РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 35 (11 вересня 2009) 

  • Начальник медичної служби Південно-Західної залізниці Євген ШАЛКОВСЬКИЙ: «Для збереження мережі медичних закладів залізниці необхідна оптимізація їх потужності та структури»

    Очевидно, залізничники у незбагненний час світової фінансово-економічної кризи стали своєрідним барометром, що повсякденно реагує на «вдих - видих» промисловості. Медичні терміни на початку цього матеріалу про життя-буття мережі відомчих медичних закладів Південно-Західної магістралі застосовано не випадково. Адже саме залізничники попри низку негараздів зуміли зберегти галузеві медичні заклади. Відомо, на столичній магістралі люди у білих халатах мають можливість невпинно підвищувати свій фаховий рівень, застосовуючи при цьому для оздоровлення пацієнтів сучасне діагностично-лікувальне устаткування. Але одна справа - констатувати існування позитивних тенденцій, інша - довести попри усі об’єктивні труднощі факт розвитку залізничної медицини на базі 19 самостійних закладів галузевої мережі.

    Про пульс лікувального комплексу Південно-Західної залізниці сьогодні погодився розповісти начальник медичної служби Євген ШАЛКОВСЬКИЙ.

    - Євгене Івановичу, Вам довірено керувати майже трьома тисячами колег, які день у день опікуються не лише здоров’ям майже шістдесятисемитисячного колективу залізниці. І це - не межа. Мова про те, що медикам магістралі довірено боротися з проблемами зниження рівня захворюваності, травматизму, опікуватися профілактикою професійних недуг...

    - Додайте до цього переліку проведення професійного медичного добору для роботи у підрозділах магістралі за умов безперебійності та безпечності залізничного руху. Цей комплекс лікувально-профілактичних заходів вдається здійснювати у двох дорожніх клінічних лікарнях станції Київ-Пасажирський, вузловій лікарні №1 станції Дарниця та у відділкових медзакладах у Козятині, Жмеринці, Коростені та Конотопі. Зазначу, у штаті, підпорядкованому нашій службі працюють 858 лікарів. Пліч-о-пліч з ними - 2139 медсестер та фельдшерів. За штатним розписом залізничників та їхні сім’ї мають обслуговувати 1061 лікар та майже 4 тисячі 240 спеціалістів середнього медичного персоналу. Статистику наводжу невипадково: наші лікарні та поліклініки обслуговують понад 170 тисяч працюючих залізничників та пенсіонерів залізничного транспорту, понад 121 тисячу осіб приписного населення - мешканців у межах районів, прилеглих до залізниці. Зрозуміло, що в умовах постійного зменшення бюджетного фінансування профільних закладів відомчої медицини, перед нами постало питання не лише збереження наявного кадрового потенціалу. Дбаємо про забезпечення достатнього рівня безпеки руху поїздів. Варто зазначити, що ці непрості завдання вдається успішно розв’язувати завдяки постійній увазі та підтримці з боку керівництва столичної магістралі.

    - Свого часу на багатьох рівнях обговорювалося питання щодо передачі галузевої медицини під комунальні крила. Що, на Вашу думку, варто зробити, щоб залізничні медичні заклади залишалися «прив’язаними» до колій?

    - Впевнений у тому, що для збереження мережі медичних закладів залізниці необхідна оптимізація їх потужності та структури. Так у поточному році планується реорганізація вузлової лікарні станції Ворожба. Це відбуватиметься шляхом приєднання цього підрозділу до відділкової лікарні станції Конотоп. Таким же чином діятимемо, реорганізовуючи вузлову поліклініку станції Київ. Після об’єднання цієї установи з Дорожньою клінічною лікарнею №1 станції Київ-Пасажирський підвищимо рівень якості медичних послуг.

    - Знаю, що потенціал лікувально-профілактичних закладів чималий. У чому особливість обслуговування пацієнтів?

    - У лікарнях функціонує 1815 ліжок. Тут оздоровлюємо хворих за багатьма напрямками. А саме: терапевтичного, хірургічного профілів, травматологічних, неврологічних, пульмонологічних, кардіологічних, урологічних, ЛОР, офтальмологічних, педіатричних, гінекологічних, пологових та інших напрямків. У той же час поліклініки працюють за цеховим і територіальним принципами обслуговування залізничників і населення.

    Факт: поліклінічне відділення Дорожньої клінічної лікарні №2 ст. Київ-Пасажирський має у своєму розпорядженні всю необхідну сучасну медичну апаратуру для проведення повного медичного обстеження пацієнтів.

    Цифри - річ красномовна: за перше півріччя 2009 року в поліклінічних відділеннях та самостійних поліклініках прийнято майже один мільйон триста тисяч відвідувачів.

    У денних стаціонарах функціонує 405 ліжок, на яких впродовж шести місяців поточного року проліковано понад 6,1 тисячі пацієнтів.

    Тепер - про особливість медичного обслуговування працівників галузі. Всі залізничники, робота яких пов’язана з безпекою руху поїздів, проходять медичні огляди згідно з відповідними відомчими наказами та наказами Міністерства охорони здоров’я України. У разі необхідності ведеться диспансерний нагляд за недужими.

    І тут ще раз про економічні проблеми. При потребі на 2009 рік коштів у сумі 192,5 мільйона гривень з бюджетного фінансування на утримання медичних закладів залізниці у 2009 році передбачено виділити лише 98 мільйонів гривень, у тому числі на перше півріччя поточного року - 47,9 мільйона гривень. Останньої суми вистачило лише на покриття видатків на заробітну плату і відповідні нарахування, та, частково, на оплату енергоносіїв, комунальних послуг і медикаментів.

    - І як же виходите із доволі складної ситуації?

    - Враховуючи вище викладене, медичними закладами в першому півріччі поточного року застосовувались заходи з метою залучення додаткових фінансових інвестицій. Так протягом першого півріччя вдалося залучити наступні джерела фінансування:

    - кошти з Державного бюджету - 47,9 мільйона гривень;

    - кошти, від наданих платних послуг стороннім фізичним та юридичним особам - 2,6 мільйона гривень;

    - кошти за проведені медичні огляди - 6,5 мільйона гривень;

    - фінансова допомога залізниці - 3,5 мільйона гривень;

    - добровільне медичне страхування - 7,4 мільйона гривень;

    - інші надходження - 2,2 мільйона гривень.

    - Євгене Івановичу, в умовах недостатнього бюджетного фінансування медичних закладів та через потенційне зменшення фінансової допомоги залізниці одним із перспективних заходів щодо поліпшення функціонування лікувально-профілактичних закладів є розширення галузевої програми медичного страхування залізничників. Як виконується намічене згідно із цим документом?

    - Керівництвом залізниці на утримання медичних закладів заплановано на 2009 рік надання фінансової допомоги у розмірі 10 мільйонів гривень. Ці кошти спрямовуємо на проведення капітального ремонту низки об’єктів при установах охорони здоров’я. І це ще не все. Передбачено придбання медичного обладнання, оплату комунальних послуг, закупівлю медикаментів. Протягом шести місяців поточного року залізницею надано фінансову допомогу в сумі 3,5 мільйона гривень.

    І далі говоритимемо про гроші. Плануємо додатково використати 350 тисяч гривень. Спитаєте, для чого? Відповідно до Колективного договору передбачено виділення коштів для проведення лікування хворих залізничників на цукровий діабет, бронхіальну астму, а також тих, хто переніс інфаркт міокарда, інсульт, у разі розвитку злоякісних пухлин та злоякісних хвороб крові. А ще цю суму використовуватимемо за необхідності на пільгове зубопротезування. Допомагатимемо й інвалідам дитинства у віці до 16 років, хворим дітям на церебральний параліч. Напрямків, як ви розумієте чимало. Постає запитання: де шукати гроші? Для повноцінного функціонування медичних закладів необхідно залучати низку джерел фінансування. Це, в першу чергу, загальний та спеціальний фонди. У тому числі, сподіваємося на користь від надання платних послуг стороннім фізичним та юридичним особам. Якусь дещицю отримуватимемо від проведення медичних оглядів працівникам структурних підрозділів столичної магістралі. Сподіваємося і на фінансову допомогу від залізниці. Суттєвий зиск, очевидно, матимемо від функціонування системи добровільного медичного страхування. Існують також інші джерела, передбачені згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року №1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти».

    Вважаю, що одним із важливих механізмів надходження коштів є удосконалення відносин медичних закладів з підприємствами різних форм власності та органами місцевого самоврядування. Потребує опрацювання механізм залучення коштів органами самоврядування для фінансування витрат, пов’язаних із медичним обслуговуванням так званого приписного населення. Одночасно з метою зменшення фінансового навантаження на залізницю медичним закладам необхідно активізувати роботу щодо надання на договірній основі медичних послуг працівникам сторонніх підприємств різних форм власності.

    - Ви вже згадували про галузеву систему страхування. Розкажіть, будь ласка, докладніше про страхування залізничників і пенсіонерів магістралі.

    - Наголошую, ми неухильно виконуємо відповідну галузеву програму. У межах Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» діють договори добровільного медичного страхування працюючих (курсив - «Рабочего слова») залізничників зі страховими компаніями «НДІ страхування» (колишня «Алькона»), «Нафтагазстрах», «Раритет». Страховий платіж за цими договорами - у межах від 16 до 32 гривень щомісяця.

    Страхування пенсіонерів залізничного транспорту здійснюється страховою компанією «ІнтерЕкспрес». Страховий платіж за цим договором - 7,5 гривні. До речі, кількість застрахованих працівників залізниці дорівнює майже 38 тисяч. Майже 30 тисяч - пенсіонерів.

    Пропоную вам ознайомитися із сумами, де чітко визначено річний ліміт відповідальності страхових компаній. Отже, «НДІ страхування» оперує сумою у 10 тисяч гривень. «Нафтагазстрах» - 16 тисяч гривень, «Раритет» - 12 тисяч гривень, а «ІнтерЕкспрес» - 15 тисяч гривень.

    Між іншим, за сім місяців страхові компанії перерахували на рахунки залізничних лікарень 8 мільйонів 914 тисяч гривень.

    Разом із керівництвом Південно-Західної залізниці, Дорпрофсожем і вказаними вище страховими компаніями ми працюємо над удосконаленням, розширенням програм медичного страхування. Вони мають забезпечити якісні обстеження і лікування наших пацієнтів.

    - Євгене Івановичу, в одному з попередніх номерів нашого видання йшлося про те, що медична служба Південно-Західної залізниці зініціювала низку заходів для покращення ситуації у галузевій системі здоров’я. Чи розпочато їхнє впровадження, передбачене проектом програми, яка має красномовну назву «Здоров’я залізничників».

    - Дякую за запитання. Зараз йде жваве обговорення означеної програми. Користуючись нагодою, повідомлю, що у найближчих номерах «Рабочего слова» ми повернемося до цієї теми. Повірте, нам є про що розповісти читачам.

    - Я вдячний Вам за цікаву бесіду.

    Віктор ЗАДВОРНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05