РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 46 (5 грудня 2014) 

  • Життєві істини родини Борецьких

    Далеко позаду вже лишився Житомир. Великі каравани кучерявих хмарин пропливають над дорогою і рушають далі, задивляючись у темні води річок. Сумувати небу не дають стрімкі проміння сонця, яке вже хоч і не гріє, та настрою додає. Ми їдемо в невеличке село Муравня Червоноармійського району в гості до Почесного залізничника Станіслава БОРЕЦЬКОГО. Їдемо з упевненістю, що настрій у нього цього дня особливо піднесений…

    І це дійсно так. У день 80-річчя до нього, глави численної родини, приїхали діти зі своїми сім’ями. Він разом з дружиною Ольгою Іванівною дали життя десятьом нащадкам - шість синів і чотири доньки мають. А ще 21-го внука і 4 правнуки. Того дня троє дітей не змогли приїхати. І хоч проживають вони далеко від рідних країв, тепло їхніх сердець лине до найрідніших людей…


    Подружжя Борецьких із дітьми.

    Привітати Станіслава Борецького, який десятки літ віддав роботі в Житомирській дистанції сигналізації та зв’язку, приїхали його колеги й керівники. Із ними він працював у підрозділі протягом минулих років. Прибули і представники нинішнього керівництва: зі щирими словами вітань і подяки за сумлінну працю звернулися до нього начальник дистанції Сергій ДУБІНЧУК і голова профкому Леонід ЛІПСЬКИЙ. Водночас Сергій Олександрович вручив ювіляру відзнаку від керівництва Південно-Західної залізниці. Станіслав Зіновійович дякував усім і щиро радів такій увазі. Як розповідали і його близькі, і люди, з яким він пліч-о-пліч працював, Борецький - це трудівник з особливим залізничним характером. Особливий він тим, що керувався завжди принципами чесності, ініціативності, працелюбності та прагненням до подолання труднощів. Йому, електромеханіку зв’язку, який зустрічав ранки і проводжав вечори у ремонтній бригаді, до труднощів було не звикати. Та він умів працювати так, щоб залізничний зв’язок був безперебійним. І навіть, коли траплялися якісь непрості ситуації, йому довіряли складну роботу. Знали: Борецький зробить все, щоб в найкоротші терміни ліквідувати несправність. Своїм ставленням до роботи, умінням виконати поставлене завдання якісно й оперативно заслужив Станіслав Зіновійович повагу в дистанції. За свою вірну службу залізниці отримав цей звитяжний трудівник звання «Почесного залізничника». Праця на залізниці для нього була не тільки місцем роботи, а справою до душі, яку він любив, за яку вболівав. Тож і дітям своїм говорив, коли думали над вибором професії, що на залізниці вони зможуть, бажаючи цього, реалізувати себе і стати шанованими людьми.

    Треба сказати, що у великому сімействі Борецьких є представники різних професій. Довідалась від дітей Станіслава Зіновійовича, що є серед них і педагоги, і будівельники, приватні підприємці, один син став відомим скульптором, зараз мешкає у Польщі… Чи ж є в роду Борецьких залізничники? Звісно, і не тільки діти, а й онуки. Залізничником став син Станіслава Зіновійовича Анатолій. Він зараз обіймає посаду начальника Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень. А дочка Геннадія працює старшим товарним касиром ст. Нижньодніпровськ - Вузол. Серед онуків теж є залізничники: Анна - інженер у Дніпропетровській дирекції, Сергій - поїзний диспетчер в цій же дирекції, Вікторія навчається в Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту. Аж на Придніпровську магістраль закинула доля нащадків роду Борецьких.

    Безумовно, усім десятьом дітям допомагав в житті приклад їхнього сумлінного й дисциплінованого батька, який і на роботі був відповідальним, і про свою родину піклувався. А берегинею їхнього домашнього вогнища, справжнім втіленням любові і ніжності була і є матуся - Ольга Іванівна. Скромна сільська трудівниця, душа якої повсякчас переймається за своїх близьких. В праці та домашніх справах, турботах про родину промайнула юність, молодість сивочолого подружжя… За всі ці роки старші Борецькі зберегли найцінніше - доброту, довіру і взаємоповагу. Тож і дітей та внуків вчать найголовнішій істині, утвердженій власним життям: щастя не купиш, не позичиш, бо квітне воно не в багатстві та пишних хоромах, а у серці людському.

    Дякують молодші Борецькі Станіславу Зіновійовичу й Ользі Іванівні за життєву науку, родинне тепло, стверджуючи істинність святого Письма, яке напоумляє шанувати батьків своїх: «… І благо тобі буде, і довголітній будеш на землі»…

    Оксана КЛИМЧУК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05