РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 23 (21 червня 2009) 

  • Жмеринка. Чи усе про неї відомо?

    Напевне, немає райцентру, який відомий більше, ніж Жмеринка. Причому не лише в Україні, а й далеко за її межами. А популярність це місто здобуло завдяки залізниці. Власне й утворилось воно навколо залізничного вузла на Києво-Балтській магістралі, спорудженій 140 років тому. Тож назва «Жмеринка» відома багатьом. Однак історія створення цього населеного пункту, виникнення залізничного вузла таять у собі ще багато невідомих великому загалу сторінок. Спробуємо відкрити їх.

    Власне, звідки виникла назва - «Жмеринка»? Є декілька версій, та до істини, на мій погляд, наблизився жмеринський поет, священик, член Національної спілки письменників України, отець Анатолій ЗАГРІЙЧУК. Ось його роздуми щодо цього:

    - Коли хочемо знати походження будь-якого слова, звертаємось до етимологічного словника, що дає точні дані про їх «народження». Що ж... Ось - «жати». Перше значення від «жну», друге - «жму». Далі: «жменя» і зменшене від нього - «жменька». Яке близьке до того, що нас цікавить!.. Але одне спиняє: ні це, ні попередні не мають, як не крути-верти, спільного з ним кореня. Пошукаємо ще. Ось майже забута, - якби автори дали хоча б приблизний час її побутування! - лексема «жемері» (наголос на останньому складі). Варіант: «джемері». Щось споріднене із темрявою. Скільки цим словам тисячоліть?.. А ось і значення: густий темний ліс, хащі. Одразу в пам’яті: найбільший - від міста аж до Південного Бугу лісовий масив і досі так і називається Чорним. Звідси, можливо, й прізвища багатьох жмеринчан - Чорний.

    Жемері... Ховались у них люди від набігів як не одних, то других зайдів. Селились понад річечкою, церкви ставили на узвишші. А лишень загроза - у «жмері», густі лісові хащі, болота, де ні хазар, ні ординець, ні лях не тільки конем не проїде, - навіть носа не суне...

    Коли місце розташування людей із жемерів - Чорного лісу - набуло вигляду старого поселення, узагальнене слово «жемері» набуло значення одиничності - «жмеринка».

    Роздуми А. Загрійчука доволі ґрунтовні, адже ліси й сьогодні шумлять навколо Жмеринки. А під час будівництва станції, як засвідчують архівні документи, вирубували ліс, осушували болото...

    Географічне положення цього населеного пункту відіграло головну роль. Але не лише це. Вузлову станцію можна було спорудити й у Браїлові. Однак цього не сталось. І тому є деякі цікаві історичні свідчення.

    Як відомо, будівництвом залізниці на дільниці між Києвом та Балтою, зокрема на місцевості біля нинішньої Жмеринки, займався граф Карл фон МЕКК. (Нар. 22.07.1821 р., помер 26.01.1876 р. Російський інженер-колійник, виходець із дворян. Під час будівництва Московсько-Рязансько-Козловської залізниці нажив чималий скарб). Під час спорудження Києво-Балтської залізниці придбав маєток у містечку Браїлів, який зберігся й донині (Браїлів - селище поряд із Жмеринкою). А це доволі великий маєток, поруч із яким зведено костел та й інші споруди. Поселення має давню та славну історію. Про це усе ми вже розповідали у нашому часописі. Фон Мекк цілком був відданий залізничній справі, а от його дружина - Надія фон МЕКК - знаходила час і для меценатства. Вона опікувалась долею всесвітньо відомого Петра ЧАЙКОВСЬКОГО і турбувалася про маєток та навколишнє середовище. За деякими свідченнями, одного разу вона заявила чоловікові: я не хочу, щоб твої паровози гуділи у мене під вікном і своїм димом нищили мої насадження... Чи справді так було, чи може хтось напустив туману, однак вузлову станцію спорудили у Жмеринці, а не у Браїлові.

    Хоч і на сьогодні багато потягів, що курсують у напрямку Хмельницького, Волочиська, Львова і далі - на захід, не заходять до Жмеринки, а через Браїлів прямують на Деражню, втім, Жмеринка є Жмеринка. Браїлів залишився невеличкою станцією біля її передмістя.

    Щодо найвідомішого вузла на нашій залізниці, то він має славетну, та й довгу, більш ніж вікову історію. Як споруджувались станція, вокзал - про це написано-переписано. Тож не буду повторюватись, а спробую заглянути у маловідомі сторінки історії цього міста.

    Власне, а коли цей населений пункт став містом? Як що посилатись на царський указ, то це зовсім молоде, а то і юне місто: сторіччя - це не вік. Але повернемось до історичних пам’яток.

    Нещодавно під час ремонту фасаду нинішньої музичної школи знайшли непошкоджену бронзову пластину 15 на 20 см. На ній викарбувано: «Русское транспортное и страховое общество 1849. Российское транспортное 1844 страховое общество». Тож ми маємо підстави говорити не лише про місто залізничників - Жмеринку, якому трохи більше ста років, а про населений пункт, де вирувало життя, причому цивілізоване, принаймні півтора століття тому. У Малій Жмеринці, а це село, від якого й започатковано назву, за свідченням того ж отця Анатолія Загрійчука, ще 1731 р. було збудовано, а, можливо, й відновлено, на місці зруйнованого, Храм Святої Параскеви. Тож можна говорити й про давнішню історію цього населеного пункту.

    Наприкінці позаминулого сторіччя збудована тут станція стала не лише важливою на Києво-Балтській магістралі. Звідси прямували потяги не лише на південь, до Одеси, а й на захід - до Волочиська, Тернополя, Львова...

    Ще 1879 р. начальник Південно-Західних залізниць Олександр БОРОДІН, який притримувався прогресивних методів керування залізничним транспортом, запровадив невідому до цього в Росії систему управління. За його рішенням, залізниці було поділено на п’ять районів - Одеський, Бессарабський, Жмеринський, Козятинський та Брестський. Тож історію Жмеринської дирекції можна вести вже із того часу.

    Никифор ЛИСИЦЯ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05