РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 24 (28 червня 2009) 

  • У чиїх руках природні скарби Хмільника?

    «Небо над нами тримають люди. Ентузіасти. Надто небо нашої культури»

    Юрій Мушкетик,

    Герой України, лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка

    Слова, які покладено в епіграф цього матеріалу, не є великим відкриттям. Проте вони як ніколи підходять для розповіді про діяльність заслуженого лікаря України, директора - головного лікаря Медичного центру реабілітації залізничників (МЦРЗ) Південно-Західної магістралі Віктора ПІКУША та його колег у справі збереження природи.

    «Як оцінювати генетичну загибель виду, коли зникає він назавжди з природи, не залишивши потомства навіть в умовах... ботанічних колекцій? Нині ми, нарешті, зрозуміли, що це однозначно є втратою глобального масштабу, яку вже ніколи не компенсувати...». Із цією думкою еколога Ганни Ковельської, яку вона висловила на сторінках журналу «Надзвичайна ситуація», поділився нещодавно із Віктором Пікушем. Привід поговорити про природні багатства саме з Віктором Миколайовичем невипадковий. І ось чому. Далі мова піде про парк відпочинку та лікувальної фізкультури, що розкинувся на майже 20 гектарах. Як засвідчують місцеві краєзнавці, понад чотири десятки років тому на острівці між правим і лівим рукавами Південного Бугу було створено чудову природну оазу. І це у тій місцині, де до середини літа усе прибережжя було залито водою. Високий смак, виявлений садівниками (серед понад трьохсот п’ятдесяти співробітників Центру таких природжених спеціалістів тут багато), фахівцями із Жмеринської дистанції лісонасаджень Південно-Західної залізниці, примножений чарівною подільською природою, створили тут неповторну красу. Величезна кількість галявин, численних стежок, містків, красу яких неможливо іноді передати словами. Затишна альтанка, танцювальний майданчик, різноманітні, дуже гарні з естетичної точки зору композиції... Справжніх паркових архітектурних прикрас не перелічити. Чи варто? Краще милуватися неповторністю форм. Березовий, смерековий, липовий бори, затишні алеї з екзотичних горобин, острівці на чистому прибузькому рукотворному ставу, цікаві скульптурні композиції... Все це - пам’ятник садово-паркового мистецтва при Центрі реабілітації залізничників.

    Ясна річ, без суттєвої допомоги з боку керівництва столичної магістралі це справжнє диво не відбулося б.

    У місцевій пресі довелося ознайомитися з думкою головного архітектора м. Хмільник М. Загнибороди з приводу того, що «...«провінція» на своєму рівні створювала властиві лише їй твори, нерозраховані на порівняння зі знаними у столицях. Проте в них - своє обличчя і своя індивідуальність, і загадковість, і поетичність. До цих пір хвилює уміння старих майстрів підкоряти матеріал і простір, вирішувати величні обсяги будівельних завдань. Архітектурні силуети пам’яток сучасному глядачеві не можуть не навіювати мрії про подорожі в просторі і часі». Сказано про весь мальовничий Хмільник. Адже тут на сьогодні розташовано чотири пам’ятки архітектури та містобудування республіканського значення і три пам’ятки садово-паркового мистецтва. Але у словах М. Загнибороди відчувається реальне бачення ролі творців і утримувачів парку МЦРЗ у започаткованій громадою Хмільника акції «Зробимо наше місто чистим, зеленим і квітучим».

    Хотілося б дещо не погодитися із головним архітектором міста над Південним Бугом у тому сенсі, що «провінція» у плані розвитку садово-паркового і рекреаційного господарств якось відстає від столиці. На власні очі переконався: парк Медичного центру реабілітації залізничників за багатьма параметрами випереджає київські об’єкти природно-заповідного фонду, на багато з яких вже замахнулася сокира горе-забудовників. Пускати колекційні рослини на паливо - це вже було: революція, війни вривали шматки з парків і скверів. А в наш, нібито цивілізований час чим виправдати споживацьке ставлення до витворів природи і, зрештою, людського генія?

    На переконання Віктора Пікуша, у Хмільника чудові перспективи стати справжнім європейським містом, яким би пишалися його мешканці. А гості, які приїздять сюди, зокрема до Центру, підлікуватися і відпочити, згадували б про ці місця з приємністю. Беручи під захист природні та рукотворні ланд-шафти, ми певною мірою сплачуємо природі свій борг. Водночас прокладаємо своєрідні мости між минулим, сучасним і майбутнім, передаючи своїм нащадкам збережені природні скарби.

    Віктор ЗАДВОРНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05