РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 37 (3 жовтня 2008) 

  • Дбайливого господаря видно відразу

    Осінній об’їзд у Конотопській дирекції залізничних перевезень завершився на дільниці Бахмач - Щорс - Хоробичі. Перед цим комісія, очолювана начальником дирекції Дмитром КУШНІРОМ, побувала на всіх станціях від Ніжина до Зернового, від Конотопа до Ворожби та від Терещенської до Семенівки. Така послідовність цьогорічної перевірки давала колективам станцій Гомельського напрямку і більше часу, і можливість врахувати помилки колег. Тільки за день-два усієї роботи, якщо вона не велася систематично та відповідно до плану, не осилиш. Словом, дбайливого господаря видно відразу.

    Залізничний напрямок Бахмач - Щорс - Хоробичі експлуатується із сімдесятих років позаминулого століття. Одноколійна лінія. Майже всі будівлі зводилися якщо не до війни, то відразу у післявоєнний час. За колію на дільниці відповідає Щорська дистанція (начальник Микола Сахно), за обладнання сигналізації та зв’язку - Бахмацька дистанція (начальник Петро Неграш). Найкрупніші станції - Щорс, Мена, Доч. Станції Низківка, звідки прокладено залізницю до Корюківки, і Макошине сьогодні практично не мають вантажної роботи.

    Перевірку комісія розпочала із третього кілометра. Тут зупиняється дизель-поїзд, тут примикає колія від бази КМС-285. Перевіряються стрілочні переводи. Зауважень, здається, немає. Це підтверджує головний ревізор безпеки руху дирекції Володимир КОЗЛОВ. А тоді бере фотоапарат та йде за стрілку: потрібні світлини. «Щось серйозне?» - випитую причину його інтересу. «Та ні, - відповідає. - Це наше, професійне».

    Володимир Володимирович і далі буде небагатослівним. Лише на станції Доч, помітивши, як лісгосп вантажить деревину, обуриться вголос. Та у блокноти ревізори, а разом із Козловим у перевірці брав участь практично весь його апарат, занотовували і занотовували.

    Утримувати колію на дільниці нелегко. Тут на вставках ще багато дерев’яних шпал, одноколійка не дозволяє планувати довготривалі вікна, а рух відносно інтенсивний. Дистанція зі своїми завданнями справляється і зовсім нещодавно була названа серед кращих підприємств залізниці.

    Станція Часниківка. Будівлі скромні за архітектурою, але доглянуті. Багато квітів. Краї платформ вибілено. Кущі акуратно підстрижено. Ніде - ні смітинки.

    Роботи у Часниківці вистачає. Сюди надходить щебінь для ремонту автомагістралі Київ - Москва. Звідси на цукрозаводи відправляється буряк. Тільки з кожним роком все менше й менше. Агрогосподарствам, за словами начальника станції Людмили ДОРОШЕНКО, стало невигідно вирощувати солодкий корінь.

    До зими станція готова. Електрокотли перевірено, є інвентар - лопати металеві й дерев’яні, скребки, мітли, пісок, достатньо башмаків. Начальник дирекції Дмитро Кушнір дякує Людмилі Прокопівні й колективу за відмінну роботу.

    Та проблеми є й у часниківців. Найперша - якість мобільного зв’язку. За словами товарного касира Парасковії БУЛАНОЇ, удень неможливо додзвонитися. Передавати інформацію їй доводиться ввечері, після двадцятої, а то й пізніше. Якщо врахувати, що на станцію приходять сотні вагонів, то товарному касирові не позаздриш.

    На зв’язок скаржитимуться ще й у Мені. Правда, на проводовий.

    Зрозуміло, відразу чимось зарадити складно. На заваді - повітряні лінії, застаріла АТС й обмаль коштів. Як інформував начальник Бахмацької дистанції Петро Неграш, планується модернізувати телефонну мережу.

    Станція Доч за Часниківку крупніша. І пасажирів значно більше. Звідси сідають на поїзди жителі Борзни та сіл Борзнянського і Сосницького районів. До зими станція готова, тільки враження справляє інше. «Незатишно у вас, дівчата», - говорить начальник дирекції у кімнаті квиткових касирів і рекомендує брати приклад із колективів станцій Путивль, Брюловецький, сусідньої Часниківки, де скрізь видно руки дбайливих господинь. Валентина Лебедко обіцяє, що до наступної комісії буде краще.

    Доч, як і Часниківка, причетна до ремонту автомагістралі Київ - Москва. Із вантажною роботою справляється - зауважень у керівництва дирекції щодо цього немає. Тільки ось знання товарних касирів мали би бути ґрунтовнішими. «Це дуже відповідальна посада, - наголошує Дмитро Кушнір у розмові з начальником станції Валентиною Лебедко. - Людей треба вчити. Більше треба вчити».

    Рекомендація для Дочі не зайва. Сама Валентина Лебедко лише рік працює на посаді начальника. Бракує практичного досвіду і товарним касирам - їх у штаті два.

    У Дочі зайшла мова про платформи. Острівна пасажирська платформа є, але не експлуатується. Усі поїзди приймають до першої, берегової. Платформи потрібно ремонтувати. Тільки будівельники, за словами начальника Конотопського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Євгена БАРЛАДЯНА, не можуть розпочати роботу, бо станційні колії на різних рівнях - та вища, та нижча. «Уже скільки просимо дистанцію вирівняти колії, - пояснює Євген Миколайович. - Відповідають, що немає техніки. Ми б уже давно зробили острівну».

    Із Барладяном не посперечаєшся. Причина вагома. Лише в дистанції і справді немає техніки, аби одним махом підняти колії, тобто потрібно залучати інші організації, потрібне відповідне фінансування. Отже, до плану роботи дирекції на наступний рік необхідно вносити і цей пункт.

    У тому, що станції готові до зими, заслуга будівельників немала. Найперше, вони не забарилися перевести приміщення на електроопалення. І тепер - восени ніяких проблем. Ні з вугіллям, ні зі штатом кочегарів. Та й економніше. По-друге, ніхто не поскаржився, що у вокзалі протікає дах, не зачиняються двері чи бракує шибок у вікнах. Так, ремонтувати приміщення потрібно. Але не сьогодні. За словами Євгена Барладяна, на порядку денному нині станції, розташовані у районних центрах.

    І Мена в тому числі. Її колектив очолює Юрій ПИЛИПЕНКО, людина неспокійної вдачі, хазяйновитий, справжній деес. Він добре орієнтується в господарському житті району і прогнозує, що нинішньої осені колектив відправить до тридцяти тисяч тонн зерна. «Із картоплею гірше, - говорить Юрій Іванович. - На обрії - лише дванадцять вагонів». Та попереду ще жовтень і листопад - найврожайніші для вантажної роботи на станції місяці. А до зими Мена готова. Тут по-іншому й бути не могло.

    Низківка стала крапкою над «і» у хроніці дня комісійного об’їзду. Лише зауважень до її начальника Миколи Юрченка, до роботи колективу вистачило б і на дві станції. Зрозуміло, працюватимуть, перезимують, забезпечивши рух поїздів. Але настрій, як говорив один мій знайомий, ні в дугу. Неначе осінні дощі принесли сюди апатію, безініціативність, навіяли напівдрімоту. Догниває біля сарайчиків для дров та вугілля огорожа - усім до неї байдуже. А зусиль прибрати три метри ветхої огорожі багато не треба. Поламані шухляди у столах - теж ніхто не взявся за молоток. Немає виручки у приміському сполученні - то народжуваність у селі впала. А на слова, що в такому разі доведеться скоротити посаду квиткового касира, бо не заробляє він на зарплату, відповідь: «Скорочуйте. Я на пенсію скоро виходжу».

    Говорять, як запряжеш, так і поїдеш. Коли немає настрою на роботу, то годі чекати гарного результату. Тільки тупикових ситуацій не повинно бути. Комісія для усунення виявлених недоліків дала низківцям два тижні. А за два тижні випогодиться...

    Микола ПАЦАК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05