РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 3 (16 січня 2009) 

  • Щоб криза не зупинила локомотив

    Кризові явища, що дедалі поширюються нашою країною, даються взнаки й на залізниці - спадають обсяги відвантажень, зменшуються транзитні перевезення... Як мінімізувати вплив кризи у локомотивному господарстві, яких заходів необхідно вжити, як краще організувати роботу локомотивних депо в цей скрутний час? Відповіді на ці та деякі інші запитання шукали керівники локомотивних господарств Укрзалізниці під час семінару-наради, яка проходила нещодавно у Жмеринці на базі місцевого депо.

    Тон розмові задав головний інженер головного управління локомотивного господарства Микола СНІТКО. Він визначив головні напрямки, за якими необхідно спрямовувати роботу. Також Микола Петрович розповів про заходи, які необхідно вжити, щоб робота проводилась і в цей скрутний час. Одне з головних завдань, за його словами, - не втратити кадри. У першу чергу, кваліфікованих машиністів, які потрібні не лише сьогодні, а через рік чи й п’ять років.

    Зокрема Микола Петрович зазначив, що в більшості депо, в тому числі й тих, що відносяться до нашої залізниці, відбувається процес старіння локомотивних бригад. Так, майже третину складають машиністи віком від 45 до 50 років, ще 17% тих, хто має передпенсійний вік, а також є й такі, кому вже виповнилось 55 років, і вони мають право отримувати пенсію. Схожа ситуація і з помічниками машиністів. Щодо них, то віковий показник має ще більше значення. Практика показує, якщо до 35 років помічник не став машиністом, він уже ніколи не пересяде у праве крісло в кабіні локомотива. Тому на семінарі домінувала думка про те, що дуже бережно потрібно ставитись до тих, хто водить потяги, особливо молодих, перспективних фахівців. Щоб не втратити їх, рекомендувалось зменшити норми робочого часу. Коли немає роботи в одному депо, знаходити її для них тимчасово в іншому. Скажімо, у тих, де здійснюється більше пасажирських перевезень - їх не повинно суттєво поменшати. Можна і відродити практику відрядження наших машиністів на певний термін до інших країн СНД, де є потреба в кадрах. Зокрема говорилось про Казахстан. Словом, варто вишукувати всі можливі способи для збереження кваліфікованих машиністів та їхніх помічників, та й інших працівників локомотивних депо. Вони потрібні будуть у недалекому майбутньому.

    Не менш важливо у цей скрутний час зберегти й локомотиви та раціонально використовувати кожен із них. На семінарі у своєму виступі заступник начальника нашої залізниці по рухомому складу і матеріально-технічному постачанню Іван АНТОНЮК зазначив, що на сьогодні уже десятки електровозів та тепловозів відставлено у тривалий резерв. Так вчиняють й на інших залізницях. Це дозволить нести менші витрати на утримання локомотивного господарства та зберегти машини на майбутнє.

    Однак зняття з експлуатації зайвих на сьогодні локомотивів має проводитись належним чином. Микола Снітко наголосив на тому, що для цього потрібно обладнати та забезпечити надійну охорону спеціальних баз зберігання виведеної з експлуатації техніки. Щоб не допустити помилок, які виявлялись раніше. А бувало так, що локомотиви резерву розукомплектовувалися, розкрадалися. Причому й тими, хто їх охороняв.

    Кожен електровоз чи тепловоз, що перебуває на базі зберігання, необхідно законсервувати. Щоб протягом тривалого часу він не зазнав руйнування під впливом негативних природних факторів. Окрім того, належить періодично обслуговувати «відставлені» машини, проводити на них «протяжку», «прокрутку» та інші необхідні роботи. Лише за таких умов можна буде сподіватися, що ця техніка збережеться і через певний час зможе знову працювати на наших сталевих магістралях.

    Зауважив головний інженер локомотивного главку й на тому, що жоден із нових електровозів, які нещодавно закуплені, не повинен потрапити на «лаву запасних». Ці машини необхідно експлуатувати з повним навантаженням. Перш за все тому, що вони менш витратні, значить, дозволять заощадити електроенергію. Також їх інтенсивне використання надасть змогу виявити «слабкі місця», і конструктори зможуть своєчасно внести необхідні зміни та врахувати їх при виготовленні на заводах наступних подібних машин.

    Не повинні піти в запас й тепловози, обладнані системами контролю витрат пального та його економного використання. На системи «Дельта» та інші витрачено чималі кошти. Вони мають окупитися, допомогти заощадити пальне та й не допустити його розкрадання.

    На останньому явищі особливо наголошувалось під час роботи семінару. На жаль, сьогодні залізниця несе чимало збитків через крадіжки. У скрутний для людей час посягань на залізничне майно буде ще більше. Тому й належить активніше протидіяти такому негативному явищу. Значить, і техніку, і матеріали потрібно надійніше зберігати та належним чином охороняти.

    - Втрачає наша залізниця й на тому, - зазначив у своєму виступі начальник галузевої служби локомотивного господарства Південно-Західної залізниці Олександр ПІДКОПАЄВ, - що необґрунтовано встановлюється швидкість руху деяких поїздів. На Південно-Західній технічна дільнична швидкість - найвища в Україні. Але й витрати для її досягнення також найбільші. А це тому, що збільшення швидкості хоч на один відсоток потребує зростання енергетичних витрат на декілька відсотків. То чи варто так поспішати при зменшенні обсягів перевезень? Напевне, краще визначати швидкість руху потягів, для досягнення якої не буде жодних перевитрат.

    Зайві витрати також виникають при доправленні неповновагових потягів. На нараді зазначалося, що деякі фахівці служби руху поїздів, щоб не «ламати» графіки, випускають на маршрути поїзди неповного складу, або меншої ваги, яка має бути. Тож замість вантажу локомотиви «везуть» повітря.

    Не завжди завантажені роботою й маневрові локомотиви. Деякі більше часу витрачають на проїзд до місця роботи, аніж на саму роботу. Тому на семінарі рекомендувалося не використовувати локомотиви, коли для них не буде забезпечено роботу протягом 60 і більше відсотків робочого часу.

    Заощадити можна й на тому, щоб не ганяти маневрові тепловози щодня на заправку за 50, а то й за 100 км. Адже лише на те, щоб здолати таку відстань у обидва боки, витрачається чимало дизельного пального та й робочого часу. Учасники семінару пригадували, що нещодавно пальне для локомотивів на віддалені станції доправляли спеціальними автомобілями. Останні, звісно, менше витрачають пального, тож вдавалось чимало його заощадити.

    Ще один шлях до економії під час кризових явищ визначив у своєму виступі Олександр Підкопаєв. Це - оптимізація ремонтної бази. За його словами, доцільно зосередити ремонт локомотивів у найбільших депо. Там, де найкраще обладнання, - досвідчені фахівці та створено належні умови праці.

    Звільнення від зайвих товарно-матеріальних цінностей також допоможе краще пережити нелегкі часи. На цьому наголосила головний економіст головного управління локомотивного господарства Укрзалізниці Галина ОСТРОВСЬКА. За її словами, у багатьох депо, в тому числі й нашої залізниці, утримується багато надлишкового майна, яке можна продати та отримати потрібні кошти. Та не всі учасники семінару поділяють її точку зору. Зокрема начальник локомотивного депо ст. Коростень Василь ГНІТЕЦЬКИЙ зазначив, що матеріально-технічне постачання останнім часом значно відстає від виробничих потреб. Перші надходження витратних матеріалів щороку, як правило, здійснюються наприкінці весни, а то й на початку літа. А ремонт, технічне обслуговування локомотивів необхідно виконувати регулярно, в залежності від міжремонтного пробігу тієї чи іншої машини. І щоб не зірвати ремонтні роботи та не залишитись без тяглової сили, необхідно мати резерв запасних частин та витратних матеріалів. Наприклад, у коростенському депо є певний запас бандажів на колеса локомотивів. А це тому, що саме в ньому проводиться відновлення колісних пар для всіх типів тепловозів та електровозів. Якщо позбавитись від наявного резерву, то можуть у недалекому майбутньому залишитись без «взуття» не лише локомотиви цього депо, а й деяких інших підприємств, куди надходять звідси колісні пари. Є певний запас комплектуючих та матеріалів і в інших депо. Але й там без них не обійтись, особливо за кризових негараздів. Тому в цій справі, говорилось на семінарі, варто підходити по-господарськи. Щоб погнавшись за тимчасовою вигодою, не зазнати великих збитків.

    А заощадити можна та й варто на іншому. Скажімо, у багатьох депо понад норми витрачається вода. Причому вся отримана, після використання, за звітними документами, зливається у систему водовідведення, за що потрібно сплачувати чималі кошти. Немало її використовується для поливу рослин у теплицях і трави на газонах, врешті, вона випаровується з очисних систем. Тож і на воді потрібно заощаджувати. Пропонувалося на семінарі економніше опалювати приміщення. Не залишати їх без тепла, а використовувати нові, ефективніші системи. Словом, господарювати економно та ощадливо.

    - Єдине, на чому не варто економити, - наголосив у виступі при підбитті підсумків роботи семінару Микола Снітко, - це закупівля нових локомотивів. Адже від цього в значній мірі залежить майбутнє залізниці. Кризові явища пройдуть. Зростуть перевезення і тоді знадобиться додаткова тягова сила. А без постійного оновлення локомотивного парку її може не вистачити. Тож економити необхідно, але не на всьому. Щоб криза не зупинила локомотив, без якого гальмуватиме й залізниця.

    Никифор ЛИСИЦЯ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05