РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 13 (3 квітня 2009) 

  • Господарська жилка Володимира Свинарчука

    Напевне, ще від часів заснування залізниці між фахівцями точаться суперечки: яка професія у нашій галузі найважливіша? Колійники стверджують, що саме вони створюють та підтримують у робочому стані основу залізниці. Машиністи вважають себе найголовнішими, адже саме вони ведуть потяги. Організатори руху також не відносять себе до другорядних... Спробуй заперечити?

    Фахівці служби матеріально-технічного забезпечення не претендують на лідерство у цьому неофіційному змаганні. Вони просто виконують свою буденну справу, без якої не може обійтись абсолютна більшість тих, хто обслуговує колійне господарство, водить і ремонтує локомотиви, здійснює управління вантажними та пасажирськими потоками. Адже саме ці фахівці, відповідають за постачання усього необхідного до кожного структурного підрозділу. До того ж у великих обсягах. Так лише Жмеринський територіальний відділ матеріально-технічного забезпечення минулого року видав товарно-матеріальних цінностей до двох з половиною тисяч найменувань на загальну суму понад 45 млн. грн. А це - й звичайні робочі рукавиці, й складні агрегати та запасні частини для тепловозів. Взагалі цей відділ минулого та й нинішнього років повністю забезпечує металопрокатом, спецодягом, будівельними та витратними матеріалами, мийними засобами і т. п. усі залізничні станції, а їх - понад 70 та 35 структурних підрозділів залізниці, що розташовано у межах Жмеринської дирекції залізничних перевезень. Як це вдається робити у наш скрутний час?

    Щоб знайти відповідь на це запитання, відправляюсь до господарства, яке вже майже десять років очолює Володимир СВИНАРЧУК.

    - Матеріальне постачання уже давно є непростою справою, - зізнався у розмові Володимир Іванович. - Але виходи зі складних ситуацій знаходимо. От і за умов кризових явищ намагаємось не зривати поставки до виробничих підрозділів. Виручають деякі запаси, накопичені ще минулого року. І хоч нових надходжень у перші місяці нинішнього ще не було та й фінансування вкрай обмежене, спецодягом на літній період усіх забезпечили. Є й необхідні витратні матеріали, що видаємо за заявками із депо чи дистанцій.

    Начальник відділу погодився показати своє господарство. У першу чергу завітали до складських приміщень. Їх обладнано за сучасними вимогами. Для кожної категорії матеріалів - окремі бокси, стелажі. Усе, як кажуть, розкладено по поличках, пронумеровано, підписано. Ясна річ, дані занесено до комп’ютера. Досить просто усе потрібне можна знайти, і багато часу не витрачається на видачу запчастин чи спецодягу. Кидається у вічі й зразковий порядок, що підтримується у складах. У цьому заслуга комірника Алли ПІДОПРИГОРИ та її колег.

    - Ми можемо не лише розподіляти отримані нами матеріальні цінності, а й виготовляти окремі предмети власноруч, - пояснює під час подорожі начальник відділу. - Своїми силами ми створили швацький цех. У ньому ми шиємо спецодяг на замовлення залізничних підрозділів. Для цього закуповуємо спеціальну тканину, фурнітуру і шиємо спецівки за замовленнями. У середньому за місяць - до десяти тисяч робочих рукавиць, до 200 робочих костюмів, стільки ж халатів та до 700 сигнальних жилетів. І виходить значно дешевше, ніж той робочий одяг, що надходить зі швейних підприємств. А головне - він, з нашою маркою, якісніший та й служить довше. Однак останнім часом замовлень на пошиття не надходить, тому швачок, які працювали у нас за договорами, на сьогодні в цеху немає. Як надійде замовлення, ми їх покличемо на роботу. А поки що тут господарює лише закрійник - Василь ЗАБУДНЯК. Йому, до речі, незабаром виповниться 60 років. Василь Степанович - один із ветеранів нашого відділу.

    Ознайомив Володимир Свинарчук і ще з одним мініпідприємством - цехом з виготовлення цвяхів. Тут із дроту виготовляють до восьми тонн цих виробів, причому різних розмірів - від 13 до 170 мм. Здавалось би, для чого потрібно це робити, адже ці теслярські «деталі» можна купити у будь-якому господарському магазині чи на ринку? Однак начальник відділу, як хороший господар, побачив вигоду для залізниці.

    - У середньому кілограм цвяхів у магазині чи й на ринку коштує 15 гривень, - авторитетно заявив він. - А у нас, із врахуванням усіх витрат, - удвічі дешевше. Проте цвяхи впродовж останнього часу ми майже не виготовляємо. Шкода, обладнання простоює.

    А от на ще одній виробничій дільниці Жмеринського відділу матеріально-технічного забезпечення обладнання задіяно повністю. Це - цех з наповнення спеціальних балонів стиснутим киснем. Він розташований у Вінниці. Господарює тут ветеран підприємства, майстер кисневого цеху Василь ЗАМОРСЬКИЙ.

    - Ми завозимо залізничними цистернами скраплений кисень, - пояснює Василь Андрійович. - Заправляємо щомісяця понад тисячу балонів і на спеціально обладнаних автомобілях доправляємо його у структурні підрозділи залізниці, що працюють у межах Вінницької та Хмельницької областей. Окрім того у нашому цеху ми перевіряємо на придатність для використання кисневі балони і видаємо документ на право їх експлуатації протягом двох років. Без цього їх заправляти стиснутим газом не можна.

    Прибуток для залізниці є й від кисневого цеху. Тож відділ, очолюваний Володимиром Свинарчуком, - й виробничий підрозділ. І це завдяки його начальнику. Адже швейний цех створено безпосередньо під його керівництвом. Як все починалося? Дізнався він, що продається швейне обладнання за низькою ціною, то й вирішив його закупити. Переконав у потрібності такого обладнання начальство у Києві і створив цех. Так було й із верстатом для виготовлення цвяхів. На сьогодні це обладнання уже себе окупило і ще довго може послужити на користь нашій залізниці. Варто лише завантажити його роботою.

    Господарські, організаторські здібності Володимира Івановича проявляються й у інших хороших справах, яким славиться Жмеринський відділ. Втім, за освітою він - не господарник. Після навчання у Харківській академії залізничного транспорту тривалий час працював у вагонному депо ст. Жмеринка. Був оглядачем вагонів, бригадиром, майстром вагоноскладального цеху... Та, коли з’явилась можливість проявити себе в дещо іншій справі, вирішив спробувати. Вийшло. До того ж непогано. За час керівництва Володимира Свинарчука відділ зазнав значного оновлення та розвитку. Про це доводилось чути і від керівництва, і від підлеглих, і від тих, кого забезпечує усім необхідним цей підрозділ. Побачив і на власні очі: добрі справи. Але про свої заслуги мій співрозмовник й говорити не хотів. За його словами, усе зроблено зусиллями колективу підприємства, якому в нинішньому році виповнюється 110 років. Нині тут працює всього 30 фахівців та ще 12 за договорами. Люди зібрались дружні й заповзяті. Крім названих вище, керівник відділу просив також відзначити свого заступника Ігоря БУРДЕНКОВА, економіста Ніну МІЩЕРЯКОВУ, інженера Аллу БАБІЄЦЬ, водія автомобіля з доставки кисневих балонів Сергія МАЛИНСЬКОГО.

    Та на добре слово заслуговує й сам Володимир Іванович, тим більше - напередодні свого 50-річного юві-лею. Він гідно несе залізничну естафету, яку прийняв від діда Артема - помічника машиніста, батька Івана - оглядача-ремонтника вагонів. А допомагають йому в цьому дружина Галина Яківна - начальник служби капітальних вкладень нашої залізниці та два сини - Євген, який очолює ст. Гречани, та Ігор - інженер галузевої служби комерційної роботи та маркетингу.

    У Володимира Свинарчука є ще чимало хороших задумів, які він прагне втілити у життя задля покращення матеріально-технічного забезпечення структурних підрозділів нашої залізниці на території Жмеринської дирекції. І, думається, вони здійсняться. Адже у нього є наполегливість у роботі, чималий досвід, підтримка колективу та справжня господарська жилка!

    Никифор ЛИСИЦЯ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05