РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 47 (12 грудня 2014) 

  • Історія одного портрета, або Що допомагає БОРОТИСЯ ЗІ СТИХІЄЮ


    Інноваційні проекти від спеціалістів Коростенської дистанції сигналізації та зв’язку дозволяють вирішувати ключові завдання.
    Начальник дільниці СЦБ Віталій ОСИПОВИЧ та електромеханік дільниці контрольно-вимірювальних приладів та апаратури СЦБ
    Олена СУЛИМЕНКО під час випробування складної апаратури.

    Природних стихій, найвідоміших людству з давніх-давен, нараховується чотири. Повітря, вода, земля і вогонь так чи інакше не дають забувати про себе. Зміст лише одного слова «стихія» нагадує про безмежний і до сьогодні не вивчений світ. Останній руйнує і створює, лякає і заворожує уяву одночасно.

    «Блискавка б’є туди, куди їй хочеться» - таке спостереження можна почути від кожного, хто хоч раз у житті зустрічав на своєму шляху цю «власну» стихію. І добре, що доля відвела від небесної громовиці. Зустрівшись хоча б на відстані з грозою, ви ніколи про неї не забудете. Якщо так, то і не переплутаєте ні з будь-якими ці спогади. Сліпучий сполох надовго увійде у вашу уяву, залишиться там назавжди. А скільки подібних зустрічей, приміром, у локомотивників? Машиніст та його помічник під час рейсу, що відбувається впродовж панування атмосферних перенапруг у небесній канцелярії, турбуються про справність електросхеми потужної машини. Прекрасно, якщо з цієї активної смуги, що зумовлена стихійною навалою, приміром, швидкий електровоз вийде переможцем. У цьому також заслуга залізничних енергетиків, які особливу увагу зосереджують на захисті тягових підстанцій. Від справної роботи останніх залежить стабільний пульс локомотивного серця - електродвигуна.

    Проте атмосферні перенапруги додають турбот зокрема фахівцям із сигналізації, централізації та зв’язку. Перебуваючи у журналістському відрядженні на Коростенщині, ми зустрілися із спеціалістами, які протягом певного часу впроваджують сучасну чутливу апаратуру. Вона допомагає максимально унеможливити відмови у роботі складних електросхем.

    Із начальником Коростенської дистанції сигналізації та зв’язку Василем АБРАМОВИЧЕМ довелося поспілкуватися саме на цю тему.

    - Василю Степановичу, відомо, що саме очолюваний Вами підрозділ став своєрідним випробувальним полігоном для впровадження сучасних приладів грозозахисту. Із чим це пов’язано?

    - Пропоную пригадати шкільні уроки з географії. Житомирське Полісся розташоване на схід від Волинського. Воно займає більшу частину Житомирської та північно-східну частину Рівненської областей. Оскільки його територія розташована на Українському геологічному щиті, вона є більш піднятою порівняно з Волинським Поліссям. Річкові долини тут вузькі і глибокі, в них виходять на поверхню і відшаровуються давні кристалічні породи. Саме через нагромадження цих порід, зокрема граніту на невеликій відстані від земної поверхні, природою створено перешкоду для проходження у земну поверхню грозових розрядів. Тепер пригадаємо уроки з фізики. Якщо високий струм та напруга «поєднуються» у тонкому електричному проводі або у мікроелементі будь-якого електронного пристрою, виникає його перегорання або повне руйнування. І як результат - з ладу виходить дороге обладнання.

    Уявіть таку картину. Гроза б’є, там, де ближче до залізничної інфраструктури розташовані водоймища, лісові масиви, болотиста місцевість. Грозовий розряд створює потужне електромагнітне поле, яке в свою чергу наводить у всіх металевих частинах високу напругу (від 1 тис. до 10 тис. вольт). І чим довший провідник, тим більша напруга на ньому з’являється. А оскільки релейна шафа, в якій знаходяться прилади залізничної автоматики, підключена до ліній електроживлення, а також до рейок залізничних колій, то вся наведена в цих елементах висока напруга потрапляє в релейну шафу. І якщо її не нейтралізувати за допомогою пристроїв грозозахисту, чутлива апаратура вигорає вмить. Також в цьому випадку можуть страждати пристрої рейкових кіл, лінії зв’язку і так далі.

    - Не будемо зайвий раз рекламувати фірми-розробниці згаданої протигрозової апаратури. Наука і транспорт йдуть поруч. Цікавить, де саме сьогодні провадяться випробування приладів для грозозахисту?

    - Комплекти цієї апаратури встановлено на перегонах між ст. Дуброва Олевська та Білокоровичі, Білокоровичі - Кремно, Пояски - Олевськ, Ушомир - Красносілка. Тобто ведуться виробничі випробування щодо функціонування цих блоків. У разі успішних технологічних іспитів ці прилади будемо впроваджувати в експлуатацію.

    - Так сталося, що останнім часом переглянув театральну виставу «Гроза» за драмою Олексія Островського та довелося перечитати роман «Йду на грозу» радянського письменника-фантаста Данила Граніна. І драматург, і письменник у власних творах піднімали саме тему із грозозахисту. В образі винахідника блискавковідводів Кулігіна з ХІХ століття бачимо слюсаря-невдаху, якому через брак коштів так і не вдасться впровадити задумане. Серед вчених фізиків, які намагаються пеленгувати якоюсь складною апаратурою грозові зблиски («Йду на грозу) чимало таких, які вірять в те, що атмосферна електроенергія врешті-решт слугуватиме людям. А деякі із тих вчених сподівалися: вдасться «вмикати або вимикати» блискавки. Ми - у ХХІ столітті. Ваші колеги, співпрацюючи із розробниками приладів із грозозахисту, намагаються адаптувати складне технологічне обладнання СЦБ під примхи природи. Це, на мою думку, значно потрібніше для залізниці. Чи не так?

    - Справа письменників, які намагаються видати бажане за дійсне, - змусити читача дивуватися, приміром, можливості приборкання блискавиці. Залізничники, як відомо, народ прагматичний. Кристалічні поклади, які вкриті шаром крихких осадових порід (від нуля до 30 м), плюс грозовий фронт, це основна на даний час перешкода безвідмовній роботі систем СЦБ. Оскільки ми не можемо впливати на ці процеси без наявності надійних пристроїв грозозахисту. Ця проблема поглиблюється ще і тому, що останнім часом на пристроях залізничної автоматики впроваджується обладнання з використанням мікроелементної бази, яка дуже чутлива до будь-яких перенапруг. Значить, варто шукати надійні засоби захисту від блискавичних розрядів. Вірю, що така апаратура невдовзі надійде як зразок оберегу залізничної електроніки. Наголошую, грози і блискавки турбують моїх колег, починаючи з березня. Найактивніші грозові фронти спостерігаються у травні - на початку червня. Протягом серпневих злив також переймаємося можливими відмовами апаратури СЦБ.

    - Василю Степановичу, від перспектив - до сьогодення. З якими результатами завершує рік колектив Коростенської дистанції сигналізації та зв’язку?

    - Завдяки наданню послуг зв’язку понад чотирьом з половиною тисячам абонентів, які користуються сервісом від нашої сучасної цифрової автоматичної телефонної станції, чистий дохід складає майже 1 мільйон 800 тисяч «живих» коштів. Невідмовні оптико-волоконні системи вдало працюють на забезпечення потреб наших клієнтів. Тепер про енергозаощадження. Завдяки встановленим у виробничих приміщеннях нашої дистанції теплолічильникам, рахунки від комунальних підприємств із забезпечення калоріями для обігріву кожного квадратного метра значно зменшено. І тут чутлива апаратура дозволяє заощаджувати галузеві кошти.

    Отже, у дистанції багаті традиції, накопичений унікальний досвід. Люди пишаються тим, що вони тут працюють, відповідно, і результати нашої роботи є досить високими. Наш колектив протягом декількох років стабільно знижує відсоток відмов технічних засобів на станціях і перегонах, про що ми говорили з вами раніше. Не можу когось одного виокремити, всі однаково добре трудяться. І хоча наша робота не дуже помітна й не багатьом очевидна, представники тих служб, з якими ми співпрацюємо, це: локомотивники, організатори руху поїздів, енергетики - прекрасно знають, що без нашої участі життя столичної магістралі є неможливим.

    - Над Вашим робочим столом побачив вишитий портрет українського Кобзаря. Що це - данина сучасній моді чи все ж шана українському Пророку?

    - Мені, свідомому українцеві, до душі припали пророчі слова Поета ще зі шкільних років. У нього чудова громадська лірика. Краще ніж він ніхто не вкаже місце українським ворогам. «Кобзар» у віршах, пісенний «Кобзар» це попри обраний мною інженерний фах - розмай душі. Пригадайте:

    «Свою Україну любіть,

    Любіть її во время люте,

    В останню, тяжкую минуту

    За неї Господа моліть».

    До речі, цей вишитий портрет - дарунок від колишньої телефоністки, яка пропрацювала у підрозділі протягом довгих років, Людмили ЯРОВОЇ. Між іншим, хоча Людмила Сергіївна перебуває на заслуженому відпочинку, творчих зв’язків із нею не втрачаємо.

    Наостанок, культура - запорука щасливого життя людей, основа суспільного ладу. Попри виклики часу. Хто бажає пройти цей непростий шлях, хай візьме на озброєння життєве кредо Тараса Григоровича Шевченка: «Борітеся - поборете!».

    - Чи сподіваєтеся, що наступна весна не буде грозовою?

    - Погоджуюсь, що взимку потрібно дбати про функціонування залізниці протягом наступних сезонів. Будьмо реалістами, головне, щоб не відмовляла надійна апаратура попри грозові фронти.

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05