РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 5 (5 лютого 2010) 

  • Без права на помилку

    ДовІдка. Із залізницею Сергій Миколайович МУРЕНКО товаришує з дитинства. Сталося так, розповідає він, що до його школи завітав Анатолій Якович Міщенко, машиніст-інструктор дитячої залізниці, й запитав у школярів: хто хоче займатися в залізничному гуртку? Бажаючих виявилося багато. Проте згодом залишився один Сергій.

    Це було у 1972 р. Із захопленням займався на дитячій залізниці, а в 1976-му поступив до залізничного технікуму на тепловозне відділення. Закінчив цей заклад у 1980-му і в тому ж році був призваний до армійських лав. Службу проходив у залізничних військах, був машиністом тепловоза на ст. Рузаївка в Мордовії. Після служби у 1982-му влаштувався до локомотивного депо Київ-Пасажирський помічником машиніста тепловоза. Потім став машиністом тепловоза, згодом - електровоза. Певний час працював машиністом-інструктором, останні півтора роки - заступником начальника депо з експлуатації.

    За завданням редакції, аби вникнути в проблеми передрейсової підготовки локомотивних бригад, я направився до локомотивного депо Київ-Пасажирський. Забігаючи наперед, скажу, отримав чимало цікавої інформації. Проте спочатку варто зробити невеличкий відступ, і згадати події майже десятирічної давнини.

    24 серпня 2000 р. машиніст Сергій МУРЕНКО та його помічник Ігор СЛУХАЙ вели пасажирський поїзд №35 Москва - Одеса. Зі швидкістю 80 км/год. промайнули ст. Кордишівка. Машиніст пильно дивиться вперед. У передранкових присмерках двома сріблястими смугами виблискують рейки. Все йде як треба. Та раптово, наче блискавка вдарила в мозок: небезпека! Навіть не встигнувши усвідомити, звідки прийшло таке передчуття, машиніст рвонув рукоятку екстреного гальмування. Це він уже згодом розповість, що його збентежило. А збентежило його те, на що, мабуть, менш досвідчений машиніст не звернув би уваги: суцільна блискуча смуга, якою уявлялася права рейка колії в слабкому передранковому світлі, метрів за 50 попереду, начебто переривалась і не мала блиску.

    На жаль, аварії тоді попередити не вдалося. Та завдяки пильності й миттєвій реакції локомотивної бригади пощастило уникнути більш тяжких наслідків.

    Керівництво депо Київ-Пасажирський і залізниці оцінило дії локомотивної бригади як грамотні й високопрофесійні. В екстремальній ситуації, коли на роздуми не залишалося ані миті, блискавично було прийнято єдине правильне рішення.

    Про цей випадок, який майже десять років тому освітлив на шпальтах «Рабочего слова» кореспондент Олексій Трусов, я нагадав Сергію Муренку.

    Екстремальний випадок десятирічної давнини став серйозним професійним випробуванням для Сергія Миколайовича, яке він з честю витримав. Проте в нашій розмові він не став акцентувати на ньому уваги, зате більш докладно зупинився на питаннях технічної і психологічної передрейсової підготовки локомотивних бригад.

    Інструкції з безпеки руху для локомотивної бригади - закон. Машиніст з помічником, піднімаючись до кабіни локомотива, повинні бути готовими до будь-якої ситуації.

    Для цього вони озброєні необхідними теоретичними знаннями та практичними навичками. Ось про це й турбуються машиністи-інструктори. У депо Київ-Пасажирський вісім локомотивних колон, в яких працюють майже чотири з половиною сотні машиністів і помічників машиніста. Колонами керують вісім машиністів-інструкторів, п’ять лінійних: Володимир Швачка, Віктор Капран, Юрій Єлисєєв, Олександр Федорчук, Олександр Загорудько; і три посадових, які відповідають за технічне навчання локомотивних бригад: Володимир Повисший, Анатолій Лінчук, В’ячеслав Гордійчук. Так, турбота про фахову підготовку локомотивних бригад для машиніста-інструктора - на першому плані. Він розробляє тематику навчань та проводить технічні заняття. Підвищена увага звертається на знання важливих вузлів та агрегатів локомотива. Інформація щодо нештатних ситуацій, в яких опинилися локомотивні бригади свого або інших депо, доводиться до відома всіх, вивчається, аналізується, аби знати, як їх уникнути. У технічному відділі випускається спеціальний бюлетень, в якому надається необхідна оперативна інформація.

    Для моделювання різних нештатних ситуацій, скажімо, відмов важливих вузлів або агрегатів, постійно проводяться заняття на учбовому локомотиві. Тут бригади набувають практичних навичок, як виходити зі складних ситуацій, щоб не викликати резервного локомотива.

    Перед рейсом машиніст має думати про одне: як успішно й безпечно провести поїзд. Проте професійність визначається не лише технічною підготовкою. На безпеку руху впливає дуже багато чинників, що тісно пов’язані та переплетені між собою. Не останню роль відіграє, скажімо, те, з яким настроєм людина підіймається до кабіни локомотива. Коли настрій поганий, знижується реакція, уважність, фізична активність. А настрій людини часто формують прості побутові питання, скажімо, атмосфера в родині. Звичайно, й соціальні умови відіграють роль: матеріальні нестатки, проблеми з житлом, відпочинком не додають людині радості. Машиніст-інструктор повинен по-батьківськи вникати в проблеми своїх підлеглих, зарадити словом і ділом.

    «Я завжди перед рейсом налаштовував себе на добре», - каже Сергій Миколайович. Так, кожний машиніст повинен вміти управляти своїм настроєм, своїми емоціями. Піднімаючись до кабіни локомотива, «відключатися» від усього, що не стосується його професійного фаху.

    У цьому локомотивній бригаді теж має допомогти машиніст-інструктор. Внутрішні проблеми підлеглих не повинні обходити його. У кожного машиніста-інструктора є особиста картка на кожного машиніста та помічника, де зібрано інформацію щодо них самих та складу їхніх родин. Добре пізнаються проблеми підлеглих під час спілкування в побуті, на відпочинку. Під час таких невимушених спілкувань наводяться «мости» між інструктором та колективом колони. Проте це треба робити ненав’язливо, адже не кожній людині подобається, коли хтось «лізе їй в душу».

    Машиніст-інструктор під час щоденного спілкування, контрольних поїздок має придивлятися до кожного з підлеглих, помічати навіть дрібні негативні відхилення в їхній поведінці. Багато інформації щодо психологічного стану машиніста може дати розшифровка швидкостемірних стрічок. Адже на ній фіксуються всі помилки і вади, припущені локомотивною бригадою. Звідки у машиніста беруться неуважність, млявість, підвищене збудження? Чому запізнюється або, навпаки, затримується на роботі? У невимушеній бесіді з ним треба з’ясувати причину таких змін в його поведінці. Чи все гаразд у нього в родині? Можливо, якісь інші причини впливають на зміни в його настрої. Машиніст-інструктор повинен розібратися в проблемах підлеглого. Заспокоїти, підбадьорити. Для цього часто буває достатньо теплого щирого слова.

    Професія машиніста вимагає суворого відбору. Не кожному вона під силу. Тому машиністи-інструктори завжди прискіпливо придивляються до хлопців, що приходять на практику в депо з учбових закладів. Якщо у хлопця негаразди із дисципліною, якщо легковажно ставиться до справи - йому не місце в кабіні локомотива.

    Останнім часом до роботи з локомотивними бригадами запрошуються психологи. Таку посаду в депо займає Ірина ЯСТОЧКІНА. Вона переймається проблемами підбору кадрів, психологічної сумісності членів локомотивних бригад

    Підвищенню престижу професії машиніста та помічника машиніста, а також їх моральному та матеріальному стимулюванню сприяють конкурси на кращого машиніста та помічника машиніста, які влаштовуються щороку на залізниці.

    Машиніст з перших хвилин рейсу має налаштовуватися на роботу в екстремальних умовах. Його робота потребує максимальної концентрації уваги, стабільного, бадьорого настрою. Створити йому такі умови допомагає саме машиніст-інструктор. А зробити це, мабуть, складніше, ніж провести технічне навчання.

    Анатолій РОМАНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05