РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 48 (20 грудня 2008) 

  • Сьогодні і завтра галузі. Борітеся! Поборете!

    Зачинившись у кабінеті, я працював над черговим матеріалом - над нотатками з останнього засідання Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України. Форум, на якому були присутні представники Мінтрансзв’язку України, Укрзалізниці та шести сталевих магістралей, мав далеко не ліричний характер. Тому і думки, які виношу на шпальти «Рабочего слова», навряд чи можна назвати оптимістичними. Однак мовчати не можна. Бо, як свідчить світова практика, саме приховування інформації про реальний стан справ у фінансово-економічній системі країни породжує панічні настрої, змушує громадян вдаватися до крайнощів.

    Аж тут - телефонний дзвінок. Від своєї співрозмовниці з Коростенщини - залізничниці Олени (прізвища крізь нерозхлюпані сльози не вдалося дізнатися - авт.) - відчув занепадницький настрій у розповіді (були і сльози) про те, що важко нині живеться її родині. Через затримку заробітної плати не може придбати разом із чоловіком, також залізничником, зимове взуття для дітей. Гадаю, що наша шановна читачка лише з причини особистої вихованості й толерантності не поставила перед автором питання руба, мовляв, віддавай, редакторе, кошти, які сім’я витратила на передплату газети. Адже з паперу чобіт не пошиєш… Подякувавши за довіру до нашого видання, трохи, як здалося, заспокоїв Олену. Як? Передав слова генерального директора Укрзалізниці Василя МЕЛЬНИЧУКА про те, що вже незабаром із залізничниками мають розрахуватися. Ясна річ, частково. Чому? Читайте далі.

    Ефект ланцюгової реакції

    …Після розмови з пані Оленою ятрив думку безперечний факт: можна із сумом згадувати часи, коли під навантаження не вистачало вагонів. Через це декілька тисяч тонн вантажу втрачала залізниця. Проте зараз ці втрати здаються незначними. Сьогодні рахунок ведеться на тисячі. Галузь стрімко втрачає доходи. Клієнти з багатьох регіонів з початку жовтня відмовляються від залізничних послуг. Відставання від плану навантаження продукції металургійного, хімічного, будівельного, гірничого комплексів може сягнути сотень тисяч тонн. Поки наш уряд планує успішно протистояти світовій фінансовій кризі, крах народногосподарського комплексу підступно лізе у вікна і двері української економіки. Майже кожен тиждень експерти фіксують скорочення виробництва і збуту. І це при тому, що Кабінетом Міністрів України відмінено заплановане на серпень і жовтень підвищення залізничних тарифів на вантажні перевезення. За словами заступника міністра транспорту та зв’язку України Володимира БАДАГОВА, така тенденція ще довго буде актуальною. Обсяги навантаження неухильно скорочуються, прогноз маркетологів - невтішний. Приміром, Північний гірничо-збагачувальний комбінат, який постачав щомісячно мільйони тонн котунів - сировину для сталеплавильної галузі, у минулому місяці відвантажив замовникам вісім тисяч тонн (раніше такий обсяг продукції випускався впродовж однієї зміни). Не йде в Україну і транзит. Через спад виробництва обсяг вантажних перевезень залізницями за жовтень-листопад п.р. порівняно з попередніми місяцями зменшився майже на 23%. Планові завдання по перевезенню продукції виконано всього на 66,6%. Проаналізувавши стан справ з падінням рівня перевезень, В. Мельничук констатує, що дані показники максимально наближено до відповідної галузевої статистики у 1998-му (брався до уваги пульс галузі, починаючи з 1991 р.). Через зниження обсягів перевезень залізничний транспорт недоотримав доходів у сумі понад один мільярд гривень. Звідси і недофінансування низки галузевих виробничих та соціальних програм, невиконання галузевої угоди та колективних договорів.

    Нижчу точку падіння обсягів перевезень ми ще не пройшли. Відомо, що на початку року, коли країна поступово просинається від новорічно-різдвяно-водохрещенських летаргічних снів, замовлень на навантаження чекати не доводиться. А тепер виробники і самі були б раді збільшити обсяги збуту, але… гірка правда є все ж у тому, що попит у даному випадку залежить не від кількості та якості продукції, а від кількості коштів та світової кон’юнктури.

    На засіданні Ради було обговорено низку питань, які не випадково винесено на порядок денний саме зараз. Мотивація профспілкового членства на залізничних підприємствах лише на перший погляд здається питанням внутрішнього життя організації. Від того, наскільки є сильною профспілка (на засіданні також були присутні представники вільних залізничних профспілкових організацій), від чіткого напряму залежать її дієвість і можливість виконувати захисні і консолідуючі функції.

    - Впродовж економічної кризи, яка неминуче впливає на інтенсивність вантажних перевезень, з’являються передумови для виникнення соціальної кризи у колективах, - таку думку висловлювали профспілкові лідери з Києва, Запоріжжя, Знам’янки, Козятина, Одеси, Дніпропетровська, Донецька, Ужгорода. Ось він - ефект ланцюгової реакції. Тож знизити «температуру», унеможливити серйозні соціальні наслідки під силу лише міцній, ефективно працюючій профспілці.

    Не наступати на граблі

    Як констатується у зверненні Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України до українського уряду, яке оголосив голова цієї профспілки Вадим ТКАЧОВ, у жовтні заробітна плата залізничників зменшилася порівняно з попереднім місяцем на 8,2%, порушуються терміни її виплати. Виникла і заборгованість по заробітній платі. Масового характеру на залізницях набуло запровадження неповного робочого дня 6,1% працівників залізниць, у відпустках без збереження заробітної плати перебуває 26% від середньооблікової чисельності працівників. Саме Радою Укрзалізниці затверджено низку антикризових заходів з метою стабілізації діяльності галузі, які передбачають запровадження режиму економії грошових коштів з очікуваним результатом у сумі понад 781,2 млн. грн. Крім цього, Укрзалізницею прийнято рішення про перенесення з листопада п.р. на наступний рік запланованого підвищення тарифних ставок і посадових окладів залізничників на 6%. Як казав герой комедії О. Коломійця «Фараони», крутіть, добродії, ще одну дірку у ремінці, що на штанях. Але не до жартів - заощадження фонду заробітної плати, як і скорочення робочого часу у всіх структурних підрозділах - вимушені заходи.

    Піднімалися питання з порушення вимог трудового законодавства, а саме - недотримання принципів щодо першочерговості виплати заробітної плати. Тисне на бюджет залізниць і податковий тягар. Але і про завтрашній день забувати не варто. У зв’язку з цим

    В. Ткачов висловив занепокоєння щодо загострення проблеми забезпечення підприємств кадрами: скорочення штатів та вивільнення працівників врешті-решт призводить до підвищення інтенсивності праці, несе пряму загрозу безпеці руху поїздів. Прощаючись сьогодні з фахівцями, згодом, після кризи, галузь може опинитися віч-на-віч з проблемою забезпечення кадрами. На думку В. Ткачова, ігнорування керівниками Мінтрансзв’язку України необхідності збереження галузевих оздоровчих закладів у державній власності також є своєрідним детонатором для соціального вибуху.

    - Ой, не наступайте на граблі, очільники міністерства, - подібні коментарі до промови Вадима Ткачова почули присутні від лідерів галузевих профспілок.

    Чи висохнуть сльози у залізничниці?

    Що ж робить керівництво Укрзалізниці, щоб утримати залізничний комплекс на плаву? Як повідомив Василь Мельничук, встановлено першочерговість платежів - зарплата, надходження до бюджету, закупівля конче необхідних для перевізного процесу запчастин, електроенергії, пального. Скорочуватиметься сума матеріальної допомоги непрацюючим залізничникам, значно зменшиться «транш» на допомогу медичним та освітнім закладам галузі. Проте, як і раніше, надаватиметься разова матеріальна допомога залізничникам, які виходять на заслужений відпочинок, збільшено витрати на проведення медичного огляду працівників.

    Щоб і надалі галузь не котилася у прірву, вважають профспілки, потрібно заручитися підтримкою з боку нинішнього уряду. Парадокс у тому, що Кабінет Міністрів останнім часом прийняв низку рішень з метою підтримки гірничо-металургійного, хімічного комплексів за рахунок залізниць шляхом зниження тарифів на перевезення промислової продукції. Складається враження: сьогодні державному залізничному транспорту, що не отримує належної підтримки з боку уряду, відведено роль своєрідного гасника економічних коливань від Сяну до Дону. Однак, сталеві магістралі є одним з головних донорів у справі наповнення кровоносних судин держбюджету. Через подорожчання продукції, необхідної для функціонування залізниць, неможливо проводити регламентні технологічні процеси. І це при тому, що залізничники не в змозі підвищувати низькі тарифи на перевезення продукції приватних металургійних, хімічних тощо підприємств, потерпають від збиткових пасажирських перевезень, несуть тягар збитків від перевезення пільгових категорій населення. Як мовиться, приїхали. В. Ткачов запропонував створити антикризовий комітет, до якого мають увійти фахівці-залізничники, науковці, профспілкові лідери. У такому тандемі мають знайти нестандартні методи подолання фінансово-економічної кризи, аби не довести до повного розвалу транспортну галузь.

    «Борітеся - поборете!», - наголошував Кобзар. Саме Рада профспілки у своєму зверненні до Кабміну України пропонує укласти із залізничниками меморандум порозуміння з метою надання державної підтримки залізничній галузі. Гарячі голови пропонували вдатися до запровадження колективного трудового спору. Поки що до цього не дійшло. Були й інші надто радикальні пропозиції. Керівники Укрзалізниці та галузевої профспілки дещо пригальмували швидкість подібних думок. Чи прислухається нинішній уряд до зважених пропозицій залізничників? Важко передбачити. Чи здолають завдяки цьому всі перепони і «підніжки» кризи колективи сталевих магістралей? Покаже час. Головне - забезпечити працездатність залізничного комплексу та зберегти кадри.

    Чи висохнуть сльози у залізничниці з Коростеня? Дай Боже!

    Віктор ЗАДВОРНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05