РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 38 (9 жовтня 2009) 

  • Світлі думки Володимира БІЛИКА

    Володимир БІЛИК на ст. Дарниця - людина відома й авторитетна. І справа не лише у тому, що посада його - станційний диспетчер - одна з ключових у залізничній ієрархії. Адже справедливо сказано: не місце красить людину, важливіше те, як людина зарекомендує себе на цьому місці. А зарекомендував себе Володимир Миколайович найкращим чином: на нього і на зміну №1, яку він очолює, рівняється весь колектив цієї величезної станції.


    станційний диспетчер зміни №1 ст. Дарниця Володимир БІЛИК

    Так, станція Дарниця стала його долею. 15 років тому розпочав він на ній свій залізничний шлях приймальником поїздів. Три роки був оператором сортувальної гірки, стільки ж - черговим по гірці. Певний час пропрацював поїзним диспетчером Північного кола Київської дирекції, та невдовзі рідна станція знову покликала до себе. І ось уже восьмий рік примножує він її трудову славу на нинішній посаді.


    черговий по парній гірці Василь ЧЕПУРНИЙ

    З Володимиром Миколайовичем ми знайомі давно: ще з тих часів, коли він працював черговим по парній сортувальній гірці. Пригадую, як докладно він вводив мене в курс своєї справи, розповідав, як діє система ГАЦ (гіркова автоматична централізація). Пам’ятаю, як В. Білик переконував у тому, яка це не проста, але захоплююча справа - розформування та формування поїздів через використання механізованої сортувальної гірки.


    оператор системи ГАЦ парної гірки Едуард ЛІСУНОВ

    Життя не стоїть на місці. Багато води спливло з того часу, багато перемін сталося і в країні, і на залізниці. І ось з Володимиром Миколайовичем ми знову зустрілися в технічному центрі ст. Дарниця, у тому ж самому майже фантастичному повітряному «акваріумі» - на посту чергового по гірці. Звідси процес формування поїздів видно як на долоні. Знову він з ентузіазмом розповідає про свою роботу. Тільки зміст оповіді дещо змінився, адже й обов’язки у нього тепер не порівняти з попередніми. І рівень відповідальності, звісно, більший. Тому й частіше лунають в його голосі нотки щирого уболівання, стурбованості за власну справу, за рідний колектив. Гадаю, доречно зауважити, що за час роботи Володимира Миколайовича станційним диспетчером його зміна у галузевому змаганні двічі виборювала перше місце та декілька разів призові. А серед підрозділів станції - шість разів відзначала перемогу. До речі, й за перше півріччя цього року також.


    маневровий диспетчер Сергій БЛАЖКО

    - Перше, доволі традиційне, але не менш цікаве запитання про повсякденні турботи, з яких складається Ваш звичайний робочий день, - запитую мого співрозмовника.

    - Зазвичай, приходжу на роботу хвилин за сорок до початку зміни, - відповідає Володимир Миколайович, - аби докладно дізнатися про ситуацію на станції. Треба ознайомитися з різноманітною службовою інформацією. Цікавить все, зокрема, скільки в наявності вагонів з місцевими вантажами, скільки поїздів уже готові до відправлення. А ще необхідно дізнатися про кількість господарських поїздів. А ще - про зміст наказів, що надійшли з дирекції та управління залізниці тощо. Виходячи з отриманих даних, даю вказівки своїм колегам. Проте обов’язково робочу зміну починаю з інструктажів з безпеки праці. Це - закон. Про це не можна забувати ніколи. Щозміни стежу за виконанням планового графіка маневрової роботи. Факт: майже завжди на поточному графіку відображається перевиконання планового завдання. Вже по завершенні зміни підбиваємо підсумки, підраховуємо, скільки поїздів відправлено, скільки сформовано, скільки пропущено транзитних. Проте головна турбота, повторюю, - це люди: аби всі були цілі і здорові. Адже наша робота пов’язана з підвищеною небезпекою.

    - Серце станції - сортувальні гірки. Кому довірено опіку над ними?

    - Дійсно, парний та непарний сортувальні парки з механізованими гірками, де відбувається розформування та формування поїздів, - найважливіші дільниці на станції, і ми прагнемо, аби вони перебували у надійних руках. Про чергового по парній гірці Василя Чепурного можу сказати - сумлінний, грамотний фахівець з двадцятирічним досвідом. А на непарній гірці черговим - Владислав Бардаш, він зовсім молодий, йому 22 роки, проте й він зарекомендував себе з найкращого боку. Працює під керівництвом досвідченого маневрового диспетчера непарної системи Олександра Магрука. Зазначу, що дуже відповідальна робота у операторів сортувальної гірки, до неї треба мати вроджені почуття, швидку реакцію, швидкість мислення, впевненість у діях. Далеко не кожен підходить на цю посаду.

    Едуард Лісунов восьмий рік працює оператором парної гірки, його дії впевнені і чіткі. Сортування вантажного рухомого складу - процес не з простих. На непарній гірці працюють Оксана Білик, Ганна Донік, Петро Худащев - теж досвідчені та перевірені фахівці. Норма за зміну по парній гірці - 730 вагонів, по непарній - 830. Проте ці показники, як правило, перевиконуються. Обробляємо відповідно майже 1000, а іноді й 1100 вагонів. Це на тлі того, що порівняно з минулим роком обсяги роботи зменшились на 20%.

    Успіх у виробничому процесі багато в чому залежить від чергових по парках відправлення, які мають роботу з документами і відповідають за відправлення транзитних і поїздів свого формування. Молода за віком, але попри це беручка до роботи Марія Сидоренко та досвідчена Катерина Кланца впевнено справляються зі своїми обов’язками.

    - Розкажіть трохи докладніше про те, які виробничі завдання доводиться виконувати вашим фахівцям впродовж дванадцяти годин виробничої зміни?

    - Завдань багато. Ви, певне, знаєте, що на станцію Дарниця вантажні потоки йдуть у чотирьох напрямках: Конотопський, Гребінківський, Коростенський, Козятинський. Ясна річ, «фабрика» маршрутів працює і для формування поїздів, що відправляються за зворотними напрямками. Здійснюють пропуск пасажирських та електропоїздів. Приймання транзитних поїздів, а таких трапляється до двадцяти впродовж зміни, теж враховується до їх активу.

    Є й вантажна робота, якою керує маневровий диспетчер Сергій Блажко. Це саме та робота, яка приносить доходи станції. Вона складається із вивантаження вугілля на Дарницьку ТЕЦ, щебеню для будівництва моста через Дніпро та для потреб будівельних комбінатів, дизпалива для дарницьких локомотивників. Обслуговуванням транспортників з Дарницького вагоноремонтного заводу та ст. Київ-Ліски, де формуються контрейлерні поїзди «Ярослав» та «Вадул», теж переймаються працівники зміни.

    - Знаю, що головна турбота з приймання та відправлення поїздів лежить на чергових по станції. Як ви підбираєте фахівців на ці відповідальні посади?

    - Перш за все хочу зауважити, що опора колективу - це наші ветерани, мудрі наставники молоді. Серед них треба відзначити чергову по станції Галину Ляшківську. Понад 40 років віддала рідній станції Галина Андріївна і виховала не одне покоління залізничників. У неї проходив залізничну науку начальник відділу перевезень Київської дирекції, недавній начальник станції Дарниця Павло Зінченко, а також нинішній заступник начальника станції з технічної роботи Богдан Марчук. А зараз вона передає власний досвід молодій черговій по станції Людмилі Лагоді. Взагалі, в колективі працює багато молоді, середній вік - 25 років. Ми робимо ставку на молодь, за нею - майбутнє залізниці. Тож я прагну виховувати, вирощувати добрих фахівців. А для цього варто приглядатися, знаходити перспективних. Рекомендувати начальнику станції на затвердження на вищу посаду - то також моя прерогатива. Серед перспективних молодих фахівців можу назвати Наталію Петрову, яку зовсім недавно затверджено черговою по станції. Кілька місяців працює черговим Олександр Матвійчик. А Валентина Шибко - чотири роки. Це достойна молодь.

    Навіть під час економічного спаду станція працює в напруженому ритмі. До того ж, наголошую, її діяльність ускладнюється постійними технологічними «вікнами» з ремонту колійного господарства та засобів СЦБ, уповільнювачів, контактної мережі. Це аж ніяк не сприяє налагодженню безперебійної роботи, але все-таки вона не припиняється. І результати в нас непогані. Можу запевнити, хто пройшов школу на нашій станції, стає справжнім залізничником.

    - Зараз не найкращі часи для залізниці. Як Ви вважаєте, чи скоро з’явиться «світло в кінці тунелю»?

    - Можу сказати, що, починаючи з другого кварталу, відчувається пожвавлення в перевезеннях. На захід йде вугілля та метал, на південь до морських портів - зерно, надходить залізна руда з Росії.

    Зараз у середньому за добу через станцію проходить до півтори тисячі вагонів, вважаю, що є всі передумови, аби вантажний потік до кінця року подвоївся. Я за природою - оптиміст і дуже сподіваюся на те. Впевнений, на залізниці завжди буде робота. А буде робота - будуть гроші, життя неодмінно покращиться.

    Анатолій РОМАНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05