РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 27 (17 липня 2009) 

  • Простір для творчості

    Наскільки важливе запровадження на залізниці системи сигналізації, централізації та автоблокування (СЦБ), говорити не доводиться, адже від цього напряму залежить безпека руху поїздів. Спочатку про прилади та обладнання, які дозволяють з пульта чергового по станції чи диспетчера контролювати ситуацію на перегонах, станціях, спрямовувати стрілочні переводи за потрібним маршрутом. Така система функціонує зокрема на коліях, що пролягли від ст. Варшиця (поряд із Калинівкою) до ст. Старокостянтинів ІІ, між якими розташовано шість залізничних станцій. Ці новації здійснено тут в середині вісімдесятих років.

    Фактор часу

    Саме у цей час прийшов працювати на залізницю після завершення навчання у Київському електромеханічному технікумі залізничного транспорту Михайло ПОЛІЩУК. Його призначили електромонтером. Робота ніби проста - монтаж та обслуговування обладнання СЦБ. Та коли ближче із нею знайомишся, то розумієш, що в ній потрібні неабиякі знання та здібності. Адже розібратись у жгутах кабелів, що прокладено до того чи іншого пристрою, без відповідної підготовки та й досвіду практично неможливо. Ще складніше із приладами та апаратурою. Одних лише реле на постах ЕЦ застосовується понад сотню різновидів. Однак молодий, на той час, спеціаліст з роботою справлявся.

    - Невдовзі після призначення мене направили на станцію Уладівка, - пригадує Михайло Григорович. - Там розпочались роботи з монтування апаратури СЦБ. Роботи виконувались власними силами дистанції сигналізації і зв’язку. Тож доводилось, як кажуть, на ходу освоювати нову професію. Важко було спочатку, однак уже пізніше, коли займався обслуговуванням, знав усе обладнання на цій станції, як свої п’ять пальців.

    Наступною для Михайла Поліщука та його колег була станція Хмільник. Вона значно більша за попередню. Отже, робота потребувала й більшого обсягу з обслуговування кількості обладнання СЦБ. І його також монтували власними силами. Тож й роботи тут вистачало для електромонтерів. А відтак - і досвіду він набирався все більше.

    Здобуті навички, старанність, відповідальне ставлення до роботи - такі потрібні якості Михайла Григоровича врахувало керівництво дистанції. Незабаром - призначення його на посаду електромеханіка. Вона складніша за попередню, адже відтепер він не лише виконував різноманітні роботи з монтажу чи обслуговування обладнання, а й ніс відповідальність за безпомилкову роботу складної апаратури на конкретній дільниці. Для нього це була ст. Хмільник і ближній перегон. Та й такий об’єм роботи не обтяжував фахівця.

    Не забуваючи про «своє» устаткування, електромеханік із Хмільника частенько виїжджав на сусідні станції, так би мовити - на толоку. Адже там йшов монтаж нових приладів СЦБ. А це - добра нагода ознайомитись та й освоїти апаратуру у сусідів. І ці знання не були зайвими. Вони знадобились тоді, коли Михайла Поліщука призначили старшим електромеханіком дільниці. Господарство - немале. Воно простяглося на понад сотню кілометрів колії. Тут облаштовано 14 залізничних переїздів, на двох із яких встановлено шлагбауми та й інше необхідне приладдя. Опікується він із своєю командою й обладнанням СЦБ на залізничних станціях. А це - автоматизовані стрілочні переводи, світлофори,

    пости ЕЦ та багато іншого. Його ж бригада складається всього із десяти фахівців - сімох механіків та трьох електромонтерів. Колектив хоч і не великий, та дружній. У цьому була у мене змога переконатись, коли минулого року проводилось обладнання системою СЦБ на ст. Холенівська.

    Криза боїться роботи

    Тут роботи здебільшого проводились силами Вінницької дистанції сигналізації та зв’язку. Чимало зусиль приклали інженери, техніки із управління дистанції зв’язку. Та значну частку робіт виконали підлеглі Михайла Григоровича. І особисто Поліщук. У роботі відзначились електромеханіки Олександр ЧЕРНЕНЬКИЙ, Микола ТЕРЕЩУК, який безпосередньо опікується цією станцією, а також електромонтер Юрій ЛЮБІНСЬКИЙ. Завдяки їх старанню, цей об’єкт своєчасно впроваджено в експлуатацію.

    Запровадження нового обладнання на цій дільниці значно покращило поїзну роботу, сприяло зростанню перевезень, а значить і фінансових надходжень до залізничної скарбниці. Одне слово, криза боїться роботи. На це звернуло увагу керівництво нашого територіально-галузевого об’єднання, коли підбивались підсумки минулорічної роботи. За вагомі досягнення у виконанні виробничих показників минулого року колектив бригади СЦБ, яку очолює Михайло Поліщук, нагороджено Почесним дипломом Південно-Західної залізниці і Дорпрофсожу. Отримали майстри складної справи і грошову винагороду.

    Думається, це заслужене визнання невеличкого трудового колективу, який виконує чималий об’єм робіт власноруч. Простір для творчості тут безмежний. Адже умільців у бригаді на чолі М. Поліщука шанують не лише у рідній дистанції.

    Никифор ЛИСИЦЯ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05