РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 28 (24 липня 2009) 

  • Коли двох думок бути не може

    У правилах безпеки на залізниці, що діють в Україні, передбачено низку заходів з метою попередження надзвичайних ситуацій, проти втручання у роботу транспортної інфраструктури, крадіжок вантажів і обладнання. Лише дотримання цього кодексу дозволяє гарантувати максимальну безпеку, створення комфортності в межах залізничного комплексу. З дня у день, з року в рік. Здавалося б, прописні істини відомі кожному колійнику, вагоннику, зв’язківцю, провідникові, всім представникам галузевих господарств.

    Карна справа. За шістдесят з половиною гривень

    Виходить, що ні: шестеро локомотивників - помічників і машиністів, яких узято «на паливному баці» впродовж першого півріччя поточного року, намагалися забути не лише прописні істини. Навпаки, ця «каністрова» публіка, відточуючи методику з несанкціонованого відбору солярки з тепловозів, навчилася брати те, що їм не належить, навіть на очах співробітників. Та де там. Відомі випадки, коли цупили і посадовці. У народі кажуть, був би чин, чуже - до рота, не своє - за власні ворота. Наше видання вже повідомляло про начальника паливного складу Жмеринського локомотивного депо, який ледь-ледь не привласнив не більше - не менше як тонну, за термінологією, світлих нафтопродуктів. Наголошую: цей «субчик» намагався прихопити не з локомотивної магістралі (дріб’язок за його поняттям), а з державного складу. Тепер йому «світить» за ці ж світлі нафтопродукти сира темниця. І не лише за факт спроби здійснити крадіжку. Цей «фрукт» спромігся скористатися службовим становищем. Тому за це також має відповісти перед Фемідою. Як мовиться, дозрів. Що ж, хапузі мають видати у суді по заслузі. З усіма «витікаючими» для нього і родини наслідками.

    Подібні санкції чекають на тих трьох його «братів по кримінальному світу», які, сидячі на службових стільцях, майстрували сякий-такий бізнес на підробленні службових документів, хабарництві, зловживанні владою.

    У зв’язку з цим суспільним явищем пригадався анекдот.

    Діалог між дітлахами.

    - У мого татка багато «зелененьких».

    - А у мого - золоті гроші!

    - А у мого - строкаті!

    - Які це строкаті?!

    - Бо мама часто питає татка, чи знає він, який за них мотатиме строк...

    До відповідальності вже найближчим часом буде притягнуто шукачів металу, які заради сумнівної вигоди псують рухомий склад, елементи верхньої будови колії, засоби енергетики, автоматики та зв’язку. Крадуть чорний і кольоровий метал сторонні особи. Десятками кілограмів. Після цього відправляються за маршрутом збуту - до пунктів з приймання вторинної сировини. Бізнес «ти - мені, я - тобі» вже давно затвердився навколо залізничних станцій. Виявляється, не лише сторонні намагаються мати зиск від залізничного господарства, що залишається без нагляду. Де-не-де «відзначаються» і залізничники. Про це - окрема розмова.

    Від вчинених правопорушень у сфері обслуговування пасажирів страждає у першу чергу довіра до галузі як надійного перевізника: транспортування без оплати багажу або надлишкової ручної поклажі, організація безквиткових подорожей пасажирам, порушення митних правил та перетинання кордонів... Удар по міжнародному іміджу України як транзитної держави забезпечено. Із цим потрібно боротися.

    Далі - мова не лише про вчасне відшкодування збитків, які нанесено господарству столичної магістралі (з урахуванням фактичних матеріальних втрат на відновлення пошкодженої інфраструктури - понад 171 тисячу гривень). Маємо повідомити, що апарат керівництва Південно-Західної турбує явище незадовільної співпраці керівників залізничних підрозділів із представниками лінійних відділів міліції та транспортної прокуратури.

    І все ж, судячи із службової статистики, зменшення кількості випадків втручання у роботу залізничного транспорту відбулося. Це свідчить про те, що добре спрацювали співробітники воєнізованої охорони?! Безумовно. Але штрафами негативному явищу не завадиш. Колесо історії у боротьбі із правопорушеннями у даному разі мало б крутити і чинне законодавство. Так має бути.

    На даний час для порушення справи, приміром, за статтею 185 Кримінального кодексу України (крадіжка) достатньо нанести збиток залізниці на суму 60 гривень 50 копійок.

    Піввіку блукань між грішним і праведним

    Трохи історії. Незабаром виповниться сімдесят сім років з того дня, як було укладено постанову центрального виконавчого комітету та раднаркому СРСР про охорону державної власності, більш відому, як «указ сім - вісім» або «закон про колоски». Відповідно до нього на звинуваченого чекала смерть, або як мінімум 10 років у буцегарні. 7 серпня 1932 р. світ побачив найжорстокіший закон в історії колишньої держави. І це в той час, коли Україною чорним могутнім комбайном прокотився голодомор, залишаючи обабіч тисячі і тисячі жертв.

    Драконівські соціалістичні заходи через зростання злочинності у 30-ті роки минулого століття зініціював сталінський закон, який прирівнював до державної власності за своїм призначенням залізничні вантажі, колгоспне і кооперативне майно. Тоді за «систематичне розкрадання вантажів» влада приговорювала до розстрілу. Скільки народу, законослухняного і не дуже, пішло під кулі, можна лише здогадуватися. 13 квітня 1959 р. «указ 7 - 8» відмінили, ліквідувавши правову базу рабства сталінського типу.

    До чого веду? Протягом п’ятдесяти років суспільство, як в епоху СРСР, так і в наш час, намагається у досить поблажливій манері (дивись Кримінальний кодекс) втовкмачувати таким, приміром, як вже відомий начальник паливного складу із Жмеринки, що красти з державної скарбниці - це не добре. А рука криміналітета все одно тягнеться до забороненого. У жодному разі не закликаю повернутися до відновлення відповідальності на засадах «указу 7 - 8». Жах! Часи, коли гуляло панство-товариство душогубне, минули. Безповоротно.

    Але проблема з крадіжками залишилась. Можливо, це через те, що впродовж десятків років у правоохоронній системі намагаються не помічати граней між грішним і праведним? А що, так буває... Неодноразово чув про те, що не дуже квапляться правоохоронці відкривати кримінальні справи за фактами крадіжки або пошкодження залізничного майна. Мовляв, сума поцупленого спритниками мізерна, тож розслідуванню той або той випадок не підлягають. Не буде відповідного протоколу, і край. Відмовляють, щоб зайвий раз не забруднити службовий мундир, чи що?! Схоже, нещодавно крига скресла. Тепер у разі порушень статей Кримінального кодексу України, приміром, №185 (крадіжка) або №188 (викрадання шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв’язку та їх обладнання) на суму у 60 з полтиною гривень шукачів пригод на власну голову чекають великі неприємності.

    Певен у тому, що в кожному окремому випадку спроби привласнити залізничне майно має бути громадський резонанс. Це, читачі, серйозне звернення до вас. І без жодного перебільшення.

    Віктор ЗАДВОРНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05