РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 4 (31 січня 2009) 

  • Чи скоро побачимо нову серію?


    в. о. начальника депо Олег ЗОЛОТАРЬОВ

    Ми завітали до локомотивного депо Київ-Пасажирський не в найкращі часи. Наша розмова з керівниками підприємства - виконувачем обов’язків начальника депо Олегом ЗОЛОТАРЬОВИМ, заступником начальника з ремонту Володимиром МАТВІЄНКОМ та головним технологом Юрієм ЙОВЕНКОМ відбулася після загальних зборів трудового колективу, на яких відверто було обговорено скрутне економічне становище, в якому опинилася залізниця через різке падіння обсягів вантажних перевезень. Вони ж, як відомо, є основним джерелом фінансових надходжень галузі. Економічна криза примушує залізничників тугіше «затягувати пояси», заощаджувати, як мовиться, на кожній копійці. Скорочення обсягів роботи не торкнулося пасажирських перевезень, навпаки на різдвяно-новорічні свята вони дещо зростають. Але в цьому передноворіччі попит на квитки дещо впав. Проте гріх не скористатися нагодою, хоч якусь дещицю коштів покласти в загальну скарбницю залізниці. Відчувалося, що працівники депо з розумінням ставляться до несподіваних витівок державної економіки і терпляче готові скуштувати з «гіркої чаші».

    Не одним днем...

    У нашій бесіді Олег Золотарьов зазначив, що 2008 рік у цілому для підприємства був успішний. Колектив гідно впорався з виробничими завданнями, і навіть економічна криза, що спалахнула наприкінці року, не зіпсувала загальної картини.

    - У депо впродовж року зроблено багато добрих справ, - наголосив Олег Вікторович. - Використовуючи сучасні високотехнологічні матеріали, на підприємстві оновлюються виробничі приміщення, впроваджується нове обладнання. Звичайно, в сьогоднішніх умовах вкладати кошти в розвиток підприємства складно, але ми вважаємо, що поступ не повинен припинятися. Адже не одним днем живемо.


    майстер цеху Микола СКОРИК

    Торкнувшись у бесіді поточних виробничих та побутових питань свого підприємства, Олег Вікторович перейшов до теми, що зараз хвилює не тільки фахівців депо, а й керівництво столичної магістралі й усієї Укрзалізниці. Це проблеми, пов’язані з експлуатацією першого українського електровоза ДС3.

    - За будь-яких обставин ми продовжуватимемо освоювати нову техніку й надалі висуватимемо свої пропозиції і рекомендації щодо її удосконалення на адресу інженерів заводу-виробника, - наголосив наш співрозмовник. - Нині ми чекаємо рішення державної комісії, сподіваємося, що воно дасть електровозу зелене світло. Проте локомотив цей коштує майже 26 мільйонів гривень. Гроші чималі і буде дуже прикро, якщо економічна криза загальмує процес впровадження цієї машини.


    слюсар-ремонтник Олександр ГАРМАТЮК

    Особливість електровоза ДС3 у тому, що він може слугувати для перевезення і пасажирів, і вантажів. Це дає йому виняткову можливість бути задіяним на всі 100%. Хоч є ще в експлуатації цього електровоза деякі недоліки, проте за ним - майбутнє, і треба вже зараз готувати базу для його обслуговування. За контрактом із виробником, Дніпропетровським НВК «Електровозобудування», локомотивне депо Київ-Пасажирський має отримати 22 машини. (На день нашої розмови в депо налічувалося 18). Звичайно, повторимось, якщо криза не внесе свої корективи.

    За своїми технічними характеристиками вітчизняний електровоз не поступається західним зразкам, проте з його ремонтом у депо поки існують проблеми. Адже впродовж понад 30 років тут ремонтувалися чеські електровози, а до ремонту власного ще, як мовиться, не адаптувалися. Проте цей процес набирає обертів.

    Завдання інженерам дають машиністи

    Заступник начальника депо з ремонту Володимир Матвієнко докладніше розповідає, як вирішуються проблеми з обслуговуванням «першої ластівки» вітчизняного електровозобудування.

    Перший ДС3-001 надійшов до депо у грудні 2004 р., за чотири роки депо отримало 18 електровозів. Проте, ми не говоримо: серія ДС3, а кажемо типу ДС3. У серію він піде лише тоді, коли це затвердить державна комісія. Найближчим часом вона має всебічно проаналізувати, як локомотив себе зарекомендував у процесі експлуатації, і прийняти рішення щодо його подальшої долі. Під час експлуатації виявлялися і усувалися численні недоліки. Траплялося машиністові не подобалося розташування якої-небудь ручки на пульті керування або інша незручність. При депо працює сервісна група від заводу-виробника, яка аналізує всі зауваження. Для цього ведеться спеціальна книга на пункті технічного обслуговування ТО-2, до якої машиністи заносять свої зауваження. Безперечно, до електровозів ДС3 у депо особлива увага. Аби стежити і аналізувати відмови у роботі систем електровоза, спеціально призначено інженера-технолога. Буквально щодня він відкриває бортовий журнал і читає зауваження машиністів, аналізує роботу локомотива.

    Машина досить примхлива в експлуатації. Локомотивним бригадам про це необхідно постійно пам’ятати. Наприклад, коли в контактній мережі напруга перевищує 29 кВ (а таке іноді трапляється на малодіяльних дільницях, де місцева промисловість споживає енергію в неповну силу), спрацьовує локомотивна автоматика і вимикає живлення.

    Проте й переваги нової машини очевидні. Взяти хоча б те, що її оснащено асинхронним тяговим двигуном, а це найбільш зручний вид електродвигунів, який не ускладнений колектором, щітковим апаратом тощо. В ньому, як мовиться, нема чому ламатися, бо найскладніший пристрій - звичайний підшипниковий вузол. Також є на цьому електровозі важливе нововведення: вакуумний вимикач швейцарської фірми «Сешерон» - уявіть розташовану на даху скляну колбу, з якої викачане повітря і тому відсутні вогненебезпечні чинники. Це один з найвідповідальніших вузлів машини. Він захищає електровоз при виникненні будь-якої аварійної схеми в будь-якому ланцюзі: вимикач відразу спрацьовує і знеструмлює електровоз.

    Локомотив створено, як вже згадувалося, Дніпропетровським НВК «Електровозобудування» разом з німецькою фірмою Siemens. Науку керування апаратурою машиністи проходили під рідним дахом у депо. Для цього приїздили фахівці з заводу, навчали, розтлумачували роботу принципових схем.

    Ремонтом електронного обладнання займається спеціальна сервісна група фірми Siemens.

    Проблеми обслуговування електровоза вирішуються згідно з рекомендаціями заводу. Поточний ремонт першого об’єму (ПР-1) виконується при пробігу 68 - 90 тис. км або раз у п’ять місяців. ПР-2 для ДС не передбачено взагалі, а ПР-3 - після пробігу 900 тис. км. Якщо врахувати, що перші електровози, які надійшли чотири роки тому, «накрутили» лише близько 300 тис. км, то, звичайно, про ПР-3 питання поки не ставиться.

    У перші роки експлуатації цього локомотива на ремонти доводилось їх доставляти до Дніпропетровська. Адже тоді не було ні навчених фахівців, ні спеціального обладнання. З часом, аби проводити ПР-1, у депо переобладнали одне стійло в цеху ПР-3, а також установили для «прокручення» асинхронного двигуна частотний перетворювач. Зі збільшенням кількості електровозів назріває потреба в обладнанні другого стійла.

    Для обслуговування електровозів ДС3 у депо створено спеціальну групу. Ці люди ретельно вивчають будову нової машини, для більш продуктивної роботи вони всіляко заохочуються керівництвом депо. Матеріальний стимул сприятиме розвитку такого підрозділу. Всі електровози ДС3 приписано до депо Київ-Пасажирський, проте їздять вони по всіх залізницях України, крім Донецької. Так що їх водять не лише київські локомотивні бригади, а й бригади з інших депо. Київські фахівці їздили у відрядження до інших депо й на місцях навчали машиністів керувати новим електровозом. Усі погоджуються, що електроніка дуже допомагає керувати локомотивом, на екрані монітора висвічується вся інформація, яка необхідна машиністові під час рейсу.

    Оволодівати секретами керування новим локомотивом машиністам диктує саме життя. Адже електровози ЧС4 надійшли до депо понад 30 років тому, в кінці 90-х вони отримали на Запорізькому заводі «друге життя», завдяки капітально-оновлювальним ремонтам, після чого термін їхньої служби продовжився ще на 15 років.

    Електровоз ЧС8, хоч і вважається дуже вдалою машиною (вона успішно експлуатується в швидкісному русі на Харків до Полтави і на Дніпропетровськ до П’ятихаток), проте проблема старіння торкається й її. А завод, що їх виробляв, уже канув у небуття. Тож з часом може статися так, що й альтернативи новому електровозу не буде.

    «Камінець» на адресу конструкторів

    Отож повернемося до проблем його технічного обслуговування. Для поточного ремонту ДС3, як було вже зазначено, в депо пристосоване стійло ЧС4. Це має певні технічні незручності, зумовлені тим, що ДС3 коротший за ЧС4, він чотириосьовий, а ЧС4 - шести. Тому треба за допомогою мостового крана встановлювати домкрати відповідно до його габаритів. До того ж, у нього кузов не знімається, як у ЧС, краном, тому внутрішнє обладнання доводиться опускати в канаву. Конструктори, на жаль, мало переймалися проблемами зручності ремонту машини. Ці технічні питання депо вирішує самостійно. Зараз ремонт і обслуговування ДС3 проводиться за власною технологічною схемою, розробленою за рекомендаціями заводу-виробника, проте незабаром її замінять інструкції Укрзалізниці, які готує Полтавське ПКБ головного локомотивного управління.

    Анатолій РОМАНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05