РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 41-42 (31 жовтня 2014) 

  • Із когорти мужніх та сміливих

    Професія хірурга вимагає неабиякої мужності та сили духу. Недаремно ж кажуть, що кожна рана пацієнта - це шрам на серці лікаря. Досить часто саме на кінчику скальпеля опиняється людське життя. До когорти цих сміливців належить і мій співрозмовник. Урівноважений, впевнений, інтелігентного вигляду, він одразу ж викликає довіру до себе. Таке враження з перших хвилин розмови складається про Володимира Івановича КОЖАНА - завідуючого хірургічним відділенням відділкової лікарні ст. Коростень.


    Ми спілкувалися з ним перед ювілейною датою в його житті. Це добрий привід пригадати, як обирався професійний шлях, які були основні віхи його, чого вдалося досягти, скласти плани на перспективу?

    Володимир Іванович розповідає, що він родом з Черкащини. На Житомирщині опинився скоріше долею випадку. Ще в дитинстві чув від мами, що це край густих лісів. Мама, тричі тікаючи від відправлення у фашистську неволю, через ці краї добиралася додому. Долі «остарбайтера» їй все ж вдалося уникнути. Минув час і вона, сільська вчителька, разом з чоловіком, який працював фельдшером, дали життя трьом дітям. І всі вони стали лікарями. Приклад батька, шанованої і поважної людини, ім’я якого занесено до Книги Пошани Маньківського району, мабуть, став визначальним для його двох синів і доньки.

    Отож Володимир Кожан після закінчення навчання в Київському медінституті професійну кар’єру почав будувати на Житомирщині. У Коростенській міській лікарні проходив інтернатуру. Добрими словами згадує про свого першого наставника, лікаря-хірурга Скального. Каже, що це не лише хірург високої кваліфікації, а й природжений вчитель, який міг підказати і підтримати, а іноді і взяти відповідальність на себе за невдачу свого учня… Сьогодні цьому вчителю завдячує за професійну науку чимала когорта хірургів.

    Володимир Іванович розповів і про стрімкий розвиток свого професійного зростання в районній лікарні. Тут він, прийшовши завідувачем хірургічного відділення, згодом став заступником головного лікаря, а невдовзі і головним лікарем Коростенського району. Каже, що в цей час Житомирський облздороввідділ очолював Юрій Спіженко, який згодом став міністром охорони здоров’я. У той же час (середина 80-х) було здійснено великий крок уперед у системі охорони здоров’я в сільських населених пунктах. Велика увага приділялася забезпеченню фельдшерських амбулаторних пунктів, профілактиці захворювань у сільських мешканців… Проте у вирі адміністративної роботи головний лікар району В. Кожан усе ж таки не міг не займатися лікарською практикою, адже він - хірург, і має оперувати, має допомагати хворим…

    Після роботи в медицині району у Володимира Кожана відкрилася інша фахова сторінка, куди вже вписано багато важливих справ, спрямованих передусім на охорону здоров’я залізничників і їхніх сімей. Тут, у колективі відділкової лікарні, який очолює Алла ЖелЄзнЯкова, трудиться когорта високопрофесійних лікарів. В їх числі і завідуючий хірургічним відділенням В. І. Кожан. Сьогодні, щоб надавати необхідну допомогу хворим в хірургічному відділенні, є висококваліфіковані фахівці, які професійно роблять свою справу. Однак в матеріально-технічних питаннях без підтримки залізниці не обійтись. У планах адміністрації зробити реконструкцію хірургічного відділення - це, звісно, потребує фінансових витрат, але необхідність така існує.

    Запитую, які ж, найчастіше операції доводиться робити. Володимир Іванович розповідає, що спектр втручань дуже різний. Проте кожна операція, навіть, здавалося, найпростіша, вимагає особливої уваги, адже бувають ускладнення. Володимир Іванович нагадує і про те, що кожній недузі простіше запобігти, ніж потім боротися з її наслідками. Для цього варто бути уважними до себе, не боятися навідуватися до лікарів з профілактичною метою, а не лише в термінових випадках.

    Говоримо й про те, які риси характеру мають бути визначальними для лікаря-хірурга. Володимир Іванович Кожан каже, що хірургами зазвичай стають люди, які щиро бажають допомогти іншим і готові звалити на себе відповідальність за результат. Адже є такі випадки в медицині, коли без хірургічного втручання неможливо обійтися.

    Професію лікаря обрав і син Володимира Івановича Сергій. Щоправда, спеціалізація інша - він уролог у міській лікарні. Донька Юлія працює в галузі освіти. Вони пишаються своїм батьком, горді від того, що він - авторитетний відомий фахівець. Лікар, який заслужив шану своєю професійністю і людяністю.

    Фото автора

    Оксана КЛИМЧУК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05