Щорічно 20 липня відзначається міжнародне свято, присвячене грі в шахи. Батьківщиною шахів вважають Індію, там з’явилася гра чатуранга – попередниця шахів. В Україні шахи відомі давно, вони прийшли з Персії: з усної словесності відомо про популярність гри ще за часів Київської Русі. Підтвердженням цього — шахові фігури в археологічних розкопах Вишгорода, Києва, Турова… За гетьманщини шахістом був митрополит Т. Яновський, а меценатом шахового мистецтва — гетьман К. Розумовський.

Сьогодні цією грою захоплюються мільйони. Є талановиті шахісти і в залізничних підрозділах. І серед молоді теж. Нещодавно познайомилася з молодою шахісткою, працівницею Коростенської дистанції колії.

Наталія ВЛАСЕНКО працює диспетчером в дистанції колії. Кожної зміни їй належить працювати з оперативною інформацією з дільниць, з відміною та видачею попереджень про зменшення швидкості поїздів. Наталія Василівна розповіла, що професійну освіту здобувала у Вінницькому транспортному коледжі, згодом закінчила у Харкові Український державний залізничний університет. Починала професійний шлях у Житомирській дистанції колії, потім стала працювати в Коростені.

Наталія ВЛАСЕНКО -
«Грайте в шахи, розвивайтесь та удосконалюйтесь, щоб легше вирішувати життєві випробування».

Наталія розповідає про захоплення: грає в шахи з 10 років. Цієї гри її і брата навчив батько. Наталію гра захопила так, що вона з нею не розлучається й досі. Перше визнан¬ня прийшло, коли вона — старшокласниця із с. Броницька Гута Новоград­Волинського району — брала участь у районних змаганнях. Перемоги тоді її підбадьорили й надали впевненості у своїх силах.

І хоч про своє хобі Наталія ніколи не забувала, але участь у великих організованих змаганнях знову почала брати вже працюючи на залізниці. У 2013 р. вперше стала учасницею Спартакіади Південно¬-Західної залізниці: тоді молода шахістка здобула «бронзу». Було чимало змагань серед підрозділів Коростенського вузла, де Н. Власенко отримувала першість.

Чи ж впливають шахи на характер людини, чи допомагає це заняття у щоденних справах? — обговорюємо з Наталією. Моя співрозмовниця вважає, що, безумовно, гра сприяє розвитку логічного мислення, формує витримку, вчить вмінню прораховувати наперед, та й емоцій під час «двобоїв» вистачає.

Кожна участь у змаганнях для Наталії Власенко — завжди приємна подія, бо це знайомство з цікавими людьми, новий досвід від гри. Доводилося їй грати і з сильними шаховими партнерами з Києва, Жмеринки, Конотопа… Попереду в Наталії ще нові зустрічі й поєдинки шахістів. Побажаємо ж їй успіхів, нових перемог у грі, яку називають і спортом, і наукою, і мистецтвом!

P. S. До речі, наша героїня на ХІХ Спартакіаді залізничників регіональної філії «Південно¬Західна залізниця» виборола «золото» у змаганнях з шашок серед жінок. Тож попереду ще й Харків!