникло перше весняне тепло. Передчуття зеленково-квітучої пори підіймає настрій. І в цей час хочеться говорити лише про найкраще. Жіноче свято вже позаду, та все ж слова подяки на адресу представниць прекрасної статі не можуть бути в минулому. Вони будуть завжди. Тож і сьогоднішня наша розмова, присвячена жінкам, є тому підтвердженням.

    Дорожня клінічна лікарня №2 Південно-Західної. Лінійна амбулаторія ст. Вишневе. Рік заснування 1964-й. Приміщення розташоване на першому поверсі багатоповерхівки. На підвіконнях така кількість зелені, що міг би позаздрити будь-який квітникар. Старі меблі. Стерильне та все ж застаріле медичне обладнання, мінімальна кількість інструментів. Крива настрою повзе вниз. Знову доведеться чути про кризу, нестачу грошей? Та після спілкування з маленьким колективом усі мої сумніви розвіялися. Я зрозуміла - найбільший і найцінніший скарб цієї амбулаторії - люди! Тут їх працює одинадцятеро. Очолює колектив лікар-стоматолог - Парходько Микола Михайлович. Найдовше, з 1975 р., працює лаборант Дороднова Маргарита Семенівна. Героями сьогоднішньої розмови є медичні працівники, які опікуються, як кажуть, «квітами нашого життя» - дітьми.

    До речі, за весь час нашого спілкування - жодної скарги, ні, навіть натяку на труднощі. Хтось, можливо, усміхнеться - голий ентузіазм!? Аж ніяк. Звичайна порядність, професіоналізм і любов…

    КОТОВА Наталія Олександрівна - лікар-педіатр (на фото у центрі). Закінчила Київський медичний інститут ім. Богомольця. В амбулаторії працює з 1994 р. Заміжня. Має доньку. Любить театр, класичну музику, подорожі. Улюблений колір - блакитний. Улюблені квіти - троянди!

    У погляді цієї жінки стільки турботи, ніжності, що навіть найплаксивіші пацієнти, потрапляючи до її рук, заспокоюються і починають роздивлятися навколо, аґукати і вже не шукають очима маму. Бо мама-лікар, саме так, уважно спостерігає за ними, вислуховує дихання, оглядає язичок, м’яко погладжує животик. Від її професійних дотиків, дій, а ще від спокійного, лагідного, але впевненого голосу, ніби настає перший і найважливіший етап одужання. Який починається з віри. Саме її завжди разом з любов’ю віддає Наталія Олександрівна своїм діткам. А їх на дільниці - 800! І всі вони, маленькі та не дуже мешканці Вишневого, потребують її поради, допомоги.

    - Основна специфіка нашої роботи, - наголошує Наталія Олександрівна, - полягає у тому, щоб правильно поставити діагноз, як-то кажуть, в «острівних умовах». В амбулаторії немає вузьких спеціалістів. Проконсультуватися або ж отримати додаткові аналізи складно. Тож доводиться приймати рішення, орієнтуючись на знання, власний досвід та інтуїцію. У складних випадках даємо направлення на консультацію в ДКЛ.

    Як лікар-педіатр Наталія Олександрівна працює в амбулаторії з 1994 р. З вдячністю згадує терапевтів, які допомагали порадою, підказкою. Наставляли та просто підтримували. Це - Сорокіна Світлана Миколаївна, Лісовид Галина Павлівна, Вовкодав Любов Павлівна.

    Наталія Олександрівна разом з чоловіком виховує 16-річну доньку. Тетяна теж хоче скласти клятву Гіппократу. Чи можна сказати щось більше?! Дівча, знаючи, так би мовити, про «престижність» професії, специфіку, заробітну платню, хоче бути лікарем!

    Лікарка випромінює доброту та любов, коли розповідає про дітей. І дійсно, як казав Т. Шевченко: «Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим…» Спочатку їх приносять батьки в рожевих чи блакитних конвертиках. Ми спостерігаємо за динамікою розвитку, росту, за ваговими змінами. Перший рік хвилювань, турбот і радості: перша посмішка, перші слова, кроки…

    - Терапевти навіть по-доброму заздрять нам, - розповідає Наталя Олександрівна, - тому що спілкування з дітьми додає позитивної енергетики, гарного настрою, бадьорості. Ми разом з батьками спостерігаємо за фізичним та емоційним здоров’ям малюків. На наших очах - рясні сльози дошкільного віку, різке «не хочу» молодшого шкільного та всі складнощі підліткового. Крім медичних рекомендацій, даємо поради, так би мовити, життєвого характеру.

    ВДОВИЧЕНКО Зоя Володимирівна - дільнична патронажна медсестра (на фото праворуч). Закінчила Бершадське медучилище у Вінницькій області. За фахом - фельдшер. Працює з 1995 р. Заміжня. Має доньку Юлію. Обож-нює квіти - від простих до найекзотичніших.

    - Сімейні умови, включаючи спеціальний стан, рід занять, матеріальний рівень і рівень освіти батьків значною мірою визначають життєвий шлях дитини, - доповнює розмову Зоя Володимирівна. - І що приємно відзначити, сім’ї залізничників у своїй більшості вирізняються моральним благополуччям. Та все ж важливо, щоб батьки вчасно враховували спадково обумовлені особливості дитини. Бо на власному досвіді знаю, гени - то велика сила. Ми з першого погляду можемо безпомилково визначити, на кого схоже немовля. Часто на вулиці зустрічаєш діток і можеш сказати, чий це син чи донька.

    БАРАН Наталія Григорівна - дільнична патронажна медсестра (на фото зліва). Закінчила Чернігівське медичне училище. Працює з 2001 р. Заміжня. Має двох доньок. Улюблені квіти - ромашки.

    Наталія Григорівна колись навіть і не мріяла, що самостійно працюватиме з дітьми. Адже знала про всі складнощі цієї роботи. Треба бути і психологом, і дипломатом.

    - Зараз спостерігається тенденція, - говорить Наталія Григорівна, - коли молоді батьки відвідують педіатра разом: тобто приходить мама й тато. До того ж сучасна молодь нині володіє інтернетівською інформацією майже про все. І доволі часто доводиться коректно пояснювати, як вибрати правильний підхід до лікування, знайти ту золоту середину між бабусиними рецептами та новими препаратами, щоб не зашкодити дитині.

    Рекомендації

    • Радимо починати лікування негайно, порадившись із лікарем. Це досить актуально сьогодні, коли батьки розриваються між роботою і домом. Зумійте прийняти єдине правильне рішення. Не відкладайте дитячий кашель чи інші симптоми хвороби на потім.

    • Контролюйте харчування. Особливо у підлітковому віці, коли дитина вважає, що може дозволити собі щось «смачненьке» (чіпси, сухарики, солодка газвода). Шлунок лише після 14 років може справлятися з канцерогенами та іншими добавками, що є в продуктах. Обов’язковими мають бути щоденні прогулянки на свіжому повітрі, бажано в паркових зонах.

    P.S. Звертає на себе увагу той факт, що лише від 22 до 33% батьків (за результатами демографічних досліджень) відвідують дитячу поліклініку зі здоровою дитиною. Інші звертаються за порадою до медичних працівників тільки у випадку захворювання малечі, і то далеко не завжди. На жаль.

    Валентина КОЛЯДА

    Алло, Жмеринко! Машиністи - вперед!

    Нещодавно на базі спортивних залів локомотивного депо Жмеринка та ВПУ-1, приміщень Будинку науки і техніки відбулась VІII Спартакіада працівників залізничних підприємств Жмеринського вузла.

    Історія проведення спартакіад ведеться, починаючи з 2001 р. А в 2009-му у спортивних змаганнях взяли участь вже сім команд: вагонного депо, будівельно-монтажного експлуатаційного управління, вагонної дільниці, локомотивного депо, дистанції колії та колійної машинної станції. Вперше виступила команда «Залізничник» (спільний колектив Жмеринської дирекції та дистанції електропостачання).

    Загальна кількість спортсменів, які взяли участь у VIII Спартакіаді, - майже 170 залізничників.

    Програма Спартакіади включала змагання з п’яти видів спорту, а саме: волейбол, настільний теніс, шахи, гирьовий спорт, міні-футбол. До суддівства змагань було залучено незалежні професійні досвідчені фахівці, що стало запорукою об’єктивності результатів та розподілу зайнятих місць.

    Упродовж проведення ігор було помітно зростання майстерності та згуртованості членів команд. Хотілося б побажати керівництву залізничних підприємств більше уваги приділяти повсякденному заняттю спортом за інтересами та згуртованості колективів.

    В урочистому закритті Спартакіади та нагородженні команд взяли участь голова Теркому Олексій Гриценко, оргкомітет з проведення змагань у складі голів профспілкових комітетів; керівники та заступники керівників підприємств, які організували команди-учасниці. Церемонія нагородження проводилась у супроводі танцювального колективу «Фламінго», духового оркестру та музичного гурту «Кордон» Жмеринського будинку науки і техніки.

    За результатами змагань, 26 учасників нагороджено грамотами та медалями. Команди-призери отримали грамоти та кубки.

    В загальнокомандному заліку за результатами змагань за всіма видами спорту місця розподілились наступним чином: ІІІ місце - дистанція колії, ІІ місце - вагонна дільниця.

    І місце та загальний кубок теркому завоювала команда локомотивного депо Жмеринка.

    Спартакіада працівників залізничних підприємств Жмеринського залізничного вузла є першим етапом участі у Дорожній Спартакіаді та Спартакіаді Укрзалізниці. Тому на вузлових змаганнях потрібно було визначити найкращих із спортсменів для гідного представлення збірної команди дирекції на вищих рівнях.

    А головна мета Спартакіади, як і мета усіх спортивних заходів, - це здоров’я та організація дозвілля працюючих.

    Сергій ШИНКАР, заступник голови Жмеринського теркому.

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05