РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 6 (12 лютого 2010) 

  • Історія та сьогодення Південно-Західної (цифри і факти)

    (Продовження. Початок у №39 - 48 за 2009 р., №1 - 5 за 2010 р.)


    Історія будівництва столичного вокзалу

    До відкриття Курсько-Київської залізниці у 1869 році, що зв’язала Київ з Москвою, було закінчено і будівництво вокзалу. Його проект розробив архітектор Вишневський. На загальну думку, окрасою міста став вокзальний будинок, побудований у стилі староанглійської готики. Проте дуже скоро стало помітно, що він перестав задовольняти вимоги зростаючого потоку пасажирів. Тож було прийнято рішення спорудити новий, просторіший вокзальний комплекс.

    Розглядалося багато варіантів щодо його розташування у різних частинах міста. Так проект нової київської пасажирської будівлі був вперше складений архітектором Куликовським в 80-х роках позаминулого століття, причому вокзал планували спорудити на Бессарабці з тунельним підходом до нього з боку Подолу.

    У 1890 році за проектом розвитку Київського залізничного вузла, розробленим інженером Холодецьким, інженер Кобелєв склав ескіз тупикового вокзалу на території Єврейського базару (нині площа Перемоги) з розходженням колій на схід і на захід.

    Приблизно того ж часу з’явилися ескізи вокзалу, розміщеного в кінці Караваєвської (нині вулиці Льва Толстого), від якої передбачалося прорізати через Ботанічний сад вулицю прямо до Володимирського собору.

    З’являлись досить оригінальні ескізні пропозиції, зокрема пропонувалося пропустити Безаківську вулицю (нині Комінтерна) над залізничними коліями. А пасажирський будинок спорудити на місці існуючого, але так, щоб вестибюль та пасажирські зали розташовувалися у вигляді віадука, а поїзди мали проходити під будівлею.

    Після деякої перерви, у 1898 - 1899 роках інженерна рада Міністерства шляхів сполучення, розглядаючи питання розвитку Київського залізничного вузла, неодноразово обговорювала і питання будівництва нового вокзалу. Інженери Кобелєв, Голландський і Вербицький склали варіанти проекту пасажирської будівлі, спорудження якої планувалося приблизно на тому місці, де і нині розташовано, але на кілька метрів нижче від існуючої вокзальної площі. Вокзал передбачався тупикового типу: колії упиралися з двох протилежних сторін у широку лобову платформу, до якої вели сходи з пасажирських приміщень. І цей проект не отримав загальної підтримки.

    На початку 1900 року Київське міське управління порушило питання про спорудження колійної гілки від гавані на Дніпрі до залізниці. Міністерство шляхів сполучення у своїй відповіді повідомило, що пропозиція може бути реалізованою при розбудові Київського залізничного вузла. І дійсно, управління Південно-Західних залізниць отримало завдання провести нове обстеження місцевості та надати новий проект до МШС на затвердження.

    На початку століття будувалася ще й Києво-Полтавська залізниця. Станції Київ-ІІ, яка виконувала функції великого вантажного пункту Московсько-Києво-Воронізької залізниці, треба було взяти на себе прийом і відправлення додаткових вантажних і пасажирських поїздів. Необхідно було значно розширити колійне господарство, спорудити будинок малих залізничних майстерень, паровозне депо, склади для зберігання вантажів тощо. Станційну територію передбачалося розширити за рахунок земель, що належали Києво-Печерській лаврі.

    У квітні 1900 року на інженерній раді МШС розглядався проект пасажирського вокзалу і сортувальної товарної станції в Києві. Передбачалося побудувати нову будівлю центрального пасажирського вокзалу в долині річки Либідь, між станцією Київ-І та Жилянською вулицею, сортувальна товарна станція виносилася далеко за межі міста до урочища Нивки. Однак проект через заперечення члена інженерної ради Д. І. Андрієвського і зауважень технічного відділу управління залізниць було відхилено. Мотивувалося тим, що, по-перше, втілення у життя проекту обійшлося б дуже дорого, тому що необхідно було відчуження великої кількості забудованих ділянок, по-друге, капітальні споруди зводилися б на хиткому грунті, що не гарантувало б їх міцності.

    У той період начальником Південно-Західних залізниць був Клавдій Семенович Немешаєв, призначений на цю посаду ще в липні 1896 року. Він прийняв справи від О.П. Бородіна. До речі, за активну участь у будівництві Київського політехнічного інституту він був удостоєний особливої подяки царя в лютому 1903 року.

    У липні 1890 року начальник залізниць К.С. Немешаєв і помічник начальника служби колії А. А. Абрагамсон повезли до Петербурга на розгляд Технічної ради новий, доопрацьований проект. І привезли до Києва згоду Міністерства фінансів на асигнування 500 тис. карбованців для початку робіт з облаштування сортувальної товарної станції. Ця сума була включена до кошторису будівництва Києво-Ковельської лінії.

    Проект будівництва центрального пасажирського вокзалу, розроблений інженером Кобелєвим, зводився до спорудження ще одного будинку поруч з існуючим на станції Київ-I. Він також не зустрів суттєвих заперечень з боку Технічної ради.

    Будівництво, однак, затримувалося. І в результаті подальшого доопрацювання проекту цього типу вокзалу, (тобто з використанням старої пасажирської будівлі) було складено два варіанти: несиметричного рішення плану вокзалу - інженером Голландським і симетричного - інженером Кобелєвим.

    Через деякий час управлінням залізниць запропоновано Голландському остаточно доопрацювати проект симетричного розташування нової споруди з використанням старого вокзалу. Його розробка тривала три роки - з 1905 по 1908 роки. Нескінченна одіссея зі спорудження нового вокзалу продовжувалася.

    Надалі від ідеї використання старої пасажирської будівлі відмовилися. Роботи з розвитку Київського залізничного вузла велися інтенсивно в декількох місцях одночасно і охопили значну територію, починаючи від нової товарної станції, що знаходилася поруч із Совською вулицею і до Поста Волинського, в місці примикання Ковельської лінії до головної лінії Південно-Західних залізниць.

    У листопаді 1907-го основні роботи було закінчено і товарні поїзди як Південно-Західних, так і Московсько-Києво-Воронізької залізниць могли підходити до нової товарної станції. Було споруджено віадуки через річку Либідь і Караваєвський залізобетонний віадук.

    Інтенсивно велися роботи й зі спорудження нового тимчасового пасажирського вокзалу, замість старого, що на той час згорів. Закінчити будівництво передбачалося наступного 1908 року. Але його запроваджено в експлуатацію лише в 1911 році.

    На порядку денному знову постало питання проектування нового капітально спорудженого Київського залізничного вокзалу. У 1912 році архітектор Журавський запропонував проект ще одного вокзалу. Будинок планувалося спорудити Т-видним, до нього мали примикати праворуч і ліворуч тупикові колії і з двома наскрізними коліями, що проходили позаду споруди. Інженерна рада Міністерства шляхів сполучення нарешті затвердила проект нового вокзалу. Влітку 1914 року було закладено фундамент, але невдовзі довелося припинити будівництво. Усі кошти кидалися в багаття світової війни. Але Київський залізничний вузол працював, переживаючи іноді разом з людьми трагічні моменти. Так, близько шостої години ранку 18 січня 1918 року на станцію Пост Волинський прибув із значним запізненням поштовий поїзд №4 із Сарн. Пасажири, переважно солдати, котрі поверталися з фронту, юрмилися у салонах, в проходах і на майданчиках, сиділи на дахах і сходах, зайняли навіть тендер паровоза.

    (Далі буде...)

    Петро МОСКАЛЕНКО
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05