РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 44 (15 листопада 2008) 

  • Хутір Михайлівський. Станція важлива і надійна


    працівниці ПрикордонТЕКу Людмила ЗАБОЛОТНА й Марина КОМАРОВА.

    Хутір Михайлівський, за даними електронної інформаційної мережі, останнім часом двічі потрапляв до стрічок новин. Перший, коли спеціалісти компанії «Укрінвестконсалтинг» змонтували систему автоматизованого контролю вантажів і цілісності залізничних вагонів у русі (АСК ЦВР). Але це була подія місцевого масштабу. Удруге Хутір «засвітився» на міжнародному рівні. На станції пильний прикордонний наряд затримав громадянина США Роберта Флетчера. У нас він - успішний бізнесмен, мільйонер, вчить, як швидко налагодити прибуткову справу. За океаном - шахрай. Тільки про шахрайство охоронці кордону навряд чи здогадувалися. Флетчер їхав із фальшивим українським паспортом. Заморського гостя потримали, не в готельних, звичайно, умовах, і відпустили під заставу. Де він тепер, сказати важко. Але їздити в Сочі через Хутір уже, мабуть, не ризикуватиме. Бо тут надійний рубіж.

    Близькість до державного кордону в Хуторі відчувається скрізь. Поважно ходять митники, прикордонники заглядають в обличчя пасажирів - так вони виявляють незаконних мігрантів та інших сумнівних осіб. На очі потрапляють таблички з державним гербом, словом «контроль». Зустріти можна залізничників в іноземних одностроях - у Хуторі разом з українськими вагонниками працюють і російські.

    Всю роботу станції Хутір Михайлівський підпорядковано прикордонному режимові. Напружена, треба сказати, робота - усі колії зайняті вагонами, постійно прибувають і відправляються поїзди. Найменший збій у Хуторі відразу ж позначиться на діяльності транспортної мережі країни. Але такого ще не було. Колектив, який очолює Олег ЧУЙКО, працює бездоганно.

    Це молодий колектив - середній вік тут ледь перевищує тридцять років. Подібної «молодої» крупної станції у дирекції більше немає. Та й на залізниці, мабуть, також. А вся причина криється в дев’яностих роках, коли Хутір перетворився у міждержавний пункт передачі вагонів. Станція розвивалася, росли обсяги, а з ними і число працівників.

    Олена ПЕТРУНЯ (нині начальник відділу) прийшла на станцію тоді ж. Пригадує, коли із Казахстану «пригнали» більше трьохсот вагонів, бо не було оплати за транзит територією цієї держави. Прийшла у ПрикордонТЕК, новостворений відділ, правила роботи якого тільки виписувалися.

    ПрикордонТЕК - дитя розпаду Союзу. «Прикордон» розшифровувати не треба. А ось «ТЕК» - це транспортно-експедиційна контора, така собі бухгалтерія, що контролює оплату вантажних перевезень на кордоні.


    на посту ЕЦ станції - чергова по станції Марина АВДІЄНКО, старша чергова Наталія РОМЕНСЬКА, оператор Олена КРУТЕНЬ;

    З того часу багато вагонів пройшло через Хутір. І якщо взяти кількість документів, наприклад, на транзит, які обробляє ПрикордонТЕК, то це число майже подвоїлося. Але затримок через відділ Олени Петруні немає. Вона говорить: «Тут не можна працювати погано».

    Трудову напругу тут можна відчути цілодобово. Усі -жінки. Високі вимоги їх підготовки - від суто комерційно-залізничних до знань основ митного законодавства, правил, які регламентують переміщення через кордон вантажів, що підлягають санітарному, ветеринарному й екологічному контролю, орієнтування у таких же документах сусідніх держав. І до всього - висока відповідальність.

    Із сімнадцяти працівниць переважна більшість прийшла у відділ ще на початку його створення. Олена Петруня називає серед найдосвідченіших Людмилу Заболотну, Надію Кучеряву, Наталію Веретєннік, Наталію Ген. Але є й молоде поповнення. Це - Лідія Смірнова, Наталія Білобородько, Світлана Кухтенко.

    Специфіка відділу і в тому, що ПрикордонТЕКу доводиться контактувати з контролюючими органами, з експедиторами, з колегами інших станцій. Запитую про проблеми у взаєминах. «Все нормально, - відповідає відразу Олена Петруня. - У цьому Хутір завжди був прикладом». І пояснює, що, наприклад, інспектори відділу вантажних перевезень Хутір Михайлівської митниці (нині тут пост Глухівської митниці - авт.) фактично вчилися у них. Що сам пункт передачі вагонів створювався в абсолютно добросусідській атмосфері. Підкреслює роль, яку відіграли в цьому процесі: з української сторони - Микола Топчієв, з російської - Володимир Володько, тодішній Брянський НОД. Основи партнерства, які закладено на початку дев’яностих, збережено. До того ж, вони міцнішають.

    Сказане Оленою Петрунею підтверджує головний інженер станції Віктор МАНЧУК. Бо і в наших, і в російських залізничників, на його думку, завдання однакове - забезпечувати безперебійну роботу транспортного конвеєра, і не буває такого дня, щоб керівники станції не поговорили із брянськими колегами.

    Нинішній Хутір - стабільно працююча станція. Віднедавна підприємство занесено до розряду позакласних, що теж підкреслює його важливість. У Конотопській дирекції тепер дві позакласні станції - Конотоп і Хутір Михайлівський.

    Микола ПАЦАК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05