РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 46 (5 грудня 2014) 

  • Домашні завдання для Ради профспілки

    Дорогою до конференц-зали Південного вокзалу, де розпочиналось засідання Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників (Цпроф), не полишала думка. А саме: чому у телеграмі про цей захід немає запрошення до редакцій дорожніх газет. Зокрема, про «Рабочее слово» ані чичирк. Майже в останній момент дізнався про час проведення форуму у Дорпрофсожі столичної магістралі. Випадковість, технічна помилка, організаційне непорозуміння? Так, адже таке пояснення отримаю згодом від активу Цпроф. Що ж буває. З’ясую для себе: судячи з порядку денного, питання, які розглядалися під час засідання, є доволі актуальними.


    Делегація профспілкових активістів від Південно-Західної залізниці під час обговорення змісту актуальних документів.


    Василь ДЗЮБЕНКО - «У профспілковій первинній організації Козятинського локомотивного депо
    накопичено багатий досвід із захисту прав залізничників».


    Юрій АНДРУШКОВ - «Як гарантувати безпеку руху поїздів у непростій техніко-економічній ситуації?»

    НЕ ВАРТО УЗАГАЛЬНЮВАТИ

    Зокрема світ побачила постанова «Про здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю та заходи щодо його поліпшення» в усіх українських залізничних підрозділах. Очевидно, через це делегати з Південно-Західної, окремих профспілкових осередків з Придніпровської та Донецької (були відсутніми через відомі події на сході України та у зв’язку із анексією Російською Федерацією АР Крим), Львівської, Південної та Одеської залізниць зітхнуть із полегшенням. Тепер в їхніх руках справжній дороговказ на майбутнє у сфері здійснення ретельного розгляду на місцях питань дотримання законодавства про працю, положень Галузевої угоди та колективних договорів. Чи буде від цього зиск, покаже час. Як доказ позитивних зрушень у сфері вирішення правових колізій голова профспілки залізничників і транспортних будівельників України Вадим ТКАЧОВ назвав факт зменшення надурочних годин практично у всіх господарствах залізниць. Хоча є над чим працювати у підрозділах, підпорядкованих дирекціям залізничних перевезень, службам електрифікації та електропостачання. Профспілковим активістам точно відомі адреси, де керівники підрозділів укривають надурочні години роботи. Існують випадки на Львівській, Придніпровській та столичній магістралях. На контролі захисників інтересів залізничників - випадки порушення умов Галузевої угоди і колективних договорів у деяких підрозділах зокрема Козятинського, Шепетівського, Фастівського і Дарницького залізничних вузлів. Отже, правові інспектори окремих територіальних комітетів при дирекціях залізничних перевезень власний хліб їдять недаремно. Контролюють…

    Правда, як зазначив В. Ткачов, помітна тенденція до ліберального ставлення значного числа виборних органів (стосується у першу чергу первинок) до негативних процесів у питаннях правового захисту членів профспілки. «Робота на рівні первинних профспілкових організацій переважно не відповідає сучасним вимогам правозахисту», наголосив голова профспілки залізничників і транспортних будівельників України.

    Не варто було б узагальнювати. Виступ голови профспілкового комітету Козятинського локомотивного депо Василя ДЗЮБЕНКА, який запропонував обговорити питання щодо захисту трудових прав працівників в умовах реформування залізничного транспорту, був доволі цікавим. Василя Івановича турбує скорочення штатів у структурних підрозділах. Але ж обсяги робіт залишились. Ще про одне. Чим обумовлені записи у наказах по зарплаті «у порядку ущільнення робочого часу»? - задає поки що риторичне запитання профспілковий активіст. Обговорив В. Дзюбенко і внесок правових інспекторів праці у справу захисту трудових, соціально-економічних прав членів профспілки. Його дивує той факт, що у кожному залізничному підрозділі працює юрисконсульт. Але незалежного творчого тандему між правознавцями з профспілки та відомчими юристами не спостерігається.

    Невже вони не інформують своїх керівників про порушення трудового законодавства? Дзюбенко допускає іншу ситуацію. Він підозрює, що на місця надходять усні вказівки із служб залізниць про те, щоб, приміром, не платити в повному обсязі премію, не виплачувати оздоровчі і т.д. У жодному разі не хочеться задавати запитання, на яке давно відома відповідь. На що чекати, якщо не виконувати подібних вказівок? Звільнення. Коментарі зайві.

    І все ж. - Здійснюючи громадський контроль за дотриманням законодавства про працю, - констатує В. Дзюбенко, помітні факти порушень трудового законодавства, які мають місце на залізничному транспорті. У чому причина для їхнього виникнення? У першу чергу це економічні труднощі, незнання суті правових документів або свідоме нехтування правами працівників, що визначені законодавством. І це ще не все. Через зміни у ньому навіть досвідченому фахівцеві часто-густо важко розібратись в усіх юридичних тонкощах і внесених змінах у закони. Адже основа Кодексу законів про працю базується на радянському законодавстві. А за сучасними змінами у відповідних документах спробуй встигнути. В. Дзюбенко називає це явище як проблему, що спричиняє незручності, як працівникам, так і роботодавцям. А це врешті-решт породжує конфліктні ситуації в колективах. Тому важливим питанням є навчання профактиву. Методичний збірник для профспілкових лідерів, який випускає Козятинський терком профспілки, є своєрідним порадником для тих, хто захищає інтереси залізничників.

    Важко не погодитись із думкою В. Дзюбенка ще й про таке явище на залізничному обрії. У кінці кожного року та на початку наступного в зв’язку із зменшенням обсягів перевізної роботи кожен із залізничників має працювати на умовах неповного робочого часу. Мета є зрозумілою: щоб не проводити скорочення штату, аби зберегти трудові колективи. Кожний трудовий колектив наших залізниць виживає, як може, - констатує Василь Іванович. Проте не має єдиної політики Укрзалізниці і Ради профспілки щодо розв’язання складної проблеми, а саме, як долати економічні труднощі у цей непростий час.

    ДЕ ТИ, ТРУДОВА КОПІЙКО?!

    У зв’язку із значним зменшенням обсягів перевізної роботи в минулому році з незалежних від локомотивного депо ст. Козятин причин, а відповідно через зменшення програми ремонту локомотивів керівництво та первинка щомісяця приймали рішення: у скрутний період проводити роботу на умовах неповного робочого часу. Згідно із чинним законодавством (ч.б пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 р. із змінами 2012 р. «Про затвердження порядку обчислення заробітної плати»), якщо працівник вимушений працювати в умовах неповного робочого часу не з його вини, а за ініціативою роботодавця, то при нарахуванні відпускних при виході в чергову відпустку, ці дні вилучаються разом із святковими і неробочими днями із календарного року.

    - Завдяки спільним зусиллям профкому і адміністрації локомотивного депо в умовах нестабільної роботи залізничного транспорту ми зуміли зберегти штат локомотивного депо, стверджує В. Дзюбенко, не проводячи його скорочення. Разом з тим, отримуючи кошти при виході в чергову відпустку, всі працівники депо мали можливість отримати набагато більше відпускних, ніж ті, хто писав вище зазначені заяви про надання відпусток за свій рахунок за сімейними обставинами. В зв’язку з цим пропозиція: в таких випадках, а вони виникли вже в цьому році на залізницях України, при оптимізації штатів структурних підрозділів Раді профспілки як об’єднуючому органу необхідно приймати мотивоване рішення, щоб воно було підставою для всіх профспілкових організацій. Хоча за побутовою філософією, єдиних рецептів у пошуках трудової копійки на всі випадки життя не існує.

    Отже для Ради профспілки знайшли роботу, як би сказали у середній школі, домашнє завдання.

    ПИТАННЯ РУБА ПРО ДОЛЮ ЗАЛІЗНИЧНИХ РОДИН

    Обговорення наступного питання чекав із нетерпінням. Про необхідність виконання вимог статей 9 та 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», які передбачають унеможливлення випадків безпосереднього підпорядкування близьких осіб по роботі, сьогодні говорять у багатьох залізничних родинах.

    Відповідно до ст.1 зазначеного Закону, поняття «безпосереднє підпорядкування» - (далі мовою законодавця) - це відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питання прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, подання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням. На практиці це стосується керівників середньої ланки. Ось і наочні приклади.

    У Шепетівській дистанції колії такий випадок має місце стосовно сім’ї начальника дільниці Б. та його дружини - чергової по переїзду А. Рідний брат колійного майстра А. працює бригадиром колії. А тепер - на вокзал ст. Козятин: місцевий механік гаражу Я. прилаштував рідного брата. Микола працює водієм.

    У кожному підрозділі є аналогічні ситуації. Шукати та знаходити корупційні схеми - це тепер заняття для тих, кому у виробничий час немає чого робити? Як гра у тоталізатор. Зусиль чимало, а зиску - кіт наплакав. Так можна, як казали мудрі, із водою виплеснути немовля. Пригадаймо, на залізницях споконвіку вітались робочі династії, коли діти переймали професії своїх батьків. Тому нікого із залізничників не може здивувати ситуація, коли на одному підприємстві може працювати вся родина. Умови п.8.28 Колективного договору залізниці передбачають оплату рахунків навчальних закладів за навчання працівників залізниці та їхніх дітей, які здобувають освіту за спеціальностями, необхідними для сталевих магістралей.

    - З урахуванням особливості роботи залізничного транспорту вважаю, що Рада профспілки разом з паритетним органом (Укрзалізницею) повинна вийти з окремими пропозиціями в наш законодавчий орган, в органи державної влади по даному питанню. Ця думка Василя Дзюбенка була підтримана багатьма учасниками профспілкового форуму.

    І не лише ними. У нещодавньому листі на адресу редакції голова первинної профспілкової організації Козятинської дистанції електропостачання (ЕЧ) Андрій ЗАБЕДЕЙКО, наголошує зокрема на тому, що «як бути подружжю, які побралися в інституті та отримали направлення на одну далеку станцію чи тягову підстанцію, де іншої роботи, крім залізничної, немає? Далі - діточок народили. А ті згодом підросли, вивчились за допомогою галузевої програми «Підтримка дітей залізничників» і мріють про життєвий шлях такий, який пройшли їхні батьки. Хто бачив залізничника з вищою освітою, який має мільйонні статки та мешкає на маленькій станції? Немає таких! Корупція мешкає не там! Там на далеких станціях та у маленьких містечках більшість населення працює на залізниці. Ці люди пишаються цим, а дія вищезазначеного Закону стосується саме них».

    Розуміємо збентеженість голови профспілкової первинної організації Козятинської ЕЧ. Схоже, назріває соціальний конфлікт. А. Забедейко переконаний у тому, що «Верховна Рада із заплющеними очима прийняла Закон, котрий ініціювався і розроблявся політиками надзвичайно віддаленими від реалій життя. Тому було внесено у перелік суб’єктів, що проводять корупційні дії, робітничі професії залізничників». За логікою А. Забедейка, люди не є винними, що життя об’єднало їх в одному колективі. «Назвіть корупціонерів у колективах станцій Лепесівка, Івачкове, Михайленки, Сестренівка і так далі - пропонує профспілковий активіст. - Яким може бути, скажімо, конфлікт інтересів у бригадира колії та монтера колії, в електромеханіка та електромонтера контактної мережі, у помічника машиніста локомотива із керівником будь-якого деповського цеху? Такий перелік можна продовжити». Які ж наслідки від дії означеного Закону? «... Це десятки, сотні фіктивних розлучень, галузь втрачає досвідчених фахівців. І що є непоправним - керівників різних рівнів, для підготовки яких потрібні не один десяток років». Думка А. Забедейка торкається і морально-етичних засад. «Ці зміни ображають чесних людей, це явище руйнує мрії та долі. Чому нас, залізничників, законотворці підозрюють заздалегідь у справах, в яких жоден чесний працівник ніколи не буде замішаним в силу власних посадових обов’язків? Де вільне право на працю!? Хіба це пусті слова, записані у Конституції?»

    Із думками які виклав у листі А. Забедейко погоджуються ті, з ким довелось поспілкуватися під час профспілкового форуму.

    Голова Жмеринського теркому галузевої профспілки Юрій АНДРУШКОВ звернувся до виконувача обов’язків заступника генерального директора Укрзалізниці Олексія СЛІПЧЕНКА із запитаннями, що стосуються доречності впровадження скороченого робітничого часу зокрема для локомотивних бригад, слюсарів з ремонту тягового рухомого складу (ТРС) і т.д. Графік руху поїздів залишається незмінним, стан спрацювання ТРС сягає відмітки у 90%, а технологічний час на обслуговування старого локомотивного та моторвагонного складу скорочується. Чи можна за таких умов гарантувати безпеку руху на залізниці? Зрозуміло, що і це питання є риторичним.

    Ю. Андрушков загострив увагу присутніх на профспілковому форумі і на проблемі, що стосується нещодавньої відміни Укрзалізницею курсування поїзда №9-10 за маршрутом Київ - Одеса, який формувався на столичній магістралі. За службовою статистикою цей швидкий поїзд мав популярність серед пасажирів - майже 100% населеності під час кожного рейсу. Подорожнім подобається цей експрес через те, що він робить зупинки на крупних станціях, пов’язуючи північ та південь України у зручний час. Альтернативою для цього поїзда Укрзалізниця обрала електропоїзди Інтерсіті+, що курсують між Дарницею та Одесою. З однією зупинкою у Вінниці. Як відреагували пасажири? За даними, які озвучив Ю. Андрушков, населеність даного поїзда 38%. Тобто через вартість квитків на Інтерсіті+, що значно більша за проїзд у №9-10, пасажири обрали інший вид транспорту. Який? Маршрутні таксі, яких на київських та одеських призалізничних автовокзалах хоч греблю гати.

    Чи мудро діяли менеджери Укрзалізниці, коли, відмінивши курсування швидкого пасажирського, змусили понад 80 провідників шукати іншу роботу? Чи матимемо зиск від того, що пасажирські вагони через їхню «непопулярність» відставлено на запасні колії? На ці запитання директор з фінансів та інвестицій Укрзалізниці пообіцяв надати конкретні коментарі найближчим часом.

    Є питання і найбільш значущі. За повідомленням О. СЛІПЧЕНКА, через падіння вантажопотоку залізнична галузь потерпає через збитки у майже 10 млрд. гривень у порівнянні із минулим роком. Тому на порядок денний постало питання запровадження скорочення робітничого часу. Це робиться заради того, щоб зберегти виробничий контингент. Дивні діла Твої, Господи. Профспілкові активісти сигналізують про відчутне скорочення штату у залізничних підрозділах, а його, як свідчать економісти, поки що не спостерігається. Парадокси часу, не менше.

    СТАРИЙ ДІАГНОЗ

    Ми неодноразово друкували на шпальтах «Рабочего слова» бентежні рядки про неприпустимість прийняття Урядом України рішень, що стосуються передавання відомчих закладів охорони здоров’я залізничного транспорту у комунальну власність. Але це питання залишається, на жаль, відкритим. І це попри те, як зазначається у зверненні профспілки залізничників і транспортних будівельників України до Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради (ВР) VIII скликання, що подібна передача суперечить чинному законодавству, зокрема законам України «Про залізничний транспорт» та «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування». Міну уповільненої дії під галузеву медицину підклали депутати ВР попереднього скликання. Попри здоровий глузд народні обранці знехтували життєвими аксіомами про те, що залізниця є джерелом підвищеної небезпеки. А саме відомчі заклади охорони здоров’я, крім суто медичних послуг, виконують специфічні функції із гарантування безпеки руху. Проведення передрейсових оглядів локомотивних бригад, професійний відбір, постійний моніторинг стану здоров’я працівників, робота, що пов’язана з безпекою руху, безпосередня участь у ліквідації наслідків аварій, катастроф та інших непередбачуваних наслідків у транспортній сфері, надання невідкладної допомоги персоналу залізниць та пасажирам. Перелік медичних послуг не закінчується.

    Як кажуть, старий діагноз. Думається, нікого не потрібно переконувати у тому, що місцеві органи влади, яким мають передаватися ці заклади відповідно до вище зазначеного проекту, не мають необхідних фінансових можливостей та не несуть відповідальності за забезпечення безпеки руху поїздів і перевезення пасажирів та вантажів? Передача медзакладів залізниць під комунальне крило врешті-решт може призвести до непередбачуваних наслідків у транспортній сфері. Уявімо, що це все ж таки сталося. Медичний персонал залізничних поліклінік та лікарень буде позбавлений соціальних гарантій згідно із Галузевою угодою та колективним договорами залізниць. Це неодмінно призведе до підвищення соціальної напруги як у медичних кабінетах, так і серед пацієнтів-залізничників. Чи потрібно це нинішній владі? Зрозуміло, що ні. Так може вже час виправляти суттєві помилки «попєрєдників»?

    «БУРЖУЙКИ» ПОТРІБНІ НА ФРОНТІ

    Бентежить актив профспілки стан справ на Донецькій залізниці у зв’язку із воєнними діями на сході країни. Зокрема, голова профспілки залізничників і транспортних будівельників В. Ткачов звернувся до Прем’єр-міністра України Арсенія ЯЦЕНЮКА з проханням щодо надання роз’яснень стосовно порядку забезпечення ДП «Донецька залізниця» продукцією для ремонту та експлуатації залізничного рухомого складу та відновлення інфраструктури, оскільки ця проблема проігнорована Службою безпеки України та Міністерством інфраструктури України. Вирішення питання щодо подальшої діяльності Донецької залізниці перебуває на часі ще й тому, що ця магістраль «можливо зараз і не приносить великого прибутку, але залізничники кожного дня стоять на межі життя і смерті, намагаються виконувати свої посадові обов’язки та чесно і сумлінно виконувати найголовнішу функцію - здійснення всіх видів перевезень» - свідчить означений документ.

    Як було бачили, як буде побачимо. Із розумінням поставилися профактивісти до пропозицій голови дорпрофсожу Львівської залізниці Андрія СЕНИШИНА щодо виробництва на базі локомотивних та вагонних депо «буржуйок», яких так не вистачає у зоні воєнних дій. Умільці із залізничних підрозділів в силах забезпечити необхідними пічками українських воїнів.

    Як там не є, а попереду в профспілкових первинках чимало нагальних питань. У тому числі тих, які стосуються розвитку молодіжного руху на залізницях країни. Та про це у наступних газетних матеріалах.

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05