РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 44 (28 листопада 2009) 

  • Чи можна підвищити віддачу від під’їзних колій?

    Немає річки без приток, не може бути залізниці без під’їзних колій. Адже рейки, прокладені до господарських дворів, складських приміщень підприємств, - це і є ті «струмочки», які живлять нашу залізницю вантажопотоками. Наскільки ефективна ця інфраструктура - спробуємо з’ясувати на прикладі Жмеринської дирекції залізничних перевезень. А для початку розмови наведемо декілька показників. Загальна протяжність під’їзних колій, які примикають до дільниць залізниці, та якими опікується дирекція, - понад тисячу кілометрів. Значить, на таку відстань, а то й значно більшу, отримувачам та відправникам вантажів непотрібно перевозити свою продукцію чи сировину автомобільним транспортом від залізничних станцій чи до них. Та за вигоду теж необхідно платити, зрозуміло, залізниці. Тож спробуємо з’ясувати, який зиск столична магістраль, у межах Жмеринської дирекції, має від під’їзних колій.

    За дев’ять місяців поточного року на під’їзних коліях підприємств було оброблено 89063 вагони та 23355 навантажено. Це дещо менше, ніж торік, але, погодьтесь, немало. За користування вагонами на під’їзних коліях за цей період нараховано та стягнуто оплату в розмірі більше трьох із половиною млн. грн., це на півмільйона більше, ніж за дев’ять місяців минулого року. Крім того, отримано нетарифних надходжень на чималу суму. А поставлене залізницею завдання з нарахування від вантажних перевезень виконано з перевищенням на 3%, і воно склало суму, більшу за 366 млн. грн. Тож заробіток для залізниці є чималий. Та чи міг би він бути більшим? Щоб знайти відповідь на це запитання, проаналізуємо ще деякі показники.

    Є такий, як середній час користування вагонами. Тож порівняно з минулим роком він зріс більше, ніж на дві вагоно-години. Це значить, кожен вагон перебував на під’їзних коліях протягом такого часу довше, ніж це було торік. Дві години - ніби й небагато, але коли врахувати увесь рухомий склад, який подавався під навантаження чи вивантаження, то вийде, що майже 100 вагонів протягом доби було виключено із обігу. А це вже значні втрати для залізниці. Причому перевищення було допущено на 30 станціях. Серед яких є й своєрідні «рекордсмени», на яких середній час користування вагоном зріс на десять і більше годин, а на ст. Ситківці, яку очолює Василь СОВТУС, цей показник піднявся на 14 з половиною годин. Що ж стало причиною для такого зростання?

    Фахівці комерційного відділу Жмеринської дирекції доволі ретельно проаналізували випадки на під’їзних коліях, які примикають до кожної із станцій. За їх висновками, головною причиною затримки вагонів було те, що багато із них не розвантажувались у нічний час та у вихідні дні. Крім того, часто ламалась вантажна техніка. Відомі випадки малопродуктивної роботи машин, а в багатьох випадках процес відбувався взагалі без застосування механізмів - вручну. Були й випадки відключення електроенергії, несвоєчасної подачі локомотивів підприємств для транспортування вагонів зі станцій, несвоєчасної підготовки вантажу... Затримки виникали й через довготривале оформлення митних документів та карантинних, фітосанітарних сертифікатів. Словом, причин немало і абсолютна їх більшість - це вина відправників, отримувачів вантажів та господарів під’їзних колій. Невже на них немає ніякої управи? При бажанні можна знайти. У першу чергу - це застосування штрафних санкцій проти тих, хто вантажний рухомий склад залізниці намагається перетворити на склади на колесах. Такі заходи застосовувались у кожному належному випадку. Однак не на усіх вони мали дієвий вплив. Для деяких підприємців вигідніше було заплатити штраф, аніж організовувати вантажні роботи у вихідні дні чи у нічний час. То, можливо, варто збільшити розміри штрафу?

    Начальники залізничних станцій періодично перевіряють стан під’їзних колій і в одних випадках дають добро, в інших - закривають їх для подачі вагонів через незадовільний технічний стан. Тож, щоб не мати проблем із затримкою вагонів при їх обробці, напевне, варто перевіряти не лише верхню будову колії, а й те облаштування, яке призначене для навантаження чи вивантаження вагонів. І коли воно у незадовільному стані, або його взагалі немає, треба ставити питання перед господарями про усунення й цих недоліків. Коли ж на ці зауваження не відреагують належним чином - не подавати туди рухомий склад, а відправляти на господарчі двори станцій. Тоді побільшає роботи у фахівців механізованих дистанцій навантажувально-розвантажувальних робіт, значить, зростуть надходження до скарбниці залізниці. А головне - не буде збільшення часу користування вагонами.

    Щодо технічного огляду під’їзних колій, то це також стаття надходжень до залізничного бюджету. За кожну таку перевірку господар підприємства чи організації, до якої прокладені рейки від залізничної станції, повинен виплатити чітко визначену суму. Та, як з’ясувалось під час осіннього комісійного огляду, який здійснював начальник Жмеринської дирекції залізничних перевезень - заступник начальника залізниці Анатолій ЛЮБІНІН, окремі підприємства не розрахувались на той час за таку послугу. Серед боржників були ТОВ «Агромаш», ВАТ «Вінницяоблпаливо», ДП «Мартинівський спиртозавод», КП «Хмельницький комбінат будматеріалів» тощо.

    Також на час перевірки не було надано технічну документацію для продовження дії договору на подачу та прибирання вагонів під’їзною колією ДП «Українська горілчана компанія», яка примикає до ст. Немирів. А ДП «Старокостянтинівський елеватор» не надало матеріали, необхідні для укладання договору на експлуатацію під’їзної колії.

    Виявилось також, що чимало підприємств не уклали додаткові угоди про оплату за земельні ділянки під під’їзними коліями. Це значить, що від них не надійшло певної суми коштів на рахунок нашої залізниці. Є й інші цікаві ситуації. Тож доводиться констатувати, що немає належної віддачі від окремих під’їзних колій. А варто зробити повноводними «потоки», які живлять «ріку» під назвою Південно-Західна залізниця. А для цього начальники станцій мають зайняти більш жорстку, принципову позицію по відношенню до відправників та отримувачів вантажів. Клієнтура має чітко виконувати всі умови, передбачені угодами. Лише тоді віддача від використання під’їзних колій буде найбільшою.

    Никифор ЛИСИЦЯ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05