РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 40-41 (30 жовтня 2015) 

  • Диспетчер - посада ключова

    Серед диспетчерів, які є в багатьох галузях, найвідоміші - авіаційні. Про них написано книги, створено фільми… І це тому, що у них доволі важка та відповідальна робота. А от поїзні диспетчери чомусь залишаються поза увагою письменників та кіношників. Хоч робота у них не менш важка та відповідальна. Адже кожному із них доводиться спрямовувати сталевими магістралями десятки поїздів, причому за різними напрямками, контролювати та й корегувати роботу чергових по станціях, виконувати й інші завдання. При цьому не можна припуститися жодної помилки, тому що це може призвести до аварій із загибеллю людей, втратою цінних вантажів, руйнуванням колії та рухомого складу. Тож поїзні диспетчери заслуговують на увагу та повагу.


    Ольга КОЗЛОВСЬКА після чергової робочої зміни.

    Про жінку, яка є яскравою представницею цієї когорти залізничників, - подальша розповідь. Це - диспетчер поїзний дільниці Гречани - Кам’янець-Подільський, Гречани - Шепетівка Жмеринської дирекції залізничних перевезень Ольга КОЗЛОВСЬКА. Одразу ж зауважу, що на цій посаді вона працює ще з 1991 р. Можна сказати - з часу проголошення незалежності України. Це, погодьтесь, уже чималий досвід, для людини, звичайно, а не для країни.

    Наша зустріч з Ольгою Вікторівною відбулась після того, як вона відпрацювала нічну зміну. На її чарівному обличчі були легкі відбитки втоми - дванадцять годин перебування за пультом дали ознаки. Однак голос був бадьорим та привітним. Жінка відповідала на усі мої запитання, та не хотілось перевтомлювати ними. Тож розмова була короткою, але змістовною. Дізнався, що шлях на залізницю далекого 1982 р. тоді ще юної дівчини не був випадковим, адже її батьки працювали у цій галузі. За їх рекомендацією Ольга й вступила до Жмеринського професійно-технічного училища, де навчалась працювати черговою по станції. І на сьогодні вона не жалкує про свій вибір. Навпаки гордиться тим, що разом із чоловіком продовжує династію залізничників. А естафету у них уже прийняв і син, який працює машиністом.

    Коли Ольга Вікторівна розповідала про сина Вадима, її очі іскрились, а на вустах квітла посмішка. Усе це свідчило: існує гордість за сина, якого виростила і якому привила любов до залізничної справи.

    Таким же був вираз обличчя у моєї співрозмовниці, коли вона розповідала про своє захоплення квітами. Жінка їх щороку висаджує там, де тільки знаходить вільне місце на ділянці біля хати. І милується ними кожен раз, коли повертається з чергування. Це, за її словами, одразу знімає втому, піднімає настрій. Та й перед роботою милується квітами. Частенько збирає букетик і ставить його на підвіконня у своєму робочому кабінеті. Таке доповнення до інтер’єру, який доволі аскетичний - пульт, стіл, стілець, - створює певний затишок.

    Та милуватись квітами під час роботи Ользі Козловській не доводиться. Дільниця у неї хоч і не на головному напрямку, та все ж доволі напружена і складна. Фактично це - дві дільниці, що пролягли в обидва боки від вузлової станції Гречани, через яку пролягла магістраль від Жмеринки у напрямку Львова. Одноколійні перегони мають свої особливості - назустріч потяги не пустиш. От і доводиться мудрувати, щоб і пасажирські пропустити чітко за графіком, і вантажні не затримувати, адже вони везуть прибуток залізниці. А останніх тут проходить чимало. Лише зі ст. Гуменці, поруч із якою розташовано цементний завод, відправляють десятки вагонів. На інших - відвантажують зерно, деревину, будматеріали і усе це везуть до Гречан і далі. Прямують цією дільницею й транзитні поїзди на Буковину, або на Полісся. Тож важкої, відповідальної роботи вистачає усім залізничникам і, в першу чергу, диспетчерам. Чому?

    Напевне, далеко не відступлю від істини, коли назву цю посаду ключовою в системі управління рухом поїздів. Звичайно є центральні управлінські апарати, які задають тон усій перевізній роботі - визначають напрямки вантажних потоків, складають графіки руху поїздів і т. ін. Безпосередньо на лінії працюють чергові по станціях, у яких своя робота і своя відповідальність. А от координаторами, організаторами руху виступають саме диспетчери. На них покладається і належна відповідальність. Вони не мають права на похибку. Тому на таку посаду, навіть із найвищою освітою, не кожного призначиш.

    Оксану Вікторівну призначили, хоч вона закінчила ПТУ, а згодом - заочно Київський технікум залізничного транспорту. Щоправда, призначили не одразу. Розпочинала вона трудитись запасним квитковим касиром, а вже через три місяці стала оператором при черговому по ст. Браїлів. Звідти її призначили черговою по ст. Сосонка, потім на таку ж посаду знову у Браїлів, згодом перевели на ст. Гнівань. Де не лише інтенсивний рух поїздів, а й велика вантажна та маневрова робота. На усіх цих посадах залізничниця працювала успішно. За це її неодноразово заохочували та відзначали під час перевірок. А керівництво тоді ще Жмеринського відділка залізниці, зважаючи на успішну працю та здібності організатора руху поїздів, вирішило довірити відповідальну роботу поїзного диспетчера. І з цим вибором не помилилось. За майже 25 років роботи на такій посаді Ольга Козловська не допустила жодного серйозного порушення. У її трудовій книжці значаться лише заохочення. Серед них - почесна грамота та подяка Державної адміністрації залізничного транспорту України, нагрудний знак «Відмінник господарства перевезень». А нинішнього року Ольга Вікторівна отримала подяку від Міністерства інфраструктури України. Думається, це не останнє заохочення, адже залізничниця доволі відповідально ставиться до своєї важливої та (вибачте за повтор) відповідальної роботи.

    Никифор ЛИСИЦЯ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05