РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 40-41 (27 жовтня 2009) 

  • МУЗЕЙ ЧЕКАЄ НА ВІДВІДУВАЧІВ


    Микола Черкаський та Ольга Мельник

    Шістдесят кілометрів від Хмельницького і триста від Києва. Саме тут, між станціями Хмельницький та Вінниця, розташовано ст. Деражня. Тихе провінційне селище. Тут усе поряд. Життя протікає неспішно і спокійно. Втім, інтерес викликає у нас саме станція. Бо тут на території вокзалу розташовано Музей Південно-Західної залізниці та Бориса Степановича Олійника. Для залізничників це особливе місце. Бо для них ст. Деражня, що розташована біля села Божиківці, не в останню чергу славиться тим, що тут народився знаний залізничник Борис Олійник. І тут є музей, експозиції якого присвячено життєвому і творчому шляху колишнього начальника і першого Президента Укрзалізниці (так на початку створення звучала ця посада ) Борису Степановичу Олійнику.

    Музей відкрито 1 грудня 2001 р. за підтримки керівництва Південно-Західної залізниці та за допомогою великого ентузіаста транспортної галузі, нинішнього начальника управління культури Хмельницької обласної держадміністрації Миколи Черкаського. Майже за десятилітню історію музей зібрав сотні документів, експонатів, які свідчать про етапи становлення столичної магістралі.

    Усі предмети, які складають фонд закладу, свого часу було зібрано скрупульозно особисто Миколою Васильовичем. «Я захоплююся історією свого краю змалечку, - зізнається Микола Черкаський. - Ця земля подарувала українській державі багато талановитих і відомих людей. Зокрема, це відома російська поетеса Анна Ахматова, Герой Радянського Союзу Михайло Сіцинський, а також наш земляк Борис Олійник. Після того, як пішов з життя Борис Степанович, виникла ідея організувати саме тут музей, адже він родом з Деражнянщини. Було зібрано документи з архівів, фотографії, особисті речі таких відомих залізничників, як Петро Кривонос та Борис Олійник».

    І от коли ці раритети побачили однодумці Черкаського, а це залізничники столичної магістралі, то й вирішили організувати музей Південно-Західної та Бориса Олійника. Тому тут ви побачите портрети шести начальників залізниці: Олександра Бородіна, Сергія Вітте, Петра Кривоноса, Бориса Олійника, Анатолія Слободяна і нинішнього начальника залізниці Олексія Кривопішина.

    Дізнавшись про музей, земляки, вчителі місцевих шкіл та допитлива юнь почали відвідувати цей просвітницький заклад. Із задоволенням слухають вони організатора екскурсій Ольгу Мельник. Ця молода, миловида дівчина так захоплена процесом творення музею, як і її старший колега. Вона завжди чекає на відвідувачів, а їх, як тільки починається навчальний рік у школах, у музеї стає чимало. Для школярів тут дуже багато цікавого, і навіть двері приміщення можуть стати музейною реліквією.


    Відвідувачі музею оглядають експозицію

    На жаль, заклад не оминають проблеми. Його розташовано біля першої платформи, і коли проходить поруч вантажний поїзд, то вікна дрижать так, що нерідко спрацьовує сигналізація. Крім того, експозиціям катастрофічно не вистачає місця. Конче потрібні подіуми, де можна було б розташувати запаси фонду, не кажучи про те, що для залізничних раритетів не вистачає ще однієї кімнати. А ще потрібне музичне обладнання, за допомогою якого можна було б більш досконало передавати урочистий настрій під час деяких історичних подій. Заради справедливості треба сказати, що без підтримки Південно-Західної залізниці музей взагалі б не відбувся, і завдяки допомозі Жмеринської дирекції залізничних перевезень, на балансі якої він перебуває, заклад живе повноцінним життям.

    Загалом, після відвідин музею, залишаються приємні враження. Професійно, з любов’ю виготовлені стенди, кожний експонат на своєму місці, і, що головне, про кожну світлину, про кожний документ Микола Васильович разом зі своєю колегою можуть говорити годинами. Вони дуже турботливо ставляться до експонатів.

    Варто наголосити, що експозиції відстежують розвиток залізничного транспорту від зародження до нинішнього часу. А розповісти є про що, бо залізничний транспорт і ті, хто працює на ньому завжди демонструють наполегливість. Незалежно від політичних або економічних реалій. З інтересом знайомляться відвідувачі, приміром, з матеріалами про відбудову господарства після Першої світової та подвиги залізничників у роки Великої Вітчизняної. Серед багатьох героїв-залізничників - працівник станції Коростень С. Козак, якого звання Героя Радянського Союзу удостоєно двічі, повні кавалери ордена Слави - козятинець О. Мухін, жмеринчанин С. Половинець та інші. Цікава деталь: серед 127 героїв Соціалістичної Праці, удостоєних цього високого звання у роки Великої Вітчизняної війни, - славнозвісний Петро Кривонос. Це завдяки його прикладу машиністи Радянського Союзу покращили свої показники під час ведення составів із вантажами.

    Тут є також експозиція, яка присвячена герою-залізничнику Георгію Івановичу Печенку. Старенька будьонівка, гімнастерка, подібні до тих, що зберігаються в музеї війни в Києві, на «чорному» ринку зараз коштують великих грошей. Але людина, яка цінує історію, не може обміняти своє захоплення на дзвінку монету. Тому Черкаський весь час поповнює фонди музею. Останнє його придбання - патефон початку п’ятдесятих років, і, що найцікавіше, - він у робочому стані.

    Упродовж останніх років родичі відомих залізничників, які знають про діючий музей, самі віддають особисті речі до фонду. Парадний кітель Бориса Олійника, особистий годинник Петра Кривоноса та його окуляри, чимало книг та документів тих часів допомагають зрозуміти внутрішній світ цих особистостей, глибше пізнати події минулого.

    Після відвідування музею, насамперед, хочеться сказати про те, що є серед нас люди, які не байдужі до рідного краю, до своєї історії. І завдяки таким знайомствам розумієш, що криза мине, за холодним осіннім днем прийде день весняний, а такий музей - поза часом.

    P.S. Ми, журналісти «Рабочего слова», хочемо подякувати нашій читачці, яка написала до редакції листа, що музей влітку не працював. Щиро вдячні. Завдяки Вам, ми ще раз побували в Музеї Південно-Західної та Бориса Олійника. Тож, якщо наступного літа будете на ст. Деражня обов’язково завітайте до музею. Він діє, він живе, долає проблеми і зустрічає своїх відвідувачів.

    Ольга ЛИХАЧОВА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05