РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 46 (11 грудня 2009) 

  • Дива станції Підгірці

    Проміжна станція - це той, так би мовити, гвинтик, без якого неможлива діяльність складного механізму залізниці. На Київській дирекції таких «гвинтиків» понад чотири десятки. На них ви не побачите великого скупчення вантажних вагонів, товарні касири не перевтомлюються тут від надмірної роботи. Проте разом ці станції забезпечують чітку, безперебійну діяльність сталевої магістралі. І працівники їх заслуговують на шану не менше ніж інші залізничники. Одним з таких «гвинтиків» є ст. Підгірці.


    Наталія РОЖКО і Ганна ПИЛИПЕНКО

    Гвинтик складного механізму

    Електричка з Київського вокзалу йде до неї півгодини. Вагони м’яко погойдуються, долаючи кілометри «оксамитової» колії. У пам’яті спливають події не дуже далекої давнини: часи залізничного ренесансу, коли втілювалися в життя сміливі задуми з великої перебудови. У фантастично короткі строки оновлювалися залізничні споруди, удосконалювалося колійне господарство, впроваджувались нові технології та обладнання.

    Шість років тому на цій дільниці вирувало справжнісіньке будівельне цунамі. Світла мета - впровадження швидкісної траси Київ - Дніпропетровськ - надихала сотні фахівців Південно-Західної працювати непокладаючи рук. Начальник залізниці Олексій КРИВОПІШИН щотижня особисто приїздив сюди і тримав хід будівництва під суворим контролем.

    Пригадую, саме тоді набуло поширення нове слово «європизація». Можливо, з погляду філологів цей неологізм - небездоганний, проте він найточніше виражав прагнення залізничників працювати в умовах, що відповідають європейським стандартам. Здаючи в експлуатацію кожний оновлений об’єкт, пишалися: вміємо ж! Гадалося: будемо не лише будувати, а й жити по-європейськи.

    Мені здається, що ця траса в якійсь мірі є праобразом магістралей майбутнього: коли доводиться їхати маршрутом Київ - Миронівка, почуття гордості за рідну магістраль не покидає. А ще охоплює впевнене передчуття, що обов’язково побачу тут якесь диво.


    Олександр БАРАНОВСЬКИЙ

    «Красиве і корисне...»

    Ми вийшли з електропоїзда на ст. Підгірці й опинилися в… казковому царстві. В усякому разі таке уявлення навіювали чистенька платформа і привокзальна площа з великими фантастичними «квітами» освітлювальних ліхтарів, та найбільше - ошатний теремок вокзальної споруди. А ось і очікуване диво! Невеличка конусна гірка, яку викладено з крупного щебеню в середині квітникової клумби перед вокзалом, відразу привернула нашу увагу. Поки ми роздивлялися й гадали, що воно таке, назустріч нам вийшла господиня «казкового теремка» Наталія Рожко і, привітавши, внесла ясність:

    - Це «архімедів фонтан». За рахунок різниці нічної і денної температур на камінцях конденсується волога, яка проникає у грунт і живить коріння квітів, що ростуть навколо. Тому поливати їх не треба...

    Наталія Миколаївна за-пропонувала оглянути її «володіння». В двоповерховій будівлі вокзалу розташовано невеличку, проте чисту та затишну, залу чекання, кабінет начальника. Частину будови займає побутове приміщення для колійників дванадцятого околотку (ПД-12) шостої дільниці (ПЧД-6) Київської дистанції колії.

    Під час «оглядин» Наталія Миколаївна розповідає про своє господарство. Дізнаємося, що Підгірці - станція 5-го класу, має чотири колії, головну і три приймально-відправні, а також тупикову вітку для обслуговування тягової підстанції Київської дистанції електропостачання. Станція працює в денному режимі. Штат - зовсім невеличкий: начальник, два чергових і станційний працівник. Вантажної роботи немає ніякої, квитки теж не продаються, бо утримання квиткових касирів виявилось нерентабельним. Основне призначення станції - операції з пропуску, схрещення та обгону вантажних і пасажирських поїздів. До станції приписані ще дві платформи: Лісники та Романьків.

    Завітали до приміщення чергової по станції і тут побачили ще одне маленьке диво. Кімната, де за пультом працювала Ганна ПИЛИПЕНКО, нагадувала справжню оранжерею: стільки в ній чудових домашніх рослин і квітів!

    - Нас на станції чотири жінки. Ми всі дуже любимо квіти. Вони нам дарують радість, чудовий настрій. Тому й працюємо завжди із задоволенням, - прокоментувала Ганна Анатоліївна.


    Бригадир колії Віталій КРАВЧУК (ліворуч) керує роботою із заміни шпал

    Продовжуємо розмову з начальником станції. З’ясовуємо, що вона з самого дитинства мріяла стати залізничницею. Народилася в селі Сальник Калинівського району Вінницької області. Після школи поступила до Козятинського залізничного училища, де, до речі, познайомилася з майбутнім чоловіком Олександром. З тих пір їхні шляхи йдуть поруч. Після закінчення училища разом працювали на ст. Житомир. Згодом перейшли на Київський відділок. Свого часу Олександр Рожко був на цій станції начальником, та в 2000-му передав керівну естафету своїй дружині. Зараз Олександр Васильович працює диспетчером в Укрзалізниці.

    - Колектив у нас хоч маленький, проте дуже дружний. На чергових по станції Ганну Пилипенко та Тетяну БУДНИК можу покластися, як на саму себе. А про станційну робітницю Ірину ІГНАТЕНКО й не кажу: як кажуть, у її руках все кипить!

    Оновлення прийшло на ст. Підгірці у 2003 р. І з того часу станція живе наче у новому вимірі.

    - Реконструкція торкнулась не лише будови станції, а й колійного господарства. На всьому оновленому напрямку було впроваджено безстикову колію. Приблизно тоді запрацювала й нова система диспетчерської централізації «Каскад», яка дозволяє керувати рухом поїздів на дільниці з приміщення Київської дирекції.

    Піклувальники «оксамитової» колії

    З черговим дивом ми зіткнулися, завітавши до приміщення колійників. Те, що ми побачили, скоріше, нагадувало пасажирський сервіс-центр, ніж побутове приміщення: м’які меблі, холодильник, телевізор...

    - Такого гарного приміщення для колійників, як у нас, мабуть, нема ні в кого по Київській дистанції, якщо не по всій залізниці, - з гордістю каже майстер околотку Олександр БАРАНОВСЬКИЙ. - Треба сказати, багато в чому ми самі подбали про свій затишок. Чудові побутові умови безперечно впливають і на виробничі успіхи.

    - За станом колії стежимо ретельно, - веде далі Олександр Іванович. - За результатами оглядів колії складаємо графік роботи на місяць. У двох бригадах околотку, що в Підгірцях і Нових Безрадичах, разом з майстром - 14 фахівців, які обслуговують майже 30 км колії.

    Коли проводилась реконструкція напрямку Київ - Миронівка, було запроваджено безстикову колію, від чого виграли й пасажири, й колійники. А люди в нас старанні, відповідальні. За листопад спромоглися поліпшити бальну оцінку колії більше ніж удвічі. При плановому завданні 25 вона становить 10.

    Ведемо суворий облік усіх недоліків та зауважень щодо утримання колії, фіксуємо їх у спеціальній «Рейковій книзі».

    - З 11 по 23 жовтня, - продовжує Олександр Іванович, - разом з начальником дистанції Ігорем МИРОШНИКОМ, начальником дільниці Євгеном БАРАНОВСЬКИМ (рідним братом Олександра) та начальником станції Наталією Рожко провели комісійний огляд стану колії на околотку. Пройшли пішки від Петра Кривоноса до Трипілля, а це майже 30 км, ретельно обстежили стан верхньої будови колії, склали акт осіннього комісійного огляду рейок, стрілочних переводів і облаштування. На сьогодні більшість зауважень усунено.

    Ми звичайно скористалися нагодою і подивились, як працюють колійники. У той день бригада №1 Віталія КРАВЧУКА здійснювала заміну дерев’яних шпал на стрілочному переводі №8.

    Із розмови з майстром цікаво було дізнатися, що Олександр Іванович - потомствений залізничник. Його батько працював бригадиром колії в Овруцькій дистанції колії, дід - машиністом паровоза. Олександр влаштувався монтером колії в Київську дистанцію і почав трудитися в околотку в 1995 р. Згодом його призначено бригадиром, він закінчив заочно ДЕТУТ і вже 5 років працює майстром, на дільниці, якою керує його брат Євген Іванович. Обидва пишаються своїм залізничним родом. Як бачимо, любов до залізниці передається від діда до батька, від батька до сина. Впевнений, якщо є віддані залізниці люди, вона буде існувати. Бо саме вони - справжнє диво сталевих магістралей!

    Анатолій РОМАНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05