РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 10 (17 березня 2009) 

  • Щоб йшли вагони на перегони

    - Що є істина?

    Кожен залізничник на це метафізичне питання знає чітку відповідь. «Незаперечною істиною є те, - скаже він, - що левову частину доходів залізниці приносять вантажні перевезення».

    -А що робиться, аби ця істина й надалі залишалася неспростовною? - За відповіддю на це «каверзне» питання кореспонденти «Рабочего слова» відправились до вагонного депо Дарниця.


    начальник вагонного депо Дарниця Іван КУЧЕРУК

    Звичайно, ми тут бували й раніше. Згадкою про наші колишні відвідини залишились на шпальтах рідної газети репортажі й про деповську дільницю ремонту газополум’яного обладнання, й про переобладнання за найсучаснішою технологією автоконтрольного пункту ремонту та випробування автогальм тощо. Так завжди, коли приходиш сюди, обов’язково дізнаєшся про щось нове, несподіване, цікаве. Ось і зараз, привітавшись із начальником депо Іваном Кучеруком та головним інженером Сергієм Чумаком, у супроводі заступника начальника з ремонту Миколи Стрільця та провідного інженера з приймання вагонів Володимира Рачинського, сповнені передчуттям «відкриттів чудних», відправляємось у подорож просторими виробничими цехами.

    Крізь лязкіт й скрегіт механізмів, під сполохи електрозварки поглинаємо інформацію з вуст наших супроводжувачів і закарбовуємо її в блокноті, аби потім поділитися з читачем.

    Підприємство забезпечує технічне обслуговування вантажних вагонів на станціях Дарниця, Київ-Волинський, Київ-Московський, Київ-Дніпровський, Київ-Петрівка, Ніжин та Чернігів. Таким чином, географія депо розповсюджується на дві області - Київську та Чернігівську. На цих станціях діють пункти технічного обслуговування депо. Штат депо налічує близько семи сотень працівників, дві третини з них зайняті саме у сфері технічного обслуговування.

    Депо проводить ремонти всіх видів вагонів (за винятком цистерн) парку Укрзалізниці та інших промислових підприємств різної форми власності. 70% відремонтованого рухомого складу становлять універсальні піввагони, що приносять найвагоміший прибуток залізниці. Щомісяця депо оновлює деповським ремонтом в середньому 26 рухомих одиниць.

    Основним цехом депо є вагоноскладальний цех, в якому проводиться демонтаж усіх вузлів і деталей вагонів та їх подальше збирання. Після демонтажу зі складального цеху вузли потрапляють на дільницю з ремонту та виготовлення деталей. Сюди надходять візки та автозчепи. Тут проводиться визначення обсягів їх ремонту і сам ремонт. Колісні пари для засвідчення і оновлення направляються до колісно-роликового цеху. Деталі автогальмового обладнання відправляються до АКП для ремонту і випробувань. Кузов вагона та арматура гальмового обладнання залишаються у вагоноскладальному цеху. Арматура гальмового обладнання знімається лише при капітальному ремонті.

    Останнім часом депо отримало нове устаткування для виробничих потреб. Про новітнє обладнання для ремонту та випробування гальмових пристроїв в автоконтрольному пункті (АКП) ми писали минулого року. Та ним не обмежується хода технічного прогресу по цехах депо. Проходячи колісно-роликовим цехом, ми звернули увагу на хитромудрий пристрій, з яким дуже вміло вправлялася жіночка у виробничій спецівці. Зацікавлені, підійшли ближче, познайомилися: дефектоскопіст (до речі, дуже грамотний і досвідчений) Лариса Метальникова охоче вводить у курс справ.


    дефектоскопіст Лариса МЕТАЛЬНИКОВА

    - Цю комплексну установку отримано недавно. Для магнітної дефектоскопії колісних пар, - каже вона. І додає: - Депо також придбало пристосування для магнітного контролю деталей роликових підшипників, обладнання для шліфування цих деталей.

    Дізнаємося й про інші «обновки» депо. Серед них, зокрема, - установка для наплавлення і механічної обробки надресорних балок візків вантажних вагонів, установка для наплавлення та механічної обробки бокових рам візків тощо. Таким чином, робимо для себе висновок: у депо здійснюється справжнісінька локальна «технічна революція»! Щоправда, наші супроводжувачі більш стримані в оцінках, але й вони підтверджують, що «переоснащення за рахунок впровадження в дію нового обладнання сприяє забезпеченню якісного ремонту вузлів вагонів». Таке технічне оновлення приносить позитивні результати. Якщо у 2007-му трапилось 18 відчепів, то у минулому році їх число знизилось до 6.

    Є у вагонників і давній «головний біль». «Найболючішим місцем у піввагонах є запірні деталі кришок люків. Вони частіше за все страждають через необережну роботу механізмів при вивантаженні сипучих вантажів і додають нам чимало клопоту», - довірливо бідкаються наші супутники.

    Ми з цікавістю дізнаємося від них, що від одного деповського ремонту до наступного піввагон має пробігти 110 тис. км, або незалежно від пробігу - чекати два роки. Для інших видів вагонів пробіг між ремонтами коротший - 100 тис. км.

    Коли рухомий склад стає на ремонт, у комп’ютерній базі даних АСО РВ з’являється повідомлення №1353. Тож вагон виключається з робочого парку. Після ремонту ставиться клеймо про проведення деповського ремонту, а в комп’ютерну базу вводиться повідомлення №1354, що вагон - знову у строю.

    За якусь годину пройшли виробничими цехами, зробили для себе багато відкриттів, про все, що можливо, начебто, дізналися. Та ні, залишилось таки одне питаннячко, не отримавши відповіді на яке, не здобути нам душевного спокою.

    - Розкажіть, будь ласка, як проводиться приймання вагонів після деповського ремонту? - це запитання Володимиру Рачинському. Треба зазначити, що Володимир В’ячеславович - досвідчений фахівець. Він починав трудовий шлях саме на цьому підприємстві з бригадира колісно-роликового цеху, після закінчення ХІІТу в 1990 р., потім - інструктор з гальмів і автозчепів. Подальша діяльність - ревізор з безпеки руху у вагонній службі залізниці і головному вагонному управлінні Укрзалізниці. У 2001-2003 рр. він - начальник відділу ремонту пасажирської служби магістралі, з 2003 р. - провідний інженер з приймання вагонів депо Дарниця.

    З Володимиром В’ячеславовичем порозумілися і він розповів про сокровенне.


    інженер з приймання вагонів Володимир РАЧИНСЬКИЙ та заступник начальника депо з ремонту Микола СТРІЛЕЦЬ

    Приймання відремонтованих вузлів проводиться за таким ланцюгом: слюсар - бригадир - майстер цеху - заступник з ремонту - приймальник вагонів. Тобто, кожну роботу, виконану слюсарем, приймає бригадир, потім роботу освідчує майстер цеху. Заступник начальника з ремонту теж тримає процес під своїм контролем. Ну а найбільша відповідальність припадає на інженера-приймальника вагонів. Він несе відповідальність за всі відремонтовані вузли, за якість проведеного ремонту взагалі і, випускаючи вагон з ремонту, ставить особистий штамп і підпис на повідомленні про приймання вантажних вагонів з ремонту форми ВУ-36М. На цьому документі перед ним повинен поставити свій підпис начальник вагоноскладального цеху, а після - начальник депо. Документ засвідчує, що вказаним вагонам проведено ремонт у відповідності з Керівництвом по ремонту, технічними умовами, кресленнями, і вони визнані придатними до експлуатації. Потім цей документ вручається черговому по станції, він підписує його і… вагон відправляється на залізничний перегін.

    Анатолій РОМАНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05