РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 31 (15 серпня 2009) 

  • Коли міцне коріння

    Напевне, ніхто не заперечуватиме, що лише те дерево гарно росте, розвивається, у якого міцне коріння. Думається, те ж можна сказати про підприємство, установу, в тому числі й залізничну. Там, де міцна база, яку створено протягом багатьох років, де згуртований колектив на славних традиціях, де велике історичне минуле, та і здобутки чималі, і стабільна робота, спрямована на перспективу.

    Про це подумав, коли відвідав Жмеринську дистанцію електропостачання, на чолі із Віктором ЛІСОВИМ. Цей структурний підрозділ, до речі, найбільший у галузевій службі електропостачання, щороку вирізняється стабільно високими показниками. А минулого року - визнаний найкращим, за що його нагороджено дипломом та відповідною грошовою премією. Завдяки чому вдається досягати таких результатів? Щоб відповісти на це запитання, заглянемо в історію цього підприємства, ознайомимось із сьогоденням.

    Електрифікація на нашій залізниці, з використанням її рухомого складу як тягової сили, розпочалась у повоєнні роки, а пік найбільшого розвитку припав на шістидесяті-вісімдесяті роки. Саме у цей період залізничники створювали електропостачальні структурні підрозділи. Але…

    Ще 1880 р. на околиці Жмеринки побудували невелику електро-станцію для забезпечення світлом приміщень залізничного вокзалу, паровозного депо та деяких інших споруд. Тож із того часу веде свою історію Жмеринська дистанція електропостачання.

    У довоєнні та повоєнні роки змонтували дизельні електростанції на залізничних станціях Рахни, Бар, Копай, Комарівці, Гулівці, Голендри, Закупне, Волочиськ, Кам’янець-Подільський, Журавлівка, Дунаївці, які мали потужність від 15 до 25 кВт.

    На початку вересня 1960 р. відповідним наказом МШС СРСР було створено Жмеринську дільницю енергопостачання, підпорядковану відділку залізниці. Одразу розпочалось прокладання радіальних мереж 0,4 та 10 кВт. Для забезпечення постійної роботи пристроїв енергетики на станціях та освітлення залізничних підприємств і житлових будинків їх працівників. А з 1968 р. розпочато будівництво ліній повздовжнього електропостачання для створення безпечних умов руху поїздів. Лінії автоблокування від Жмеринки пролягли до Козятина, Вапнярки, Могилева-Подільського... І на початку дев’яностих років їхня довжина сягнула майже 500 кілометрів.

    Окрім ліній електропередач, у той період звели службово-побутові приміщення на ст. Копай, Ярмоленці, Хмільник, Старокостянтинів-ІІ тощо. Також для фахівців дільниці було зведено 60 квартир, а на ст. Комарівці та Деражня власними силами енергетиків службові приміщення переобладнали під житло. Взагалі впровадили в експлуатацію 26 приміщень загальною площею понад 12 тис. кв. м., а ще було змонтовано 44 закриті трансформаторні підстанції. З середини сімдесятих і до кінця вісімдесятих років електрифікували дільниці від Козятина до Жмеринки і далі - до Вапнярки. Вперше на той час тут застосували систему телеуправління «Граніт», яка забезпечувала безперебійне постачання електроенергії для руху поїздів.

    - Хто ж виконував усі ці роботи? - запитую начальника дистанції.

    - На той час я ще не працював у Жмеринці, - зізнався Віктор Олександрович. - Тому про працівників не можу розповісти. А от про своїх попередників дещо знаю. Створював дільницю та дистанцію, яка набула такого статусу в 1987 р., Олександр Турушев. Він свого часу закінчив Омський інститут залізничного транспорту і працював на колишній Красноярській залізниці. Згодом перевівся на Донецьку залізницю. На цьому наполягла його дружина - Альбіна Федорівна, залізничниця, родом із Донбасу. Коли постало питання про створення нашої дільниці, то першим її начальником призначили саме Олександра Гур’яновича. А головним інженером - його соратника Василя Федорова. Вони удвох й організували роботу колективу по створенню дистанції електропостачання. І від них, у свій час, я прийняв хороше господарство, яке включало всі необхідні структури. Та й нам чимало довелось виконати робіт для забезпечення електрифікації дільниці Жмеринка - Волочиськ. Так вперше в Україні було змонтовано та налагоджено роботу тягової підстанції на ст. Гречани.

    На сьогодні у структурному підрозділі нашої залізниці, який очолює Віктор Лісовий, працює майже 600 фахівців. Вони обслуговують пристрої електрифікації на території, яка належить Жмеринській дирекції залізничних перевезень (в інших - по дві дистанції). Працівники обслуговують 1355 трансформаторних підстанцій. Під їх увагою - майже дві тисячі кілометрів високовольтних ліній автоблокування та повздовжнього електропостачання, а також півсотні кілометрів кабельних ліній та вісім постів секціонування. Для цього створено вісім районів контактної мережі, п’ять районів електропостачання, шість тягових підстанцій та інші підрозділи. Трудові колективи цих структур і забезпечують успішну роботу дистанції.

    - Назвати всіх наших працівників, - продовжує свою розповідь Віктор Олександрович, - практично неможливо, та визначити кращих у передових підрозділах варто. Жмеринський район електропостачання вже багато років поспіль очолює В’ячеслав Кошовський. Він народився 1952 року, а з двадцятирічного віку працює на залізниці. Розпочинав електромонтером, з часом очолив підрозділ. Його колега із Гречан - В’ячеслав Доценко, дещо молодший. Проте також тривалий час працює на залізниці. Після завершення навчання в Київському електромеханічному технікумі прийшов до нас і з того часу не змінював місця роботи. Понад двадцять років очолює район контактної мережі у Голендрах Василь Слободяник. Він також розпочав свою роботу на залізниці після завершення навчання у Київському електромеханічному технікумі. Ще один випускник цього навчального закладу Сергій Навроцький, після тривалої роботи електромонтером, очолив Вінницький район контактної мережі. Між іншим, цей підрозділ також є передовим. Ровесник названих вище керівників Олексій Мельник очолює аналогічний підрозділ. Ці керівники створюють кістяк нашого колективу.

    Серед досвідчених фахівців, які й забезпечують успішну роботу дистанції: електромонтери Святослав Агафоненко та Василь Мельник (Жмеринка); Володимир Пасічник та Олександр Гуцалик (Гречани); Володимир Кріт та Сергій Ткачук (Голендри); Микола Павловський та Георгій Яківецький (Вінниця); Олександр Вергелес та Григорій Чернега (Ярошенка).

    Забезпечують роботу у районах фахівці на базі у Жмеринці. Це - головний механік Володимир Підлубний зі своїм відділом. Вони завчасно проводять технічне обслуговування та ремонт двадцяти автомотрис, автомобілів та іншої техніки, яка перебуває на «озброєнні» дистанції електропостачання. Внесок у спільну справу - від електромеханіка Віктора Клімовича та машиніста-інструктора Юрія Григоржевського. Їх роботою та й інших фахівців уміло керує головний інженер підприємства Микола Білоус. Та загальна робота ЕЧ-3 проходить під умілим керівництвом Віктора Лісового. Він прийшов на підприємство після закінчення навчання у Київському політехнічному інституті ще 1976 р. Розпочинав працювати електромеханіком. За його участі проводилось переведення на електричну тягу дільниці від Жмеринки до Вапнярки, а згодом і до Волочиська. З часом Віктор Олександрович очолив дистанцію й успішно керує нею й до сьогодні. І, за його словами, великих труднощів у роботі у нього не виникає. Допомагають знання, досвід та залізнична спадщина, що дісталась від батька - Олександра Васильовича, який тривалий час працював машиністом у Жмеринці, та матері - Галини Казимирівни. Вона багато років працювала у відділі матеріально-технічного постачання. Тож міцне залізничне «коріння» Віктора Олександровича, багатьох його підлеглих та й усієї дистанції й створюють умови для успішної роботи, яка виявляється в конкретних показниках. Минулого року доходи склали понад 30 млн. грн., а фінансовий результат перевищив 70 тис. грн.

    Никифор ЛИСИЦЯ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05