РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 38 (9 жовтня 2009) 

  • Геометрія долі

    Факсограма з Музею українського народного декоративного мистецтва, яка надійшла до редакції, була лаконічною: журналістів запрошували на вшанування 110-ї річниці від дня народження видатного українського художника Олександра САЄНКА. Означені урочистості занесено до списку пам’ятних дат, які відзначаються на державному рівні. Факт: у 1999 р. 100-й ювілей з дня народження відзначався за рішенням та участю Міжнародної організації ЮНЕСКО, а його ім’я внесено до переліку видатних діячів культури.

    Його творчість варта уваги сучасників завдяки дивовижним мозаїкам із соломи, що добре відомі в Австралії, Канаді, Китаї та країнах Європи. Природний матеріал в його руках допоміг художнику створити самобутній образ України. Найвідомішими творами є панно «Козак Мамай», «Тарас Шевченко», «Невільники», які не підвладні часу. А ще - понад п’ятсот творів малярства, графіки і монументально-декоративного мистецтва.

    Найскладніше у «малюванні» сухим стеблом - знайти правильну геометричну форму для найменших деталей. Як наголосила під час зустрічі із шанувальниками мистецтва Олександра Ферапонтовича його донька Ніна Саєнко, яка стала послідовницею майстра, феномен соломки цікавий тим, що тут треба мислити геометрично.

    Особисто мене вразила, так би мовити, геометрія долі цього митця. Народився майбутній художник у м. Борзна 1899 р. в родині першого директора Школи садівництва, городництва і бджільництва Ферапонта Петровича та козачки Мотрони Іллівни. На шляху щасливого дитинства постала епідемія скарлатини. У два рочки хлопчик перехворів на цю недугу. Наслідки невтішні - було втрачено слух та мову.

    Як наголошує Н. Саєнко, обмеження у спілкуванні з людьми сприяло тому, що Сашко навчився рано читати. Звідти і захоплення книжками з родинної бібліотеки. Часті поїздки разом із батьком до великосвітських маєтків, де майбутній художник бачив кращі зразки європейського живопису, гобеленів, кахлів, порцеляни, виховували естетичний смак. Згодом підліток виявив потяг до малювання.

    У становленні О. Саєнка як митця відіграли неабияку роль давні добрі друзі родини - Петро Ге (син славетного художника Миколи Ге) та письменниця Ганна Барвінок (дружина письменника Пантелеймона Куліша). Вони не лише порадили батькам віддати сина до Петербурзького імператорського училища глухонімих, а й посприяли фінансово. Навчання у Північній Пальмірі розвинуло мистецькі та ремісничі навички майбутнього видатного художника. Проте до Петербурзької академії мистецтв він не потрапив. Хоча мав неабияке бажання.

    Він все одно не втратив жагу до омріяної мети. Повернувшись до дому, Олександр продовжив художню освіту у Борзні - навчався в художній студії під керівництвом вихованця Петербурзької академії мистецтв Андроника Лазарчука. Глухонімий учень, очевидно, прихиляв до себе неабиякою працьовитістю. Після цього - успішні іспити до Київської художньої школи, по закінченні навчання переїздить до Миргорода. Художньо-промисловий інститут, із стін якого виходили майстри з декоративного мистецтва - автори творів з порцеляни та глини, дав ще одну путівку до світу прекрасного.

    Йому пощастило студіювати й у Київському художньому інституті (нині це Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), який на той час був відомий завдяки відомим педагогам, зокрема, Василеві Кричевському та Михайлові Бойчуку.

    Не копіювати творчість одноплемінників з художнього цеху - ось життєве кредо молодого митця, який з безлічі художніх течій та напрямків обрав роботу із соломою. Цю стежку він торував до останнього.

    Мозаїчний набір соломою як різновид монументального малярства - таку наукову назву має основний художній стиль Олександра Саєнка. Але були й творчі паралелі. У 30-ті роки майстер створив тканини у техніці вибійки для демонстрації за межами України. З групою колег займався розписом керамічного посуду, брав участь у мультиплікації дитячих казок. Добрий набуток має прихильників. Схвальну оцінку отримують його твори на виставках у Києві, Москві, Ленінграді.

    У повоєнні роки Олександр Саєнко працював над циклом творів за тематикою «Дума про Україну». Серед найвизначніших - «Семен Палій з люлькою», «Іван Сірко», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Золота Україна». Далі - серія персональних виставок, присвоєння звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, народного художника України. Йому вдавалися декоративні панно, килими, тарелі, тканини-вибійки.

    Більшу частину свого життя О. Саєнко прожив у селі. Любив виплеканий батьком і ним сад, мав і клаптик поля, де росло жито: зерно йшло на хліб, а солома - на мистецькі твори. Він мріяв у власній садибі відкрити музей. Його задуми після смерті здійснила донька. Тепер у Борзні функціонує художньо-меморіальний музей-садиба народного художника України Олександра Саєнка.

    Ніна Олександрівна разом з власною донькою Лесею Майданець-Саєнко заснували мистецьку студію, де продовжують батькові традиції. Тут вони навчають дітлахів з вадами слуху і мови відчувати красу життя, адже батько і дід завжди мріяв допомагати дітям, які мають певні вади.

    Під час урочистостей у Музеї українського народного декоративного мистецтва було весело: до гостини завітали не лише дорослі прихильники творчості майстра. Власні роботи у стилі Саєнка демонстрували учні Дитячої академії мистецтв. Отже, народний художник залишається відкритим людям.

    Віктор ЗАДВОРНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05