РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 35 (11 вересня 2009) 

  • Отакої! У шабаші свавільної свободи

    У шабаші свавільної свободи,
    Під’юджувані із суфлерських буд,
    Ми, наче зомбі, не спитавши броду,
    Пустились в блуд.
    Борис ОЛІЙНИК

    Машиністів на залізниці поважають: справжньому фахівцеві локомотивної справи належну оцінку дає і поїзний диспетчер, і черговий по станції, і, врешті-решт, пасажир. Адже від того, як вчасно відправиться і прибуде на кінцеву зупинку поїзд, залежить багато чого. І в першу чергу всім відома безпека руху поїздів. Будь-який збій у виконанні службових обов’язків локомотивної бригади може призвести до непередбачуваних наслідків. Це - аксіома. Як виявляється, не всі у нашому суспільстві погоджуються із незаперечними істинами, що не потребують жодних доведень...

    Як повідомляла наша газета в матеріалі «Хто відміняє рух приміських поїздів?» (№34 від 5 - 11 вересня 2009 р.), увечері 28 серпня поточного року «...на ст. Гребінка працівники лінійного управління міліції Південної залізниці протизаконно затримали помічника машиніста та машиніста електропоїзда №6818/6827 Гребінка - Київ Південно-Західної залізниці. За свідченнями залізничників, їх безпідставно затримали на робочому місці, ображали, здійснили обшук та доставили до кімнати міліції.

    Хто руйнує графік?

    Щодо машиніста електропоїзда, правоохоронці склали протокол та висунули звинувачення за ст.173 Адміністративного кодексу України - за нібито дрібне хуліганство. Причиною затримання локомотивної бригади міліціонери назвали «проведення оперативних заходів по зверненню пасажирів у зв’язку зі зникненням особистих речей, мобільних телефонів у електропоїздах». Коли пишу ці рядки, перед очима тримаю постанову Гребінківського районного суду, в якій чорним по білому написано, що згідно із протоколом про адміністративне порушення «28 серпня 2009 року о 19 год. 26 хв. Іванов І.М., перебуваючи на території парку відстоїв на ст. Гребінка Південної залізниці, виражався нецензурною лайкою в бік працівника міліції, чим вчинив дрібне хуліганство та скоїв адміністративне порушення, передбачене ст.173 КпАП України».

    ...Представники сфери діяльності, які забезпечують безпеку руху залізничних поїздів, одноголосні у тому, що чітка взаємодія усіх працівників, котрі займаються технологією маневрів на станціях, є гарантією протидії проїзду заборонного сигналу машиністом. У той час, коли локомотивна бригада відволікається за будь-яких причин від виконання команд з боку чергового по станції (ДСП) або, коли машиніст сприймає слова ДСП про подальший план роботи за команду для здійснення руху, тоді й виникає небезпека проїзду червоного або синього заборонних сигналів. Вивчення причин відволікання локомотивних бригад від виконання своїх безпосередніх обов’язків - першочергове завдання не лише фахівців служби приміських пасажирських перевезень, але і психологів. У цьому випадку до вияснення причин і наслідків конфлікту між залізничниками і представниками транспортної міліції підключився Гребінківський районний суд в особі судді Я.М. Татіщевої.

    Постанова іменем України за матеріалом №3-625/09 свідчить, що Іванова Ігоря Миколайовича визнано винним «у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України». До нього застосовано, як свідчить документ (стиль і мову збережено - авт.), «адміністративний стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 (п’ятдесят одна грн.)». Судячи із граматичних помилок у постанові, її автори дуже квапилися. Але сьогодні не про те. За що притягнуто до відповідальності залізничника? Про це згодом.

    За що?

    Думається, не скоро забудуть машиніст вже відомого вам електропоїзда ЕР 9М №536 Ігор Іванов та його помічник Сергій Чередниченко про свою участь в операції, організованій співробітниками транспортної міліції, під час якої залізничники перебували у ролі… підозрюваних. Так це чи ні, поки що невідомо: під час затримки жоден представник правоохоронних органів не повідомив, за словами І. Іванова та С. Чередниченка, що локомотивники виступають у ролі підозрюваних. А розпочалася ця історія, як розповів вашому кореспондентові І. Іванов, після прибуття електропоїзда до пасажирської платформи ст. Гребінка. Висадивши пасажирів, вони встигли відповісти на деякі запитання двох працівників міліції. Відповіді на перше запитання задовольнили обох міліціянтів, - розповідає Ігор Миколайович. Не приховуючи власних імен і прізвищ, І. Іванов і С. Чередниченко швидко відрекомендувалися міліціонерам, які, у свою чергу, не квапилися називати власні прізвища. Що ж, такі випадки непоодинокі в наш час, коли правоохоронці з метою швидкого виконання наказів вищого керівництва забувають представитися. Та й службові посвідчення не поспішають демонструвати. Але суть не в цьому. Наступне запитання з боку законоборців здалося локомотивній бригаді дещо дивним. Видати ні з сього ні з того власні точні адреси?! Тут подумати треба. А двоє у формі наполягали, мовляв, їхнє керівництво наказало, як там не є, а цінні відомості про залізничників добути. Тим часом світлофор просигналізував про те, що час відправляти електропоїзд на відстійні колії. Це задля того, щоб підготуватися до нового рейсу в бік Києва. До того ж технічний огляд рухомому складу біля пасажирської платформи не зробиш. Тим паче, що й іншим поїздам потрібно надати головну станційну колію.

    Все було б, як належить, але перед відправленням на 16 колію для зміни кабіни до першого вагона зайшли ті ж працівники міліції. Справа набирала неабиякого повороту... Згодом, коли електропоїзд було зупинено у парку відстою, до кабіни знову завітали все ті ж міліціонери. Зміст питання не змінився. Як і відповідь. Далі до кабіни зайшли ще двоє у цивільному: оперативну групу співробітників МВС України викликали телефоном їхні попередники у синіх одностроях. Поступово з’ясується, що зацікавленість з боку правоохоронців точними даними про машиніста і помічника викликана нещодавньою крадіжкою у Гребінці магнітної картки з певним пін-кодом, яка через три години «засвітилася» у Києві.

    А тепер, читачу, маємо підключити власну логіку. Уявімо лише на мить, що локомотивна бригада, якій дуже закортілося здійснити крадіжку у пасажирів, виходить на «промисел» під час руху поїзда. Скажете, абсурд! Погоджуюсь. Проте гребінківські міліціонери мають іншу думку. Вони, як свідчать І. Іванов та С. Чередніченко, відстоювали свою «незаперечну» версію: все може бути. Подумалося, можливо легких шляхів шукали міліціонери? Ну а як же: машиніст та його помічник нікуди від електрички не втечуть, а справжній злодій, можливо, давно вже п’ятами накивав… Чи перебували І. Іванов та С. Чередниченко як підозрювані? Про це їм офіційно ніхто у той вечір не повідомив, вкотре наголошує Ігор Миколайович. Розуміючи, що відправлення о 20 год. 58 хв. у наступний рейс перебуває на межі зриву, машиніст за службовою рацією повідомив про ситуацію, що склалася, чергового по станції Гребінка. Передбачливо попередив, що, можливо, керівникам станції потрібно буде шукати у місцевому локомотивному депо машиніста і помічника.

    Один з новоприбулих співробітників МВС відрекомендувався як начальник сектору карного розшуку Олег Ілюхін.

    Згодом І. Іванов у пояснювальній записці на ім’я начальника Фастівського моторвагонного депо Анатолія Шелудька напише, що (стиль і мову збережено - авт.) «Уже в спокойной обстановке я с ним (з О. Ілюхіним - авт.) поговорил и он сказал, что будут нас забирать. Мы с ним договорились, что я ему дам мобильный телефон своего зам. по эксплуатации. После того, как он поговорил с Осипенком Александром Анатольевичем (заступник начальника Фастівського моторвагонного депо - авт.), он спросил меня, что вроде вопрос решился и поеду ли я дальше. На что я ответил, что до отправления еще целый час, я успею успокоиться и поеду. Но еще был взволнован. Он сказал, чтоб я успокоился, и что он разговаривает со мной нормально. На что я ответил, что меня разволновали его предшественники, но в то же время я действительно начал успокаиваться».

    Можливо, таким чином і скінчилося б це прикре непорозуміння. Адже ніхто із правоохоронців на ту мить не пояснив машиністу та його помічникові те, що вони підозрюються у скоєнні злочину. Та де там.

    «Біле заплювали в чорноту»

    І. Іванов - людина, що цікавиться змістом чинного законодавства, яке стосується норм, зокрема, поведінки працівників міліції у разі підозри щодо правопорушника. У розмові зі мною він прагнув говорити про суто юридичні колізії, що виникли у зв’язку із затримкою електропоїзда. Ігор Миколайович формулював свої думки чітко, зрозуміло і взагалі справив враження динамічної, розумної людини, яка, оминаючи політиканські суперечки, намагається говорити «по ділу». Законоборці, як з’ясувалося, не збиралися відпускати залізничників без пригод. Після діалогу з О. Ілюхіним, Ігор Іванов прямував вагонами електропоїзда у протилежну кабіну: час було готувати поїзд у рейс. Поруч із машиністом йшов, як свідчить І. Іванов, начальник сектору карного розшуку. Раптом Ігор Миколайович побачив через вікно вагона, як С. Чередниченка, який оглядав стан ходової частини та іншого обладнання рухомого складу, зупинила група людей. Далі варто процитувати пояснення І. Іванова. «Группа людей подходит к моему помощнику машиниста и после краткого разговора резким движением разворачивает моего помощника лицом к вагону и начинают поверхностное прощупывание». Як було не нервувати? Залишатися «поза грою»? Ні, треба йти на підмогу. Адже люди у цивільному вимагали службове посвідчення С. Чередниченка, а цей документ знаходився у кабіні електропоїзда.

    Іванов вийшов з вагона і попрямував до людей, що товклися навколо його помічника. Далі, як свідчить постанова Гребінківського суду, де докладно розповідається про все, що відбувалося у парку відстою рухомого складу «Іванов І.М. ...сказав чоловікові у цивільному одязі, що він займається беззаконням та попросив відпустити Чередниченка

    С.А. У відповідь той чоловік помахав посвідченням перед обличчям Іванова І.М., але при цьому не представився, та почав кричати на нього, в образливому тоні, потім зірвав сумку з плеча, кинув її на землю та почав проводити поверхневий огляд Іванова І.М. При цьому він погрожував Іванову І.М. та Чередниченку С.А., що їх повезуть на експертизу, оскільки вони п’яні і наркомани, що у сумці Іванова І.М. знайдуть гранату або наркотики».

    І ще про одне. Нагадаємо гребінківським міліціонерам про те, що перед кожним рейсом локомотивні бригади проходять медичний огляд. У разі перепадів кров’яного тиску, проблем з координацією руху тощо жоден машиніст або його помічник у рейс не вийдуть: не отримають добро від лікаря, психолога. Отже, не будуть допущеними до виконання службових обов’язків. Як дотримуватись дисципліни? На Південно-Західній знають добре. «Потім (увага! - авт.) цей чоловік у цивільному одязі сказав Іванову І.М., що ТОЙ ПОСЛАВ ЙОГО НЕЦЕНЗУРНОЮ ЛАЙКОЮ. Іванов І.М. цей факт заперечує». Ну просто зомбування якесь. Під час цієї акції обидва залізничники натерпілися від правоохоронців. Обшук, грубий тон, тиск на психіку... Навіть на телефонні дзвінки, що йшли з Києва на мобільний Іванова, не дозволили відповідати. Отака справа, наче й не злодій, а спробуй довести. Як наголошує у вірші «Треті» відомий поет Борис Олійник, «знову чорне вивели на біле, біле заплювали в чорноту...» Що ж це робиться, шановні? Машиніст перед затриманням себе правоохоронцями просить закріпити колісні пари електропоїзда за допомогою ручних гальм, а його навіть до кабіни не підпускають. Мовляв, нічого не скоїться. Врешті-решт, змилостивились. І віддали команду помічникові машиніста, щоб той зробив усе належне. І на тому спасибі.

    До панів-товаришів

    Що далі? Трохи згодом знайдуться чимало свідків, які підтвердять, що, буцімто, машиніст все ж таки вилаявся. Далі більше. Як свідок виступатиме виконувач обов’язки начальника лінійного відділу на ст. Гребінка УМВС України на Південній залізниці А.О. Кучук, який, як стверджується у постанові районного суду, попросив пред’явити Іванова І.М. його службове посвідчення. «У відповідь Іванов І.М. відмовився надати посвідчення і висловився нецензурною лайкою». Ну, нарешті, я з’ясував для себе! Так ось хто постраждав! Працівники міліції привели двох понятих... У хід було впроваджено, як пишуть у детективах, юридичну машину...

    Через юридичне затримання Ігоря Іванова, адже «він нецензурно висловився у громадському місці, що порушило громадський порядок та спокій громадян, тим самим вчинив дрібне хуліганство» (з постанови Гребінківського райсуду), керівництво станції Гребінка та місцевого локомотивного депо змушені були шукати йому заміну. Результатом інциденту стала затримка електропоїзда №6818/6827. Електричка у напрямку Києва вирушила не за графіком. Тобто не о 20 год. 58 хв, а о 22 год. 02 хв. До столиці електропоїзд прибув о пів на першу ночі.

    Закінчити цю статтю хочу цитатою з попереднього газетного матеріалу «Південно-Західна залізниця» обурена діями правоохоронців. Наразі залізничники готують запит до органів прокуратури стосовно цього випадку».

    На можливий закид: чи не проти автор матеріалу акцій працівників МВС України, направлених на пошук злочинців, відповім: у жодному разі. Але, як свідчить п.2 ст.11 Закону «Про міліцію», документи, що посвідчують особу, слід перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень. Чи проходили І. Іванов та С. Чередниченко як підозрілі?! Про це невідомо.

    Отож, панове-товариші міліціонери, нам би ще чітку спільну мету на майбутнє та надійний контроль за тим, хто як прагне її досягти.

    Іван СОТНИКОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05