РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 8 (26 лютого 2010) 

  • Охорона праці. Чи можливий оптимістичний сценарій?

    Дуже тонка це матерія - продуктивна і безпечна робота на залізниці. Вона, як величезний строкатий килим накриває долівку, часом приховує чималий спектр проблем та нюансів, розкрити які вдається за умов прискіпливого аналізу під час планових і позапланових перевірок з боку керівників відповідних служб.

    - Досвід минулого року далеко не всім йде на користь, - думка заступника головного інженера Південно-Західної залізниці - начальника технічної служби Володимира ПАЩЕНКА, яку він оприлюднив під час селекторної наради, присвяченої підбиттю підсумків роботи із забезпечення охорони праці у 2009 р. Статистична крива на відповідному галузевому графіку свідчить про зниження кількості випадків травмування на виробництві. Але заспокоюватися не варто. Травматизм як явище, говорячи медичними термінами, поки що, має хронічний характер. І це попри те, що не зважаючи на важкий економічний стан, в якому опинилася Південно-Західна магістраль у минулому році, на здійснення низки заходів із профілактики травматизму із бюджету столичної магістралі її керівники спрямували понад 41 мільйон гривень. Це складає 0,6 відсотка від суми реалізованої продукції та наданих транспортних послуг. Отже, букву Закону України «Про охорону праці» з економічної точки зору дотримано. Атестація робочих місць, ліквідація небезпечних і шкідливих виробничих факторів, забезпечення спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту працівників (а саме на це пішла величезна сума галузевих коштів) дозволяє говорити про позитивну тенденцію у напрямку викорінення травматизму. Якби ж так…

    Що ж тоді заважає заспокоїтись? Нехтування інструкціями з охорони праці та чіткими правилами із дотримання методик організації та технологій виробництва врешті-решт змушує констатувати: за порушення галузевих ПТЕ варто питати суворіше.

    Прикладів нехтування правилами охорони праці можна навести чимало. У переліку «іменинників» - підрозділи служби колії, господарства електропостачання, локомотивної служби. Є аналогічні питання і до керівників Козятинської, Жмеринської та Коростенської дирекцій залізничних перевезень. Чи буде зроблено відповідні висновки?!

    Істина - річ уперта: більшість травматичних випадків виникають через незадовільну організацію робіт, відсутність контролю за їх безпечним проведенням, повторимось, через порушення технологічних процесів. І, вкотре вже наголошую на сторінках газети залізничників, через низький рівень дисципліни на колії, у цехах, у пасажирському вагоні. Останнє - надзвичайно турбує.

    Галузева статистика вміє визначати коефіцієнт частоти нещасних випадків. З його допомогою легше будувати графіки, діаграми, шукати точки зіткнення… Якщо це допомагає справі, то хто ж проти?

    Але оцінюю фах спеціаліста не за кількістю паперів: імпонує діловий стиль викладення думок, що бентежать уяву, від заступника головного інженера Південно-Західної залізниці - начальника технічної служби Володимира Пащенка. Потрібна конкретика? Як кажуть, вистачає.

    Київський рейкозварювальний поїзд. Дільниця із зварювання сталевих «ниток». Через власну неуважність з боку зварника контактної машини Л., який займався такелажними роботами(!), було травмовано його руку. Через затиснення між металевим тросом і поворотним блоком підйомного крана, застосую анатомічний термін, верхня кінцівка доволі молодого робітника зазнала видимих дефектів. Як пізніше виявиться, «працівничок» у робочий час дозволив «прийняти» на душу оковитої. Розслабився, а тому і втратив нігтьову фалангу на лівій руці…

    На думку В. Пащенка, пізно схаменувся начальник РЗП, коли вирішив застосувати «неординарні» заходи для унеможливлення повторення подібних інцидентів. Догани старшому майстру, головному механіку, виробничим майстрам та інженеру з охорони праці, які сипалися, як з рогу достатку, то лише видимість, як казали класики, для годиться. Щоб «на горі» побачили наслідки бурної діяльності «шефа» РЗП. Підлеглі отримали по заслузі? Але чому так пізно? Може, зелений змій надовго поселився у цехах цього підрозділу служби колії? Куди дивився начальник рейкозварювального? Питання, питання…

    У зв’язку з цим фактом, який за сумним «сюжетом» майже точнісінько нагадує низку інших випадків, на думку спадає ось що. Особисто мене бентежить незмінна психологічна спрямованість, якщо дозволите, байдужість багатьох працівників і, в першу чергу, командирів виробництва першого ступеня контролю у відношенні до охорони праці. Це коли керівники середньої ланки допускають працівників на робочі місця, м’яко кажучи, у нездоровому стані. А ІНСТРУКТАЖ ПЕРЕД РОБОТОЮ ПРОВОДЯТЬ ФОРМАЛЬНО, БЕЗ ОБГОВОРЕННЯ КОНКРЕТНИХ ПРИКЛАДІВ ІЗ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ.

    - Варто наголосити, що багатьох порушень можна було б уникнути, - сказав Володимир Пащенко. - Це відбулося б лише за тих умов, якби керівники бригад, змін, підрозділів з усією серйозністю ставилися до розв’язання проблеми з гарантування безпечної праці. І відчули б відповідальність за життя та здоров’я своїх підлеглих не на словах, а на ділі.

    Віктор ЗАДВОРНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05