РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 40 (17 жовтня 2014) 

  • Думати. Діяти. Досягати. І не лише у Глухові

    З історичної точки зору Глухів завжди був цікавим. Гетьманська столиця, місто в якому навчався Олександр Довженко і Степан Васильченко, своєрідна резиденція цукрозаводчиків Терещенків... Але Глухів має також багату залізничну минувшину. Сталеві колії сюди прийшли в кінці ХІХ ст. На станції тоді збудували дерев’яний вокзал, чотири будинки для залізничників; зі Скоропадського озера підвели технічну воду, для пиття ж воду брали із криниці, найглибшої в місті. Місцева станція за обсягами вантажної роботи (наприкінці позаминулого і на початку минулого століття) майже не поступалася Конотопу та Бахмачу. Звідси відправляли щороку мільйон пудів вантажів, одержували понад півмільйона. Ходив також пасажирський поїзд. Ним можна було виїхати і у бік Ворожби, і до Хутора Михайлівського. Якщо вірити дослідникам-аматорам вузькоколійок, час у дорозі від Глухова до Ворожби за розкладом 1913-1914 років становив майже п’ять годин, від Глухова до Хутора дві години і п’ятнадцять хвилин. Правда, поїзд ішов іншим маршрутом - через Свесу та Горілий Хутір.



    Заступник начальника Ніжинської дистанції сигналізації та зв’язку Микола КОСОВЕЦЬ
    та електромеханік Петро ЗАДНІПРЯНСЬКИЙ.


    Плиточник Наталія ТКАЧ.

    Глухівщина також партизанський край. У сорок другому народні месники підірвали два мости за Заруцьким, обірвавши залізничний зв’язок Глухова із Ворожбою. Але залізнична історія древнього міста продовжувалася. Після звільнення краю від гітлерівських загарбників на станції вантажилася деревина для шахт Донбасу, розпочалося будівництво картоплесховища, а Баницький кар’єр відправляв щодоби по два состави кварциту.

    Улітку сорок шостого до Глухова приїздив Микита Хрущов. Як свідчать розвідки краєзнавців, попереду поїзда з чотирма пасажирськими вагонами йшов резервний паровоз. Перший секретар КПУ спілкуватися із місцевим керівництвом не захотів, сів в автомобіль та й поїхав до своєї рідної Калинівки (село у Курській області - авт.). Але після цих відвідин до Глухова пішли состави із будівельними матеріалами. Правда, не для міста, яке теж постраждало у війні, а для малої батьківщини Микити Сергійовича. Він був у Глухові й наступного року. Тоді так само прийшов поїзд, але з вагонів вивантажили лиш автомобілі. Вони й забрали Хрущова із місцевого аеродрому на Калинівку. Отаким чином Глухів «влип» в історію з Микитою Хрущовим.

    А у 1962 р. станція Глухів відправляла ракети. Абсолютно секретно, звичайно, як комбайни і трактори для Куби - Острова Свободи. Тільки слава Всевишньому, що вони тоді, у період Карибської кризи, не почали стріляти. Старожили також пам’ятають пасажирський поїзд, який із Глухова відходив о двадцять третій і прибував до Конотопа, на кінцеву станцію, о сьомій тридцять. Звичайно, це було довго, дуже довго для ста кілометрів, тому пасажири переорієнтувалися на автобуси. І в дев’яності роки Глухів залишився без пасажирського залізничного сполучення.

    Та все тече і все змінюється. Узимку 2008 р. після капітального ремонту тридцяти двох кілометрів колії на дільниці Макове - Глухів став ходити рейковий автобус. До речі, перший рейковий автобус на столичній залізниці. Та видно зорі не сприяли древньому місту - а краєзнавці дату заснування відносять аж у князівські часи - мати зручний, надійний та відносно дешевий зв’язок із Терещенською, станцією на головному ходу, з якої можна виїхати будь-куди. І знову перерва. Але вантажна робота у Глухові не зупинялася. Звідси інтенсивно відправляють металобрухт, деревину, зерно, а найголовніше кварцити Баницького кар’єру. За останні роки вантажообіг Глухова виріс на 70 відсотків, і ця тенденція не спадає. Та задавнене станційне господарство почало гальмувати перевізний процес. З метою збільшення обсягів вантажної роботи й ефективного використання майна залізниці начальником столичної магістралі Олексієм КРИВОПІШИНИМ прийнято рішення та видано наказ про облаштування станції Глухів пристроями електричної централізації (ЕЦ). Впровадження ЕЦ дасть можливість зменшити час на виконання маневрової роботи та приготування маршрутів на прийом та відправлення поїздів.

    І наприкінці цього літа модернізація розпочалася. Було складено графік виконання робіт, який щоденно контролюється головним інженером - першим заступником начальника столичної залізниці Володимиром ОСОВИКОМ. Модернізація, в першу чергу, торкнулася управління стрілками, колії, але й про пасажирів не забуто. В останній день вересня станція Глухів нагадувала будівельний майданчик. Перед вокзалом автокран, попід коліями - низка траншейок, на привокзальному майданчику бульдозер згортає купу каміння від старої огорожі...

    Від сигнальних жилетів на станції яскраві зблиски. Вони повсюди. І всі заклопотані - робочий день якраз у розпалі. Я вже знаю, що тут працюють «есцебісти» (працівники дис-танції сигналізації та зв’язку - авт.) з Конотопа і Бахмача. Та головний інженер Конотопської дистанції сигналізації і зв’язку Віталій ВЕЛІКАНОВ доповнює:

    - І з Ніжина є, і з Козятина, і зі Жмеринки.

    - Ого! дивуюся. Що, не справляєтеся?

    - Чому не справляємося? Справляємося. Все йде згідно з планом.

    Та обсяг роботи дійсно великий. У траншеї необхідно укласти кабелі, під’єднати до обладнання, налагодити...

    У цьому будівельному мурашнику орієнтуватися доводиться по сигнальних жилетах. Глянув на спину - написано «ПЧ-6 Хутір Михайлівська дистанція». Це на потім - місцеві. А ось і «ШЧ-11 Ніжинська дистанція сигналізації та зв’язку». Вони працюють у релейній, де стоять стативи і тисячі дротиків від них.

    - А вчора ще цього не було, - пояснює заступник начальника Ніжинської дистанції сигналізації та зв’язку Микола КОСОВЕЦЬ. - Лише голі стіни. Скільки їх? Дванадцять. Сьогодні стативи розкріпимо, і можна накидати кабелі.

    Микола Іванович також говорить, що у графік вкладаються, і що монтаж на пульті чергового по станції теж за ними.

    Електрична централізація стрілок вимагає відповідної підготовки чергових. Це теж не випало із поля зору керівництва дирекції. У Глухів прибув вагон технічного навчання від служби охорони праці столичної магістралі, де щодня чергові відпрацьовують навики роботи на новому обладнанні.

    За будівельниками також не треба ходити далеко. Усі вони тут, у вокзалі і під ним. Ось муляр Павло НАТАРОВ і плиточник Олексій ЗИМОВЕЦЬ припасовують гранітну плитку на східцях, плиточниця Наталія ТКАЧ штукатурить стіну над дверима, трохи далі електромонтер Анатолій СІМОНОК і зварник Олександр ТИМЧЕНКО прокладають кабелі освітлення...

    У будівельників теж немалий обсяг. Косметичний ремонт будівлі, на який розраховували спочатку, перетворився на просто ремонт. Ще не капітальний, коли оновлюється все, але чималий. Лагодити покрівлю треба? Так, бо місцями протікає. І фасад обов’язково треба пофарбувати... І зима не за горами. Вокзал опалюється газом, та краще перейти на електроопалення. «Думаю, що зможемо перейти», - говорить начальник Конотопського будівельно-експлуатаційного монтажного управління Євген БАРЛАДЯН.

    Перехід на електричну централізацію у Глухові заплановано здійснити згодом. До цього часу й будівельники виконають основну свою роботу. Та уже з 1 жовтня відновлено пасажирський рух. Дизель-поїзд Терещенська - Глухів ходить тричі на день, крім середи.

    ВІД РЕДАКЦІЇ

    Всі успішні інновації, що виконуються фахівцями, врешті-решт приносять умільцям радість від виконаної роботи. Як там не є, а сьогодні на столичній магістралі поступово йде перебудова. Для цього залучаються різноманітні функціональні напрямки: стратегія перебудови, фінансова складова, інженерні ресурси, технології та, безумовно, будівельний комплекс. І добре, що у цьому перетворенні бере участь молодь. Думати, діяти, досягати. І не лише у Глухові.

    Микола ПАЦАК, Фото Олексія ЧУМАЧЕНКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05