РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 46 (5 грудня 2014) 

  • Джерело здоров'я та люб'язності. Чи можна бути українцем і не знати України? Дивно, сумно, соромно, болісно, але – так

    Ще раз переконалася, що народна мудрість - не просто слова. Втілення змісту знаного прислів’я «Не мали щастя, але нещастя помогло» відчула у власному житті. Через анексію Криму я, українка, вперше в житті вирушила з сім’єю у відпустку на Західну Україну. Місто Трускавець причаїлося у мальовничому тихому закутку Прикарпаття. Рукою подати - і Карпати. Деякі історики вважають, що назва Трускавець походить від невеликої річки Трускава, що колись протікала поруч. Інші дослідники стверджують - від староукраїнського імені Трушко. Інші - від слова труськати (труськають гілочки, які падають з ялин - діалект). Інші - від литовської назви солі «друска», бо багато років це був край солеварень. Інші - від слова «трускавка», так місцеві мешканці називають полуниці, яких тут вирощували дуже багато. Інші - від сорту черешень, так званих «хруставок». І ніби село спочатку називалося Хруставець, а вже згодом почав розростатися Трускавець.


    У центрі Трускавця.

    Це місто - один з унікальних курортів України, розташованих біля річки Воротище, на висоті 350-400 м над рівнем моря. Повна свіжості зелена долина, багате на озон повітря, вологий клімат і цілющі мінеральні води. Все це створює винятково сприятливі умови для відпочинку й оздоровлення. Це ж треба, якраз лікар порекомендував нам для оздоровлення дитини змінити клімат на більш вологий.

    Завдячуючи підтримці з боку керівництва та Дорпрофсожу столичної магістралі, саме туди і направилися у відпустку. Потягом. А вранці, ще не встигли з нього зійти, як нам зателефонували з готелю, запитали номер вагона і сказали, що зустрінуть і відвезуть на місце. В нашій країні такий сервіс? Для простих громадян? Не може бути!

    Може! Де? У курортно-готельному комплексі «СВИТЯЗЬ». Нас зустрічав комфортабельний новенький мікроавтобус. І незабаром ми заходили у красиву, оздоблену різбленим деревом у Карпатському стилі будівлю. Всередині ще краще - шик і блиск! Відразу кинулася у вічі посмішка та щира люб’язність дівчини на рецепції (до кожного відвідувача). Вже потім - розкішна люстра, згодом - камін з янголятками, вишукано виковані перила сходів, вітражі на склі і блиск підлоги. Я навіть ловила себе на думці, що придивляюся до всього, ніби не на відпочинок приїхала, а на ревізію (як відома телеексперт із пилюки і сміття у кожному готелі Оля Фреймут).

    Та це ми ще не все бачили!

    Гральна кімната для дітей є (до речі, вихователька, яка опікується дітлахами - просто скарб, вона ніби й сама бавиться, тому дітлахам з таким «наглядачем» дуже комфортно), сина не можна було витягти з цієї кімнати. Басейн, сауна, фітнес-зал, соляна кімната і безліч процедур (прямо у готелі) з новеньким обладнанням, молодим ввічливим медичним персоналом. У номерах - новенькі меблі, рушнички (як любить інспектор Фреймут), аж по 4 у комплекті і міняються кожен день (!), біленькі пухнасті халатики, ліжка шикарні, матраци - без плямок, біленькі капці і навіть рукавичка для взуття (так мило). По всьому готелю - плазми: у номерах, коридорах, ресторані, у будь-який час з номера можна подзвонити на медичну чи звичайну рецепцію, завжди є лікар. Сподобалося, що в номері була анкета, в якій можна було залишити зауваження чи пропозиції. Годують смачно і різноманітно, на кожному столику - живі (!) квіти. Все для гостей!

    До речі, коли відкрила кран у ванній кімнаті і звідти потекла гаряча вода, я аж викрикнула від несподіванки: Ура! Адже вдома у Києві її не було вже 1,5 місяці.

    ШУКАЙТЕ «НАФТУСЮ» І ЖІНОК БІЛЯ БЮВЕТУ ЮЗЯ

    Сонячних днів у Трускавці буває 100 - 200 на рік, а в решту падає дощ. Так і повинно бути, тому що без дощу і снігу не було б «Нафтусі». Слабомінералізованої гідрокарбонатної, магнієво-кальцієвої вода з високим вмістом органічних речовин нафтового походження. В такому збалансованому складі її можна порівняти зі складним гомеопатичним препаратом, створеним самою природою. Вражає: лікувальна трускавецька «Нафтуся» аналогів в світі не має!!!

    Знаменитий бювет з цілющими мінеральними водами знаходиться зовсім поряд з готельним комплексом - у дендропарку «Адамівка» (названо на честь тодішнього власника курорту Адама Сапєги), який закладено у ХІХ ст. головою курортної спілки Й. Вичинським. У ньому було висаджено кілька тисяч рідкісних екзотичних рослин, завезених з Європи, Північної Америки, інших регіонів світу. Прижилося навіть оцтове дерево. Площа парку становить 50 га. Досі він залишається пам’яткою садово-паркового мистецтва, найзатишнішим куточком трускавецької оздоровниці.

    Прогуляйтеся, і знайдете ще один бювет - Юзя. Це справжнє джерело краси. Але пити цю воду не можна, її використовують тільки для вмивання. Тут завжди юрби жіночок, бо вважається, що ця вода продовжує молодість та красу. Оскільки крім мінералів вона містить гліцерин, який благотворно діє на шкіру, надаючи їй особливу еластичність.

    У парку мешкають безліч білочок. Цікаво, що їх пухнасті спинки чорні, а животики білі, на відміну від наших рудих київських білок. Вони вже так звикли до людей, що, не боячись, стають лапками тобі на долоню, забирають горішок, повертаючись, махають хвостиком, ніби дякуючи, а потім зникають: нащадки чекають. Такий приємний дотик їх когтиків. Не раз вдавалося погладити пухнастий хвостик - навіть не тікають. Голуби також сідають прямо на руки. А після дощу вилазять слимачки, такі руді та величезні, їх безліч навкруги. Тільки й слідкуй - щоб не наступити!

    І ось дивимося з оглядової тераси готелю на прекрасну Яцкову гору, що ніби насувається на залізничий вокзал. Уявіть: на темно-зелені верхів’я гір з першими зорями немовби налягає темно-синє небо. Здається, що тут земля і небо обнялися. Ліс стає блакитним - особливість карпатських лісів (це так ялинки відбивають світло).

    ПРО ТУРБОТИ РОЗПОВІМ ОКРЕМО

    Спочатку нічого не встигали: у кожного - свої процедури, свій час, а ще у бюветі теж свій графік роботи, а в нас графік з приймання водички, у ресторані - теж свій порядок… Перший день не змогли навіть на вулицю вийти, обдивитися. Другого дня на вулицю потрапили, але до бювету - ні. На третій день зрозуміли, що водичкою полікуватися не вийде, і вирішили набрати її у пляшки та й пили порціями у номері. А наступного дня нам пояснили, що так не можна, тому що вода втрачає лікувальні властивості, якщо відстоюється, і в неї вже не та температура. І тоді мій чоловік застогнав: «Рятуйте!» Це жартуючи звісно, все-таки ми вперше у лікувальному санаторії. Тому не уявляли, що вони живуть за такими темпами (звикли у відпустці лежати на пляжі, як тюлені, ще й вдень поспати). А чоловік ще й вудку із собою з Києва прихопив, думав, що тут дикі річки скрізь, а від нудьги у санаторіях заслабнути можна. Ох і нареготалися!

    І ось на четвертий день ми нарешті прилаштувалися. Добре, що і парк поряд, і магазини, ярмарок і так далі, бо далеко не можеш відходити - що-небудь обов’язково пропустиш, а пропускати шкода, бо де ти ще отримаєш таке оздоровлення?! В деякій мірі навіть почувалися якимись зірками. Адже це їх парафія - салони з ваннами, масажем і т.д. І справді, «не легко» їм живеться.

    Всі процедури були приємні і корисні, відчули позитивний результат. Просто вражало, як вдало все підібрано, який спектр медичного обладнання! Син отримав такі цінні для нього процедури - лазер для мигдаликів, сеанси у соляній кімнаті, а релакс!? Гідропроцедури, фітованни. Коли побачив перед собою «басейн», повний піни, яка височіла на півметра і виповзала з нього, аж затанцював від задоволення. Нирнув туди, а там ще й гідромасаж - це якраз його улюблене. Які він тільки фігури не виліплював з тієї піни і співав, і фотографувався. Коли запитали його: «Додому вже хочеш?», каже: «Ні!» «А чому?» «Бо тут є пінка - і кислородна, і у ванні - і ма-с-са-ж-ж!!!» Чи не красномовно говорять дитячі слова про це прекрасне місце?

    Особливу повагу викликає праця масажистів - це не просто «золоті» руки, а ще й натруджені. Не втрималася, у книзі відгуків залишила слова вдячності та пропозицію відкрити пам’ятник людям цієї професії у вигляді зцілюючих рук.

    Десь на п’ятий день зрозуміли, що саме будівля готелю «Свитязь» придає центру міста закарпатського колориту - різьбленим дерев’яним оздобленням, дахом зі шпилем, який увечері мигтить різноманітним підсвічуванням і видніється над іншими будівлями. Саме на його фоні фотографуються всі відпочивальники.

    А коли почули від людей з інших санаторіїв, що їм необхідно йти через весь парк, щоб потрапити до бювета, чи на процедури - через місто в іншу будівлю, то зрозуміли, як нам пощастило. Ще одна мудрість спрацювала: «Все пізнається у порівнянні». Та в нас просто царський відпочинок! Готель з європейським рівнем сервісу! Чоловік все дивувався: «Чи таке буває? Шикарний комплекс, безліч процедур, нове обладнання і все це за профспілкову вартість?! І твоя організація може собі таке дозволити?» А я гордо відповідала: «Все для людей, це по-залізничному!»

    Біля головного бювета художники виставляють власні роботи, артисти презентують свої концерти. Супер-ідея - вранці ти бачиш афішу, а вдень приїздить артист і презентує свій виступ. На всі сто відсотків власного таланту. А це цілий маленький концерт, автографи, фото. При цьому почуваєш до себе, як до глядача, особливу повагу. Так бачили Віктора ПАВЛИКА, відкрили для себе молодого талановитого співака і композитора Романа СКОРПІОНА з його прекрасним запальним виконанням української пісні, з танцем дівчат з шоу-балету «Фрідом-джас». А чого вартує пародист у ролі Верки Сердючки! Фантастична схожість не лише костюма, а й рис обличчя, фігури, голоса, манер, гикання. Смішно до коликів. Не втрималася, сфотографувалася. А «вона» ще й з кожним обов’язково пожартує, як от зі мною: «А це ваш чоловік, да? Ой, який мужчина! О Боже, какой мужчина…. Боже, боже, чого іншим так щастить?! А скажіть, де такі водяться?» Відповідаю, вже аж присідаючи від сміху: «Тільки по спецзаказу». А вона: «Та ви шо? Ги! А я думаю, шо такоє - ми з мамою по Києву гуляли-гуляли, прогулювались-прохажувались, ги-ги, нікого не знайшли!» Натовп від душі нареготався. А я? І не запитуйте…

    (Далі буде)

    Ірина ЗЕЛІНСЬКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05