РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 48 (19 грудня 2014) 

  • Звідки у Щорсі прикрий збіг обставин?

    Написати цю статтю мене спонукали події, що відбуваються впродовж останніх місяців у нашому невеликому прикордонному містечку, якому, як кажуть, «не пощастило з сусідом». Дуже багато збігів обставин за невеликий проміжок часу змусили замислитися над тим, що ж відбувається насправді. Тому мені хочеться звернути увагу до нашого скромного Щорса.

    Звичайно, порівняно з буремним Донбасом в нас тихо. Та чи так все спокійно, як здається. Більшість з читачів мабуть дивилися фільми, що знімалися на нашій Щорсівщині, такі як «Важкий пісок», «Легенда про Бомбера», «1942» та інші. Пам’ятаєте, які мальовничі пейзажі розстилалися навкруги - зелені луги, безкрайні квітучі поля, кришталева річка та колоритні лісові масиви? Так от що я вам скажу - все це вже декілька місяців поспіль вкрито густим їдким димом! Протягом осені - зими горять торф’яні болота, поля, луги, навіть берег річки. Пожежі підступають до самого міста, дим осідає у легенях щорсівчан, завдаючи неабиякого шкідливого впливу на стан здоров’я. Постає логічне питання кому це потрібно, адже просто людською недбалістю - це не поясниш, занадто багато осередків займань, а палій і досить не знайдений.

    Та ось місяць тому у густому тумані, змішаному з димом, по домівках Щорса рознеслася ще одна приголомшлива звістка - у нашому районі знайшли якусь нечувану тут раніше африканську чуму свиней. Оголошено карантин, у рамках якого підлягало вилученню все поголів’я. Продаж також суворо заборонено. По селах, де чимало людей живуть з підсобного господарства, населення залишилося без поросят. Всі м’ясні лавки закрили на замок. І знову постає запитання - кому потрібно, щоб ми залишилися без звичного українській душі продукту - сала? Карантин африканської чуми відчувався навіть на залізничному пероні. Одразу заблокували вихід до міста, а на проході через хвіртку поклали дезінфекційний килимок. На мою особисту думку, це здебільшого формальність, адже всі виходи не перекриєш. У останні дні листопада карантин все ж таки зняли, але поголів’я свиней по району знищене і заводити їх у підсобному господарстві поки що не рекомендується.

    Ще один, вже зовсім «дикий» інцидент стався нещодавно. Хтось підпалив церкву. Ну, кому прийшла в голову хвороблива думка спалити храм Божий?! Люди кажуть, місцевий божевільний. Та чи такий він божевільний, і взагалі, чи місцевий? Чи не забагато збігів обставин для маленького містечка за невеликий проміжок часу - жорстоке знищення вогнем навколишнього середовища, якась загадкова чума свиней, підпал храму? Хто і навіщо це робить? Багато запитань, жодної відповіді.

    І ось уже випав сніг, але спокійніше не стало. Щодо торфу - він і досі горить. Вранці неначе у фільмі жахів - мороз, все покрите інеєм, і дим - не від димоходів, а задушливий гар від торфозгарищ.

    З приходом зими почали, поки що потроху, з метою економії у години перенавантаження, вимикати світло. Районна електрична мережа на запитання відповіла щось на кшталт - не хочемо, але мусимо. Так, ми все розуміємо, у країні склалася вкрай складна ситуація, потрібно терпіти. Інколи опускаються руки, але дозволити собі таку розкіш як слабкість, не можна. Не зараз, це все буде потім, коли закінчиться війна, і слабкість, і сльози, і радість перемоги обов’язково настануть! Можливо, тільки потім ми зрозуміємо, якою силою волі втримували свої емоції, щоб просто жити, ростити дітей.

    Вже рік українці живуть у стані постійної напруги: у листопаді 2013-го настав Майдан, зима, що нас змінила, була повною тривоги, весна принесла вторгнення російського ворога, влітку ми з завмиранням серця чекали новин із фронтового сходу, осінь зовсім не назвеш ліричною, перший сніг також не приніс спокій у наші серця. Можливо, Новий 2015-й рік нарешті буде щасливим для нашої рідної неньки України і для всіх нас. Вірю, що на мою рідну землю більше ніколи не ступить нога ворога, знов зазеленіє трава на випаленій пожежами землі, відбудуємо храм. І у кожен дім прийде добробут, спокій і, найголовніше, мир!

    Анна ПОЛЮШКО, м. Щорс
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05