РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 12 (27 березня 2009) 

  • Командирський час: Подяка за оптимізм начальникові Київської дирекції

    Хочу поділитися враженнями, що виникли під час чергового весняного об’їзду, який проводив начальник Київської дирекції залізничних перевезень - заступник начальника Південно-Західної залізниці Володимир ОСОВИК. Ясна річ, вже на початку інспекційного рейду місце у мотрисі зайняли відповідальні фахівці із галузевих служб Південно-Західної. Присутність спеціалістів із колійного, комерційного, пасажирського господарств, служб безпеки руху зрозуміла через важливість завдань з перевірки готовності магістральних напрямків до сезону літніх перевезень.

    Шлях мотриси був прокладений таким чином, що основний маршрут Київ - Північне кільце - Ніжин - Чернігів - Горностаївка - Київ учасники рейду здійснили впродовж двох днів. Огляд станційного та пасажирського господарств на станціях Ніжинського, Чернігівського та прикордонного з Білоруссю залізничних вузлів вимагає часу. Побували ми і на колійному «вікні» між станціями Славутич - Малейки, яке проводять умільці з Бахмацької колійної машинної станції та Чернігівської дистанції колії. Про цікаву методику організації довгострокових «вікон» для модернізації сталевих колій розповім у цій статті згодом.

    Відомо, кожна подорож для журналіста залізничного видання - то нові враження, думки, нові адреси для подальших репортажів з важливих магістральних об’єктів. А ще - нотатки для замальовок і нарисів про достойних людей, які самовіддано працюють на Південно-Західній залізниці.

    Про масштабні проекти



    ...«Черговий по станції Київ-Пасажирський, - чітко доповідає за галузевим радіозв’язком машиніст Василь Фомічов, - поїзд №5104 готовий до відправлення». За якусь мить зелений вогник на вихідному світлофорі запрошує до подорожі. Поки долаємо стрілочні переводи столичного вузла, цікавлюсь у Володимира Осовика перспективами розвитку саме цієї транспортної мережі. Короткий обмін думками підтверджує мої припущення про те, що вже найближчим часом і Північне кільце, і Дарницький, і Київський залізничний вузли зазнають справжнього буму з точки зору реконструкції залізничної інфраструктури. Адже підготовка до наступної фінальної частини чемпіонату Європи з футболу - не лише спортивний, а, передусім, масштабний соціально-економічний та культурний проект. І справа залізничних фахівців якраз у тому, щоб підготувати власне чимале господарство для здійснення грандіозних планів заради проведення Євро-2012, які окреслив перед Південно-Західною залізницею уряд. Саме тому під час рейду особливу увагу було приділено підготовці залізничних станцій. Вирішено вже найближчим часом зробити відновлювальний ремонт у привокзальних приміщеннях та у межах відповідних пристанційних територій.

    Від прискіпливого погляду начальника Київської дирекції нікуди не поділися ні безлад на деяких зупинних платформах Північного кільця, ні купи сміття, які мешканці прилеглого до залізниці приватного сектору та господарі гаражних містечок залишають обабіч сталевих колій. Тож думка, що керівникам дирекції варто організувати спільно з очільниками Київської мерії та райдержадміністрацій спільний об’їзд з метою визначення шляхів ліквідації стихійних звалищ вздовж залізничних маршрутів, є своєчасною. У ту мить у свій діловий щоденник начальник Київської дирекції зробив перший запис. Певен, вже найближчим часом плани В. Осовика щодо зрушення з місця «возу» зі сміттям навколо сталевих колій здійсняться. Адже співпраця залізничників із комунальниками столиці у справі боротьби зі сміттям за попередніх років має позитивний досвід.

    Про те, як допомагає у роботі звичайний записник, - й говорити не варто. Забігаючи наперед, скажу, що незабаром лаконічних нотаток у блокнотах голови теркому Ореста Логошняка, старшого комерційного ревізора Південно-Західної залізниці Олександра Борзенка, виконувача обов’язків УРБ Олександра Горбатюка, заступника начальника служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Костянтина Вождаєнка, начальника відділу перевезень дирекції Володимира Мішина, начальника пасажирського відділу дирекції Тараса Мельника, заступника начальника відділу перевезень Руслана Мойси з’явиться сила-силенна. Буде над чим попрацювати їхнім колегам, щоб колективу дирекції успішно зустріти і провести сезон літніх перевезень.

    Весна завжди підкидає роботи колійникам. З вікна мотриси бачиш, що і тут фахівцям слід докласти чимало зусиль, аби вирізати вихлюпи на верхній будові колії. Впорядкування баластної призми, виправка сталевих ниток за рівнем… - про це докладно у переліку завдань, що вже направлено керівникам галузевих дистанцій від начальника Київської дирекції.

    Щира бесіда

    Тим часом вхідний світлофор станції Бровари підказав, що час познайомитися зі станом місцевих справ. Обговорення з начальником станції Олексієм Янком питань щодо налагодження системи контролю за вчасною і повною сплатою з бюджетів багатотисячного району і районної «столиці» грошової компенсації на рахунки магістралі за перевезення пільгових категорій громадян у приміському залізничному транспорті було гострим. І лише розпорядженнями тут не обійтись. Необхідний, як ведеться, матеріальний стимул для підвищення дохідності від роботи залізничних касирів. Але у Броварах про це, здається, забули.

    До речі, впродовж першої половини березня мобільні групи щодня перевіряли у середньому сім електропоїздів на маршруті Київ - Ніжин та шість електропоїздів на дільниці Київ - Тетерів. Під час рейдів залізничники вилучили близько 600 прострочених проїзних документів та понад 50 недійсних абонементних квитків, оштрафували 14 осіб, ще 214, відмовившись сплатити за проїзд, зійшли з поїзда на найближчій станції. «Ми й надалі перевірятимемо електропоїзди на наявність безквиткових пасажирів», - запевнив мене начальник Київської дирекції. Отже, про те, щоб зменшилась кількість «зайців», у регіоні є кому подбати. Але це турботи відповідних служб. А ось чому їм не допомагають на окремих станціях? Питання залишається відкритим.

    - Помітно покращення у вантажній роботі станції, - ділиться думкою після уважного огляду місцевого господарства В. Осовик і дає доручення своїм заступникам з приводу удосконалення процесу приймання-відправлення рухомого складу. Клієнт прийшов на залізницю, тож потрібно створити відповідні умови для партнерів. Прислухався В. Осовик і до пропозицій чергової по станції з більш як 30-річним залізничним стажем Валентини Ткаченко. Річ у тім, що Валентину Миколаївну турбує стан колійного господарства на бокових нитках станції. Тут на фахівців колійних справ чекає чимало роботи. Та хіба лише тут?

    Поговоримо також і про наведення належного порядку на прилеглій території. Факт: у межах ст. Бровари вже не побачите гральних автоматів. «Однорукі бандити», які допомагали нагрівати руки підприємливим ділкам на місцевому вокзалі за рахунок залізниці, пішли в історію.

    Цікавили В. Осовика і вирішення соціальних питань. Начальник дирекції торкнувся теми забезпечення потужної станції кадрами. Нагадавши, що згідно з розпорядженням начальника Південно-Західної залізниці Олексія Кривопішина розпочато прийом на роботу спеціалістів дефіцитних у пристоличному регіоні залізничних професій, Володимир Миколайович порадив запрошувати на станцію місцеву молодь, яка вчиться у галузевих навчальних закладах. Адже станція Бровари - серед перспективних з точки зору зростання інтенсивності роботи у вантажному і пасажирському секторах.

    Чи готові до цього на ст. Бровари? Як свідчить службова статистика, про необхідність застосування заходів щодо підвищення дохідності від приміських перевезень тут забули. А даремно. Мізерні кошти, які надходять до скарбниці магістралі як компенсація за обслуговування пільгових категорій громадян Броварського регіону, то своєрідна відповідь влади керівникові станції на його бездіяльність... У цій справі гав ловити - собі шкодити.

    Про добрі традиції

    Ось і Бобровиця. «Згуртований колектив», - таку думку я почув від багатьох учасників рейду про фахівців цієї станції. Але це про людей. Тепер - про їхні успіхи. Дійсно, цифри, що характеризують вантажну і пасажирську складові, свідчать: з плановими завданнями тут справляються. Окремо хотілося б відзначити порядок на пристанційній території, на вокзалі, у службових приміщеннях. Сказати мовою протоколу, все відповідає нормам належного санітарного стану? Цього буде замало. Додам: тут царює краса.

    Адже залізничники вміють очистити від сміття й інших забруднень пасажирські та вантажні платформи, проходи між коліями, у тому числі станційні, під’їзні колії та стрілочні переводи.

    - Добра залізнична традиція - впорядкування свого господарства задля підтримки чистоти, естетичного вигляду та забезпечення належних умов праці - тут передається з покоління у покоління, - наголосив Володимир Осовик і додав: - Необхідно на прикладі бобровичан вчитися тим станційникам, які занапастили власне господарство.

    Начальнички і справжні керівники руху поїздів

    Начальнички. Саме таке слово хотілося застосувати до нині діючих керівників ст. Бобрик, Носівка. Але ж були колись і успіхи. Невже все кануло у Лету? Годі лірики: чорним по білому записано вимоги, які необхідно чітко виконувати кожному залізничникові у залежності від займаної посади. Ясна річ, до уваги береться освіта, стаж, вік, управлінські навички тощо. Але, судячи із висновків, що зробили перевіряючі, у згаданих ДС та деяких їхніх підлеглих попереду - переатестація на право займати ці відповідальні посади. Іспит на професійність - не жарти.

    Мотриса квапиться далі. Ось уже машиністи

    Василь Фомічов та Олек-сандр Мирончук провели екіпаж через вихідні стрілочні переводи ст. Ніжин. Ми - на шляху до Чернігова. Але на цьому відтинку робимо декілька, застосую військовий термін, висадок десанту зі столиці. Липовий Ріг, Вертіївка, Вересоч. Чергові по станціях витримують позачергові фахові тести на «добре» та «відмінно»… Незабаром - вхідний стрілочний перевід станції імені колишнього начальника Південно-Західної залізниці Бориса Олійника. Зупиняємося, щоб разом із колективом станції взяти участь у традиційному покладанні квітів до меморіальної дошки, що вста-новлено на будівлі вокзалу на честь відомого керівника магістралі.

    - Його життєвий приклад - трудитися заради добробуту кожного залізничника - прислужився багатьом вдячним поціновувачам його таланту організатора і послідовникам справи Бориса Степановича, - сказав Володимир Осовик. - Його творчість ніхто не викреслить з історії українських залізниць та із сердець тих, хто знав цю благородну особистість...

    Декілька слів про позитивні враження, які відчули вже після ознайомлення з роботою затишного вокзалу ст. Чернігів та безпосередньо станції. З розмови з місцевим ДС Миколою Кубишком дізнаємося, що обсяги вантажної роботи попри кризу тут повільно зростають.

    За безпекою стежить телекамера

    Залізнична магістраль Ніжин - Чернігів здавна обросла недоброю славою через горе-автолюбителів. На ній розташовано близько десятка особливо небезпечних переїздів, де постійно трапляються дорожньо-транспортні події, на деяких - по кілька разів на рік. Це при тому, що зазначені переїзди обладнано світлофорною сигналізацією, на них встановлено відповідні дорожні знаки. Розслідування дорожньо-транспортних подій свідчать, що основною їх причиною є ігнорування водіями Правил дорожнього руху, а саме, виїзд на заборонний сигнал світлофора та об’їзд шлагбаумів.

    Як вирішити давню і наболілу проблему? Це питання було поставлено на нараді, яку на початку березня заступник начальника залізниці з колійного господарства Михайло Січной провів у Чернігові з причетними посадовими особами. Прокоментувати стан безпеки руху на дільниці Ніжин - Чернігів ми попросили начальника Ніжинської дистанції сигналізації та зв’язку Анатолія Подобного. Він вважає, що тривожну ситуацію можна виправити, впровадивши на небезпечних залізничних переїздах системи відеонагляду за рухом автотранспорту. Позитивний досвід у дистанції є.

    Ніжинською дистанцією впроваджено в експлуатацію таку систему на 141 км поблизу ст. ім. Бориса Олійника у 2007 р. на перетині із залізницею автотраси районного значення Салтикова Дівиця - Куликівка. За цей час на переїзді не трапилося жодного випадку ДТП, хоча до впровадження цієї новації вони були непоодинокі. За період експлуатації цієї системи фахівці дистанції виявили в ній низку недоліків і спромоглися її удосконалити. Було частково замінено обладнання та спрощено весь механізм відеонагляду. Все устаткування можливо установити в релейних шафах на самих переїздах. Запис інформації зберігається в пам’яті ком-п’ютера один місяць. Знімати інформацію можна раз у два тижні.

    Старший електромеханік радіозв’язку Вадим Коробко продемонстрував на ст. ім. Бориса Олійника, як працює це обладнання. По суті, теленаглядом у наш час нікого не здивуєш. Він поширений у багатьох сферах людської діяльності. А ось на залізничних переїздах - ще не застосовувався. Так що досвід ніжинських зв’язківців, дійсно, унікальний.

    Нагляд за переїздом здійснюється за допомогою чотирьох телекамер, розташованих обабіч залізничного полотна. Одна веде дальній огляд, показуючи автошлях у перспективі, а друга може «прорекламувати» порушника крупним планом, так що роздивитися автомобільні номери не складатиме труднощів.

    Ситуація на переїзді постійно проглядається на екрані монітора у приміщенні чергової по станції. Запитуємо у чергової Олени Євдокименко - чи покращилась ситуація на переїзді з впровадженням системи відеонагляду. «Без сумніву!» - відповідає вона. Адже з того часу, як встановлено відеокамери, на переїзді не трапилося жодного випадку дорожньо-транспортних інцидентів». Звичайно, Олена Михайлівна не мусить постійно спостерігати за монітором ком-п’ютера, адже в неї є прямі професійні обов’язки. Інформацію з пам’яті ком-п’ютера згідно з графіком вичитує дорожній майстер Чернігівської дистанції колії Василь Труш, а за діяльністю системи пильнує механік СЦБ Олександр Горний.

    - Порушень дорожнього руху на цьому переїзді фіксується небагато, - коментують наші співрозмовники. - Власне сам вигляд телекамер вже відбиває бажання у водіїв порушувати правила. Проте останнім часом вони трохи знахабніли. Виявилось, що ДАІ залишало наші повідомлення без відповідного реагування, посилаючись на відсутність законодавчої бази. Та це питання вже вирішено на державному рівні, і, сподіваємося, що надалі порушникам не уникнути покарання.

    Про довгострокове «вікно» та швидкі темпи

    На дільницю між станціями Славутич - Малейки ми дістаємося на автомобілях. Ініціатором рейду на довгострокове колійне «вікно» знову ж таки виступає В. Осовик. Треба перевірити, як працюють за відносно новою технологією модернізації колії спеціалісти Бахмацької колійної машинної станції (КМС №285) та Чернігівської дистанції колії (ПЧ-10). З розмови з начальником ПЧ-10 Сергієм Яковчуком дізнаємося, що розмах робіт тут величезний. Темпи також вражають. Завдання колег С. Яковчука у тому, щоб, знявши старі рейки та шпали, підготувати для бригад під керівництвом заступника начальника КМС №285 Ярослава Сторубльова фронт монтажних робіт. Вкладання рейко-шпальної решітки на підготовлену колійну призму - то процес не з легких, але бригада справляється на «відмінно». Це відзначив Володимир Осовик. А як же бути з подорожуючими між Славутичем і Черніговом? Згідно зі спільною домовленістю керівництва Південно-Західної залізниці та Чернігівською та Славутицькою владними структурами впроваджено автобусний маршрут. Отже, про пасажирів тут не забули. Після закінчення «вікна» електропоїзди знову доставлятимуть енергетиків до місця роботи і у зворотному напрямку.

    Прямуємо на північ

    Ст. Чернігів-Північний очікує на збільшення вантажних потоків. І тут помічники начальника Київської дирекції також отримали особливе доручення від керівника. Варто навести лад не лише у колійному господарстві. На великий ремонт тут чекають пристанційні приміщення.

    …У той день у приміщенні чергової по ст. Халявине Людмили Свистелко яблуку ніде впасти. Під час перехресного опитування спеціалістів з управління залізниці і дирекції Людмила Миколаївна відповідала чітко, правильно, без жодної запинки. Відчувається, що молодій залізничниці, до речі, студентці Білоруського державного університету транспорту її складна робота приносить неабияке задоволення. Між іншим, Володимир Осовик, який був приємно вражений результатами співбесіди з Л. Свистелко за тематикою правил технічної експлуатації та відомчих інструкцій, вирішив заохотити чергову по станції. Як кажуть, по праці і шана.

    Що там за порогом?

    На переконання заступника начальника залізниці, стан справ на прикордонній станції Горностаївка не витримує критики. Ось вам цікавий приклад. Місцевий квитковий касир вповні не володіє сучасною галузевою інформацією. На запитання про «секрети» організації продажу квитків на приміські поїзди також не змогла відповісти чи поділитися досвідом. Уважного погляду на те, як ведеться тут кампанія з підвищення дохідності, вистачило, щоб підбити підсумок: «Ніяк!» Виникає цілком виправдане запитання до начальника станції, а чи цікавився Леонід Бортник, скільки коштів приносять залізниці чотири квиткових касири щомісячно? Це за умов, що кожна щодобово реалізує ледь більше тридцяти? Мовите, проста арифметика? На жаль, не досягли тут паритету між зарплатою касирів і доходами від реалізації квитків. А ще у Горностаївці давно не дбають про пасажирів: у приміщенні прикордонного вокзалу незатишно, я б сказав, сум огортає від оглядання місцевого інтер’єру. Переступивши поріг «терміналу», мимоволі пригадуєш монотонні картини минувшини. Це господарське око бачить глибоко, а тут...

    І ще про одне. Специфіка роботи керівництва прикордонної станції обумовлює співпрацю з митниками, прикордонниками, правоохоронцями. На час перебування делегації з Києва жодного з начальників цих державних служб не було на місці. «Кордон на замку». Знайоме словосполучення? На власні очі пересвідчились, що тут замок на напіввідчинених дверях, якими зараз є державний кордон України. І це за умов, що на цьому напрямку транспортуються основні товарні потоки. Існує також і активний пасажирський рух. Поки ходили станцією, нас ніхто не спинив, жоден постовий не поцікавився про наші наміри. Спало на думку: надійність державного кордону - прерогатива держави, її престиж. Куди ж поділися його охоронці? Можливо, і не виникало б таких думок, якби на станції ми застали старший офіцерсь- кий склад означених державних структур.

    Подумалося згодом і про те, що варто було б ДС Горностаївки більш ґрунтовно ознайомитися з функціями начальника станції на кордоні?! Можливо, і згадає Л. Бортник про відповідні інструкції, адже отримав від заступника начальника залізниці серйозне зауваження.

    Зустрічі - попереду

    Ми - на зворотному шляху. Приємно вражає, попри сірі фарби провесня, убранство станційних споруд на ст. Голубичі, Грибова Рудня. Тут, між іншим, з метою удосконалення роботи постів електроцентралізації нещодавно добре попрацювали фахівці з Ніжинської дистанції зв’язку. У 2008 р. впроваджено нове сучасне обладнання, що значно покращило процес управління рухом поїздів. Тож безпека гарантується. У Грибовій Рудні оновлення продовжується. Адже тут очікуються чималі обсяги навантаження будівельних матеріалів та ділової деревини.

    Привід завітати на цю станцію виявився подвійним. І річ не лише у тім, що нас цікавив потік вантажів з території ТОВ «Попільнянский кар’єр скляних пісків». П’ять з половиною тисяч вагонів, які планують відвантажувати протягом 2009 р. підприємці, - то суттєві доходи у галузевий гаманець. Та робота роботою, але начальник Київської дирекції вирішив привітати керівника залізничного колективу з нагородою. Мова про те, що напередодні Міжнародного жіночого дня Тетяну Криволап було нагороджено галузевим знаком «Залізнична Слава» ІІІ ступеня.

    - Свято відлунало, але в пам’яті все, як вчора, - щиросердно зізналася Тетяна Василівна вашому кореспонденту. - Я вдячна керівництву Південно-Західної залізниці за оцінку моєї праці. І це не порожні слова заради дотримання субординації. Мені дійсно поталанило з роботою, з колективом. Хоча чергування - не з легких, але все ж таки приємно відчувати себе необхідною для всієї дирекції.

    - Дякую вам за оптимізм, Володимире Миколайовичу! - звернулася вона до В. Осовика. - Відчула його, коли дізналася, що необхідно їхати до Києва за нагородою.

    …На зворотному шляху до столиці мене не полишала думка про те, що попереду багато зустрічей із цікавими людьми, справжніми фахівцями своєї справи, якими пишається Південно-Західна магістраль. Про це читайте у нашій залізничній газеті.

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Анатолій РОМАНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05