РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 21 (7 червня 2009) 

  • Привід для подиву

    З історії Коростенського залізничного вузла

    Відомо, що початок ХІХ ст. в історії Росії - час бурхливого промислового розвитку, що особливо виявлялося в збільшенні видобутку вугілля, нафти, виробництва металу. А розвиток залізничного будівництва проявився, наприклад, у тому, що за 10 літ було побудовано 24782 версти колій. Для Росії того часу це був небачений розмах залізничного будівництва. Ось тоді і розпочалося будівництво Волинської залізничної лінії. Вона з’єднувала Київ з Ковелем і пройшла через Коростень.

    ...У жовтні 1902 р. мешканців Коростеня вразила одна подія. Той осінній день видався тихим і теплим. Ніщо не порушувало спокою Коростенщини. Невгамовна древня річка Уж, вічна трудівниця, несла свої води, вдаряючись об скали, із лісу доносилося багатоголосся птахів... І раптом пролунав, заповнюючи своїм якимось незвичним гулом все навколо, гудок невідомої машини. Коростенці не розуміли: що це могло бути? Раптом на мосту з’явився красень-паровоз. Дав три коротких свистки та зупинився біля перону станції.

    «Паровоз, перший паровик прийшов!» - з усіх боків лунали захоплені голоси городян.

    То був гудок локомотива, який повідомив коростенців про відкриття руху поїздів по залізниці Київ - Ковель. Того дня торжеству коростенців не було меж...

    Утім у городян, особливо ж у фахівців-залізничників, був ще один привід для подиву. Бурхлива ріка Уж з її скелястими берегами диктувала свою волю для залізничних будівельників - винести будівництво залізничного мосту, а отже й самої залізниці, на рівнину, приблизно за шість кілометрів східніше Коростеня. І тоді молодий талановитий російський інженер-мостобудівник П. Кудрєватов сміливо пішов наперекір стихії. За його оригінальним проектом залізничний міст довжиною 63 і висотою 22 метри було покладено прямо на гранітні скелі.

    Новий міст за системою Кудрєватова скоротив довжину лінії на шість з половиною кілометрів і зменшив вартість будівництва майже на сто тисяч карбованців. Про міцність мостової конструкції, поставленої на природні скелі, нічого й казати. Він незворушно стоїть і нині.

    Разом із залізницею в Коростені були побудовані вокзал, основне депо на 10 паровозів, приміщення продовольчого пункту на тисячу солдатів з кухнею, їдальнею і будинком для коменданта. Є свідчення, що чимало споруд і житлових будинків у той час будувалися без глибоких фундаментів, прямо на скелях чи гранітних глибах.

    Минуло два роки після першого паровозного гудка, і в жовтні 1904 р. було впроваджено в експлуатацію залізничну дільницю від Тетерева до Олевська протяжністю 165 кілометрів. До її меж увійшло 15 станцій. Найбільш важливими були ст. Коростень, Малин, Білокоровичі. На дільниці в той час працювало 1947 осіб.

    З часом Коростень перетворювався на великий залізничний вузол із численними колективами робітників. Залізниця вносить пожвавлення в життя міста. З’являються приватні підприємства, відкриваються в 1903 р. механічні майстерні Остерлейна (нині на їх місці - завод «Жовтнева кузня»). У 1909 р. виникла фарфорова мануфактура. У 1913 р. почали випускати продукцію чавуноливарні майстерні Аксельруда.

    Та бурхливий промисловий розвиток призупинили події Першої світової війни. У військово-стратегічних цілях і щоб полегшити транспортування своїх військ до театру війни, царський уряд побудував ряд дільниць на Південно-Західній. Так було прокладено в 1914-1916 рр. залізничну лінію Овруч - Новоград-Волинський (135 кілометрів) і Коростень - Житомир (82 кілометри). Ці дільниці були первістками Коростенського відділка, що починав зароджуватися.

    (Далі буде).

    За матеріалами,зібраними колишнім начальником Коростенського відділка Йосипом Д’ячковим

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05